ОКРЕМІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗІ ЗАСУДЖЕНИМИ ДО ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ Текст научной статьи по специальности «Право»

BicHiiK Нацiонального унiверситету "Льeiecька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (32), 2021

УДК 343.241.2(477)

Володимир Ортинський

Нащональний ушверситет "Львiвськa полтехшка", Навчально-науковий iнститут права, психологи та шновацшно! oсвiти, директор Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! осв^и, заслужений юрист Укра!ни, доктор юридичних наук, професор ORCID: 0000-0001-9041-6330

ОКРЕМ1 ПИТАНИЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОВЕДЕНИЯ СОЩАЛЬНО-ВИХОВНО1 РОБОТИ З1 ЗАСУДЖЕНИМИ ДО ДОВ1ЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛ1

http: //doi.org/10.23939/law2021.32.001 © Ортинський В., 2021

У статт здiйcнено спробу на ocHoei аналiзу чинного законодавства та з урахуван-ням висновкчв прoвiдних наукoвцiв з'ясувати ocoбливocтi сощально-виховноТ роботи 3i засудженими до дoвiчнoгo позбавлення вoлi та висв!тлити oкремi неузгoдженocтi у правовому регулюванш окресленого питання.

За результатами дослщження встановлено, що форми, методи та заходи сощально-виховноТ роботи з засудженими до дoвiчнoгo позбавлення вол!, з урахуванням мети по-карання та принципiв задекларованих у статт! 5 Кримiнальнo-викoнавчoгo кодексу УкраТни, повинн! бути максимально ocoбиcтicнo-oрieнтoваними.

Виявлено, що окрем! положення Правил внутр!шнього розпорядку установ вико-нання покарань не узгоджуються, i нав!ть суперечать Кримшально-виконавчому кодексу УкраТни. Запропоновано шляхи подолання окресленоТ проблеми.

Структурний анал!з Кодексу в цшому та його Роздшу IV "Виконання покарання у вид! дов!чного позбавлення вол!" дозволив встановити, що норми, котр! регулюють сощально-виховну роботу з особами, що вщбувають покарання у вид! дов!чного позбавлення вол! е "розпорошеними" по окремих роздшах та статтях. В цьому контекст! вщм!чено структурну оргашзащю роздшу III Кодексу "Виконання покарання у вид! позбавлення вол!", де м!ститься окрема Глава 19, що регулюе порядок проведення сощально-виховноТ роботи з! засудженими до дов!чного позбавлення вол!. Запропоновано доповнити Розд!л IV окремою статтею, котра буде регулювати питання сощально-виховноТ роботи з особами, що вщбувають покарання у вигляд! дов!чного позбавлення вол!

Ключов! слова: закон; пщзаконний нормативно-правовий акт; засуджений; до-в!чне позбавлення вол!; мета покарання; сощально-виховна робота; виправлення; ресо-ц!ал!зац!я.

Вступ. Статтею 50 Кримшального кодексу Укра!ни встановлено, що покарання вщ iмeнi дер-жави за вироком суду мае на мет^ oкрiм кари, ще й виправлення засуджених, а також запобтання вчиненню ними та iншими особами нових кримiнaльниx правопорушень [1].

У цьому контексп важливо, що всi цiлi покарання нерозривно взаемопов'язаш, i будь-яке по-карання мае призначатися з розрахунком досягнення кожно! мети окремо i вшх !х разом узятих [2].

У зв'язку з цим очевидно, що призначення покарання у виглядi довiчного позбавлення волi також повинно забезпечувати досягнення окреслено! мети.

Довiчне позбавлення волi е найсуворiшим покаранням в Укра1ш, про це свщчить не лише змiст такого заходу примусу, а й структура статп 51 Кримшального кодексу Украши [1], де перель чено види покарань, котрi застосовуються до осiб, яю визнанi винними у вчиненнi кримшальних правопорушень, залежно вiд ступеню !х суворостi, вiд найменшого до найбшьшого.

