CC BY
74
нлты
ы КРАЖИ
»mutet'
Науковий bIch и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40271027 Article received 08.12.2017 р. Article accepted 28.12.2017 р.
УДК 51.123:76.402
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 EE3 Correspondence author T. A. Nazirova freestar@ukr.net
Т. О. Назiрова, О. Б. Костенко
Хартвський нащональний утверситет мiського господарства iм. О. М. Бекетова, м. Харюв, Украта
ОГЛЯД МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ EHEALTH ТА НАЯВНИХ МЕДИЧНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ. ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ЕДИНОГО МЕДИКО-1НФОРМАЦ1ЙНОГО ПРОСТОРУ
Мшстерство охорони здоров'я Укра1ни разом 1з громадськими та державними оргашзащями, активною медичною спшь-нотою та ГГ-б1знесом задекларували бажання започаткувати eHealth в Укра1ш вже у 2017 р., як основну компоненту реформ Мшстерства. Розглянуто модел1 розвитку eHealth в Укра1ш та надано шформащю про основш медичш шформацшш системи, яю на сьогодш використовують в Украхт. Визначено переваги та недолжи централ1зовано! та децентрал1зовано! систем розвитку еНеа1Ш в Укра1ш Розглянуто основш характеристики сучасних медичних шформацшних систем, яю потр1бно вра-ховувати у загальному вибор1 системи. Проанал1зовано переваги та недолжи р1зних шдход1в, з точки зору реал1зацп на практищ, та запропоновано рекомендацп щодо забезпечення штероперабельноста для галуз1 охорони здоров'я Укра1ни. З'ясовано основш характеристики медично! шформацшно! системи, на основ1 яких проведено пор1вняльний анал1з розгля-нутих систем. Оцнено вплив р1зних шдход1в до забезпечення штероперабельноста в галуз1, як результат - запропоновано узагальнену модель досягнення штероперабельноста, яка може бути рекомендована до застосування у впчизнянш систем1 охорони здоров'я.
Ключовi слова: штероперабельшсть; модель штероперабельностц електронна система; стандарти; медична реформа Украши; електронна карта пащента.
Вступ. Всесвиня оргашзащя охорони здоров'я виз-начае eHealth як безпечне та економiчно обгрунтоване використання iнформацiйних i комунiкацiйних техно-логiй у сферi охорони здоров'я, враховуючи надання медично1 допомоги, оргашзацш нагляду за здоров'ям населения, медичну освiту, поширення знань, навичок i результапв дослiджень.
Сфера iнформатизацiï охорони здоров'я дуже складна i в кожнш краïнi розвиваеться по-своему. Украшсь-кий eHealth тiльки починае зароджуватися, i це створюе величезну поле для можливостей.
Система eHealth - система, яка забезпечуе роботу з медичними даними в електронному виглядi. Сюди входить збертання цих даних i ï\ передача, а також розви-ток технологш на цiй базi: онлайн-запис до фахiвцiв, телемедицина, медицина катастроф, управлiння плано-вими оперативними втручаннями та багато iнших фун-кцш (HFA-DB, n.d.; World Population Prospects, 2015).
1снуе двi основнi моделi систем eHealth: модель центрального загальнодержавного реестру медичних даних або децентралiзована система, яка зобов'язуе медуста-нови ввдиравляти певнi данi зi систем власноï розробки до державного реестру (VOOZ, n.d.).
Розглянемо переваги i недолши обох систем. У цен-
тралiзованого пiдходу до впровадження М1С i елек-тронних медичних peecrpiB е важлива перевага - irne-роперабельнiсть (interoperability), тобто здатшсть до взаемодiï. У децентралiзованiй моделi тероперабель-нiсть на дуже низькому рiвнi. Обмiн м1ж медичними системами eHealth з рiзних установ часто бувае утруд-нений. У централiзованих системах таких труднощiв немае за визначенням (Nazirova & Kostenko, 2015; Ab-dolmotalleb et al., 2002).
Ще одна незаперечна перевага використання цен-тралiзованоï IT-системи в медициш - аналiтика Business Intelligence (BI). Шд час роботи з великими масива-ми iнформацiï медустанови отримують можливiсть ви-користовувати яшсну аналiтику для вiдстеження патер-шв (схем, шаблонiв) i змiн в ешдемюлопчних прогнозах, а також для заиобтания ускладнень у ткувант (Henna & Bo, 2015; Hellberg & Johansson, 1982).
