CC BY
33
the influence of global social innovations, Internet technologies, social reforms, social networks, digital governance and other factors are described. On the example of formation and accumulation of social capital, the directions of the influence of social innovations on the change of the whole system of economic relations and modernization of social and economic order are determined. Their influence on the formation of modern social institutions, which sanction the norms and structure of social relations, functions of state structures, the range of rights and responsibilities of individuals, forms of coordination of social processes.
Key words: social innovation; modernization of economic relations; public institutions; social capital; institutionalization of social innovation.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Bilska, О., 2016. Social innovations in the format of the components of their formation and implementation. Molodiy vcheniy, 7 (34). P. 5-9.
2. Bojko-Bojchuk, L., 2009. Public Reforms as Managed Social Innovations: Model Requirements/ Nauka ta innovazii. 5. (4). P. 92-98. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/13021/22-Boyko-Boychuk.pdf?sequence=1
3. Bojko-Bojchuk, L. 2009. Concept of "social innovation": types of definitions, examples of application Nauka ta innovazii. 5. (3). рр.94-99. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/14996/Boiko.pdf?sequence=1
4. Grazhevska N., Mostepaniuk A. 2018. Corporate Social Responsibility as a Factor of Accumulation of Novel Forms of Capital in the Contemporary Market Economy/ Herald of Taras Shevchenko National University of Kyiv, vol. (2)197. P. 12-17. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/197-2/2
5. Dorofeeva, U., 2012. Activation of social factors of innovative development of Ukraine: author's abstract. Phd thesis. Donetzk. 22 р.
6. Druker, P., 2009. Business and innovation / P.F. Drucker; trans. from English K.S. Golovinsky, Head. edit N.M. Makarov. 432 р.
7. Zhaldak, H., Simchenko, N., 2012. Classification of Innovations and Their Social Subtypes / Ekonomichniy analiz. 10 (4). P. 92-95.
8. Kraus, N. 2015. The formation of an innovative economy in the context of institutional change: a monograph. Kiev: ZUL, 2015. 596 p.
9. Moskalev, I. Technological bases of social and innovative state management. - Retrieved from: http://spkurdyumov.narod.ru/ Moskalev23.htm
10. Nabatova, O., 2011. Social innovations: concepts, types, subjects. - Visnik Nazionalnji uridichnji akademii imeni Yaroslava Mudroho/ Ekonomichna teoriya I pravo: zbirnik naukowich praz. H.: Pravo, 3 (6). P. 58-66.
11. New economic course of Ukraine. Innovation Development Strategy / per co. edit Y. Tymoshenko, V. Lomakovich. 2018. 400 p. Retrieved from: https://www.tymoshenko.ua/wp-content/uploads/2018/09/NKU_book.pdf
12. Obervan, O., 2014. World experience and approaches to the formation of social innovation policy in Ukraine / Naukoviy visnik Her-sonskoho derchavnoho univtrsitetu. Seriya Economika 6(2). P.17-20.
13. Prigochin, I., 1989. Innovations: incentives and obstacles: (social problems of innovation. - М.: Politizdat. 271p.
14. Popov, Е., Omonov, Z., Naumov I., Veretennikova, A., 2018. Тенденции развития социальных инноваций. TERRA ECONOMICUS. 16.(3). 35-59 р.
15. Strategy of innovation development of Ukraine for the period up to 2030. 2018.Retrieved from: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/10/22/innovatsiynogo-rozvitku-ukraini.pdf
16. Fedulova, L., 2008. Social innovations in the system of socio-economic relations. Retrieved from: www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf
17. Yachishina, I., 2013. Social implications of innovative economic development: problems and assessments. Zbirnyk naukovyx pracz Nacionalnogo universytetu derzhavnoyi podatkovoyi sluzhby Ukrayiny. 1. P. 269-278.
18. Freeman, C., 1997. The Economics of Industrial Innovation. 3rd Edition / Freeman C., Luc Soete. The MIT Press. 470 p.
19. Mensch, G., 1977. Das technologische Patt. Innovationen überwinden die Depression. Frankfurt am Main: Fischer-TaschenbuchVerlag. 283 p.
20. Nelson, R., Winter, S., 1982. An Evolutionary Theory of Economic Change. Cambridge (Mass.): Belknap Press. 437 p.
21. Phills Jr., Deiglmeier K., Miller D., 2008. Rediscovering Social Innovation Stanford Social Innovation Review. Fall. Retrieved from:https://www.researchgate.net/publication/242511521_Rediscovering Social_Innovation
22. Phillips, W., 2015. Social Innovation and Social Entrepreneurship: A Systematic Review Wendy Phillips, Hazel Lee, Peter James, Abby Ghobadian/ Bristol Business School, Faculty of Business and Law, University of the West of England, Frenchay Campus, Bristol, BS16 1QY,UK. Retrieved from:https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/1059601114560063. https://doi.org/10.1177/1059601114560063
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 11-16
УДК 330.101.8
JEL classification: O 15, I 18, L 86
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/2
О. Гршнова, д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0002-4178-1662 КиТвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна,
О. Бршцева, канд. екон. наук, доц.
