CC BY
21
новш частинi дерев i змшюеться в межах 46,0 %-97,1 %. Наявшсть !х на стов-бурнiй частиш (до крони) менша i становить 2,9 %-54,0 %.
Вплив нектри ранотворно! на санiтарний стан насаджень вивчали на пробнiй площi №4 у Заболо^вському лiсництвi Коломийського держисгос-пу. Детально аналiзували дерева вщ першо! до п'ято! категорiй стану [6].
Встановлено, що максимальна кшьюсть ракових пухлин на сильно ос-лаблених, всихаючих i сухостiйних деревах охоплюе все дерево. Водночас, на стовбурах дерев I i II категори стану, пухлини в основному знаходяться у кронi (78,6 %-100 %). Таким чином, пiдтверджуеться виршальне значення згаданого патогена у поступовш деградаци ушкоджених ним букнякiв, а та-кож те, що шфекщя може розповсюджуватись, починаючи з крони дерев.
Для боротьби з грибами з роду Nectria необхщно ретельно виконувати ряд заходiв, а саме уникати пошкоджень будь-якого характеру з профшактич-ною метою. Одним iз перспективних лiсогосподарських лiсозахисних заходiв у букових деревостанах Прикарпаття та Ошлля, спрямованих на обмеження масового поширення вогнищ ракових хвороб, мае стати постшне пiдвищення !х iмунiтету за допомогою проведення вчасних доглядових рубань, а за необ-хщност i реконструкцп шляхом створення часткових та шднаметових культур, якi найбшьшою мiрою вiдповiдають корiнним типам деревосташв.
Л1тература
1. Слободян Я.М., Шшльчак Т.Г., С1рко М.О., Хансо М. Особливост1 поширення ракових хвороб в букових люах Прикарпаття// Тези доп. IV наук.-техн. конф. Захист лю1в Ук-ра1нських Карпат вщ хвороб i шкiдникiв. - Iвано-Франкiвськ, 1992. - С. 43.
2. Молотков n.i. Поширення некрозних та ракових захворювань в букових люах Ук-ра1нських Карпат// Захист Карпатських лю1в вщ хвороб i шкiдникiв. - Ужгород: Карпати, 1968. - С. 11-18.
3. Lonsdale D. Nectria coccinea infection of beech bark: variations in disease in relation to predisposing factors. Ann. Sci.forest., 1980, 37 (4). - P. 307-317.
4. Слободян Я.М. Nectria - шфекцшна хвороба букових деревосташв Украшських Карпат// Наук. вюник УкрДЛТУ: Лшвницью дослщження в Укра!ш. - Льв1в. - 2003, вип. 13.3. - С. 142-145.
5. Chira D., Chira F. Nectria injections an European beech in Romania/ Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe (Proc. of the IUFRO Working Party 7.03.10, September 24-28, 2000, Busteni, Romania). Brasov, Romania, 2001. - P. 123-124.
6. Саштарш правила в люах Украши. - К.: Наука, 1995. - 20 с.
УДК 630*42 Наук. cniep. Р.М. Bimep, канд. с.-г. наук;
ст. наук. cniep. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук; Т.В. Кухарський - УкрНДЫрлк; Г.Д. Лялюк1
СТАН I СУКЦЕС11 ДУБОВИХ Л1С1В ЗАХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ, ПОШКОДЖЕНИХ СТИХ1ЙНИМИ ЯВИЩАМИ
На основ1 вщомчих матер1ал1в 2000-03 рр. проведено анал1з обсяпв пошкоджень стихшними явищами лю1в Тернопшьсько! област та !х типолопчну характеристику. За результатами мошторингових дослщжень охарактеризовано стан i структуру типового грабово-дубового деревостану, пошкодженого буреломом, i описано 3 основних
1 Ьано-Франшвський нацюнальний техшчний ушверситет нафти i газу
ступеш руйнування стихieю структури лiсових екосистем. На n^craBi повторних об-стежень проаналiзовано сукцесп лiciв, пошкоджених cтихiйними явищами.
Ключов1 слова: пошкодження cтихieю, тип люу, стан, структура, клас пошкод-ження, дефолiацiя.
