CC BY
119
Орипнальна стаття
УДК 616.831:617.51:616 - 001.45+616.8 - 089
... У наш час змагаються один з одним два протилежн: закони. Перший — закон кров: i смерт:, за яким пост:йно з'являються нов: засоби руйнування, i який змушуе народи бути завжди готовими до боротьби; другий — закон миру, прац: i здоров'я, за яким пост'йно розробляються новi засоби порятунку людини в:д тих лих, як: випадають на П долю. I лише Боговi в:домо, який з цих законiв
таки вiзьме гору. Лу/ Пастер
С/рко А.Г.1-2
1 Вщдшення церебрально! нейрохiрургiT №2, Днтропетровська обласна клЫчна лкарня iM. Ы.Мечникова, Днтропетровськ, УкраТна
2 Кафедра нервових хвороб та нейрохiрургiT ФПО, Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраТни, Днтропетровськ, УкраТна
Вогнепальж поранення черепа та головного мозку тд час збройного конфлтту на сходi УкраТни. Повщомлення 1. Кл^чж та структурно-функцюнальж особливост
Анотац1я
Мета досл1дження: вивчити особливостi вогнепальних поранень черепа (ВПЧ) та головного мозку (ГМ) тд час проведення бойових дш на сходi УкраТни.
Матер1али i методи. Проаналiзованi результати комплексного обстеження й лкування 790 поранених у Днтропетровськш обласнiй клiнiчнiй лiкарнi iM. I.I. Мечникова в перюд з 25 травня по 31 грудня 2014 р. ВПЧГМ дiагностованi у 64 (8,1%) обстежених, що становило 18,8% в структурi вах закритих та вщкритих ушкоджень голови, 33,5% — вогнепальних поранень рiзних дiлянок голови, 63,4% — вогнепальних поранень м'яких тканин рiзних дтянок голови.
Результати. ВПЧГМ найчастше (у 90,6% спостережень) спричинеш уламками мiнно-вибухових пристроТв. При ВПЧГМ переважають (у 64,1%) проникш поранення з ушкодженням твердо! оболонки ГМ. При ВПЧГМ найчаспше (у 50%) виявляли рикошетш поранення. Вщзначено високу частоту вторинного поранення ГМ уламками юсток склепiння та основи черепа. Широке застосування мiнно-вибухових пристроТв, ^м черепно-мозкових поранень, зумовлюе часте (у 65,6%) виникнення поеднаних поранень рiзних органiв та систем оргашзму.
Висновки. Найбiльш частим типом поранення на полi бою були численш рани, спричиненi фрагментами вибухового пристрою.
Ключовi слова: вогнепальнi поранення черепа та головного мозку; м:нно-вибуховi поранення; кульовi поранення; вибухова травма.
Укр. нейрохiрург. журн. — 2015. — №2. — С.40-45.
Над'йшла до редакцИ 13.01.15. Прийнята до публ:кацП 27.04.15.
Адреса для листування: СркоАндр'й Григорович, В'ддленняцеребральноiнейрох'рурп!№2, Днтропетровська обласна кл'н'чна л:карня :м I.I. Мечникова, Жовтнева пл., 14, Дн:пропетровськ, Украна, 49005, e-mail: [email protected]
Вступ. Своечасне, повноцшне та яюсне надання хiрурпчноT допомоги — одна з основних умов збере-ження життя та попередження тяжких ускладнень у поранених в умовах проведення бойових дш. Умови ведення бойових дш, особливост вогнепальноТ зброТ, яку застосовують на сходi УкраТни, докоршно вiдрiзняються вiд таких за вщомих збройних конф-лiктiв. Частота вогнепальних поранень голови тд час ВеликоТ ВiтчизняноT вiйни становила 5,2-7%, тд час ведення бойових дш сьогоднi вона становить майже 19% [1]. Знання особливостей ВПЧГМ дозволить лкарям визначити обсяг, порядок проведення дiагностичних i лiкувальних заходiв, визначити правила сортування та евакуаци поранених з поля бою.
