CC BY
12
Клименко Анастаая Леон^вна,
кандидат юридичних наук, викладач кафедри трудового та господарського права, Харквський нацюнальний унiверситет внутрiшнiх справ, Украна, м. Харюв e-mail: a.klymenko21@gmail.com ORCID 0000-0001-9587-5827
doi: 10.21564/2414-990x.143.148839 УДК 336.5
ЗУБОЖ1ННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ: ПРИЧИНИ, НАСЛ1ДКИ I ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
У cmammi проанал1зовано пгдходи до визначення поняття «бгднкть», розглянуто ргзт дефтщп. З'ясовано причини збiднiння i зубожтня населення Украти. Запропоновано шляхи ix подолання.
Ключовi слова: бвдшсть; зубожшия; споживчий кошик; прожитковий мМмум.
Клименко А. Л., кандидат юридических наук, преподаватель кафедры трудового и хозяйственного права, Харьковский национальный университет внутренних дел, Украина, г. Харьков.
e-mail : a.klymenko21@gmail.com ; ORCID 0000-0001-9587-5827
Обнищание населения Украины: причины, последствия и пути его преодоления
В статье проанализированы подходы к определению понятия «бедность», рассмотрены различные дефиниции. Выяснены причины обеднения и обнищания населения Украины. Предложено пути их преодоления.
Ключевые слова: бедность; обнищание; потребительская корзина; прожиточный минимум.
Постановка проблемы. В УкраТш, як i в будь-якш шшш держав^ що пози-цюнуе себе як правова, социальна, демократична i в якш виконуються обов'язки щодо захисту прав i задоволення iнтересiв людини, забезпечення пдного рiвня життя i доступу до засобiв правового захисту тих, чиТ права були порушеш, певш верстви i групи осiб «мають право на сощальний захист, що включае право на забезпечення Тх у разi повноТ, частковоТ або тимчасовоТ втрати працездатносп, втрати годувальника, безробiття з незалежних вщ них обставин, а також у ста-ростi та в шших випадках, встановлених законом» (ст. 46 Конституцп УкраТни) [16]. Виходячи зi сказаного, вважаемо за дощльне зазначити, що безробiття з незалежних ввд громадян обставин, зменшення рiвня заробiтноТ плати - це частш за все наслiдки кризи в економщ або виникнення певних проблем,
пов'язаних i3 невдалим i непродуманим плануванням, недалекоглядшстю можновладщв, якi розробляють програми розвитку i розбудови держави. Не е винятком i сьогодення. Як наголошують фахiвцi, полiтики i громадськi дiячi, нинi потребують негайного вирiшення питання стрiмкого збiднiння населення, надання (а перед цим вщнайдення способiв i джерел) фiнансовоí пiдтримки найбiльш вразливим верствам, оскшьки зниження доходiв громадян призводить не тшьки до подальшого зубожiння, а й до вщтоку громадян молодого i серед-нього вжу, якi змушенi шукати кращого життя в iнших краíнах i працювати на ix благо i процвiтання, пiдвищення рiвня злочинностi тощо. З огляду на це уряду насамперед слщ враховувати потреби громадян, зокрема, в отриманш достойно'1' заробггно'1" платнi, що гарантовано ст. 43 Конституцп Украши, споживчi тощо. Як наголошують О. Д. Гордей (O. D. Hordei) i Б. Д. Пацай (B. D. Patsai), «вка-заний концепт зараз мае бути покладений в основу державно'1' полмки Украши, оскiльки, намагаючись наблизитися i досягти рiвня розвинених краш, передусiм варто вживати всix заxодiв для забезпечення виконання обов'язюв iз дотримання прав людини вiдповiдно до Керiвниx принципiв Органiзацií Об'еднаних Нацш» [1], шдвищення рiвня й якостi життя населення, тобто якост продуктiв харчу-вання, медичних послуг, умов проживання, правово'1' заxищеностi.
З огляду на сказане варто додати, що, обравши евроштеграцшний курс, i влада, i громадяни мають бути готовими не лише до европейського рiвня дохо-дiв, а й до европейських щн на товари i послуги, змши усвiдомлення населенням того, ким вони е, на яку яюсть життя заслуговують.
Зважаючи на те, що з отриманням безвiзу, появою можливостi вiльно пересу-ватися, сшвставляти рiвень i якiсть життя у свош та iншиx крашах, саме збщншня стае бiльш очевидним, що шдтверджуе нагальнiсть й необxiдностi з'ясування причин i вiднайдення шляxiв подолання цього явища.
