CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки'
№ 3 (35), 2022
КОНСТИТУЦ1ЙНЕ ТА М1ЖНАРОДНЕ ПРАВО
УДК 341.1 Майя Пивовар
Нащональний ушверситет "Львiвська полтехшка", доктор фшософи, асистент кафедри теори права
та конституцiоналiзму Навчально-наукового iнституту права, психологи
та шновацшно! освiти law.maya233 @gmail.com ОЯСГО : 0000-0001-5495-5361
ОПОЗИЦ1Я ЯК НЕВВД'СМНИЙ ЧИННИК ДЕМОКРАТИЧНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ПРОЦЕСАХ ПРАВОТВОРЕННЯ В УКРА1Н1
http://doi.org/10.23939/law2022.35.391 © Пивовар М., 2022
Одшею з провiдних ознак, базових характеристик сучасних розвинених демокра-тичних держав е наявнiсть фактичного iснування та правового забезпечення дiяльностi опозицп як основноТ противаги можливш узурпацп державно'1 влади. Водночас досвiд функцiювання опозицп в новiтнiй кторн УкраТни показуе щкаву тенденцiю - деформо-ване розумшня сутностi цього полiтико-правового шституту, зважаючи на повне його заперечення в радянськш теорп та практищ державного будiвництва.
Розстановка полiтичних сил у Верховнш Радi УкраТни вкотре демонструе, наскшь-ки незахищеною в нормативно-правовому регулюванш е опозицiйна дiяльнiсть як у парламентi, так i поза його межами. Права ж i гаранты опозицп, яка кнуе поза межами парламенту, знаходяться у площиш регулювання законодавства про мiсцеве самовряду-вання, про звернення громадян, про полiтичнi партп, засоби масовоТ шформацп тощо. Взаемовiдносини мiж владою й опозищею в новiтнiй першд розвитку УкраТни були непростими, суперечливими та подекуди радикальними. Водночас представникам рiзних полiтичних сил, якi знаходилися чи то при влад^ чи то в опозицп, за вщсутност нормативно-правового регулювання опозицшноТ дiяльностi вдавалося полiтико-правовими механiзмами вирiшувати складнi конфлжти й знаходити виходи з полгтичних та шсти-туцiйних криз. Дискусш та розмов полiтикiв недостатньо - необхщш д£т законодавця щодо встановлення конституцшно-правового статусу парламентськоТ опозицп. Тому, взаемодiя державно"! влади й опозицп в розвиненш конституцiйнiй держав! повинна бу-дуватися на основi демократичних принцишв, якi мають стати основою для ефективноТ й конструктивно"! сшвпращ мiж владою та iнститутами опозицп. Загалом, вщсутшсть чiтких i мктких нормативних припис1в може не бути проблемою, якщо в держав! кну-ють тривалi традицi"í вир1шеиня пол^ико-правових конфлiктiв. Однак в Укра"íнi таю традицп вiдсутнi. Саме тому виршення проблем статусу опозицп в УкраТш можливе тiльки за допомогою правотворення.
Ключовi слова: парламентська опозищя, конституцшно-правоввий статус, демок-
ратичнi перетворення, правотворення, пол^ичний баланс.
Постановка проблеми. Вщсутшсть конструктивно! опозици спричиняе пол^ичний дисбаланс дiяльностi мiж владою та цим полiтико-правовим iнститутом. На жаль, до сьогодш кожна ви-борча компанiя в Укра!ш будуеться на бшолярному принципi, де переможець отримуе все, перемо-жений - практично шчого. Надважливим завданням е забезпечення належних правових гарантiй опозицшно! дiяльностi та вироблення ефективних правових механiзмiв взаемодн державно! влади й опозици на законодавчому рiвнi.
Аналiз дослiдження проблеми. У статтi використаш наковi працi, якi стосуються статусу та ролi опозицi!, Р. Даля, Дж. Сарторi, Г. Ферерро, В. Ковальчука та О. Совгирi.