Як i за будь-якоТ медичноТ проблеми, хiрурги мають розумiти патофiзiологiю бойових ран, щоб надати найлтшу допомогу пораненому.
Мета дослiдження: вивчити особливост ВПЧГМ пiд час проведення бойових дш на сходi УкраТни.
Завдання дослщження.
1. Визначити структуру ушкоджень м'яких тканин голови, черепа та головного мозку.
2. Визначити клЫчш та структурно-функцюналь-ж особливосп ВПЧГМ.
Матерiали i методи дослщження. Проведений аналiз результатiв комплексного проспективного обстеження й лкування 790 поранених, госпiталiзо-ваних в клiнiку в перюд з 25 травня по 31 грудня 2014
Стаття м:стить рисунки, якi в'щображаються в друкован'й версп у вдт'нках с:рого, в електроннй — у кольорi.
© арко А.Г., 2015
р. Основний критерш включення у дослщження — на-явжсть ушкоджень рiзних анатомiчних дiлянок голови тд час проведення бойових дш на сходi УкраТни.
Закритi та вщкрит ушкодження дiлянок голови (мозковоТ та лицевоТ) дiагностованi у 340 (43%) об-стежених. Закрита черепно-мозкова травма у виглядi струсу та забою ГМ внаслiдок дiТ вибуховоТ хвилi та/чи пiд час удару о стороны предмети, дiагностована у 149 потерптих. Вiдкритi ушкодження рiзних дiлянок голови внаслiдок впливу рiзних видiв вогнепальноТ зброТ бiльш поширеж у бойових умовах, нiж при травмi мирного часу. Вогнепальнi поранення рiзних дiлянок голови дiагностованi у 191 потерптого, м'яких тканин черепа — у 101, м'яких тканин обличчя та лицевого скелета — у 52, очноТ ямки та очного яблука — у 38. Для подальшого аналiзу з 101 пораненого вобрали 64 не лише з вогнепальним пораненням м'яких тканин, а й ушкодженням черепа i ГМ, заподiяним будь-якою вогнепальною зброею або вибуховим пристроем. Отже, ВПЧГМ дiагностованi у 64 (8,1%) обстежених, що становило 18,8% всiх закритих та вщкритих ушкоджень голови, 33,5% вах вогнепальних поранень рiзних дiлянок голови, 63,4% —вогнепальних поранень м'яких тканин рiзних дшянок голови.
Всiм пораненим за вщкритого та закритого ушкодження голови проведений стандартний комплекс обстеження, що включав оцшку стану, локального статусу, кранюграфню, стральну комп'ютерну томограф^ (СКТ) ГМ, люмбальну пункцiю.
Стан поранених у гострому перiодi травми оцЬ нювали за трьома основними складовими: стан свЬ домостi, стан життево важливих функцш, тяжкiсть вогнищевих неврологiчних розладiв.
Рiвень свiдомостi поранених оцшювали за шкалою коми Глазго (ШКГ). Аналiзували кожний показник окремо та сумарно оцшювали за трьома критерiями. У потерптих, яким здшснювали ендотрахеальну ш-тубацiю або за наявносп розладiв мовлення, мовну вщповщь оцiнювали на основi екстраполяцiТ руховоТ вiдповiдi i вiдкривання очей [2].
СКТ ГМ проводили з використанням 2-зрiзового стрального томографа Hi Speed CT/e Dual (General Electric, США), за страндартноТ товщини зрiзiв 10 мм, для уточнення деталей — 5 мм i менше. Зона скану-вання в уах поранених включала вс дiлянки голови та шийж хребцi (С^С^.
Послiдовно дослщжували речовину ГМ, систему шлуночкiв, субарахноТдальж, субдуральнi та етду-ральнi простори, юстки черепа та м'якi покрови голови. Стан юсток черепа вивчали за спешального регу-лювання контрастносп та яскравостi — так званого «режиму юсткового вкна». Кранюграф^ здiйснювали у двох проекцiях, за необхщност використовували спецiальнi укладки. Ступшь змiщення структур ГМ вiд середньоТ лiнiТ та стан мезенцефальноТ цистерни оцшювали за сучасними рекомендашями [3]. Вира-женiсть субарахноТдального крововиливу (САК) виз-начали за класифiкацiею G.F. Morris, L.F. Marshall [4]. Масивний САК оцшювали як IV-V ступеня.