Senior scientific employee Y.S. Shparyk; R.M. Viter;
T.V. Kukhars'kyj - UMFRI; G.D. Lyalyuk - IFNTUPG
Health conditions and successions of oak forests damaged by natural
disasters at Western Podillya
Analysis of the area and characteristics for oak forests damaged by natural disasters in Ternopil region of Ukraine are presented according to the statistics. Health conditions and structures of the typical hornbeam-oak forests are defined according to the data of monitoring (2001-2004) plots. Three main stages of the stand destructions and directions of the stand successions are described too.
Keywords: natural disasters, forest types, health conditions, forest structure, damage class, defoliation.
Стихшт явища, насамперед впрови та буреломи, щор1чно завдають ютотних збитюв люовому господарству у багатьох крашах св1ту. Так, загаль-ний об'ем вiтровальноi деревини внаслщок сильних урагашв, яю пройшли у Ычш-березш 1990 року в Центральны Сврош, становив близько 100-110 млн.
3 3 • 3
м деревини, зокрема, в Ншеччит - 70 млн. м , у Швейцарп - 4,5 млн. м [1-3]. У Шмеччиш (земля Баден-Вюртемберг) близько 25 % щорiчного об'ему лicозаготiвлi становлять так зваш "випадковГ люокористування, а з них бшь-ше половини - впровальна деревина, в основному, низькоi якост [4]. У Чехи щорiчно 41 % рубань проводиться шсля cтихiйних лих [5]. 1сторичний аналiз повторюваноcтi та масштабности вiтровiiв в Украшських Карпатах, лiciвничi ас-пекти причин ix виникнення виcвiтлив у свош монографii 1.Ф. Калуцький [6].
За останш роки на територп Заxiдного Подiлля почаcтiшали катастро-фiчнi cтиxiйнi явища (вiтровii, буреломи), яю призводять до повного або час-ткового руйнування лicовиx фiтоценозiв, тобто вщбуваються певнi змiни в його видовому склад^ cтрyктyрi i т.п. [7, 8]. Тому, враховуючи актуальшсть для люового господарства ще1* проблеми, було вивчено змши стану i структури, та наступних сукцесш лiciв на дiлянкаx катаcтрофiчниx пошкоджень. Доcлiдження реалiзовано у двох напрямках. По-перше, проаналiзовано вь домчу шформащю за оcтаннi роки (2000-03 рр.) щодо обсяпв пошкоджень лiciв Тернотльсько!" облаcтi внаcлiдок рiзниx катаcтрофiчниx стихшних явищ. По-друге, на об'ектах II рiвня монiторингy лiciв проаналiзовано структуру, стан та динамжу дубових лiciв, пошкоджених буреломом 2001 року.
Характеристика лiciв, пошкоджених катаcтрофiчними стихшними явищами, проводилась за вiдповiдними вщомчими даними ДЛГО "Терно-пiльлic". Було взято до уваги таю параметри люових дiлянок: площа, вiк, се-реднiй дiаметр та висота, боштет, повнота, запас, вид пошкоджень, рш cтиxii.
Поcтiйнi пробнi площi II-го рiвня монiторингy лiciв були закладеш у 2001 роцi на територп Чортювського держлicгоcпy. У 2004 рощ виконано повторш обстеження з метою вивчення динамши стану та сукцесш насад-жень залежно вiд ступеня пошкоджень. Дослщження проведено за методи-
кою II рiвня монiторингу лiсiв iз вивчення бiорiзноманiття та сукцесiй: на кожнш постiйнiй пробнiй площi закладено чотири круговi площадки радь усом 12,64 м зпдно зi ступенем пошкодження: контроль, слабка, середня та сильна. Для вшх дерев на площадках визначали такi таксацiйнi показники: порода, окружшсть стовбура, клас Крафта, частка сухих сучюв, стан вершини, ступiнь плодоношення, дефолiацiю вершини та вЫе! крони, дехромацiю, пошкодження ентомошюдниками, фiтозахворюваннями та шшими чинниками.
У Тернопiльськiй областi у 2000 рощ вггровп та буреломи завдали люо-вим екосистемам пошкоджень рiзного ступеня на площi 549 га. Значно бiльшi обсяги руйнування лiсових екосистем стихiею зафiксованi у 2001 рощ - 2635 га. У 2002 та 2003 щ плошд знову прийшли в норму - 329 та 313 га вiдповiдно.