ORCID 0000-0003-2442-3000
ДВНЗ "КиТвський нацюнальний економiчний ушверситет iменi Вадима Гетьмана", КиТв, УкраТна
ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ У СФЕР1 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я: ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ЗМЕНШЕННЯ Ф1КТИВ1ЗАЦП
Досл1'джено динамту процесв формування людського капталу у сферi охорони здоров'я. Охарактеризовано тенде-нци, процеси та асиметри в цй царин, як супроводжують поступову ринкову трансформацию нацшнально)' системи охорони здоров'я i нерiдко провокують формування непродуктивних форм людського капталу та фiктивiзацiйнi процеси. Запропоновано рекомендаци щодо зниження фiктивiзацiйних проце^в у сферi охорони здоров'я, як передбача-ють: розробку та впровадження системи монторингу якост/' медичних послуг на основн даних системи eHealth; подальше впровадження цифрових технологй в нацональну систему охорони здоров'я i на цй на основi - пiдвищення доступностi аналтичноi iнформацil як для медичних працвникв i науковцв, так i для населення, поширення медичноi грамотност й здорового способу життя.
Ключовi слова: охорона здоров'я, реформування, людський каптал; фiктивiзацiя в медичнш сферъ цифровiтехнологи.
Постановка проблеми. Процеси, яга вщбувалися у сферi охорони здоров'я за роки незалежност УкраТни, були спочатку Ыерцйними, потм суто руйнвними, а в останн 10-15 рогав стали надмiрно комерцiалiзованими.
Сьогодш медична сфера йде у фарватерi реформ в Ук-раТ'ы, однак реформування водночас е складним, супе-речливим i мае в багатьох аспектах важкопередбачуван
© Гршнова О., Бршцева О., 2019
наслiдки. Нерiдко всi згаданi вище процеси переплпа ються i ведуть до зниження якост й доступностi медич-них послуг в Украíнi, фiктивiзацiйних процесiв у царинi формування та збереження людського капiталу.
Неупереджений аналiз ситуацií у сферi охорони здо-ров'я Укра'ни свiдчить, що при одному з найнижчих рiв-ыв офiцiйноí оплати працi порiвняно з Ышими сферами, медичнi працiвники мають витрачати набагато бiльше зусиль, шж середньостатистичний студент чи працiвник як пщ час навчання, так i працюючи за фахом. Це прово-куе поширення асиметрiй в медичшй сферi - хабарниц-тва, надання неофщшно платних медичних послуг у дер-жавних закладах охорони здоров'я, розвитку системи приватних медичних закладiв, якють послуг яких нiхто не гарантуе та ш. Яскравим виявом кризи нацюнально''' системи охорони здоров'я (як складово' системно' кризи) е активы мiграцiйнi процеси, пов'язан з ви'здом найкра-щих спе^алю^в за кордон.
Правовий i громадянський шг^зм значно''' частини населення також додае певний негативний аспект у цю ситуацю. Тiльки iнодi у небагатьох людей виникають закономiрнi запитання: "Куди йдуть сплаченi мною по-датки?", "Чи забезпечуеться цiльове використання фь нансування соцiальноí сфери з державного бюджету?". Зокрема, таю питання постають, коли людина зверта-еться до державних закладiв охорони здоров'я. Те, що в полешках роками не робиться ремонт звичайно не сприяе полтшенню емоцмного стану споживачiв державних медичних послуг, але й не е критичним. Значно бтьше занепокоення викликае стан медичного облад-нання. Наприклад, наскiльки безпечно робити флюоро-графiю на обладнанш, яке працюе iз 70-х роюв мину-лого столiття? Наскiльки точними будуть результати, отриманi пiд час такого "профтактичного огляду"? Приватна медицина також не завжди е альтернативою, адже в бтьшост випадюв у вiдносно доступному цшо-вому сегмент для населення якiсть приватних медичних послуг може бути досить сумшвною.