Залежно вщ збереження цЫсност твердоТ обо-лонки ГМ видiляли проникж та непроникнi ВПЧГМ; залежно вщ характеристик ранового каналу — дотичж, рикошетнi, слiпi та нас^зж поранення [5]. За слiпих та нас^зних черепно-мозкових поранень видiляли варiанти ранового каналу: простий, сегментарний, радiарний, дiаметральний та дiагональний [5, 6]. Сегментарний канал — траектори снаряда, що ранить,
ствпадае з хордою склепшня черепа; дiаметральний — проходить по поперечному чи продольному дiамет-ру черепа; дiагональний — поширюеться зверху вниз чи знизу вгору по уявнш дiагоналi черепа.
При поеднажй травмi поранених оглядали сумiжнi спецiалiсти: хiрурги, травматологи, судиннi хiрурги, урологи, щелепно-лицевi хiрурги, офтальмологи та ЛОР-лкарк За показаннями виконували СКТ шийного вiддiлу хребта, органiв грудноТ, черевноТ порожнин, заочеревинного простору та малого таза, рентгеног-рафiю юсток скелета. Пiд час хiрургiчного втручання проводили фото- та вщео документування етатв з Тх ретельним аналiзом у подальшому.
Розрiзняли такi типи ВПЧГМ: iзольованi, поеднанi, комбiнованi. Для поеднаного пошкодження характерна наявжсть позачерепних поранень; за комбЬ нованого — голова та тулуб потерптого зазнавали одночасного впливу рiзних видiв енерги. Найчастiше, поряд з мехажчним впливом снарядiв та вибуховоТ хвил^ виникала термiчна травма у виглядi опiкiв рiзноï тяжкостi.
Причини черепно-мозкових поранень визначали на пiдставi детального аналiзу видалених куль та уламюв. За вiдсутностi травмуючого агента (нас^зж та рикошетнi поранення) його характер оцшювали на основi даних анамнезу ^i слiв пораненого та очевид-цiв), характеру вхiдного та вихщного отворiв, ранового каналу за даними КТ, кранюграфи до операци, iнтраоперацiйних даних. Крiм того, про мiнно-вибуховi уламковi ушкодження черепа та ГМ свщчила наявнiсть численних уламкових поранень шших дiлянок голови, тулуба та кшшвок.
На основi формалiзованоï iсторiï хвороби [7] розроблена анкета, що включала даж анамнезу травми, результати клшко-шструментального обстеження та лкування. Для статистичноТ обробки результа^в проведене кодування симптомiв-ознак, що характе-ризували травму. Результати дослщження занесенi до едино!' електронноТ бази даних потерптих з ВПЧГМ, виконаноТ у середовищi Microsoft Excel, включала як нативж показники, так i Тх ранжировану оцiнку з використанням загальноприйнятих критерив. Статис-тична обробка отриманих даних проведена вщповщ-но до вимог опрацювання фiзiологiчноï шформаци з використанням методiв бiостатистики за допомогою пакетiв програм Microsoft Office Ехсе1-2003 (№74017641-9475201-57075) (Microsoft Corporation, США) та Statistica 7 (StatSoft) ([8].
Результати та ïx обговорення. Обстежеж 64 поранених, всi чолов^и, вiком вiд 19 до 54 роюв, у середньому (31,6±6,4) року.
У задовтьному станi та стаж середньоТ тяжкосп госпiталiзованi 16 (25%), 37 (57,8%) — у тяжкому стаж, 11 (17,1%) — у вкрай тяжкому чи термшальному (рис. 1).
Госпiталiзованi у яснш свщомост 23 (35,9%) хво-рих з ВПЧГМ, порушення свiдомостi того чи шшого ступеня вiдзначене у 41 (64,1%), в тому чи^ стан сопору чи коми — у 17 (26,6%). Розподш поранених за рiвнем свщомосп пiд час госпiталiзацiï представлений на рис. 2.
