CC BY
5
УДК 347.9
Михайло MixeeB
здобувач Навчально-наукового шституту права ÍMeHÍ Володимира Великого Мiжрегiональноl академи управлiння персоналом mykhailomikheiev@gmail. com
ОКРЕМ1 ПИТАННЯ ПОД1ЛУ АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ М1СЦЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОЦЕСУ
© Mixeee М., 2018
У статт розглянуто питання подшу адмiнiстративного процесу на конфлжтний та нeконфлiктний. KpiM того, визначено мкце виконавчого процесу. Доведено, що виконавчий процес сам по ^6i не e конфлiктним, але в результат його здiйснeння можуть виникати конфлжти i таким чином вш може бути конфлiктним. Запропоновано визначити виконавчий процес, як такий, що мае подвшну спрямовашсть.
Kлючовi слова: адмшктративний процес; адмiнiстративнe провадження; виконавчий процес; виконавче провадження; конфлжтне провадження; неконфлжтне провадження.
Михаил Михеев
ОТДЕЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ РАЗДЕЛЕНИЯ АДМИНИСТРАТИВНОГО ПРОЦЕССА И ОПРЕДЕЛЕНИЯ МЕСТА ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО
ПРОЦЕССА
В статье рассматривается вопрос разделения административного процесса на конфликтный и неконфликтный. Кроме того определяется место исполнительного процесса. Доказано, что исполнительный процесс сам по себе не является конфликтным, но в результате его осуществления могут возникать конфликты и таким образом он может быть конфликтным. Предлагается определить исполнительный процесс, как таковой который имеет двойную направленность.
Ключевые слова: административный процесс; административное производство; исполнительный процесс; исполнительное производство; конфликтное производствo; неконфликтное производствo.
Mikhail Mikheev
Applicant of the Educational and Scientific Institute of Law
the name of Volodymyr the Great Interregional Academy of Personnel Management
A FEW QUESTIONS OF THE DIVISION OF ADMINISTRATIVE PROCESS AND DETERMINATION OF THE PLACE OF THE EXECUTIVE PROCESS
The article deals with the question of the division of the administrative process into conflict and non-conflict. In addition, the place of the executive process is determined. It is proved that the executive process is not in itself conflict, but conflicts may arise as a result of
its implementation, and thus it may cause a conflict. It is proposed to determine the executive
process as having a double orientation.
Key words: administrative process; administrative proceeding; executive process;
enforcement proceedings; conflict proceedings; non-conflict proceedings.
Постановка проблеми. Дискушя стосовно вищв адмшютративного процесу, яка точиться в наукових колах, свщчить про те, що це питання е досить складним. Неодноразово тдкреслювалося, що адмшютративний процес е неоднорiдним, i pi3rn вченi пiдходять до визначення ще! неоднорiдностi по-рiзному. На сьогоднi виникае питання про визначення виконавчого процесу, який певною мiрою може бути визнаним як один i3 видiв адмiнiстративного процесу Разом i3 тим, е рiзнi думки, тому мета щет CTaTTi - визначити т аспекти, якi свiдчать про вщнесення виконавчого процесу до одного з видiв адмiнiстративного процесу.
Аналiз дослщження проблеми. Традицiйно iснуе подiл на конфлштний адмiнiстративний процес та позитивний, або неконфлштний. В. Б. Авер'янов пропонуе виокремлювати позитивнi, неконфлiктнi або неюрисдикцшш провадження, якi вирiшують справи, що виникають у ходi виконавчо-розпорядчо! дiяльностi державних та iнших оргашв [1].
До позитивних проваджень вш пропонуе зараховувати такi види проваджень:
- iз пiдготовки та ухвалення нормативних правових актiв;
- з тдготовки та ухвалення iндивiдуальних правових акпв;
- з укладення адмшютративних договорiв;
- з розгляду пропозицш i заяв громадян;
- реестрацшш i дозвiльнi;
- установчi;
- з реалiзацil контрольно-наглядових проваджень;
- виконавчц
- з дiловодства;
- з приватизацп державного i громадського майна;
- у земельних, еколопчних, фшансово-бюджетних, податкових та деяких шших справах [1].