Довiчне позбавлення волi може бути застосоване до особи, яка вчинила особливо тяжкий зло-чин, за умови, що суд не вважае за можливе призначити позбавлення волi на певний строк [1].

Обставиною, яка зумовлюе призначення довiчного позбавлення волi й водночас вказуе на не-можливють досягнення мети покарання шляхом застосування покарання у вид позбавлення волi на певний строк, е винятково високий стутнь сустльно! небезпеки вчиненого злочину й особи зло-чинця. Це визначаеться сукупшстю усiх зiбраних у справi даних, що стосуються вчиненого злочину, особи винного й обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. На таку небезпеку мо-жуть, зокрема, вказувати: множиншсть (сукупнiсть, повторнiсть, рецидив) учинених особою злочи-нiв; наявшсть у вчиненому дiяннi декiлькох з альтернативно передбачених диспозищею ознак вщповщного складу злочину; наявнiсть обставин, що обтяжують покарання, i вiдсутнiсть обставин, що його пом'якшують; вкрай негативна характеристика особи злочинця [3].

Постановка проблеми. Цей вид покарання застосовуеться в Укра!ш бшьше двадцяти роюв, оскiльки ще 20.02.2000 року Кримшальний кодекс Украши вiд 28.12.1960 року (втратив чиншсть) було доповнено статтею 25-2 "Довiчне позбавлення волГ' [4].

При цьому зпдно з шформащею, що розмiщена на офiцiйному сайт Офiсу Генерального прокурора, станом на 2020 рш, в установах виконання покарань Украши вiдбували покарання у виглядi довiчного позбавлення волi бiльше анiж 1500 осiб [5]. Тому лопчним е те, що питання застосування, призначення та вщбування покарання у виглядi довiчного позбавлення i сьогоднi е об'ектом уваги не лише теоретиюв, а й практиюв.

Серед масиву наукових розвщок варто вирiзнити значний науковий доробок Бажанова М., Бурди С., Джужи О., Риб'янця С., Сташиса В., Супруна М., Тацiя В., Хавронюка М. тощо.

Влм, огляд наукових дослщжень свiдчить, що питання сощально-виховно! роботи зi засудже-ними до довiчного позбавлення волi е недостатньо дослщженим.

Метою статтi е на основi аналiзу чинного законодавства та з урахуванням наукових виснов-кiв вчених-юристiв з'ясувати особливостi сощально-виховно! роботи з засудженими до довiчного позбавлення волi та висвiтлити окремi неузгодженостi у правовому регулюваннi окресленого питання.

Аналiз дослiдження проблеми. Як вже було зазначено, виправлення засудженого е не-вiд'емною складовою досягнення мети покарання. Пiд виправленням прийнято розумiти "процес позитивних змш, якi вiдбуваються в його особистосп та створюють у нього (засудженого) готов-нiсть до самокеровано! правослухняно! поведiнки" [1].

Статтею 6 Кримшально-виконавчого кодексу Укра!ни встановлено, що одним iз основних за-собiв виправлення засуджених е сощально-виховна робота, що являе собою дiяльнiсть вiдповiдних оргашв та установ, а також шших iнституцiй, i спрямована на формування та закршлення в засуджених прагнення до заняття суспiльно корисною дiяльнiстю, сумлiнного ставлення до пращ, дотримання вимог закошв та шших прийнятих у суспiльствi правил поведшки, пiдвищення !х загальноосвiтнього i культурного рiвнiв [1].

Отже, логiчно, що зi засудженими до довiчного позбавлення вол^ як i з шшими засудженими, також повинна проводитися сощально-виховна робота.

Окремг питания правовогорегулювання проведения соцгально-виховно!роботи...

Бшьше того, той факт, що переважна бшьшють засуджених до довiчного позбавлення волi в перспективi до факту !хньо! бюлопчно! смерт залишатиметься в iзолящ! (винятком може бути по-милування), i у зв'язку з цим не зазнае повно! ресощалiзащ! пiсля звiльнення (за вщсутносп такого), не може швелювати необхiднiсть сощально-виховно! роботи з щею категорiею засуджених.

