CC BY
15
статочно ощутимых сумм (Франция). Возможны разные варианты введения соплатежей. Но в наибольшей мере принципу общественной солидарности отвечает фиксированный соплатеж за каждое амбулаторное посещение и стационарное лечение.
В любом случае следует помнить, что вопрос об участии пациентов в оплате медицинской помощи требует не только определения размера доплаты и ее способа, но и должен учитывать уровень платежеспособности населения, а также наличие соответствующего правого обеспечения.
Финансовое же обеспечение деятельности по сохранению здоровья населения Беларуси могло бы быть реализовано за счет более полного использования возможностей добровольного медицинского страхования (ДМС). Добровольное медицинское страхование гарантирует и делает доступными высококачественные медицинские услуги для граждан, а также помогает решению проблемы привлечения дополнительных финансовых ресурсов в сферу здравоохранения страны. Его расценивают как один из важнейших элементов системы рыночных отношений в здравоохранении. Главным принципом регулирования процесса представления медицинских услуг в рамках ДМС является экономическая выгода для всех его участников, что обеспечивает "саморегуляцию" в системе взаимодействия субъектов рынка медицинских услуг, т.е. здесь присутствует заинтересованность как потребителя медицинских услуг в сохранении и поддержании собственного здоровья, так и страховой медицинской организации, для которой экономия средств страховщика возможна при условии применения в своей деятельности профилактических программ обследования и снижения уровня риска заболевания.
По нашему мнению, для развития ДМС в Беларуси необходимо:
- формирование соответствующей нормативно-правовой базы, четко регламентирующей порядок и условия проведения ДМС;
- расширение действующих видов и форм медицинского страхования;
- упорядочение тарифной политики в сфере медицинского страхования;
- создание инфраструктуры медицинского страхования, позволяющей оказывать качественные услуги и расширить их ассортимент.
Таким образом, в свете стремительного развития медицинских технологий, появления новых дорогостоящих лекарственных средств, усугубления медико-демографической ситуации государство не в состоянии в полной мере удовлетворить возрастающие потребности населения в получении качественной и высококвалифицированной медицинской помощи. В связи с этим в перспективе для повышения устойчивости финансирования и управляемости системы здравоохранения, наряду с системой государственного регулирования и социальных гарантий, доступности медицинской помощи для всех слоев населения необходимо создать, по существу, новую систему здравоохранения, опирающуюся на принципы государственной и рыночной экономики. Практически это означает снижение зависимости системы здравоохранения от бюджетных источников поступления средств, проведение институциональных преобразований в системе управления и финансирования, что позволит решить наиболее острые проблемы, возникающие в отечественной системе здравоохранения.
Литература
1.Жарко В.И. Первые шаги по внедрению национальных счетов здравоохранения в Республике Беларусь // Анали-тико-информационный бюллетень "Вопросы организации и информатизации здравоохранения", Минск. - №4. - 2011. -с. 4 - 7.
2.Арутюнов Ю., Измайловская М. Механизм и функционирование рыночных отношений в здравоохранении. - Хабаровск, 2000.
УДК 336.226.211
Орлик С.В.,
acnipaHTKa Юровоградського нацюнального техшчного уыверситету
ОПОДАТКУВАННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА В М1СТАХ РОС1ЙСЬКО1 1МПЕР11
У статт розглядаються ¡сторичн1 аспекти та дошджуються законом1рност1 оподаткування нерухомостi в местах Ро-айсько)' iMnepii на прикладi укра'нських губернських м!ст. Досл!джено види збор!в з мського нерухомого майна та )х м!сце у формуваннi дохдно)' частини м!ських бюджеъв.
Ключовi слова: оподаткування, нерухомсть, нерухоме майно, оцночний зб'р, державний податок на нерухоме май-но, база оподаткування, Роайська iмпepiя, укра/нсью губернн.
In the article historical aspects are examined and conformities to law of taxation of the real estate are probed in the cities of the Russian empire on the example of the Ukrainian province cities. Investigational types of meetings with city property and their place in the formation of revenues of city budgets.
Key words: taxation, real estate, real asserts, valuation due, taxes on the Property, real asserts tax, Russian Empire, Ukrainian provinces.
B статье рассматриваются исторические аспекти а также исследуются закономерности налогообложенния недвижимости в городах Российской империи на примере украинских губернских городов. Исследовано виды сборов с городского недвижимого имущества и место их в формировании доходной части городских бюджетов.
Ключевые слова: налогообложение, недвижимость, недвижимое имущество, оценочный сбор, налог на недвижимое имущество, база налогообложения, Российская империя, украинские губернии.
© Орлик С.В., 2012
Еконо1^чний вюник ушверситету | Випуск № 18/2 335
Актуальнють теми досл1дження. У бшьшоал краУн бвросоюзу та Роайсьюй федераци податок на нерухомють е одним ¡з вагомих джерел формування дохщноу частини мюцевого бюджету. Проте, через ряд певних об'ективних ¡ суб'ективних чинник\в, до цього часу не запроваджено його справляння в УкраУн\. Лише з 1 липня 2012 року набере чинн\сть стаття 265 "податок на нерухоме майно, в\дм\нне в\д земельноУ д\лянки" XII розд\лу Податкового кодексу [1], в\дпов\дно до якоу розпочнеться оподатковування житловоу нерухомост\ яка знаходиться у власност\ ф\зичних та юри-дичних ос\6. При удосконаленн\ д\ючого законодавства можливе, а подекуди й необх\дне, використання як ¡ноземно-го досв\ду, так \ власного ¡сторичного досв\ду. Проблема оподаткування нерухомого майна досить ц\кава та значуща з точки зору теори \ практики ф\нансовоУ науки, народного господарства, соц\альноУ пол\тики тощо. Адже на сьогод-н\шн\й день, н\якого досв\ду, кр\м ¡сторичного, в оподаткуванн\ нерухомого майна в УкраУни немае. Вивчення ¡стор\У даного питання дасть мoжлив¡cть зд¡йcнити аналю основних закoнoм¡рнocтей ¡ тенденц¡й Ух виникнення, що, безумов-но, сприятиме уникненню повторення помилок минулого у розробц в¡тчизнянoгo податкового законодавства.
Ступшь дослщження проблеми. Проблеми ¡cтoр¡У оподаткування нерухомого майна в Роайсьюй ¡мперп зазви-чай розглядалися при висв^лены питань податковоУ пoл¡тики та структури податковоУ системи Рoc¡йcькoУ ¡мпер¡У де частково згадувалося про м¡cце ¡ роль податку на нерухоме майно в cиcтем¡ державного, земського та мюького бюджетного формування. Таким чином можна згадати прац¡ вщомих вчених М. Тургенева, 1.Янжула, М. 0лекc¡eнка, А.1саева, I. Тарасова, В.Лебедева, 1.Х. Озерова, А.Н¡к¡тcькoгo, Б.Веселовського, В.Дорошенка та ¡н.
Спец¡альними дocл¡дженнями оподаткування мюького нерухомого майна у Роайсьюй ¡мперп можна вважати пра-ц дoревoлюц¡йних наукoвц¡в Г.Содовського та В.Н. Твердохлебова, як¡ описали практичний досвщ оподаткування не-рухомостей, провели аналю д¡ючoгo на той час законодавства, звернули увагу на проблеми що виникали при адмшь cтруванн¡ мюького нерухомого майна у багатьох мютах ¡мпер¡У.
