CC BY
11
УДК: [616.24 - 002.2 : 613.84] - 07 Бойко Д.М., Бойко М.Г.
СТАН Р03П0ВСЮДЖЕН0СТ1 ПАЛ1ННЯ ТА PAHHIX СИМПТ0М1В ХР0Н1ЧН0Г0 0БСТРУКТИВН0Г0 ВАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ СЕРЕД М0Л0Д1
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Палтня тютюну е фактором ризику цшог низки захворюванъ серцево-судинног, дихалъног, нер-eoeoi системи, сприяе тдвищенню ризику онколог{чних захворюванъ. В xodi виконання роботи було eiÖMiueuo, що популяртсть палтня серед молод{ знаходиться на високому pieui - 39,024%. Спостерггаетъся негативна тенденщя до збшъшення серед курцгв осгб жгночог статг - 53,125%. Нетривалий стаж палтня в межах 1 (0,25; 2,5) пачко-poKie у курщв асощювався 3i статистич-но значимим зростанням частоти скарг на кашель та задишку пор{вняно з особами, що не па-лятъ. Досл{дження виявило досить великий прошарок курщв (eid 37,5% до 43,75%) серед яких адекватна тформоватстъ стосовно штдливост1 тютюнопалтня, з акцентом на ряд захворюванъ асоцшованих з щею негативною звичкою, сприятиме зниженню розповсюдженост{ палтня тютюну.
Ключов1 слова: палшня, розповсюдженють, молодь.
Матср1али та методи дгкипджснни
Клш1чне спостереження проводилося на 6a3i ПолтавськоТ обласноТ кгнычноТ лшарш ¡м. М.В. Сюпфосовського за учасп студенте медичного факультету 4-го року навчання Вищого державного навчального закладу Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я». Тривалють дослщження один piK (2009-2010 pp.).
В xofli реал1заци поставлених завдань обсте-жено 84 особи (з 168 oci6), серед них 34 чоловшв та 50 жшок. У зв'язку з неякюним за-повненням опитниш дат 2 чоловшв не були включен! у статистичний обрахунок даних. BiK обстежених oci6 склав 21 (20; 21) р. 3 ycix об-стежених oci6 сформовано дв1 групи. В першу групу увшшли особи, що не палять тютюн -"НекурцГ (п=50), а другу склали Ti, що палять -"КурцГ (п=32).
В xofli дослщження проводили визначення функци зовшшнього дихання (ФЗД) за наступни-ми показниками: об'ем форсованого видиху за 1 секунду (FEV1), пкова об'емна швидкють видиху (PEF), вщношення об'ему форсованого видиху за 1 секунду до форсованоТ життевоТ емносп ле-гень (FEV1/FVC), емн1сть вдиху (1С) на anapaTi Spiro USB, Micro Medical Ltd (Великобриташя). Для визначення прийнятносп даних cnipoMeTpi'i' використовували критери ввропейського та Американського ресшраторних товариств [17, 19]. Проводили опитування з використанням опитувальника для скриншгу хворих на ХОЗЛ (GOLD, 2006) [16]. Дослщжували pieeHb 06i3HaH0CTi щодо шкоди вщ пал1ння та знань про захворювання, причиною яких найчаспше е палшня. Запитання ставились у наступному порядку: 1. чи пошформоваш Ви про негативш наслщки тютюнопалшня ?; чи звертаете Ви ува-гу на попереджувальн1 написи на тютюнових ви-робах ?; на даний час Ви пошформоваш про хроычне обструктивне захворювання легень ?; чи знаете Ви про основну причину виникнення
* Дослщження виконане в рамках теми: «Визначити фактори ризику рецидивш туберкульозу легень та розробити оптималь-Hi методи Тх д1агностики», номер держреестрацм А.10.07»
Шкода вщ вживання тютюну на сьогодышнш день доведена численними науковими роботами [10, 13, 14]. У 1996 p. BcecBiTHbOK) оргашза^ею охорони здоров'я (ВООЗ) була запропонована М1жнародна рамкова конвенц1я по контролю за тютюновою продукц1ею. Незважаючи на це, за прогнозами ВООЗ за перюд з 2005 по 2030 pp. тютюнопалшня забере життя бтьше, ыж у 175 млн. oci6 у всьому CBiTi [16].