Зазначене шдтверджуеться й закрiпленням основоположних принципiв у статп 5 Кримшально-виконавчого кодексу Укра!ни, зокрема, гуманiзму, рiвностi засуджених перед законом, поваги до прав i свобод людини та поеднання покарання з виправним впливом.

До того ж, враховуючи той факт, що засуджеш до довiчного позбавлення волi являють собою особливу категорда правопорушникiв (становлять загрозу нацiональнiй безпещ держави та консти-туцiйним правам людини i громадянина, характеризуються шдвищеною психологiчною вразливю-тю тощо), для досягнення мети покарання, зокрема виправлення особи, необхщно, щоб форми, методи та заходи сощально-виховно! роботи з "довiчниками" були максимально особистюно-орiентованими.

Вивчення законодавчо! бази дае змогу стверджувати, що мiжнародне та нащональне законо-давство мiстить низку нормативно-правових акпв, котрi регулюють питання проведення сощально-виховно! роботи з засудженими до довiчного позбавлення волi.

Визначальними е: Мiнiмальнi стандартнi правила поводження з ув'язненими, Основнi прин-ципи поводження з в'язнями, Свропейсью пештенщарш (в'язничнi) правила, Кримшально-виконавчий кодекс Украши, Правила внутршнього розпорядку установ виконання покарань, По-ложення про оргашзащю сощально-виховно! та психолопчно! роботи iз засудженими. I це далеко не вичерпний перелiк.

Зупинимось на основних положеннях вiтчизняного законодавства, що регулюють питання, котре розглядаеться.

Так, вщповщно до статей 151, 151-1 Кодексу [1], довiчно засуджеш:

- з урахуванням особливостей !х утримання, залучаються до працi на територи колони (мо-жуть отримати роб^ничу професiю та працювати у робочих камерах) [6];

- за умови вщсутност у них загально! середньо! освiти спрямовуються до утворених в колони консультацшних пунктiв;

- вщбувши 5 рокiв строку покарання, можуть бути доиущеш до участ у групових заходах освiтнього, культурно-масового та фiзкультурно-оздоровчого характеру;

- чоловши, пiсля вiдбуття 5 рокiв строку покарання можуть бути переведет з примщень камерного типу до багатомюних примщень камерного типу виправно! колони максимального рiвня безпеки з отриманням дозволу на участь у групових заходах осв^нього, культурно-масового та фiзкультурно-оздоровчого характеру;

- можуть бути переведет зi змшою умов тримання залежно вiд дотримання ними правил, встановлених для засуджених до довiчного позбавлення волц

- користуються правами та повинш виконувати обов'язки, якi поширюються на осiб, що засуджеш до позбавлення волi (можуть займатися творчютю - лiтературною, художньою та декоративно-прикладною, переглядати телепередачi, прослуховувати радюпередач^ читати книжки, можуть займатися фiзкультурою з урахуванням режимних обмежень: виконувати вправи ранково! зарядки, виробничо! гiмнастики пiд час роботи тощо) [6].

Чшьне мюце в регулюваннi проведення сощально-виховно! роботи з щею категорiею засуджених займають також Правила внутршнього розпорядку установ виконання покарань затверджеш Наказом Мшютерства юстицi! Укра!ни 28 серпня 2018 року № 2823/5 [7], де додатково передбачено, що:

- серед засуджених, котрi вщбувають покарання у виглядi довiчного позбавлення вол^ са-модiяльнi органiзацi! не створюються;

- засуджеш у визначений розпорядком дня час можуть користуватися телевiзорами, придбаними за власний рахунок або за рахунок родичiв, за наявносп можливосп розмщення !х у камерц

- в межах камери або окремого примщення та у вшьний час, за умови, якщо це не порушуе права шших засуджених, особи, засудженi до довiчного вiдбуття покарання, мають право користуватися релтйною лiтературою та вщправляти релiгiйнi обряди [7].