Незаперечною перевагою децентралiзованоï системи е конкуренщя i вiдсутнiсть центрального компонента - це стимул для розвитку i вдосконалення наявноï системи, появи нових сервгав i iнгерфейсiв. Свгговий досвiд показуе, що якщо ва технологiчнi рiшення впро-ваджувати в комплекс^ то 1'х результативнiсть ютотно пiдвищуеться i формуеться ефективна медична екосис-
^фор^щя про aBTopiB:
Ha3ipoBa Тетяна Олексaндрiвнa, здобувач, старший iнженер комп'ютерних систем ООО MeTiHBecT Бизнес CepBic Укра'ша,
м. Кривий Pir. Email: freestar@ukr.net Костенко Олексaндр Борисович, канд. фiз.-мат. наук, доцент кафедри прикладной' математики i iнфоpмацiйних технолопй. Email: ks42@ukr.net
Цитувaння 3a ДСТУ: Назipова Т. О., Костенко О. Б. Огляд моделей розвитку eHealth та наявних медичних шформацШних систем.
Проблеми створення единого медикочнформацШного простору. Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(10). С. 151-155. Citation APA: Nazirova, T. A., & Kostenko, A. B. (2017). Overview of eHealth Development Models and Existing Medical Information Systems. Problems of Creating a Single Medical Information Space. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 151-155. https://doi.org/10.15421/40271027
тема (Cuff & Perez, 2004; National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine, 2017).
Матерiали та методи дослщження. Для украшсь-ких реалш, враховуючи розр1знен1сть технолопчного обладнання державних i приватних клшж, найопти-мальшшим буде вибiр на користь пбридного типу архь тектури: центральний державний компонент i перифе-ршш компоненти у виглядi рiшень бiзнесу вiдповiдно до стандартiв i рекомендацш ВООЗ.
1. Основнi медичнi дат, потрiбнi для штеграцп кiлькох систем:
2. Група кровi та резус-чинник.
3. Алерпя, непереносимiсть до лжарських препаратiв.
4. Переливання кровi (коли, скшьки).
5. Тиск (показник).
6. 1нфекцшт захворювання (код МКБ-10 / 1СРС2, дата)
7. Нинiшнi захворювання або стан (хрошка, травма, вапт-нiсть - код МКБ-10 / 1СРС2, дата).
8. Хiрургiчнi втручання (код МКБ-10, дата).
9. 1мплантати та прилади (тип, дата).
10. Щеплення (тип, дата).
11. Рецепти (перюд в датах).
12. Напрям (фахiвець, дата).
13. Листи непрацездатност (причина, перiод у датах). Передумови впровадження в Укрш'ш електронних
iнструментiв на сьогоднi визначено в таких документах:
• Меморандум ввд 22.12.2016 р. "Про затвердження техтч-них вимог для створення в Украш плотного мiнiмального життездатного товару (MVP, minimum viable product) i ета-шв дорожньо1 карти в планi створення в УкраМ прозоро1 та ефективно1 електронно1 системи охорони здоров'я"
• Меморандум ввд 16.03.2017 р. "Про спишу дiяльнiсть по створенню в Украш прозоро! та ефективно1 електронно1 системи охорони здоров'я".
1нформатизащя охорони здоров'я в сучасному свiтi розвиваеться високими темпами. Упродовж останнiх 15 рок1в на тдтримку розвитку медично! iнформатики Свросоюз видiлив 500 млн евро. Зараз медична IT-ш-дустрiя виходить на трете мюце за фiнансуванням у системi охорони здоров'я зi загальним обiгом в 11 млрд евро. У кранах Захвдно1 та Швшчно! £вропи електрон-на iсторiя хвороби вже на 50-90 % замшила паперовий варiант документацп, а в США - на 70 %. Економiя часу медичного персоналу на ведення документацп в електронному виглядi становить 63,4 % (Wang et al., 2008). Науковi дослщження, спрямованi на оцiнення економiчноl ефективносп вiд впровадження М1С, свщ-чать, що час, який витрачае лшар на кожну виписку з паперово1 гстори хвороби, займае приблизно 4 хв, що в середньому за рж становить 384 год робочого часу. У разi впровадження електронно1 картки пацiента медич-ний персонал отримуе доступ до документiв патента, що дае змогу зменшити час, який витрачаеться на папе-рову документацiю i надлишковий збiр даних, на 50 %, а також запобiгти випадковим пропускам процедур. Час, витрачений медиками вiддiлення штенсивно1 тера-пИ на роботу з документащею, скорочуеться на 52 хв за 8-годинного робочого дня, що становить 11 %. Знижен-ня затрат на лiкарськi препарати завдяки комп'ютеризо-ваному вводу лiкарських призначень i системи тдтрим-ки клшчних рiшень становить 15 %. 1стотно знижують-ся затрати на пошук даних попереднiх обстежень патента. Зпдно з дослiдженнями, 15 % ресурав лшуваль-них закладiв витрачаеться на пошук та збiр попередтх
даних. Лiкарi i медсестри витрачають 25 % свого часу на пошук необхщно1 !м шформацп (Girosi, Meili & Sco-ville, 2013).