Усе це призводить, зокрема, до фiктивiзацií нацюна-льного людського катталу, виявом яко' у сферi охорони здоров'я е формальн профiлактичнi медичнi огляди, фь ктивн документи про стан здоров'я (що дають змогу пра-цювати, навчатись, носити зброю, керувати транспорт-ними засобами, вщвщувати оздоровчi заклади та ш.), i, урештi-решт, нереальнi данi про стан здоров'я населення, причини передчасно' смертi та нав^ь про його справжню чисельнiсть.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Говорячи про охорону здоров'я в контекст формування людського капiталу, перш за все варто зазначити, що ми розгляда-емо цю сферу як один з найважливших напрямiв Ывес-тування в людський капiтал i вважаемо, що iнвестицií в охорону здоров'я мають стати прюритетом державно' со^ально' полiтики, так само як швестици в освiту. Нинi
досить актуальними е питання оцiнки ефективносл Ыве-стицiй в проекти та програми в медичнш царинi, що зна-чною мiрою пов'язано з процесами реформування наць ональноТ системи охорони здоров'я. Pi3rn аспекти еконо-мiки здоров'я та економiки охорони здоров'я, оцЫки про-грам у сферi охорони здоров'я та ефективносп формування людського капiталу в цм сферi представленi в до-слiдженнях Драммонда М. [20], Фолланда С. [21], Фельд-штейна П. [22], Якобса П. [16] та ш. "Здоров'я"е досить поширеною компонентою мiжнародних iндексiв i визна-чаеться: в 1ндекс процвiтання 1нституту Legatum (The Legatum Prosperity Index) [17] - за вимiром "Health" (137 мюце зi 149 краТн у 2018 р.); 1ндекс глобально!' кон-курентоспроможностi (The Global Competitiveness Report, The World Economic Forum) [19] - за вимiром "Healthy life expectancy"(93 мюце зi 140 краТн у 2018 р.); Iндексi людського капралу Свiтового Банку (Human Capital Index, The World Bank) [18] - за вимiром "Adult survival rate" (110 мюце зi 162 краТн у 2018 р.) та н Як бачимо, наприклад, методика розрахунку 1ндексу людського розвитку [15] передбачае врахування ттьки серед-ньоТ очiкуваноТ тривалостi життя при народженн в штег-ральному показнику, що було зумовлено передуам потребою у виборi унiверсального Ыдикатора для мiжнаро-дних порiвнянь; уThe Legatum Prosperity Index [17] вимiр "Здоров'я"дае змогу оцiнити ефективнiсть сфери охорони здоров'я в трьох напрямах: основне фiзичне та пси-хiчне здоров'я, iнфраструктура охорони здоров'я та про-фiлактична допомога. Значно бтьш широкий перелiк н дикаторiв передбачае нацiональна Методика вимiрю-вання репонального людського розвитку [14]. Питання охорони здоров'я вщображеш в блоках "Вщтворення на-селення"(iндикатори: середня очкувана тривалiсть життя при народженнi; iмовiрнiсть чоловшв/жЫок до-жити вiд 20 до 65 рогав; дитяча смертнють), "Соцiальне середовище"(iндикатори: кiлькiсть хворих iз уперше встановленим дiагнозом активного туберкульозу; кть-кiсть хворих iз уперше встановленим дiагнозом алкоголь зму i алкогольних психозiв, розладу психiки та поведЫки внаслiдок вживання наркотикiв та Ыших психоактивних речовин; кiлькiсть померлих вщ навмисного самоушко-дження) та "Комфортне життя"(iндикатор: планова ем-нють амбулаторно-полiклiнiчних закладiв).
Методологiя. Нашеоцiнювання процеав фiктивiзацiТ людського капiталу у сферi охорони здоров'я ^рунтуеться на визначенн динамiки номiнального та реального людського капралу. Виокремлюючи номiнальний та реальний людський капрал у сферi охорони здоров'я, у розвиток до-слiджень у царинi теоретико-методологiчних основ оцЫю-вання фiктивного людського капралу [1; 2] перш за все по-требують визначення Ыдикатори, динамiка яких слугува-тиме основою для аналiзу тенденцiй формування непро-дуктивних форм людського капiталу (табл. 1).
Таблиця 1. Система шдикатор1в оцшювання динам1ки ф1ктив1зац1йних процес1в у сфер1 охорони здоров'я
Номшальний людський кап1тал Реальний людський каштал 1нтегральний 1ндекс
1ндекс ном1нального людського кап1талу у сфер1 охорони здоров'я(1ОЗНЛК) 1ндекс реального людського кап1талу у сфер1 охорони здоров'я(1ОЗРЛК) 1ндекс ф1ктив1зацм людського кап1талу у сфер1 охорони |ИЗ здоров'я (1изфлк): 1ЦЛк = {HF |НЛК 1иЗФЛк > 1 - дiяльнiсть у сферi охорони здоров'я вщносно ефективна; 1иЗФЛк <1 - у сферi охорони здоров'я вщбуваються фiктивiзацiйнi процеси рiзноТ iнтенсивностi
'илк = ^ТРл Трсм Трпз Трл - темпи зростання кiлькостi лiкарiв усiх спе^альностей на 10 тис. населення -показник-стимулятор; Тр см - темпи зростання ктькост середнього медичного персоналу на 10 тис. населення -показник-стимулятор; Тр пз - темпи зростання планово' емност амбулаторно-полклУчних закладiв на 10 тис. населення - показник-стимулятор |ЦЛк = jТркТЖ * ТрЗ' де ТрктЖ - темпи зростання коефiцiента середньоТ очкуваноТ тривалостi життя населення при народженн (без диферен^ацп за статтю) - показник-стимулятор; Трз - темпи зростання захворюваност на 100 тис. населення (ус захворювання) -показник-дести мулято р
Джерело: розроблено авторами.
За нашою методикою, зростання Ыдексу реального людського капiталу показуе прогрес у медичшй сферi. Зростання Ыдексу номiнального людського капiталу показуе збтьшення витрат на цю сферу, i далеко не зав-жди вказуе на прогрес, хоч суттеве його зменшення ви-кликае тривогу i потребуе детальнiшого аналiзу. Якщо реальний людський капiтал зростае швидше, нiж номЫа-льний, то дiяльнiсть у сферi охорони здоров'я ефекти-вна, а якщо навпаки - то в цм сферi вiдбуваються ф^и-вiзацiйнi процеси тим бтьшо''' iнтенсивностi, чим бiльша вщмшнють у цих темпах.