Отже, варто погодитись з думкою проф. М. О. Супруна, що основними напрямками сощально-виховно! роботи iз засудженими до довiчного позбавлення волi е трудове, духовне та саштарно-гiгiенiчне виховання. Менш вираженi заходи правового, фiзкультурно-оздоровчого, морально-етичного, естетичного та соцiально-свiтоглядного виховання [6].

Отже, бачимо, що перелш заходiв сощально-виховно! роботи зi засудженими до довiчного позбавлення волi, котрий задекларований чинним законодавством, е доволi широким, а також таким, що узгоджуеться з метою покарання та принципами закршленими у статп 5 Кримшально-виконавчого кодексу Укра!ни.

Втм, детальний аналiз перелiчених вище норм та правил дае змогу стверджувати, що нормативна база, котра регулюе проведення сощально-виховно! роботи зi засудженими до довiчного позбавлення волi, е несистематизованою i такою, котра мiстить певнi неузгодженость

Висновок зроблений з огляду на таке.

Як уже зазначалося, частиною 2 статп 151 Кримшально-виконавчого кодексу Укра!ни вста-новлено, що на ошб, що вiдбувають довiчне позбавлення вол^ поширюються права, передбаченi статтею 107 Кодексу. У цiй статп, серед iншого, зазначаеться, що засуджеш можуть брати участь у робот самодiяльних органiзацiй. Водночас Правилами внутршнього розпорядку установ виконання покарань вщ 28 серпня 2018 року встановлено, що серед засуджених, ко^ вщбувають покарання у виглядi довiчного позбавлення волi самодiяльнi оргашзаци не створюються.

Очевидно, що вщсутшсть самодiяльних органiзацiй серед "довiчникiв" зумовлена правилами !х утримання, проте формально виглядае так, що тдзаконний нормативний акт (Правила внутрiшнього розпорядку установ виконання покарань [7]) не узгоджуеться, а точшше - суперечить закону (Кримшально-виконавчий кодекс Укра!ни [1]).

Як вiрно зазначае Я. I. Ленгер, "вщповщно до iерархiчного принципу побудови системи нормативно-правових акпв Украши, кожний нормативний акт не може мютити нормативних припишв, що суперечать нормативним приписам акту вищо! юридично! сили. Знайденi в текст пiдзаконного нормативного акту протирiччя iз законом е грубим порушенням законность Iерархiчний зв'язок мiж нормативно-правовими актами мае свое вираження у тому, що нормативш акти посiдають певне мюце в ланцюжку i не можуть мютити норми, яю суперечать актам вищого рiвня. У свою чергу, кожен наступний у структурнш iерархi! нормативний акт е грунтовною базою для нормативних актiв нижчого рiвня. Нормативний акт, який порушуе iерархiчний зв'язок i мiстить норми, що суперечать актам вищого рiвня, не шдлягае застосуванню у конкретних правовiдносинах. Отже, iерархi-чний зв'язок сшввщношення закону i шдзаконного акту мае основоположне значення для побудови не тшьки системи нормативно-правових акпв, а й правово! системи краши загалом" [8].

Тобто, в закош повинне здiйснюватися первинне врегулювання суспiльних вiдносин (тут - у Кодекс [1]), а у шдзаконному актi (тут - у Правилах [7]) - вторинне [8].

Отже, вважаемо, що цю неузгоджешсть потрiбно врегулювати шляхом внесення до Кримшально-виконавчого кодексу Украши положення, яке встановлюватиме, що "серед засуджених, котрi вщбувають покарання у вцщ довiчного позбавлення волi, самодiяльнi органiзацil не створюються" [7].

Окрiм того, структурний аналiз Кодексу в цшому та його Роздiлу IV "Виконання покарання у видi довiчного позбавлення волГ' зокрема виявляе, що норми, котрi регулюють соцiально-виховну роботу з особами, що вщбувають покарання у виглядi довiчного позбавлення волi, е "розпороше-ними" по окремих роздшах та статтях. В цьому контекст^ можемо вiдмiтити структурну органiза-

Окремi питания правового регулювання проведения соцгально-виховно!роботи.

