CC BY
0JURIDICAL SCIENCES
ОДОРОЛОГ1ЧНА ЕКСПЕРТИЗА У КРИМ1НАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕНН1
Ганова Г.О.
Нацюнальна академ1я прокуратури Украши, старший викладач в1дд1лу пгдготовки та пгдвищення квалгфгкацИ втськових прокурор1в,
кандидат юридичних наук, доцент 1зотов О.1.
Нацюнальна академ1я прокуратури Украши, викладач в1дд1лу пгдготовки та пгдвищення квалгфгкацИ вшськових прокурор1в, кандидат юридичних наук, доцент
ODOROLOGICAL EXAMINATION IN CRIMINAL PROCEEDINGS
Ganova G.O.
senior lecturer of the department of initial and continuous training of military prosecutors of the National Prosecution Academy of Ukraine, PhD in Law, Associate Professor.
Izotov O.I.
lecturer of the Department of initial and continuous training of military prosecutors of the National Prosecution Academy, PhD in Law, Associate Professor
Анотащя
У статп розглядаються HayKOBi основи виявлення, фжсацп, вилучення i дослвдження слщв запаху людини тд час досудового розслвдування кримшальних правопорушень. Зазначено про можливють вико-ристання у доказуванш у кримшальному провадженш висновшв одоролопчних експертиз. Abstract
The article deals with the scientific foundations of detection, fixation, extraction and research of traces of human smell during pre-trial investigation in criminal offenses. It is noticed the possibility of use in proving the criminal proceedings of conclusions of the odorological examinations.
Ключов1 слова: досудове розслвдування, кримшальне провадження, слвди запаху, судова експертиза, одоролопя.
Keywords: pre-trial investigation, criminal proceedings, smell traces, forensic examination, odorology.
Одоролопчна експертиза не ввдноситься до числа поширених у кримшальному провадженш. Од-нак, И можна назвати однieю iз найстарiших експертиз в юторп протидii злочинностi. Результати дос-лвджень запахiв використовуються у розслiдуваннi злочишв з початку Х1Х столiття. Ушкальш здiбно-стi деяких тварин розрiзняти запахи помiченi людьми з давшх часiв i особливу iх увагу привернуло тонке нюхове чуття собак, iх вмiння пересль дувати здобич за запаховим слiдом.
Осквдьки кожна людина мае iндивiдуальний запах, здатний залишатися у мiсцях и перебування, виникла iдея використати це у пошуках злочинцiв. У 1896 рощ за шщативою вiдомого юриста Ганса Гросса в Австрп вперше створена полiцейська служба, яка застосовувала спещально пiдготовлених собак тд час патрулювання i розшуку злочинщв по запахових слiдах. Використання собак з метою по-шуку i затримання зловмисникiв, безумовно, внесло свш позитивний вклад у протидш злочинностi, однак й призвело до виникнення певних проблем: в умовах масового скупчення людей i наявносп сто-роннiх запахiв застосування собак було неефектив-ним, а запаховий слвд довго не зберiгався. Отже, ви-никло питання: як правильно вилучити, зберегти i дослiдити запаховий слвд та не втратити при цьому важливу доказову iнформацiю, яку вш мiстить?
Ставлення науковцiв i практишв до експерт-ного дослвдження запахових слiдiв людини та використання його результапв у доказуванш неоднозна-чне. Одорологiчна iнформацiя залишаеться «бшою плямою» для слiдчих i прокурорiв. Як сввдчить практика, пошуку, фiксацii i вилученню запахових слщв вкрай рiдко придiляеться увага тд час проведения слiдчих (розшукових) дiй i, перш за все, тд час огляду мiсця поди.
Отже, метою нашоi' статтi е формулювання ре-комендацiй щодо застосування техтчних i мето-дичних засобiв забезпечення отримання достовiр-ноi шформацп при вилученнi i дослiдженнi слщв i зразшв запаху людини.
Кримшалютична одорологiя як складова кри-мiналiстичноi технiки сформувалася наприкiнцi 50-х рошв XX столiття в результата розвитку молеку-лярно! бiологii, хiмii, електронiки та iнших наук. Термш «одоролопя» утворено вiд латинського odor - «запах, почуваю запах» i грецького logos - «слово, поняття» [1, с. 86].