Дослiджуючи фiктивiзацiйнi процеси в царинi людського катталу, ми враховуемо такi основы фактори роз-витку/деградаци людського катталу, що безпосередньо впливають на стан здоров'я населення в УкраТ'ш: полп шення/попршення здоров'я населення, поширення/зме-ншення саморуйнiвноí поведiнки (алкоголiзм, курiння, наркомашя), змiни в споживаннi медичних послуг унасль док змiни 'хньо' доступности для громадян у просторо-вому i фiнансовому аспектах, полiпшення чи усклад-нення соцiальних умов життя та iн.
Негативна динамiка цих факторiв сприяе поглиб-ленню фiктивiзацiйних процесiв як для номiнального, так i для реального людського катталу, адже вони пов'язан з якютю медичних послуг, кадровим забезпеченням сис-теми охорони здоров'я, комплексом чинниш, якi впливають на здоров'язбережувальну поведЫку населення.
1нтегральним показником, який вщображае безлiч проблем сучасного укра'нського суспiльства i е наслщ-ком низького рiвня та якостi життя населення в Укра'ш загалом, а також характеризуе якють нацiональноí сис-теми охорони здоров'я, е значно нижча середня очку-вана тривалють життя населення, нiж у розвинених ев-ропейських кражах. Однак дослщжувати динамiку цього iндикатора тiльки в Укра'ш, без орiентацií на до-сягнутий прогрес хоча б за усередненими показниками очкувано''' тривалостi життя населення у кражах Свро-пейського союзу було б несправедливо, якщо, напри-клад, iдеться про процеси вщтворення нацiонального людського капiталу або цiльовi орiентири державно' со-^ально''' полiтики. Тому для визначення реального людського катталу у сферi охорони здоров'я ми пропо-нуемо використовувати таю шдикатори:
1) темпи зростання коефiцieнта середньоТ очкуваноТ тривалостi життя населення при народженш (без дифе-рен^ацп за статтю):
ТркТЖ _ Кб ' де К™ _ tw У
КТЖ |Жес
де К
^ i Кбж - темпи зростання коефiцieнта середньоТ очкуваноТ тривалостi життя населення при народженш (без диферен^аци за статтю) у званому та базисному роцi вщповщно; ТЖу i ТЖео - середня очкувана трива-лiсть життя населення при народженш (без диферен^а-цп за статтю) в УкраТнi та краТнах Свропейського союзу вiдповiдно.
2) темпи зростання захворюваност на 100 тис. населення (ус захворювання):
ТРз = ,
трз
трЗ
де Тр| i ТрЗ- темпи зростання захворюваност на 100 тис. населення (ус захворювання) у званому та базисному роцi вщповщно.
НомЫальний людський капiтал характеризуе наявний людський каттал у системi охорони здоров'я: ктькють ль карiв уах спецiальностей та середнього медичного персоналу на 10 тис. населення; а також наявн можливост для збереження здоров'я (планова емнють амбулаторно-поль клiнiчних закладiв на 10 тис. населення та Ы.).
Метою статт е оцiнювання процесiв фiктивiзацií людського катталу у сферi охорони здоров'я, в основi якого - визначення динамки номЫального та реального людського катталу за нацюнальними та мiжнародними статистичними даними, а також дослщження тенденцiй, процесiв, асиметрiй в питаннях реформування нацюна-льно' системи охорони здоров'я та розробка рекоменда-цм щодо зниження 'хнього негативного впливу.
Результати. Визначення номшального та реального людського катталу приоцшюванш динамки ф^и-вiзацiйних процесiв у сферi охорони здоров'я дае змогу проаналiзувати втрати нацiонального людського капь талу, зумовлеш фiктивiзацiйними процесами. Вихiднi дан для визначення номiнального та реального людського катталу у сферi охорони здоров'яу 2006-2017 рр. наведен в табл. 2.
Таблиця 2. Показники для визначенняномшального та реального людського кашталу у c(|)epi охорони здоров'я у 2006-2017 рр. в УкраТж
Р^ Номiнальний людський каniтал Реальний людський каштал
Кiлькiсть лiкарiв yсiх спецiальностей на 10 тис. населення Ктькють середнього медичного персоналу на 10 тис. населення Планова емнють амбу-латорно-пол^жчних закладiв на 10 тис. населення Середня очкувана тривалють життя населення при народженн (без диферен^ацп за статтю) Коефiцiент середньоТ очкуваноТ тривалост життя населення при народженш (без диферен^ацп за статтю) Захворюва-нють на 100 тис. населення (ус захворювання)
в УкраТж, роюв в краТнах GC (28 краТн), роюв
2006 48,4 106,1 214,8 68,1 78,9 0,863 69173
2007 48,3 105,5 214,7 68,3 79,1 0,863 70814
2008 48,3 101,1 214,8 68,3 79,4 0,860 70460
2009 49,1 102,0 218,3 70,4 79,6 0,884 72007
2010 49,3 102,4 217,7 70,4 79,9 0,881 72401
2011 49,3 101,0 219,8 71,0 80,2 0,885 71127
2012 47,9 97,2 225,4 71,2 80,3 0,887 68619
2013 48,0 97,4 229,2 71,4 80,5 0,887 68473
2014 43,5 88,6 213,4 71,4 80,9 0,883 62759
20151 43,7 87,3 214,2 71,4 80,6 0,886 62775
20161 44,0 86,5 215,6 71,7 81,0 0,885 64375
20171 44,1 85,4 218,6 72,0 81,3 0,886 62895
1Прим1тка. Розрахунок зд1йснено без урахування даних по Донецьш та Лугансьш областях. Джерело: складено авторами за даними Державно' служби статистики УкраТни [5-13].
