CC BY
16
Науковий вкник, 2003, вип. 13.4
жуеться, а вище мае дек1лька тдиомт 1 спад1в 1 в1д початку крони волопсть заболонно! деревини знову помггно шдвищуеться (рис. 1). 100
£
о и о ч о Я
---А - контроль
---Б - "Настанови"
— В - на 25% менше
— Г-на 25% бшыне -Д - на 50% бшыне
0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20
Высота, м Рис. 1. Волог^ть заболош
М.1. Горд1енко волопсть заболонно! деревини ясена звичайного вив-чав у змшаних 20-р1чних культурах, створених у св1жих д1бровах Голосивсь-кого люництва Ки!всько! област кожного мюяця впродовж всього року [1]. Його дослщи показали, що найвища волопсть заболонно! деревини впродовж всього року була бшя коренево! шийки 1 найнижча - вище висоти половини дерева. Зниження обводненост заболонно! деревини на висот середини висоти дерева цей дослщник пояснюе наявшстю двох систем подач1 води - наг-штаючо! (коршням) 1 вщсисно! (кроною). За наявност верхнього 1 нижнього двигушв току води посередиш (середина висоти дерева) обов'язково виникае зона максимального розтягнення. У межах крони волопсть деревини стовбу-ра шдвищуеться.
Аналопчний розподш вологи заболонно! деревини, яка вщм1чена нами у дерев дуба звичайного, спостер1гав Л.А. 1ванов (1948) у дерев сосни зви-чайно! насаджень Бузулукського бору [2]. У дерев сосни висотою 10 м Л.А. 1вановим було зафжсовано три спади { тдйоми вологость Р1зниця по во-логост деревини на р1зних висотах сягае 21 %.
Рис. 2. Горизонтальна проекця крон деревних порiд в секци "Б" (А) та в секци "В" (Б) в кв.46дт.7Якушинецькогол-ваВтницького ДЛМГ
Прохщ води у стовбурах вище коренево! шийки залежить вiд в,язкостi плазми кштини i сили, з якою и всмоктуе крона. Змiна вологостi деревини на
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.4
промiжку вiд коренево! шийки i до крони зумовлена рiзним прогрiванням CTOB6ypiB i, як наслiдок, змiною в'язкость У мiсцях бiльш високого прогрь вання стовбура в,язкiсть плазми китин зменшуеться, що сприяе швидкому руху рщини. Чергування дiлянок з рiзною iнтенсивнiстю нагрiвання стовбура супроводжуеться утворенням зон швидкого i повiльного проходження води i, природно, рiзних зон оводненост деревини.
За нашими дослщами на вологiсть заболонно! деревини дуба впливае не штенсившсть доглядових рубань, а розмщення дерев на плошд. Пщтвер-дженням можуть бути дшянки, на яких доглядовi рубання проводили зпдно з "Настановами" (секцiя Б) з повнотою першого ярусу 0,72 i кшьюстю дерев дуба на гектарi - 376, але розташоваш вони (дерева) нерiвномiрно по плошд (рис. 2). На цiй дшянщ вологiсть заболонно! деревини найнижча (рис. 1). На дшянщ, на яюй пiд час доглядових рубань вирубували деревини на 25 % мен-ше, нiж це передбачено "Настановами", з повнотою 0,70 i кшьюстю дерев дуба 339 (секщя В), дерева ще! породи розмщет рiвномiрно по плошi (рис. 2). На цш дiлянцi вологiсть заболонно! деревини найвища (рис. 1). На наш пог-ляд, наявнiсть найвищо! вологостi заболонно! деревини дуба на останнш дь лянцi (секцiя В) пояснюеться рiвномiрним розмiшенням дерев дуба по плошд i тим, що гшки одних дерев заходять у сферу крони сусщшх (рис. 2). За таких умов у межах крони першого ярусу уповшьнюеться сила виру i зменшуеться освплення дуба прямим сонячним промшням. Як наслщок, знижуеться вит-рата вологи деревами дуба на трансшращю i шдвищуеться волопсть заболонно! деревини.
Волопсть заболонно! деревини дуба на шших дшянках цих часткових культур займае промiжне мюце (рис. 1).
Отже, шд час доглядових рубань слщ прагнути не тiльки визначити оптимальну кiлькiсть деревини, яку потрiбно вилучати iз насаджень, а й зали-шати рiвномiрне розмiщення дерев першого ярусу на площд.
Висновки
Рiзна iнтенсивнiсть доглядових рубань не впливае на волопсть деревини дуба в часткових культурах. Лише рiвномiрне розташування дерев на дшянщ забезпечуе максимальну оводнешсть заболонно! деревини i, вщповщ-но, високу бюлопчну стшюсть дуба звичайного.