щю розд^ III Кодексу "Виконання покарання у вищ позбавлення волГ', де мютиться окрема Глава 19, що регулюе порядок проведення сощально-виховно! роботи 3i засудженими до довiчного позбавлення воль У зв'язку з цим, вважаемо за доцшьне доповнити Роздш IV, окремою статтею, котра бу-де регулювати питання сощально-виховно! роботу з особами, що вщбувають покарання у виглядi довiчного позбавлення воль

За шдсумками проведеного дослiдження встановлено, що нормативна база, котра регулюе проведення сощально-виховно! роботи зi засудженими до довiчного позбавлення волi, е доволi об'емною, та в цшому узгоджуеться з метою покарання й основоположними принципами, закршле-ними у статп 5 Кримiнально-виконавчого кодексу Укра!ни, втiм е несистематизованою i такою, котра мютить певнi неузгодженостi.

У зв'язку з цим вважаемо, що правове регулювання проведення сощально-виховно! роботи зi засудженими до довiчного позбавлення волi потребуе удосконалення шляхом внесення змш i допо-внень до чинного законодавства, зокрема до Кримшально-виконавчого кодексу Укра!ни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримшально-виконавчий кодекс Украши: Закон Украши № 1129-IV ввд 11.07.2003 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1129-15#n1194 (дата звернення: 09.02.2021 р.).

2. Габлей Н. Г. (2012). Поняття та мета покарання. Прикарпатський юридичний вгсник. Вип. 2. С. 190— 197. URL: http://www.pjv.nuoua.od.ua/v1_2012/19.pdf (дата звернення: 09.02.2021 р.).

3. Бурда С. Я. (2012). Юридичний анал1з покарання у вид1 дов1чного позбавлення вол як виду основного покарання за КК Украши. Науковий вкник Львгвського державного унгверситету внутршнгх справ. № 4. С. 246-254. URL: https://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/nvsy/04_2012/12bsyazkku.pdf (дата звернення: 09.02.2021 р.).

4. Кримшальний кодекс Украши ввд 28.12.1960 року (втратив чиншсть). URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2001 -05/ed20000222#o187 (дата звернення: 09.02.2021 р.).

5. Перевiрка Офiсу Генерального прокурора виявила порушення прав 164 довiчно засуджених осiб на Житомирщинi, однак проблема стосуеться майже всiх установ виконання покарань Украши. Офгс Генерального прокурора : веб-сайт. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/news?_m=publications&_c=view&_t= rec&id=266519 (дата звернення: 09.02.2021 р.).

6. Сощально-виховна робота iз засудженими та особами, взятими тд варту (2019) : навч. поаб. / за заг. ред. д-ра пед. наук, проф. М. О. Супруна, 2019. - 296 с.

7. Правила внутршнього розпорядку установ виконання покарань: Наказ Мшстерства юстицп Украши 28 серпня 2018 року, № 2823/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ (дата звернення: 09.02.2021 р.).

8. Ленгер Я. I. (2017). Форми сшввщношення закону та тдзаконного акту як умова уникнення колiзiй у мунiципальному правi. Право та державне управлгння. № 1(26). С. 31-35. URL: http://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2017/7.pdf (дата звернення: 11.02.2021 р.).

REFERENCES

1. Kryminalno-vykonavchyi kodeks Ukrainy [Criminal-Executive Code of Ukraine]. Zakon Ukrainy No. 1129-IV vid 11.07.2003 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#n1194 (data zvernennia: 09.02.2021 r.).

2. Hablei, N. H. (2012). Poniattia ta meta pokarannia. [The concept and purpose of punishment]. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk. Vypusk 2. - P. 190-197. URL: http://www.pjv.nuoua.od.ua/v1_2012/19.pdf (data zvernennia: 09.02.2021 r.).