Досить тривожними сигналами для нацiональноT си-стеми охорони здоров'я е суттеве зниження кiлькостi як лiкарiв уах сnецiальностей на 10 тис. населення (-8,9 % у 2017 р. порiвняно iз 2006 р.), так i кiлькостi середнього медичного персоналу на 10 тис. населення (-19,5 % у 2017 р. порiвняно iз 2006 р.). При цьому очевидно, що зростання плановоТ емност амбулаторно-полiклiнiчних закладiв на 10 тис. населення (+ 1,8 % у 2017 р. порiв-няно iз 2006 р.) пов'язано не з вщкриттям нових медич-них закладiв, а передусiм зi зниженням ктькост населення, яка навiть за офщшними статистичними даними в 2006 р. становила 46,9 млн оаб, а у 2017 р. - 42,6 млн оаб (-4,3 млн оаб або -9,2 %). Суттеве зниження кть-
Таблиця 3. 1ндекс номiнального у сферi охорони здоров'я
костi населення зумовлено багатьма чинниками: звуже-ним вiдтворенням, вiйськовими дiями на Сходi УкраТни, анексiею Криму та частин ДонецькоТ й ЛуганськоТ областей, мiграцiйними процесами та ш. Тривалiсть життя населення в УкраТш порiвняно з краТнами СС (табл. 2) суттево нижча. Так, вщповщно до визначеного нами ко-ефiцiента середньоТ очiкуваноT тривалостi життя населення при народженш в 2006-2017 рр. вона в серед-ньому була нижча на - 12,1 %.
1ндекси номiнального та реального людського кат-талу у сферi охорони здоров'я(табл. 3)визначаються за середньою геометричною темпiв росту iндикаторiв, на-ведених у табл. 2.
та реального людського катталу в УкраТн в 2006-2017 рр.
Рк Темпи зростання кшькосл лiкарiв усiх спецiальностей на 10 тис. населення Темпи зростання кшькосл середнього медичного персоналу на 10 тис. населення Темпи зростання плановоТемност амбулаторно-полшлЫчних закладiв на 10 тис. населення 1ндекс номша-льного людського кашталу Темпи зростання коефщieнта середньоТ оч^ваноТ тривалост життя населення при народженш (без диференщацп за статтю) Темпи зростання захворюваносл на 100 тис. населення (ус захворювання) 1ндекс реального людсь- кого кашталу
2007/2006 0,998 0,994 1,000 0,997 1,000 1,024 0,989
2008/2007 1,000 0,958 1,000 0,986 0,996 0,995 1,001
2009/2008 1,017 1,009 1,016 1,014 1,028 1,022 1,003
2010/2009 1,004 1,004 0,997 1,002 0,996 1,005 0,995
2011/2010 1,000 0,986 1,010 0,999 1,005 0,982 1,011
2012/2011 0,972 0,962 1,025 0,986 1,002 0,965 1,019
2013/2012 1,002 1,002 1,017 1,007 1,000 0,998 1,001
2014/2013 0,906 0,910 0,931 0,916 0,995 0,917 1,042
2015/2014 1,005 0,985 1,004 0,998 1,004 1,000 1,002
2016/2015 1,007 0,991 1,007 1,001 0,999 1,025 0,987
2017/2016 1,002 0,987 1,014 1,001 1,000 0,977 1,012
Джерело: розраховано авторами.
Як бачимо з рис.1, суттеве зниження Ыдексу номЫа-льного людського катталу спостерiгалося лише в 2014 р., що лопчно пояснюеться системною со^ально-економiчною, пол™чною та вiйськовою кризою в УкраТш, негативш наслiдки якоТ повною мiрою не вдалося по-долати i нинi. 1ндекс реального людського капiталу пока-зуе переважно позитивну динамку, за винятком 2007, 2010 i 2016 рр. Водночас темпи зростання реального
людського катталу перевищували темпи зростання но-мiнального 6 пер^в з 11 дослiджених (це показуе ефе-ктивну дiяльнiсть сфери) i 5 перiодiв спостерiгалися про-цеси фiктивiзацiT, коли витрати не дають належного ефекту. З огляду на це дiяльнiсть у сферi охорони здоров'я не можна оцшювати однозначно. Звiсно, е багато резервiв рацiональнiшого використання коштiв i полт-шення показникiв здоров'я населення, але не слщ також кнорувати здобутки в цiй царинi в УкраТш.
Рис. 1. Динамка 1ндексу фiктивiзацiТ людського капiталу у сферi охорони здоров'я у 2006-2017 рр. в УкраТш
Джерело .розраховано авторами.
Для зниження негативного впливу фiктивiзацiйних процеав на нацiональну систему охорони здоров'я, не-обхiдна реалiзацiя комплексних заходiв.