Властивостi, прийоми i технiчнi засоби роботи з так званими «запаховими слiдами» rnmi, нiж з тра-дицiйними. Методика збирання, зберiгання i досль дження запахових слiдiв була розроблена нещода-вно, тому до недавнiх чаав !х взагалi не вiдносили до предмету кримшалютичного слiдознавства.
Вадповадно до мехашзму утворення запахов! слади в1др1зняються вад слщв-предмепв 1 слщв-вь дображень специф1чним агрегатним станом речо-вини-сладонос1я. Тому у кримшал1стичному аспекл вони мають характерш властивосп, як1 1 обумовлю-ють способи 1 засоби !х виявлення, фшсаци 1 досль дження. Основними властивостями е безпере-рвшсть мехашзму сладоутворенпя, рухлив1сть стру-ктури, розсшванють 1 подшьнють [2, с. 223-224].
Безперервнкть мехашзму ^доутворення означае, що за наявносп джерела 1 вадповадних зов-шшшх умов запаховий слад утворюеться безперер-вно, поки юнуе джерело, на вадм1ну, зокрема, вад трасолопчних слщв, виникнення яких вадбува-еться в основному одномоментно. Можлив1сть сво-ечасного виявлення слщв залежить вад шлькосп пахучо! речовини у джерел1 1 зовшшшх умов, в яких вадбуваеться сладоутворенпя.
Рухливiсть структури запахового сладу обу-мовлюеться вадсутнютю зв'язку м1ж його молекулами, !х постшним хаотичним рухом, перем1шуван-ням м1ж собою 1 частками середовища. 1нтенсив-нють запаху посилюеться поблизу джерела, тому межу сладу рекомендуеться визначати поблизу вад його поверхш. В обмеженому обсяз1, зокрема, скля-нш емносп, запаховий слад буде однородною сумь шшю у будь-якш частиш ще! емносп.
Розаюванкть запахового сладу - це здатшсть розосереджуватися в емносп або простор^ зменшу-вати чи зб1льшувати свш обсяг 1 таким чином змь нювати концентрацш запахово! речовини в оди-нищ об'ему. Напрямок та швидкють руху запахового сладу залежать вад перемщенпя повиря. Отже, посладовне зб1льшення концентраци запахово! речовини в одинищ об'ему (посилення запаху) свад-чить, що особа, яка розшукуе джерело запаху, руха-еться в напрямку його знаходження.
Подiльнiсть сладу - це можливють под1лити його на частини, причому кожна з них збереже яш-сш характеристики цадого. Таким чином, з одного джерела одночасно або з розривом у час можна отримати калька запахових слвдв з однаковою ш-формацшною значимютю. Тому у раз1, якщо немо-жливо вилучити джерело запаху, слад вщбрати калька зразшв запахового сладу з метою забезпечення повторних досл1джень. Якщо наявний запаховий слад, законсервований в емносп, його можна подь лити на однорадш зразки.
Законсервований запаховий слад, тобто помь щений у пол1етиленову флягу, скляну банку, стае вадносно незмшним 1 придатним для досл1джень протягом тривалого часу. Своечасно вщбраш 1 за-консервоваш зразки запаху можуть бути транспор-товаш, !х можна пересилати поштою у звичайнш упаковщ для проведения виб1рок речей падозрюва-ного, потерпадого. Дощльно зазначити, що краще пересилати предмети одягу (сорочки, хустки, шка-рпетки, взуття тощо), оскадьки вони мютять доста-тню концентрацш запаху 1, кр1м того, найб1льш транспортабельна
Основною проблемою одорологи для кримша-л1спв залишаеться можливють адентифжацп особи за запахом. Деяк1 вчеш зауважують, що запах не
можна зафжсувати за допомогою приладiв, а, отже, рекомендацп щодо можливосп його досладження фiзико-хiмiчними методами е ненауковими [3, с. 48]. Багато питань викликае i використання собак в якосп основного «шструменту» досладження запаху. За влучним зауваженням М.В. Салтевського, дй' собаки як шструмента досладження в руках спе-цiалiста подОбш до дп «чорно! скриньки»: маемо результат, але не знаемо мехашзму його одержання [4, с.18].
