CC BY
13
The technique of forming international educational rankings and identified the key reasons for the lack of Ukrainian universities in them. On the basis of it the basic ways of overcoming of problems of higher education in Ukraine and prospect of including of domestic universities are offered in the world ratings.
Keywords: university, ratings, higher education.
yffK314.5 Acnip. O.n. nodpa1 -XMrnbHU^KUu Ha^ioHmbHuuymeepcumem
CHCTEMHI CO^A^bHO-EKOHOMIHHI 3MIHH B EKOHOM^I AK HHHHHK OOPMyBAHHfl KOHKyPEHTOCnPOMOffiHOrO ^M^CbKOrO KAniTA^y
^ocmgxeHHro Bn^HB CHCTeMHHX coцiaíbнo-eкoнoмmннx 3MiH Ha npo^cu |opMy-BaHHa, po3BHTKy Ta ^ecTH^M^m BigTBopeHHa ^rogcbKoro KaniTa^y, aK K^ro^oBoi BH-po6HHW ch^h mi^opMa^HHoro cycnmbcTBa. BcTaH0B^eH0 nocTynoBe 3pocTaHHa iH$op-Ma^HHux ra^y3efi y BHpo6HH^Bi BBn Ta 3Mi^eHHa piBHa 3aHHaTocTi Hace^eHHa y ra^y-3i, npHTaMaHHi po3BHTKy iн$opмaцiннoгo cycnmbcTBa
Knwuoei cnoea: ^rogcbKHH KaniTa^, KoHKypeHTocnpoMoxHicTb, iн$opмaцiннe cyc-nmbCTBo.
nocTaHOBKa npo6.eMH y 3ara.bHOMy Binragi Ta i"i 3b'h30k 3 Ba^.H-ehmh HayKOBHMH Ta npaKTHHHHMH 3aB.uniimMii. CynacHa eKoHoMiKa xapaKTe-proyeTbca gHHaMiHHHM po3BHTKoM, ycKnagHeHHaM rocnogapcbKHx BigHocHH, bh-HHKHeHHaM hobhx |opM opгaнiзaцii Ta MeTogiB ynpaBniHHa, nigBH^eHoro ponnro nrogcbKoro HHHHHKa y eKoHoMiHHoMy 3pocTaHHi. rno6am3a^a rocnogapcbKHx npo^ciB, cnpuae nomupeHHro 3HaHb Ta iн|opмaцii y cBiToBoMy MacmTa6i i, aK HacnigoK, 3MeHmeHHro po3pHBy b TexHonorinHoMy po3BHTKy Mix KpaiHaMH, nepe-xogy go iн|opмaцiннoгo cycninbcTBa, ochobhom BHpo6HHHoro cunoro aKoro e nrogcbKHH KaniTan, ^o 3gaTeH e|eKTHBHo BHKopucToByBaTH, po3noginaTH Ta ne-pegaBaTH iн|opмaцiro, BHKopucToByBaTH iн|opмaцiннo-кoмyнiкaцiннi TexHono-rii b eKoHoMinHin gianbHocri 3 MeToro nigBH^eHHa ii e|eKTHBHocTi.
AHa.i3 ocTanix gocig^eHb i ny6.iKa^H. Teopiro nrogcbKoro Kanira-ny gocnigxyB&m iHo3eMHi HayKoB^ T. Eym^, r. BeKKepa, a 3rogoM ,fl,x. MiH-^pa, flx. KeHgpHKa, E. ,3,emcoHa. Teopia nrogcbKoro KaniTany e aKTyanbHoro Te-Moro gocnigxeHHa BiTHH3HaHHx нayкoвцiв: B. Ahtohkik, A. ranbHHHcbKoro, B. ree^, O. rpimHoBoi, M. ,3,ommHboro, C. 3nynKo, E. Hi6aHoBoi, C. MonepHo-ro, H. CeMiB, I. ^eKaH Ta iH. Iн|opмaцiннy eKoHoMiKy Ta m|opMa^HHe cycninb-ctbo gocnigxyB&m A. KonogroKa, n. HeoHeHKo, O. MapyxoBcbKoro, H. MenbHH-Ka, H. OegynoBoi, A. ^yxHo, n. MxHMeHKo Ta iH.