Разом iз тим до юрисдикцшних (конфлiктних) проваджень належать провадження такого
типу:
- провадження у справах про адмшютративш правопорушення;
- провадження з розгляду скарг громадян;
- дисциплшарш провадження щодо державних службовщв;
Крiм того, виокремлюються промiжнi провадження мiж юрисдикцiйними та неюрисдик-цiйними, до яких вiднесено: провадження у зв'язку зi застосуванням заходiв адмiнiстративного примусу, зокрема, адмiнiстративного попередження й адмшютративного припинення.
У такому випадку е певш непорозумшня. До конфлштних проваджень в адмiнiстративному процес треба зараховувати всi провадження, як у сво!й основi мають конфлшт, провадження з виконання заходiв адмшютративного примусу перш за все передбачае наявнють конфлшту.
Iншi види адмшютративних проваджень певною мiрою визначаються i в подальшому дослiдниками адмiнiстративного процесу.
Подальшi дослiдження окремих авторiв [2, 3] розширили визначення кiлькостi видiв адмiнiстративних проваджень в адмiнiстративному процесс
Наприклад, С. В. Форостяна виокремлюе цiлий ряд адмiнiстративних проваджень, як вона визначае як неконфлiктнi.
Тим бшьше вона класифiкувала такi провадження з чггким визначенням 1хньо1 спрямованосп та самого процесу таких проваджень.
Визначено таю види адмшютративних проваджень:
- законотворчi провадження;
- управлшсью провадження;
- дозвшьш провадження;
- реестрацшш провадження;
- атестацшш провадження;
- контрольш провадження;
- наглядовi провадження [2].
Тимашов В. О., який дослщжував конфлiктнi провадження, а бшьшють з цих проваджень е юрисдикцшними в класифшацп, яку пропонують окремi дослiдники, доводив, що вони повинш перш за все мати певш ознаки.
Для будь-якого конфлiкту притаманна проблема або протирiччя, а також порушення певних прав, якi можуть бути оспореними в судовому засщанш. Конфлштологи пiд предметом конфлiкту розумдать об'ективно iснуючу або уявну проблему, яка мае бути виршена i тому стае причиною розходження у поглядах опоненив [4].
Виклад основного матерiалу. В юридичному конфлшл проблема мае бути чiтко визначеною, адже уявна проблема при перевiрцi не пiдтверджуеться i таким чином провадження не може бути здшснено. Ми не можемо стверджувати, що суспшьш вщносини щодо духовних цшностей не можуть виступати предметом конфлшту, проте !х вирiшення не здшснюеться в правовому полi. Такi конфлшти вирiшуються iншими формами, методами i засобами.
1снуе точка зору, що предметом юридичного конфлiкту можуть виступати лише т правовiдносини, якi можуть бути стрними [5]. На нашу думку, в юридичних конфлiктах предметом можуть бути рiзнi правовiдносини, як е реальними i вони не повинш бути лише такими, що можуть оспорюватися.
Наприклад, державний або приватний виконавець отримав ршення про стягнення боргу з боржника, але вш не виконуе це ршення. Виникае конфлшт, який може бути виршеним шляхом оскарження. Проблема як виникае не е стрною. Вона е реальною, адже конфлшт створено дiями державного або приватного виконавця.
З iншого боку, ди виконавця щодо стягнення боргу е правомiрними i практично неконфлiктними. Адже виконавець виконуе волю суду, а не вступае у конфлшт iз боржником.