Л1тература
1. Гордиенко М.И. Ясени в лесных ценозах равнинной части Украины/ Автореф. дис... докт. биол. наук. - К.: 1971. - 51 с.
2. Иванов Л.А. Влажность древесины ствола в связи с водообменном дерева// Тр. ин-та физиологии растений АН СССР. - 1948. - Т.6, вып.1. - С. 112-124.
3. Крамер П., Козловский Т. Физилогия древесных растений. - М. : Гослесбумиздат, 1963. - 628 с.
4. Настанови по рубках догляду в люах Украшсько'1 РСР. - К.: Урожай, 1971. - 76 с.
5. Постанова Кабшету М1тстр1в Украши вщ 16 травня 1996 року № 535 "Про зат-вердження Правил рубок, пов'язаних з веденням люового господарства та шших рубок".
6. Проценко Д.П. Водний режим рослин. - К.: Вид-во КДУ, 1958. - 242 с.
УДК 630*237.2: 630*18 В.1. Ткачук, канд. с.-г. наук -
ДЛГО "Житомирлк"; О.О. Орлов, канд. бюл. наук;
В. О. Бузун, канд. с.-г. наук - Полкький фiлiал УкрНД1ЛГА
НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦП Л1СОВИХ Б1ОГЕОЦЕНОЗ1В НА
ОСУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ
Описано хщ змши люових ^H03iB на Жужельськiй лiсоосушувальнiй системi Житомирсько'1 областi пiсля 40-pi4Horo осушення i Кричильськiй - PiBHeHCbKOi об-ласт - пiсля 30-рiчного осушення, зазначено позитивш й негативнi тенденцп цього процесу.
Ключов1 слова: лiсоосушення, лiсовi бiогеоценози, трансформацiя люово'1 рос-линносп, повторне заболочування.
V.I. Tkachuk- "Zhitomirlis"; O.O. Orlov; V.O. Buzun -Polis'kiy Branch of UkrSRIFA Direction of transformation of forest biogeocenoses on drainage soils
Research of contemporary state of forest-drainage network and forest vegetation on drainage soils in Ukrainian Polissya showed presence of two main directions of transformation of forest biogeocenoses - stable and digressive. Intensification of the last one contributes of urgent renewal of active forestry and biotechnia on drainage soils.
Всередиш минулого столггтя загальна площа перезволожених люових земель i бол1т - пдролюомелюративний фонд (ГЛМФ), розташований, голов-ним чином, у басейш р. Прип'ять та ii приток, становила на територи Укра-шського Полюся понад 600 тис. га [9]. На той час сформувалася концепщя ль соосушувальноi мелюраци як найбшьш ефективного заходу з тдвищення про-дуктивносп заболочених люових насаджень, у першу чергу соснових [5]. Про-тягом 1960-80-х рр. перша черга ГЛМФ була освоена, люоосушувальш систе-ми були побудоваш на площд 238,5 тис. га [2]. Наслщки цих широкомасштаб-них робгг не завжди повшстю виправдали спод1вання [1, 4], проте на основних масивах осушених земель були досягнув певш позитивш результати [6, 8].
Шсля прокладки мереж1 мелюративних канал1в р1вень грунтових вод ютотно знизився, звшьняючи корененаселений шар грунту вщ надлишку води, зросла аеровашсть останнього, що призвело до поступового полшшення водно-ф1зичних i х1м1чних властивостей торф'яних грунлв, тдвищення ix ефективноi родючост [3, 6, 7]. Загальними рисами змши люорослинних умов на осушених землях стало зменшення плошд мокрих бор1в, мокрих субор1в i вщкритих люових болщ а також ютотне збшьшення частки площ вологих су-бор1в i вологих бор1в.
Проте, з кшця 1980-х рр., коли осушеш лiсовi землi Полiсся майже на всш плошi були забрудненi радюнуклщами внаслiдок аварii на Чорнобильсь-кш АЕС, i господарська дiяльнiсть на них практично припинилася, люоосу-шувальна мережа деформувалася. Значна частка каналiв зруйнувалася, що призвело до утворення осередюв повторного заболочування, де почався диг-ресивний процес розширення площ сирих борiв i суборiв за рахунок переходу до них вологих борiв.
Рослиншсть осушених земель реагувала на мелiорацiю вже у першi роки, коли у флористичному складi лiсовиx фiтоценозiв найбiльш швидко зменшилася частка пгрофтв, проте розширилося представництво мезофтв i