HeBipimem acneKTH npo6.eMH. He3Baxaronu Ha HaaBHi HayKoBi 3go-6yTKH Teopii nrogcbKoro KaniTany Ta iн|opмaцiннoгo cycninbcTBa, BHcBiraeHHa npo6neMaTHKH po3BHTKy nrogcbKoro KaniTany b yMoBax cTaHoBneHHa iH|opMa-^HHoro cycninbcTBa, Horo BnnHB Ha piBeHb Ha^oHanbHoi KoHKypeHTocnpoMox-HocTi gepxaBH 3&mmaeTbca HegocTaTHbo bhbtchhm. AKTyanbHocri Ha6yBae goc-nigxeHHa BnnHBy coцiaпbнo-eкoнoмiнннx 3MiH Ha npo^cu |opMyBaHHa, po3-
1 HayK. KepiBHHK: gou. M.B. HiKo^aftnyK, KaHg. eKoH. HayK - XMe^bHHUbKHH HY
390
36ipHHK HayK0B0-TexHiMHHx пpaцb
витку та швестицшного вщтворення людського капiталу в умовах переходу до шформацшного сустльства.
Постановка завдання. Для висвiтлення невиршених частин науково! проблематики необхiдно здшснити аналiз стану конкурентоспроможностi на-цюнально! економiки та людського катталу, дослщити рiвень розвитку ш-формацiйного сустльства на основi аналiзу розподiлу галузей у виробництвi ВВП та структурою зайнятютю населення у iндустрiальних та шформацшних секторах.
Основний матер1ал досл1дження. Формування iнформацiйного сус-пiльства вiдбувалося тд впливом науково-технiчного прогресу, що забезпе-чив розвиток iнформацiйно-комунiкацiйних технологш, наслщком чого стало подолання перманентних криз шдус^ального суспiльства внаслiдок вщсут-носп шформацп стосовно потреб, смаюв, обсяпв виробництва та транспор-тування. Розвиток шновацшних технологiй та перебудова сощальних структур пiд впливом шформацшного сустльства створюе передумови для змши вiдносин власносп, вартосп, товарно-грошових вщносин; зростання ролi людського капiталу з високими яюсними характеристиками. Основними рисами шформацшного сустльства е створення глобального шформацшного простору, що здатен забезпечити нову яюсть життя; збшьшення ваги шфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй та на !х основi продуктiв i послуг у ВВП; поява яюсно нових iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй, що здатш забезпечити доступ до нацюнальних та свiтових iнформацiйних ресурсiв, спри-ятимуть подоланню шформацшно! нерiвностi шляхом задоволення потреб населення в шформацшних продуктах та послугах. В шформацшному сус-пшьст значення трудових ресуршв актуалiзуеться i вони розглядаються вик-лючно з позицп людського катталу, що в процесi реалiзацп створюе додат-кову вартiсть. Аналiзуючи сучасний стан розвитку Укра!ни, можна зробити висновок, що в кра!ш переважае iндустрiальний спосiб виробництва, однак, необхщно зазначити, що паралельно з розвитком щдус^ально! економiки вiдбуваеться iнтенсивна шформатизащя всiх сфер життя, внаслiдок чого но-вiтнi iнформацiйнi технологи перетворюються у чинник соцiально-економiч-ного та духовно-штелектуального розвитку суспiльства, що висувае новi ви-моги до якосп людського капiталу. Перехiд Укра!ни до шформацшного сустльства пов'язаний з певними передумовами:
• по-перше, з необхщтстю тдвищення економ1чного розвитку та недопущения ще бшьшого вщставаиия вщ екоиомiчио розвииеиих кра!и, що вже зиахо-дяться на вищш стадп суспiльиих вiдиосии i характеризуються переходом до екоиомiки зиаиь;
• по-друге, iз зростаииям коикуреици иа свггових рииках та иеобхщтстю тдвищення конкурентоспроможносп иацiоиальиих товарiв иа основi зиижеиия !х матерiало- та енергомюткосп, покращеиия якостi, застосуваиия иовптх технологш та технжи, зо значно зиижують собiвартiсть иродукцп. Очевидно, що зазначеш передумови е актуальними та взаемопов'яза-
ними, оскiльки в межах внутршшх ресурсiв нацюнально! економiки важко здшснити перехщ до iнформацiйного сустльства, то ключовим чинником,
що може його забезпечити, виступае загострення конкуренцп у глобальних масштабах та необхщшсть конкурувати з iншими економiками не просто за економiчнi ресурси, а за домшуючу роль, яку традицшно виражають еконо-мiчним потенцiалом, масштабами економiчного розвитку та часткою кра!ни у свiтовому виробництвi. За таких умов людський капiтал виступае активом нацюнально! економiки, що в у мовах конкуренцп краши за домшуючу роль визначаеться на основi обсяпв споживання, що провокують виникнення мультиплшативних ефектiв, внаслiдок чого формують масштаби споживання, а отже економiчного розвитку, що вщображаеться у пiдвищеннi конкурентос-проможностi на свiтовому ринку.