У 50-п роки минулого столггтя шсля проведения усшшних випробувань у застосуваннi методОв масс-спектрометрй' i газово! хроматографи у мо-лекулярнiй бюхОми радянсьш iнженери створили прилади, що дозволяли здшснювати ретельнi досль дження газових тад i сприймали запах при концентраций 0,00001%. З !х допомогою можна було ви-явити запахи бензину, фарби, лаку, ашаку, деяких кислот, свОжих яблук i банашв. Шбито здавалося, що вчеш встановили природу нюху i створили «штучного собаку». Однак, зазначеш прилади аден-тифжували пльки монозапахи (випари радких i тве-рдих речовин), у той час як запахи живих оргашзмОв досладженню не шддавалися. Таким чином, единим аналОзатором запаху людини залишався собака. Цей факт сприяв бОльш об'ективнш оцшщ нюхових здь бностей собак та !х цадеспрямованому застосу-ванню.
У 60-п роки ХХ столггтя кримшалютика ви-значила три основних напрямки використання запахових слщв:
- розшук особи, яка вчинила сустльно небез-печне, протиправне дОяння;
- вОдшукання речових доказОв, у тому числО предмепв злочинного посягання, на яких залиши-вся ОндивОдуальний запах злочинця або потерш-лого;
- встановлення групово! приналежносп джерела походження твердих, радких i сипучих речовин, що володшть властивостями запаху [5, с. 142].
На перших двох напрямках використовувалися спещально пОдготовленО службово-пошуковО собаки, на третьому - шструментальш методи. Разом з тим, не припинялися досладження як з метою впровадження новОтнОх технологОй Онструменталь-ного досладження запахОв, так i з метою удоскона-лення методОв використання здОбностей тварин.
У 1965 рощ кримшалютами впроваджено методику консервування вилучених з мОсця подО! запахов i використання службово-пошукових собак для встановлення осОб (джерел запаху) по речах, предметах, запахових сладах та шших об'ектах, що перебували з ними у контактО. Перш за все, зазна-чена методика застосовувалася пад час роботи з одоролопчними слОдами на мОсцО поди, а також при проведенш шших дш з метою розшуку людей i речей по «гарячих слОдах».
Виявлення твердих часток, крапель радини, що вОдокремилися вад тОла людини у зв'язку з И фОзю-логОчно! та практичною дОяльшстю, е складним процесом. Посадова особа, яка проводить огляд, повинна проаналОзувати механОзм подО! О висунути
The scientific heritage No 19 (2018) версп щодо ймов!рно! поведiнки злочинця. Знай-денi запахов! слiди необхвдно зафiксувати шляхом описания у протоколi слвдчо! (розшуково!) дп i фо-тографування мiсця виявления або об'екту. Надалi об'ект необхвдно пiнцетом помютити у скляну колбу з притертою пробкою. £мшсть можна заку-порити корковою або пол1етиленовою пробкою, що дозволить у майбутньому без розгерметизаци емно-стi шприцом брати через пробку повиря з молекулами запаху.
Як правило, виявлення одягу, взуття, що пос-тiйно носяться, iнших особистих речей, предметiв туалету i супутшх об'eктiв не становить труднощiв. Нервдко пiд час досудового розсл1дування саме вони бувають першими джерелами шформаци про пвдозрювану особу. Отже, слвдч^ прокурори, пращ-вники оперативних шдроздшв повиннi ставитися до таких предмепв вкрай обережно i пам'ятати, що вони можуть бути джерелами одоролопчно! шформаци. Будь-який дотик сторонньо! руки до предмету «забруднюе» його запахову характеристику, а тривале перебування в руках шшо! особи li взагал1 знищить.
Основними правилами, яких доцiльно дотри-муватись пвд час роботи з нос!ями слiдiв - джерел запаху людини, е наступи.
1. Пвд час огляду дрiбних предметiв необхвдно користуватися тнцетом, а великих - рукавичками.