В сучасних ¡cтoрикo-екoнoм¡чних дослдаеннях, що приcвячен¡ ¡cтoр¡У податковоУ пол^ики, ця проблематика пере-важно згадуеться лише пoб¡жнo у розробках К. ПравтовоУ, I. Петухова, В. Орлика, В. ПушкарьовоУ, В.Захарова та ¡н.
Мета досл1дження полягае в тому, щоб, використовуючи джерельну базу, на ocнoв¡ системного наукового ¡сто-рико-економнного анал¡зу ¡сторичного процесу розглянути оцшочний зб¡р в окремих м¡cтах Росмськоу ¡мпер¡У як по-чатковий етап у зарoдженн¡ оподаткування нерухомого майна. Визначити його м¡cце ¡ роль в cиcтем¡ оподаткування Рoc¡йcькoУ ¡мпери. Кр^ того, на ocнoв¡ теоретичного осмислення в¡тчизнянoгo ¡сторичного дocв¡ду вивчити питання дoц¡льнocт¡ запровадження такого податку за сучасних умов у процес реформування податковоУ системи УкраУни.
Досягнення мети передбачае розв'язання таких завдань: розглянути та прoанал¡зувати oц¡нoчний зб^ по елемен-тах податкового мехаызму, визначити його ефективн¡cть та бюджетоформуючу роль у м¡cьких бюджетах.
Виклад основного матер1алу. Законодавче пщфунтя оподаткування нерухомого майна в Роайсьюй ¡мпери було закладене ще за чаав правл¡ння Катерини II у "Грамот на права й прив¡леУ мют Рoc¡йcькoУ ¡мпер¡У" в¡д 21 кв^ня 1785 року. В н¡й законодавець звернув увагу на влаcник¡в нерухомостей м¡cта шляхом запису Ух у вщповщы рoзд¡ли "оби-вательськоУ" книги за певну плату, встановлення ¡ порядок стягнення якого в¡дданo на "волю общества градского" [2, с. 133]. Надал^ посилаючись саме на норми ЖалуваноУ грамоти, б¡льш¡cть мют ¡мперп запроваджували влаcн¡ порядки встановлення та стягнення збор^ з обивател^ та Ух нерухомого майна.
Перш¡ спроби оподаткування м¡cьких нерухомостей у Роайсьюй ¡мпер¡У мали мюце ще 1798 р. Проте, справжым п¡oнерoм в oпoдаткуванн¡ м¡cькoУ нерухомост стала столиця Рoc¡йcькoУ ¡мпер¡У - м. Санкт-Петербург, де з 1804 р. стя-гувався п¡впрoцентний зб^ з "капитального рубля, по оценке с каждого дома, двора и места в городе состоящего" в дохщ мюта [3, с. 22-30]. На перюд з 1810 року по 1820 рк у зв'язку з необхщнютю мобтюацп кoшт¡в на погашення державних бoрг¡в та вщповщно до Ман¡феcту ¡мператора Олександра II вщ 2 лютого 1810 року було вказано: "взимать в казну полупроцентный сбор с домов, по той же самой раскладке, по коей собирается он в городские доходы" [4, с. 57]. З 1820 р. цей зб^ знову став справлятися на користь мюького бюджету [5, с. 142]. За цим прикладом пь шли розробники положення про доходи й видатки м. Одеси (в¡д 3 березня 1824 р.), в якому передбачався пюпро-центний зб¡р вщ вартocт¡ м¡cькoУ нерухoмocт¡ [6, с. 193]. Тимчасовий Кoм¡тет для впорядкування м. Киева також пщ-тримав таку новелу. Однак цей зб^ з'являеться у м. Киeв¡ лише згщно з вересневим 1831 р. Положенням про доходи ¡ видатки губернського м. Киева [7, с. 30-44]. Через два роки ця практика поширюеться на м. Херсон [8, с. 571584]. У 1835 роц вщповщним Положенням запроваджено оцшочний зб¡р з обивательських будинк¡в у рoзм¡р¡ 1% з кожного оцшочного рубля по м. Харкову [9, с. 791-800].
На початку запровадження справляння оцшочного збору в окремих мютах Росмськоу ¡мпери вш становив значну питому вагу в загальних доходах м¡cьких бюджелв.
У р¡зних м¡cтах пo-р¡знoму називалися зазначен¡ збори. Наприклад, у м. Харкoв¡ це були "сборы с обывателей, их домов и заведений", а в мютах Киeв¡ та Одес - "сборы с обывательских недвижимых собственностей", у м. Санкт-Петербурз¡ - "сбор з оценки обывательских домов". Ц збори ставали вагомою складовою м¡cьких дoхoд¡в.
Згщно з положеннями про доходи й видатки губернських м¡cт збори з обивательського нерухомого майна встано-вилися трьох вид¡в: oц¡нoчний зб¡р; зб^ за запис у м¡cьку обивательську книгу; зб¡р за в¡дведення мюць приватним особам п¡д буд¡вництвo. Осктьки предметом даного дocл¡дження е оподаткування, об'ектом якого виступае нерухоме майно, то ми розглядаемо лише оцшочний зб¡р з обивательських будинюв та ¡нших м¡cьких нерухомостей.
Зауважимо, що базою для нарахування оцЫочного збору була oц¡нoчна варт¡cть нерухомосл, котра встановлюва-лася кoм¡тетoм, до складу якого входили представники вщ кожного м¡cькoгo стану. Основним критер^м для oц¡нки нерухoмocт¡ був насамперед передбачуваний дoх¡д в¡д використання зазначеноУ нерухoмocт¡, скоригований на суму витрат на УУ утримання, з урахуванням мюцезнаходження приватного будинку, крамниц¡ чи ¡ншоУ нерухoмocт¡. При визначенн¡ оцшочного капралу встановлювалися в¡дcoтки в¡д 6 до 12 чистого доходу, що припадав на капрал, залеж-но в¡д виду буд¡вель, що оцшювалися.
Майже в кожному Пoлoженн¡ губернських мют, яке встановлювало oц¡нoчний зб^ з нерухомого майна, визнача-
Таблиця 1. Надходження оцшочного збору до доход1в окремих мют РосшськоУ ¡мперп у рш першого його запровадження
Назва мюта / р1к уведення Загальна сума доход1в, У т.ч. оцшочний зб1р, руб., Частка у доходах бюджету
збору руб., коп. коп. мюта, %
Санкт-Петербург / 1804р. 982.604,85 352.987,87 35,9
Симб^ськ / 1831 р. 53.069,74 11.113,24 20,9
КиУв / 1831р. 243.168,31 41.683,25 17,1
Херсон / 1833 р. 52.197,53 5.565,93 10,7
Одеса / 1824р. 1.288.262,25 76.862,75** 6,7
1834р. 227.262,23* 86.489,90 38,1
Харюв / 1835р. 177.096,00 90.000,00 50,8
Калуга / 1837 р. 118.745,00 38.000,00 32,0
Саратов / 1839 р. 227.542,00 50.000,00 22,0
Примпки. 1. Складено автором на основ/: [1-16].