Типолопчний аналiз пошкоджених стихiею насаджень Тернопшьсько! областi показав домшування за площею дубових типiв люу - 81,1 %. Частка вологих грабових дiбров становить 60 %, свiжих грабових дiбров - 17,7 %. На буковi типи люу, представленi виключно вологими грабовими бучинами, припадае 18,9 %. Тобто, стихiя в регюш пошкоджуе деревостани виключно дубових i букових типiв лiсу. Аналiз за породним складом також засвiдчив переважання змiшаних деревостанiв з домшуванням дуба. При цьому, частка останнього змшюеться вiд 3 до 7 одиниць у складь Площа таких деревоста-нiв становить 50 % вше! плошi пошкоджених стихiею лiсiв. 1стотною е частка люових культур модрини та ялини звичайно! (20,3 %), якi зосередженi в основному у Бучацькому та Тернопшьському ДЛГ (рис. 1).
30
% 25
20 /
15 1
10 1
5 / р 1
0 К - -^^-^^--^^-
10Бк >5Д >5 Бк 3-4Д > Мд,Ял >Г, Б, Ос
Рис. 1. Розподт лшв Терноптьсько1 областц пошкоджених стихШними явищами за 2000-03 рр., за складом порiд
На похщш деревостани граба та м'яколистяних порщ припадае близь-ко 19 %. Площа монодомшантних букових деревосташв становить 4,9 %, а змшаних - 5,3 %. Порiвняння площ тишв лiсу та деревостанiв свiдчить, що площа похщних деревостанiв у дубових типах люу (дiбровах та судiбровах) становить близько 40 %.
Проiлюструемо напрямки змiн у деревостанах тсля пошкодження стихiею на прикладi типового об'екту (ППП-1Т), закладеного у Колиндянсь-кому лiсництвi Чортювського ДЛГ (16 квартал, 10 видш). За матерiалами люо-впорядкування цей деревостан е корiнним, природного походження, складно!
двохярусно! будови i характеризуемся такими показниками: вiк - 80 рокiв, склад - 8Д1Г1Клг+Лп, повнота - 0,7, боштет - I, запас - 310 м /га. Тип люу -свiжа грабова дiброва (Б2ГД).
За матерiалами швентаризаци облiкових площадок проведено розраху-нок лiсiвничо-таксацiйних характеристик деревосташв рiзного ступеня пош-кодження у 2001 та 2004 роках (табл. 1). На контролi (дшянка без видимих пошкоджень) у 2004 рощ зафжсоваш так показники: склад деревостану 9Д1Г+Кл.г, од. Яс, дiаметр - 36,7 см, висота - 24,0 м, запас - 28,4 м3, середнш клас пошкодження - 1,9. Деревостан тут двохярусний, з домшуванням у пер-шому ярус дуба звичайного за незначно! участ клена гостролистого - 10 Д, од. Кл.г. Другий ярус формуе граб за одиничного представництва ясена - 10Г, од.Яс. Серед деревних порщ найпрший стан дуба звичайного. Середнш клас пошкодження дуба становить 2,5, в той час як граба вдвiчi менший - 1,3. Час-тка сухих сучюв закономiрно найвища у дуба - 42 %, у граба - 20 %. Пошкодження листогризучими також вишд у дуба - 35,5 %, в той час у граба цей по-казник становить 22,2 %. Шдрют поширений нерiвномiрно по плошд, життездатний i мае склад 4Г3Кл.г1Яс1Лп11л (700 шт./га). Пiдлiсок середньо! густоти, представлений лiшиною, бузиною чорною та бруслиною европейсь-кою. Загальне проективне покриття трав'яно! рослинностi становить близько 70 %, з перевагою зеленчука жовтого (70 %) та яглищ (20 %).