Оцшка стану свiдомостi за ШКГ становила у середньому (12,2±2,6) бала. Тяжюсть iнтракранiальних ушкоджень впливала на рiвень свiдомостi поранених, за непроникноТ травми стан свiдомостi за ШКГ ста-новив у середньому (14,3±1,16) бала, за проникних поранень — (11,1±2,6) бала (р<0,001).
Поспiталiзованi у яснш свщомосп 78,3% потерт-лих з непроникними пораненнями (рис. 3) та 12,2% — з проникними; пригшчення свщомост до рiвня сопору й коми вщзначали вщповщно у 4,3 i 39% (р<0,001).
Оцiнка стану поранених залежала не лише вщ рiвня свiдомостi, а й стану життево важливих функцiй. За наявностi поеднаного поранення шших оргашв i систем стан потерптих був бтьш тяжкий, шж за iзольованого черепно-мозкового поранення.
Поеднаш ВПЧГМ дiагностованi у 38 (59,4%) хворих, iзольованi — у 22 (34,3%), комбшоваш ушкодження — у 4 (6,25%). У поранених за комбшованих уражень (отки рiзноï тяжкостi), поряд з ВПЧГМ дiагностованi численнi поранення iнших дтянок тiла. Як правило комбiнованi ушкодження виникали внаслщок вибуху мiни у безпосереднш близькостi вiд потерпiлого.
Таким чином, позачерепш поранення дiагносто-ван у 42 (65,6%) потерпiлих з ВПЧГМ (рис. 4).
Рис. 1. Розподш поранених за тяжюстю стану тд час госпiталiзацiï.
Рис. 3. Розподт потерпiлих з проникним та непроникним пораненням за рiвнем свщомосп.
Рис. 2. Розподiл поранених за рiвнем свiдомостi пiд час госпiталiзацiï.
Рис. 4. Частота ураження рiзних дiлянок та систем органiзму за поеднаних вогнепальних черепно-мозкових поранень.
Поранення одшеТ дтянки оргашзму дiагностоване у 18 потерпiлих з ВПЧГМ, двох дтянок i бтьше — у 24. Найчастiше поряд з ВПЧГМ вщзначали поеднане ураження м'яких тканин тулуба й юнщвок, юсток скелета, обличчя та очей, рщше — грудей, черевноТ порожнини, оргашв слуху та великих судин.
У 41 (64,1%) потерптого виявлеш проникнi ВПЧГМ, у 23 (35,9%) — непроникш. У 58 (90,6%) потерптих поранення спричиненi уламками мшно-вибухових пристроТв, у 6 (9,4%) — кулями, випуще-ними з стртецькоТ зброТ. Розмiри видалених уламюв металевих снарядiв вiд 3 до 20 мм, у середньому (5,8±3,8) мм, видалеш кулi були калiбром 5,45 та 6,72. Слiд вщзначити високу частоту вторинного поранення ГМ уламками юсток основи та склепшня черепа. Поранення ГМ уламками юсток виникли у 47 (73,4%) потерптих, у 25 — внаслщок дм як снаряда, так i уламкiв кiсток, у 22 — внаслщок впливу уламкiв кiсток за вщсутност безпосередньоТ дiT ме-талевого снаряда на ГМ. Така ситуащя найчастше виникала при рикошетному поранены та в ситуашях, коли снаряд залишався на рiвнi вхiдного отвору у юстках черепа без подальшого iнтракранiального проникнення.
Рикошетнi поранення дiагностованi у 32 (50%) потерптих, сл^ — у 26 (40,6%), нас^зш — у 6 (9,4%), сло та нас^зш поранення ГМ за характером ранового каналу розподтеш на прост — у 12 (37,5) потерптих, сегментарш — у 7 (21,9%), радiарнi — у 3 (9,4%), дiаметральнi — у 7 (21,9%), дiагональнi — у 3 (9,4%).
Проведений аналiз частоти i структури виник-нення iнтракранiальних ушкоджень при проникних та непроникних пораненнях (див. таблицю).