2. На виявленому при оглядi предмет можуть залишатися слвди пальцiв рук, тому спочатку треба уявити, яким чином його могла тримати певна особа, i зробити все можливе, щоб !х не пошкодити.
3. Предмет--джерело запаху, пiсля його огляду, доцшьно оглянути на наявнiсть слiдiв патлярних вiзерункiв i стороннiх мiкро- i макро часток - слiдiв накладень.
4. Шсля огляду предмет-джерело запаху слвд законсервувати, тобто помiстити у герметично за-чинену емнiсть. Невелик! речi (шапку, рукавичку, шарф, носовичок, окуляри, авторучку тощо) можна упаковувати у скляш банки з притертими пробками. Якщо тако! пробки немае, банку можна за-крити пол1етиленовою кришкою, а щ!лину по колу замазати пластилшом. Велика речi помщають у по-лiетиленовi пакети i зав'язують, створюючи герме-тичшсть упаковки.
Знаряддя вчинення злочину, предмети пращ, шструменти та шш матерiальнi об'екти, що збере-гли слвди злочинця, нанесет безпосередньо (напри-клад, босою ногою, рукою) або опосередковано (взуттям), внаслвдок нетривалого контакту слвдоут-ворюючого об'екта з! сл1досприймаючим менш стшш у час!. Кр!м того, вони школи знаходяться на об'ектах, як1 практично вилучити не можна.
Виявлення i консерващя запахових слвдв, за-лишених на пор!вняно невеликих предметах (со-кира, молоток, уламок цеглини, кусачки, викрутка тощо), проводять так само, як i слщв, залишених на предметах одягу та особистих речах. Шсля ввдповь дного огляду вони тдлягають консерваци в скля-них або пол!етиленових емностях.
_65
Характерш особливостi мае фiксацiя слвдв-джерел запаху на об'ектах, що неможливо вилучити разом зi сладом або у раз^ якщо щ об'екти т-длягають iншому дослвдженню (наприклад, фжса-цiя запаху зi сл1ду взуття на пiдлозi, асфалкп земл1, снiгу). У таких випадках можна застосувати спещ-альний прилад вiдбору запаху ПОЗ, який склада-еться з набору шприцiв, скляних пляшок, банок, по-лiетиленових фляг обсягом 0,5-1 л, полiетиленових пакепв. Запаховий слiд можна помiстити у мета-леву емальовану емнiсть.
Одоролопчна iнформацiя набувае доказовоi значимостi шсля проведения «одоролоriчноi вибь рки», що проводиться шляхом застосування фах1в-цем спещально пiдготовленого собаки для досль дження запахових слiдiв з метою встановлення джерела 1'х походження. З одного боку, зазначена дiя дещо нагадуе «пред'явлення для вгазнання», причому вибiрка об'екту здiйснюеться не люди-ною, а твариною. На думку деяких авторiв, вибiрка е тактичним заходом по дослвдженню одоролопч-них властивостей об'еклв, коли в якосп шструме-нту (технiчного засобу) фах1вець використовуе бю-логiчний детектор, зокрема нюх собаки. Собака обирае конкретний предмет лише тому, що його запах однорвдний з запахом предмета, який вона занюхала. Однак мехашзм «порiвняння» запахов собакою поки залишаеться загадкою, тому достовiр-нiсть результатiв такого дослвдженпя повинна бути перевiрена багаторазовим проведенням випробу-вань з використанням шших бiодетекторiв (собак), а самi результата вибiрки можуть бути використанi пльки як оперативний захвд [4, с. 40]. Зокрема, В.О. Гусева слушно визначае комплекс проблем, що ви-никають при використаннi у доказуванш одоролопчно!' шформаци, i вказуе, що дотепер е дискусш-ним питання можливостi вiднесения одоролопч-ного дослвдженпя до кримiналiстичних експертиз, осквдьки iснуюча на сьогоднi методика одоролопч-ного дослвдження потребуе доопрадювання, осш-льки у нiй вiдсутнiй конкретний перелш дiй, що необхвдно виконати пвд час дослвдження [6, с. 70].
