CC BY
11
16.
17.
18.
19.
Тимченко А.Д. Краткий медико-биологический словарь / А.Д. Тимченко.— К. : Выща шк. Головное изд-во, 1988.— 360 с. Медична бюлопя / За ред. В.П. ГПшака, Ю.1. Бажори : пщручник. — Вшниця : Нова книга, 2004. — 656 с.
Гамзаев Б.М. Неизученные аспекты патогенеза кариеса зубов / Б.М. Гамзаев, Л.К. Ибрагимова // Новое в стоматологии. — 2007. — № 1, —С. 18-19.
Левицкий А.П. Современные представления об этиологии и патогенезе кариеса зубов / А.П. Левицкий // Вюник стоматологи. — 2002, —№4.— С. 119-124.
20.
21.
22.
23.
Окушко В.Р. Физиология эмали и проблема кариеса зубов / В.Р. Окушко. — Кишенев : Штиинца, 1989. — 76 с. Ендокринолопя / [П.М. Боднар, О.М. Приступюк, О.В. Щербак та ¡н.] ; за ред. проф. П.М. Боднара. — К.: Здоров'я, 2002. — 512 с. Райан М.А. Сахарный диабет и воспалительные процессы в полости рта / М.А. Райан, Р. Вильяме, С. Гросси и др. // Клиническая стоматология. — 2006. — № 4. — С. 62-65. Сивовол С.И. Пародонтит как инструмент эволюции / С.И. Си-вовол // Стоматолог — 2003. — №5. — С. 58-60.
Реферат
МОЖЛИВА РОЛЬ ПАТОЛОГ1ЧНИХ СТАН IB В МЕХАНИЗМАХ ЕВОЛЮЦ1ЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ БЮЛОГ1ЧНИХ ФОРМ
Зайцев А.В., ВаценкоА.В.
Ключов1 слова: Kapiec, хвороба, еволюцт.
У статп з незвичайноТ позици розглянуто таке поняття, як хвороба. На приклад1 Kapiecy розглядаеть-ся можливий шлях змши морфологи i функци як зубо-щелепно-лицьовоТ дтянки, так i всього оргашз-му.
Summury
EXPECTED ROLE OF PATHOLOGICAL CONDITIONS IN THE MECHANISMS OF EVOLUTIONARY TRANSFORMATION FOR
BIOLOGICAL FORMS
ZaitsevA.V., Vatsenko A.V.
Key words: caries, disease, evolution.
The paper is devoted to the unconventional consideration of such a concept as a disease. Having demonstrated with an example of dental caries we trace the possible way in the transformations of morphological and functional characteristics of dento-maxillo-facial areas as well as the body itself.
УДК 616.351 -006.04-071
Костртова Ю.А., Пустовойт Г.Л., Циганенко 1.В.
0ГЛЯД ЗД0БУТК1В ТА ПРОБЛЕМ СВ1Т0В01 МЕДИЦИНИ ПРИ ПРОВЕДЕНЫ СКРИН1НГУ
КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
У статт{ наводятъея дат св{товог л1тератури з питания нових здобуткгв та проблем проведения скринтгового обстеження на колоректалъний рак. Перел{чет методи, що е прийнятними для скринтгу, гх переваги та недолти, алътернативт можливост{ комбтованого використання р{зних д{агностичних тест{в та ендоскотчних метод{в та устхи такого поеднання. Висв{т-люютъея анал{тичт дат щодо можливих причин негативного ставлення пац{ент{в до проведения скринтгового досл{дження, а також щодо наявних питанъ в систем{ охорони здоров'я, що можуть впливати на стан проблеми. Наводятъея мехатзми подолання перешкод, налагодження контакту з хворими для досягнення позитивного комплаенсу. Анал{зуеться роль с1мейного л{-каря, як первинног ланки в скритнговому досл{джент.
Ключов1 слова: колоректальний рак, скриншг, анал1з калу на приховану кров, колоноскогпя, сигмоТдоскогпя.
На долю колоректального раку (КРР) припадае про симптоми, наслщки, можлив1 сценарм розви-близько 10 % вах нових випадюв захворювання тку КРР, досягнення сучасноТ медицини.
на рак в усьому евт, ця патолопя уражуе бтьше 1 млн. чоловк щор1чно. Безперечно, що вчасно проведене скриншгове дослщження може змен-шити р1вень смертности спричинений КРР, однак активнють в цьому напрямку залишаеться доа не достатньою не ттьки в УкраТы, айв деяких Свропейських кражах. Устх нових впроваджу-ваних стратепй мае включати не ттьки позитив-ний комплаенс пац1ент1в, але й оргашзацшш змн ни, таю як, наприклад, збтьшення досяжносп швидких теспв калу на наявнють прихованоТ кров1, обладнання ендоскотчних кабшет1в, нага-дування про необхщнють проведения скринтгового дослщження в середовищ1 л1кар1в та пац1е-нт1в, а також активну саштарно просвп"ню стра-тепю з метою пщвищення об1знаност1 населения
Прес-центр Мшютерства охорони здоров'я Украши повщомляе, що в УкраТш кожного року виявляеться близько 160 тисяч злоякюних ново-утворень. Близько 800 тисяч мешкан^в нашоТ держави в той чи ¡нший час перенесли онколоп-чне захворювання.