В одного патента вщзначали, як правило, по одному штракрашальному непроникному пораненню, найчастiше — вогнища забою ГМ — у 13 (56,5%), ма-сивний САК — у 5 (21,7%), рщше — гос^ субдуральнi чи епiдуральнi гематоми.
При проникних пораненнях в одного патента вщзначено у середньому 2,1 ушкодження. Внаслiдок проникнення снаряда до ГМ виникло ушкодження його стовбура (в 1 пораненого), гток передньоТ (в 1) та середньоТ (у 9) мозкових артерш. Ушкодження гток iнтракранiальних судин спричинило формування внутршньомозкових гематом та внутршньошлуноч-кових крововиливiв, чого не виявляли у потерптих за непроникного поранення.
Ознаки латеральноТ дислокацiT структур ГМ вщ-значенi у 7 поранених, ступшь змiщення структур вiд середньоТ лши — вiд 2 до 9 мм. Ознаки акаальноТ дислокаци виявленi у 9 хворих: у 7 — мезенцефальна цистерна стиснута, у 2 — вщсутня. У 6 поранених снаряд пройшов ^зь рiзнi вiддiли системи шлуночюв.
У 7 потерпiлих виявлене поранення венозних синуав ГМ, у 5 — поранення одшеТ чи двох стшок синуса, у 2 — поперечне поранення синуса, що спри-чинило його оклюзю Оклюзiя синуса та ефективнiсть колатерального кровооб^у були встановленi за да-ними апографп. Найчастiше вiдзначали ушкодження верхнього сантального синуса (у 6 потерптих), в тому чи^ у 4 — в його середнш третиш, по одному спостереженню — на межi передньоТ та середньоТ третини, а також середньоТ та задньою третини; в одному — поранення прямого синуса.
За результатами проведеного дослщження вщ-значене досить часте ушкодження юсток основи черепа. Поранення, що проходить через основу черепа, зумовлюе сполучення з бтяносовими пазухами та виникнення базальноТ лквореТ. Виникнення поранення основи черепа передбачае обов'язкове здшснення ТТ пластики з метою уникнення гншно-септичних ускладнень. Поранення основи передньоТ черепноТ ямки вщзначене в 11 потерпiлих, середньоТ (трамщи скроневоТ кiстки) — у 3. У 9 поранених снаряд безпосередне пройшов через основу черепа, у 5
— вщзначений вибуховий мехашзм ушкодження основи черепа, коли снаряд безпосередньо не потрапляв до основи черепа. Висока юнетична енерпя снаряда спричинила масивне руйнування прилеглих дтянках черепа, що поширювалось на його основу.
У 26 поранених дiагностованi дiрчастi переломи, у 8 — ушкодження зовшшньоТ пластинки черепа, у 5 — вибуховий перелом основи черепа, у 22 (34,4%)
— ушкодження зовшшньоТ пластинки черепа з вщ-колом внутршньоТ пластинки. Площа ушкодження зовшшньоТ пластинки була у ктька разiв менша, шж площа внутршньоТ пластинки, що вщкололась, вона пошкодила тверду оболонку ГМ та у виглядi числен-них уламюв занурилась глибоко в речовину ГМ. Таке ушкодження порiвнювали з дiею бiльярдноT кульки, що рухаеться з великою швидюстю на групу кульок, розташованих у виглядi пiрамiди. Саме такий мехашзм вторинного (юстковими уламками) ушкодження ГМ вщзначали за рикошетного поранення. При цьому металевий снаряд у бшьшосп ситуацш не проникав
!нтракрашальш ушкодження при проникних та непроникних черепно-мозкових пораненнях
Ушкодження Ктьюсть спостережень за поранення
проникного (п=41) непроникного (п=23) разом
Етдуральна гематома 1 1 2
Субдуральна гематома 9 4 13
Внутр1шньомозкова гематома 21 — 21
Вогнище забою ГМ 37 13 50
Внутр1шньошлуночковий крововилив 4 — 4
Масивний САК 5 5 10
Ушкодження стовбура ГМ 1 — 1
Ушкодження гток СМА 9 — 9
Ушкодження гток ПМА 1 — 1
Загалом... 88 23 111
Прим1тка. СМА — середня мозкова артер1я; ПМА — передня мозкова артер1я.
