CC BY
15
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК346.9
Любомира Мелех
кандидат юридичних наук, доцент професор кафедри господарсько-правових дисциплш Львiвського державного ушверситету внутрiшнiх справ
e-mailjmelekh@ukr.net
ОКРЕМ1 ПИТАННЯ МЕД1АЦП У ГОСПОДАРСЬКОМУ
СУДОЧИНСТВ1
http://doi.org/10.23939/law2020.26.209
© Мелех Л.., 2020
Проаналiзовано медiацiю як альтернативний споаб вирiшення спор1в у господар-ському судочинствь Проаналiзовано рiзнi погляди науковщв на визначення медiацiТ та правовий статус медiатора. З'ясовано проблеми правового забезпечення в УкраТш щеТ позасудовоТ процедури врегулювання господарських спор1в та з урахуванням зарубiж-ного досвщу обгрунтовано шляхи Тх подолання.
Ключовi слова: медiацiя, медiатор, процедура примирення,посередник, господар-ський спiр, господарське судочинство.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку людства характеризуеться iснуванням рiзних методiв (пiдходiв) до вирiшення господарських спорiв (конфлiктiв), котрi умовно можна подшити на двi групи: 1) традицшш (вирiшення спорiв з позици права шляхом застосування законодавчих припишв i норм у спецiально створених судах); 2) нетрадицшш (так званi "альтернативш" способи розв'язання конфлiктiв - виршення спорiв iз позици iнтересiв шляхом пошуюв компромiсних рiшень i досягнення згоди мiж конфлiктуючими сторонами завдяки зусиллям третьо!, незалежно! сторони).
До традицшних способiв вирiшення суперечок належать судовi процедури. У разi виникнення спору, на думку переважно! бiльшостi людей, його слщ вирiшувати через суд, поклавши вiдповiдальнiсть на суддю за прийняте ршення та залишивши за собою право його оспорювати у разi незадоволення результатом.
Аналiз дослщження проблеми. Медiацiя у господарському процес Украши перебувае на стадп становлення, про це свщчать науковi дослщження даного шституту таких вiтчизняних учених, як О. В. Белiнська, В. Б. Бучко, А. П. Гаврилшин, В. П. Козирева, В. В. Медведська, Ю. В. Розман та шших. Питання, пов'язанi з застосуванням медiацil дослiджували також такi учеш-правники, як О. Белiков, Н. Л. Бондаренко-Зелшська, О. М. Боброва, С. В. Васильчак, А. О. Горова, Г. I. Срьоменко, В. А. Жмудь, В. В. Землянська, Н. Н. Леннуар, Л. В. Руснак, Е. М. Рунессон, К. Кимберли, Н. М. Прокопенко, А. О. Дутко та шшь
На вщмшу вщ судового розгляду, який е суворо врегульованим, формалiзованим та зосередженим на суп позову, медiацiя дае змогу гнучкого тдходу до виршення господарського спору, урахування вшх аспектов стрно1 ситуаци, незалежно вщ !х юридичного чи правового значення. Саме тому медiацiю вiдносять до альтернативних методiв вирiшення господарських спорiв.
Не беручи до уваги те, що HayKOBi працi вказаних дослiдникiв стати можуть основою для виршення певних теоретичних проблем та прийняття нормативно-правових aктiв у сферi медiaцil в Украш, низка питань, як стосуються впровадження ще1 форми виршення спорiв у господарський процес (наприклад, щодо стади судового процесу, на якш можливе застосування медiaцil), е недостатньо розробленими та потребують подальших дослiджень.
Мета статт - на основi грунтовного aнaлiзy значно! джерельно! бази визначити особливостi становлення шституту медiaцil як альтернативного методу виршення спору в Украш у контекст господарського судочинства.