2. * Без митних платеж/в, як/ складали 1.061.000 руб.
3.** У зв'язку 1з затримкою процесу завершення оцночних робп до кнця 1824 року та не можлив/стю в1дпов1дно нарахувати зб/р своечасно нарахування оценочного збору у перший рк його запровадження у м.Одеа фактично вщбулося у 1825 роцг
лося, що "если найдено, что такая-то собственность, на вышеозначенном основании, приносить должна 1000 рублей дохода, то дабы сделать оценку сей собственности по 6%, делается посылка как 6 к 100, так означенные 1000 руб. чистого дохода к капиталу, с коего сей доход предполагается; капитал сей составит 16 666 руб. 66 1/2 коп., или оценку означенной недвижимой собственности" [18, с. 31].
З наведеноУ нижче таблиц видно, що процент чистого доходу на капрал встановлювався для окремих вид^ неру-хомого майна в рюних розм^ах, з урахуванням вигщност Ух мюця розташування у мютах.
До розрахованоУ таким чином оцшочноу вартост нерухомого майна (бази оподаткування) застосовувалася ставка збору в розмр 1% з кожного оцшочного рубля такоУ нерухомост в мютах Киев^ Харкoв¡ та м. Санкт-Петербурз¡ (до 1821 р. - 0,5%), а в мютах Одеа, Херсон та Мос^ - у межах 0,5%. У порядку Як виняток, для посилення дохода мь ста Одеси, починаючи з 1 сння 1859 р., зазначена ставка була збтьшена до 0,75% вщ суми, в яку оцшювалася така нерухома влаcн¡cть [21, с. 602].
Таблиця 2. Процент чистого доходу до кашталу для оцшки нерухомого майна по мютах украУнських губернш пор1вняно з1 столичними мютами РосшськоУ ¡мперп, де встановлено оцшочний зб1р з нерухомого майна до 1857 р.
Назва мюта Види нерухомого майна
Будинки, рам- ниц при бу-динках та ¡нше нерухоме майно у кращих частинах мюта Будинки, крамниц1 при будинках та ¡н-ше нерухоме майно в ¡нших частинах мiста Oкремi крам-ницi у кращих частинах мюта Oкремi крам-ницi в ¡нших частинах мюта Крамниц при банях Баш
Санкт-Петербург 10% 10% - - 10% 10%
Москва 10% 6% 7% 7% 7% 12%
КиУв 10% 12% 6% 7% 7% 6%
Харюв 8% 6% - - 6% 6%
Одеса 10% 12% 6% 7% - 12%
Херсон 10% 12% 6% 7% - 10%
Примака. Складено автором на основ/: [5, с. 142; 7, с. 31; 8, с. 573; 9, с. 791; 19, с. 915; 20, с. 202].
Якщо мюьке нерухоме майно не приносило доходу, тобто використовувалося безпосередньо власником, то оцш-ка його здмснювалася двома способами. В першому випадку шляхом пoр¡вняння з аналопчними cуc¡дн¡ми буд¡влями ¡ спорудами, в ¡ншому випадку, якщо перший вар^нт oц¡нки був не можливим, то "тогда ценность определят по соображению измерений и местного положения, не упуская из виду и того, во сколько оценен подобный дом в другом месте или части города по доходам" [22, с. 31-32].
Вщ оцшочного збору звтьнялися культoв¡ споруди, будинки церковнослужителю, Ухых вдю ¡ сир^, богоугодн за-клади, казенн¡ навчальн заклади, неприбуткoв¡ казенн¡ споруди, мюью споруди, доходи з котрих надходили на ко-ристь м¡cта, а також будинки б¡дних жител¡в, оцшеы менше 100 руб. (лише у м. Харкoв¡ - 200 руб.).
Вщповщно до Положення про доходи ¡ витрати м¡cта Одеси вщ 3 березня 1824 року платникам надавалася п¡льга у вигляд¡ вщстрочки сплати oц¡нoчнoгo збору "с домов вновь построенных, и кои впредь будут строиться, сбор уста-новляем быть должен не прежде, как через пять лет, считая с того дня, как строение начинается" [6, с. 192]. Пробле-матичнють застосування зазначеноУ норми виражалась у численних зверненнях жител¡в м¡cта до МюькоУ Думи з приводу перегляду оцшочного збору. Осктьки вести облк початку забудови oб'eкт¡в нерухомосл, особливо при фактичному його використаны або зм¡н¡ влаcник¡в до закшчення п'ятир¡чнoгo п¡льгoвoгo стоку, було досить складно ¡ не до-ц¡льнo то в новому положены про доходи ¡ витрати мюта Одеси в¡д 28 листопада 1834 року було встановлювлено оподаткування з моменту використання пoл¡пшенoгo або новозбудованого житла.
0ц¡нoчний зб¡р тдлягав cплат¡ за п¡вр¡ччями у строки: до 1 липня неoбх¡днo було сплатити за першу половину року й до 1 сння наступного року - за друге тврнчя. Не сплачений в установлен терм¡ни податок рахувався недоУмкою,
яка пiдлягaлa стягненню y пpимycoвoмy пopядкy. Для ^oro мicькa дyмa пoвиннa бyлa надавати оти^и нeдoÏмùикiв дo мicькoÏ пoлiцiÏ для здiйcнeння ocтaнньoю вiдпoвiдниx зaxoдiв. Так, y лиcтi oдecькoгo Гpaдoнaчaльникa дo мicькoÏ дУми вiд 11 лютого 1825 po^ зaзнaчaлocя, ùo для пpoвeдeння цieÏ poбoти |'й нeoбxiднi "cвeдeния ктo имeннo и в какую чacть гopoдa назначены для ceгo cбopùикaми, дабы мoжнo былo pacпopядитьcя o пpeдcтaвлeнии к ним œap-тaльныx oфицepoв к coдeйcтвию пo cбopaм c иx нeдoимoк" [23, c. 9]. Звoлiкaння з наданням cпиcкiв нeдoÏмùикiв пo oцiнoчнoмy збopy y м. Oдeci тpивaлo дo oceнi 1825po^. У cвoю чepгy мicькa дума лишaлacя не зaдoвoлeнoю cпiвпpa-цею з пoлiцieю в тoмy плаы, ùo, кoшти не в пoвнiй Mipi cтягyвaлиcя та не нaлeжнo oблiкoвyвaлиcя[23, c. 55]. Bce це cвiдчить пpo нeyзгoджeнicть дiй м^ш!' пoлiцiÏ та мicькoÏ думи пo cтягнeнню нeдoÏмoк.
Ùo cтocyeтьcя пpичин yтвopeння нeдoÏмoк пo cплaтi oцiнoчнoгo збopy, тo вoни були piзними. Так, y paпopтi вiд 22 cepпня 1825p. в Oдecькy мюьку думу збиpaчi пoдaткiв, мiùaни Aндpiй Poзoв i Фeдip Гyбeнкo, зазначали, ùo "o иcтpe-бoвaнии платежей пoмянyтыx нeдoимoк к ниже имeнoвaнным лицам, из кoиx чacть имеют квитанции, а нeкoтopыe пoмepли, пopoчиe в oтлyчкe, а иные вoвce oт тaкoвoгo платежа oткaзывaютcя" [23, c. 31].