В умовах глобатзацп людський капiтал, а особливого його штелекту-альний потенщал, е базисом для шновацшно! економжи та впливае на рiвень конкурентоспроможносп кра1ни. Перехiд на наукомiсткi та високотехноло-гiчнi види виробництва сприяе прискореному нагромадженню штелектуаль-ного катталу, перетворюючи його у головну виробничу силу. Про невизна-ченiсть стратеги шформацшно-шновацшного розвитку Укра1ни свiдчать оцшки свiтового рейтингу нацiональних економiк, який щорiчно публь куеться Всесвiтнiм економiчним форумом (ВЕФ). Результати цього досль дження представленнi у "The Global Competitiveness Report. World Economic Forum 2011-2012". Зпдно iз даними Звггу, 2011 р. Укра1на пiднялася на 7 по-зицiй i посша 82 мiсце за iндексом глобально! конкурентоспроможносп (1ГК), кра!ни лiдери - Швейцаргя, Сiнгапур, Швецiя, Фiнляндiя, США та im (табл.) [1].
Характерною особливiстю краlн-лiдерiв за 1ГК е домшування в струк-турi економжи значно! частки штелектуально! та високотехнолопчно! працi, що е ознакою високого конкурентоспроможного людського капiталу [2].
Табл. Рейтинг крат за складовими 1ГК (мкце серед 142 крат)
Рейтинг
Кра!на
1ГК
ВВП на душу населенна, дол. США
Макро-еконо-мiчна стабшь-нiсть
Охорона здоров'я та почат-кова ос-вгга
Вища освiта i профе-сiйна пiд■ готовка
Ефек-тив-нiсть ринку пращ
Осна-щення новими техноло-гiями
Швейцарiя
5,74
67246
7
8
1
1
Швещя
5,63
48875
13
18
25
Сшгапур
5,61
43117
10
Фiнляндiя
5,47
44489
20
15
12
США
5,43
47284
90
42
13
20
Нiмеччина
5,41
40631
30
23
64
14
Щдерланди
5,41
47172
36
23
Япошя
5,40
42820
113
19
12
25
Данiя
5,40
56147
31
28
82.
Украша
4,00
3000
112
74
51
61
82
1
2
3
9
2
4
5
4
6
7
5
8
9
6
6
4
Рейтинг Укра!ни за основними складовими е досить низьким, що свщ-чить про неефектившсть управлшня економiкою i сконцентрованiсть на вирь шеннi поточних проблем, зростання вщмежування фундаментально! науки
вщ освгга, а освiти вiд економiчноl практики, втрату у суспшьст iнтересу до нових знань, шновацш та шформацп. Така ситуацiя потребуе впровадження дieвих механiзмiв нарощення людського капiталу, на основi ^електуатзацп працi та стимулювання технологiчного та iнновацiйного розвитку, що забез-печать перехiд до шформацшного суспiльства.