Майже 90 тисяч жител1в Украши щор1чно по-мирають вщ раку, причому 35 % з них - особи працездатного вку.
Через зашзнту д1агностику залишаеться вщ-соток (до 36 % за окремими локал1зац1ями) хво-рих, що померли протягом першого року шеля встановлення д1агнозу. В УкраТы на долю зло-яюсних новоутворень ободовоТ та прямо'!' кишки приходиться 53, 6 % випадюв.
Згщно до результат1в 10-ти р1чного мошторин-
гу онкоепщем1чноТ' ситуацП' в нашш державу за даними бюлетеню Нацюнального канцер реестру № 10, захворюванють на КРР серед полезного населения буде збтьшуватись в 1,4 рази з Bi-рогщнютю 81,3 %.
Незадовтьна i несвоечасна д1агностика онко-лопчних захворювань i floci е найбтьшою бщою нашоТ' краТ'ни. При цьому знизилась i онколопчна настороженють л1кар1в, i професшний р1вень. Збтьшуеться ктькють задавнених випадш он-козахворювань.
Метою дано'Г роботи було систематизувати евпчэвий доевщ вщносно ¡снуючих скриншгових програм, фактор1в, що можуть бути пов'язаними з недостатньою роботою системи охорони здо-ров'я а такожз вщмовою хворих вщ проведения.
1нформац1я з1брана шляхом вивчення та ана-л1зу результате даних cbItoboT медичноТ' л1тера-тури з використанням пошукових систем Medline, Web of Knowledge, the Health Technology Assessment (HTA), and Cochrane Database of Systematic Reviews (CDSR).
В усьому евт КРР e третьою найбтьш частою причиною смерт1 вщ раку. Розповсюдженють за-хворювання е тотожною серед чоловтв та жн нок, але частота вища у бтьш розвинених кра'Г-нах, при чому бтьше половини Bcix випадш ре-еструються в ГНвычнш Америк та Geponi [1]. Скриншг КРР надае можливють раннього вияв-лення та видалення передракових аденом для запоб1гання розвитку ц!е"Г хвороби. 1снують пере-конлив1 докази того, що скриншгове обстеження зменшуе р1вень смертносп серед пац1ент1в[2].
Задовго до появи клш1чних симптом1в захво-рювання, можливе виявлення Kpoei та ¡нших компонент1в тканин в калових масах, тому таю дослщження широко використовуються в кражах Св1ту з метою раннього виявлення та проведения скриншгу КРР у безеимптомних пац1ент1в. Такими експрес-тестами е анал1зи калу на прихо-вану кров (АКПК). Найбтьш часто використову-еться гваякова проба Вебера, але вона мае сут-T6Bi недолги: необхщнють дотримуватися ви-значеноТ' д1ети, низька чутливють (50-60%) при одноразовому використанш, велика ктькють хи-бно негативних результате, згода та активна участь патента протягом, як MiHiMyM, 5-ти роюв. Необхщно вщзначити, що в Укра'1'Hi довол1 широко використовувалась бензидинова проба Гре-герсена, що е бтьш чутливим методом визна-чення прихованоТ Kpoei в кал1, проте з плином часу частота и використання зменшуеться. В наш час в багатьох кражах використання АКПК замшюеться ¡мунох1м1чними анал1зами калу (IAK).
Нещодавнш мета-анал1з ефективносп використання для скриншгу IAK [3] дов1в зниження сме-ртност1 вщ КРР на 15 % [4].
Анал1з калу на BMicT ДНК е одним ¡з запропо-нованих метод1в, вш е бтьш чутливою пробою в пор1внянн1 з АКПК (чутливють екпадае приблиз-но 52 % проти 13 %), при цьому специф1чнють
тест1в е майже однаковою (94,4 проти 95,2 %) [5].
Яскравим недолгом сигмощоскопП, як методу скриншгу КРР, е можливють дослщження ттьки л1воТ' частини товстоТ кишки. Специф1чнють методу складае 98 - 100 %, проте ТТ чутливють по вщношенню до всього товстого кицшвника -ттьки 35 - 70 %, через наявнють велико'!' ктько-ст1 правоб1чних аденом.
Чотири великих масштабних рандом1зованих клш1чних дослщження оцшювали сигмо'щоско-пш, як скриншговий метод у ВеликобританП [5], Норвеги [6], 1талП [7] I США [8]. Попереды висно-вки НорвезькоТ асоц1ацГ|' профтактики раку товстоТ I прямо'!' кишки демонструють тенденцш до зниження смертносп в результат! одноразового скриншгового дослщження, але вказують на вщ-сутнють впливу на подальший р1вень захворю-ваност1 впродовж 7-ми р1чного термшу. У ВеликобританП' вивчаеться ефективнють скриншгового використання сигмощоскопП' у асимптоматич-них оаб вком 55-64 роки.
