CC BY
33Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 1. С. 103-108.
УДК 347.454
ОКРЕМ1 АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЦП ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВ I ОБОВЯЗК1В УЧАСНИК1В АДМ1Н1СТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ
Котенко В. М.
Кшвський нщюнальний утверситет iм. Тараса Шевченка, м. Кшв, Украша
Стаття присвячена проблемi визначення правового статусу сторш в адмшстративному процесс Особливо! актуальностi дослвджене питання набуло в свiтлi положень нового Кодексу адмшстратив-ного судочинства, яким, вперше, в гсторп украшського адмiнiстративного законодавства закрiплено механiзм реатзаци процесуальних прав i обов'язкiв оиб, якi беруть участь у справа
Ключовi слова адмiнiстративне судочинство, адмшстративний суд, процесуальнi права
Актуальнють обрано! теми визначаеться необхiднiстю належного забезпечення реатзацп прав i свобод людини i громадянина в сфер1 адмшютративного судочинства. Вщсутнють предметних наукових праць з цих проблем обумовлюе важливють дослщження реатзацп прав i обов'язюв позивачем та вщповщачем в адмшютративному процес з урахуванням нових положень чинного законодавства.
В Концепцп адмшютративно! реформи в Укра!ш зазначаеться, що метою адм> нютративно-правового регулювання е встановлення й регламентащя таких взаемин громадян, при якш кожнш людиш повинно бути гарантоване реальне дотримання й охорона в сфер1 виконавчо! влади належних !й прав i свобод, а також ефективний захист цих прав i свобод у випадках !х порушення [1, с. 45]. Уявляеться, що ключо-ву роль у досягненш ще! мети вщводилося адмшютративно-процесуальним нормам.
Треба визнати, що з прийняттям вказаного нормативно-правового акта тдви-щився р1вень процесуально! регламентацп адмшютративних проваджень. Особливе значення, на наш погляд, займае належна процесуальна регламентащя правового становища ос1б, як беруть участь у справь
Проблеми участ сторш в адмшютративному процесс забезпечення !х прав, свобод i законних штерешв неодноразово були предметом дослщження багатьох вчених i практикiв: Агапова А. Б., Бахраха Д. М., Коренева А. П., Попова Л. Л., Салщево! Н. Г., Сорокша В. Д., Хаманево! Ю. Н. та шших. Дослiдження зазначеними науковцями згаданих проблем безумовно мають важливе значення для вдосконалення правового регулювання захисту позивачiв та вiдповiдачiв в адмшютративному процесс Проте, численнi змши чинного законодавства Укра!ни, призвели до появи низки питань як в теорп адмшютративного процесу, так i в прак-тичнш д1яльносп системи «адмшютративно! юстицп».
Метою i завданням дано! статп е проведення аналiзу загальних положень забезпечення процесуальних прав та законних штерешв позивача та вщповщача в адмiнiстративному судочинств!
103
Наукова новизна представлено! роботи полягае в тому, що на основi розроблених зазначеними вище вченими-процесуалiстами теоретичних положень, що стосуються участi позивача та вщповщача в адмiнiстративному процесi, i чинного законодавства Укра1ни, розкрити механiзм забезпечення процесуальних прав та законних штерешв зазначених ошб в умовах розбудови правово! держави.
Основними учасниками адмшютративно! справи в позовному провадженнi е сторони. Особа, яка порушуе процес i звертаеться до суду з проханням про захист сво1х прав, свобод та штерешв, а також суб'ект владних повноважень, е позивачем. Особа, на яку позивач вказуе як на порушника свого права i яка внаслщок цього притягуеться судом до вiдповiдi, е вщповщачем. Для того, щоб процес у конкретнш справi розпочався, необхiдно, як правило, наявшсть двох сторiн з протилежними штересами. Тому, якщо позивач не може назвати конкретного порушника свого права, процес не може виникнути. В тому випадку, якщо в ходi процесу одна iз сторш вибувае (наприклад, у випадку смерт i за неможливостi правонаступництва) процес повинен бути припинений провадженням.