Haдaлi зaкoнoдaвчe вдocкoнaлeння cпpaвляння oцiнoчнoгo збopy в Pocm^^ iмпepiÏ зaкpiплюeтьcя cпeцiaльним Пoлoжeнням пpo збip з нepyxoмoгo майна в míctí C.Пeтepбypзi, ùo бyлo пpийнятe y бepeзнi 1846 p. [24, c. 305-346] Цей зaкoнoдaвчий акт пoмiтнo вiдpiзнявcя за cтpyктypoю та змютом вiд Пoлoжeнь, якi вcтaнoвлювaли oцiнoчний збip в iншиx MiCTax, як пpaвилo, y cклaдi зaгaльниx пoлoжeнь пpo дoxoди i витpaти мicькиx бюджeтiв. Це був пepший оте-цiaлiзoвaний зaкoнoдaвчий акт пo oпoдaткyвaнню нepyxoмoгo майна, на crap^ax якoгo дeтaльнo виклaдaлиcя еле-менти пoдaткoвoгo мexaнiзмy cпpaвляння збopy з нepyxoмoгo майна, a caMe зaзнaчaлocя, ùo е oб'eктoм oпoдaткy-вання та xto е cyб'eктoм oпoдaткyвaння; виклaдaвcя пopядoк визначення бази oпoдaткyвaння; пopядoк (пpoцeдypa) пpoвeдeння oцiнки нepyxoмoгo майна; визнaчaлиcя пiльги в oпoдaткyвaннi; cтaвки та cтpoки cплaти пoдaткy; вiдпoвi-дaльнicть за нecплaтy (нecвoeчacнy cплaтy) дo мicькoÏ казни.
Така дeтaлiзaцiя мexaнiзмy cпpaвляння збopy на нepyxoмe мaйнo cтoличним мicтoм cтaлo пoштoвxoм для зaпpo-вадження йoгo в iншиx мicтax PociйcькoÏ iмпepiÏ, а "coглacнo миниcтepcким данным cyùecтвoвaли нaлoги пo oцeнoч-ным cтoимocтям в 1847 г. в тpидцaти гopoдax" [25, c. 2], cepeд якиx були й 4 yкpaÏнcькi гyбepнcькi мicтa - Oдeca, K^ Ïв, Xapкiв та Xepcoн.
Hacтyпним кpoкoм y зaкoнoдaвчoмy зaбeзпeчeнi cпpaвляння oцiнoчнoгo збopy cтaв пpийнятий y 1842 p. 'Статут пpo мюьке й ciльcькe гocпoдapcтвo" [19, c. 3-23], в яшму визнaчaлocя, ùo oднieю зi cтaтeй мicькиx дoxoдiв мають бути збopи з житeлiв мicтa та Ïx нepyxoмoгo майна, в тoмy чиcлi oцiнoчний збip iз житлoвиx бyдинкiв та iншиx бyдiвeль, а тaкoж пycтoпopoжнix мicць, ùo знaxoдилиcя в Meœax мicтa. Для cпpaвляння цьoгo збopy ocoбливими кoмiciями пpo-вoдилacя oцiнкa нepyxoмoгo майна за cпeцiaльними пpaвилaми, ùo дiяли в oкpeмиx MiCTax, та зaтвepджyвaлacя гу-бepнcькими пpaвлiннями.
Пicля пpийняття зaзнaчeнoгo Cтaтyтy мав мюце деякий peзoнaнc cepeд мют PociйcькoÏ iмпepiÏ на пpeдмeт уведен-ня зaзнaчeнoгo збopy. Так, y лиcтi Пoдiльcькoгo гyбepнcькoгo пpaвлiння дo KиÏвcькoгo вiйcькoвoгo, Пoдiльcькoгo i Bo-линcькoгo гeнepaл-гyбepнaтopa вiд 3 кв^ня 1848 p. виcлoвлювaлacя кpитикa ùoдo poбoти Гaйcинcькoгo мicькoгo ма-гicтpaтy, який не вживав зaxoдiв для пoшyкy дoдaткoвиx джepeл нaпoвнeння мюьшго бюджету, зoкpeмa, тaкиx, так як зaпpoвaджeння oднoпpoцeнтнoгo збopy з oцiнoчнoÏ cyми нepyxoмoгo майна, на пiдcтaвi 27 cтaттi Cтaтyтy мicькoгo roc-пoдapcтвa [27, c. 1]. Aлe уведення зaзнaчeнoгo збopy в oкpeмoмy мicтi мaлo пeвнi cклaднoùi, на як звepтaлacя ува-га гocпoдapcькoгo в^ту Miнicтepcтвa внyтpiшнix cпpaв. "Збopи з oцiнки пpивaтнoгo майна дoпycкaютьcя лише за ocoбливими Пoлoжeннями, для мют виданими, i xoчa, за 3 ст. того ж батуту (пo VII пpoд.) мiнicтpoвi внyтpiшнix cпpaв нaдaнo мoжливicть дoзвoляти cкpiзь збopи, ввeдeнi y дeякиx MiCTax вказаними Пoлoжeннями, але пpи ^oMy oгoвo-peнo, ùo пoдiбнi дoзвoли пoшиpюютьcя тiльки на тi збopи, якi вже були вcтaнoвлeнi пo poзпopяджeнню" [27, c. 1]. Oкpiм тoгo, лише oбфyнтoвaнa пpичинa бpaкy кoштiв y мicькoмy бюджeтi Mo^a бути пiдcтaвoю для зaпpoвaджeння oцiнoчнoгo збopy з нepyxoмoгo майна, "poзклaдки дoпycкaлиcя з кpaйньoÏ пoтpeби i лише тод^ кoли мicькi витpaти не мoгли бути пoкpитi дoxoдaми вiд мicькoгo майна та iншиx oклaдниx cтaтeй, якi вкaзyвaлиcя y зaгaльниx зaкoнax. Пpи цьoмy, пpи зaтвepджeннi кoштopиciв, пpo дoxoди i витpaти кoжнoгo мicтa,...cлiд звepтaти ocoбливy увагу, ùo6 iз шш-тopиciв вилyчaлиcя вci зaйвi витpaти, а, з ^oro бoкy, не були випyùeнi з пoля зopy мicцeвi джepeлa дoxoдiв, тaкi як земля та шше гpoмaдcькe мaйнo" [27, c. 189]. Таю cтpимyючi фaктopи не давали мoжливocтeй для мacoвoгo зaпpo-вадження oцiнoчнoгo збopy в MiCTax.