Виклад основного матерiалу. Господарський сектор Украши характеризуеться великою кшьюстю конфлiктiв, якi завдають шкоди не лише його учасникам, але i в цшому iмiджy нашо1 держави. При цьому !х вирiшyвaти досить складно в силу самого предмета спору, кшькосп та складу його учасниюв, наявносп кiлькох позовних вимог, неоднозначности тлумачення норм законодавства рiзними судовими iнстaнцiями, а також недостатньо чггко сформованим правовим регулюванням господарсько-процесуальних вщносин в Украш. Трaдицiйним способом врегу-лювання господарських спорiв в Украш е звернення до господарського суду. Однак, юнуе багато недолтв судових процедур, серед яких недосконалють укра1нського господарсько-процесуального законодавства, пyблiчнiсть та корупщя. Окрiм того, iснyе страх сторш перед "неугодним" рiшенням суду, а також як наслщок вщповщно ухилення вiд 1'х виконання.
Використання посередниюв для вирiшення господарського спору фшсують iз дaвнiх чaсiв. 1сторики зазначають про подiбнi випадки ще в торговельних вiдносинaх фiнiкiйцiв та у Вавилош. У Стaродaвнiй Грецп iснyвaлa практика використання посередникiв (proxenetas). Римське право, починаючи з кодексу Юстишана (530-533 рр. н. е.), визнавало посередництво. Римляни використовували рiзнi термши для позначення поняття "посередник": internuncius, medium, intercessor, philantropus, interpolator, conciliator, interlocutor, interpres, i, нарешт^ mediator. У деяких трaдицiйних культурах до ф^ури посередника ставилися з особливою повагою i шанували нaрiвнi з жерцями або вождями племеш. Медiaцiя в ll сучасному розумшш стала розвиватися в дрyгiй половиш XX сторiччя, передyсiм, у крашах англосаксонського права - США, Австрали, Великобритании пiсля чого почала поширюватися i в Gвропi. Першi спроби застосування медiaцil, як правило, стосувалися виршення спорiв у сферi господарських вщносин. Згодом медiaцiя отримала визнання при виршенш широкого спектра конфлшив i суперечок, починаючи вiд конфлшив у мiсцевих громадах i закшчуючи складними бaгaтостороннiми конфлiктaми в пyблiчнiй сферi [1, с. 277].
Це зумовлюе виникнення альтернативних способiв виршення конфлiктiв (АВС), що е менш формaлiзовaними, порiвняно недорогими i займають набагато менше часу. Нaйпоширенiшим методом АВС е медiaцiя (примирення). Медiaцiя yспiшно використовуеться i законодавчо закршлена у таких кра1нах, як Норвепя, Фiнляндiя, Польща, Великобритaнiя, Австрiя, Шмеччина, Фрaнцiя, Бельгiя, США. У Дани, Швеци, Нiдерлaндaх, 1рланд^, Iспaнil та Ггалп були здiйсненi першi кроки до ll запровадження у виглядi пiлотних проектiв. Остaннiм часом активно впро-ваджуються програми примирення також i у Схщнш Gвропi. Так, в Польщi пiсля експери-ментального перюду програми медiaцil були прийняп на рiвнi нaцiонaльного законодавства.
Держави всшяко сприяють розвитку медiaцil, прикладом може бути Франщя, де процедура посередництва е безкоштовною для учасниюв процесу та оплачуеться з Державного бюджету. На сьогодш свiтовий досвщ орiентовaний на активне використання медiaцil, що зумовлюе потребу в дослщженш та впровaдженнi даного iнститyтy також в украшському зaконодaвствi.
Медiaцiя - це неформaлiзовaний, конфiденцiйний процес переговорiв для врегулювання суперечки, який дозволяе розглянути предмет спору тд рiзним кутом i виявити вaжливi для обох сторш питання, досягнути компромюу та вщновити чи зберегти дiловi вiдносини мiж ними.
Визначення даного термшу наводиться у Типовому Закон ЮНС1ТРАЛ "Про мiжнародну комерцшну примирювальну процедуру i3 настановами щодо ii впровадження та застосування", згiдно якого медiацiя - це процес, коли сторони залучають третю особу або осiб для допомоги у мирному врегулювант спорiв, що виникають i3 приводу контрактних чи шших правових вiдносин, або пов'язат з ними [2].