Важливою перевагою застосування М1С е можли-вiсть зменшення кiлькостi медичних помилок. Згiдно зi звiтом Американського шституту медицини, у США щорiчно близько 44000 смертей е причиною медичних помилок. За даними звпу, електронний анамнез хворого, що забезпечуе збiр, оброблення та ефективне вико-ристання медично1 шформацп, дае змогу не лише тд-няти ефективнiсть надання медично1 допомоги i знизи-ти вартiсть лiкування, але й вагомо зменшити шльшсть медичних помилок (Cuff & Perez, 2004).
У багатьох розвинених крашах юнують сотт рiзних комерцiйних медичних шформацшних систем. Одним з напрямк1в зниження фiнансових витрат на розроблення та впровадження М1С е тдтримка програм з вiдкритим кодом (Оpen Source). При цьому програми е у вшьному доступi, i всi охочi можуть !х безкоштовно використо-вувати. З велико1 кiлькостi програм з ввдкритим кодом варто видiлити системи, яш забезпечують комплексну автоматизацiю великих лшувальних установ OpenVistA (http://sourceforge.net/projects/openvista/) та ОpenEHR (http://www.openehr.org/home.html). Цi системи можуть використовувати безпосередньо медичнi установи або впроваджувати комерцiйнi компанИ, як1 забезпечують iндивiдуальнi налаштування та подальшу тдтримку. Так, компашя Medsphere (http://www.medsphere.com/) забезпечуе комерцшну пiдтримку системи OpenVistA. OpenEHR пропонуе стандартизувати спосiб створення електронних медичних докуменпв на основi так званих архетипiв i шаблонiв. Сьогодш цей пiдхiд починають застосовувати у таких крашах, як Австралiя, Великоб-ританiя, Швецiя. В ОpenEHR описано архетипи (шабло-ни), на основi яких вносяться всi медичнi даш про па-цiента. Це дае змогу рiзним розробникам зберiгати ва медичнi дaнi пацiента в пацiент-орiентованiй архiтекту-рi. Цей стандарт доповнюеться стандартами IS013606 i HL7. Понад 10 комерцiйних проектiв побудовaнi на ос-новi розробок ОpenEHR.
Важливого значения набувае iнтероперaбельнiсть або взаемосумюшсть (interoperability) рiзних медичних iнформaцiйних систем. Зпдно з визначенням Американського шституту електронно1 iнженерil (Institute of Electrical and Electronics Engineers, http://www.ieee.org), interoperability визначаеться як "здатшсть двох чи бшь-ше систем обмшюватися iнформaцiею та використовувати отриману iнформaцiю". Як зазначено вище, у бшь-шостi систем, як1 на цей час використовуються у ме-дичнш сферi Украхни, не передбачено можливють обмi-ну iнформaцiею з iншими системами. Також не юнуе единого стандарту даних щодо перелшу основно1, мiнi-мaльно-необхiдноl iнформaцil для ведення електронно1 медично1 картки.
Розвиток штероперабельносп iнформaцiйних систем буде корисним для вах: фaхiвцям медикам - полег-шить доступ до даних пащента в будь-який час, з будь-якого мюця; пащентам - покращить як1сть медично1 допомоги завдяки швидкому доступу до необхщних даних попереднiх дослщжень; керiвникaм медичних зак-лaдiв - спростить отримання даних i покращить статис-тичний та економiчний aнaлiз дiяльностi установ; на-уковцям - розширить можливостi доступу до медичних
даних для аналiзу ефективносп тих чи шших методик, а також для визначення трендiв; медичнiй iндустрi! -покращить доступ на ринок багатьом компаниям; дер-жавним статистичним установам - дасть змогу стандар-тизувати i контролювати дiяльнiсть медичних заклащв на загальнодержавному рiвнi; дасть змогу провадити програми й отримувати об'ективну iнформацiю про !х-ню ефектившсть; спростить загальну роботу i3 статистикою, яка грунтуеться на дiяльностi багатьох медичних закладiв.
