CC BY
26JURIDICAL SCIENCES
1СТОРИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ 1НСТИТУТУ МЕД1АЦП ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ ТРУДОВИХ СПОР1В В УКРА1Н1
Гринь Д.В.
астрант кафедри трудового права Нацiонального юридичного утверситету iMeHi Ярослава Мудрого
HISTORICAL PREREQUISITES OF THE EMERGENCE OF THE MEDIATION INSTITUTE FOR SETTLEMENT OF INDIVIDUAL LABOR DISPUTES IN UKRAINE
Grin D.
graduate student of the Department of Labor Law Yaroslav the Wise National University of Law DOI: 10.5281/zenodo.6973407
Анотащя
У робот дослвджено юторичш передумови виникнення шституту медiацu для врегулювання iндивi-дуальних трудових спорiв в Украшг Зроблено висновок, що доповнення чинного Кодексу закошв про працю Укра!ни ст. 222-1 «Врегулювання трудових спорiв шляхом медiацu» е кроком у вiрному напрямку, оск1льки це стане ефективним мехашзмом примирення сторiн пiд час виршення iндивiдуальних трудових спорiв з мшмальними витратами фiнансових, часових i людських ресурсiв. Зазначено, що переваги впро-вадження медiацil серед альтернативних способiв вирiшення трудових спорiв е очевидними як для дер-жави, так i для самих учасник1в конфлштних правовiдносин. II головна особливiсть та ввдмшшсть вiд ш-ших способiв вирiшення спору - це II максимальна автономшсть, конфiденцiйнiсть та добров№нють, адже рiшення як результат виршення конфлiкту виходить не вiд медiатора (або суддi чи арбiтра, як у звичних процедурах вирiшення спору), а вщ сторiн конфлiкту, та викладаеться в угодi сторiн спору за результатами медацд.
Abstract
The paper examines the historical prerequisites for the emergence of the institution of mediation for the settlement of individual labor disputes in Ukraine. It was concluded that the amendment to the current Code of Labor Laws of Ukraine Art. 222-1 "Settlement of labor disputes through mediation" is a step in the right direction, as it will become an effective mechanism for the reconciliation of parties during the resolution of individual labor disputes with minimal expenditure of financial, time and human resources. It is noted that the advantages of the implementation of mediation among alternative methods of resolving labor disputes are obvious both for the state and for the participants in conflicting legal relations. Its main feature and difference from other methods of dispute resolution is its maximum autonomy, confidentiality and voluntariness, because the decision as a result of conflict resolution does not come from a mediator (or judge or arbitrator, as in the usual dispute resolution procedures), but from the parties to the conflict, and is set out in the agreement of the parties to the dispute based on the results of mediation.
Ключовi слова: пращвник, роботодавець, захист, трудовi права, трудовi спори, медiацiя.
Keywords: employee, employer, protection, labor rights, labor disputes, mediation.
Постановка проблеми. Запорукою нормального функцюнування та стабшьного розвитку сус-пшьства е забезпечення державою балансу трудових прав пращвнишв i дотримання шгереив робо-тодавщв, що особливо актуально в перюд економiчноí нестабшьносп та зростання рiвня без-робггтя, особливо сьогодш коли краша знаходиться у сташ вшни. Вичизняна юридична практика в умо-вах реформування потребуе вдосконалення чинних правових механiзмiв захисту прав та штересш уча-сникiв трудових вщносин. Запровадження i розви-ток медiацií як позасудового вирiшення шдиввдуа-льних трудових спорiв е одним iз прiоритетних на-прямiв розвитку нацiональноí правовоí системи [1, с. 37]. Переваги впровадження медiацií як одного iз альтернативних способiв вирiшення трудових спо-рiв сьогоднi очевиднi як для держави, так i для самих учаснишв конфлiктних правоввдносин. Адже
не випадково ця продедура доволi розвинута у за-рубiжнiй практицi.
МедiацiI як альтернативному способу вирь шення спорiв присвяченi пращ таких вичизняних науковцiв, як О. В. Белшська, Г. С. Гончарова, Н. В. Дараганова, С. I Запара, В. В. Землянська, О. А. 1ва-ненко, Д. В. Кисельов, Д. £. Кривенко, Н. В. Нестор, Ю. Д. Притика, О. Г. Середа, А. М. Сшун, М. I. Хавронюк, Т. М. Худякова, Л. П. Шумна та ш.