На наше глибоке переконання, виршенню наявних проблем в сферi охорони здоров'я сприятиме гармошза-цiя нацiонального законодавства в медичнш сферi з но-рмативно-правовими актами Свропейського союзу, як визначено у Нацюнальшй стратеги реформування сис-теми охорони здоров'я в УкраТш на перюд 2015-2020 ро-кiв [4]. Для цього передбачено такi довгострок^ дм: схвалити закони про систему управлЫня якiстю послуг в охорош здоров'я, що враховуе вимоги GC; розробити ряд законодавчих актiв про стандарти, правила та норми системи забезпечення якост медичноТ допомоги та доступности лiкарських засобiв вщповщно до постанов GC.
Крiм того, на свiтових тенденцiй ст^мкого поши-рення сучасних iнформацiйних технологш в усiх сферах людськоТ дiяльностi, упровадження реестру пацieнтiв, ль карiв, медичних закладiв, якi визначено Мастерством охорони здоров'я УкраТни в прюритетах медичноТ рефо-рми [3], ниш е тим м^мумом, який вже давно реалiзова-ний в краТнах GC. Доцiльною також вважаемо розробку системи мошторингу якостi медичних послуг на основi даних системи eHealth, яка сприятиме пiдвищенню яко-CTi медичних послуг i зниженню негативного впливу фк тивiзацiйних процесiв.
Висновки та дискуая. Наше дослiдження показуе, що в УкраТш е багато проблем iз медичним забезпечен-ням охорони здоров'я населення. Ц проблеми обумов-ленi не лише недостатшм фiнансуванням, але й нераць ональним використанням ресурав, про що свщчить роз-рахований нами iндекс фiктивiзацiï людського капiталу у сферi охорони здоров'я. Водночас ситуация не безна-дiйна. В останнi роки помтно зменшилася захворюва-нiсть, хоч i повтьно, але зростае тривалiсть життя укра-ïнцiв, зменшуеться активнiсть саморуйшвноТ поведiнки.
У межах реалiзацiï стратепчних програм реформування системи охорони здоров'я национального рiвня, фу-нтуючись на узагальненнi досвiду краТн СхщноТ Свропи -недавнiх членiв GC, ми пропонуемо такi рекомендацп щодо зниження фiктивiзацiйних процесiв. Необхiдно за-безпечити бiльш адекватне врахування не ттьки кiлькостi наданих медичних послуг, а й ТхньоТ якостi на основi даних системи eHealth, яка в подальшому може стати потужним масивом узагальнених даних щодо медичноТ статистики в рiзних ïï вимiрах. Це сприятиме не тiльки пщвищенню яко-стi медичних послуг, а й бтьш ефективному запрова-дженню ново!' моделi фiнансування медичних послуг. Упровадження цифрових технологiй в нацюнальну систему охорони здоров'я (machine learning, big data, blockchain, та ш.) на основi пiдвищення доступности аналь тичноТ iнформацiï як для медичних пра^внигав i науковцiв, так i для населення сприятиме прозорост й ефективност використання ресурсiв, поширенню медичноТ грамотностi, популяризацп здорового способу життя та змщненню осо-бисто'1' соцiальноï вiдповiдальностi.
Подальших дослiджень потребують питання оцшю-вання ефективностi реформ, що вщбуваються сьогоднi в цш сферi, i впливу Ух на рiвень здоров'я i тривалiсть активного життя населення. Бтьш широкими науковими проблемами, розв'язання яких сприятиме ч™й оцЫц (а, вщповщно, i пщвищенню) економiчноï й со^альноТ ефе-ктивност реформ, е опрацювання методологи визначення вартост людського здоров'я i життя та врахування
таких розрахунгав при розробц! Bcix державних програм на Bcix рiвнях.
Список використаних джерел:
1. Гр!шнова О. А.. Ф1ктивний людський кап1тал: сутн1сть, характеры! особливост!, чинники формування / О. А. Гр!шнова, О. Г. Бр!нцева// Демограф!я та соц!альна економ!ка. - № 1 (23). - 2015. - С. 90-101.
2. Бр!нцева О. Г. Ф!ктивний людський каштал: концептуальн! п!д-ходи та особливост! оц!нювання / О. Г. Бр!нцева // В!сн. КиТв. ун-ту !м. Тараса Шевченка. - № 4 (181). - 2016. - С. 29-32.
3. М!н!стерство охорони здоров'я УкраТни. Медична реформа у 2017 роц! в!дбуватиметься поетапно [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20170104_a.html
4. Нац!ональна стратепя реформування системи охорони здоров'я в УкраТн! на перюд 2015-2020 рок!в [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uoz.cn.ua/strategiya.pdf
5. Статистичний щор!чник УкраТни за 2007 р!к. За ред. О. Г. Оса-уленка. - К. : Державна служба статистики УкраТни. - 2008. - 572 с.
6. Статистичний щор!чник УкраТни за 2008 р!к. За ред. О. Г. Оса-уленка. - К. : Державна служба статистики УкраТни. - 2009. - 567 с.
7. Статистичний щор!чник УкраТни за 2009 р!к. За ред О. Г. Оса-уленка. - К. : Державна служба статистики УкраТни. - 2010. - 567 с.
8. Статистичний щор!чник УкраТни за 2011 р!к. За ред. О. Г. Оса-уленка. - К. : Державна служба статистики УкраТни. - 2012. - 559 с.
9. Статистичний щор!чник УкраТни за 2012 р!к. За ред. О. Г. Оса-уленка. - К. : Державна служба статистики УкраТни. - 2013. - 552 с.