На пiдставi даних, якi мютяться в позовнiй заявi, суд виходить iз припущення, що мiж позивачем та вщповщачем iснують матерiальнi правовщносини, якi стали спiрними через те, що, на думку позивача, !х оспорюе чи порушуе вiдповiдач. Порь внюючи змiст адмiнiстративно-процесуальних вiдносин, яю виникають пiд час здш-снення правосуддя в адмшютративних судах та змют цивiльно-процесуальних вщ-носин, можна зауважити наявнiсть спiльних за сутшстю властивостей, характерних для обох процесуальних порядюв розгляду правових спорiв. Сторони припустимих цивiльних правовiдносин, як зазначив Шакарян М. С., i стають сторонами в процесi у цш справi. Це зовсiм не означае, що сторони в процес завжди збiгаються зi сторонами матерiальних правовiдносин. Пiсля розгляду справи по суп може виявитися, що мiж сторонами зовсiм не iснуе шяких цивiльно-правових вiдносин, i разом з цим, сторони в адмшстративному процес залишаються. До завдання суду входить перевiрка обставин справи, пов'язаних з порушенням чи вiдсутнiстю адмшютратив-них правовiдносин, з порушенням чи оспорюванням цих правовiдносин вщповща-чем [2, с. 229]. Таке зауваження стосуеться i адмiнiстративних правовiдносин.
Безумовно, що спроба дати визначення сторiн з урахуванням тiльки об'ективно! структури стрних матерiальних правовiдносин е спiрною. Структура сторш у адмь нiстративному процес не може бути зведена завжди до структури сторш в матерiа-льних правовiдносинах, хоча в бшьшосп випадкiв сторонами в адмiнiстративному процес е суб'екти спiрних матерiальних правовщносин. Сторони в процесi — це ш-ститут не тiльки матерiального, а й процесуального права, i у визначеннi сторони обов'язково мае враховуватись i процесуальний аспект. Якщо вщкинути процесуа-льний аспект, то неминучим був би висновок, що у випадках вщсутносп матерiаль-но (суб'ективно) защкавлених осiб, у процеш немае сторiн [3, с. 120].
В лiтературi висловлена думка що, поняття сторони в адмiнiстративному про-цесi ширше за поняття сторони в матерiальних правовiдносинах, а уявлення про сторони як учасниюв матерiальних правовiдносин, е неповним. Бiльше того, для визначення сторш наявшсть таких вщносин взагалi не мае значення [4, с. 68]. Вва-жаемо, що останне положення е сшрним, бо не враховуе матерiального аспекту у визначенш сторони, i бшьше рацil у тих авторiв, яю вказують на сторони як на дшс-
104
них або передбачуваних суб'екпв сшрних матерiальних правовiдносин [5, с. 123; 6, с. 244].
Оскшьки в адмшютративному судочинствi припустимi правовiдносини е сшр-ними i необхвдне рiшення суду, яке могло б внести яснють i визначенють у вщноси-ни мiж позивачем i вщповщачем, обидвi сторони мають юридичну зацiкавленiсть в результатi справи. Ця юридична зацiкавленiсть мае особистий, матерiальний та процесуальний характер [7, с. 366]. Зокрема, адмшютративно-процесуальний право-вий iнтерес позивача визначаеться пею матерiально-правовою вигодою, яку прине-се позивачу судове ршення про задоволення позову. Адмшютративно-правовий iнтерес вiдповiдача зводиться до шдтвердження судом вiдсутностi яких-небудь його правових обов'язкiв перед позивачем. Характерною ознакою сторiн е також i те, що процес в адмшютративнш справi ведеться вiд iменi та в iнтересах сторiн навт у тому випадку, коли справу порушуе не особисто позивач, а iншi особи в його ште-ресах.
Суд, виршуючи спiр мiж позивачем i вщповщачем, розповсюджуе матерiаль-но-правову силу судового ршення тiльки на сторони. Опосередковано судове рь шення може справляти вплив i на права тре^х осiб, однак тшьки сторони можуть бути в силу судового ршення зобов'язаними чи правомочними на здiйснення окре-мих дш, одержання матерiальних благ тощо. Таким чином, о^м несения сторонами судових витрат i поширення на сторони вех правових наслщюв судового ршен-ня, постановлення судом ршення торкаеться тiльки публiчно-правового спору, що виник мiж сторонами.