1ншим аспектом, що впливае на людський капiтал в умовах розвитку шформацшного сустльства, е макроекономiчна стабiльнiсть та iнвестицiйна полiтика. Показники макроекономiчноl стабiльностi у 2011 р. в Укра!ш пок-ращилися, про що вказуе 112 мюце iз 142 за вказаним показником i е значно кращими порiвняно з 2010 р. - 132 iз 139 (табл.). Така макроекожмчна ситу-ацiя е незадовiльною i випливае з неефективност щдус^ально! системи, що зазнала негативного впливу свиово! фiнансово-економiчноl кризи i проявила низький рiвень конкурентоспроможностi. З метою подолання зазначених нас-лiдкiв необхiдно провести низку невщкладних економiчних реформ, якi б стимулювали розвиток реального сектору економ^ та сфери послуг за раху-нок модершзацп, впровадження iнновацiйних розробок та дослщжень, роз-ширення виробництва, впровадження системи постшного пiдвищення кваль фжацп, ^електуатзацп працi. Стабiльнiсть макроекономiчного середовища та прозора законодавча база створюють умови для збiльшення обсягу швес-тицiй як в економжу, так i в людський каттал, створюють передумови для переходу до шформацшного сустльства.
З метою переходу Укра!ни до шформацшного сустльства, недопу-щення шформацшно! iзоляцil та ще бiльшого вiдставання вiд економiчно роз-винених кра!н було прийнято низку законодавчих акпв, однак, незважаючи на проведет шституцшт заходи, констатуемо, що рiвень розвитку шформа-цiйного сустльства в Укра!ш знаходиться на початковш стадп, про що свщ-чить структура економжи, за показниками розпод^ галузей у виробництвi ВВП та структурою зайнятосп населення у шдус^альних та iнформацiйних секторах. Проведений у попередшх роздiлах аналiз засвiдчив поступове змь щення рiвня зайнятосп населення у галуз^ притаманнi розвитку шформацшного сустльства, водночас зарано вести мову про його ефективне функщ-онування.
Про скорочення темшв росту шдус^альних галузей свщчать данi ко-миету статистики Укра!ни [2, с. 30-32], зпдно з якими темпи росту добувно! промисловосп у вiдношеннi 2010 р. до 2001 р. становили 4,98 %, перероб-но! - 4,56 %, будiвництва - 5,35 % (рис. 1).
Тодi як темпи росту галузей, що традицшно належать до шформацшного сустльства, дещо вищ^ наприклад, дiяльностi транспорту i зв'язку -5,07 %, освiти - 6,80 %, охорони здоров'я - 6,49 %, шших видiв економiчноl дiяльностi, до яко! вщносять фiнансову дiяльнiсть, операцп з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання послуг тдприемцям, державне уп-равлiння - 8,17 % за аналопчний перiод. Зазначена динамiка вказуе на поступове посилення ролi невиробничого сектора, що зростае швидшими темпами порiвняно iз традицiйними галузями. Водночас, необхiдно зазначити, що у структурi виробництва ВВП найбiльша часка належить галузям шдус^аль-
ного сустльства, незважаючи на це, частка галузей iнформацiйного сустль-ства характеризуеться поступовим нарощенням (рис. 2).
10
я
%
.Ы
I I .л
ШП1Г
яг г
2002
2004 :оо?
1006
2007
2008
1009
1010 РВД1
■ Смьськегосподарство, мнсливство, лкове госшдзрство
■ Добувна Пр ОМНСЛОВ1СТЬ
■ Пер ер обна пр оь п к лов 1 с ть
■Впробництвота розподигсавй електроенергй,газу та води ■Буд1вн1щтв0
■ Тор г ¿в ля: ремонт автоыоошв. побутових внробш та предмет! в особнстого вжшку ДЬыьтсть транспорту та зв'язку
■ Осипа
Охорона здоров'я та надання соцтльно! допомош
■ 1НШ1 В11ДИ еКОНОМ1ЧНО] Д1ЯЛЬ.№ХТ]
Рис. 1. Динамша розвитку основных галузей економши
2001 2002 2003 2004 200? 2006 2007 2008 2009 2010 Р«Я
■ 1нш] вид]] ексном1чно! дтльжки
Охор оначдоров'Я та надання социально! допомош
■ Освпа
■ Д1яльгастъ транспорту та зв'язку
* Тор пвля; ремонт автомобшш, побутовпх вир 001 в та предмет в особнстого вжшку
■ Буд[ВН1 щтво
■ Внробннцтвота розподшення електроенергн. гачу та води
■ Пер ер сюна пр (ал кмовкть
■ Добу вна прОМ ¡слошсть
■ Сшьськегосподарство, мнсливство, л ¡сове господа р с тв о
Рис. 2. Динамша часки галузей у выробныцтвi ВВП
Загалом частка промислових секторiв y стрyктyрi виробництва ВВП в Украш y 2010 р. становила 52,99 %, з яких 32,2 % належить переробнш про-мисловостi, 4,8 % - добувнш промисловостi, 4,7 % - виробництву та розподь лу електроенергп, гaзy та води.