1снують також дан1 про ефективнють використання скриншговоТ' колоноскопП. Ефективнють колоноскопП' з полтектом1ею, за даними цих до-слщжень, сягае 76-90 % [9, 10, 11]. Цей метод, не дивлячись на високу соб1вартють як для системи охорони здоров'я, так I для патента (пщго-товка до обстеження, знеболення), для бтьшос-т1 краТ'н лишаеться «золотим стандартом» виявлення КРР.[3] В ачы 2009 року були опублкова-н1 результати дослщження 21794 асимптомних оаб, яким в один I той же день проводили фека-льний ¡мунох1м1чний тест та колоноскошю. Ви-явилось, що тест був позитивним у 5,6% випад-к1в, близько 20 % мали неопластичний процес, включно 3593 (16,5%) були з аденомами бтьше жж 10 мм, 721 (3,3%) ¡з задавненими пухпинами та 68 (0,3 %) з ¡нвазивним раком. Таким чином, чутливють комбшованого д1агностичного тесту сягала 62,5 % для визначення проксимального ¡нвазивного раку. [12].
В тому випадку, коли проведения колоноскопП з тих чи ¡нших причин е неможливим, поеднання сигмощоскопП' з фекальним ¡мунох1м1чним тестом е бтьш доцтьним н1ж використання кожного з метод1в окремо. До того ж ц1 методи е бтьш економ1чно досяжними н1ж колоноскотя.
С результати довол1 цкавого дослщження, що евщчить про бтьшу перевагу фекального ДНК тесту перед АКПК, де автори наводять результати опитування пац1ент1в: 87% респонденте вщповти, що тест був дуже легкий (легко вико-нати), 91 % зазначили, що вони будуть, ¡мов1рно, I в подальшому використовувати цей метод. Автори вщзначають, що отримаж дат характеризуют бтьшу точнють та менш1 вимоги до пщго-товки пац1ент1в при проведенн1 дослщжуваного методу [13, 14].
1рригоскоп1я з подвшним контрастуванням до-зволяе дослщити весь товстий кишювник, проте ТТ чутливють та специф1чнють нижча за д1агнос-
тичж показники при проведены колоноскопи та комп'ютерно-томограф1чноТ колонографП' (КТК).
В той час як чутливють КТК е задовтьною при виявленш раку та великих полт1в, вона ¡стотно зменшуеться при дослщженш др1бних полт1в, розм1рами 6-9 мм. Окр1м того, для використання КТК в якосп скриншговоТ процедури, патента необхщно пщдати повторному впливу юшзуючо-го випромшення. Багатоканальна, або багато-шарова технолопя сканування дозволяе змен-шити дозу рад1ацп за рахунок зменшення часу сканування.
Широкий скриншг КРР проводиться в США, Австрали i ряд1 краш Свропи та Азп. Менша Ki-лькють краш пропонують проведения скриншгу шляхом запровадження програм з л1м1тованою цтьовою групою населения на пщстав1 ч1тко ви-значеноТ пол1тики вщбору тих, хто пщлягае об-стеженню. У 2004 роц1 М1жнародна скирншгова мережа КРР визначила 35 скриншпв у 17-ти кражах, при чому ттьки 4 з них е нацюнальними програмами. [14]. Останы дан1 з цього питания показують, що 12 краш в наш час пропонують проведения рутинних нацюнальних програм скриншгу КРР: Австрал1я, Kinp, Чех1я, Англ1я, Фшлянд1я, Франц1я, 1зрать, Япошя, Корея, Польща, Португал1я, Шотланд1я; Бельпя, Канада, 1тал1я та Швец1я, запустили регюнальш про-грами скрипнгу КРР; Болгар1я, Румуыя, Слова-цька Республка i Уельс планують ввести в дш нацюнальы програми [15]. Даних за наявнють державно регламентованих скриншгових програм на УкраТш авторами не знайдено. Найбтьш загальноприйнятою формою скриншгу е АКПК, проте деяк1 краши пропонують проведения ендоскошчних (сигмоТдоскопп та колоноскошТ) метод1в як наступний етап верифкацп позитивного АКПК. В Англп Нацюнальна служба охоро-ни здоров'я запрошуе oci6 у в!ц! 60-69 роюв (в цьому роц1 цей пром1жок буде подовжений до 75 роюв), для проведения АКПК кожш 2 роки, як частину протираковоТ скриншговоТ програми. [1, 16]. Ряд краш пропонують ¡нший метод вщбору, де проводиться обстеження ycix безсимптомних oci6, що звернулися до прац1вник1в охорони здоров'я з причин, не пов'язаних з КРР (Австр1я, Шмеччина, Латв1я, Люксембург, Малайз1я, Нова Зеланд1я, Польща, 1спан1я, Швейцар1я та США). Наприклад, США роз'яснюе необхщнють про-ходження скриншгового обстеження через числены засоби масовоТ' ¡нформацп, хоча деяк1 програми також запускаються через медичы де-партаменти охорони здоров'я.