У робот плануеться дослiдити iсторичнi передумови виникнення шституту медiацп для врегулювання шдиввдуальних трудових спорiв в Украшг
Результата досл1дження. Медiацiя (термш «медiацiя» походить з латинсько1 (mediatio) та озна-чае посередництво) бере свiй розвиток з друго! по-ловини ХХ ст. у кра!нах англосаксонсько! системи права - США, Австрали, Великiй Британп, пiзнiше
набувае поширення i в шших кранах. 1з застосуван-ням медiацil стае зрозумiлим, що в деяких випадках можливостi цього методу багато в чому перевершу-ють судочинство. Прийшовши до осмислення цього факту, краши £вропи, маючи багату традиць ями i добре функцюнуючу систему правосуддя, бе-руть цей метод на озброення, iнтегрувавши медiа-цш в правову систему. Першi спроби застосування медшцц, як правило, мали мiсце лише при вирь шеннi спорiв, що виникали у сферi родинних, а-мейних стосуншв. Згодом медiацiя отримала ви-знання i при вирiшеннi бiльш широкого кола спо-рiв, починаючи вщ сiмейних конфлiктiв i зак1нчуючи складними багатостороннiми конфлш-тами у комерцшнш та публiчнiй сферах. Медiацiя розумшася як один i3 альтернативних (позасудо-вих) методiв вирiшення конфлiктiв, зпдно з яким неза1нтересований посередник (медiатор) допома-гае сторонам досягнути шляхом переговорiв добро-в№но1 та взаемовипдно! угоди.
Сьогоднi медiацiя як альтернатива судочинс-тву доволi розвинута у зарубiжнiй практицi та вва-жаеться одним iз ефективних способiв виршення трудових спорiв. Так, у Канадi процедура примирения у виршенш трудових спорiв до звернення до шших способiв захисту трудових прав установлена в якосп обов'язково!. При цьому в Канадi медiацiя вперше з'явилася саме в трудових ввдносинах. У США основа для подальшого розвитку iнституту медiацil також була закладена в трудових ввдноси-нах, у зв'язку з тим що часто виникали конфлжти мiж утвореними профспшками i роботодавцями, у результат чого Урядом США було запропоновано залучати Мiнiстерство працi як нейтрального посе-редника для врегулювання розб1жностей сторiн. У 1947 р. в рамках виконання поставленого завдання був створений дшчий i в даний час спещальний фе-деральний орган - Федеральна служба США по ме-дiацil та примирливих процедурах (Federal Mediation Conciliation Service, FMCS). У Шмеччиш активно дiе i розвиваеться Федеральний союз медь ацп в економiцi та сферi пращ (Bundesverband Mediation in Wirtschaft und Arbeitswelt), у Фшляндп призначаеться так званий державний примиритель, а у Великш Британи дiе консультативна служба примирення i арбитражу (Asac Codes of Practice), основною функщею яко! е сприяння розвитку вироб-ничих ввдносин i пропозицiя на прохання конфлж-туючих сторiн сприяння у виршенш спору. Згiдно з чинним у Швденнш Коре! Законом «Про врегулювання трудових спорiв» система врегулювання включае процедуру примирення, медiацiю, арбгг-раж, екстрене врегулювання, а також добровшьне врегулювання на пiдставi угоди м1ж учасниками спору або колективного договору [2, с. 39].
Популяршсть медiацil зумовлена i тим, що вона як досудовий споаб вирiшення трудових спо-рiв е одним iз засобiв швидкого узгодження шгере-сiв роботодавцiв i працiвникiв, сприяе досягненню соцiального миру в сусшльсга та дае можливють сторонам зекономити час i витрати, пов'язанi iз ви-рiшенням трудових спорiв. Н. В. Дараганова виок-
ремлюе цiлий комплекс рiзних факторiв, як1 свщ-чать про користь запровадження медiацil при вирь шенш iндивiдуальних трудових спорiв. Зокрема, науковець наголошуе, що головна функцiя посере-дника (медiатора) при вирiшеннi шдиввдуального трудового спору за допомогою медiацií полягае у сприяннi та забезпеченш переговорного процесу м1ж сторонами. Медiатор допомагае сторонам обрати конкретш шляхи та способи вирiшення спору. Важливим аспектом медiацií е li добровiльнiсть, коли сторони iндивiдуального трудового спору бе-руть участь у медiацil добровiльно як пiд час прий-няття рiшення про медiацiю, так i в процесi и про-ведення та досягнення домовленостей i виконання рiшень. Кожна 3i сторiн спору мае право самостшно обрати медiатора. Приватний (конфiденцiйний) характер медiацil також е важливою ознакою мед^ац}!. Розгляд iндивiдуального трудового спору за такою процедурою е бшьш простим, а отже, i бшьш зруч-ним для сторш трудового спору, на вiдмiну вщ судового розгляду. Важливим аспектом медiацil е мо-жливiсть li застосування на раннiй стадil спору, що значно пришвидшуе його врегулювання. При медь ацil мае мюце скорочення витрат сторiн, iнодi до-статньо значних, за рахунок вщсутносп судових витрат. Окрiм того, процедуру медiацil можна за-стосувати як до судового розгляду, так i тд час судового провадження по справi. За iнiцiативи будь-кого з учасник1в медiацiя може бути перервана або припинена у будь-який час. Заруб1жний досвiд ви-рiшення спорiв за допомогою медiацiйних процедур пiдтверджуе, що медiацiя значно збiльшуе ймо-вiрнiсть збереження подальших нормальних стосу-нк1в мiж сторонами iндивiдуального трудового спору. Ршення, прийняте сторонами у процедурi медааци, е взаемоприйнятним та взаемовиг1дним, i вiдповiдно виконуеться сторонами добровiльно, без затримок та без втручання виконавчо1 служби. Саме так1 позитивн1 аспекти медацд, на думку на-уковця, сприятимуть ефективному використанню цього шституту при вирiшеннi iндивiдуальних трудових спорiв та реальному розвантаженню судiв в1д значно1 кiлькостi справ, що виникають iз трудових правов1дносин [3, с. 79].