Мета статт полягае у дослiдженнi ролi опозицi! та викладеннi авторських рекомендацш що-до належних юридичних механiзмiв для врегулювання конституцiйно-правового статусу опозици в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. Однiею з провiдних ознак, базових характеристик сучасних розвинених демократичних держав е наявшсть фактичного iснування та правового забезпечення дiяльностi опозицi! як основно! противаги можливiй узурпацi! державно! влади. На думку вщомого галшського соцiолога та iсторика Г. Ферреро, опозищя е не менш важливим органом народного суверештету, нiж уряд. Придушити опозицiю означае придушити суверештет народу [1, с. 213]. Сильна опозищя е запорукою стабiльностi держави. Опозищя забезпечуе баланс у пол^ичнш сис-темi й захищае кра!ну не лише вiд загроз недемократичного режиму. Своею чергою, Дж. Сарторi у працi "Вертикальна демократ", ведучи мову про тирашю бiльшостi, зазначае, що вiдносини бшь-шостi й меншост набувають трьох великих зумовлених контекстом сукупностей значень: консти-туцшно!, виборчо! (голосування) та суспiльно!. У конституцшному контекстi увагу зосереджено на меншостях. Проблема, яка виходить на перший план у такому раз^ полягае в тому, що меншють або меншост повинна/-i мати право опиратися, право на опозищю. Якщо опозицiю стримують, заляку-ють, затоптують, тодi можна говорити про "тирашю бшьшосп" в конституцiйному значеннi цього виразу [2, с. 488, 489].
На думку вченого, "бшьшють за своею природою схильна до реалiзацi! шчим не обмежено! влади, тому в демократп вагомого значення набули шститущйш гарантi!, що змiнюють "принцип бшьшосп" на принцип "змiнювано! бшьшосп", коли рiзноманiтнi частини полiтичного оргашзму здiйснюють змiну влади".
В Укра!ш iнститут опозицi! не закрiплено на законодавчому рiвнi. До не! фактично належать депутатськi фракцi!, групи та !х об'еднання в парламентi, позафракцшш народнi депутати, пол^ич-на позищя яких протисто!ть офiцiйному полiтичному курсу. Важливо, що навiть попри те, що парламентська опозищя е за визначенням "меншютю", парламентська бшьшють не мае права змшюва-ти !! статус, вщстороняти !! вщ правомiрно! участi в державному управлшш, накладати обмеження на висловлення i пропагування опозицiйних поглядiв чи поширення опозицiйно! iнформацi!.
На жаль, станом на сьогодш в Укра!ш парламентська опозищя е неструктуризованою, адже !! статус чiтко не закрiплено в чинному законодавсга Укра!ни на рiвнi Конституцi! Укра!ни, анi в За-конi Укра!ни "Про Регламент Верховно! Ради Укра!ни" чи на рiвнi спецiального Закону "Про опозищю".
На сьогоднi в Парламентi Укра!ни дiе ряд полiтичних сил, яю вважають себе опозицiею, про-те без законодавчого регулювання немае конкретного розмежування, що слщ цим правовим явищем вважати. Вона е розрiзненою та неструктуризованою, наприклад всi пол^ичш сили, окрiм монобшь-шостi пол^ично! франкцi! "Слуга народу", вважають себе опозищею. Проблема полягае в тому, що немае спещального закону про опозицшну дiяльнiсть, а Регламент Верховно! Ради Укра!ни мiстить лише загальш норми про конституцiйно-правовий статус народного депутата Укра!ни без чiткого
Опозицгя як невгд 'емний чинник демократичних перетворень у процесах.
згадування опозицп. Значна кшьюсть зареестрованих законопроекта про правовий статус опозицп в перюд вiд 1998 до 2019 рр. у Верховнш Радi Укра!ш не дала результата. Жоден iз них не було прийнято. Можна зробити висновок, що влада неоднозначно ставиться до цього пол^ико-правового явища. Кожна пол^ична сила обачно ставиться до шституту опозицп, адже вважае, що завтра саме 11 замiнить опозищя. Вченi роздiлилися в поглядах щодо правового регулювання статусу опозицп в Укра!т. Представники першого пiдходу вважають, що потрiбно врегулювати дiяльнiсть парламентсько! опозицп чи загалом опозицшно! дiяльностi на рiвнi окремого закону. На думку шших, достатнiм у цьому разi буде внормувати такий статус на рiвнi змiн до чинного Закону Укра!ни "Про Регламент Верховно! Ради Украши" [3].