Як бачимо, для виршення спору залучаеться нейтральна сторона - посередник (медiатор), який веде процес, вислуховуе аргументацiю сторш щодо сутi спору i активно допомагае 1м зрозумiти сво! штереси, оцiнити можливiсть компромiсiв i самостшно прийняти рiшення, яке задовольнить вшх учасникiв [3].
Вiдповiдно до директиви €С "Про деякi аспекти медiацil у цивiльних та господарських правовщносинах", медiатор - це будь-яка третя особа, незалежно вщ вiросповiдання чи професи, якiй пропонуеться провести посередництво ефективним, неупередженим i компетентним чином [4].
У Чехи та Австри медiаторами можуть бути спещалюти у галузi права, соцiальних наук чи психологи, яю пройшли спещальний тренiнг, а в Польщi необхщною умовою також е реестрацiя в судг Вiдповiдно до французького законодавства посередники мають бути акредитованi прокурором i пiдписати контракт з Мшстерством юстицн щодо надання послуг медiацil. В Роси медiаторами не можуть бути особи, як обiймають державт посади.
Незважаючи на рiзноманiтнiсть вимог до посередника в залежносп вщ держави, головною е неупередженiсть та нейтральнють, оскiльки вiн повинен бути не защкавлений у результатах справи та дiяти однаково в штересах обох сторiн. Методи медiаторiв в^^зняються вiд тих, якi використовують юристи, адже якщо останнi аналiзують факти, причини конфлш^в та шукають винуватця, то медiатор не розглядае минуле, а враховуючи сьогодшшню ситуацiю, налаштовуе людей на домовленiсть у майбутньому. Медiатор допомагае визначитися, чим саме обидвi сторони можуть поступитися, щоб дiйти згоди, спрямовуе !х емоци в правильне русло внаслiдок чого вони розумдать, що !х не влаштовуе i що !м потрiбно. В ходi медiацil сторони контролюють i сам процес i досягнутий результат, оскшьки виступають активними учасниками переговорiв, пропонують власнi варiанти врегулювання корпоративного спору.
У США, вщповщно до Uniform Mediation Act, передбачаеться право на участь в медiацii не лише сторш, але й адвоката [5]. На вщмшу вщ судового розгляду чи арбитражу медiацiя неформалiзована, оскiльки проводиться без учасп судiв, тому вiдсутнiй державний примус, немае процесуальних документа та строюв. Атмосфера сприяе до мирного виршення господарського спору, так як вщсутня напружешсть судового процесу, сторони намагаються з повагою вщноситися один до одного, а медiатор сприяе налагодженню конструктивного дiалогу мiж ними. Опоненти не змагаються мiж собою, як у сущ, а намагаються досягнути угоди та примирення.
Характерною рисою медiацii е добровiльнiсть, оскiльки вона можлива лише за взаемно].' згоди обох сторш, яю не зобов 'язаш будь-що дiйти згоди i можуть вiдмовитись вiд не1, а медiатор не мае повноважень сам ухвалювати рiшення без !х згоди. Жодна iз сторiн не залишаеться у програшi, оскiльки ухвалюеться взаемовигщне рiшення, i що найголовнiше, як правило, збертаються добрi партнерськi стосунки та перспективи подальшоi спiвпрацi.
Важливою рисою медiацii е i те, що вона розглядае господарський стр у широкому розумшш, тобто не лише з правового погляду, а й враховуючи багато шших факторiв - наприклад, взаемовщносини сторш, психолопчш чинники. Конфщенцшнють процедури забезпечуеться обов'язком медiатора та сторiн не розголошувати третiм особам iнформацiю, що стала вщома в процесi медiацii. Винятком можуть бути лише даш про готування до злочину. Гнучюсть медiацii полягае у тому, що сторони можуть самостшно виршувати, до якого типу медiацii !м вдатися i яку процедуру обрати.