Пал1ння тютюну е фактором ризику цто'Г низки захворювань серцево-судинноТ, дихальноТ, нервовоТ системи, сприяе пщвищенню ризику онколопчних захворювань [11, 15, 20, 21].
Хвороби оргашв дихання займають лщируюч1 позицП' у курц1в [2, 16]. Серед них окремо вир1зняеться хроычне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Одним з найважлив1ших фактор1в його виникнення е палшня. ХОЗЛ розвиваеться у 10-20% курц1в, а близько 40% завзятих курц1в захворшть на 65-му роц1 життя (ОФВ1<1,5 л), не курф - 0,5% [2].
Зменшення загального впливу тютюнового диму, як провщного, та ¡нших фактор1в, що е ри-зиком виникнення та прогресування ХОЗЛ, е одним з найважлив1ших завдань для охорони здоров'я [12, 16].
Скриншг розповсюдженосп палшня серед молод1 та анал1з об1знаност1 щодо небезпеки цiе'Г шкщливоТ звички, разом з вивченням показниш функцП' легень у курц1в з нетривалим стажем, дозволить вдосконалити заходи, що проводять-ся в рамках «антисмокшгових» програм.
Мета дгкипджснни
Вивчити динам1ку розповсюдженост1 та р1вня об1знаност1 щодо шкщливост1 тютюнопал1ння серед молодо а також оц1нити у виявлених курц1в р1вень paHHix симптом1в хроычного об-структивного захворювання легень за стандарт-ним опитником GOLD.
В1СНИК ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна акадежЬя»
хроычного обструктивного захворювання легень ?; чи змусить Вас кинути палити достатня пошформованють щодо проблеми хроычного обструктивного захворювання легень ?; чи змусить Вас кинути палити достатня пошформованють щодо проблеми раку легень ?. Розрахунок стажу палшня проводиться за допо-могою показника, що характеризуе ктькють пач-ко-рош: пачка-р1к = (ктькють цигарок на день х тривалють палшня, роки) / 20 [4].
Пор1вняння отриманих показниш проводилось ¡з застосуванням и критерив Мана - Уп"ы, Вткоксона для парних пор1внянь, х2, 1 критерш Ст'юдента для залежних виб1рок у пакет1 при-кладних програм БТАЛБЛСА. Числов1 дат представлен! у вигляд1 мед1ани (Ме) та число-вих параметр1в 25 \ 75 кварттю (25%; 75%) [1, 5, 6, 9]. Вщмшносп вважалися статистично до-стов1рними при р<0,05.
Результати та 1х обговорення
Вщмшносп м1ж вковими параметрами курц1в та некурц1в не мали значимих вщмшностей, про що свщчить р=0,344 при пор1вняны м1ж трупами (Рис. 1).
Пор1вняно з минулим роком (2008-2009 рр.) в аналопчних трупах спостереження р1вень розповсюдженосп палшня був на 1,876 % вище
Лише в одиничних випадках, бтьше серед чоловшв, тривалють палшня мала досить висою цифри (до 11 пачко-рош). Серед жшок початок палшня тютюну ствпадае з навчанням у виш1, а стаж палшня коливаеться в межах вщ 0,1 до 4
[3], шжу студенев 2009-2010 рр. навчання (табл. 1)-
Та насторожуе зростання популярное^ палшня тютюну серед жшок, як1 переважають серед обстежених курц1в (53,125%) (табл. 1). Можна припустити, що таю результати обумовлеш незначною перевагою жшок, як1 прийняли участь у дослщжены, але пор1вняння даних з минулор1чним анкетуванням виявило схожу ситуацш (обстежено 16 чоловшв та 26 жшок) натомють лщируючу позицш серед курц1в займали чоловки (61,1%) [3].
Розповсюдженють палшня серед чоловшв склала майже 50%, тод1 як серед жшок бтьшють збереглася за особами, що не палять (табл. 1).
Детальний анал1з тривалосп та ¡нтенсивносп палшня представлений в таблиц 2.
Таблиця 1.
Частковий розподт обстежених оаб за стат-тю та фактом щоденного пал/ння тютюну.