Забезпечення захисту прав, свобод та законних штерешв позивача та вщповща-ча випливае з завдань, закршлених в ст. 2 КАС Украши [8]. Але закршлення права на захист прав, свобод та законних штерешв лише як норми е недостатшм, бо реал> зацiя прав, свобод i захист законних штерешв учасникiв судочинства не виникае i не може бути здшснено мехашчно. Для цього необхщна наявнiсть певних гарантiй, яю будуть забезпечувати це право. В адмшютративному процес гарантiями прав, свобод i штерешв особистостi е гарантн законностi i правосуддя, яю забезпечують нор-мальний рух адмшютративно! справи, дають можливiсть учасникам адмшютратив-ного процесу реалiзувати процесуальнi права i реагувати на !х порушення.
Гарантн законностi та правосуддя являють собою сукупнiсть прав, наданих особi для захисту сво!х законних штереив та здiйснення адмшютративно-процесуальних функцш суду по забезпеченню прав учасниюв процесу. Необхiдно погодитися з Куйбщою Р. О. та Шишкiним В. I., як зазначають, що складовi адмшь стративно-процесуально! функцп по забезпеченню прав, свобод учасниюв адмшют-ративного процесу i охорони \х законних штерешв такi: повiдомлення, в якост кого особа бере участь в судовому процесц роз'яснення прав i обов'язюв; заходи по охо-рош прав, свобод i законних штерешв осiб, що беруть участь у справц забезпечення права знайомитися з матерiалами справи; забезпечення права подавати докази, бра-ти участь в дослщженш доказiв; забезпечення права заявляти клопотання i вщводи тощо [9, с. 99].
Позивач та вщповщач можуть захищати сво! права, свободи та законш iнтереси особисто та за допомогою представника, а також розраховувати на виконання пок-ладеного на органи суду обов'язку по захисту суб'ективних прав позивача та вщпо-вщача.
105
1нтерес позивача в адмшютративному процесс перш за все, пов'язаний з з вщновленням порушених прав, свобод та штерешв у сфер! публ!чно-правових вщносин. Однак для того, щоб досягти мети учасп в самому процесi, позивач може реатзувати наданi йому законом права не лише за допомогою представника чи оргашв суду, а й особисто. Особистий захист прав, на нашу думку, може бути здшснений шляхом:
1) волевиявлення особи, яка зазнала порушення сво!х прав, свобод та штерешв вщ суб'екта владних повноважень, який здiйснював владш управлiнськi функци на пiдставi законодавства, в тому числ1 i на виконання делегованих повноважень, щодо учасп у справi;
2) покладення на вщповщних ос16 обов'язок нести вщповщальнють за сво! д!! чи бездiяльнiсть та притягнення !х до учасп у справi як вiдповiдачiв;
3) надання можливост реалiзувати передбаченi законодавством Укра!ни права шляхом винесення ухвали про визнання особи позивачем чи притягнення до учасп як вщповщача та роз'яснення !м !х процесуальних прав.
Адмшютративне процесуальне законодавство надае сторонам широк процесу-альнi права i покладае на них вщповщш обов'язки. Кр1м тих, що зазначеш в ст. 49 КАС Укра!ни, сторони надiляються особливими правами, що дають !м можливють розпоряджатися матерiальним правом, стр з приводу якого розглядае суд, i як пе-редбаченi ст. 51 КАС Укра!ни. Зпдно з цiею статтею позивач мае право протягом всього часу розгляду справи по сут змшити пiдставу або предмет адмшютративно-го позову, збшьшити або зменшити розм1р позовних вимог або вщмовитись вщ ад-мiнiстративного позову. Вiдповiдач мае право визнати адмшютративний позов пов-нютю або частково, подати заперечення проти адмшютративного позову. Зазначе-ними статтями законодавець встановив основш права ос16, як1 беруть участь у справу як1 можна розглядати як змагальш процесуальнi права та диспозитивш процесуа-льш права.