Пiд час медiацii дiе принцип - "нiчого не виршено, поки не вирiшено все", тому остаточне ршення не приймаеться, допоки не будуть розглянуп всi сшрш питання i можливi варiанти ршень. У разi досягнення згоди, медiатор допомагае сторонам оформити ii як письмову угоду, яка уже
може бути примусово виконана у судовому порядку. В угодi повинний бути зазначений план розв'язання спору з обов'язковим зазначенням вщведеного на це часу та розподшу вщповщальносп мiж учасниками. Даний етап закшчуеться ознайомленням з текстом угоди, ïï погодженням та пщписанням. 1з цього моменту вважаеться, що стр вiдсутнiй, оскiльки сторони досягли консенсусу.
У Словаччиш процедура закрiплення результатiв медiацiï - це один з етатв суперечки, який передбачений в процесуальному законодавства Суддя направляе справу на медiацiю до того, як почнеться судовий розгляд, коли ж сторони досягають домовленосп, це оцiнюеться як мирова угода. Найпоширешшими тактиками медiацiï е: почергове вислуховування - на спшьнш зустрiчi кожна з сторш обгрунтовуе свою позицiю; угода - полягае в тому, що посередник прагне бшьше часу вести переговори за участю обох сторш, при цьому наголошуеться на потребi прийняття компромiсних рiшень; човникова дипломатiя - конфлiктуючi сторони роздiляються, i медiатор допомагае 1'м узгодити рiзнi аспекти угоди; тиск на одного з опоненпв - бшьшу частину часу медiатор присвячуе роботi iз одним учасником, доводиться помилковiсть його позици, вiн iде на поступки; директивний вплив - увага звертаеться на слабю моменти у позищях опоненив, помилковостi ï^ дiй стосовно один одного [6].
У нашш державi використання медiацiï як способу виршення спорiв у господарському судочинсга мае недовгу iсторiю, оскiльки лише вщ 1994 р. починае формуватись мережа украшських регiональних груп медiацiï, проводяться першi експерименти щодо ïï використання. Наразi дiе Украïнський центр медiацiï (УЦМ), що створений при Киево-Могилянськш Бiзнес-Школi. Головними напрямками його дiяльностi е навчання медiаторiв та надання ними послуг.
Сьогодш основним завданням Центру е популяризащя цього iнституту в Украïнi. В 2006 рощ був виданий Указ Президента Украши "Про Концепщю вдосконалення судiвництва для утвердження справедливого суду в Украш вщповщно до европейських стандарта", де зазначаеться, що держава повинна сприяти розвитку таких недержавних шституцш, як третейсью суди, посередники тощо, як допомагають залагодити стр, не доводячи його до суду [7].
До основ для запровадження медiацiï слщ вщнести також вггчизняний шститут примирення у господарському процесуальному законодавсга - ст. 192 ГПК Украши, що регламентуе укладання мiж сторонами судового процесу мировоï угоди. Проте, в Украш медiацiя все ж не набула значного поширення i використовуеться доволi обмежено. Це пов'язано з вщсутшстю в украшському процесуальному законодавствi норм, як б сприяли ïï розвитку, а також через шформацшний вакуум про те, що застосовувати медiацiю просто i вигщно.
У 2011 р. народний депутат О. I. Тищенко вню законопроект про медiацiю, але його зняли з розгляду. Нова спроба запровадити цей шститут зроблено 19 квггня 2012 року, коли було внесено новий проект закону про медiацiю. Водночас, висока ефективнють цього шституту у виршенш правових спорiв пщтверджуеться даними статистики - 80 % спорiв, що перебували в провадженш суду i були передан на медiацiю, вирiшувались без судового розгляду [8, с.170].
У ^CT^i права давно назрiла потреба запровадження шституту медiацiï, що пов'язано з неефектившстю й недосконалiстю судовоï системи Украïни та низьким показником виконання судових ршень.