За всю юторда незалежносп Укра!ни, що стосувалось питання парламентсько! опозицi!, було позитивним аспектом, стало те, що права парламентсько! опозицп закршлювались в попереднш редакцi! Закону Укра!ни "Про Регламент Верховно! Ради Укра!ни" окремою главою 13 "Парла-ментська опозищя" в редакцн вiд 08.05.2010 р.
Як мехашзм взаемодi! з парламентською коалiцiею й контролю за !! дiяльнiстю надiляв опо-зицiю правами на розгляд питань Верховною Радою, правами на пленарних засiданнях, правом на утворення й дiяльнiсть опозицшного уряду та представництва в парламента Так, щодо прав на розгляд питань, парламентська опозищя мала право: 1) вимагати скликання позачергово! сесп Верховно! Ради, якщо така вимога тдтримана не менше шж третиною народних депутатiв вiд консти-туцiйного складу Верховно! Ради; 2) вимагати проведення додаткового пленарного засщання Верховно! Ради, якщо така вимога тдтримана не менше шж третиною народних депутата вiд кон-ституцшного складу Верховно! Ради; 3) на включення питань позачергово без голосування до порядку денного сесп Верховно! Ради, а також на включення шдготовлених проекта закошв, шших акта Верховно! Ради без голосування до тижневого порядку денного пленарних засщань Верховно! Ради Укра!ни [4]. Також було закршлено норму статп щодо можливост утворення опозицiйного уряду. Така практика юнуе в рядi европейських держав. Такий опозицшний уряд в Укра!ш:
1) здiйснював монiторинг дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни, iнших оргашв виконавчо! влади, !х посадових оаб;
2) здiйснював контроль за розробкою та виконанням Державного бюджету Укра!ни в межах парламентського контролю;
3) розробляв законодавчi пропозицi! як альтернативу рiшень КМУ.
Однак, ставши Президентом Укра!ни, В. Янукович панiчно побоювався будь-яких опозицш-них утворень проти його влади. Вш намагався створити умови для вщсутносп нормативно-правового закрiплення гарантш опозицiйно! дiяльностi як в парламент^ так i поза ним. 30 вересня 2010 р. було вщновлено дiю Конституцi! Укра!ни в редакцн 1996 р., зпдно з прийнятим рiшенням Конституцiйного суду Укра!ни у справi про дотримання процедури внесення змш до Конституцi! вiд 08.12.2004 р. Наслщком цього рiшення стало зняття питання коалiцi! депутатських фракцш у парламентi, а отже, i питання парламентсько! опозицi!. Однак диктаторський режим завершився опором щодо свавшля влади з боку суспiльства та опозицп у 2014 р. шд час вщомих подiй Револю-цп Гiдностi.
В укра!нському парламентi майже впродовж 30 рокiв дiе принцип, який стосуетьс опозицп: "переможцю дютаеться все". Необх1дно реформувати цю формулу за якою буде дотримано макси-мальний баланс мiж коалiцiею та опозищею. Голова Верховно! Ради Укра!ни (далi - ВРУ) Р. Сте-фанчук бачить змiни статусу опозицп на рiвнi внесення змiн до Регламенту ВРУ. Фракцп депутатських фракцш шдтримують позицiю, щоб шд парламентською опозицiею була закрiплена норма: "це всi фракцi! та групи, яю не увiйшли до парламентсько! коатщ!". Все ж таки ми розумiемо, що в демократичному суспшьсга повинен бути дотримано баланс мiж коалiцiею й опозицiею.
Важливим залишаеться питання дискусi!, яка виникла з питань правового регулювання дiяль-носп коалiцi! депутатських фракцiй й тривае й дотепер. Лопчними в цш частинi е змiни й допов-нення до Закону Укра!ни "Про Регламент Верховно! Ради Укра!ни", яю б чiтко регламентували порядок переходу депутатських фракцш та шших депутатських об'еднань в опозищю та порядок
припинення дiяльностi коалiцi! депутатських фракцiй у випадках виходу з останньо! яко!сь депу-татсько! фракцi! чи зменшення !! кiлькостi менш як на 226 народних депутата Укра!ни.
