CC BY
18
Орипнальы cTOTTi
Original Articles
НИРКИ
ПОЧКИ KIDNEYS
ApxiB публ1кац1й
УДК 616.61-008.64-085-089.843 DOI: https://doi.org/10.22141/2307-1257.9.4.2020.218236
Пир/г Л.А.
Нац/ональна медична академ/я п/слядипломноТ осв/ти мен П.Л. Шупика, м. КиТв, УкраТна
Облк, забезпечення лкування хворих на хрошчну хворобу нирок III—V стадм i гостру ниркову недостатшсть: аналiз та оцшка
For citation: Pocki. 2020;9(4):202-205. doi: 10.22141/2307-1257.9.4.2020.218236
Резюме. Проведено анализ ключного материалу вдповдно «Нацональному реестру патент з хро-н/чною хворобою нирок i патент з гострим пошкодженням нирок». Представлена характеристика еп/демологчних та клЫчнихпоказниюв пац/ент/в з хрон/чною хворобою нирокIII-Vст., гострою нирко-вою недостатнстю та Тх погруповий анал/з, методам лкування хворих цих категорй з оцнкою ефек-тивносп. Ц/ данi залежно вд УкраТни, нозолопчних форм нефролопчних захворювань i сп/ввднесен з юльюсною оцнкою населення УкраТни. Анал/з показниюв свдчить про прогалини в проведены д/а-гностики, недостатньо повний облк захворюваносл, р/зноспрямовансть показниюв, що в ц/лому не з позитивного боку характеризуе стан нефролопчно'Т допомоги в УкраМ. Проанал/зовано л'жжовий фонд, юльюсть фашц/в, як/ надають допомогу нефролопчним пац/ентам. Особистий досвд автора та глибокий анал/з дозволяють висловити критичн/ й конструктива зауваження щодо стану нефролопчно'Т допомоги в УкраТн/.
Ключовi слова: хрон/чна хвороба нирок; хрон/чна, гостра ниркова недостатн/сть; еп/дем/олопя; нирково-замсна терап/я; ефективнсть
Статистика в галузi медицини (ешдемюлопя, дь агностика, лшування, його ефективнють та ш.) мае велике значення для використання И показниюв у наукових дослщженнях, особливо в оргашзацп ме-дично! допомоги.
Одним iз джерел таких показниюв е щорiчне ви-дання 1нституту нефрологи НАМН Украши «Нащ-ональний реестр хворих на хрошчну хворобу нирок та пащенпв з гострим пошкодженням нирок». В одному iз повщомлень про шститут вказано, що «На-цюнальний реестр вщповщае мiжнародним вимогам i з 2006 року включений до бвропейського реестру ERA-EDTA». Це зобов'язуе...
Свого часу шститут видавав iншi реестри, мате-рiал яких був бшьш шформативним (ешдемюлопя
широкого спектра нефролопчно! нозологп), i3 по-казниками захворюваносп, смертностi, медично! допомоги та iH. Така шформашя кориснiша для практичних лiкарiв, особливо для органiзаторiв охо-рони здоров'я. 1нститут нефрологи, як единий i го-ловний iнститут з дано! спешальносп в Укра!ш, крiм Нацюнального реестру даного змiсту, що свщчить про глибоко науковий пiдхiд до вивчення заходiв та оцiнки лшування у фiнальнiй стадп ренально! патологи, повинен повернутися до попередшх опрацю-вань.
Нацiональний реестр часто служить базою ство-рення статей з питань оргашзацп нефрологiчно'í допомоги, в тому чи^ i 2016 року («Почки. Нирки. Kidneys», 2016, № 4). На жаль, недолши в галузi не-
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Пир1г Любомир Антонович, доктор медичних наук, академ1к НАМН УкраТни, член-кореспондент НАН УкраТни, професор кафедри нефрологГ! i нирково-замкноТ' терапи, Нацюнальна медична академ1я тслядипломноТ' осв1т^ ¡мен1 П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТ'в, 04112, УкраТна; e-mail: nizhnik.alexey@gmail.com
For correspondence: Liubomyr A. Pyrih, MD, Academician of the NAMS of Ukraine, Corresponding member of NAS of Ukraine, Professor at the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: nizhnik.alexey@gmail.com Full list of author information is available at the end of the article.
фролопчно1 допомоги, вказаш два роки тому, можна назвати-повторити й сьогоднi. Це ж стосуеться i На-щонального реестру, що довiрливо публiкуе показ-ники звiтiв областей, в яких щ показники стосовно нозологiчних форм у 10—20 разiв вiдрiзняються мiж областями. Чи такий рiвень дiагностики? Де гiпер-, гiподiагностика? Свого часу перший головний по-заштатний нефролог МОЗ УРСР-Укра1ни (введено з 1979 року) вшжджав з метою експертно! оцiнки даних в областi. Головних позаштатних спецiалiстiв МОЗ не стало...