Середт показники Р1к обстеження
2001 2004
К III* II* I* К III* II* I*
D, см 30,7 34,2 30,5 23,6 36,7 38,1 33,9 26,1
Запас, м3 27,01 23,65 11,84 3,79 28,4 22,0 11,87 4,1
Клас Крафта 2,4 2,3 2,3 2,3 2,9 2,2 2,5 2,9
Вершина 0,3 0,1 0,0 0,1 0,3 0,1 0,0 0,1
Сух1 гшки 28,1 20,6 21,7 12,5 33,0 25,6 30,0 30,0
Стутнь плодоношення 0,3 0,4 0,5 0,5 0,1 0,6 0,5 0,3
Дефол1ащя вершини, % 40,8 31,6 27,5 29,4 34,3 34,4 30,0 37,5
Дефол1ащя загальна, % 34,8 32,8 27,1 24,4 30,7 28,8 31,7 40,0
Дехромащя, % 31,3 19,1 15,8 14,4 19,1 23,1 25,0 26,3
Клас пошкодження 2,0 2,0 1,6 1,4 1,9 1,8 2,2 2,4
Види пошкоджень, %:
■ ентомошюдники 31,3 34,1 22,5 28,1 25,4 23,8 25,0 21,3
■ ф1тозахворювання - - - - 2,6 3,8 5,8 3,8
■ мехашчш - 7,2 15,0 12,5 - 4,4 13,3 12,5
Прим1тка: * - позначення ступешв пошкодження деревостану: I - сильний;
II - середнш; III - слабкий; К - контроль.
На дшянщ слабких пошкоджень склад деревостану у 2004 рощ був ду-же под1бний до контролю - 9Д1Г, од. Лп. !нш1 лшвничо-таксацшш показни-ки: Бсер. - 38,1 см; Нсер. - 24,7 м; запас - 22,0 м ; середнш клас пошкодження -1,8. Перший ярус складаеться виключно з дуба звичайного, другий - i3 граба з незначною домшкою липи дрiбнолистоl. Дуб порiвняно з грабом характеризуеться пршим станом, про що свдаать усередненi показники: клас по-
шкодження дуба становить 2,2, cyxi сучки - 30 %, пошкодження листогризу-чими - 25 %, борошнистою росою - 6 %, мехашчш - 5 %; клас пошкодження граба становить 1,2, % сухих сучюв - 20 %, пошкодження листогризучими -24 %, поперечним раком - 2 %, мехашчш - 4 %.
Пщрют на контролi життездатний i характеризуемся груповим поши-ренням на площi. Склад шдросту - 3Г3Лп2Яс2Кл.п., густота - 1140 шт./га. Сумарне проективне покриття трав'янисто! рослинностi становить 80 %. До-мiнуючий вид - зеленчук жовтий (50 %). Частки яглищ звичайно!, осоки волосисто!, медунки темно! i кропиви глухо! становлять 10 %.
На дшянщ пошкоджень середнього ступеня частка граба у складi де-ревостану зросла - 7Д3Г+Лп. У 2004 роцi встановлено таю показники дере-востану ще! дiлянки: Бсер. - 33,9 см, Нсер. - 22,7 м, запас - 11,8 м3, середнiй клас пошкодження - 2,2. Перший ярус формуе дуб звичайний, а другий -граб i липа дрiбнолиста. Порiвняння показниюв стану в розрiзi деревних по-рiд свiдчить про традицшно гiрший стан дуба i на дшянщ середшх пошкоджень. Середнш клас пошкоджень дуба досить високий i становить 2,8, частка сухих сучюв - 40, пошкодження листогризучими - 23 %, борошнистою росою - 18 %, мехашчш - 28 %. Для граба встановлено нижчi показники пошкодження середнього класу - 2,0, сухi сучки - 27 %, мехашчш - 7 %. Зате пошкодження листогризучими ентомошюдниками дещо вишд у граба - 29 %.
У складi шдросту домшують граб та явiр - 4Г4Яв1Лп1Кл.г+Кл.п, 1л. Розташування шдросту по плошд групове, а густота найвища порiвняно з ш-шими дшянками - 1640 шт./га. У складi шдлюку середньо! густоти присутш бузина чорна, лщина та бруслина европейська. Сумарне проективне покриття трав 70 %. Найвища частка зеленчука жовтого - 40 %. На яглицю зви-чайну, осоку волосисту та ситник розлогий припадае по 10 %. По 5 % у проективному покритл займають розхщник европейський, кропива глуха, кро-пива дводомна i куничник наземний.