Окремим зрiзом проблеми в контекстi дослщжуваного принципу е право переходу народного депутата Укра!ни в опозицiю. Насамперед, потрiбно говорити про право народного депутата Укра!ни заявити про перехщ в опозицiю до чинно! влади. Такий депутат на момент виголошення тако! заяви може бути членом коалщп депутатських фракцш, а може й не бути.
Важливим у цьому контексп е внхвд не з коалщп депутатських фракцш, а з само! депутатсько! фракцп, адже в такому разi депутатська фракщя може iнiцiювати дострокове припинення повнова-жень народного депутата Укра!ни. Однак таку шдставу можна реалiзувати тшьки стосовно народних депутатiв, обраних за пропорцiйною виборчою системою, на депутата-мажоритарниюв вона не дiе. Таку неоднорщнють у застосуваннi пiдстав для дострокового припинення повноважень народних депутата Укра!ни покликаний подолати новий Виборчий кодекс Укра!ни [5], який запровадив едину виборчу систему для вшх народних депутатiв Укра!ни.
На думку вщомого вiтчизняного вченого-конституцiалiста В. Ковальчука, наступне питання, яка безпосередньо пов'язане з правами парламентсько! меншостi, - статус депутата вщ опозицi! та можливють позбавлення його депутатського мандату. Вщповщно до рекомендацiй Венецiйсько! Комюп, усi депутати повиннi мати однаковi iндивiдуальнi права незалежно вiд того, чи е вони представниками провладно! бшьшосп, опозицi!, чи зберiгають незалежний статус (право голосу, право депутатського подання та звернення, право виступати в парламентських дебатах, право учасп в робот комiтетiв та комюш, право отримувати iнформацiю та документи представлен в парламентi i т. д.). Окремi права можуть мати обмеження, яю пов'язанi зi статусом депутата як учасника певно! групи (наприклад, у випадку обрання депутата на керiвнi посади парламенту). Тому принцип рiвностi депутата зазвичай доповнюеться принципом пропорцшного представництва та учасп пар-тiйних груп у парламентських органах [6, с. 5].
Доцшьно вказати на те, що 24 листопада 2021 р. сткер ВРУ Р. Стефанчук тдписав роз-порядження про створення робочо! групи щодо змш роботи Регламенту Верховно! Ради Укра!ни. Цi змiни стосувались шституту парламентсько! опозицi!. Полiтики анонсували, що законодавчi ре-форми повиннi стосуватись питань щодо розподiлу посад у комтетах (головування опозицi! в регламентному, бюджетному та з питань свободи слова), а також щодо права опозици включати законопроекта до порядку денного. Передбачалась можливють унормування процедури щодо прове-дення дня уряду, коли виключно опозищя формуе порядок денний та ставить запитання. Як бачимо, жодних законодавчих змш не було внесено. На жаль, на це повпливала вшна в Укра!ш.
За мюяць до повномаштабного вторгення Росп в Укра!ну соцiологiчною службою Центру Ра-зумкова 28-31 шчня 2022 р. методом САТ1 (телефонного опитування) було проведено дослщження, яке стосувалось опозицiйно! дiяльностi. Було опитано 1206 респондентiв вшом вiд 18 рокiв у вшх регiонах Укра!ни, за винятком Криму та окупованих територiй Донецько! та Лугансько! областей за вибiркою, що репрезентуе доросле населення за основними соцiально-демографiчними показника-ми. "Якби найближчим часом вiдбувалися президентськi вибори, найбшьше голосiв у першому турi отримали б В. Зеленський (17,4 % ушх опитаних або 26,0 % тих, хто мае намiр взяти участь у вибо-рах i визначився з вибором) та П. Порошенко (16,2 % та 24,2 %, вщповщно). Порiвняно з жовтнем 2021 р., статистично значимо зросли рейтинги П. Порошенка (вщ 12,7 % до 16,2 % ушх опитаних) та Ю. Тимошенко (вщ 5,0 % до 6,9 %), а також знизився рейтинг В. Гройсмана (вщ 4,1 % до 2,1 %). Якби найближчим часом вщбувалися вибори до Верховно! Ради Укра!ни, найбшьшу шдтримку ви-борщв отримала би партiя "Свропейська солщарнють" (за не! готовi вiддати свш голос 17,5 % усiх опитаних або 25,2 % тих, хто мае намiр взяти участь у виборах i визначився з вибором). Найчастше респондента вважають, що головною i реальною опозищею до нитшньо! влади е партiя "Свропейська Солщарнють" (тако! думки дотримуються 33,1 % опитаних). 19,0 % опитаних головною i реальною опозищею до нишшньо! влади вважають партда "Опозицiйна платформа - За життя", 11,3 % - ВО "Батьювщина". В ходi вiйни Укра!ни проти ворога пол^ична ситуацiя кардинально змiнилась. Пiд-
Опозицгя як невгд 'емний чинник демократичних перетворень у процесах...