Нацiональний реестр 2017 року, матерiал яко-го викладено в 151 таблищ, починаеться з подання кшькосл населення Украши. Повинш задуматися й нефрологи, чому за час визрiвання одного поко-лшня (25 рокiв) кiлькiсть громадян Украши змен-шилася на 10 млн. Займаемо в бврош перше мюце за смертнiстю, за вкороченням тривалост життя, за захворюванiстю i т.д. У тому чи^ мають значення i хвороби нирок, запобiгати яким не навчили, а лшу-вати, хоч i вмiли б, але немае за що.
Частше народжуються хлопчики, якi, будучи вже в статус чоловiкiв, пiсля 44-го року життя кшькюно уступають жiнкам, у 2016 рощ в УкраМ чоловтв вь ком понад 75 роюв було 953 143, жiнок — 2 286 183.
Кшьюсть населення в УкраМ зменшуеться. Па-ралельно зменшення кiлькостi хворих, в тому чи^ нефрологiчних, особливо не вщчуваеться, перш за все завдяки шдвищенню рiвня дiагностики. Тому в попередш роки з року в рш збiльшувалася кiлькiсть нефрологiчних лiжок. Труднощi в системi охорони здоров'я, сподiвання на кращу органiзацiю лiку-вання хворих призвели до поступового зменшен-ня кшькосп нефрологiчних лiжок: 2010 р. — 2744 (0,60 на 100 тис. населення); 2012 р. — 2567 (0,57 на 100 тис. населення); 2016 р. — 2098 (0,49 на 100 тис. населення). Чи це виправдовуеться? Це оправдалося б за умови широко! оргашзацп позакшшчно! допомоги (вщкриття денного, домашнього стацiонарiв). Зпдно з Нащональним реестром, найширша мережа нефролопчних стацiонарiв у Хартвськш областi (0,78/100 тис. населення). У Кшвськш — 0,32, що можна пояснити госпiталiзацiею хворих в клшши позамiнiстерського шдпорядкування.
Поступово в УкраМ збiльшувалася кшьтсть ль карiв-нефрологiв: 2010 р. — 458 (0,05 на 100 тис. населення); 2012 р. — 472 (0,10 на 100 тис. населення), у 2016 р. !х стало менше — 430.
Даних щодо нефролопчно! допомоги дггям у На-щональному реестрi немае.
У 2016 рощ в Укра!ш на облшу перебували 31 523 хворих iз III—V ст. хрошчно1 хвороби нирок (ХХН), з яких 1648 (38,7 %) вперше в V стадп виявлено цього року.
Найбшьш вражакга, найдивнiшi розходження, непорозумiння стосуються нозологй' ХХН, причин li
виникнення. Дiабетична нефропатiя була причиною ХХН у 31 523 хворих (16,19 %). У реес^ хворих Киева дiабетична нефропапя становила 3,41 %, Сум-сько! обл. — 37,58 % (часпше при цукровому дiабетi 1-го типу). Далi подаються частота нозологй' ХХН в Укра!ш сумарна i в окремих регюнах. Хронiчний гло-мерулонефрит: 24,05 %, Закарпатська обл. — 7,10 %, Дншропетровська обл. — 45,64 %; гшертензивна нефропапя: 9,71 %, Закарпатська обл. — 29,13 %, Херсонська обл. — 1,71 %; хрошчний шелонеф-рит: 26,36 %, Вшницька обл. — 11,25 %, Херсонська обл. — 50 %; полшютоз: 6,85 %, Сумська обл. — 5,38 %, Волинська обл. — 14,36 %.
У 43 випадках не було встановлено нозолопчну причину ХХН (у Кшвськш обл. — у 27 хворих). У 17 областях встановлено в ушх хворих.
Окремо подаються причини III—V ст., V ст. ХХН у вперше виявлених хворих, захворюванють на хвороби — причини ХХН, поширенють III—V ст. ХХН та ш.
Не можуть бути однаковими показники поши-реносп захворюваносп в рiзних регюнах. Але щоб вони вiдрiзнялися мiж собою у понад 10 i бшьше разiв... Може бути тод^ коли патолопя пов'язана з еколопчними обставинами, генетично зумовлена. Таким чином, висот показники поширення такого патолопчного стану будуть повторюватися в данш мюцевосп щорiчно. Нами порiвняно вищезгаданi показники за 7 роив.
У терношльських звггах тричi згадано, що III—V ст. ХХН розвинулася внаслщок дiабетичноl нефропатй', хронiчного гломерулонефриту. Тер-ношль представляв найвищу частоту причинностi ХХН III—V ст. i як результат гшертензп (2006, 2007), i як результат хрошчного пiелонефриту (2006).