На дглянщ сильних пошкоджень бурелом повшстю зруйнував перший ярус, сформований дубом звичайним. Тому, стан насадження визначаеться станом другого ярусу, в якому домшуе граб - 7Г3Д. Як i на попередшх дшян-ках, стан дуба прший порiвняно з грабом. Так, клас пошкодження дуба становить 3,0, частка сухих сучюв - 40,0 %, пошкодження листогризучими - 30,0 %, борошнистою росою - 30 %, мехашчш пошкодження - 10,0 %. У граба щ показники нижчт клас пошкодження становить 2,3, частка сухих сучюв - 28,6 %, пошкодження листогризучими - 20,0 %, мехашчш - 7,1 %. Шдрют життездатний, складом 7Г3Кл.г i вщзначаеться груповим поширенням по плошд. Серед-ня густота шдросту на дшянщ 1240 шт./га. У складi шдшску присутш бузина чорна, лщина та бруслина европейська. Сумарне проективне покриття найнижче порiвняно з шшими донками у зв'язку iз високою густотою шдшс-ку i становить 60 %. Найбшьшу частку у проективному покритл становлять види люово! екологи - осока волосиста (30 %), ожина люова (20 %) та зеленчук жовтий (20 %).
Результати монгторингових обстежень, проведених у 2004 рощ, дають змогу констатувати найпрший стан деревостану на дшянщ сильного пошко-
дження. Для цього об'екту встановлено найвищi показники дефолiацiï, дехро-маци, сухих сучюв та клас пошкодження. Найнижчий клас пошкодження встановлено на площадщ слабких пошкоджень - 1,8. Найбiльшi пошкодження листогризучими ентомошюдниками (25,4 %) зафжсовано на контрольны дiлянцi, що обумовлено, на нашу думку, найвищою участю дуба у складi, який порiвняно з iншими породами зазнае iстотнiшого впливу. Проте, на да-ному об,ектi цiлком закономiрно не зафжсовано механiчних пошкоджень дерев, а найвища частка механiчних вад, завданих буреломом (13,3 %) та ура-жень фггозахворюваннями (5,8 %), визначено на дшянщ середшх пошкоджень. Порiвняння показникiв у розрiзi деревних порiд свiдчить про кращий стан граба порiвняно з дубом за вЫма проаналiзованими показниками. Так, клас пошкоджень дуба вардае в межах 2,2-3,0, частка сухих сучюв - 30,042,0 %. У граба клас пошкоджень змшюеться в межах 1,2-2,4, а частка сухих сучюв - 20-27 %. Плодоношення обох порщ е слабким на вшх дшянках. Пошкодження листогризучими у дуба вардають в межах 22,5-35,5, а в граба -21,3-28 %. Граб характеризуеться кращим станом стосовно фггозахворювань та мае менше мехашчних пошкоджень, завданих вггром. Вш також с^зь до-мшуе за кiлькiсними показниками у складi пiдросту, а найвища його частка на дшянщ сильних пошкоджень - 66 %.
Анашз динам^ стану деревосташв св^ить, що максимальне попр-шення за бiльшiстю показникiв спостершаеться на дiлянцi пошкоджень сильного ступеня. Наприклад, кiлькiсть сухих сучюв порiвняно з результатами об-стежень 2001 р. збшьшилась у 2,4 раза, дефолiацiя вершини зросла на 8,1 %, загальна дефолiацiя - 27,6 %, дехромацiя - 82,6 %, клас пошкодження -71,4 %. На дшянках середшх пошкоджень збшьшення наведених показникiв е менш ютотним: частка сухих сучкiв - 38,2 %, дефолiацiя вершини - 9,1 %, де-фолiацiя загальна - 17,0 %, дехромацiя - 58,2 %, клас пошкодження - 37,5 %. На об,екгi пошкоджень слабко'' iнтенсивностi вiдзначено ознаки покращення стану - зниження класу пошкодження на 10 % за рахунок зменшення загально'' дефолiацiï крон. На контролi також зафiксовано покращення стану, обумовле-не зменшенням дефолiацiï та дехромаци, i, вiдповiдно, класу пошкодження на 5 %. На вшх дшянках встановлено збшьшення середнього дiаметра та запасу стовбурно'' деревини. Пошкодження листогризучими комахами збшьшились тiльки на дшянщ пошкоджень середньо'' iнтенсивностi - 11,1 %, а на шших за-фiксовано зниження цього показника. Однак, негативним явищем на вшх без винятку дiлянках е збшьшення вщсотка сухих сучкiв та прогресуючий розви-ток фiтозахворювань - борошнисто'' роси дуба.