Iншi автори називають вибiрку одорологiчною експертизою, заснованою на iндивiдуальностi i ввд-носнiй стшкосл людського запаху, що використовуе в якосп природного бiодетектора запахiв нюхо-вий апарат службово-розшукового собаки. Однак, у зв'язку з ввдсутшстю загальновизнано1' теорii запаху i неможливiстю перевiрити результати вибь рки iнструментальним шляхом достовiрнiсть вден-тифжацп особи по запахових сл1дах все ж таю ставиться пвд сумшв. Як правило, зазначенi методи експертного дослвдження називаються нетрадицш-ними [7].
Необхвдно звернути увагу й на те, що тд час огляду мюця подii посадовим особам, яш його проводять, прослше зiбрати «традицiйнi» слiди кримь нального правопорушення. Для того, щоб виявити i належним чином зафiксувати запаховi слiди, необхвдно викликати кинолога з собакою, обмежити доступ людей до мюця поди. Необхвдно також правильно вилучити слвди для того, щоб вони були при-датш для подальшого дослвдження. Все це
ускладнюе проведення слвдчо! (розшуково!) дп, тому слвдч1, прокурори 1 пращвники оперативних шдроздшв часто нехтують можлив1стю вилучення запахових слщв. Отже, до складу слвдчих груп не-обх1дно залучати спещатспв, як1 володшть знан-нями щодо збирання запахових слщв, що, у свою чергу, виключить можлив1 помилки в !х виявленш, фшсаци та вилученш.
Однак, найголовшшим питанням залишаеться наступне: чи можливо використати висновок одо-ролопчно! експертизи як джерело доказ1в у кримь нальному провадженш? Для того, щоб сформулю-вати власну ввдповщ на це питання, звернемося до позитивного досввду практиков.
На тепершнш час в Укрш'ш працюе три лабо-раторп по щентифшацп запахових слщв: у Вшни-цьк1й, Житомирськ1й та Микола1вськш областях в склад1 Державного науково-дослвдного експертно-кримшал1стичного центру МВС Укра!ни (експерта спещальшсть 9.7 «Одоролопчш дослвдження»). Вшницька одоролопчна лаборатор1я в склад1 Вш-ницького НДЕКЦ МВС Укра!ни функцюнуе з 2000 року 1 являеться навчальною базою для експерпв, як1 проходять стажування або навчання на даному напрямку.
Приклад1в, коли «чотириноп експерти» допо-магали правоохоронцям встановити особу, яка вчинила кримшальне правопорушення, багато. Одоролопчш експертизи призначаються 1 проводяться у кримшальних провадженнях про умисш вбивства, запод1яння тшесних ушкоджень, згвалтування, зло-чини проти власносп, за фактами порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатацп транспорту тощо.
Зокрема, у лютому 2017 року за допомогою ви-сновку одоролопчно! експертизи правоохоронщ Вшниччини встановили 1 затримали М., який, зна-ходячись у м. Ужгород, дшчи з прямим умислом 1 усвщомлюючи суспшьно небезпечний характер свого д1яння, передбачаючи його наслвдки та бажа-ючи !х настання, знаходячись на безпечнш ввдсташ, здшснив пострш 1з ручного протитанкового гранатомета «РПГ-22» типу «Муха» реактивною проти-танковою гранатою у сторону даху будинку, що на-лежить В. В1д детонацп ввдбувся вибух та заго-рання буд1вл1, внасл1док чого власнику будинку В. завдано майново! шкоди. Шд час огляду мюця поди неподал1к ввд сусвдського будинку сл1дч1 виявили 1 вилучили тубус РПГ-22, з якого вщбраш зразки запаху (з металево! заглушки, частини спускового га-чка та приц1льно1 планки). Для пор1вняльно1 щен-тифшацп експертам надали зразки кров1, вилучеш у трьох оСб, що перев1рялися. В ход1 щентифшацп, при пор1внянш даних зразшв запаху, вщбраних з кров1, 1з зразками запаху, вилученими при огляд1 м1сця поди, з'ясовано, що зразок запаху, вщбраний з кров1 М., мае спшьне джерело походження з1 зра-зком запаху, вилученим з поверхш частини спускового гачка тубуса РПГ-22 [8].