3. Burda, S. Ya. (2012). Yurydychnyi analiz pokarannia u vydi dovichnoho pozbavlennia voli yak vydu osnovnoho pokarannia za KK Ukrainy. [Legal analysis of life imprisonment as the main punishment under the Criminal Code of Ukraine]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. No. 4. P. 246-254. URL: https://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/visnyky/nvsy/04_2012/12bsyazkku.pdf (data zvernennia: 09.02.2021 r.).

4. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [The Criminal Code of Ukraine of December 28, 1960 (repealed)]. vid 28.12.1960 roku (vtratyv chynnist). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2001-05/ed20000222#o187 (data zvernennia: 09.02.2021 r.).

5. Perevirka Ofisu Heneralnoho prokurora vyiavyla porushennia prav 164 dovichno zasudzhenykh osib na Zhytomyrshchyni, odnak problema stosuietsia maizhe vsikh ustanov vykonannia pokaran Ukrainy. [An inspection of the Office of the Prosecutor General revealed violations of the rights of 164 life-sentenced prisoners in the Zhytomyr Region, but the problem affects almost all penitentiary institutions in Ukraine]. Ofis Heneralnoho prokurora: veb-sait. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/news?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=266519 (data zvernennia: 09.02.2021 r.).

6. Sotsialno-vykhovna robota iz zasudzhenymy ta osobamy, vziatymy pid vartu. [Social and educational work with convicts and detainees]. (2019) : navch. posib. / za zah. red. d. ped. n., prof. M. O. Supruna, 2019. - 296 p.

7. Pravyla vnutrishnoho rozporiadku ustanov vykonannia pokaran [Rules of internal procedure of penitentiary institutions]: Nakaz Ministerstva yustytsii Ukrainy 28 serpnia 2018 roku, No. 2823/5.URL: https://zakon.rada.gov.ua/ (data zvernennia: 09.02.2021 r.).

8. Lenher Ya. I. (2017). Formy spivvidnoshennia zakonu ta pidzakonnoho aktu yak umova unyknennia kolizii u munitsypalnomu pravi. [Forms of the relationship between law and bylaw as a condition for avoiding conflicts in municipal law]. Pravo ta derzhavne upravlinnia. No. 1(26). P. 31-35. URL: http://pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/1_2017/7.pdf (data zvernennia: 11.02.2021 r.).

Дата надходження: 25.10.2021 р.

Volodymyr Ortynsky

Lviv Polytechnic National University, Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education, director of the Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Honored Lawyer of Ukraine Doctor of Law, Professor

SPECIAL ISSUES OF LEGAL REGULATION OF SOCIAL AND EDUCATIONAL WORK WITH SENTENCES TO LIFE IMPRISONMENT

The article attempts to find out the peculiarities of social and educational work with those sentenced to life imprisonment on the basis of the analysis of the current legislation and taking into account the conclusions of leading scientists and to highlight some inconsistencies in the legal regulation of this issue.

According to the results of the study, it is established that the forms, methods and measures of social and educational work with lifers, taking into account the purpose of punishment and the principles declared in Article 5 of the Criminal Executive Code of Ukraine, should be as personality-oriented.

It was found that certain provisions of the Rules of Procedure of penitentiary institutions are inconsistent and even contradict the Criminal Enforcement Code of Ukraine. Ways to overcome the outlined problem are suggested.

Structural analysis of the Code as a whole and its Section IV "Execution of life imprisonment", found that the rules governing social and educational work with persons serving life imprisonment are "scattered" in some sections and articles. In this context, the structural organization of Section III of the Code "Execution of Punishment in the Form of Imprisonment" is noted, which contains a separate Chapter 19, which regulates the procedure for conducting social and educational work with convicts sentenced to life imprisonment. It is proposed to supplement Chapter IV with a separate article that will regulate the issue of social and educational work with persons serving a sentence of life imprisonment.

Key words: law; by-laws; condemned; life imprisonment, purpose of punishment, social and educational work, correction, resocialization.