AHani3 остантх дослiджень i публ^ацш. Передусiм вкажемо, що вивчення наукових джерел дозволяе констатувати: ниш проблемам зубо-жшня населення й ввднайденню шляxiв i можливостей подолання збщшння, незважаючи на те, що вона потребуе нагального виршення (це вс розумiють, про це всi говорять), не придiляеться належно'1' уваги. Хоча окремих iT аспек-тiв торкалися у сво'1'х роботах, присвячених сощальному захисту малозабез-печених, таю науковщ, як I. Ф. Грибвденко (I. F. Hrybidenko), В. В. Дерега (V. V. Dereha), М. О. Багмет (M. O. Bahmet), А. Ф. Приходько (A. F. Prykhodko), С. В. Венеджтов (S. V. Venediktov), С. Я. Вавженчук (S. Ya. Vavzhenchuk), С. В. Вишновецька (S. V. Vyshnovetska), В. Ю. Годлевська (V. Yu. Hodlevska), I. В. Зуб (I. V. Zub), М. I. 1ншин (M. I. Inshyn), В. Л. Костюк (V. L. Kostiuk), О. Л. Кучма (O. L. Kuchma), С. С. Лукаш (S. S. Lukash), Л. П. Лутицька (L. P. Lutytska), А. Р. Мацюк (A. R. Matsiuk), О. В. Мартинюк (O. V. Martyniuk), О. 6. Мачульська (O. Ye. Machulska), П. Д. Пилипенко (P. D. Pylypenko), С. В. Попов (S. V. Popov), С. М. Прилипко (S. M. Prylypko), О. I. Процев-ський (O. I. Protsevskyi), О. М. Обушенко (O. M. Obushenko), В. I. Щербина (V. I. Shcherbyna), Л. М. Сшьова (L. M. Sinova), I. М. Сирота (I. M. Syrota),
С. М. Синчук (S. M. Synchuk), О. В. Тищенко (O. V. Tyshchenko), Г. I. Чани-шева (H. I. Chanysheva), В. I. Щербина (V. I. Shcherbyna), Н. М. Хуторян (N. M. Khutorian), О. М. Ярошенко (O. M. Yaroshenko) та гн. Буде доречним пгдкреслити, що науковг й доктринальнi позицп цих та гнших вчених е концептуально важливими.
Мета cmammi полягае в тому, щоб на пiдставi узагальнення думок науковцгв поглибити знання про поняття «зубожгння», виявити основнi причини цього в Украшг й окреслити можливi шляхи подолання цього явища.
Виклад основного Mamepiany. Передyсiм вкажемо, що свого часу питання нерiвностi i класово'1 диференцiацГí ставало предметом вивчення багато вчених-економiстiв, фглософгв, гсторикгв, серед яких Адам Смгт (Adam Smith) [2], Герберт А. Саймон (Herbert A. Simon) [3], Адольф Кетле (A. Quetelet) [4], К. Маркс (K. Marx) [5], Ф. Енгельс (F. Engels) [5], М. Вебер (M. Weber) [6] та гн. Так, К. Маркс, Ф. Енгельс [5, с. 293] дослгджували найбгльш загальнг основи гснування сощально'1 стратифгкацп, економгчно'1 нергвностг, бгдностг у XIX ст., якг розглядалися через ставлення людини до власностг й суспгль-ного розподглу пращ. Кргм того, К. Марксом розроблена теоргя, що згодом отримала назву «зубожгння пролетаргату», ïï суть полягае в наступному: тенденцгя до поггршення становища робгтника е необхгдним наслгдком закону капгталгстичного нагромадження, оскгльки з розвитком технгки дедалг менша частина капгталу перетворюеться на заробгтну плату г дедалг бгльша на засоби виробництва, змгнний капгтал утворюе щораз меншу частину всього суспгльного капгталу, а оскгльки попит на робочг руки створюеться лише змгнним капгталом, то, вгдповгдно, г попит на робочу силу, вгдносно всього суспгльного капгталу, мае падати. Таким чином, закони капгталгстичного виробництва призводять до утворення надлишкового населення, що затягуе робгтника щодалг глибше у злиднг [5, с. 626-662]. У свою чергу М. Вебер причину бгдностг вбачав у вгдсутностг засобгв виробництва у тих, хто своею працею сприяе накопиченню багатства у власникгв засобгв виробництва [6, с. 5]. У цглому, як пише В. Ю. Годлевська (V. Yu. Hodlevska), у дослгдженнях причин г мгсця бгдностг в суспгльствг виокремлюють два пергоди: 1) «з XVIII до першо'1 половини XX столгття; 2) XX ст. [7]. Звгсно, з часгв К. Маркса г М. Вебера багато що змгнилося, проте, як доводить життя, проблема бгдностг г зубожгння е актуальною й нинг. Невипадково, щоправда, з ргзних позицгй г пгд вгдмгнними кутами, переслгдуючи неоднаковг цглг, ÏT вивчають представники ргзних галузей: гсторики, фглософи, економгсти, правники тощо. Справедливостг ради вкажемо, що частгш за все вона потрапляе до поля зору економгстгв, а правники торкаються ïï, дослгджуючи, наприклад, проблеми злочинностг, механгзми соцгального страхування гнвалгдгв, жгнок, людей похилого вгку тощо. Пгдтвердженням сказаного е висновок украшських науковцгв, а саме О. П. Кириленка (O. P Kyrylenko), В. В. Письменного (V. V. Pysmennyi), В. В. Палгя (V. V. Palii), Ю. I. Саенко (Yu. I. Saienko), В. А. Скуратгвського (V. A. Skurativskyi), В. В. Яценко (V. V. Yatsenko) та гн., якг наголошували
на тому, що збщншня i зубожшня - це багатоаспектш явища. З огляду на це спробуемо з'ясувати, що треба розумм пiд поняттями «бщшсть», «зубожшня».