Частка невиробничих секторiв y стрyктyрi ВВП становить 41,8 %, що вкaзye на факт превшеювання iндyстрiaльноï економiки. Водночас, на сучас-ному етaпi дослщження можна зробити висновок про постyпове зростання секторiв iнформaцiйноï економiки у стрyктyрi обсягiв ВВП. Так, фшансова дiяльнiсть, оперaцiï з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання пос-луг пiдприeмцям, державне yпрaвлiння становлять 16,7 % ВВП, тодi як у 2001 р. зазначений показник становив лише 10,1 %, а дiяльнiсть транспорту та зв'язку - 8,6 %. Про початок реiндyстрiaлiзaцiï i, вщповщно. створення пе-редумов переходу до iнформaцiйного сyспiльствa свщчать стрyктyрнi змiни, що вказують на тдвищення ефективностi iндyстрiaльних секторiв внаслщок ïх переважання у виробництвi ВВП за умов змщення зайнятост до шформа-цiйних секторiв [2, с. 354]. Аргументом на тдтвердження висyнyтоï гiпотези щодо початку реiндyстрiaлiзaцiï та нaзрiвaння передумов переходу до шфор-мaцiйного сyспiльствa свiдчить зростання кшькост зайнятих у фiнaнсовiй дь яльност на 166,7 тис. осiб або у 2 рази, операщях з нерухомим майном, орен-ди, шжишрингу та надання послуг пiдприeмцям - на 337 тис. ошб або у 1,4 раза, освгга - на 78,6 тис ошб або на 5 %. Зазначеш показники тдтвер-джують висновки щодо скорочення попиту серед населення на робiтничi про-фесiï у зв'язку iз ïх низькою оплатою прaцi та невисокими шансами реaлiзaцiï в умовах скорочення зайнятосп у промислових секторах; та зростання попиту на вищу освпу у зв'язку iз вищими шансами реaлiзaцiï, можливiстю отри-мати вищий соцiaльний статус внаслщок структурних змiн в економiцi, що приводять до перерозподшу частики виробленоï продyкцiï чи послуг окреми-ми галузями у стрyктyрi ВВП. Структура зайнятосп населення e важливим критерieм, що визнaчae перехiд сyспiльствa до постiндyстрiaльноï чи шфор-мaцiйноï стадп розвитку. Станом на 2010 р. в Украш 59,02 % населення було зайнято у сферi послуг або на 11,2 % бшьше, шж у 2000 р., що свщчить про структурну перебудову в економщ та змiщення зайнятосл до невиробничоï сфери. Незважаючи на це, не можемо констатувати перехщ до шформацшно-го сyспiльствa, ознакою якого e кiлькiсть населення, зайнятого у сферi iнфор-мaцiйно-iнтелектyaльних послуг понад 50 % вщ зaгaльноï кiлькостi зайнятих, в Укрaïнi зазначений показник у 2010 р. становив 22,3 % зайнятих.
Чинником, що хaрaктеризye розвиток шформацшного суспшьства, e рiвень iнформaтизaцiï населення та суб^кив господарювання. Незважаючи на те, що витрати суб^кив господарювання на шформатизащю та технологiï щорiчно зростають, ïх використання e незначним порiвняно з шшими крaïнa-ми, що свщчить про неготовнiсть нaцiонaльноï економiки до переходу до ш-формaцiйного суспшьства [3, с. 104-105] (рис. 3).