Враховуючи устшне застосування iнституту медiацiï в багатьох крашах та курс на гармошзащю нацiонального законодавства iз законодавством Свропейського Союзу, 17.12.2015 р. Верховною Радою Украши було прийнято в першому читанш проект Закону Украïни "Про медiацiю" № 3665 [9]. В Украш медiацiя як альтернативний зашб вирiшення спорiв робить лише першi кроки, визнаючи галузь застосування, виробляючи своï стандарти, шукаючи засоби впровадження в суспшьне життя. Запровадивши шститут медiацiï в Украïнi та визначивши правовi основи надання послуг медiацiï на професiйних засадах, поширивши практику мирного виршення спорiв позасудовими методами та забезпечивши збалансоваш вiдносини мiж iнститутом медiацiï й судовою системою, а також принципи та порядок проведення медiацiï, статус медiатора,
особливосп проведення процедури медiацiï тд час судового чи третейського розгляду, мехашзми контролю за якiстю надання послуг медiацiï та засади державноï полiтики у сферi медiацiï.
Для украïнськоï правовоï системи законодавча шщатива щодо впровадження нормативного регулювання шституту медiацiï е дуже важливим кроком. Оскшьки за вiдсутностi нацiонального законодавства, яке визначае правовi основи процесу позасудового врегулювання спорiв, практичне застосування шституту медiацiï проводилося лише на основi усталено1' практики краш Свропейського Союзу.
Незважаючи на переваги медiацiï у вирiшеннi господарських спорiв, основною проблемою ïï запровадження в Украш е вiдсутнiсть комплексного нормативно-правового акту, який би регулював проблему застосування медiацiï, а саме, Закону Украши "Про медiацiю".
На думку деяких вчених, з-помiж усiх альтернативних способiв вирiшення спорiв медiацiя мае низку переваг. У процес медiацiï сторони актившше впливають на вирiшення конфлшту. Очевидна також i конфiденцiйнiсть процесу, що мае неабияке значення. Адже деяю компанiï ототожнюють звернення до державних судових оргашв iз втратою репутацiï. А за допомогою медiацiï встановлюють iмунiтет на розкриття шформацп.
Також до переваг медiацiï слщ вiднести гнучкiсть та незаформалiзованiсть процедури розгляду. Медiатор мае на мет досягнення чiтких домовленостей мiж учасниками спору, зокрема про те, як сторони будуть виршувати конкретнi питання. Вш не бере до уваги виявлення будь-яких почутпв пiд час процедури медiацiï. Медiатор зосереджений на перспективi взаемовiдносин сторiн спору, а не аналiзi минулих вiдносин сторш. Вш контролюе процес i не впливае на учасниюв процесу медiацiï або результат, водночас сам оргашзовуе проведення процедури. Медiатор допомагае визначити реальш iнтереси сторонам конфлiкту, коло сшрних правовiдносин i допомагае сторонам самостшно виробити угоду щодо спору, до того ж сторони конфлшту повнютю контролюють процес прийняття ршення iз врегулюванню спору i умови розв'язання стрно1' ситуацiï. Медiатор полегшуе процес спiлкування мiж сторонами конфлшту, розумiючи позицiï та iнтереси кожно1' з них, фокусуе сторони на 1'х iнтересах i допомагае у пошуку продуктивного розв'язання проблеми, надаючи 1'м можливiсть виробити угоду самостiйно [10].
Медiацiя можлива лише у справах позовного провадження, не може застосовуватися при розглядi справ в порядку окремого чи наказного провадження.
Аналiзуючи перспективи медiацiï в Украш, ми приходимо до висновку про те, що можливi два основш напрямки ïï розвитку: 1) як самостшного мехашзму врегулювання спорiв, юнуючого поряд з традицiйними способами захисту цившьних прав; а також 2) як мехашзму, що забезпечуе реалiзацiю основних повноважень оргашв цивiльноï юрисдикци. Важливим е готовнiсть населення до застосування даноï процедури, адже якщо громадяни не готовi будуть до такого виршення спорiв, то дане закршлення не буде важливим та не буде вщгравати суттеву роль у виршенш спорiв мiж сторонами [11, с. 214].