Передусiм вважаемо за дощльне навести позицiю Г. С. Квасшково!. Так, вчена переконана, що «основним спонукальним мотивом людини до пращ е задоволення споживчих потреб. Рiвень заробггно! плати в рiзнiй мiрi задоволь-няе людськi потреби, шд впливом чого формуються типи поведшки людей, !х моральний та сусшльно-громадський рiвень». Продовжуючи мiркування про вплив доходу на можливу поведшку людей, Г. С. Квасшкова пише, що людина «працюе для одержання доходу, через який вона може (або навпаки, не може) себе реалiзувати, проявити як особисткть, бути корисною соб^ оточуючим, суспiльству або просто кнувати залежно вiд розмiру цього доходу... Проте можна точно зазначити той факт, що ввд бщно! людини не варто сподiватися високопродуктивно! працi». 1з сказаного можна зробити висновок, що, отриму-ючи пдну або достатню для задоволення потреб оплату за працю, особа намага-тиметься добре виконувати обов'язки, не буде пригшченою, а зубожiла людина (особливо за сво!ми моральними переконаннями) не може бути корисною ш соб^ нi оточуючим, нi сусшльству. Крiм того, iз висловлено! думки науковця випливае, що зубожшня - це становище людини, яка отримуе дохвд, що не дозволяе !й себе реалiзувати, проявити як особисткть, бути корисною соб^ оточуючим, сусшльству або просто кнувати [8].
Вказаш обставини, на переконання науковцiв, впливають не лише на життя i стан особи, а й «на сощальну стабiльнiсть суспiльства, i тому держава бере на себе певну вщповвдальшсть за !х настання й створюе систему сощального захисту, здшснюе комплекс заходiв, спрямованих на забезпечення нормальних сощальних умов у кра!ш та об'еднаних у рамках сощально! полiтики держави, яка покликана задовольнити всi потреби людини» [8].
Проте, як зауважуе Т. Юр'ян, держава не виконуе сво!х зобов'язань. Результата очевидш: «Нинi ж маемо соцiально-економiчнi проблеми незрiло! ринково! економши: безробiття, низький життевий рiвень, неналежна увага до пращвника з трудовим досвщом, квалiфiкацiею, професiйними знаннями та навичками, а головне - недостатнш рiвень соцiального захисту найманих пращвниюв. Як наслiдок, в Укра!нi вщбуваеться деформацiя трудових цiнностей, масове попр-шення якостi трудового потенцiалу, що вщображаеться у даних статистики та наукових дослщжень професiйно-якiсних характеристик сучасного пращвника, ощнок його трудових орiентацiй i мотивацГ! та здатностi до продуктивно! пращ» [9].
До сказаного додамо, що, вивчаючи поняття бвдноси, ми помнили, що воно е дискусшним за самою своею природою, оскшьки, машпулюючи визна-ченням i !Т обчисленням, можна iстотно змiнювати масштаби !! фiнансування i поширення, зменшувати розмiри соцiально! диференцiацГí населення. Бшьш того, соцiальна полiтика будь-яко! держави вiдчутно i суттево видозмшюе змiст поняття «бiднiсть». Так, О. Д. Гордей i Б. Д. Пацай наголошували: «Бiднiсть можна вважати важливим показником рiвня життя населення. Кожного разу,
коли матерiальне становище не дозволяе задовольняти коло потреб, що забез-печують фiзичне кнування, збереження працездатност на рiвнi прийнятих у суспiльствi мiнiмальних стандартiв, виникае поняття „бщшсть"» [1]. Отже, спираючись на наведене, можемо казати, що бщшсть - це таке матерiальне становище, яке не дозволяе задовольняти коло потреб, що забезпечують фiзичне кнування, збереження працездатност на рiвнi прийнятих у суспiльствi мт-мальних стандарив, а нижня межа - це зубожшня.
У словниках бщшсть трактуеться так: сощальне положення, що характеризуемся вiдсутнiстю необхiдних матерiальних засобiв для того, щоб провадити «нормальне» (вiдповiдно до норм прийнятих сусшльством) життя, наприклад, неможливiсть прогодувати свою родину, дати освггу д^ям чи забезпечити сiм'ю якiсним медичним обслуговуванням [10]. Крiм того, що зубожшня походить вщ зубожiти, яке в Академiчному тлумачному словнику трактуеться як «стати вбогим; збвдшти», тобто не мати можливост задовольнити наймiнiмальнiшi (у харчуваннi i найнеобхiднiших речах) потреби. Отже, зубожшня - це вищий ступшь бщност [10]. Таким чином, зубожшня слщ розумiти як крайню нижню точку бщност бшьшост населення, яке не спроможне задовшьнити мiнiмально необхiднi суспiльнi потреби за рахунок власних фшансових ресурсiв.
1снуе й iнше тлумачення: бщшсть - це неможливкть пiдтримувати мМ-мальний рiвень споживання, що визначаеться на основi фiзiологiчних, сощаль-них i культурно зумовлених нормативiв [11]. Спираючись на наведене, можемо вказати, що зубожшою буде вважатися людина, яка не в змозi задовольнити навт фiзiологiчнi потреби, не згадуючи при цьому сощальних i культурних.
Додамо, що наведеш визначення багато в чому сшвпадають, а вiдмiннiсть мiж ними, по сутi, полягае в тому, що у першому випадку бщними е тi, хто живе нижче за певний фактичний середнш стандарт суспшьства, а у другому - тшьки тi, хто живе нижче за визначений сусшльством мшмальний рiвень. Таким чином, людина вважаеться бвдною, якщо !! доходи або споживання нижчi за певний рiвень, або прийнятий, або встановлений сусшльством. Можемо смшиво стверджувати, що йдеться про два способи визначення межi бщност - норма-тивний (перший) i вiдносний, так званий статистичний (другий).