В окремих таблицях Нащонального реестру по-даеться поширенiсть причинних хвороб у хворих на ХХН, повшовий розподш хворих на ХНН V ст., ят у цьому роцi вперше лшувалися методами нирково-замiсноl терапп (НЗТ). Наявнi таблицi з реестрами хворих за типами судинного доступу, залежно вщ методу лшування, вщ прийому окремих медикаментiв i т.д. 1з методiв НЗТ найчастше використовувався гемодiалiз (11,1 на 100 тис. населення), шшк гемо-дiафiльтрацiя — 2,8, постiйний амбулаторний пери-тонеальний дiалiз — 2,0, апаратний перитонеальний дiалiз — 0,2. Усього на дiалiзi було 6852 хворих (16,1 на 100 тис. населення). Уперше у 2016 рощ НЗТ за-стосована в 1377 хворих (3,2 на 100 тис. населення).
Упродовж року померло 7,1 % хворих, переважно (60,74 %) внаслщок серцево-судинних ускладнень.
Упродовж року 140 хворим довелося помшяти методи лшування з причин ускладнень судинного доступу, з боку черевно1 порожнини, неадекватносп гемо-, перитонеального дiалiзу; 10 хворих вщмови-лися вщ останшх двох методiв лiкування.
Забезпечення лiкування хворих НЗТ методом ге-модiалiзу з року в piK збiльшуeться. Якщо у 2010— 2012 pp. в УкраМ апарапв гемодiалiзу було 724—866, то 2016 року — 1164.
yci вiдповiдaльнi особи в УкраМ у сфеpi меди-цини й поза нею розумшть aктуaльнiсть проблеми трансплантацй' оpгaнiв i тканин. У 2017 р. публша-цп' в пpесi, обговорення цього питання поpiвняно з попеpеднiми роками спостерталися piдше. Адже всi були вже переконаш у вaжливостi проблеми. До ре-aлiзaцiï пpопозицiй (закон (!), просвгтня дiяльнiсть) не дшшло.
У 2016 р. в УкраМ виконано 131 опеpaцiю трансплантацй' нирки (54 — жшкам, 77 — чоловшам, пе-реважно (73,3 %) вшом 20-44, 45-64 роки (22,1 %)). Рецишенти такого ж вшу переважали й у попередш роки.
Як i в попередш роки (55-64 %), донорами пере-важно були живi особи (серед них: подружжя — 3,56 %, pодичi — 91-95 % та ш. (4-6 %)).
У 2016 pоцi в Укpaïнi пiд спостереженням було 1167 ошб з пересадженою ниркою (2,7 % населення; чоловтв — 648, жiнок — 519) вшом переважно 20-44 (65,1 %) i 45-64 (24,7 %) роки. Перебували шд спостереженням 1-3 роки 32,6 % на 100 тис. населення, 27,8 % — 6-10 роив, 8,5 % — 11-15 роив.
Понад 20 роив шсля трансплантацй у 2016 рощ було 2,1 % iз 1167. У 94,8 % хворих функщя трансплантата вщповщала нормальним показникам, 4,9 % хворих перебували на гемодiaлiзi, 0,1 % — на перитонеальному. 1з сумарно!" кшькосп хворих у 2016 рощ 10 померли (переважно у зв'язку iз серцево-су-динними, цереброваскулярними ускладненнями).
Поpiвняно з попередшми роками дещо рщше хвоpi були шфшоваш: iз 20 ВГВ — 45 %, ВГС — 40 %, В + С — 15 %. Обшшлось, на вщмшу вщ попередшх роив, без В1Л-шфекцп'.
У Нaцiонaльному реес^ наведено дaнi щодо 590 хворих з гострим ураженням (пошкодженням) нирок (ГУН/ГПН), причиною якого були: медикамента (11,7 %), сепсис (6,3 %), гiповолемiя (17,8 %), кардюренальний синдром (6,3 %), гепаторенальний синдром (0,5 %), штерстищальний нефрит (16,9 %), швидкопрогресуючий нефрит (3,1 %), обструкщя сечових шляхiв (9,2 %), невiдомi причини (18,3 %). Захворювашсть на ГУН у 2016 р. в Укра'1Ш становила 1,4/100 тис. населення. Найчастше ГУН було дia-гностовано в 1вано-Франювськш обл. (9,1/100 тис. населення).
Вщомо, чому не заявлено про випадки ГУН в Криму (включно Севастополь), у Луганськш обл.
За Донецькою обл. — 2 випадки (?). Чому «нульо-ва» кшькють ГУН в Зaпоpiзькiй, Хартвськш областях?