тримка Президента Украши станом на травень 2022 р. зросла втричь Спшьш дп опозицп та влади свщчать про консенсус у досягненш пол^ичного балансу та стабшьност щодо спшьно! перемоги над Роаею. I це сильний крок вперед, а не декшька назад".
Як результат проведеного дослщження, в контекст закрiплення конституцiйно-правового статусу опозицп необхщно звернути увагу на таке. Важливим чинником щодо закршлення статусу парламентсько! опозицii е декшька шлях1в: 1) прийняття окремого закону "Про опозищю в Украiнi"; 2) внесення змш до Закону Украши "Про Регламент Верховно! Ради Укра!ни"; 3) внесення законо-давчих змш до Конституцп Укра!ни; 3) права опозицп на скликання позачергово! сесп для можли-восп опозицii акцентувати увагу суспшьства на нагальностi виршення певних проблем загаль-нодержавного значення; 4) на законодавчому рiвнi розглядати питання про вщповщальшсть Каб> нету Мшс^в Укра!ни; 5) створення опозицшного уряду; 6) надати опозицii право для проведення розслiдувань з питань, що становлять суспшьний iнтерес з правом утворювати тимчасовi слiдчi комюп. Вважаемо, щоб кожна депутатська фракщя (депутатська група) у Верховнiй Радi Укра!ни мала право на пропорцшне представництво у складi слiдчоi комюп. Тобто представники опозицш-них депутатських об'еднань зможуть брати безпосередню участь у процес парламентського розсль дування; 7) можливiсть подати законопроект про внесення змш до Конституцп Украши; 8) закрши-ти норму щодо "години уряду" або "день уряду", де представники опозицшних сил можуть задава-ти важливi суспiльнi питання уряду.
На переконання i на вшанування пам'ятi першого Президента Украши Л. М. Кравчука, хот> лось би процитувати його слова "лише закон дозволить налагодити взаемодiю мiж владою та опо-зицiею. Принаймш, з його прийняттям у суспшьства з'явиться можливють не просто спостер^ати за дiями опозицii, але й впливати на не].'....опозищя теж повинна стати шдконтрольна народу".
Отже, належним чином iнституцiолiзована опозицiя з ч^ким правовим статусом i належними конституцшними й законодавчими гарантiями дiяльностi сприятиме впровадженню нових якiсних вiдносин у взаемодп з органами державноi влади. Така конструктивна взаемодiя влади й опозицп повинна стати запорукою й критерiем визнання Украiни як демократичноi правовоi держави з незворотнiм курсом на европейську та евроатлантичну штегращю. Однiею з умов формування конструктивно! опозицп е юнування консолiдованоi (партисипативноi) полiтичноi елiти, яка повинна вщображати iнтереси народу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ferrero G. The Principles of Power. New-York : Putnam, 1942. 333 p.
2. Сарторi Дж. Вертикальна демокрапя. Демократгя : антолопя / упор. О. Проценко. Ки!в : Смо-лоскип, 2005. С. 488, 489.
3. Про Регламент Верховно! Ради Украши : Закон Украши № 1861-VI ввд 10.02.2010 р. Вгдомостг Верховног Ради Украши. 2010. № 14/15, 16/17. Ст. 133 (з1 змшами).
4. Про Регламент Верховно! Ради Укра!ни : Закон Укра!ни № 1861-VI в1д 10.02.2010 р. (у редакци № 2157-VI ввд 08.05.2010 р.). Вгдомостг Верховног Ради Украгни. 2010. № 14/15, 16/17 Ст. 133 (втратив чиншсть).
5. Виборчий кодекс Укра!ни : Закон № 396-IX в1д 19.12.2019 р. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2020. № 7-9. Ст. 48 (з1 змшами).