Слщ зазначити, що, крiм предмету конфлшту, який виник, неодмiнним атрибутом е його об'ект. Виокремлюють два види об'екпв конфлiктiв потенцiйний та реальний. Щц потенцiйним об'ектом конфлшту розумiеться те, що можуть бути порушеш суспiльнi вiдносини або право громадянина дiями iншого громадянина чи державно! установи. Наприклад, водш запаркував автомобшь, який перекривае рух шшим автомобiлям або про!зд спецiальних автомобшв (швидко! допомоги, пожежно! служби та т. ш.). В принципi паркування автомобшя в цьому мiсцi не заборонене, але воно порушуе права шших громадян. Тобто це потенцшно може викликати конфлiкт. До реальних об'екпв конфлiкту належать тi предмети, як викликають спiр, адже вони можуть належати одному або декшьком громадянам, але iншi громадяни також претендують на володiння ними.
С. В. Форостяна як приклад наводить територда, корисш копалини, владнi повноваження, предмети, рухоме чи нерухоме майно, а також сощальш реалп у виглядi розмiрiв оплати працi або пенсп, цiн на продукти харчування, непродовольчi товари i послуги та т. ш., що являе собою об'ект особистих, групових або державних штерешв [3].
Одшею з ознак конфлшив е система дiй учасниюв таких конфлiктiв. Вони можуть бути правомiрними або неправомiрними, або юридично нейтральними. Проте ди учасникiв призводять до певних результатiв, якi вже i е причиною конфлiктiв.
Як вже згадувалося, ди державного або приватного виконавця самi по собi не е конфлiктними, але вони можуть спровокувати конфлшт пiд час виконання ршення. Ми не можемо стверджувати, що виконавче провадження е конфлштним провадженням на основi того, що виникае конфлшт при виконанш рiшення. Цей конфлiкт е наслщком неконфлiктного провадження, але сам по собi виконавчий процес не можна назнавати конфлштним процесом.
Можна стверджувати, що в результат аналiзу конфлiктiв та !хшх елементiв i ознак е необхiднiсть видiлення впливу конфлшив на суспiльнi вiдносини. Bei конфлштш ситуацп в по-дальшому стають предметом розгляду судiв, посадових ошб, якi мають юрисдикцiю !х вирiшувати i таким чином !х можна називати юрисдикцiйними.
Разом iз тим iснуе велика кiлькiсть адмшютративних правовiдносин, якi виникають не в результат конфлiкту, а в силу дш громадян. Такi правовiдносини загалом мають назву неконфлштних. Вони е рiзноманiтними, i ми можемо спостер^ати !х у багатьох галузях народного господарства.
Окремо слщ визначити мету таких правовщносин. Головною метою таких правовщносин е те, що вони спрямоваш на запобiгання конфлiктiв, тобто якщо громадянин бажае отримати якийсь документ вщ держави вiн звертаеться до державного органу з тим, щоб його отримати. В разi його неотримання виникае конфлшт. Наприклад, громадяни отримують право на управлiння транспортними засобами. Це !хне право, якщо вони склали вщповщш iспити. В подальшому, цi громадяни мають право керувати транспортними засобами i не мати конфлшив iз працiвниками полщи, адже управлiння транспортними засобами без документа е порушенням i вщповщно виникае конфлiкт.
На припинення конфлшту певною мiрою спрямоване i виконавче провадження. Стягувач мае претензп до боржника i вимагае повернення боргу. Отже, ми маемо конфлшт. Дiяльнiсть державного або приватного виконавця спрямована на припинення такого конфлшту та виконання вимог стягувача.
Неконфлштш провадження у сферi правовiдносини мiж громадянами i державою спрямоваш також на встановлення певного статусу громадян у держава Громадяни тсля досягнення 16-рiчного вшу мають отримати паспорт, тобто у громадян виникають певш права та обов'язки, а виршуеться це питання за допомогою неконфлштного провадження. Громадянин звертаеться до вщповщного державного органу, який уповноважений видавати паспорти.