Нaйбiльшi темпи шформатизацп за останш 5 рок1в вiдбyлися у галузях охорони здоров'я та надання соцiaльноï допомоги - у 9,2 у 2010 р. порiвняно iз 2005 р., надання комунальних та шдивщуальних послуг, дiяльностi у сферi
культури та спорту - y 4,9 раза, операцш з нерухомим майном, орендою, ш-жинiрингом та надання послуг пiдприeмцям - 3,4 раза, дiяльностi готелiв на ресторанiв - 2,9 раза, фшансовш дiяльностi - 2,2 раза за аналопчний перiод.
'Надання колун альннх та 1ндишдуальш[х послуг. дюльнктъу сфер] культурпта спорту
и Охороиачдоров'я та издания смралыкн дспомош
■ Операцп i нерухомлм мапним.оренда. шжншринг га издания послуг тдпрпочцям
■Торговля: ремонт автомобшв, побутових вир wie та предмегш особнстого b*i гтку
■ Сшьське господарстъо, мнслнвство. лйсове господарство
Рис. 3. Динамжа витрат на тформатизацж за видами eKOHOMi4HOï дiяльноcтi
Стрiмке зростання темтв шформатизацп вказуе на посилення ролi ш-формацiйних технологiй та на ïx основi зростання обчислювальноï технiки i програмного забезпечення у всix галузях економiчноï дiяльностi, а отже - про необхщнють спецiалiстiв з вщповщними знаннями щодо ïï впровадження та експлуатацп. Така ситyацiя висувае тдвищеш вимоги до якостi людського катталу з метою забезпечення його швид^ освiтньоï та iнформацiйноï мо-бшьносп. Незважаючи на зростання теxнiчноï оснащеност вiтчизняниx тд-приемств, констатуемо, що бiльшiсть з них розвиваеться на щдус^альнш основi, на що вказуе низький рiвень використання iнформацiйниx технологш та продyктiв для забезпечення господарсь^ дiяльностi.
Вiдмiна ситyацiя склалася серед домогосподарств, яка свщчить про зростання обсяпв iнформатизацiï освiти та готовносп населення до використання шформацшних теxнологiй, а отже переходу до шформацшного сус-пiльства. Так, за кшьюстю iнтернет-користyвачiв станом на 2011 р. Украша посiла 9 мюце в Сврот, лiдерами е Шмеччина - 65 100 тис. оиб, Росiя -60 000 тис. оиб, Великобританiя - 51 400 тис. ошб, Францiя - 45 200 тис. ошб [4, с. 27]. У переважнш бiльшостi краш кiлькiсть комп'ютерiв щорiчно зрос-тае, однак найвищi темпи комп'ютеризацiï та доступу до мережi 1нтернет у 2010 р. спостершалися у 1сландп - 95,6 iнтернет-користyвачiв на 100 ошб, Норвегiï -93,3, Нiдерландаx - 90,7 та Швецп - 90,0. Кшьюсть штернет-корис-тyвачiв в Украш теж щорiчно зростае, так у 2010 р. вщбулося збiльшення, порiвняно iз 2009 р., на 3321574 чол. (рис. 4) [5].
100 -I 90 95.6 88,s зй 0
80 1 1 П m П п
IIIllli
Швёц1Я К 'i.u!.;i:t | i; пя !.11 г i: ']м: 1яцд|я H:MI:'[ "I in." Полыцл 1 >.|I,!IH,]
Рис. 4. К/льтсть персональних комп 'ютер1в та користувач1в 1нтернет на 100 ос1б в крашах св1ту 2010 р.