10. Статистичний щор!чник УкраТни за 2013 р!к. За ред. О. Г. Оса-уленка. - К. : Державна служба статистики УкраТни. - 2014. - 534 с.
11. Статистичний щор!чник УкраТни за 2016 р!к. За ред. I. 6. Вер-нера. - К. : Державна служба статистики УкраТни. - 2017. - 611 с.
12. Статистичний щор!чник УкраТни за 2017 р!к. За ред. I. 6. Вер-нера. - К. : Державна служба статистики УкраТни. - 2018. - 541 с.
13. Eurostat. Life expectancy at birth by sex, years [Electronic resource]. - Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do? tab=table&init=1&language=en&pcode=tps00205&plugin=1
14. Методика вим!рювання рег!онального людського розвитку, за-тверджена Ршенням Президп НАН УкраТни та колепТ ДержавноТ служби статистики УкраТни в!д 13.06.2012 № 123-м [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.idss.org.ua/ukr_index/Metodika_ua.pdf
15. Human development reports. Latest Human Development Index (HDI) Ranking [Electronic recourse]. - Available at: http://hdr.undp.org/ en/2018-update
16. Jacobs P., Rapoport J. (2004). The economics of health and medical care [Electronic resource]. - Available at: https://books.google.com.ua/ books?hl=uk&lr=&id=qx16aMMhl0YC&oi=fnd&pg=PA1&dq=+The+Economics +of+Health+and+Health+Care+&ots=n8j7J5SXvR&sig=nnBCh-cJEjAQG1I2 huq4EjRZsyY&redir_esc=y#v=onepage&q=The%20Economics%20of%20H ealth%20and%20Health%20Care&f=false
17. The Legatum Prosperity Index [Electronic resource]. - Available at: https://www.prosperity.com/rankings
18. World Bank. Human Capital Index and Components 2018 [Electronic resource]. - Available at: https://www.worldbank.org/en/data/ interactive/2018/10/18/human-capital-index-and-components-2018
19. World Economic Forum. The Global Competitiveness Report 2018 [Electronic resource]. - Available at: http://www3.weforum.org/docs/ GCR2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2018.pdf
20. Drummond M., Sculpher M., Claxton K., Stoddart G. (2015). Methods for the economic evaluation of health care programmes [Electronic resource]. - Available at: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id= yzZSCwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq=+health+care&ots=_aQigB1rLN&sig =hLXkvQs-URW4qcJvS7i9gPQiVCc&redir_esc=y#v=onepage&q=health% 20care&f=false
21. Folland S., Goodman A., Stano M. (2007). The Economics of Health and Health Care [Electronic resource]. - Available at: https://s3.amazonaws.com/ academia.edu.documents/48799796/The-Economics-of-Health-and-Healthcare-7th-Edition-Sherman-Folland-Allen-Goodman.pdf?AWS AccessKeyId=AKIAIW0WYYGZ2Y53UL3A&Expires=1547920189&Signatur e=luac2i7LgPdqHSC6%2FAOu%2Bi3Umt8%3D&response-content-disposition=inline%3B%20filename%3DThe_Economics_of_Health_and_He althcare_7.pdf
22. Feldstein P. (2012) Health care economics [Electronic resource]. -Available at: http://testbank360.eu/sample/solution-manual-health-care-economics-7th-edition-feldstein.pdf
Received: 12/02/19 1st Revision: 21/03/19 Accepted: 19/04/19
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Е. Гришнова, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, Е. Бринцева, канд. экон. наук, доц.
ГВУЗ "Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана", Киев, Украина
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ КАК СФЕРА ФОРМИРОВАНИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛА:
ПРОБЛЕМЫ ФИКТИВИЗАЦИИ
Исследована динамика процессов формирования человеческого капитала в сфере здравоохранения. Охарактеризованы тенденции, процессы и асимметрии в этой области, которые сопровождают постепенную рыночную трансформацию национальной системы здравоохранения и нередко провоцируют формирование непроизводительных форм человеческого капитала и фиктивизационные процессы. Предложены рекомендации по снижению фиктивизационных процессов в сфере здравоохранения, предусматривающие: разработку и внедрение системы мониторинга качества медицинских услуг на основе данных системы eHealth; дальнейшее внедрение цифровых технологий в национальную систему здравоохранения ина этой на основе - повышение доступности аналитической информации как для медицинских работников и ученых, так и для населения, распространение медицинской грамотности и здорового образа жизни.
Ключевые слова: здравоохранение, реформирование, человеческий капитал; фиктивизация в медицинской сфере, цифровые технологии.