Показники Стать Всього оЫб % вщ зага-льного числа обстежених оЫб (п=82)
Чоловки п=30 Жшки п=52
Некурц1 15 35 50 60,976
Курц! 15 17 32 39,024
Прим1тка. * - р<0,05 при пор1внянн1 м 'ж групами.
пачко-рош. Статистично значимих вщмшностей м1ж ¡нтенсивнютю та тривалютю палшня м1ж чоловками та жшками не вщм1чено, але чоловки все ж мали значно вищ1 показники (табл. 2).
24
23
по
21 20 19
18
р=0,344
Не курц! (в! к, роки), п=50
Курц! (в!к, роки), п=32
!__" Г'/Пп-Мах
Щ 2 5%.-7 5% с Медина
Рис. 1. Анал'13 в 'тових параметр/в дослЮжених оаб.
Таблиця 2.
Анал'13 анамнез-пал1ння обстежених оаб що палять
Тривалють (роки) Стаж палшня, (пачко-роки)
Чоловки Жшки Всього Чоловки Жшки Всього
п=15 п=17 р п=32 п=15 п=17 Р п=32
4 (2; 6) 3 (1,5; 4) 0,2612 3 (1,5; 5) 2,5 (0,75; 5) 0,9 (0,15; 1,5) 0,0962 1 (0,25; 2,5)
Щор1чне зниження FEV1 у курц1в може скла-дати 80 мл на piK, тод1 як у здорових oci6, що не палять, - 25-30 мл, починаючи з 30-го року жит-тя. Кумулятивне палшня сигарет вщ 20 пачко-рок1в супроводжуеться обмеженням функци ле-гень на 10-15%; при 60 пачко-роках - 50%. Па-сивне палшня пов'язане з менш вираженим зни-женням попршення функци легень, що
виражаеться у додатковому зниженш РЕ\/1 на 3,8 мл на р1к [2].
Дослщжуючи функцш легень за допомогою сшрометрп, можна констатувати, що в дебкгп у курц1в не спостер1гаеться значимого зниження показниш функци дихання пор1вняно з особами, що не палять (табл. 3).
Таблиця 3.
Показники функци зовшшнього дихання ma cmameeo-eiKoei параметри обстежених oci6
Параметри Некурц1 п=50 Курц1 п=32
FEV1 (%) 100 (94; 106) 99 (93; 99)
PEF (%) 99 (95; 101) 98 (96; 99)
FEV1/FVC (%) 80 (78; 84) 81 (77; 83)
1С (л) 2,65 (2,51; 2,99) 2,85 (2,35; 2,90)
MEF25 (%) 98 (94; 110) 97 (93,5; 97)
MEF50 (%) 96 (84; 98) 90 (83; 95)
MEF75 (%) 98 (90; 100) 78 (74; 88)*
Прим'тка. * - р<0,05 при пор'тнянш м/ж групами.
Але окремо вир1зняеться в1ропдне (р<0,05) зниження показниш МЕР75 у курц1в пор1вняно з особами, як1 не палять (табл. 3). Значения МЕР75 не е надшним критер1ем змш функцП' легень [7, 8], але е непрямим, а можливо \ самим раншм свщченням поступового втягнення у
патолопчний процес бронх1в малого д1аметру, що по свош cyTi е близьким до патогенезу ХОЗЛ [11, 16, 18].
Для скриншгу paHHix симптом1в ХОЗЛ серед курц1в було застосовано стандартний опиту-вальник GOLD [16] (рис. 1).
35
30
25
20
15
10
..................р =0,000002 3?
п—п ПП7£
10 р=0,0678 10
6
<2 0 /о ----+2 -1-
Чи турбуе Вас кашель Чи вщхаркуете Ви Чи з'являеться у Вас Ви старше 40 роюв ? Чи палите Ви на
дектька разт на харкотиння бтьшють задишка швидше данийчасабо
добубтышсть дшв ? дн1в ? поршняно з людьми палили ран1ше ?
Вашого в1ку?
•Некурц1 (п=50)
■ KypLy (п=32)
Рис. 1. Результати використання опитувальника для скрин'/нгу хворих на ХОЗЛ (GOLD, 2006) серед курц/'в та oci6, що не палять.