Як наголошуе В. Ю. Годлевська, ще в Х1Х ст. за критерш (межу) бiдностi запропоновано обрати сiмейний бюджет, тобто кшьккть коштiв, за якi сiм'я буде жити упродовж певного строку, задовольняючи певш потреби, пов'язаш з шдтриманням певного рiвня працездатностi i здоров'я [7]. У свою чергу, нор-мативний спосiб передбачае орiентацiю на певний сощальний норматив, яким виступае прожитковий мшмум (iнодi його називають мшмальним споживчим бюджетом, або мтмальним споживчим кошиком). До його складу входять варткть споживання продуктiв харчування, непродовольчих товарiв i платних послуг, достатшх для пiдтримання особою, сiм'ею всiх соцiальних зв'язкiв, при-таманних цьому сощальному прошарку [12].
Принапдно додати, що прожитковий мiнiмум - це динамiчна соцiально-економiчна категорiя, яка змiнюеться разом iз сусшльним розвитком i не лише
з огляду на зростання цгн та гнфляцгю. Ргвень прожиткового мгнгмуму залежить вгд комплексу споживчих благ (споживчого кошика), що визначаеться суспгль-ством за певних соцгально-економгчних умов як мгнгмум матергально1 забез-печеностг й розраховуеться в реальних цгнах купгвель. Природно, що залежно вгд вгку, стану здоров'я, сгмейного стану, мгсця проживання тощо помгтно вгдргзнятиметься й необхгдний мгнгмум матергально1 забезпеченостг, тобто спо-живчий кошик людей. Проте в Украшг складовг набору продуктгв харчування, непродовольчг товари, на пгдставг яких розраховуеться прожитковий мгнгмум, не переглядаються вгдповгдно до змгни споживчого попиту та реально!" струк-тури сукупних витрат населення. Зокрема, серед витрат не передбаченг витрати на послуги системи охорони здоров'я, освгти, не говорячи вже про витрати на вгдпочинок. Кргм того, розмгр прожиткового мгнгмуму занижений г через те, що вартгсть продуктгв харчування, непродовольчих товаргв г послуг змгнюеться протягом року через зростання цгн.
Звгсно, за умов, коли вплив держави на регулювання оплати працг здгйсню-еться переважно через установлення розмгру мшгмально1 заробгтно1 плати, умов г розмгргв оплати пращ працгвникгв установ й органгзацгй, що фгнансуються з бюджету, кергвникгв державних пгдприемств, такий кошик далекий вгд реалгй нашого життя г мае бути переглянутий з урахуванням гснуючих цгн, заробгтних плат г потреб украшщв. У контекстг сказаного вбачаеться за доцгльне навести статистику. Так, експерти зазначають, що кожному третьому мешканцю Укра'1'ни заробгтно1 плати не вистачае для придбання необхгдних речей г задоволення життевих потреб, а кожен другий працездатний мешканець Украши змушений працювати в умовах вторинно1, третинно'1' зайнятостг, одержуючи при цьому доходи в тгньовому секторг економгки, якг не оподатковуються. Щоправда, говорячи про категоргю бгдних пгд час вивчення сощально1 диференцгацй' насе-лення, слгд вказати, що деякими дослгдниками пропонуеться виокремлювати ще й вимушену бгднгсть, коли людина, володгючи необхгдним ргвнем професгйно1 квалгфгкацй", не може продати на ринку робочо1 сили сво1 трудовг послуги за тгею цгною, яка дозволила б 1и пгдтримувати прийнятний для не1 ргвень життя. Такг особи у пошуках ггдно1 роботи за достойну зарплатню частгш за все стають безробгтними, вгдчувають себе непотргбними, недооцгненими, а отже, працю-ють, аби вижити. Як бачимо, кргм постгйно уразливих груп (багатодгтнг сгм'1, гнвалгди, неповнг сгм'1, пенсгонери, особи, що навчаються, та гншг), до категорй' зубожглих потрапляють працюючг особи, здатнг своею працею самостгйно забез-печувати собг необхгдний ргвень життя. З 2014 р. по тепергшнгй час вгдбулося значне поггршення життевого ргвня людей, переважна бгльшгсть населення не змогла пристосуватися до нових умов. Як наслгдок, у крашг з'явився досить численний прошарок населення, який зазнае сьогоднг особливо великих трудно-щгв у матергальному забезпеченнг. Вбачаеться, що соцгальна полгтика держави повинна бути направлена у першу чергу на державну пгдтримку зубожглих категоргй населення, що опинилися на межг виживання, а також на пгдвищення ргвня життя населення.