Вщповщно до ст. 7 КАС Укра!ни до диспозитивних процесуальних прав належать визначеш законом можливосп сторони на свш розсуд розпоряджатися предметом адмшютративного позову. В даному випадку позивач надiлений такими диспо-зитивними правами: 1) звернутися до суду з адмшютративним позовом; 2) змшити шдставу бо предмет адмшютративного позову, збшьшити або зменшити розм1р позовних вимог, якщо вони мають кшькюне вираження; 3) вщмовитися вщ позову по-внютю або частково; 4) досягнути примирення шляхом укладення мирово! угоди з вщповщачем.
Вiдповiдач мае право: 1) не визнавати адмшютративний позов чи визнавати йо-го повнютю або частково; 2) подавати заперечення щодо адмшютративного позову; 3) досягнути примирення шляхом укладення мирово! угоди з позивачем. Кр1м того, до диспозитивних прав слщ вщнести: право передавати повноваження, право вима-гати виконання судового ршення, право оскаржувати судове ршення.
П1д змагальними процесуальними правами необхщно розум^и визначенi законом можливосп сторони та шших ос16, як1 беруть участь у справi, щодо доведення свое! позици перед судом та спростування позици шшо! сторони. До змагальних прав законодавець вщносить: 1) знати про дату, час i мiсце судового розгляду справи, про вс судов1 ршення, як ухвалюються у справi та стосуються штерешв вщпо-вщно! особи, що бере участь у справц 2) ознайомлюватися з матерiалами справи; 3)
106
заявляти клопотання та вщводи; 4) давати усш та письмовi пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослщженш доказiв; 6) висловлю-вати сво! думки з питань, яю виникають пiд час розгляду, задавати питання iншим особам, яю беруть участь у справi, свщкам, експертам, спецiалiстам, перекладачам.
Слiд вщмггити, оскiльки до суду першим звертаеться позивач, то саме вш мае доказувати наявшсть порушеного чи оспорюваного права чи охоронюваного законом штересу. Тому позивач мае насамперед право на звернення до суду, яке супро-воджуеться обов'язком доказування. В ст. 49 КАС Украши трансформовано консти-туцiйний принцип, закршлений ст. 129 Конституцiï Украши: свобода в наданш суду доказiв i у доведены перед судом ïx переконливостi.
Необхвдно зауважити, що чинне законодавство Украïни передбачае для позивача та вщповщача певнi можливосп збирання доказiв щодо позову:
1) перш за все, позивач та вщповщач можуть реалiзувати права, надаш 1м законом, зокрема, подавати вш наявнi документи i матерiали, що можуть бути викорис-таш як докази;
2) у разi недостатностi поданих доказiв, звертатися з клопотанням до суду про виконання певних процесуальних дш;
3) звертатися до суду iз заявою про забезпечення доказiв (наприклад, щодо ви-требування потрiбниx доказiв через неможливють самостiйно ïx надати з поважних причин або через побоювання сторш, яю беруть участь у справ^ що подання потрь бних доказiв стане згодом неможливим чи утраченим.
Специфша доказування в адмiнiстративному судочинсга полягае в тому, що у справах про протиправнють рiшень, дш чи бездiяльностi суб'екта владних повнова-жень обов'язок щодо доведення правомiрностi свого рiшения, дiï чи вщповщально-стi покладено на вiдповiдача, якщо вш заперечуе проти адмiнiстративного позову. Такий тдхщ означае, що докази, направлеш на спростування позовних вимог, е найголовшшим питанням участi вщповщача в адмiнiстративному процесi, адже вщ того, наскiльки повно будуть зiбранi факти для пiдтверджения вiдсутностi обставин, якими обгрунтовуються позовнi вимоги, залежить встановлення судом правильного i об'ективного ршення. Тому, триматися осторонь шд час збирання доказiв для шдтвердження вщсутносп протиправних дiй чи бездiяльностi, не в iнтересаx вщпов> дача.