Вщповщно до [4, с. 28], кшьюсть iHTepHeT-Kop^TyBa4iB в Украш за результатами дослщження Ки1вського мiжнародного шституту сощологп КМ1С становить 11 400 тис. oci6, за результатами компанп InMind Централь-но-€вропейсько1 дослщницько1 мережi Factum Group - 13 900 тис. oci6, за результатами Мiжнародного союзу електрозв'язку ITU - 15 300 тис. ошб. Од-нак, позитивнi змiни в комп'ютеризацп та шформатизацп в Укра!т ще не свiдчать про ютотш зрушення в матерiально-технiчномy забезпеченнi шфор-мацшно1 сфери. Зокрема, за даними дослщження КМ1С, 34,6 % опитаних вщ-чувають технiчнi бар'ери у доступ до 1нтернет, з яких у 26,9 % опитаних вщ-сутнш доступ до комп'ютера, а у 7,7 % - техшчна можливють пiдключення до 1нтернет. Кшьюсть iнтернет-користyвачiв е у лiнiйнiй залежносп вiд рiвня освiти, так, 41 % становлять особи з вищою освгтою, 37,4 % - з неповною ви-щою та середньою спецiальною освiтою, 20,7 % - особи з повною загальною середньою освiтою, 0,8 % - особи з неповною середньою освгтою [4, с. 28]. Тобто, можемо констатувати невщповщшсть системи освгти та рiвня техшч-ного забезпечення вимогам розвитку iнформацiйного сyспiльства, що спри-чиняе зниження конкурентоспроможносп людського капiталy. З метою подо-лання зазначено1 невщповщносл, необхiдно вжити низку заходiв, зокрема: забезпечити тдключення до 1нтернет навчальних закладiв, лжувально-оздо-ровчих, наукових, культурних закладiв; внести змiни до програм навчальних закладiв, вiдповiдно до вимог шформацшного сустльства; забезпечити доступ населення до шформацшно-комушкацшних технологiй та усунути тех-нiчнi бар'ери.
Висновки. Аналiз засвiдчив про назрiвання передумов переходу до iнформацiйного сyспiльства на основi реiндyстрiалiзацil економiки, змiщення зайнятост у iнформацiйнi сектори та зростання шформатизацп в економiч-ний дiяльностi та серед домогосподарств. Зазначенi змти сприятимуть ста-новленню та розвитку тформацшного сустльства, пiдвищенню рiвня конкурентоспроможносп людського капiталy на основi покращення його якiсних характеристик, що вщповщають потребам ринку працi та вимогам робото-давцiв, а отже забезпечать високу вiддачy здiйснених швестицш та досягнен-ня економiчних, фшансових чи статусних ефектiв.
Л1тература
1. The Global Competitiveness Report. World Economic Forum 2011-2012". [Electronic resource]. - Mode of access http://www3.weforum.org/docs/WEF_GCR_Report_2011-12.pdf (дата звернення 15.09.2012).
Г
2. Статистичний щорiчний Украши за 2009 piK // Статистичний збiрник / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Держком. статистики Украши, 2010. - 567 с.
3. Дiяльнiсть суб'екпв господарювання 2010 piк // Статистичний 36ipH^ / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : Держком. статистики Украши, 2010. - 313 с.
4. Доповщь Про стан шформатизацп та розвиток шформацшного сустльства в Укра1ш за 2011 рк. - К., 2011. - 94 с.
5. Internet users. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.data.worldbank.org/ indi-cator/IT.NET.USER.P2/countries/UA? display=defaul%29 (дата звернення 19.09.2012).
Подра О.П. Системные социально-экономические изменения в экономике как фактор формирования конкурентоспособного человеческого капитала
Исследовано влияние системных социально-экономических изменений на процессы формирования, развития и инвестиционного воссоздания человеческого капитала как одной из ключевых производственных сил информационного общества. Установлен постепенный рост информационных отраслей в производстве ВВП и смещение уровня занятости населения в отрасли, присущие развитию информационного общества.
Ключевые слова: человеческий капитал, конкурентоспособность, информационное общество.
Podra O.P. System socio-economic changes in economy as a factor of competitive human capital formation
The article is devoted to the problem of socio-economic changes influence on processes of human capital creation, development and investment recreation as a main productive force of the information society. Gradual increase of informational industries in GDP production and population employment level shift in industries that concern information society development are defined.
Keywords: human capital, competitiveness, information society.