Однак повернемося до споживчого кошику, ведучи мову про який, не можна оминути й такого не менш важливого показника, як прожитковий Mrni-муму. Передусiм зауважимо, що в УкраТш вш визнаеться базовим державним сощальним стандартом, на пiдставi якого встановлюються державнi сощальш гаранты i стандарти у сферах доходiв населення, житлово-комунального й побутового обслуговування, охорони здоров'я, освгги тощо. Крiм того, саме з огляду на розмiр прожиткового мiнiмуму проводиться загальна ощнка рiвня життя. У той же час до структури прожиткового мшмуму в нашш державi не включено податок на доходи фiзичних осiб, що мае бути обов'язково зроблено вщповщно до роз'яснення Конститущйного Суду УкраТни. Як наслщок, людина, отримуючи мiнiмальну заробiтну плату, яка дорiвнюе прожитковому мiнiмуму, мае на 15 %. Бшьш того, якщо уважно поглянути на структуру встановленого прожиткового мтмуму, то можна побачити, що плануеться, таким чином уся сума, яка фактично мае бути отриманою на руки (розрахунковий рахунок), буде витрачена або на продукти харчування, або на послуги. Отже, людина зможе або витрачати грошi на Тжу, або сплачувати комунальш послуги. Так, через систему субсидш держава начебто намагаеться допомогти тим, чий дохщ дуже низький. Можливо, це один iз способiв, але ж навггь за таких умов того заробггку чи пенсп, яы отримуе бшьшкть украТнщв, не вистачае на саме необ-хщне, людина змушена економити, вiдмовлятися ввд багато чого (навiть дуже необхвдного, йдеться, зокрема, про лiки). Унаслщок цього пiдвищуеться рiвень захворюваностi, зростають показники злочинностi тощо.
У контекст сказаного i на пiдтвердження тези про зниження рiвня життя украТнщв додамо, що Мшктерство соцiальноТ пол^ики щомiсяця публiкуе фактичний розмiр прожиткового мтмуму. Так, спираючись на офщшш данi Мiнiстерства фiнансiв (табл. 1) [13], можемо констатувати, що протягом 2014-2016 рр. (як уже наголошувалося, саме щ роки стали найважчими для нашоТ держави: окупащя, военш дп, внутрiшне перемiщення осiб, руйнування i закриття шахт i шдприемств) вiн майже не змiнювався. Як наслщок, пiдви-щився вiдсоток тих, хто вважае себе зубожшим.
Таблиця 1
Шдвищення прожиткового мiнiмуму в УкраТнi в 2013-2018 роках
Перюд Прожитковий мшмум (грн)
з 01.01.2013 по 30.11.2013 1108 13 1,2 %
з 01.12.2013 по 31.12.2013 1176 68 6,1 %
з 01.01.2014 по 31.12.2014 1176 0 0 %
з 01.01.2015 по 31.08.2015 1176 0 0 %
з 01.09.2015 по 31.12.2015 1330 154 13,1 %
з 01.01.2016 по 30.04.2016 1330 0 0 %
з 01.05.2016 по 30.11.2016 1399 69 5,2 %
з 01.12.2016 по 31.12.2016 1544 145 10,4 %
Перюд Прожитковий мш1мум (грн)
з 01.01.2017 по 30.04.2017 1544 0 0 %
з 01.05.2017 по 30.11.2017 1624 80 5,2 %
з 01.12.2017 по 31.12.2017 1700 76 4,7 %
з 01.01.2018 по 30.06.2018 1700 0 0 %
з 01.07.2018 по 30.11.2018 1777 77 4,5 %
з 01.12.2018 1853 76 4,3 %
Зауважимо, що зростання показано у гривневому еквгвалентг, якщо ж говорити про доларовий, то ситуацгя виглядае зовсгм по-гншому. Поргвнявши прожитковий мгнгмум у доларовому еквгвалентг, можна побачити, що на початок 2016 р. вгн становив лише 34,5 % вгд розмгру прожиткового мгнгмуму 2013 р., тобто зменшився майже у 3 рази. Цглком зрозумгло, що громадяни не задоволенг таким станом справ, у чому легко переконатися, поглянувши на наведенг нижче данг (таблицг 2, 3) [12]:
Таблиця 2
Задоволенгсть власним життям, %
OcBi-тою Охо-роною здоров'я PiBHeM життя Робо-тою Безпе-кою Свобода виботу Загаль- ний шдекс
ж ч
Чехгя 74 74 75 70 70 80 77 6,6
Польща 67 47 68 44 66 73 73 6,0
Словаччина 66 52 59 61 62 54 47 6,2
Угорщина 55 53 56 71 53 52 50 5,3
Румунгя 64 65 49 41 55 74 80 5,8
Болгаргя 42 38 37 51 54 53 52 4,4
Грузгя 66 59 24 33 73 56 61 4,1
Туреччина 51 71 65 61 60 60 67 5,5
Укра'ша 50 22 17 39 44 34 43 4,0
Молдова 55 40 44 32 45 55 53 6,0
Таблиця 3
Задоволенгсть суспгльним життям, %
Мюцевим ринком пращ Можли-востями дозвшля Мюцевою владою Правовою системою Захистом довкшля Центральною владою
Чехгя 39 14 89 45 67 44
Польща 25 9 86 42 51 21
Мiсцевим ринком пращ Можли-востями дозвшля Мюцевою владою Правовою системою Захистом довкшля Центральною владою
Словаччина 12 11 81 26 38 28
Угорщина 23 9 80 42 46 28
Румушя 22 7 80 40 28 25
Болгарiя 13 4 77 19 22 14
ГРУЗГЯ 5 18 74 37 30 25
Туреччина 31 5 75 43 44 49
Украша 9 16 76 4 13 8
Молдова 9 17 71 22 24 17
Як бачимо, у нашш краТш показник задоволення життям, на жаль, дуже низький, як i рiвень життя.