Збтьшення р1вня учасп населения у скриншгу безпосередньо пов'язане 3i збтьшенням ефективносп цих програм у напрямку зменшення смертност1 [4], а також може збтьшити економ1чну ефективнють скриншгового обстеження, особливо у випадку проведения АКПК.[16, 17]
Нацюнальна система опитування (National Health Interview Survey), що e провщним джере-
лом ¡нформацГ|' в галуз1 охорони здоров'я цивтьного населения США, просила респонденте вщповюти на питания учасп у скриншговому обстеженш. Даш опитування 2003 року показують, що охоплення скриншгом по КРР було близько 26 % для АКПК та ендоскошчних метод1в, та ттьки 18 % для ендоскопп поодинц1, що разом склало 44% населения. [18]. У бтьш шзшх повщомленнях вщ 2005 року лише 35 % респонденте повщомили про проходження КРР скриншгу [19].
Пор1вняно низью показники учасп громадськосп у програмах КРР скриншгу викли-кали значну зацкавленють прац1вник1в охорони здоров'я у виявленш причин. Було проведене дослщження та видтеш фактори, що впливають на р1шення респонденте проходити обстеження (табл.1).
Таблиця 1.
Соц1альн1 фактори, пов'язаш з р1шенням хворого пройти
скришнгове обстеження
Хто пройшов обстеження_
Високий соц1ально-еконотпчний статус_
Вища освта_
Бт1_
В1к бтьше 60 роюв_
Чоловки_
Одружет_
Фактори, що впливають на вщмову вщ скриншгу
Вартють обстеження_
Низький доступ до лкарських установ_
Низький ршень знань про небезпеку_
Погане розумшня ризику розвитку КРР_
Негативне вщношення до скриншгу_
Високий р1вень страху виявлення у себе КРР_
Соц1ально-економ1чне положения е найбтьш визначальним фактором, що детермшуе участь бтьш забезпечених верств населения у скриш-гових програмах майже на 30 % бтьше, шж менш забезпечених груп [18, 20-24]. Неможли-вють дозволити соб1 медичш послуги е одним з фактор1в в таких крашах як США, проте це також спостер1гаеться в Англи, де скриншгов1 програми е безкоштовними [25, 26].
Участь у скриншгу КРР незмшно пов'язана з р1внем освп"и. В трьох великомасштабних дослн дженнях опублкований анал1з впливу р1вня освн ти на частоту проходження обстеження [18, 27]. У 2003 роц1, серед чолов1к1в (п=4647) I жшок (п=6778) було проведене опитування з пор1в-нянням р1вня осв1ти та використання АКПК вдо-ма протягом останшх 12-ти мюяц1в. Позитивна вщповщь чолов1к1в з неповною середньою освн тою склала 12%, в пор1внянн1 з 19% випускниюв коледж1в. Така ж ситуац1я виникла серед жшок (11 проти 19%). Аналопчна картина стосувалась використання в якосп скриншгового дослщження сигмо'|'доскопГ|' [18]. В Австрали дослщжували 30853 чолов1к1в I жшок у вщ1 50 роюв I старше, було встановлено, що значна тенденц1я проходження обстеження на КРР (АКПК, сигмощоско-шя, колоноскошя) збтьшуеться з1 збтьшенням р1вня освп"и [29].
Лише в небагатьох роботах не виявлено сут-тевих зв'язш, пов'язаних з соц1альною поведш-кою [30-32]. Однак, даш Великобритани свщчать про збтьшення частоти проходження скриншгу серед працюючих оаб, в пор1внянш з безробп--ними (78 проти 73%). [32]. 1снують також ствер-дження про те, що вихщ на пенаю збтьшуе вн рогщнють проходження обстеження на КРР [33, 34].
У США юнують документально пщтверджеш даш позитивного зв'язку м1ж досягнення лп"нього в1ку (> 60 рош) та проходженням скриншгового обстеження [18, 35, 36]. Це твердження також в1рно для Фшлянди [38] \ Норвеги [6], але в 1тали спостер1гаеться зворотна тенденц1я [37]. Бтьш детальний анал1з показуе, що р1вень учасп населения збтьшуеться до 75-80 рош, а пот1м по-ступово зменшуеться [28, 39, 40]. В деяких системах охорони здоров'я юнуе верхнш вковий скриншговий л1мп", це означае, що люди не бу-дуть по досягненню визначеного в1ку автоматично отримувати набори для АКПК або запрошен-ня на проведения ендоскотчного дослщження, але зможуть пройти обстеження за вимогою [38].
Бтьшють дослщниш вважають, що чоловки часпше приймають участь у скриншгу шж жшки [28, 35, 36, 37]. У США це твердження було в1р-ним для 2002 \ 2004 рош, але вже у 2006 роц1 достов1рноТ' гендерноТ' р1зниц1 виявлено не було [34].
Р1вш учасп також р1зняться в залежносп вщ виду запропонованого скриншгового обстеження. Два рандом1зоваш контрольоваш дослщження використання АКПК та АКПК з сигмощоскош-ею вказують на зниження учасп населения в до-слщженш при використанш поеднаного методу [35, 36].
Вщсутнють медичноТ' страховки, може бути ви-значальним фактором для зниження учасп у об-стеженш [18, 27, 28, 36]. Проведене у 2005 роц1 дослщження показало, що населения без меди-чноТ страховки майже у 2 рази рщше приймае участь у дослщженш (19 % проти 39%) [36].