На основi результата дослiджень можна зробити такi висновки:
1. За перюд 2000-03 рр. середньорiчна площа лiсiв, пошкоджених впро-вiями та буреломами, становить 957 га. Мшмальш обсяги зафжсова-но у 2003 р. - 313 га, а максимальш у 2001 р. - 2635 га. Найбшьша частка дубових тишв люу - 81,1 %, в т.ч. 50 % плошд припадае на змь шаш деревостани з перевагою у складi дуба звичайного.
2. Встановлено, що характеристики стану деревосташв на об'екл мониторингу, в основному, попршуються вiд контролю до дшянки сильного
ступеня пошкоджень буреломом, на якш повшстю зруйновано перший ярус. На вЫх облжових дiлянках за комплексною ощнкою стан головно! типотвгрно1 породи прший поргвняно з грабом.
4. Максимальне погiршення стану деревостанiв на пробних площах з 2001 до 2004 року постершемся на дшянках пошкоджень сильного ступеня, а найкращий стан - на контроль За аналiзований перюд встановлено прирют за дiаметром та запасом на вЫх дiлянках. Спостерь гаеться негативна динамжа стосовно фiтозахворювань дуба звичайно-го. Пошкодження ентомошкiдниками, як правило, зменшились.
5. Стан природного вщновлення шд наметом дослiджуваних деревоста-шв задовiльний. У складi домiнуе шдрют граба. Дуб звичайний не вгд-новлюеться природним шляхом, а тому, для вщновлення коршних де-ревосташв необхiдно проводити заходи сприяння поновленню голов-но! породи.
Л1тература
1. Kamlah K. Kritische Anmerkungen eines Betroffenen zur Bawaltigung der Sturmschaden// Allg. Forstz. - 1990. - 45, № 51-52. - S. 1327-1330.
2. Broggi Mario F. Wald, Sturm, Aufrusten und Borkenkäfer - Gedanken hierzu einige Zeit danach// Schweiz. Z. Forstw. - 1990. - 141, № 12. - S. 1037-1044.
3. Лавний В., Лесаг Р. Результата дослщження впровашв у Кмеччиш та Швейца-рп// Наук. вюник НАУ: Лшвництво. - 2001, № 39. - С. 77-87.
4. Abetz P. Sturmschaden aus waldwachstumskundlicher Sicht// Allg. Forstz. - 1991, № 12. - S. 626-629.
5. Vyskot M. Forest as an ecological and economic factor// Lesnictvi. - 1989, № 11. -С. 949-959.
6. Калуцький 1.Ф. Впровали на твшчно-схщному макросх^ в Украшських Карпатах. - ЛьвГв: Манускрипт, 1998. - 204 с.
7. Шпарик Ю.С., В1тер Р.М., Кухарський Т.В., Лазар В.А. Вплив в1тровал1в на стан i структуру лю1в Карпат та Приднютров'я// Лгс1вннцтво i агролюомелюращя. - 2003, № 104. - С. 36-46.
8. Дати оцшку динам1чних змш тд впливом антропогенних i техногенних фактор1в на основ1 мошторингових дослщжень в лiсах репону Карпат: Зв1т про НДР з теми № 24 (заключ-ний)/ Украшський НД1 прського л^внидтва, № ДР 0100U001489; Обл. № 0203U002567. - 1ва-но-Франкiвськ, 2002. - 177 с.
УДК 630*28 Ст. наук. ствроб. В.В. Гримашевич, канд. с.-г. наук -
1нститут лку НАН Бторуа
ПРОБЛЕМИ РАЦЮНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЯГ1ДНИХ ТА ГРИБНИХ РЕСУРС1В В АНТРОПОГЕННИХ Л1САХ
Наведено результати дослщжень pecypciB ягiдних рослин та ютивних грибiв у лiсах Бiлорyсi. Вивчено ix запаси, стан, вплив антропогенних факторiв, значення для людини та люу. Пропонуються шляхи рацiонального використання, охорони, тдви-щення врожайностi та мониторингу.
Ключов1 слова: ягiднi рослини, юттвш гриби, ресурси, запаси, стан, антропо-геннi фактори, врожайнiсть, охорона, мониторинг.