Ось ми i шдшшли до причин зниження рiвня життя населення в УкраТш, основними серед яких, на нашу думку, слад визнати: значне знещнення нащо-нальноТ валюти (УкраТна - iмпортозалежна держава, унаслiдок падiння гривнi значно здорожчали iмпортнi та iмпортозалежнi товари, як-от медикаменти, газ тощо); замороження сощальних стандартiв; збiльшення комунальних платежiв, дорожчання всiх без винятку товарiв i послуг (як iмпортного, так i вiтчизняного виробництва); втрата заощаджень через кризу у банкiвськiй системi УкраТни або Тх iстотне знещнення; ввдсутшсть адекватноТ iндексацiТ доходiв; введення оподаткування i обмеження розмiру пенсш; введення оподаткування на неру-хомють i заощадження; озброений конфлiкт на сходi краТни.
Вважаемо за дощльне навести данi зi звiту директора 1нституту демогра-фп та сощальних дослщжень iменi М. В. Птухи НАН УкраТни Елли ЛiбановоТ про яысть життя та людського розвитку, який починаючи з 1990-го р. щорiчно готуеться у рамках Програми розвитку ООН щодо 194 краТн свiту, зокрема й УкраТна. Ключовими показниками в ньому виступають не тшьки дохiд на душу населення, а й, наприклад, тривалють життя, рiвень освiти, медичноТ допомоги тощо. Так, за словами директора, щодо нащонального доходу на одну особу в доларах США (кушвельна спроможшсть), то вш становить до 7,4 тис. дол. на рж на одну людину (у 1990 р. наш показник сягав 10,8 тисяч^ [14]. Використо-вуючи методику Свггового банку, визначено, що населення УкраТни, яке отримуе мтмальш соцiальнi гаранты на день витрачае менше 2 амер. дол. Отже, маемо дуже ввдчутне зниження. Порiвняемо з сусщшми краТнами: у ЧехГТ - 29,8 тис., Словаччиш - 27,4, Румунп - 19,9 тис., Туреччинi - 18,9 тис., Болгарп - 16,9, Грузи - 9,1 тис. Отже, фахiвцi ООН констатували, що понад 60 % населення ниш перебувае за визначеною ними межею бщноси, переважна бшьшкть живе менш шж на 8 дол. на добу на одну людину А ще за останш кiлька рокГв в УкраТш з'явилося абсолютно нове поняття «раптова бвдшсть», з яким нам
рашше стикатися не доводилося. Вплинули на це ане^я Криму, 6otobî дп на сходi й майже 2 мшьйони вимушених переселенцiв. Бiльшiсть Ï3 них ще вчора мали все необхщне - житло, роботу, 4Ïtko визначений сощальний статус i були самодостатшми, але миттево втратили все й перетворилися фактично на бiженцiв. Зрозумшо, це ще бiльше загострило сощальш проблеми, яких й до того в нас було чимало. Наведене зайвий раз шдтверджуе те, що за рiвнем фшансового забезпечення працездатних верств населення i населення пенсш-ного вшу Украша позищонуеться на рiвнi краш так званого «третього св^у» -держав iз вкрай низькими показниками соцiально-економiчного розвитку [14].
Наслвдками iстотного зниження рiвня життя населення i ввдповвдними загрозами для забезпечення сталого розвитку нащонально1 економши можуть бути: 1) збiльшення ввдтоку працездатного населення закордон i, вщповщно, зменшення трудового потенцiалу краши); 2) збшьшення економiчноï активностi населення, посилення напруги на ринку пращ; 3) збшьшення юлькост людей, як потребують державно!" соцiальноï пiдтримки; 4) зменшення платоспромож-ного попиту населення, через що вщбуваеться скорочення емкостi внутршнього ринку; 5) змiна настроТв населення, а саме виникнення сощально1 напруги, невдоволення дiями влади; 6) попршення кримiногенноï ситуаци; 7) збiльшення захворюваност населення, депопуляцiя тощо.
Пiдсумовуючи, зазначимо, що у складнш соцiально-економiчнiй ситуаци необхiднi радикальнi змiни системи шльг iз метою подолання зростаючих негативних тенденцш у цiй сферi i шдтримки соцiально незахищених верств населення, що мае знайти свш прояв як у наданш додаткових, особливих прав (переваг), так i у звшьненш ввд обов'язкiв. Правовi шльги супроводжуються бiльш повним задоволенням iнтересiв суб'ектiв, полегшенням умов ïx життед^ яльностi, що обов'язково повинно здшснюватися в рамках суспiльниx штере-сiв. При встановленнi пiльг законодавець ставить мету - сощально захистити, полшшити становище окремих осiб, перевести процес задоволення ïx iнтересiв у бшьш сприятливий режим. Як зауважуе I. М. Ярцун, правовi пiльги е виклю-ченням iз загальних правил, вщхиленням вiд единих вимог нормативного характеру i виступають способом юридично1 диференцiацiï. Чим досконалiше право, тим бшьш диференцiйовано воно регламентуе конкретш питання суспiльного життя. В умовах вщсутност правово1 регламентацп у тш чи iншiй сферi органи управлшня змушенi враховувати конкретнi обставини, робити на свш розсуд виключення для окремих о^б, що веде до рiзнобою у практичнiй дiяльностi i вiдкривае шлях до суб'ективiзму i навiть зловживань.