Головною формуючою р1шення хворого взяти участь у скриншгу е порада лкаря [31, 33]. Збн льшення частоти звернення до лкаря та систе-матичне ¡нформування хворого з боку медичних прац1вник1в про необхщнють обстеження пщви-щуе вщсоток учасниш з 15 % до 51% [35].
У США впроваджено ряд програм по полегшен-ню проходження скришгового обстеження в умо-вах лшарнк Так патентам оказуеться допомога в заповненш необхщноТ' медичноТ документации проведене скорочення часу очкування ендоско-тчного дослщження, придбане додаткове облад-нання, збтьшена ктькють обслуговуючого персоналу. При цьому обсяги проведения колонос-копи збтьшились з 75 до 119 на мюяць [36]. 1нше дослщження доводить ефективнють активно'!' ро-боти первинноТ' ланки охорони здоров'я у напрям-ку виявлення груп ризику КРР серед населения шляхом контролю використання АКПК [36].
Бтьшють постачальниш медичних послуг згодш, що скриншг КРР е довол1 важливою справою, проте "Гхн1й комплаенс доа залишаеть-ся субоптимальним. Опитування Американского онколопчного товариства показало, що ттьки 56 % респонденте серед л1кар1в рекомендували патентам АКПК, \ лише 23 % використали свш вплив у напрямку переконання безсимптомних хворих пройти колоноскошчне обстеження. Не-зважаючи на недавнш сплеск ¡нтересу до скри-ншговоТ' колоноскопи, ¡снують дуже обмежеш данш щодо ТТ використання первинною ланкою медично'1 допомоги, \ ц1 даш викпикають значну занепокоенють. Хоча понад 80 % населения США вщвщують амейного лкаря не рщше одного разу на р1к, ттьки близько 12 % приходять з профтактичною метою. Отже, первинна ланка медичноТ' допомоги повинна проводити профта-ктику захворювань пщ час в1зиту з приводу гост-рого або загострення хрошчного захворювання. Проблема ускладнюеться тим фактом, що ва послуги повинш бути надаш протягом нереально короткого пром1жку часу (близько 10-17 хвилин) [37].
На додачу, юнуе низка негативних фактор1в, що безпосередньо пов'язаш з вибором методу скриншгового дослщження постачальником медичних послуг:
АКПК - невпевненють з приводу використання патентом правильное^ проведения тесту, вщсутнють вщшкодування витрат на проведения тесту - назван! важливими чинниками, що пе-решкоджають розповсюдженосп АКПК. Кр1м того, у деяких краТ'нах, АКПК е частиною ректального пальцьового дослщження, що е недореч-ним при проведены облку результате. Вщсутнють знань про належну оцшку позитивних результате тесту, \ службових систем для облку також виступають в якосп перешкод для його оптимального використання. [38]
Сигмощоскоп1я - вщсутнють згоди хворого а також дискомфорт пщ час машпуляци, незважа-ючи на недавш даш, що бтьшють пац1ент1в вщ-м1тили процедуру менш незручною \ неприемною, шж очкувалось, значно обмежують використання методу.
Систематичне нагадування лкарем амейноТ медицини про необхщнють проходження скриш-нгового дослщження е майже ключовим фактором в прийнягп позитивного р1шення патентом. [39, 40]. Проте юнуе вщсоток населения, що рщ-ко вщвщуе заклади охорони здоров'я, тому був запропонований активний метод нагадування та ¡нформування за електронною поштою патента. [40], тобто пропонуеться бтьш тюний зворотнш процес епткування. [39].
ОсвИ"н1 програми для хворих вкпючають використання плакат1в, лист1вок, аудю та вщео мате-р1ал1в, ¡ндивщуальних бесщ, в цтому ц1 методи призводять до збтьшення вщеотку використання АКПК на 13% [40].
1снуе цта низка фактор1в, що пов'язаш з низь-
кою ефективнютю впровадження скриншгу КРР. Незалежно вщ цього, медичы прац1вники Bifli-грають важливу роль i повинш бути залучеш у вир1шення проблеми виявлення цього захворю-вання. Активна робота також мае бути направлена на скорочення вщсотка непрошформова-них або мало ¡нформованих громадян. Таким чином доа юнуе явна необхщнють розумшня полтшення розробки ефективних скриншгових програм та активно'!' роботи з населениям.
Лпсратура
1. FerlayJ. Cancer incidence, mortality and prevalence worldwide./J. Ferlay, F Bray, P Pisani, [et al.]// International Agency for Research on Cancer Press, Lyon, France -2004. - V 2.0 - P 5.
2. US Preventive Services Task Force: Screening for colorectal cancer: US Preventive Services Task Force recommendation statement. Ann. Behav. Med. - 2008. - V.149. - P 627-637.
3. Winawer S.J. Colorectal cancer screening./ S.J Winawer// Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. - 2007. - V 21(6). - P. 1031-1048
4. Hewitson P. Screening for colorectal cancer using the faecal occult blood test, Hemoccult./ P Hewitson, P Glasziou, L Irwig [et al.]//Cochrane Database Syst. Rev. - 2007. - V.1, CD001216.