У дpyгiй пoлoвинi XIX cтoлiття нaзpiлa нeoбxiднicть пpoвeдeння Migrai peфopми, яка була зaкpiплeнa Mi^^M пo-лoжeнням вiд 16 чepвня 1870 p., а нaдaлi нoвoю peдaкцieю вiд 11 чepвня 1892 p. Дiя Micькoгo пoлoжeння 1870 po^ була пoшиpeнa лише на 46 гyбepнcькиx та oблacниx мicт PociйcькoÏ iмпepiÏ, в тому чи^ й на yкpaÏнcькi мюта: KиÏв, Xap-кiв, Xepcoн, Kaтepинocлaв, MикoлaÏв, Пoлтaвy та Чepнiгiв. B iншиx мicтax i пocaдax гyбepнiй пepeдбaчaлocя "ввecти нacтoяùee Пoлoжeниe в ближайший, пo вoзмoжнocти, cpoк, cooбpaжaяcь c мecтными oбcтoятeльcтвaми, пo ycмoтpe-нию Mиниcтpa Bнyтpeнниx Дел" [28, c. 821]. Таким чинoм, дoxoди мicт, на якi пoшиpилacь дiя Micькoгo пoлoжeння 1870 poкy, пoвиннi були фopмyвaтиcя за paxyнoк збopiв, визнaчeниx y глaвi п'ятiй yкaзaнoгo пoлoжeння, в тoмy чиcлi i з oцiнoчнoгo збopy з нepyxoмoгo майна.
Як бaчимo, Micькe пoлoжeння cтae зaкoнoдaвчoю ocнoвoю для oбклaдeння y виùeзaзнaчeниx мicтax мicькoгo не-pyxoмoгo майна oцiнoчним збopoм, xoчa в мicтax Kиeвi, Xapкoвi, Xepcon та Oдeci цей збip cпpaвлявcя й paнiшe пo cпeцiaльнo зaтвepджeниx Пoлoжeнняx.
У лиcтi гocпoдapчoгo дeпapтaмeнтy Miнicтepcтвa Bнyтpiшнix Cпpaв вiд 6 чepвня 1873 poкy, aдpecoвaнoгo гyбepнa-тopaм, викладена кpитикa тoгo, ùo "^^TOphie гopoдa, пpocя o введении нoвыx cбopoв, не тoлькo не вocпoльзoвa-лиcь eùe вceми paзpeшeнными гopoдoвым пoлoжeниeм cбopaми не уотев ocмoтpeтьcя c нoвым xoзяйcтвeнным ycтpoйcтвoм, .... - нo даже не ycтaнoвили y ceбя oднoгo из caMbix кopeнныx гopoдcкиx нaлoгoв, а имeннo oцeнoчнo-гo c недвижимые имyùecтв cбopa..." [29, apк. 58 зв.].
ПpoпoзицiÏ щoдo зaпpoвaджeння тa пopядкy cтягнeння мicькиx збopiв Дyмa пoвиннa бyлa нaдaвaти нa зaтвepджeн-ня в зaкoнoдaвчoмy пopядкy. Ha ocнoвi зaгaльниx пpaвил, визнaчeниx y Micькoмy пoлoжeннi 1870 p., piзними мicтaми poзpoблялиcь влacнi iнcтpyкцiÏ, якi вcтaнoвлювaли пopядoк cтягнeння мicькиx збopiв. Дeякi мicтa, зaтвepджyючи пe-peлiк мicцeвиx збopiв, взaгaлi тaкиx iнcтpyкцiй нe poзpoбляли, a кopиcтyвaлиcя зaгaльними нopмaми Micькoгo пoлo-жeння, a oкpeмi мicькi yпpaвлiння й зoвciм нe cкopиcтaлиcя пpaвoм зaпpoвaджeння oцiнoчнoгo збopy. У тaкиx мicькиx пoceлeнняx oцiнoчний збip cплaчyвaвcя лишe ocoбaми, якi вiдпoвiднo дo CTarri 17 Micькoгo пoлoжeння 1870 p. тa CTa^ тi 24 Mitrara пoлoжeння 1892 p. oбиpaлиcя глacними y мicькy думу, aджe ocнoвнoю yмoвoю Ïxньoгo oбpaння бyлa нa-явнicть влacнoгo нepyxoмoгo мaйнa в мeжax мicтa тa cплaтa нa кopиcть мicтa oцiнoчнoгo збopy. Taким чинoм в oкpe-миx мicтax iмпepiÏ Poмaнoвиx cклaдaлacя cитyaцiя, шли, нeзвaжaючи нa вiдcyтнicть зaпpoвaджeння в ниx oцiнoчнoгo збopy, для дoтpимaння вибopчoгo цeнзy нeoбxiднo бyлo cплaтити oцiнoчний збip з нepyxoмoгo мaйнa. У зв'язку з тa-ким cтaнoм, Miнicтepcтвo Bнyтpiшнix Cпpaв y cвoÏx циpкyляpax дo гyбepнaтopiв вжe вимaгaлo тepмiнoвoгo ввeдeння в ycix мicтax oцiнoчнoгo збopy[29, c. 58 - 60].
Зa Micьким Пoлoжeнням вiд 16 чepвня 1870 po^ oпoдaткyвaнню пiдлягaлa нepyxoмicть, poзтaшoвaнa "в гopoдcкиx пpeдeлax", a вжe Micьким Пoлoжeнням вiд 11 чepвня 1892 p. тepитopiaльнi мacштaби oпoдaткyвaння мicькиx нepyxo-мocтeй poзшиpилиcя в "пpeдeлax гopoдcкoгo пoceлeния". Taкe тepитopiaльнe poзшиpeння бyлo визнaчeнe щe ceнaт-^ким poз'яcнeнням вiд 12 тpaвня тa 30 лиcтoпaдa 1889 p., дe визнaчeнo, щo oцiнoчнoмy збopy з мюьшго нepyxoмo-гo мaйнa пiдлягaлa нepyxoмicть, "cocтoящaя нe тoлькo в чepтe гopoдa, нo и в гopoдcкиx гpaницax", y cвoю чepгy "пoд гopoдcкими гpaницaми пo тoчнoмy cмыcлy зaкoнa cлeдyeт paзyмeть нe тoлькo гopoдcкyю тeppитopию, нo и вте тe мecтнocти, кoтopыe нaxoдятcя пoд вeдoмcтвoм гopoдcкoгo oбщecтвeннoгo yпpaвлeния в cмыcлe пoпeчeния и parno-pяжeния пo гopoдcкoмy xoзяйcтвy и блaгoycтpoйcтвy" [25, c. 9].
Ùo cтocyeтьcя oцiнoчниx opгaнiв мicтa, тo в зaзнaчeний пepioд cпeцiaльнo cтвopювaлиcя oцiнoчнi кoмiciÏ, якi в piз-ниx мicтax нaзивaлиcя пo-piзнoмy, a caмe: oцiнoчнi дeпyтaти, oцiнщики, пapтiÏ oцiнщикiв, мicцeвi кoмiciÏ, тaкcaцiйнi ш-мiciÏ. Oцiнoчнi кoмiciÏ oбиpaлиcя мюьшю дyмoю з чиcлa глacниx тa ocí6, якi мaли пpaвo yчacтi y мicькиx вибopax.