Згщно з результатами опитування курц1в часпше (р=0,0076) турбуе кашель ыж оаб, що не палять. Наявысть харкотиння пщ час кашлю не набула значимого характеру для обох груп обстеження. Зазнав в1ропдних (р=0,0050) змш р1вень скарг на появу задишки пор1вняно з однол1тками у курц1в пор1вняно з особами, як1 не палять тютюн. Серед оаб, яю не палять, двое учасниш були ран1ше курцями, але припинили
палити бтьше, н1ж за 6 м1с до участ1 у дослщженнк Законом1рною е статистично значима перевага курц1в у вщповщ1 на останне за-питання (рис. 2).
Р1вень медичних знань та осв1ченост1 дозволив поставити учасникам дослщження ряд запи-тань стосовно проблеми тютюнопалшня та його наслщюв (рис. 2).
BÍCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде mí я»
60
я 50
40
30
20
10
р=0,10889 «J50 р=0,2471 р=0,06789 48 р=0,01796 _.49 р=0,0089 р=0,01912
^ 43
29
ш 24
26
23 ■......■:::: 14
12
Чи псинформоваы Чи звертаете Ви На даний час Ви Чи знаете Ви про Чи змусить Вас Чи змуситъ Вас
Ви про негативы
наслщки тгапонопалЫня ?
увагу на попереджувальы написи на попонов их виробах ?
поЫформоваы про хрон1чне обструктмвне захворювання легень ?
основну причину виникнення xpoHÍ4Horo обструктмвного захворювання легень ?
кинути пали™ достатня пошформованють noi щодо проблеми
xpoHÍ4Horo обструктмвного захворювання легень ?
кину™ пали™
достатня ¡нформованютъ щодо проблеми раку легень ?
■ Некурц1 (п=50) >
-Курц1 (п=32)
Рис. 2. Стан noiHtfiopMoeaHOcmi щодо проблеми пал/ння тютюну та його негативних HacnidKie.
В цтому р1вень об1знаносп щодо шкщливосп тютюнопалшня серед курц1в та некурц1в був прийнятний. Проте серед некурц1в на питания про те, що куршня е основним фактором ризику виникнення ХОЗЛ вщповша значно бшьша ктькють оаб (рис. 3). Очкуваною була значима вщмшнють м1ж обстежуваними трупами у вщповщ1 на останш два питания (р=0,0089 та р=0,01912 вщповщно), що присвячеы мотиваци щодо припинення палшня. Для оаб, що не па-лять, ц1 запитання е не такими актуальними як для курц1в. Натомють серед обстежених оаб, що вживають тютюнов1 вироби, лише 37,5% припи-нили б палити за умови достатньоТ пошформованосп про ХОЗЛ та 43,75% - про рак легень (рис. 3). Не зважаючи на те, що р1вень об1знаносп щодо ХОЗЛ та негативних наспщмв тютюнопалшня у обстеженш популяци за результатами анкетування учаснимв дослщження е досить високим, можна припустити, що поси-лення ¡нформованосп молод1 та населения сто-совно шкщливост1 вживання тютюнових вироб1в, з акцентом на ряд захворювань, асоцшованих з ц1ею негативною звичкою, сприятиме зниженню розповсюдженосп палшня тютюну.
За результатами проведеного дослщження можна зробити наступш висновки:
Популярнють пал1ння серед молод1 залишаеться на високому р1вн1 -39,024%, натом1сть спостер1гаеться негативна тенденц1я до збтьшення серед курц1в оаб ж1ночоТ стат1 -53,125%.
Нетривалий стаж палшня в межах 1 (0,25; 2,5) пачко-рош у курц1в асоцшвався з1 статистично значимим зростанням частоти скарг на кашель
та задишку пор1вняно з особами, що не палять.
Дослщження виявило досить великий проша-рок курц1в (вщ 37,5% до 43,75%), серед яких по-силення ¡нформованосп стосовно шкщливосп тютюнопал1ння, з акцентом на ряд захворювань асоцшованих з ц1ею негативною звичкою, сприятиме зниженню розповсюдженосп палшня тютюну.
Л1тература
1. Банержи А. Медицинская статистика понятным языком : вводный курс / А. Банержи ; [ пер. с англ. под ред. В.П. Леонова]. — М. : Практическая медицина, 2007. — 287 е.: ил.