5. Atkin WS. Design of a multicentre randomized trial to evaluate flexible sigmoidoscopy in colorectal cancer screening./ W.S Atkin, R.Edwards, J Wardle [et al.]// J. Med. Screen. - 2001. - V 8(3). - P. 137-144.
6. Gondal G. The Norwegian Colorectal Cancer Prevention (NORCCAP) screening study./ G.Gondal, T.Grotmol, B.Hofstad [et al.]// Gastroenterol. - 2003. - V 38(6). P. 635-642
7. Segnan N. Baseline findings of the Italian multicenter randomized controlled trial of 'Once-only sigmoidoscopy' - SCORE./ N Segnan, С Senore, В Andreoni [et al.]// J. Natl. Cancer Inst. - 2002. - V 94(23).-P. 1763-1772.
8. Prorok P.C. Design of the Prostate, Lung, Colorectal and Ovarian (PLCO) cancer screening trial. Control./ P.C Prorok, G.L Andriole, R.S Bresalier [et al.]// Clin. Trials. - 2000. - V21(6). - P.273-309
9. Thiis-Evensen E. Population-based surveillance by colonoscopy: effect on the incidence of colorectal cancer. Telemark Polyp Study I. Scand./ E Thiis-Evensen, G.S Hoff, J.Sauar [et al].// J. Gastroenterol. - 1999. - V 34(4). - P. 414-420. Brenner H. Long-lasting reduction of risk of colorectal cancer following screening endoscopy. / H.Brenner, V.Arndt, T.Sturmer [et al.]//Br. J. Cancer. - 2001. - V 85(7). - P 972-976. Benson V.S. Colorectal cancer screening: a comparison of 35 initiatives in 17 countries./ V.S Benson, J.Patnick, A.K.Davies // Int. J. Cancer. - 2008. -V 122(6). - P. 1357-1367. Schroy P. Patient preferences for colorectal cancer screening: How does stool DNA testing fare? / P Schroy, S Lai, J.GIick [et al.]//Am J Managed Car. - 2007. - V.13. - P.393-400.
Berger B.M. Colorectal cancer screening using stool DNA analysis in clinical practice: Early clinical experience with respect to patient acceptance and colonoscopic follow-up of abnormal tests. / B.M Berger, P.C Schroy 3rd, J.L.Rosenberg [et al.] // Clin Colorectal Cancer. - 2006. - V.5. - P.338-343.
Inventory of Colorectal Cancer Screening Activities in ICSN Countries. National Cancer Institute [Electronic resourse]// International Screening Network, 2008. - Access mode: http://colorectal-cancer.ca/IMG/pdf/ICSN2008_mai.pdf. Sonnenberg A. Cost-effectiveness of colonoscopy in screening for colorectal cancer./ A.Sonnenberg, F.Delco, J.M. Inadomi // Ann. Intern. Med. - 2000. - V 133(8). - P. 573-584. Khandker R.K. A decision model and cost-effectiveness analysis of colorectal cancer screening and surveillance guidelines for average-risk adults./ RK Khandker, JD Dulski, JB Kilpatrick [et al.] // Int. J. Technol. Assess. Health Care. - 2000. - V. 16(3).-P. 799-810. Meissner H.I. Patterns of colorectal cancer screening uptake among men and women in the United States./ H.I.Meissner, N.Breen, C.N.KIabunde // Cancer Epidemiol. Biomarkers Prev. - 2006. - V 15(2).-P. 389-394.
National Health Interview Survey public use data file 2005. National Center for Health Statistics [Electronic resourse]// Centers for
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37.
38.
39.
40.
Disease Control and Prevention, 2006. Access mode: http://www.cdc.gov/
Liang S.Y. Rates and predictors of colorectal cancer screening./ S.Y. Liang // Prev. Chronic Dis. - 2006. - V 3(4). - P.117. Weller D. The UK colorectal cancer screening pilot: results of the second round of screening in England./ D.Weller, D.Coleman, R.Robertson [et al.].// Br. J. Cancer. - 2007. - V. 97(12). - P. 1601-1605.
Power E. Understanding intentions and action in colorectal cancer screening./ E.Power, C.H.M. van Jaarsveld, K. Mc.Caffery.[et al.]. // Ann. Behav. Med. - 2008. - V 35(3). - P. 285-294. Berkowitz Z. Beliefs, risk perceptions, and gaps in knowledge as barriers to colorectal cancer screening in older adults./ Z.Berkowitz, N.A.Hawkins, L.A.Peipins [et al.].//J. Am. Geriatr. Soc. - 2008. -V.56(2).-P. 307-314.
Weber M.F. Population characteristics related to colorectal cancer testing in New South Wales, Australia: results from the 45 and Up Study cohort. / M.F.Weber, E.Banks, R.Ward // J. Med. Screen. -2008.-V. 15(3). - P 137-142.
Post D.M. Determinants of colorectal cancer screening in primary care./ D.M.Post, M.L.Katz, C.Tatum [et al.] //J. Cancer Educ. -2008.-V 23(4).-P 241-247.