Таким чином, в адмiнiстративниx справах запроваджено презумпщю вини вiд-повщача - суб'екта владних повноважень, що шдтверджуе ч. 2 ст. 71 КАС Украши. Особливють адмiнiстративного судочинства, на вiдмiну вiд цивiльного судочинства, де пояснення сторш (позивача i вщповщача) про вiдомi ï^ обставини, що мають значення для справи, е самостшними засобами доказування, полягае у бшьш актив-нiй ролi суду щодо забезпечення принципу змагальносп.
Розглянутi у цiй статтi зауваження та викладеш пропозицiï стосовно процесуальних прав i обов'язюв сторш в адмшютративному процеш необxiднi для всебiчно-го, повного i об'ективного розгляду справи. Не добросовюнють користування сторонами процесуальними правами та невиконання покладних на них обов'язюв, при-зведе до негативних наслщюв, якi виявляться, перш за все, у програшi справи, тобто позивач може втратити своï матерiальнi права, якщо не доведе ïx обгрунтованють у суд^ а вiдповiдач - буде притягненим до вiдповiдальностi, якщо не спростуе надм> рнi та необгрунтоваш претензiï позивача.
107
Список лггератури
1. Концепщя адмшстративно! реформи в Укра!ш /Державна комiсiя з питань проведення в Укра-!ш адмшютративно! реформи. - К. : Центр полгт.-прав. реформ i Центр розв. укр. законодавства, 1998.
- 62 с.
2. Гражданское процессуальное право: [Учебник] / [Под ред. М. С. Шакарян]. - М. :«Проспект», 2004. - 584 с.
3. Стефанюк В. С. Судовий адмшстративний процес: [Монографш] / В. С. Стефанюк. - Х. : Фiр-ма «Консум», 2003. - 464 с.
4. Старилов Ю. Н. Административная юстиция. Теория, история, перспективы / Ю. Н. Старилов.
- М. : Издательство НОРМА, 2001 - 304 с.
5. Педько Ю. С. Становлення адмiнiстративно! юстицй в Укра!нi: [Монографш] / Ю. С. Педько. -К. : 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН Укра!ни, 2003. - 208 с.
6. Основи адмшютративного судочинства в Украшг [Навч. посiбник] / [За заг. ред. Н. В. Александрово!, Р. О. Куйбщи]. - К. : Конус-Ю, 2006. - 256 с.
7. Науково-практичний коментар до Кодексу адмшстративного судочинства Укра!ни. В 2-х тт.. Том 1 / [За заг. ред. В. К. Матвшчика] / В. К. Матвшчик , I. О. Хар/ - К. : Алерта, КНТ, 2008. - 787 с.
8. Кодекс административного судопроизводства Украины. - Х. : ООО «Одиссей», 2005. - 168 с.
9. Основи адмшстративного судочинства та адмшютративного права / [За заг. ред. Р. О. Куйбщи, В. I. Шишкша]. - К. : Старий свщ 2006. - 435 с.
Котенко В. Н. Отдельные аспекты реализации процессуальных прав и обязанностей участников административного процесса / В. Н. Котенко// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 1. 2012. - С. 103-108.
Статья посвящена проблеме определения правового статуса сторон в административном процессе. Особой актуальности исследованный вопрос приобрел с появлением положений нового Кодекса административного судопроизводства, которым, впервые, в истории украинского административного законодательства, закреплен механизм реализации процессуальных прав и обязанностей лиц, участвующих в деле.
Ключевые слова: административное судопроизводство, административный суд, процессуальные права.
Kotenko V. Certain aspects of the implementation of the procedural rights and duties of the administrative process / V. Kotenko // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. -Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 1. 2012. - Р. 103-108.
The article deals with problems of identifying legal status of the parties in administrative process. This problem gains its actuality due to new administrative code of Ukraine. Code of administrative legal proceedings now divides of mechanism realization legal rights and duties of the persons, which take part in process.
Keywords: administrative legal proceedings, administrative court, procedural rights.
Статья поступила в редакцию 10.02.2012.
108