Основною передумовою розвитку штероперабель-ностi е введения стандартизацп в медичнiй шформати-цi. Стандартизацiя дасть змогу даним, яш створенi од-нiею системою, бути доступними та повторно викорис-товуватися в системах шших виробнишв, зберпаючи початкову семантику. Медичнi шформацшш стандарти умовно можна подiлити на 2 групи: а) термiнологiчнi стандарти; б) стандарти обмшу iнформацiею. Найпоши-ренiшими термiнологiчними стандартами е LOINC, MeSH та SNOMED CT. LOINC (Logical Observation Identifiers, Names and Code http://loinc.org/) - лопчш щентифшатори, iмена та коди спостережень. Цей стандарт було розроблено у 1994 р. i використовуеться для передачi та зберiгания результатiв лабораторних досль джень. Стандарт мiстить 32000 термшв, як1 застосову-ються у лабораторних тестах. MeSH - (Medical Subject Headings http://www.nlm.nih.gov/mesh) - рубрифкатор медичних термшв, який розробила Американська наць ональна медична бiблiотека. Складаеться з набору тер-мiнiв i !х опису. Термiни органiзоваиi в iерархiчну структуру i допомагають здшснювати пошук рiзних рiвнiв специфiки. Використовуеться для щдексацд, ка-талогування та отримання доступу до свггово! медично! лiтератури в базi даних нацюнально! бiблiотеки. SNOMED CT (Systematized Nomenclature of Medicine - Clinical Terms http://www.nlm.nih.gov/research/umls/Snomed/ snomed_main.html) - систематизована номенклатура в медицин - клшчш термiни. Цю першу мiжнародну клiнiчну термiнологiю було розроблено в США у 1977 р. Тепер це мультимовний словник медично! тер-мшологп, який забезпечуе введення, передачу, отри-мання, оброблення та зберпання даних про пацiента в ушфшованому форматi. Цей стандарт е найоб'емшшою термiнологiчною системою, яка мiстить не тшьки спе-цифiчнi лабораторнi та дiагностичнi термiни, а також i значну к1льк1сть iнших ключових ^в.
Серед стандартiв обмiну даних основними можна видшити так1: DICOM та HL7. DICOM (Digital Imaging and Communications in Medicine http://medical.nema.org) - це стандарт обмшу цифровими зображеннями в eHe-alth. Цей стандарт е важливим глобальним стандартом передачi та зберiгання медичних зображень (рентген, МРТ, КТ, УЗД) для електронних пристро!в, як1 працю-ють iз графiчною iнформацiею. Першу версiю стандарту DICOM було розроблено в 1985 р. Американським коледжем радюлогп та Американською нацiональною асоцiацiею виробнишв електрошки. HL7 (Health Level 7 http://www.hl7.org) - стандарт обмшу, управлшня та штеграцп електронно! медично! шформацп. Використовуеться для обмiну клшчними та адмiнiстративними потоками iнформацi! у системi охорони здоров'я. Роз-роблення, розвиток, впровадження, накопичення ме-дичних знань здiйснюе велика неприбуткова добровшь-на органiзацiя Health Level Seven, Inc., яку створено в
1987 р., штаб-квартира розташована в мiстi Енн Арбор шт. Мiчигaн (Ann Arbor, MI).
У США стратепчна медична штатива реaлiзуеться з кгнця 70-х рокiв у наступних програмах:
• UMLS - довiдники в широкому сена слова - вГр^альний свГт медицини;
• М1С VA VistA - повна реaлiзaцiя вах котургв упрaвлiиия лжарнею - Управлшня у справах ветерашв МО;
• HL7 - однойменна корпорaцiя.