Tessaro I. Knowledge, barriers, and predictors of colorectal cancer screening in an Appalachian church population./ I.Tessaro // Prev. Chronic Dis. - 2006. - V 3(4). - P 123.
Zimmerman R.K. Predictors of colorectal cancer screening in diverse primary care practices./ R.K.Zimmerman, M.P.Nowalk, M.Tabbarah [et al.]// BMC Health Serv. Res. - 2006. - V 6. - P. 116 Griffith K.A. Influence of family history and preventive health behaviors on colorectal cancer screening in African-Americans./ K.A.Griffith, D.B. McGuire, R.Royak-Schaler [et al.].//Cancer. -2008. - V 113(2). - P. 276-285.
Cardarelli R. Having a personal health care provider and receipt of colorectal cancer testing./ R.Cardarelli, J.E.Thomas //. Ann. Fam. Med.-2009. -V. 7(1). - P. 5-10.
Malila N. Implementation of colorectal cancer screening in Finland: experiences from the first three years of a public health programme. / N.Malila, T.Oivanen, M.Hakama //.Z. Gastroenterol. -
2008.-V. 46.-P. 25-28.
Zorzi M. Screening for colorectal cancer in Italy: 2005 survey./ M.Zorzi, A.Barca, F.Falcini .[et al.]. // Epidemiol. Prev. - 2007. - V. 31(2-3).-P. 49-60.
Brenner H. Expected reduction of colorectal cancer incidence within 8 years after introduction of the German screening colonoscopy programme: estimates based on 1,875,708 screening colonoscopies. / H.Brenner, M.Hoffmeister, G.Brenner [et al.]. //.Eur. J. Cancer - 2009. - V 45(11). - P 2027-2033. Sheinfeld G.S. Cancer screening and aging: research barriers and opportunities./ G.S.Sheinfeld, J.Gauthier, J.Hay // .Cancer. - 2008. -V. 113(12 Suppl.). - P. 3493-3504.
Centers for Disease Control and Prevention: Use of colorectal cancer tests - United States, 2002, 2004, 2006.//MMWR Morb. Mortal. Wkly Rep. - 2008. - V. 57(10). - P. 253-258. von Wagner C. Functional health literacy and health-promoting behavior in a national sample of British adults./ C von Wagner, K.Knight, A.Steptoe [et al.]. // J. Epidemiol. Community Health. -2007.-V.61(12).-P. 1086-1090.
Ward E. Association of insurance with cancer care utilization and outcomes./ E.Ward, M.Halpern, N.Schrag [et al.]. // CA Cancer J. Clin. - 2008. - V 58(1). - P 9-31.
Nash D. Evaluation of an intervention to increase screening colonoscopy in an urban public hospital setting./ D.Nash, S.Azeez, D.VIahov // J. Urban Health. - 2006. - V. 83(2). - P. 231-243 Nemeth L.S. High performance in screening for colorectal cancer: a Practice Partner Research Network (PPRNet) case study./ L.S.Nemeth, P.J. Nietert, S.M.Ornstein //J. Am. Board Fam. Med. -
2009.-V. 22(2).-P. 141-146.
Guerra C.E. Barriers of and facilitators to physician recommendation of colorectal cancer screening./ C.E.Guerra // J. Gen. Intern. Med. - 2007. - V. 22(12).- P. 1681-1688. Guerra C.E. Barriers of and facilitators to physician recommendation of colorectal cancer screening./ C.E.Guerra // J. Gen. Intern. Med. - 2007. - V. 22(12).- P. 1681-1688. Gale K. Combined Sigmoidoscopy Plus Fecal Immune Test Better Than Either Test Alone. / K.Gale //Clin Gastroenterol Hepatol. -2009. - V. 7. - P.1269-1271,1341-1346.
Реферат
ОБЗОР ДОСТИЖЕНИИ И ПРОБЛЕМ МИРОВОИ МЕДИЦИНЫ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ СКРИНИНГА КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКА Кострикова Ю.А., Пустовойт А.Л., Циганенко И.В.
Ключевые слова: колоректальный рак, скрининг, анализ кала на скрытую кровь, колоноскопия, сигмоидоскопия.
В статье приводятся данные мировой литературы по вопросу новых достижений и проблем проведения скринингового обследования колоректального рака. Перечислены методы, приемлемые для скрининга, их преимущества и недостатки, альтернативные возможности комбинированного применения различных диагностических тестов и эндоскопических методов, успешность такой комбинации.
Освещаются аналитические данные возможных причин отрицательного отношения пациентов к проведению скринингового обследования, а также присутствующих вопросов в системе здравоохранения, которые могут влиять на состояние проблемы. Приводятся механизмы преодоления препятствий на пути достижения положительного комплаенса с пациентами. Анализируется роль семейного врача, как первичного звена в скрининговом исследовании.
Summury
SURVEY OF ACHIEVEMENTS AND PROBLEMS REFERRING COLORECTAL CANCER SCREENING IN THE WORLD MEDICINE Kostrikova Ju.A., Pustovoit A.L., Cyganenko S.V.