Заслуговуе на увагу досввд слвдчих у кримшальних провадженнях про злочини, передбачеш ст. 286 КК Укра!ни (Житомирська, Р1вненська обла-
сп). Так, тд час огляду автомобшв, як правило, ви-лучаються слвди бiологiчного походження, у тому числ зразки запаху з мiсця водiя, а у подальшому призначаеться одоролопчна експертиза [9]. Ii висновок у сукупносп з iншими джерелами доказiв може допомогти спростувати версш сторони захи-сту про те, що автомобшем, водiй якого винуватий у дорожньо-транспортнiй пригодi, керувала шша особа, а не пiдозрюваний.
Як позитивний приклад наведемо також вирок Апеляцiйного суду Житомирсько! областi, яким ко-лишнього суддю одного iз районних судiв Вшниць-ко! обласп Л. засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 383 КК Украши. Вирок залишено без змш Вищим спе-цiалiзованим судом Украши з розгляду цившьних i кримiнальних справ [10].
Л. визнано винним у тому, що вш без передба-ченого законом дозволу придбав у невстановлених слщством оСб вогнепальну зброю - пiстолет ТТ ка-лiбру 7,62 мм та магазин з набоями до нього. Вико-ристовуючи зазначену зброю, Л. iмiтував замах на свое життя та здiйснив калька пострiлiв у свш авто-мобiль та одяг. П1сля цього Л. залишив автомобшь у лiсосмузi, пiстолет приховав серед листя непода-лiк ввд нього i звернувся до мюцево! прокуратури iз заведомо неправдивим повiдомленням про зброй-ний напад на нього невщомими особами.
Щд час огляду мюця поди у лiсосмузi правоо-хоронцi знайшли приховану зброю, а неподалж вiд не! - двi господарсьш рукавички, як1 вилучили i упакували за участю експерта-одоролога. З речових доказiв були вiдiбранi зразки запаху. Порiвняльнi зразки отримали зi шкарпеток i черевиков Л. На до-судовому розслвдуванш i в судi Л. пояснював, що школи не торкався збро! i рукавичок, однак висно-вком одоролопчно! експертизи встановлено, що ва зразки запаху ствпадають. У подальшому Л. i його захисник поставили пiд сумшв достовiрнiсть ви-сновку експерта. Суд визнав даш, як1 у ньому мю-тяться, доказами у кримшальному провадженнi i за-значив, що дослщження проведено судовим експе-ртом, який мае кшолопчну (одорологiчну) освггу i вiдповiдний стаж експертно! роботи (11 рошв). Не-одноразовi дослщження проводилися поетапно, з використанням трьох собак-детекторiв, що були фь зично здоровi та знаходилися у робочому станi, що сввдчило про безпомилковють проведених тестових вибiрок.
Вивчення процесуальних документiв щодо призначення експертизи сввдчить, що, як правило, на виршення експертiв-одорологiв ставляться на-ступнi питання:
- Чи е у наданих зразках (або на предметах) за-паховi слiди людини?
- Ввд однiеl чи к1лькох осiб походять запаховi слiди людини з наданого об'екту?
- Чи е на даному об'екп запаховi слiди Х., чи! порiвняльнi зразки наданi на дослвдження?
- На яких з наданих предмепв е запаховi слщи Х. або iнших осiб, чи! порiвняльнi зразки представленi на дослвдження?
- Чи характеризуются шдивщуальним запахом Х. проби 3i слiдiв рук, шг (носимого взуття), виявленi пiд час слвдчо! (розшуково!) ди'?
- На яких вилучених предметах-слiдоносiях е запаховi слiди оаб, що перевiряються, чи! порiвня-льш зразки наданi на дослiдження?
- Чи е в слвдах кров^ поту з наданих обектiв шдивщуальний запах Х., чи! порiвняльнi зразки на-данi на експертизу?