глибше зовшшньо!' юстково!' пластинки. Масивт поранення м'яких тканин з значними дефектами шюри, що потребувало застосування пластики шюри, спос-терiгали у 3 потерпiлих.
Пщ час росiйсько-японськоï вiйни (1904-1905 рр.) частота кульового поранення черепа та ПМ становила 63,3%, поранення шрапнеллю — 12,2%, поранення уламками — 6,7% [9]. У Першу св^ову вшну це ств-вщношення суттево змiнилось, частота кульових поранень становила 39%, уламкових — 61%. В перюд Велико: Вiтчизняноï вiйни частота кульових поранень голови зменшилася до 17,3%, уламкових — збтьши-лася до 82,7% [10]. В сучасних вшнах ушкодження нервовоï системи, спричинене вибухом, поадае про-вiдне м^це в структурi санiтарних втрат, становить тд час рiзних операцiй вщ 25 до 70% бойових травм i поранень [11, 12].
Проведет три великих етдемюлопчних дослщ-ження для оцшки причин виникнення поранень на полi бою та 1х наслiдкiв. Вивчали поранення в американсь-ких вiйськовослужбовцiв (у пiвденнiй частит Тихого океану у 1944 р.), тд час вшни у В'етнамi та вiйськовоï операцiï в 1раку та Афганiстанi [13]. Встановлено, що поранення у 65% потерптих спричинет вибуховими пристроями, у 23% — виявлет кульовi поранення, у 12% — поранення вщ iнших видiв збро1.
Пiд час Другоï свiтовоï вiйни первинно проникнi поранення голови та шж вiдзначенi у 4% поранених, В^тнам^^ вiйни — у 14%, военное компанiï в Аф-ганiстанi та 1раку — у 27% [14].
Пщ час бойових дш на сходi Украïни про причини виникнення поранень ми дiзнавалися вщ супроводжу-ючих офiцерiв та поранених, як чiтко вказували, чим зумовлет поранення. Бiльшiсть вогнепальних кульових поранень виникли внаслщок постршу з автомата; уламковi поранення — вщ польовоï реактивноï системи М-21 («Град»), автоматичного мiномету, уламюв артилерiйських снарядiв та вибуху мш-пасток.
Таким чином, найбiльш частим типом поранення були числент рани, спричинет фрагментами вибу-хового пристрою.
Знання особливостей вогнепальних поранень черепа та ГМ дозволить вшськовим та цивтьним л^а-рям визначати оптимальну дiагностичну й лiкувальну тактику в кожнш конкретнiй ситуацiï. Пiдходи до хiрургiчного лiкування ВПЧГМ та отриманi результати будуть представлен в подальших публкашях.
Висновки. 1. Широке застосування мшно-вибу-хових пристроïв пiд час бойових дш, крiм черепно-мозкових поранень зумовлюе часте (у 65,6% спос-тережень) виникнення поеднаних поранень рiзних органiв i систем органiзму, що спричиняе бтьш тяжкий стан потерптих тд час госпiталiзацiï у порiвняннi з такими за iзольованих поранень.
2. Вщзначено високу частоту вторинного поранення ГМ уламками юсток склепшня та основи черепа, що виявлене у 47 (73,4%) потерптих.
3. ВПЧГМ становлять 33,5% вах вогнепальних поранень рiзних дiлянок голови, 63,4% вогнепальних поранень м'яких тканин рiзних дтянок голови.
4. ВПЧГМ найчастше (у 90,6% спостережень) спричинет уламками мшно-вибухових пристроив. Кульовi поранення з стрiлецькоï зброï виявленi у 9,4% потерптих.
5. При ВПЧГМ найчаспше (у 50% спостережень) виявляли рикошетт поранення, у 40,6 та 9,4% — сл^ та нас^зт. За рикошетних поранень ушкодження ГМ у бтьшосп спостережень виникае внаслщок дií кiсткових уламкiв.