Key words: colorectal cancer, screening, occult blood feces test, colonoscopy, sigmoidoscopy.
The article provides data of world literature on new achievements and problems in colorectal cancer screening There have been listed the methods acceptable for the screening, their advantages and disadvantages, the alternative possibilities in combined using of different diagnostic tests and endoscopic methods, and successfulness of this combination. Much analytical data on the possible causes of negative attitudes of patients towards the screening is also highlighted, as well as current issues in the health care system that may affect this problem. There have been described the mechanisms to overcome the obstacles and to set up contact with patients. Much attention is paid to the role of a family doctor as a primary care provider in the screening procedure.
УДК: 616.13-004.6:615
Могильник А.1., Черкун М.В., Бурка С. А.
СУЧАСН1 МЕТОДИ ФАРМАК0Л0Г1ЧН01 КОРЕКЦИ ДИСФУНКЦИ ЕНД0ТЕЛ1Ю
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
В робот{ представлено сучасний погляд на проблему ендотел{алъног дисфункци, розглянут{ ос-новт мехатзми позитивного впливу на функщоналъний стан ендотел{ю препарат{в р{зних фа-рмаколог1чних груп, наведет основт методи фармаколог{чног корекци дисфункци ендотел{ю.
Ключов1 слова: дисфункцт ендотел1ю, оксид азоту, антиоксиданти, антагонюти кальц1ю, р-блокатори, донатори оксиду азоту.
гом мюяця вщносно високих доз аскорбшовоТ
Дисфунк^я ендотелш (ДЕ) - це дисбаланс м1ж продук^ею вазодилятуючих, анпопротективних, антипрол1феративних фактор1в з одного боку (простациклшу, тканинного активатора плазмшо-гену, С-типу натршуретичного пептиду, ендоте-л1ального пперполяризуючого фактора), i вазо-констрикторних, протромботичних, прол1фера-тивних фактор1в - з ¡ншого (ендотелшу, суперок-сид-анюну, тромбоксану А, ¡нпбпчэру тканинного активатора плазмшогену) [1].
На сьогодш вщомо про позитивний вплив на функцюнальний стан ендотелш препарате pi3-них фармаколопчних груп. Тх дш можна поясни-ти наступними мехам1змами [2]: 1) безпосеред-нш вплив на рецептори судинного ендотелш, 2) вплив на активнють ендотел1ально'|' синтетази оксиду азота, 3) блокування дм мед1атор1в ендо-тел1ально'|' дисфункцП', 4) опосередкований вплив.
Пропонуемо коротко розглянути основы методи фармаколопчноТ' корекци ДЕ.
Антиоксиданти. Даш про вплив на функцш ен-дотелш npenapaTiB, що володшть антиоксидан-тною активн1стю, досить суперечлив1 [3,4]. Аско-рб1нова кислота шляхом зменшення оксидантно-го стресу за рахунок гальмування процеав пе-рекисного окиснювання лтопротеТд1в низькоТ щтьност1 (ЛПНЩ) i пщвищення експресП' ендо-тел1ально'|' NO-синтази (eNOS) повинна пол1п-шувати показники функцп ендотел1ю [5]. Так, за даними D.M. Gilligan et al., застосування протя-
кислоти, BiTaMiHy Е та [3-каротину призвело до зниження р1вня окиснених ЛПНЩ, але показники ендотелш залежна вазодилятац1я (ЕЗВД) не по-кращилися. В ¡нших дослщженнях пероральне застосування високих доз аскорбшовоТ' кислоти, близько 2 г на добу, приводило до вщновлення показниш ЕЗВД у хворих на ¡шем1чну хворобу серця (IXC) [6].
Виконано ряд експериментальних робп", при-свячених вивченню впливу а-токоферолу [7] i BiTaMiHy Е на функцюнальний стан ендотелш. T.G. Elliott et al. виявили, що прийом на протяз1 3 мюяц1в BiTaMiHy Е вщновлюе функцш ендотел1ю у хворих, як1 перенесли ¡нфаркт м1окарда [8]. У той же час W.L. Duvall у 2005 роц1 в своТ'й po6oTi наводить дан1 про дуже низьку терапевтичну ефективнють BiTaMiHiB А, С i Е, що застосовува-лися в лкуванш IXC [9]. Таким чином, дослн дження активност1 даних npenapaTiB у вщношен-Hi ендотел1ю судин ще ттьки починаеться i яв-ляе безсумшвний науковий i практичний ¡нтерес.
Блокатори рецептор1в до анпотензину-М. До-слщження, присвячен1 вивченню дм препарате даноТ' групи на судинний ендотелш, нечисленш, а Т'х дан1 суперечливк Так, опубл1кован1 дан1 про позитивний вплив епросартана на показники ЕЗВД у хворих ¡з метабол1чним синдромом [10], а валсартана - у хворих ¡з крупновогнищевим ¡нфарктом мюкарда [11] i хрон1чною серцевою недостатнютю [12]. У той же час отримана ¡нфо-рмац1я про вщсутн1сть позитивного впливу кан-