Отже, можна констатувати, що юнуе поряд iз конфлштним (юрисдикцшним процесом) неконфлштний юридичний адмiнiстративний процес. Biн здшснюеться представниками державних органiв. З одного боку в цьому процес е громадяни, як бажають вирiшити сво! питання, а з iншого боку - посадовi та службовi особи, як призначенi державою i мають право приймати ршення щодо здшснення певних дiй.
Виконавче провадження мае з одного боку ознаки неконфлштного провадження, адже державний або приватний виконавець отримуе ршення суду чи шшо! установи i починае про-водити примусове виконання рiшення. Це його обов'язок, вш не може дiяти в iнший спосiб. Разом iз тим, як тiльки державний або приватний виконавець виносить постанову про початок виконавчого провадження, одразу виникають ознаки конфлшту, який юнуе мiж державним органом, який прийняв ршення про примусове виконання ршення та особою, яка добровшьно його не виконуе - боржником.
Слщ зазначити, що в цьому випадку ми бачимо, що державш обов'язки виконують приватш особи, яю не перебувають на державних посадах. Держава делегуе виконання сво!х ршень приватним виконавцям, i вони ддать вщ iменi держави.
Висновки. На основi викладеного можна зробити такi висновки:
1. Виконавче провадження саме по собi не е конфлштним провадженням, адже конфлшт був i вiн вирiшений судом чи шшим органом, який мае вiдповiднi повноваження. Державний або приватний виконавець виконуе ршення на основi ухвали чи шшого документу. Biн це зобов'язаний робити. З шшого боку, якщо в процес виконання ршення виникае конфлшт, то вiн не е визначальним загалом для виконавчого провадження, проте таким чином це провадження переростае в конфлштне.
2. Виконавче провадження е одним iз видiв адмiнiстративного провадження, але ми можемо стверджувати, що сам виконавчий процес мае подвшну природу, тобто мае в собi неконфлштш та конфлштш аспекти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адмшютративне право Укра1ни. Академiчний курс. Пiдруч. у 2 т. Т. 1. Загальна частина. Ред. колепя: В. Б. Авер'янов (голова). К. Вид. «Юридична думка», 2004. 584 с. 2. Форостяна С. В. Неконфлштш провадження в адмшютративному процесс дис. канд. юрид. наук. спец.: 12.00.07 -адмшютративне право i процес, фшансове право; шформацшне право. К. 2012. 208 с. 3. Тимашов В. О. Конфлштш провадження в адмшютративному процесс дис. канд. юрид. наук. спец.: 12.00.07 -адмшютративне право i процес, фшансове право; шформацшне право. К. 2012. 186 с. 4. Ворожейкин I. В., Кибанов А. А., Захаров Д. А. Конфликтология: учебник. М., Норма, 2000. 256 с.
REFERENCES
1. Administratyvnepravo Ukrainy. [Administrative Law of Ukraine ]Akademichnyi kurs. Pidruch. u 2 t. T. 1. Zahalna chastyna. Red. kolehiia: V. B. Averianov (holova). K. Vyd. «Iurydychna dumka», 2004. 584 p. 2. Forostiana S. V. Nekonfliktni provadzhennia v administratyvnomu protsesi[Non-conflict proceedings in the administrative process]: dys. kand. yuryd. nauk. spets.: 12.00.07 - administratyvne pravo i protses, finansove pravo; informatsiine pravo. K. 2012. 208 p. 3. Tymashov V. O. Konfliktni provadzhennia v administratyvnomu protsesi[Conflict proceedings in the administrative process] dys. kand. yuryd. nauk. spets.: 12.00.07 - administratyvne pravo i protses, finansove pravo; informatsiine pravo. K. 2012. 186 p. 4. Vorozheikyn I. V., Kybanov A. A., Zakharov D. A. Konflyktolohyia [Conflictology]: uchebnyk. M., Norma, 2000. 256 p.
Дата надходження:27.06.2018р.