6. Проникт поранення з ушкодженням твердоí оболонки ГМ виявлет у 64,1% поранених, непроник-т — у 35,9%. Проникт черепно-мозковi поранення характеризуються поширеними та тяжкими шт-ракранiальними ушкодженнями, що зумовлюе бiльш виражене пригтчення свiдомостi у порiвняннi з таким у потерптих за непроникних поранень.
7. Поранення черепа та ГМ характеризуються високою частотою ушкодження венозних синуав, штракратальних судин, основи черепа з прилеглими параназальними синусами, що слщ мати на увазi тд час вибору лiкувальноí тактики.
Список л^ератури.
1. Черепно-мозговая травма: клин. руководство; под ред. А.Н. Коновалова, Л.Б. Лихтермана, А.А. Потапова. — М.: АНТИДОР, 2001. — Т.2. — 675 с.
2. Appropriate use of the Glasgow Coma Scale in intubated patients: a linear regression prediction of the Glasgow verbal score from the Glasgow eye and motor scores / R. Rutledge, C.W. Lentz, S. Fakhry, Hunt J. // J. Trauma. — 1996. — V.41, N3. — P.514-522.
3. Guidelines for the surgical management of traumatic brain injury. Appendix II: Evaluation of relevant computed tomographic scan findings / R. Bullock, R. Chesnut, J. Chajar [et al.] // J. Neurosurgery. — 2006. — V.58, N3, suppl. — P.2-6.
4. Morris G.F. A new, practical classification of traumatic subarachnoid hemorrhage / G.F. Morris, L.F. Marshall // Acta Neurochir. — 1997. — V.71, suppl. — P.382.
5. Бабчин И.С. Классификация огнестрельных проникающих ранений черепа и статистические данные / И.С. Бабчин // Опыт советской медицины в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. — М.: Медгиз, 1950. — Т.4.
— С.326-331.
6. Полищук Н.Е. Огнестрельные ранения головы / Н.Е. Полищук, В.И. Старча. — К.: идз-во ТОВ «ТоН», 1996.
— 117 с.
7. Формализованная история болезни; под ред. А.Н. Коновалова, Л.Б. Лихтермана, А.А. Потапова. Отраслевая научно-техническая программа С09 «Травма центральной нервной системы». — М., 1986-1990. — 147 с.
8. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологичес-
ких исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. — К.: МОРИОН, 2000. — 320 с.
9. Хольбек О.М. О военно-полевых ранениях черепа / О.М. Хольбек // Наблюдение из опыта Русско-Японской войны; из хирург. фак. клиники. — Юрьев: Б.и., 1911. — 665 с.
10. Бабчин И.С. Классификация огнестрельных проникающих ранений черепа и статистические данные / И.С. Бабчин // Опыт советской медицины в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. — М.: Медгиз, 1950. — Т.4.
— С.260-267.
11. Взрывные поражения / Э.А. Нечаев, А.К. Тутохел, А.И. Грицанов, И.Д. Косачев // Воен. мед. журн. — 1991. — №8.
— С.7-12.
12. Хилько В.А. Взрывные повреждения черепа и позвоночника / В.А. Хилько, А.И. Верхевский, Ю.А. Шулев // Л.: ВмедА, 1989. — 43с.
13. The Joint Trauma System Clinical Practice Guidelines [Елек-тронний ресурс]. United States Army Institute of Surgical Research; 2014. — Режим доступу: http://usaisr.amedd. army.mil/clinical_practice_guidelines.html
14. Невщкладна вшськова х1рурпя: пер. з англ.; п1д наук. ред. В. Чаплика, П. Олшника. — Льв1в: Наутшус, 2015.
— 511 с.