6. Ковальчук В. Б. Роль опозицп в демократичному парламент!: пошук балансу м1ж легитимною владою та тирашею б1льшосп. Вгсник Нацгонального утверситету "Львгвська полгтехнгка". Сергя: Юридичнг науки. 2022. № 2. С. 67.
7. Електоральш ор1ентацп громадян Укра!ни (ачень 2022 р.). URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/ sotsiologichni-doslidzhennia/elektoralni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-sichen-2022 r. (дата звернення: 25.04.2022).
REFERENCES
1. Ferrero, G. (1942). Pryntsypy vlady. [The Principles of Power]. New-York : Putnam. 333 p. [in English].
2. Sartori, G. (2005). Vertykalna demokratiia. Demokratiia : antolohiia / upor. O. Protsenko. Kyiv : Smoloskyp. P. 488, 489 [in English].
3. Pro Rehlament Verkhovnoi Rady Ukrainy : Zakon Ukrainy [On the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine: Law of Ukraine] No. 1861-VI vid 10.02.2010 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2010. No. 14/15, 16/17. St. 133 (zi zminamy).
4. Pro Rehlament Verkhovnoi Rady Ukrainy : Zakon Ukrainy [On the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine: Law of Ukraine] No. 1861-VI vid 10.02.2010 (u redaktsii No. 2157-VI vid 08.05.2010 r.). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2010. No. 14/15, 16/17. St. 133 (vtratyv chynnist).
5. Vyborchyi kodeks Ukrainy : Zakon [Electoral Code of Ukraine: Code, Law]. No. 396-IX vid 19.12.2019 r. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2020. No. 7-9. St. 48 (zi zminamy).
6. Kovalchuk, V. B. (2022). Rol opozytsii v demokratychnomu parlamenti: poshuk balansu mizh lehitymnoiu vladoiu ta tyraniieiu bilshosti. [The role of the opposition in a democratic parliament: finding a balance between legitimate power and the tyranny of the majority]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Seriia: Yurydychni nauky. No. 2. P. 67 [in Ukrainian].
7. Elektoralni oriientatsii hromadian Ukrainy (sichen 2022 r.). [Electoral orientations of the citizens of Ukraine (January 2022)]. URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/elektoralni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-sichen-2022r (accessed: 25.04. 2022).
Дата надходження: 16.06.2022р.
Maiia Pyvovar
Lviv Polytechnic National University, PhD, assistant lecturer of Department of theory law
and constitutionalism Educational and Scientific Institute of Law, Psychology
and Innovative education law.maya233@gmail.com ORCID : 0000-0001-5495-5361
OPPOSITION AS AN INTEGRAL FACTOR OF DEMOCRATIC TRANSFORMATIONS IN THE PROCESS OF LAWMAKING IN UKRAINE
One of the leading features, basic characteristics of modern developed democracies is the existence of the actual existence and legal support of the opposition as the main counterweight to the possible usurpation of state power. At the same time, the experience of the opposition in the recent history of the Ukrainian state shows an interesting trend - a distorted understanding of the essence of this political and legal institution, given its complete denial in Soviet theory and practice of state building. The alignment of political forces in the Verkhovna Rada of Ukraine once again demonstrates how unprotected the opposition's activities in the parliament are both in parliament and abroad. The rights and guarantees of the opposition, which exists outside the parliament, lie in the regulation of legislation on local self-government, citizens' appeals, political parties, the media, and so on. The relationship between the government and the opposition in the recent period of development of the Ukrainian state was difficult, contradictory and sometimes radical. At the same time, representatives of various political forces, whether in power or in opposition, managed to resolve complex conflicts and find solutions to political and institutional crises through political and legal mechanisms in the absence of legal regulation of opposition activities. Discussions and talks are not enough - the legislator's actions are needed to establish the constitutional and legal status of the parliamentary opposition. Therefore, the interaction of state power and opposition in a developed constitutional state should be based on democratic principles, which should be the basis for effective and constructive cooperation between government and opposition institutions. In general, the lack of clear and comprehensive regulations may not be a problem if the country has a long tradition of resolving political and legal conflicts. However, there are no such traditions in Ukraine.
Key words: parliamentary opposition, constitutional and legal status, democratic transformations, law-making, political balance.