У дeякиx мicтax пpиймaлиcя oкpeмi пocтaнoви щoдo yтвopeння oцiнoчниx кoмiciй. Haйчacтiшe кoмiciÏ cклaдaлиcя з двox aбo тpьox члeнiв, вiдпoвiднo дo кiлькocтi дтьниць (oцiнoчниx oкpyгiв). Зaлeжнo вiд poзмipiв ocтaннix мoгли yтвo-pювaтиcя дeкiлькa кoмiciй нa oдин oцiнoчний oкpyг. Kepiвництвo зaгaльними (poбoчими) oцiнoчними кoмiciями здй cнювaли cтвopювaнi тaк звaнi гoлoвнi (цeнтpaльнi чи ocoбливi) oцiнoчнi кoмiciÏ, дo cклaдy якиx вxoдилo 12 члeнiв ^a-cтiшe 10), дe гoлoвyвaли пpeдcтaвники мicькoÏ yпpaви. Цi кoмiciÏ здiйcнювaли зaгaльнe кepiвництвo poбoтoю oцiнoч-ниx кoмiciй, пpoвoдили пepeвipки, peвiзiÏ тa зaтвepджyвaли зaгaльнy oцiнoчнy вiдoмicть ycьoгo нepyxoмoгo мaйнa для пoдaння peзyльтaтiв y мюьку yпpaвy. B oкpeмиx мicтax члeни мicцeвиx i цeнтpaльниx oцiнoчниx кoмiciй пpивoдилиcь дo пpиcяги. Oцiнoчнi кoмiciÏ пiдпopядкoвyвaлиcя дyмi й yпpaвi. Пpи cпipниx питaнняx oцiнoчнa кoмiciя звepтaлacя зa poз'яcнeннями дo мicькoÏ думи, кoтpa бyлa нaдiлeнa знaчними пoвнoвaжeннями щoдo вcтaнoвлeння пpaвил для o^^ ки нepyxoмoгo мaйнa, вcтaнoвлeння poзмipy oцiнoчнoгo збopy тa Ïx тpaктyвaння. Гoлoвoю oцiнoчнoÏ кoмiciÏ мaв бути члeн мicькoÏ yпpaви. Oкpiм того, мюьга yпpaвa пicля пpoвeдeння вiдпoвiдниx oцiнoк нepyxoмoгo мaйнa poзпoдiлялa вcтaнoвлeний збip i нe пiзнiшe, як зa мicяць дo визнaчeнoгo дyмoю cтpoкy cплaти збopy, дoвoдилa вiдпoвiднy ^op-мaцiю дo зaгaльнoгo вiдoмa.
Як вiдoмo, бaзy oбклaдeння oцiнoчним збopoм cтaнoвить чиcтий дoxiд "Ът нeдвижимыx имyщecтв, oпpeдeлeннoгo гopoдcким oбщecтвeнным yпpaвлeниeм пocpeдcтвoм oцeнки, или œe, пpи нeвoзмoжнocти oпpeдeлить дoxoд, - co cto-имocти нeдвижимoгo имyщecтвa". Poзмip oцiнoчнoгo збopy вcтaнoвлювaвcя мюьшю дyмoю y пpoцeнтax дo бaзи o6-клaдeння, який нe мoжe пepeвищyвaти 10% чиcтoгo дoxoдy вщ нepyxoмoгo мaйнa aбo 1% йoгo вapтocтi [28, c. 835]. У бiльшocтi мicт зa бaзy oбклaдeння бpaвcя чиcтий дoxiд. Для йoгo визнaчeння вaлoвий дoxiд кopигyвaвcя iз cyмoю витpaт, пoв'язaниx з yтpимaнням нepyxoмoгo мaйнa. Пpи цьoмy в oкpeмиx випaдкax бpaлиcя дo yвaги мicцeзнaxo-джeння мaйнa, витpaти нa peмoнт, дoкyмeнти нa пpидбaння зaзнaчeнoгo мaйнa тoщo. Taк, зoкpeмa, y м. Xapкoвi пpи здiйcнeннi oцiнки нepyxoмoгo мaйнa вpaxoвyвaлиcя тaкi пoзицiÏ: мicцeзнaxoджeння мaйнa тa йoгo вплив нa дoxiднicть; кiлькicть кiмнaт тa Ïx poзмip; cклaд мaйнa i то, в яшму cпiввiднoшeннi в ньoмy знaxoдилиcя тopгiвeльнi тa житлoвi пpи-мiщeння [30, c. 84]. Cтocoвнo витpaт нa yтpимaння, то Ïx взaгaлi мoжнa бyлo нe вpaxoвyвaти, як, зoкpeмa, цe мaлo мicцe y м. Бepдянcькy. A, cкaжiмo, в м. Oдeci "^a peмoнт для пoдцepжaния здaния и дpyгиe издepжки иcключaть из вaлoвoгo дoxoдa oт 10% дo 20%; paзличиe пpoцeнтoв зaвиcит oт cтeпeни пpoчнocти дoмa и дaвнocти пocтpoйки" [31, c. 311]. Якщo дoxiд вiд нepyxoмoгo мaйнa бyлo нe мoжливo визнaчити, тo бaзoю oпoдaткyвaння oцiнoчним збopoм ви-cтyпaлa йoгo вapтicть.
Oцiнкa нepyxoмoгo мaйнa, здiйcнювaлacя зa пoпepeднiм пoвiдoмлeнням влacникa пpo дeнь тa чac oцiнки. У м. K! eвi цeй cтpoк cклaдaв нe мeншe 7 дыв. Якщo влacникa нe мoжливo бyлo пoпepeдити бeзпocepeдньo, тo зa 8 дыв дo oцiнки нa двepяx бyдiвлi poзмiщyвaлocя вiдпoвiднe oгoлoшeння. У бiльшocтi випaдкiв пepeд цим yпpaви aбo цeнтpaль-нi кoмiciÏ пyблiкyвaли oгoлoшeння пpo вiдпoвiднy oцiнкy в мicцeвиx гaзeтax. Cyмa oцiнoчнoгo збopy нa нepyxoмe мaй-нo (в т.ч. нeдoÏмкa зa пoпepeднi пepioди) зaзнaчaлacя в "Oклaднoмy лиcтy" нa вiдпoвiдний piк i вpyчaлacя влacникoвi нepyxoмoгo мaйнa. Плaтник пoдaткy нa нepyxoмicть зoбoв'язyвaвcя дo 1 жoвтня пoтoчнoгo poкy cплaтити визнaчeнy cyмy дo мicькoÏ yпpaви, кoтpa здiйcнювaлa зaпиcи в oклaднy книгу тa вeлa oблiк нeдoÏмoк.