Таким чином, одоролопчну iнформацiю мо-жна використовувати не тiльки пiд час оперативно-розшуково! дiяльностi, а й у процеа доказування у кримшальному провадженнi. Виявленi, належним чином зафшсоваш i дослiдженi експертом за допо-могою бiологiчного детектора запаховi слвди допо-можуть слвдчому i прокурору довести вину особи, яка вчинила кримшальне правопорушення. Однак, слад пам'ятати, що жоден доказ не мае наперед встановлено! сили. Отже, висновок одоролопчно! експертизи може бути поданий суду стороною об-винувачення виключно у сукупносп з iншими дже-релами доказiв, що допоможе встановити iстину у кримшальному провадженш.
Список лiтератури
1. Бшенчук П.Д. Кримiналiстика / П.Д. Бшен-чук. - К.: Атка, 1998. - 456 с.
2. Кримшалютика: пiдручник / В.В. Пясковсь-кий, Ю.М. Чорноус, А.В. 1щенко, О.О. Алексеев та iн. - К.: «Центр учбово! лггератури», 2015. - 544 с.
3. Шамонова Т.Н. Использование запаховой информации при расследовании убийств и других преступлений против личности / Т.Н. Шамонова,
B.И. Старовойтов, В.В. Гриценко, К.Т. Сулимов. -К.: Издательство ЭКЦ МВД РФ, 1997. - 48 с.
4. Салтевский М.В. Криминалистическая одорология (работа с запаховыми следами). / М.В. Салтевский. - К.: КВШ МВД СССР, 1976. - 47 с.
5. Грошенкова О.А. Одорологические исследования / О.А. Грошенкова // Вестник Саратовской государственной академии права. - 1997. - № 4. -
C. 142-148.
6. Гусева В.О. Використання результапв одо-ролопчного дослщження як доказiв у кримшальному провадженш / В.О. Гусева // Право i безпека. - 2015. - № 3 (58). - С. 68-71.
7. Кофанов А.В. Загальш засади деяких нетра-дицшних методiв експертних дослвджень / А.В. Кофанов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://nauka. kushnir.mk.ua/?p=63710.
8. Вшницьш одорологи розкрили злочин на За-карпаттi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://ndekc.vn.ua/node/3 6.
9. Рiвненськi правоохоронцi встановили вину-ватця ДТП [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dndekc.mvs.gov.ua/?p=2835.
10. Вирок Апеляцiйного суду Житомирсько! обласп ввд 28 серпня 2013 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://zib. com.ua/files/vyrok.pdf.
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ИНСТИТУТА ПАТРОНАЖА В УСЛОВИЯХ РЕФОРМИРОВАНИЯ СЕМЕЙНОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА
Лаисцева Д.Д.
магистрант 3 курса заочного юридического отделения ФГБОУ ВО «Астраханский государственный университет»
IMPROVING THE INSTITUTION OF PATRONAGE IN TERMS OF REFORMING FAMILY LAW
Laistseva D.D.
undergraduate 3rd year correspondence law offices of the "Astrakhan state University"
Аннотация
Статья посвящена вопросу совершенствования института патронажа в условиях реформирования семейного законодательства. В статье речь идёт о путях развития патронатной семьи в регионах и в масштабах всей страны. Автором предложены варианты создания законодательной базы для развития патронатной семьи и в сфере патроната. Данная проблема мало изучена и требует дальнейших исследований.
Abstract
The article is devoted to the improvement of the Institute of patronage in terms of reforming family law. In this article we are talking about the development of foster families in the regions and across the country. The author proposes options for a legislative framework for the development of foster families in the area of patronage. This problem is poorly studied and requires further research.
Ключевые слова: патронат, дети-сироты и дети, оставшиеся без попечения родителей.
Keywords: patronage, children-orphans and children left without parental care.
Патронатное воспитание отвечает запросам проводимой государственной политики, однако совершенствование этого института невозможно без решения правовых вопросов. Развитие патронатной семьи в регионах и в масштабах всей страны может осуществляться только на базе изменения федерального законодательства. Имеющиеся законы о
патронатном воспитании в субъектах России, по сути, исчерпали себя. Они подвергались многократным изменениям. Часть законов регулируют правоотношения, которые возникли до 2008 года и не применяются к новым, то есть не действуют. Бо-