Розроблення стaндaртiв медично! iнформaтики в США координують вадповадш пiдкомiтети Американсь-кого нацюнального iнституту стандартизацп АNSI, в £врош - пiдкомiтет ТС251. Свропейського комiтету по стандартизацп СЕN. Розроблення стандарпв - це прерогатива держави. Допоки не будуть розроблеш влaснi стандарти МОЗ Укрa!ни для зберпання i передaчi ш-формацп, едино правильним рiшениям е розроблення архггектури, орiентовaио! на мiжиaроднi стандарти.
Результата дослщження та Тх обговорення. В Ук-рa!нi протягом останшх десяти рокгв значно вирiс попит медичних шформацшних систем та вщбуваеться незначна позитивна динaмiкa розвитку ринку М1С. Значними перешкодами на шляху до шформатизацп вичизняно! системи охорони здоров'я е недостатне дер-жавне фшансування медичних зaклaдiв i вiдсутнiсть стандартизацп даних i способiв !х оброблення. Також варто зазначити, що населення значно пiдвищило вимо-ги до сервiсу надання медично! допомоги, але система охорони здоров'я не вщповвдае цим вимогам.
Застосування комплексних iнформaцiйних систем, якi дають змогу оргaнiзувaти упрaвлiния медичними закладами на сучасному рiвнi, iстотно тдвищить не тiльки якiсть лiкувaния i рiвень медичних послуг, але й ефектившсть, а значить i рентабельшсть, використання медичних ресурсiв. Незaдовiльною е ситуашя з шфор-муванням м!ських упрaвлiнь охорони здоров'я, санет-демстанцш та iнших установ про ешдемюлопчну ситу-aцiю чи поточний стан захворюваносп та нaявнiсть вiльних лiжок у лiкaриях. Через вiдсутнiсть сучасно! технiки, програмного забезпечення та зaсобiв зв'язку така iнформaцiя е неповною i зaпiзнiлою, що не дае змоги оперативно та адекватно запобпати загрозам, а також реагувати на проблеми, як! виникають у робот! медичних зaклaдiв. Бшьш!сть медичних шформацшних систем, як! функцюнують у лшувальних закладах на цей час, е застарш. Щ системи дають змогу автомати-зувати тшьки документообiг та видачу звггаих форм. Ринок медичних шформацшних систем представлений всього декглькома компашями-розробниками програмного забезпечення. За кгльшстю впроваджень варто в!д-значити: "Медсистеми", С1ЕТ, "Укрмед соф", TherDep та "Медексперт".
Бшьш!сть систем побудовано на основ! ктент-сер-верно! архггектури, яка забезпечуе обмежену к!льк!сть функцш - переважно п!дготовку статистичних звтв i стандартних форм МОЗ. У цих системах ведеться елек-тронна !стор!я хвороби, внесення даних до яких зд!йснюеться шляхом набору тексту або вибору фраз з випадаючих списк!в-дов!дник!в. Такий п!дх!д не дае змоги в подальшому зд!йснювати аналггаку та поглиб-лений анал!з. Основним недолшом цих систем е потреба постшно звертатися до розробникгв для внесення зм!н у видт й вихвдш форми.
Розглянемо шлька систем:
• ArchiMed - система автоматизаци медичних установ будь-якого профшю. Роботу над програмним комплексом ведуть з 2005 р., його основою е платформа "Archi", яка е розроб-кою компани MLS IT Systems. Одним з ключових мометгв у впровадженш програмного комплексу е його проста установка, доступна користувачу з базовими знаннями персонального комп'ютера.
• Доктор Елекс - комплексна медична шформацшна система, яка мютить вс необхщш для роботи модуж реестрату-ра, фшанси, стационар, лаборатор1я та шшг Систему розро-била компашя "Елекс".
• "TherDep" - медична шформацшна система, у якш юну-ють функцц табличного та граф1чного представлення, зок-рема динамжи змши цифрових показниюв. Кол1рне вщоб-
раження результаттв анал1з1в залежно в1д меж норми, мож-ливостг експорту текстово! та таблично! шформаци в 1нш1 формати.
• Медична шформацшна система "Каштан", розробник компания С1ЕТ. 1нформацшний медичний комплекс програм-них систем для управлшня закладом охорони здоров'я. Комплекс призначений для оперативного анал1зу та управлшня вама сферами дшльностг установи охорони здоров'я та охоплюе медичт установи на вах ршнях системи охоро-ни здоров'я Укра!ни.