З огляду на сказане виникае питання, що робити для зупинення подаль-шого зубожшня населення Украши. Вивчивши думки науковщв - представ-никiв рiзниx галузей, можемо вказати, що для цього перш за все необхвдно: а) переглянути вмкт споживчого кошика (примiтно, що депутати нинiшнього скликання взялися за це, але важливi результати, як ще не помггш), б) шдви-щити мiнiмальнi сощальш гарантп, оплату працi працiвникам сощально1 сфери (лiкарям, освiтянам, науковцям), що, зокрема, можна зробити шляхом шдексацп,
враховуючи шдекс споживчих щн, в) зрГвняти прожитковий i неоподаткований мшГмум, г) скоротити кiлькiсть державних службовщв, зрiвняти прожитковий i неоподаткований мшмум. Вжиття цих заходiв дозволить принаймш дотриму-ватися основних проевропейських стандартiв розвитку сyспiльства, враховуючи основш прiоритети 6С для УкраТни.
Висновки. Шдсумовуючи наведене, можемо констатувати наступне.
Бщшсть властива будь-якому сyспiльствy, проте ТТ причини, масштаби, кон-кретш прояви i наслiдки iстотно вiдрiзняються на певних етапах його розвитку. У перюд кризи з'являеться особливий прошарок - зyбожiлi, якi потребують впровадження додаткових соцiальних регyляторiв у державь
Зyбожiння слiд розглядати як крайню нижню точку бiдностi бГльшост населення, яке не спроможне задовГльнити мiнiмально необхiднi сyспiльнi потреби за рахунок власних фшансових ресyрсiв.
За рiвнем фiнансового забезпечення працездатних верств населення i населення пенсшного вiкy УкраТна позицiонyеться з краТнами так званого «третього свГту» - держав iз вкрай низькими показниками соцiально-економiчного розвитку тощо).
Статус зyбожiлих отримують сiм'Т, доходи яких становлять нижче прожит-кового мшмуму, що вiдчyвають позбавлення у сферi споживання i сприймають себе дуже бвдними.
Для зменшення кГлькоси бiдних i зyбожiлих перш за все необхщно: а) переглянути вмГст споживчого кошика, б) пiдвищити мшмальш соцiальнi гарантп, оплату працi пращвникам соцiальноТ сфери (лiкарям, освiтянам, нау-ковцям), що, зокрема, можна зробити шляхом шдексацп, враховуючи iндекс споживчих щн, в) зрГвняти прожитковий i неоподаткований мГнГмум, г) скоротити кшьюсть державних служ6овцГв, зрГвняти прожитковий i неоподаткований мГнГмум. Вжиття цих заходГв дозволить принаймнГ дотримуватися основних проевропейських стандартГв розвитку суспГльства, враховуючи основш прю-ритети 6С для УкраТни.
Держава й надалГ мае виконувати сощальну функцГю або провадити дГяль-нГсть з соцГального захисту i пГдтримки окремих категорГй осГб, виступати ключовим i основоположним суб'ектом гарантування права осГб, акумулюючи значш ресурси щодо органГзацГйно-фГнансовоТ пГдтримки соцГального захисту, сприячи розвитку шших оргашзацшно-правових форм соцГального захисту через оргашзацшш, економГчнГ, фГнансовГ, правовГ та шшГ механГзми.
Список лiтератури:
1. Гордей О. Д., Пацай Б. Д. Зубожтня населення УкраТни: виклики та загрози для нацГ-ональноТ економГки. Економ1чний вгсник унюерситету. 2016. Вип. № 29/1. URL: 221 file:///C:/ Users/Andrii/Downloads/385-Article%20Text-724-1-10-20180810.pdf (дата звернення 11.10.2018).
2. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов. Москва : Эксмо, 2007. 960 с.
3. Herbert A. Simon Administrative behaviour: a study of decision-making processes in administrative organization. New York: A Division of Simon&Schuster Inc. 1997. 368 р.
4. Кетле А. Социальная система и законы, ею управляющие / пер. с франц. Л. Н. Шаховской. Санкт-Петербург: Издание Н. Поляков и Ко, 1866. 313 с.
5. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения : в 50-ти т. 2-е изд. Москва : Политиздат, 1964. Т. 26: Ч. 3. 674 с.
6. Вебер М. Избранные произведения / сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова ; пре-дисл. П. П. Гайденко ; коммент. А. Ф. Филиппова ; пер. с нем. Москва : Прогресс, 1990. 601 с.
7. Годлевська В. Ю. Проблема бвдносп в сучаснш Украш та шляхи ii подолання. Bic-ник Академй пращ i сощальних вгдносин Федеращ профстлок Украти. 2015. № 3-4. С. 11-13. URL: http://nbuv.gov.ua/ujRN/VAPSV_2015_3-4_4 (дата звернення 21.10.2018)
8. Квасшкова Г. С. Доходи населення та економiчний стан держави. Економжа АПК. 2005. № 1. С. 116-121.
9. Юр'ян Т. Людський каттал в кторп економiчноi думки. Економжа Украти. 2008. № 9. С. 64-73.
10. Академiчний тлумачний словник : в 11 т. URL: http://sum.in.ua/s/bidnistj (дата звернення 01.11.2018).
11. Украшський тлумачний словник. URL: https://ukrainian_explanatoryacademic.ru/625 45/%D0%B7%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D1%96%D1%82%D0%B8 (дата звернення 11.11.2018).