2. Баур К. Бронхиальная астма и хроническая обструктивная болезнь легких / К. Баур, А. Прейсер ; [пер. с нем. яз. под. ред. И. Б. Лещенка]. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. —192 с.
3. Бойко Д. М. Анал1з розповсюдженосп палшня серед молод1 / Д. М. Бойко // Cbít медицини та бюлогм. — 2009. — №.2 — С.6— 10.
4. Бойко М. Г. Хрошчне обструктивне захворювання легень: KniHi-ка, д1агностика, лкування / М. Г. Бойко, Д. М. Бойко, О. С. Бойко. — Полтава: ACMI, 2009. — 30 с.
5. Герасимов А.Н. Медицинская статистика : учебное пособие / Герасимов А.Н. — М.: ООО «Медицинскле информационное агентство», 2007. — 480 с. : ил.
6. Дубнов П.Ю. Обработка статистической информации с помощью SPSS - М.: ООО «Издательство ACT»: Издательство «НТ Пресс», 2004. - 221 с.
7. Оценка функции легких при заболеваниях дыхательной системы / под ред. Я. Ковальского, А. Козеровского, Л. Радвана ; [пер. с польського язика Л.Э. Колесникова]. — [1-е изд.] — Варшава : Бидавництво Медичне Borgis, 2008 — 428 с.
8. Перцева Т.А., Конопкина Л.И. Основы изучения вентиляционной функции легких: клиническо-диагностическое значение : методич. пособ. [для врачей и студентов медицинских вузов] / Т. А. Перцева, Л. И. Коноплина. — Днепропетровск, АРТ-ПРЕСС, 2008. — 66 с.
9. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. - М. : МедиаСфера, 2002. - 312 с.
10. Респираторная медицина: в 2 т. / Под ред. А.Г. Чучалина. — М. : ГЭОТАР-Медиа, 2007. - Т.1. - 800 с.
11. Фещенко Ю. И. Хронические обструктивные заболевания легких / Ю. И. Фещенко, Л. А. Яшина, Н. Г. Горовенко. — К. : Морион, 2001.—79 с.
12. Фещенко Ю. И. Хронические обструктивные заболевания легких: проблемне вопросы / Ю. И. Фещенко // Здоров'я Укра'ши. -2005. - №1-2. - С. 13-14.
13. Фещенко Ю.1. Актуальш проблеми д1агностики \ терапм ХОЗЛ ¡з супутньою патолопсю / Ю. I. Фещенко // Укра'шський пульмоно-лопчний журнал. - 2009. - №2. - С. 6.
14. Хроническая обструктивная болезнь легких : Монография / под ред. А. Г. Чучалина. — М.: Издательский дом «Атмосфера», 2008.— 568 е., ил. — (Серия монограф1я Российского ресшра-торного общества).
17. Pellegrino R. Interpretative strategies for lung function tests /, G. Viegi, V. Brusasco [et al.] // Eur. Respir. J. - 2005. - V. 26. - P. 948-968.
18. Macklem P. T. Therapeutic implications of the pathophysiology of COPD / P. T. Macklem // Eur. Respir. J. - 2010 - V. 35 - P. 676-680
19. Miller M.R. Standardisation of spirometry / M.R.Miller, J.Hankinson, V.Brusasco [et al.] // Eur. Respir. J. - 2005. - №26. - P. 319—338.
20. Prescott E. Mortallity in men and women in relation to smocking / E. Prescott, J. Vestbo // Am. J. Respire. Crit. Care Med. - 1997. - V. 155.-№ 4.-P. 547-552.
15. Effect of smoking on cerebrovascular reactivity. / M. Silvestrini, E. 21. Pelkonen M. Smoking cessation, decline in pulmonary function and Troisi, M. Matteis, et al. // J. Cereb. Blood Flow Metab. - 1996. - № tota| mortality: a 30 year follow up study among the Finnish cohorts 16-P. 746-749. of the Seven Countries Study. / M. Pelkonen, l-L. Notkola, H.
16. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Tukiainen [et al.]//Thorax. - 2001 .-№ 56. - P. 703-707. Global strategy for the diagnosis, management and prevention of
obstructive lung diseases: NHLBI / WHO Workshop, 2006. - 88 p.