Отже, медiацiя - це альтернативний спошб виршення спорiв, зокрема господарських. Запровадження цього шституту матиме величезне значення для вщновлення охоронюваних законом прав та штереив суб'ектiв господарювання. Саме тому вбачаеться необхщним забезпечити законодавче оформлення ïï застосування, а також розробити спещальш програми розвитку медiацiï за тдтримки держави та ïï шституцш.
Висновки. Отже, перевагами медiацiï е: простота, економiя часу, зниження вартосп вирiшення спору, можливiсть впливати на його результат, конфщенцшшсть процедури, можливють збереження або вiдновлення дiлових взаемин з партнерами, впливу на результат виршення, запобтання виникненню подiбних конфлшив у майбутньому. Медiацiя забезпечуе сторонам кращ^ бажанiшi результати, дозволяе застосувати творчий шдхщ для вирiшення спору, допомагае зберегти господарсью зв'язки. Судовий розгляд справи, навпаки, часто призводить до виникнення ворожнеч^ припинення або шкоди для подальших взаемин сторш. Медiацiя дае змогу вирiшити
правовий конфлшт не тшьки з мшмальними затратами коштiв та часу, а й на умовах, прийнятних для обох сторш спору. Тому поширення такого методу виршення корпоративних cnopiB було б досить ефективним i сприяло б запобтанню, зменшенню загально! кiлькостi конфлiктiв, заощадженню коштiв Державного бюджету завдяки розвантаженню судово! системи шляхом досудового врегулювання конфлiктiв. В бiльшостi розвинених держав медiацiя е найпоширенiшим альтернативним способом виршення конфлiкту, широко заохочуеться та використовуеться, тому впровадження на законодавчому рiвнi шституту медiацil свiдчило б про бажання Укра!ни гармонiзувати власне законодавство iз свiтовими стандартами вщповщно до мiжнародних тенденцiй у цш сферi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Гаврилшин А. П. Мед1ац1я як альтернативний споаб виршення спор1в. Науковий В1сн. Херсон. держ. ун-ту. 2014. № 5. Т. 1. С. 275-278. 2. Типовий Закон ЮНС1ТРАЛ "Про м1жнародну комерцшну примирювальну процедуру з настановами щодо ll впровадження й застосування" 2002. URL:http://www.uncitral.org/pdf/english/texts/arbitration/ml-conc/03 90953_Ebook.pdf 3.£рьоменко Г. I. Мед1ац1я як споаб виршення суперечокURL:http://innovations.com.ua/ua/interview/13281/temp 4. Директива 2008\52 £С "Про деяк1 аспекти мед1ацп у цившьних та господарських правовщносинах" вщ 5.05.2008. // Official Journal of the European Union L 136/3 5. Uniform Mediation Act вщ 10.03.2001. URL:http://www.mediate.com/articles/umafinalstyled.cfm 6. Белжов О. Конфлжти у пiдприемницькiй дiяльностi та можливостi !х врегулювання. Юридичний журнал: Юститан № 5\2007 URL:http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2664 7. Указ Президента Укра!ни № 361/2006 "Про Концепщю вдосконалення судiвництва для утвердження справедливого суду в Укра!ш вiдповiдно до европейських стандарпв" вiд 10.05.2006 URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/361/2006 8. Бондаренко-Зелшська Н. Л. Запровадження альтернативних способiв врегулювання спорiв: европейський досвщ для Укра!ни. М1жнародне приватне право: розвиток, поргвняльний аспект, гармошзацгя. С.167-178. 9. Про медiацiю: Проект Закону Украши № 3665 вщ 17.12.2015
URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/web2/webproc4_1?pf3511=57463 10. Альтернативне вирiшення спорiв (медiацiя) URL: http://avantgardelaw.webnode.com.ua/mediation. 11. Дутко А. О. Медiацiя як явище правово! дiйсностi. 2018. С.210-216. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/nvlkau_2018_6_22 %20(1).pdf
REFERENCES