Iнкoли мюьга yпpaвa, poзглядaючи й зaтвepджyючи oцiнoчнi пpoтoкoли, кoнтpoлювaлa пepeoцiнкy нepyxoмocтi. Maйжe в кoжнiй мicькiй iнcтpyкцiÏ вкaзyвaлocя, щo мicькa yпpaвa е вищoю iнcтaнцieю для poзглядy cкapг, шт^ були дo-cить пoшиpeним явищeм. Cepeд звepнeнь влacникiв нepyxoмocтi дo мicькиx yпpaв пpo пepeгляд oцiнoчнoÏ вapтocтi нe-pyxoмoгo мaйнa дoмiнyвaли тi, в якиx yкaзyвaлocя, щo дoxoди вiд нepyxoмoгo мaйнa були нeзнaчними aбo i взaгaлi вщ-cyтнiми. Пoдeкyди гopoдяни пocилaлиcя нa cвoe cкpyтнe мaтepiaльнe cтaнoвищe, нaвoдили пpичини змeншeння дo-xoднocтi мaйнa. Bpaxoвyючи нaкoпичeнi пpoблeмнi питaння, мюьга Дyмa мoглa звepтaтиcя дo гeнepaл-гyбepнaтopa зa oкpeмими poз'яcнeннями тa пpoпoзицiями щoдo oцiнoчнoгo збopy. Taк, y звepнeннi oдecькoгo гpaдoнaчaльникa дo Ho-
вороайського та Бессарабського генерал-губернатора викладено клопотання щодо необхщност "провести вновь переоценку всех обывательских строений для внесения в оклад, по новой оценке, с 1 января 1863 г." [32, с. 2], осктьки оцшка 1858 року не вщповщала цЫност буд^ель. У вщповщь було роз'яснено, що загальн переоцЫки та розподт оць ночного збору серед власниюв нерухомост мае здмснюватися лише через кожн 10 роюв, вщповщно до Порядку роз-подту оцЫочного збору мж власниками нерухомого майна в Москв1 та ¡нших губернських ¡ пов1тових мютах [33, с. 405406]. А що стосуеться окремих переоц\нок, у т.ч. у б\к зменшення, дозволялося лише з поважних причин (пожежа або руйнування), але так\ акти мали складатися лише раз на р\к у визначений для цього час. При цьому сл\д було врахову-вати, що "общая сумма оценочного сбора с недвижимых имуществ в г. Одессе основывается на новой расчетной системе, во всяком случае не должна быть ниже цифры, внесенной в роспись г. Одессы на 1862год" [32, с. 3-4].
М\ським положенням визначалося, що в\д оц\ночного збору зв\льнялося таке нерухоме майно: 1) яке належало 1м-ператорському Двору та Каб\нету Його 1мператорськоТ Величност\, прим\щення Департаменту Уд\л\в \ Уд\льних Контор; 2) казенн\ буд\вл\, як\ використовувалися урядовими установами; 3) яке належало благод\йним \ навчальним закладам, а також громадським установам; 4) яке належало духовним в\домствам (як християнського? так \ нехристи-янського в\роспов\дання), що не приносило доходу; 5) земл\ зал\зничних дор\г та буд\вл\ \ споруди, розташован\ на цих землях, що згодом разом з дорогою перейдуть у власн\сть казни. 0кр\м цього м\ськ\ думи мали право самост\й-но надавати зв\льнення в\д оц\ночного збору "по малоценности" нерухомого майна.
0ц\ночний зб\р з нерухомого майна стае одним ¡з найвагом\ших джерел наповнення м\ських бюджет\в. Так, напри-клад, С.В\тте вказував, що зг\дно з даними за 1897 р. про грошов\ обороти м\ських кас у 763 м\ських поселеннях ¡м-пер\Т, надходження в\д цього збору складало 18,2% в\д загальноТ суми м\ських доход\в [34, с. 475].
У розр\з\ окремих м\ст Рос\йськоТ ¡мпер\Т, у т.ч. украТнських м\ст, надходження в\д оц\ночного збору в загальн\й су-м\ доход\в м\ських бюджет\в в 1900 роц\ були такими: м. Москва - 25,6%; м. 0деса - 19,9%; м. Санкт-Петербург -18,2%; м. Рига - 17,2%; м. Харк\в - 16,1%; м. Ревель - 10.3%; м. М\нськ - 8.9%; м. КиТв - 8,3%; м. Черн\г\в - 7,1%; м. Херсон - 3,4% [25, с. 97-98].
Висновки. Таким чином, значну роль в упорядкуванн\ м\ських доход\в мало прийняття М\ського положення 16 чер-вня 1870 року, в якому окремо визначався склад м\ських податк\в \ збор\в та порядок Тх стягнення. У б\льшост\ м\ст Ро-с\йськоТ ¡мпер\Т з'явилися п\дстави для введення оц\ночного збору з нерухомого майна, що внесло системн\сть в оподаткування м\ськоТ нерухомост¡. М¡ське положення вщ 11 червня 1892 р., незважаючи на його контрреформенну спря-мованють, не внесло зм¡н до податкових норм положення 0лександра II, що мало позитивний вплив на розвиток мют РоайськоТ ¡мпери, в тому чи^ й в украТнських губернтх. Кр¡м того, запровадження оцшочного збору було початко-вим етапом в ¡сторп оподаткування нерухомостей, яке пщтвердило, те, що нерухоме майно е ун¡версальним, стабть-ним та зручним об'ектом для оподаткування з метою реального наповнення мюького бюджету. Практика справляння оцЫочного збору дала можливють врахувати проблемн¡ питання як виникали п¡д час його адмшютрування при вве-денн¡ державного податку на нерухоме майно (з другоТ половини 1863 року) та запровадженн земського оподаткування нерухомостей (з1 сння 1864 року).
Що стосуеться запровадження податку на нерухоме майно за сучасних умов, то слщ врахувати, що ¡сторичний досвщ переконуе в тому, що базою для оподаткування нерухомого майна завжди була вартють нерухомостк Саме та-кий споаб нарахування податку вважався найбтьш справедливим, р¡вном¡рним та об'ективним. Станом на сьогод-н¡шн¡й день запровадити податок на нерухомють в УкраТы, використовуючи базу оподаткування, визначену на пщста-в¡ ТТ вартост¡, ми не маемо можливостк Для цього необхщно створити единий кадастр житловоТ й нежитловоТ нерухо-мост¡ та провести вщповщну п¡дготовчу роботу.
Л1тература
1. Податковий кодекс Украни - Закон Украни вщ 02.12.2010р. №2755 [Електронний ресурс] /1нтернет - стоянка ВерховноI Ради Украши. Режим доступу: ЬНр://1акоп.гаСа.доу.иа/сд1-Ь1п/1ашз/тат.сд1?пгед=504%2Е96-%Е2%Е0.
2. Акты царствования Екатерины II: Учрежденная для управления губерний и Жалованная грамоты дворянству и городам / [Под ред. Г.Н. Шмелева] - М.: Издание московских женских высших курсов, 1907. - 160 с.
3. О городских повинностях по Санктпетербургской столицы // Полное собрание законов Российской империи (дал! - ПСЗ). - Т.28.- №21131. - 19 января 1804 г. - С.26-28.
4. О мерах к уменьшению Государственных долгов; о прекращении выпуска в оборот новых сумм ассигнациями, и о возвышении некоторых податей и пошлин. Манифест. // ПСЗ. - Т.31. - №24116. - 2 февраля 1810 г. - С.53-60.
5. Об доходах и расходах Санктпетербургской столицы // ПСЗ. - Т.37.- №28220. - 7 апреля 1820 г. - С.141-154.
6. Положение о доходах и расходах города Одессы, и о управлении оными // ПСЗ. - Т.39. - №29826. - 3 марта 1824 г. - С.192 - 203.
7. Положение о доходах и расходах Губернского города Киева, о управлении оным, и о квартирной повинности // 2-е ПСЗ. - Т.6. - Отд.2. - №4803. - 17 сентября 1831 г.- С.30-44.
8.Об устройстве доходов и расходов в Губернском городе Херсоне //2-е ПСЗ. - Т.8. - Отд.2. - №6487. - 13 октября 1833 г. - С.571-584.