У 2014 р. Украша тдписуе Угоду про Асоща-цiю з Свропейським Союзом [4], зпдно ст. 1 яко1 Укра1на i £С мають посилювати ствпрацю у сферi правосуддя, свободи та безпеки з метою забезпе-чення верховенства права та поваги до прав людини й основоположних свобод. Кра1ни Свропейського Союзу погодилися, що забезпечення верховенства права та кращого доступу до правосуддя повинно включати доступ як до судових, так i до позасудо-вих методiв врегулювання спорiв. Свропейська Рада на своему засiданнi в Тампере закликала дер-жави-члени до запровадження альтернативних по-засудових процедур, серед яких медiацiя е основ-ним методом.
Запровадження медiацil в Украíнi було включено до плану дш щодо пiдвищення позицil Укра-1ни в рейтингу Свiтового банку «Ведення бiзнесу» («Doing Business») (п. 23), затвердженого Розпоря-дженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни в1д 4 грудня
2019 р. № 1413-р. Також слад зазначити, що 7 сер-пня 2019 р. Мшстром юстици Украши було тдпи-сано ввд iменi Украши Конвенцiю ООН про М1жна-роднi угоди про врегулювання спорiв за результатами медiацií (Сiнгапурська конвенцiя про медiацiю). З метою ратифшацп та iмплементацií вказано1' Конвенцii' в Украíнi 15 липня 2020 р. Верховна Рада в першому читаннi прийняла за основу проект Закону «Про медiацiю» № 3504, внесений Кабшетом Мiнiстрiв Украши [5]. Метою цього законопроекту було закршлення на законодавчому рiвнi можливостi проведення процедури медiацií, яка полягатиме у добровiльному позасудовому вре-гулюваннi конфлiкту (спору) шляхом переговорiв мiж його сторонами за допомогою медiатора.
Про нагальну необхщшсть законодавчого врегулювання процесу медiацií, у т. ч. у виршенш ш-диввдуальних трудових спорiв, зазначае заступник керiвника департаменту аналiтичноí та правово1' ро-боти Верховного Суду, начальник правового управ-лiння Касацшного цивiльного суду М. Шумило [6]. У свош публiкацií науковець зазначае: «Судова статистика об'ективно сввдчить про те, що кшьшсть справ щодо розгляду iндивiдуальних трудових спо-рiв залишаеться надмiрною. У 2018/2019 рр. у судах загально1' юрисдикци перебувало на розглядi 20 593 у 2018 р., 21 133 трудовi спори у 2019 р. ввдповвдно, iз них: про поновлення на роботi - 2 756 / 2 650, про виплату заробггно1' плати - 11 762 / 11 880, про вщ-шкодування матерiальноí шкоди, заподiяноí праць вниками державним шдприемствам, установам, ор-ганiзацiям - 334 / 406. Спори, яш виникають iз трудових правовiдносин, займають трете мкце за к1льк1стю, що надшшли на розгляд до Касацiйного цившьного суду (2 138 у 2018 р. та 2 276 у 2019 р.) тсля спорiв, яш виникають iз договорiв (8 940 у 2018 р. та 8 762 у 2019 р.) та спорiв щодо ввдшкоду-вання шкоди (2 687 у 2018 р. та 2 869 у 2019 р.), i ця тенденщя збертаеться».