• Комплекс ввд компани "Укрмед софт" - спрямований на повну комп'ютеризащю лжувально^агностичного процесу в лжувальному заклад стационарного типу та на повну комп'ютеризащю лжувально-д1агностичного процесу в по-ткшшщ (табл.).
Характеристика Назва медичио! шформацшно! системи
ArchiMed Доктор Елекс TherDep Каштан Комплекс Укрмед софт
Ктент-серверна архитектура + + + + +
Ртвень вимог до апаратних засоб1в Середнш Середнш Низький Високий Високий
Здатшсть сшвпрацювати з медичним обладнанням + + - - -
Наявшсть мехашзмв захисту шформаци + + - - -
Наявшсть web-штерфейсу + + - - -
Шд'еднання додаткових модул1в + + + + +
Мехашзми статистичного оброблен-ня даних + + + + +
Використання баз даних + + + + +
Можливгсть конфтгурацп системи + + + + +
За результатами аиатзу наявних медичних систем стае очевидно, що ва системи не е iитероперабельии-ми. У бшьшосп систем вiдсутиiй веб-штерфейс, вщсут-иi механiзми захисту шформаци та введення даиих лише користувачем. Також повиiстю вiдсутня штегращя мiж системами i виваитажеиня даиих з систем у будь-якому форматi, окрiм друкованого.
Висновки. Одним iз прiоритетиих иапрямiв розвит-ку системи охороии здоров'я е створення единого ме-дичиого iиформацiйиого простору, який забезпечить прийняття ефективиих управлшських рiшеиь иа всiх рiвнях. Це дасть змогу медичним закладам налагодити ефективиий облiк дiяльиостi оргашзаци здшсиювати иа сучасиому рiвиi менеджмент, своечасио отримувати ш-формацiю про передовi досягиеиия в галузi медичио! науки, використовувати всю медичну iиформацiю про пащеита (за весь перiод його життя), иакопичеиу зi всiх рiвнiв иадаиня медичио! допомоги для досягиеиия кра-щого лiкувальиого ефекту. Наразi iиформатизацiя системи охороии здоров'я Укра!ии мае хаотичиий стаи: вщсутшсть галузевих стаидартiв i лiцеизуваиня програмного забезпечення, едииих вимог щодо обсяпв i форматiв збережеиия шформаци, утфшованих форм статистичио! звiтиостi, ие дають змоги сьогодиi забез-печити системшсть, комплексиiсть та узгоджеиiсть процеав шформатизаци галузi.
Подальшим иапрямом дослщжеиь е розроблеиня единого медико-iиформaцiйиого простору, в основу якого покладено розгляиуп мехaиiзми та врaховaнi всi висвилеш зауважеиня. Сдииий медико-iиформaцiйиий простiр мае забезпечити достатшсть медико-статистич-иих даиих для управлшня охороною здоров'я, задово-леиня iиформaцiйиих потреб про стаи здоров'я населения та ресурси охороии здоров'я, зпдио з вимогами ВО-
03 Ta yMOBaMH npnegHaHHa go Koropra KpaiH 3 po3BHHe-hhmh MegnHHHMH iH^opMa^HHHMH TexHonoriaMn.
nepe^iK BHKopHCTaHHx g»epe.n
Abdolmotalleb, S., Shenas, I., Raahemi, B., Hossein, M. T., & Kuzi-emsky, C. (2002). Identifying high-cost patients using data mining techniques and a small set of non-trivial attributes. https://doi.org/10.1016/i.dss.2015.10.008 Cuff, P. A., & Perez, M. M. (2004). National Academies of Sciences,
Engineering, and Medicine. 230 p. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. (2017). Future Financial Economics of Health Professional Education: Proceedings of a Workshop. Washington, DC: The National Academies Press. https://doi.org/10.17226/24736 Girosi, F., Meili, R., & Scoville, R. (2013). Extrapolating evidence of health information technology savings and costs. Health affairs, 24(5), 1103-1117. https://doi.org/10.1377/hlthaff. 24.5.1103 Hellberg, S., & Johansson, P. (1982). eHealth strategies and platforms - the issue of health equity in Sweden. Health Policy and Technology, 5(1), 26-32. https://doi.org/10.1016/j .hlpt.2016.09.002 Henna, K., & Bo, X. (2015). Health Literacy in the eHealth Era: A Systematic. Patient Education and Counseling, 100(6), 1073-1082. https://doi.org/10.1016/j.pec.2017.01.015 HFA-DB. (n.d.). European health for all database. Retrieved from:
http://data.euro.who.int/hfadb/. Nazirova, T. A., & Kostenko, A. B. (2015). O sistemakh optimizatcii upravleniia zdravookhraneniem na regionalnom urovne na baze in-formatcionnykh tekhnologii. Kompiuterni tekhnolohii v miskomu ta rehionalnomu hospodarstvi: mater. Mizhnar. nauk.-prakt. internet-konf., (pp. 42-43). Kharkiv: KhNUMH im. O. M. Beketova. [in Russian].