12. Бвдтсть: визначення, межа та вимiрювання, характеристики. URL: http://osvita.ua/vnz/ reports/gov_reg/18570/ (дата звернення 11.11.2018).
13. Прожитковий мшмум в Украш. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/wagemin/.
14. Яюсть життя в Украш: ощнки експерпв. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yakist-zhittya-v-ukrayini-ocinki-ekspertiv/ (дата звернення 12.11.2018).
15. Ярцун I. М. Пшьги в правi сощального забезпечення. Актуальт проблеми держави i права : зб. наук. праць. Вип. 46 / редкол. С. В. Ювалов та ш. Одеса : Юрид. тт., 2009. С. 183.
16. Конститущя Украши. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
References:
1. Hordei, O.D., Patsai, B.D. (2016). Zubozhinnia naselennia Ukrainy: vyklyky ta zahrozy dlia natsionalnoi ekonomiky. Ekonomichnyi visnyk universytetu, Issue 29/1, 214-222. URL: 221 file:///C:/ Users/Andrii/Downloads/385-Article%20Text-724-1-10-20180810.pdf [in Ukrainian].
2. Smit, A. (2007). Issledovanija o prirode i prichinah bogatstva narodov. Moscow: Jeksmo [in Russian].
3. Herbert, A. (1997). Simon Administrative behaviour: a study of decision-making processes in administrative organization. New York: A Division of Simon&Schuster Inc.
4. Ketle, A. (1866). Social'naja sistema i zakony, eju uprav ljajushhie. St. Petersburg: Izdanie N. Poljakov i Ko [in Russian].
5. Marks, K., Jengel's, F. (1964). Sochinenija. (Vols. 1-50); Vol. 26: Part 3. 674 p. Moscow: Politizdat [in Russian].
6. Veber, M. (1990). Izbrannye proizvedenija. Moscow: Progress [in Russian].
7. Hodlevska, V.Yu. (2015). Problema bidnosti v suchasnii Ukraini ta shliakhy yii podolannia. Visnyk Akademii pratsi i sotsialnykh vidnosyn Federatsii profspilok Ukrainy, 3-4, 11-13. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/VAPSV_2015_3-4_4 [in Ukrainian].
8. Kvasnikova, H.S. (2005). Dokhody naselennia ta ekonomichnyi stan derzhavy. Ekonomika APK, 1, 116-121 [in Ukrainian].
9. Kir'ian, T. (2008). Liudskyi kapital v istorii ekonomichnoi dumky Ekonomika Ukrainy, 9, 64-73 [in Ukrainian].
10. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk. (Vols. 1-11). URL: http://sum.in.ua/s/bidnistj [in Ukrainian].
11. Ukrainskyi tlumachnyi slovnyk. URL: https://ukrainian_explanatoryacademic.ru/62545/%D 0%B7%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D1%96%D1%82%D0%B8 [in Ukrainian].
12. Bidnist: vyznachennia, mezha ta vymiriuvannia, kharakterystyky URL: http://osvita.ua/vnz/ reports/gov_reg/18570/ [in Ukrainian].
13. Prozhytkovyi minimum v Ukraini. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/wagemin/ [in Ukrainian].
14. Yakist zhyttia v Ukraini: otsinky ekspertiv. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yakist-zhittya-v-ukrayini-ocinki-ekspertiv/_[in Ukrainian].
15. Yartsun, I.M. (2009). Pilhy v pravi sotsialnoho zabezpechennia. Aktualni problemy derzhavy iprava: zb. nauk. prats, Issue 46, 183. Odesa: Yuryd. lit. [in Ukrainian].
16. Konstytutsiia Ukrainy URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
Klymenko A. L., PhD in Law, Assistant Lecturer of Department of Labor Law and Economic Law, Kharkiv National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : a.klymenko21@gmail.com ; ORCID 0000-0001-9587-5827
The impoverishment of the Ukrainian population: the causes, consequences and ways to overcome it
The article analyzes the approaches to the definition of the concept of poverty, considers different definitions. The causes of impoverishment and impoverishment of the population are found out. The path of elimination is proposed.
Poverty is inherent in any society, but its causes, scales, specific manifestations and consequences differ significantly in different stages of its development. During the crisis of the development of society there is a special stratum - poor people who need the introduction of additional social regulators in the state.
Poverty should be considered as the extreme poverty point of the majority of the population, which is not able to meet the minimum necessary social needs at the expense of its own financial resources.
By the level of financial provision of the able-bodied population and the population of retirement age, our state is positioned at the level of countries of the so-called "third world" - countries with very low indicators of socio-economic development, etc.).
The status of the impoverished receive families whose incomes are below the subsistence level, experiencing deprivation in the sphere of consumption and perceive themselves as very poor.
To reduce the number of poor and impoverished, it is first necessary: a) to review the content of the consumer basket (it is noteworthy that the deputies of the current convocation have undertaken for this, but important results that are not yet noticeable), b) increase the minimum social guarantees, remuneration of employees (for doctors, educators, and scientists), which can be done by indexing, taking into account the consumer price index, c) equalizing the living and non-taxable minimum, d) reducing the number of civil servants, equaling living and non-taxable mines imum The implementation of these measures will at least meet the basic pro-European standards of community development, taking into account the main priorities of the EU for Ukraine.
Keywords: poverty; poverty; consumer basket; subsistence minimum.
Hadiumna do pedKorniii 15.11.2018 p.