Сирко А.Г.1,2
1 Отделение церебральной нейрохирургии №2, Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова, Днепропетровск, Украина
2 Кафедра нервных болезней и нейрохирургии ФПО, Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины, Днепропетровск, Украина
Огнестрельные ранения черепа и головного мозга во время вооруженного конфликта на востоке Украины. Сообщение 1. Клинические и структурно-функциональные особенности
Аннотация
Цель исследования: изучить особенности огнестрельных ранений черепа и головного мозга (ОРЧГМ) во время боевых действий на востоке Украины.
Материалы и методы. Проанализированы результаты комплексного обследования и лечения 790 раненых, госпитализированных в Днепропетровскую областную клиническую больницу им. И.И. Мечникова в период с 25 мая по 31 декабря 2014 г. Огнестрельные ранения черепа (ОРЧ) и головного мозга (ГМ) диагностированы у 64 (8,1%) обследованных, что составляло 18,8% в структуре всех закрытых и открытых повреждений головы, 33,5% — всех огнестрельных ранений различных участков головы, 63,4% — огнестрельных ранений мягких тканей различных участков головы.
Результаты. ОРЧГМ наиболее часто (в 90,6% наблюдений) обусловлены осколками минно-взрывных устройств. При ОРЧГМ преобладали (в 64,1%) проникающие ранения с повреждением твердой оболочки ГМ. При ОРЧГМ наиболее часто (в 50%) выявляли рикошетные ранения. Отмечена высокая частота вторичных ранений ГМ осколками костей свода и основания черепа. Широкое применение минно-взрывных устройств обусловливает частое (в 65,6%) возникновение сочетанных ранений различных органов и систем организма.
Выводы. Наиболее частым типом ранения на поле боя являлись множественные раны, вызванные частями взрывного устройства.
Ключевые слова: огнестрельные ранения черепа и головного мозга; минно-взрывные ранения; пулевые ранения; взрывная травма.
Укр. нейрохирург. журн. — 2015. — №2. — С.40-45.
Поступила в редакцию 13.01.15. Принята к публикации 27.04.15.
Адрес для переписки: Сирко Андрей Григорьевич, Отделение церебральной нейрохирургии №2, Днепропетровская областная клиническая больница им И.И. Мечникова, Октябрьская пл., 14, Днепропетровск, Украина, 49005, e-mail: n e urosirko@ma il. ru
Sirko A.G.1, 2
1 Cerebral Neurosurgery Department N2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, Dnipropetrovsk, Ukraine
2 Neurology and Neurosurgery Department, Postgraduate Education Division, Dnepropetrovsk Medical Academy, the Ministry of Health of Ukraine, Dnipropetrovsk, Ukraine
Skull and brain gunshot wound during the armed conflict in eastern Ukraine. Report 1. Clinical, functional and structural features
Abstract
Purpose. To study features skull and brain of gunshot wounds (SBGW) in local fighting in the East of Ukraine.
Material and methods. The results of complex examination and treatment of 790 injured persons been treated in Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital from May 25 to December 31, 2014. SBGW were diagnosed in 64 (8.1%) patients, that was 18.8% in a structure of all closed and open head injuries, 33.5% — of all gunshot wounds of different areas of the head, 63.4% — of gunshot wounds of soft tissues of different areas of the skull.
Results. SBGW mostly (in 90.6% of cases) were due to fragments of mine-explosive devices. Penetrating wounds with dura mater injury dominate (in 64.1%) among SBGW. Ricochet wounds were most common (in 50%) among SBGW in local fighting. High frequency of brain injury was due to secondary injury by skull bones fragments. In addition to traumatic brain injuries, widespread use of mine-explosive devices causes frequent occurrence (in 65.6%cases) of combined injuries of several organs and systems of the body.
Conclusions. Multiple wounds caused by fragments of explosive devices that affect several anatomical sites are the most common type of combat traumas.
Key words: skull and brain gunshot wounds; mine-explosive wounds; bullet wounds; blast trauma. Ukr Neurosurg J. 2015;2:40-5.
Received, January 13, 2015. Accepted, April 27, 2015.
Address for correspondence: Andriy Sirko, Cerebral Neurosurgery Department N2, Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital, 14 Zhovnteva Sq., Dnipropetrovsk, Ukraine, 49005, e-mail: [email protected]