У Стратегií розвитку системи правосуддя та конституцiйного судочинства на 2021-2023 роки, затвердженш Указом Президента Украши ввд 11 че-рвня 2021 р. № 231/2021 [7] також було зроблено акцент на запровадженш та розвитку шституту ме-дiацií.
I ось нарештi 16 листопада 2021 р. було прийнято Закон Украши «Про медiацiю» [8], дiя якого поширюеться на суспшьш вiдносини, пов'язанi з проведенням медiацií з метою запобь гання виникненню конфлшпв (спорiв) у майбут-ньому або врегулювання будь-яких конфлiктiв (спорiв), у тому числi цивiльних, амейних, трудових, господарських, адмiнiстративних, а також у справах про адмшктративш правопорушення та у кримiнальних провадженнях з метою прими-рення потершлого з пiдозрюваним (обвинуваче-ним). Медiацiю визначено як позасудову добро-вшьну, конфщенцшну, структуровану процедуру, тд час яко1' сторони за допомогою медiатора (медiаторiв) намагаються запобiгти виникненню або врегулювати конфлiкт (сшр) шляхом переговорiв.
Закон про медiацiю вносить змiни до ряду кодекив, якi передбачають можливiсть викорис-товувати медiацiю при вирiшеннi широкого спектру спорiв, за умови, що сама процедура не за-чшае прав та iнтересiв трепх осiб, не задiяних в медiацií. Так, чинний Кодекс законiв про працю Украши [9] доповнюеться новою стаття 222 -1 такого змкту, зпдно з якою трудовий сшр мiж пращвником i власником або уповноваженим ним органом незалежно ввд форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медiа-ци. Договiр про проведення медiацií та угода за результатами медiацií у трудових спорах укла-даються в письмовш формi. У разi невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медiацií сторони медiацií мають право зве-рнутися для розгляду трудового спору до орга-шв, передбачених статтею 221 КЗпП (комiсiя по трудових спорах або суд). Участь у процедурi медiацií може бути визнана поважною причиною для поновлення строив для звернення за виршенням трудових спорiв.
1мплементащя процедури медiацií до КЗпП дiйсно заслуговуе на позитивну оцшку. На наш погляд, медiацiя е ефективним механiзмом вирь шення спорiв, адже вона дозволить сторонам спору швидко виршити конфлшт та досягти прийнятного для обох сторш рiшення, а також И запровадження дозволить розвантажити судову систему.
Оскiльки, досудове вирiшення трудових спорiв, яке було передбачене трудовим законо-давством, зокрема шляхом звернення до комки по трудових спорах було неефективним через низку причин, до яких слад взнести: (1) ввдсут-шсть комкш у бшьшосп пiдприемств. Оскшьки згiдно з положеннями КЗпП комки утворю-ються на пiдприемствах, установах та оргашза-цiях з числом працюючих не менш як 15 оаб. Тобто, бшьшкть працiвникiв позбавленi можли-востi вирiшити спiр шляхом звернення до комь сiй у зв'язку з ввдсутшстю умов для утворення таких комкш; (2) можливий тиск роботодавця на Комкш. Якщо на пiдприемствi все ж створена Комiсiя, це, на жаль, не гарантуе справедливого виршення спору та захисту прав пращв-ника. Враховуючи те, що Комгая утворюеться на пiдприемствi та до и складу входять пращв-ники такого пiдприемства, роботодавець мае мо-жливкть здiйснювати вплив на членiв Комки, що призведе до упереджених та несправедливих ршень щодо пращвника; (3) тривалi строки та значнi витрати при виршенш спору в судовому порядку. I як висновок, закршлена у чинному КЗпП Украши система виршення трудових спо-рiв майже не давала пращвникам надií на спра-ведливе та оперативне ввдновлення 1'х поруше-них прав.
Щодо останнiх проеклв Трудового кодексу (законопроекти №2410 i №2410-1), то вони також не мктили норм щодо можливосп вирь шення конфлiктiв шляхом медiацií як альтернативного способу виршення трудових спорiв.