Реферат
СОСТОЯНИЕ РАСПРОСТРАНЕННОСТИ КУРЕНИЯ И РАННИХ СИМПТОМОВ ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ СРЕДИ МОЛОДЕЖИ Бойко Д.Н., Бойко М.Г.
Ключевые слова: курение, распространенность, молодежь.
Курение табака является фактором риска целого ряда заболеваний сердечно-сосудистой, дыхательной, нервной системы и способствует повышению риска онкологических заболеваний. Входе выполнения работы было отмечено, что популярность курения среди молодежи находится на значительном уровне - 39,024%. Наблюдается негативная тенденция касательно увеличения среди курящих женщин - 53,125%. Недлительный стаж курения в пределах 1 (0,25; 2,5) пачко-лет у курильщиков ассоциировался со статистически значимым возрастанием частоты жалоб на кашель и одышку в сравнении с некурящими. Исследование выявило достаточно большую прослойку курильщиков (от 37,5% до 43,75%), среди которых адекватная информированность касательно вредности табакокурения, с акцентом на ряд заболеваний, ассоциированных с этой негативной привычкой, будет содействовать снижению распространенности курения табака.
Summary
SMOKING PREVALENCE AND EARLY SYMPTOMS OF CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY
DISEASE IN YOUNG PEOPLE
Boyko D.M., Boyko M.G.
Key words: smoking, prevalence, youth.
Tobacco smoking is a risk factor for a number of diseases of the cardiovascular, respiratory, nervous system and contributes to increased risk of cancer. During the research it has been noted that the popularity of smoking among young people is at considerable level - 39.024%. There is a negative trend on increasing among women-smokers - 53.125%. Short smoking history within 1 (0.25, 2.5) pack-years in smokers was associated with statistically significant increase in the frequency of complaints of cough and dyspnea compared with nonsmokers. The study has revealed a large enough layer of smokers (from 37,5% to 43,75%) among whom adequate information regarding the hazards of smoking, with an emphasis on a number of diseases associated with this negative habit will help reduce the prevalence of tobacco smoking.
УДК: 616.-002.77-06-097]-053.2 Боярчук О. Р.
П0КАЗНИКИ ГУМОРАЛЬНОТ ЛАНКИ 1МУН1ТЕТУ У ХВ0РИХ В Г0СТР0Ю РЕВМАТИЧН0Ю ЛИХОМАНКОЮ ТА ХР0Н1ЧН0Ю РЕВМАТИЧН0Ю ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ
Державний медичний ушверситет ¡м.1.Я.Горбачевского, м.Тернопть, Украша
Вивчали вмжт гмуноглобул{тв клаЫв А, М, С, Е та р{венъ циркулюючих гмунних комплексе у 84 хворих (54 д{тей та 31 дорослих) з гострою ревматичкою лихоманкою та хрошчною ревматичкою хворобою серця. Встановлено зростання 1д Е та Ц1К у хворих при вказаних захворюван-нях та тдвищення 1д А, 1д С при гострш ревматичнш лихоманщ у д{тей. Встановлено важли-ву роль в патогенез{ захворювання 1д Е.
Ключов1 слова: гостра ревматична лихоманка, хроычна ревматична хвороба серця, гуморальний ¡муытет.
Вступ провщна роль належить гуморальнш ланц1
п./гоп\ ¡мунп-ету, так як саме антитта до стрептококо-
Гостра ревматична лихоманка (ГРЛ) належить 3 ' . ^
вих антигешв завдяки феномену молекулярно!
до групи 1муноопосередкованих захворювань, ..........м ^ I. у г
, „ ■ м1м1кри перехресно реагують з бтками та спо-
пов'язаних з В-гемолггичним стрептококом групи н ^ ^
л г"71 о __________лучнотканинними антигенами, викликаючи про-
А [7]. В патогенез! розвитку даних хвороб 3 ' ^
* Робота е фрагментом планово!' науково-дослщно!' роботи кафедри пед1атрм ФПО «КлУко-патогенетичне обфунтування лкувально-реабт1тацшних заходщ при найбтьш поширених соматичних захворюваннях у д1тей», номер держреестрацм 0110U001936.