1. Havrylishyn A. P. Mediatsiya yak alDternatyvnyy sposib vyrishennya sporiv. [Havrylishyn A. P. Mediatsiya yak alDternatyvnyy sposib vyrishennya sporiv.] Naukovyy Visn. Kherson. derzh. un-tu. 2014. № 5. T. 1. S. 275-278. 2. Typovyy Zakon YUNSITRAL "Pro mizhnarodnu komertsiynu prymyryuvalDnu protseduru z nastanovamy shchodo yiyi vprovadzhennya y zastosuvannya"[ UNCITRAL Model Law "On International Commercial Conciliation with Guidelines for its Implementation and Application"] 2002. URL:http://www.uncitral.org/pdf/english/texts/arbitration/ml-conc/03 90953_Ebook.pdf 3. YerDomenko H. I. Mediatsiya yak sposib vyrishennya superechok [Eremenko GI Mediation as a way of resolvingdisputes]URL:http://innovations.com.ua/ua/interview/13281/temp 4. Dyrektyva 2008\52 YES "Pro deyaki aspekty mediatsiyi u tsyvilDnykh ta hospodarsDkykh pravovidnosynakh" vid 5.05.2008. [Eremenko GI Mediation as a way of resolving disputes] Official Journal of the European Union L 136/3 5. Uniform Mediation Act vid 10.03.2001.[Uniform Mediation Act of 10.03.2001.] URL: http://www.mediate.com/articles/umafinalstyled.cfm 6. Belikov O. Konflikty u pidpryyemnytsDkiy diyalDnosti ta mozhlyvosti yikh vrehulyuvannya. Yurydychnyy zhurnal: Yustynian № 5\2007[Belikov O. Conflicts in Entrepreneurship and Possibilities of their Settlement. Law Journal: Justinian # 5 \ 2007 ] URL: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2664 7. Ukaz Prezydenta Ukrayiny № 361/2006 "Pro Kontseptsiyu vdoskonalennya sudivnytstva dlya utverdzhennya spravedlyvoho sudu v Ukrayini vidpovidno do yevropeysDkykh standartiv"[ Presidential Decree No. 361/2006 "On the Concept of Improving Judiciary for the Establishment of a Fair Court in Ukraine in accordance with European Standards" of 10.05.2006 ] vid 10.05.2006 URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/361/2006 8. Bondarenko-ZelinsDka N. L. Zaprovadzhennya alDternatyvnykh sposobiv vrehulyuvannya sporiv: yevropeysDkyy dosvid dlya Ukrayiny. Mizhnarodne pryvatne pravo: rozvytok, porivnyalDnyy aspekt, harmonizatsiya.[ Bondarenko-Zelinskaya NL Introduction of alternative ways of dispute settlement: European experience for Ukraine. Private international law: development, comparative aspect, harmonization. ] S.167-178. 9. Pro mediatsiyu: Proekt Zakonu Ukrayiny № 3665
[On mediation: Draft Law of Ukraine No. 3665 of 17.12.2015]vid 17.12.2015 URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/web2/webproc4_1?pf3511=57463 10. AlDternatyvne vyrishennya sporiv (mediatsiya)[ Alternative Dispute Resolution (Mediation)] URL: http://avantgardelaw.webnode.com.ua/mediation. 11. Dutko A. O. Mediatsiya yak yavyshche pravovoyi diysnosti.[ Dutko A. O. Mediation as a Phenomenon of Legal Realit] 2018. S.210-216. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/nvlkau_2018_6_22 %20(1).pdf
Дата надходження: 27.02.2020р.
Liubomira Melekh
Candidate of Law, Associate Professor Professor of the Department of Economic and Legal Disciplines Lviv State University of Internal Affairs
CERTAIN ISSUES OF MEDIATION IN ECONOMIC JUDICIAL PROCEEDINGS
The article analyzes mediation as an alternative way of resolving disputes in commercial litigation. The different views of scientists on the definition of mediation and the legal status of the mediator are analyzed. The problems of legal support in Ukraine of this extra-judicial procedure of settlement of economic disputes are clarified and the ways of overcoming them are grounded in the light of foreign experience.
Key words: mediation, mediator, conciliation procedure, mediator, economic dispute, economic litigation.