Нaйчaстiше пеpелiченi причини ГУН (на 100 тис. населення) виявилися в мюцевостях: медикамента — 1,2, Кш'вська обл.; сепсис — 0,6, Тернопшь-ська обл.; гiповолемiя — 2,5, Кшвська обл., кардюренальний синдром — 0,9, гепаторенальний синдром — 0,7, швидкопрогресуючий гломеруло-нефрит — 0,4, 1вано-Франтвська обл.; штерстищальний нефрит — 1,3, Волинська i Чернтвська обл.; обструкщя сечових шляхiв — 1,0, Чершпвська обл. У 1вано-Франтвськш обл. найчастше (4,9) не вда-лося встановити причину ГУН.
Судячи iз таблиць Нацюнального реестру, не всi хвоpi на ГУН вiдбули лiкувaння, не в ушх лiковaних хворих оцшено його ефективнiсть. 1з 241 хворого з повним одужанням неолiгуpичний гип ГПН був у 81 (33,61 %), ол^уричний — у 160 хворих (66,39 %), часткове одужання встановлено вщповщно у 72 (31,03 %) i 160 (68,97 %) хворих.
Статевий склад 233 хворих: чоловтв — 148, жь нок — 85; за вшом ^з 246 хворих) переважати хвоpi 20-44 роив (33,33 %), 45-64 роив (36,18 %).
Дивно, що в Нацюнальному pеестpi вжито не-звичне поняття «гостре пошкодження нирок — ГПН» замють давно засвоеного «гостра ниркова не-достатнють — ГНН» або бшьш коректного «гостре ураження нирок — ГУН». Поняття «хрошчна ниркова недостатшсть — ХНН» збертаеться, вживаеться. Чому вiдмовлятися вiд «ГНН» або не писати «ГУН»? «Гостре ураження нирок» у пеpеклaдi росшською — «острое повреждение почек».
«Нацюнальний реестр хворих на хрошчну хворобу нирок та пащенпв з гострим пошкодженням нирок» подав широку iнфоpмaцiю щодо ешдемю-логп' хворих вказано!' категорп', ix лiкувaння, його ефективность Слiд вжити зaxодiв для наближення показнитв епiдемiологiï, що викликають сумнiв, до pеaльностi (дiaгностикa!). Прийняти ршення щодо формування та щоpiчного публiкувaння реестру, який широко охоплював би патологш нирок та ïï характеристику.
Конфлiкт ÎHTepecÎB: не заявлений. Стаття написана автором у 2016 рощ, публшуеться вперше.
Отримано/Received 01.09.2020 Рецензовано/Revised 10.09.2020 Прийнято до друку/Accepted 16.09.2020 ■
Information about author
Liubomyr A. Pyrih, MD, Academician of the NAMS of Ukraine, Corresponding member of NAS of Ukraine, Professor at the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Пыриг Л.А.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Учет, обеспечение лечения больных хронической
недостаточностью:
Резюме. Представлен анализ клинического материала в соответствии с «Национальшмй реестром пациентов с хронической болезнью почек и пациентов с острым повреждением почек». Дана характеристика эпидемиологическим показателям пациентов с хронической болезнью почек III—V ст., острой почечной недостаточностью и их погруп-повой анализ, методам лечения больных этих категорий с оценкой эффективности. Эти данные приведены по регионам Украины, нозологическим формам нефрологических заболеваний и соотнесены с населением Украины. Анализ показателей свидетельствует о пробелах в проведении
болезнью почек Ш-У стадий и острой почечной анализ и оценка
диагностики, недостаточно полном учете заболеваемости, разнонаправленности показателей, что в целом не с позитивной стороны характеризует состояние нефрологической помощи в Украине. Проанализирован коечный фонд, количество специалистов, оказывающих помощь нефрологи-ческим пациентам. Личный опыт автора и глубокий анализ позволяют высказать критические и конструктивные замечания о состоянии нефрологической помощи в Украине. Ключевые слова: хроническая болезнь почек; хроническая, острая почечная недостаточность; эпидемиология; по-чечно-заместительная терапия; эффективность
L.A. Pyrih
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Accounting, treatment access for patients with stage
analysis and
Abstract. The article deals with the analysis of the document "National Registry of Patients with Chronic Kidney Disease and Patients with Acute Kidney Injury". The article presents the characteristics of the epidemiological parameters of patients with chronic kidney disease III—V grade, acute renal failure; group analysis, methods of treatment of patients of these categories with an assessment of effectiveness. These data are given by regions of Ukraine, nosological forms of nephrological diseases and are correlated to the population of Ukraine. The analysis of indicators demonstrates
III—V chronic kidney disease and acute renal failure: assessment
the gaps in the diagnosis, insufficient accounting of morbidity, multidirectional indicators, which in general does not characterize the state of nephrological service in Ukraine from a positive side. The bed capacity, the number of specialists providing cure to nephrological patients were analyzed. The author's personal experience and deep analysis allow expressing critical and constructive comments on the state of nephrological service in Ukraine. Keywords: chronic kidney disease; chronic, acute renal failure; epidemiology; renal replacement therapy; effectiveness