VOOZ. (n.d.). Vsesvitnia orhanizatsiia okhorony zdorovia. Retrieved
from: http://www.who.int/ru/. [in Ukrainian]. Wang, S. J. et al. (2003). A Cost-Benefit Analysis of Electronic Medical Records in Primary Care. The American Journal of Medicine, 114(5), 397-403.
World Population Prospects. (2015). United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division. Retrieved from: http://esa.un.org/unpd/wpp/.
Т. А. Назирова, А. Б. Костенко
Харьковский национальный университет городского хозяйства им. А. Н. Бекетова, г. Харьков, Украина
ОБЗОР МОДЕЛЕЙ РАЗВИТИЯ EHEALTH И СУЩЕСТВУЮЩИХ МЕДИЦИНСКИХ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМ. ПРОБЛЕМЫ СОЗДАНИЯ ЕДИНОГО МЕДИКО-ИНФОРМАЦИОННОГО ПРОСТРАНСТВА
Министерство здравоохранения Украины совместно с общественными и государственными организациями, активным медицинским сообществом и IT-бизнесом задекларировали желание начать eHealth в Украине уже в 2017 г., как основную составляющую реформ Министерства. Рассмотрены модели развития eHealth в Украине и представлена информация об основных медицинских информационных системах, используемых в Украине в настоящее время. Определены преимущества и недостатки централизованной и децентрализованной систем развития eHealth в Украине. Рассмотрены основные характеристики современных медицинских информационных систем, которые необходимо учитывать при общем выборе системы. Проанализированы преимущества и недостатки различных подходов, с точки зрения реализации на практике, и предложены рекомендации по обеспечению интероперабельности для отрасли здравоохранения Украины. Выяснены основные характеристики медицинской информационной системы, на основе которых проведен сравнительный анализ рассмотренных систем. Оценено влияние различных подходов к обеспечению интероперабельности в отрасли, и как результат - предложена обобщенная модель достижения интероперабельности, которая может быть рекомендована к применению в отечественной системе здравоохранения.
Ключевые слова: интероперабельность; модель интероперабельности; электронная система; стандарты; медицинская реформа Украины; электронная карта пациента.
T. A. Nazirova, A. B. Kostenko
O. M. Beketov National University of Urban Economy, Kharkiv, Ukraine
OVERVIEW OF EHEALTH DEVELOPMENT MODELS AND EXISTING MEDICAL INFORMATION SYSTEMS. PROBLEMS OF CREATING A SINGLE MEDICAL INFORMATION SPACE
Providing an interoperability infrastructure for Electronic Healthcare Records (EHRs) is on the agenda of many national and regional eHealth initiatives. Traditionally, health system is of two types - either decentralized or centralized. The authors describe the advantages and disadvantages of each of these organizations and present the model used in Ukraine's health system. Strategies to control for disadvantages are outlined. This article briefly describes the subjects in Interoperability in eHealth systems, revealing the key technologies and standards, identifying important use cases and the associated research challenges and also presents some of the large scale deployments. The aim is to foster further quality of services in this area, and also to create insights that help achieve strategic goals such as improving clinical quality and patient safety, reducing the cost of care, lowering readmissions, or improving the health of populations. The role of decision support systems and infrastructural services has been considered as well. Interoperability in eHealth systems is important for delivering quality healthcare and reducing healthcare costs. eHealth interoperability is quite a challenge both because there are competing standards and complexities. The primary challenge is interoperability. If every community that joins the network needs to connect to every other community, i.e., a pure peer-to-peer network, this solution will not provide interoperability. Furthermore, each community may use a different coding vocabulary for the same metadata attribute. Querying for the patient identifiers in the target community using patient demographic data may create patient privacy concerns.
Keywords: Interoperability; interoperability model; electronic system; standards; medical reform of Ukraine; electronic card of patient.