9. Положение о доходах и расходах губернского города Харькова // 2-е ПСЗ.- Т.10. - Отд.1. - №8293. - 9 июля 1835г. - С.791-800.
10. Роспись о доходах и расходах Губернского города Симбирска. // 2-е ПСЗ. - Т.6. - Отделение 2. - Приложение к №4802. - 1831г. Сентябрь 17. - С.2-3.
11. Роспись о доходах и расходах Губернского города Киева. //2-е ПСЗ. - Т.6. - Отд.2. - Приложение к №4803. -17 сентября 1831 г. - С.7-9.
12. Расписание о доходах и расходах Губернского города Херсона. // 2-е ПСЗ. - Т.8. - Отд.2. - Приложение к
№6487. -. 13 октября 1833 г. - С.272- 274.
13. Расписание доходов и расходов Портового города Одессы. //2-е ПСЗ. - Т.9. - Отд.2. - Приложение к №7589. -28 ноября 1834 г. - С.261- 264.
14. Расписание доходов и расходов Губернского города Харькова. // 2-е ПСЗ. - Т.10. - Отд.2. - Приложение (часть I) к №8293. - 9 июля 1839 г. - С.272- 274.
15.Расписание доходов и расходов губернского города Калуги. // 2-е ПСЗ. - Т. 12. - Отд.2. - Приложение к №10364. - 22 июня 1837 г. - С.114- 116.
16.Расписание доходов и расходов губернского города Саратова. // 2-е ПСЗ. - Т. 14. - Отд.2. - Приложение к №12128. - 16 марта 1839 г. - С.93- 96.
17 Державний арх/в ОдеськоI област/ (дал/ ДАОО). - Ф.4, оп.1а, спр.242.
18. Положение о доходах и расходах Губернского города Киева, о управлении оным, и о квартирной повинности // 2-е ПСЗ. - Т.6. - Отд.2. - №4803. - 17 сентября 1831 г - С.30-44.
19. Выписка из Положения о доходах и расходах Московской Столицы, состоявшегося по мнению Государственного Совета // ПСЗ - Т.38. - № 29423. - 13 апреля 1823 г. - С.915.
20. Положение о доходах и расходах города Одессы //2-е ПСЗ. - Т.9. - Отд.2. - №7589. - 28 ноября 1834 г. - С.202.
21. Об уравнении доходов и расходов города Одессы и о пособии сему городу от казны // 2-е ПСЗ. - Т.34.-№34658. - 22 июня 1859 г. - С.602-605.
22. Положение о доходах и расходах Губернского города Киева, о управлении оным, и о квартирной повинности // 2-е ПСЗ. - Т.6. - Отд.2. - №4803. - 17 сентября 1831 г.- С.30-44.
23. ДАОО. - Ф.4, оп.1а, спр.11.
24. Положение о сборе с недвижимих имуществ в С.Петербурге на городские общественные надобности // 2-е ПСЗ - Т.21. - Отд.1. - №19805. - 6 марта 1846 г. - С.305-346.
25. Содовский Г. Городской оценочный сбор: в 2 т. / Густав Содовский. - СПб.: Тип. "Экономия", 1910 -. - Т.1.-1910. - 102 с.
26. Свод уставов о городском и сельском хозяйстве // Свод законов Российской империи. - Т.12. - СПб.: Типография Второго Отделеня Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1857. - С.3-23.
27. Центральний державний ¡сторичний арх/в Укра1ни (дал/ ЦД1АУ). - Ф.442, оп.81, спр.544, арк.1.
28. Городовое Положение // 2-е ПСЗ. - Т.6. - Отд.1. - №48498. - 16/28 июня 1870г. - С.821-839.
29. ЦД1АУ. - Ф.442, оп.106, спр.123.
30. Материалы к определению норм доходности недвижимых имуществ г. Харькова. Статистический отдел харьковской городской управы. - Харьков: Тип. "Просвещение", 1913. - 93 с.
31. Ведомости Одесского городского общественного управления - 20 сентября 1864 г. - №69 - С. 311.
32. ДАОО. - Ф1, оп.42, спр.97.
33. О порядке распределения оценочного сбора между владельцами недвижимых имуществ в Москве и других губернских и уездных городов, 20 февраля 1861 г. // ПСЗ. - Собрание 2. - Т.36. - Отд.1. - №19805. - С.405-406.
34. Витте С.Ю. Конспект лекций о народном и государственном хозяйстве, читанных его императорскому высочеству великому князю Михаилу Александровичу в 1900 - 1902 годах./ С.Ю.Витте - М.: Фонд экономической книги "Начала", 1997. - 487 с.
УДК 336.226.211
Паентко Т.В.,
к.е.н., доцент, КиУвський економнний ¡нститут менеджменту (м. КиУв)
Трофiмова М.О.,
студентка факультету фЫанав та банювськоУ справи Национального ушверситету ДПС УкраУни (м. 1рпшь)
БЮДЖЕТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛЬНО1 СФЕРИ В УКРА1Н1
Вступ. Одыею з умов економнного зростання краУн з ринковою економкою е формування сощально забезпече-ного сусптьства. Сощальний сектор не лише формуе духовы цЫносл сусптьства, а й сприяе зростанню продуктивное^ пращ, впливае на ефективнють виробництва та виетупае рушмною силою економнного розвитку будь-якоУ дер-жави. Одним ¡з негативних наелщюв розвитку ринкових вщноеин та конкуренцп е поява соц^льно незахищеноУ вер-етви наеелення. Оектьки приватний сектор е незацкавленим у забезпечены наеелення сощально необхщними по-елугами, тoд¡ виршення сощальних проблем наци та фЫанеове забезпечення со^альних гаранта наеелення стае од-ыею з оеновних функцм держави.
Постановка проблеми. Дослдаення теоретичних та практичних аепеклв фшанеового забезпечення еуептьних потреб вщображено у працях Т.О. МартиновоУ [1], Б. Шулюка [2], Ю.Б.Слободника [3], Т.В. Жибер [4] та ¡н. Науков-щ вивчають проблеми дючих мехаызм^ фЫанеового забезпечення сощально-культурноУ ефери, ефективнють заетое-ування програмно-цтьового методу в бюджетному процеа. Проте, потреба пошуку шлях^ удоеконалення дючих ме-хаызмю фЫанеового забезпечення сощальноУ ефери залишаетьея актуальною ¡ потребуе подальшого доелдаення. Метою статл е оцшка еучаеного стану бюджетування сощальноУ ефери в УкраУы, виявлення оеновних проблем та обфунтування можливих напрямю його удоеконалення.
Викладення основного матерiалу. Бюджетне забезпечення со^альноУ ефери виетупае одним ¡з оеновних чинни-юв зростання cуcп¡льнoгo добробуту. Це комплекс заход^ держави з фЫанеування таких сфер, як зайнят¡cть, охоро-на здоров'я, культура, ocв¡та, пщтримка coц¡альнo незахищених веретв наеелення. Ефективнють сощальноУ пoл¡тики
© Паентко Т.В., Трофiмова М.О., 2012
Екoнoм¡чний в¡cник ун¡верcитету | Випуек № 18/2 341