O. Grishnova, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, O. Brintseva, PhD (Economic), Associate Professor
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv, Ukraine
HEALTH AS A SPHERE OF HUMAN CAPITAL FORMATION: PROBLEMS OF ACTIVATION
The dynamics of processes of human capital formation in the sphere of healthcare is investigated. The trends, processes and asymmetries in this area that accompany the gradual market transformation of the national health system are often characterized, and often provoke the formation of unproductive forms of human capital and the processes of fiktivization. The system of indicators for estimating nominal and real human capital is proposed. The dynamics of nominal human capital is estimated by the following indicators: the growth of the rate of the number of doctors of all specialties per 10 thousand population; the growth rate of the number of average medical personnel per 10 thousand population; the growth rate of the planned capacity of outpatient clinics for 10 thousand people. To assess the dynamics of nominal human capital: growth rate of the average life expectancy at birth (without gender differentiation); the growth rate of the disease per 100 thousand population (all diseases). According to our methodology, the growth of the index of real human capital shows progress in the medical sphere. The growth of the nominal human capital index shows an increase in spending on this area, and it does not always indicate progress, although its substantial reduction is alarming and requires a more detailed analysis. If real human capital grows faster than nominal, then healthcare activities are effective, and if on the contrary - in this area the processes of fictivization takes place. Recommendations for reducing the fiktivization processes in the sphere of healthcare are proposed, which include: development and implementation of a system for monitoring the quality of medical services on the basic data of the eHealth system; the further introduction of digital technologies into the national health system and, on this basis, - increasing the availability of analytical information for both medical professionals and researchers, and for the public, the dissemination of medical literacy and healthy lifestyles.
Keywords: healthcare, reforming, human capital; fictitization in the healthcare, digital technology.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Grishnova O. A., Brintseva O. G., 2015 Fictitious human capital: essence, characteristic features, factors of formation. Demography and Social Economy, 1 (23), pp. 90-101.
2. Brintseva O.G., 2016. Fictitious human capital: conceptual approaches and evaluation peculiarities. Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, 4 (181), pp. 29-32. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/181-4/5
3. Ministry of Health of Ukraine, 2017. The medical reform will take place in stages in 2017 [Electronic resource]. - Available at: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20170104_a.html
4. National strategy for reforming the health care system in Ukraine for the period 2015-2020 [Electronic resource]. - Available at: http://uoz.cn.ua/strategiya.pdf
5. Statistical Yearbook of Ukraine for 2007, 2008. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 572 p.
6. Statistical Yearbook of Ukraine for 2008, 2009. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 567 p.
7. Statistical Yearbook of Ukraine for 2009, 2010. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 567 p.
8. Statistical Yearbook of Ukraine for 2011, 2012. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 559 p.
9. Statistical Yearbook of Ukraine for 2012, 2013. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 552 p.
10. Statistical Yearbook of Ukraine for 2013, 2014. Edited by O. G. Osaulenko. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 534 p.
11. Statistical Yearbook of Ukraine for 2016, 2017. Edited by I. E. Werner. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine, 611 p.
12. Statistical Yearbook of Ukraine for 2017. Edited by I. E. Werner. Kyiv, State Statistics Service of Ukraine. - 2018. -- 541 pp.
13. Eurostat, 2017. Life expectancy at birth by sex, years [Electronic resource]. - Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=tps00205&plugin=1
14. Methodology for measuring regional human development, approved by the Decision of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Collegium of the State Statistics Service of Ukraine # 123-m [Electronic resource] of 13.06.2012. - Available at: https://www.idss.org.ua/ukr_index/Metodika_en.pdf
15. Human development reports. Latest Human Development Index (HDI) Ranking, 2018. [Electronic recourse]. - Available at: http://hdr.undp.org/en/2018-update
16. Jacobs P., Rapoport J., 2004. The economics of health and medical care [Electronic resource]. - Available at: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=qx16aMMhl0YC&oi=fnd&pg=PA1&dq=+The+Economics+of+Health+and+Health+Care+ &ots=n8j7J5SXvR&sig=nnBCh-
cJEjAQG1I2huq4EjRZsyY&redir_esc=y#v=onepage&q=The%20Economics%20of%20Health%20and%20Health%20Care&f=false
17. The Legatum Prosperity Index, 2018. [Electronic resource]. - Available at: https://www.prosperity.com/rankings
18. World Bank. Human Capital Index and Components, 2018 [Electronic resource]. - Available at: https://www.worldbank.org/ en/data/interactive/2018/10/18/human-capital-index-and-components-2018
19. World Economic Forum. The Global Competitiveness Report, 2018 [Electronic resource]. - Available at: http://www3.weforum.org/ docs/GCR2018/05FullReport/TheGlobalCompetitivenessReport2018.pdf
20. Drummond M.,Sculpher M., Claxton K., Stoddart G., 2015. Methods for the economic evaluation of health care programmes [Electronic resource]. - Available at: https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=yzZSCwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&dq= +health+care&ots=_aQigB1rLN&sig=hLXkvQs-URW4qcJvS7i9gPQiVCc&redir_esc=y#v=onepage&q=health%20care&f=false
21. Folland S., Goodman A., Stano M., 2007. The Economics of Health and Health Care [Electronic resource]. - Available at: https://s3.amazonaws.com/academia.edu.documents/48799796/The-Economics-of-Health-and-Healthcare-7th-Edition-Sherman-Folland-Allen-Goodman.pdf?AWSAccessKeyId=AKIAIWOWYYGZ2Y53UL3A&Expires=1547920189&Signature=luac2i7LgPdqHSC6%2FAOu%2 Bi3Umt8%3D&response-content-disposition=inline%3B%20filename%3DThe_Economics_of_Health_and_Healthcare_7.pdf
22. Feldstein P., 2012. Health care economics [Electronic resource]. - Available at: http://testbank360.eu/sample/solution-manual-health-care-economics-7th-edition-feldstein.pdf