Хоча проект Закону «Про працю» № 2708 ввд 28 грудня 2019 р. [10] у Глав1 VIII «1ндив1дуальш трудов1 спори» уже передбачае, що мед1ащею у сфер1 трудових ввдносин е досудова та позасу-дова процедура врегулювання трудового спору шляхом переговор1в сторш трудових правоввд-носин за допомогою одного або декшькох медь атор1в. Сторони трудових правоввдносин для ви-ршення трудових спор1в можуть шщшвати проведення процедури мед1аци, зад1явши для цього мед1атора (мед1атор1в). Проведення процедури мед1ацп здшснюеться за взаемною зго-дою сторш трудових правоввдносин. За результатами мед1аци, у раз1, якщо учасники мед1ацп дшшли згоди, укладаеться мирова угода у пись-мовш форм1, яка шдписуеться учасниками медь аци. У раз1 невиконання одшею 1з сторш трудових правоввдносин взятих на себе зобов'язань за мировою угодою, шша сторона мае право звер-нутися до суду у встановленому законодавством порядку. Мед1ащя може проводитися у раз1 ви-никнення трудового спору як до звернення до суду, так 1 шд час судового провадження.
Висновки. Анал1з результата показав, що 1м-плементащя процедури мед1аци до законодавства Украши е вектором позитивних змш. 1нститут ме-д1аци вже вистояв довготривалу перев1рку в шших кранах та дов1в свою ефектившсть для вах сторш спору. Мед1ащя вважаеться швидким, доступним, економним та ефективним способом виршення конфлжпв, зокрема тих, що виникають м1ж пращв-никами та роботодавцями. Сама процедура мед1ацп е простою 1 прозорою. Враховуючи наведене, ми переконаш, що законодавчо закршлена процедура мед1аци е, безперечно, актуальним та сучасним способом, яка зможе покращити юнуючий мехашзм виршения трудових спор1в. Зокрема, доповнення чинного Кодексу закошв про працю Украши ст. 222-1 «Врегулювання трудових спор1в шляхом мед1ацп» е дшсно кроком у в1рному напрямку, оскшьки це стане ефективним мехашзмом при-мирення сторш шд час виршення шдиввдуаль-них трудових спор1в з мш1мальними витратами фшансових, часових 1 людських ресурс1в. Оскь льки сьогодш переваги впровадження мед1ацп серед альтернативних способ1в виршення трудових спор1в е очевидними як для держави, так 1 для самих учаснишв конфлжтних правоввдносин, так як це один 1з найшвидших та вщносно недорогих способ1в виршення спор1в, який проводиться шляхом переговор1в та застосовуеться виключно
за взаемною згодою сторш спору. Головна особ-лившть медiацil та ii вiдмiннiсть ввд iнших спосо-6iB вирiшення спору - це li максимальна автономиста, конфiденцiйнiсть та добровiльнiсть, адже ршення як результат вирiшення конфлжту вихо-дить не вiд медiатора (або суддi чи арбiтра, як у звичних процедурах виршення спору), а ввд сто-рiн конфлшту, та викладаеться в угодi сторш спору за результатами медiацil.
Список лггератури
1. Гресь Н. М. Критерп медiабельностi iндивiдуальних трудових спорiв/ Приватне та публiчне право. 2020. № 2. С. 37-41.
2. Середа О. Г. Медiацiя (посередництво) як альтернативний споаб вирiшення трудового спору. Право та шновацп. 2017. № 2(18). С. 38-45.
3. Дараганова Н. В. Медiацiя як один iз альтернативних способiв вирiшення iндивiдуальних трудових спорiв. Юридична наука. 2011. № 6. С. 77-83.
4. Угода про асощацш мiж Украшою, з одше! сторони, та £вропейським Союзом, £вропейським Спiвтовариством з атомно! енергп i 1хшми державами-членами, з шшо! сторони. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app//sites/1/ugoda-pro-asociaciyu/00ukraine-euassociationagreementbody .pdf
5. Про медiацiю : проект Закону ввд 19.05.2020 № 3504. URL: http://w1 .c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3 5 11=68877
6. Шумило М. Медiацiя як iнструмент вирiшення трудових спорiв: невичерпний ресурс для розвантаження судово! системи. Юридична газета. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/trudovepravo/mediac iya-yak-instrument-virishennya-trudovihsporiv-nevicherpniy-resurs-dlya-rozvantazhennyasudovo.html.
7. Стратегй' розвитку системи правосуддя та конституцiйного судочинства на 2021-2023 роки, затвердж. Указом Президента Укра!ни ввд 11.06.2021 № 231/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231/2021#n10
8. Про медiацiю : Закон Украши вiд 16.11.2021 № 1875-IX. Голос Украши. 2021. № 236.
9. Кодекс закошв про працю Украши : Закон УРСР ввд 10.12.1971 № 322-VIII. Вiдомостi Верховно! Ради УРСР. 1971. Дод. до № 50. Ст. 375
10. Про працю: проект закону № 2708 ввд 28.12.2019. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=67833.
