CC BY
16
Запрошен! стагл
Guest Articles
почки
НИРКИ KIDNEYS
УДК 614.2-616.61
DOI: 10.22141/2307-1257.4.18.2016.84319
ПИР1Г Л.А.
Кафедра нефрологи i нирково-зам'юно! терапп НМАПО iменi П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра'/на
ОРГАЫЗАЩЯ НЕФРОАОПЧНО1 ДОПОМОГИ В УКРА1Ш: сучасний стан i перспективи
Резюме. Подана оцнка сучасних статистичних показникiв нефролопчно! допомоги в Yi<paiHi, ¡х неповноти й нев'ропдност. Вказано на необхднсть законодавчо!та органвацйно! оптимiзацi'¡розвитку трансплантологи. Ключовi слова: нефролопчна допомога в Yкра¡нi, статистичн показники, розвиток трансплантологи, зако-нотворчють у трансплантологи.
Недолки медично! допомоги хворим нефролопч-ного профшю вГддзеркалюють стан системи охорони здоров'я, медично! допомоги в Укра!т загалом. Упер-ше в новГтнш юторГ! Укра!т у 2016 роцi на охорону здоров'я вщраховуетъся 2,5 % вiд ВВП, при тому що чиншсть, дieвiстъ системи може бути реалiзована за умови фiнансування !! в межах 6-8 % ВВП. Це вщчуютъ i пацieнти нефрологiчного профiлю, i лкарГ-нефроло-ги, i всi пащенти й медики незалежно вiд профшю.
Кожна медична спец1алън1стъ мае сво! особливос-т1, залежн1 вГд специфГки захворюванъ. Контингент нефролог1чних хворих пор1вняно з хворими 1нших проф1л1в завжди вважався нечисленним. Тому й ви-окремилася нефрологiя 1з широко! спецГальностГ «внутрГшнГ хвороби» чи «терашя» тальки на початку 60-х рокГв ХХ столГття. I! усамост1йненню сприяло по-глиблення знань щодо патогенезу хвороб нирок, по-ширення можливостей гх л1кування.
Актуалънiстъ ц1е! медично! спещальносп зумовле-на захворюванiстю переважно оаб молодого вiку, !х iнвалiдизацiею, смерттстю в працездатному вiцi. Новi тдходи до патогенетично! та удосконалення симптоматично! терапп, впровадження нирково-замiсно! терапп дозволяють продовжити життя хворим i навiтъ вГднови-ти !х працездатшсть. На жаль, за нинiшнiх сощальних обставин використати, реалiзувати цi можливосл не пiд силу i державнш службi здоров'я, i самим пащентам.
Першорядне значення для виходу з критичного становища мае, безумовно, належне фГнансування на
всiх рiвнях i етапах профшактики, д1агностики, лГку-вання хворих. Але не менше значення мають заходи щодо орган1зацГ! допомоги з належним використан-ням !! фГнансування, хоч i мГзерного.
Газета «Новини медицини та фармацГ!» (2015, № 10) повщомила, що «у МОЗ обговорили питання нормативно-правового забезпечення дГяльностг голо-вних позаштатних спецГалГстГв та стану стандартизацг! медично! допомоги». Стандарти медично! допомоги хворим нефрологГчного профшю (головним чином лГкування) опрацьованГ, i головний позаштатний нефролог МОЗ повинен контролювати !х дотримання. При цьому необхiдно усвiдомлювати, як у рГзних областях Укра!ни допомагають пацГентам нефрологГч-ного профшю з використанням затверджених стан-дартГв залежно вГд структури та поширеностГ патолог!! нирок в Укра'!нГ загалом та в окремих и регГонах.
1нститут нефролог!! НАМН Укра!ни щорГчно ви-дае «НацГональний реестр хворих на хронГчну хворобу нирок та пацГентГв з гострим пошкодженням нирок». ТакГ збГрники-реестри допомагають визначити стра-
Адреса для листування з автором: Пиргг Любомир Антонович E-mail: nizhnik.alexey@gmail.com
© ПИРГГ Л.А., 2016 © «Нирки», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
тегго медично! допомоги, своечасно вносити вщпо-вiднi корективи. Крiм цього, доведення таких даних до вщома лжарсько! громади, особливо головних об-ласних нефрологiв, допомагае порiвняти загальнодер-жавш та регiональнi показники й оцшити становище в кожному регiонi.
На жаль, можливють такого використання щорГч-ного Нацiонального реестру далеко не повна.
Наявш данi про кшькють нефрологiчних лГжок в Украт взагалi та в кожнiй областi, юлькють лiкарiв нефрологгв i ще деяю. За останнi роки кiлькiсть не-фрологiчних лГжок зменшилася з 2692 (2011 р.) до 2131 (2015 р.). Такий крок у так званому реформуванш медично! допомоги можна було б виправдати, якщо б при цьому пщтмався ргвень первинно! допомоги, об-лаштувалась система денних, домашн!х стацiонарiв. Зменшилася кiлькiсть штатних посад лжарГв-нефро-логiв, якi ще й, крГм того, не вс зайнятi.
За останн п'ять роюв (2011-2015) кiлькiсть хворих на хронгчну хворобу нирок (ХХН) найб1льшою була у 2012 р. - 490 234, у 2015 р. - 392 131. Взагалг поргвнюва-ти ргчнг дат бувае важко, тому що одного року в Реестрг подаеться шформащя тГльки про хворих з 5-ю ст. ХХН, гншого року — про кшьюсть на 100 тис. населення.
Недовiру викликають данi про поширення в областях Укра!ни причин ХХН: дГабетично! нефропатц, хронiчного гломерулонефриту, хронiчного телонеф-риту, ппертензивно! нефропатГ!, полiкiстозу нирок, шших уражень нирок. Вгдповгдно й виникае недовiра до сумарних загальнодержавних показникiв. Ось якГ вiдхилення у вщсотковому значеннi вищеперерахова-них ргзновищв ренально! патологи як складових ХХН в областях Украши за 2015 рж: дiабетична нефропатiя — 2,48-26,02 %; хротчний гломерулонефрит — 2,9259,91 %; гiпертензивна нефропатiя — 0,12-40,12 %; хротчний телонефрит — 11,99-81,37 %; полшстоз нирок — 0,73-11,98 %; гншГ хвороби — 0,48-29,18 %.
Чи не дивно?..
Мiнiмальнi показники найчастше мають мю-це серед даних Херсонсько!, Черншвсько! областей, максимальнi — серед даних Закарпатсько! областi. Попереднiй головний нефролог (1979-1993) навиъ вищджав Гз метою експертно! оцГнки подГ6них даних (гшер-, гГподГагностика?) у галузГ.
Можна пГдтримати сумнГв, висловлений на титуль-нш сторГнцГ газети «Ваше здоров'я» (11.12.2015): «Чи можна довГряти украшськш медичнш статистищ?»
В УкраШ, хоч Г повГльно, збГльшуеться можливГсть отримання хворими нирково-замюно! терапГ! (НЗТ) завдяки збГльшенню кГлькостГ закладГв з вщповщ-ною апаратурою (у 2015 р. — 58), кГлькостГ апаратГв (у 2015 р. — 1032). Вщповщно збГльшуеться загальна кшькють процедур гемодГалГзу (ГД): 2015 р. — 713 745.
На жаль, до сьогодш вщчуваеться, що неможливо повнГстю задовольнити потребу в апаратнш НЗТ. Пе-рюдично з'являються в пресГ повщомлення про брак коштгв на органГзацГю ГД (РГвненська, Черкаська Г ГншГ облает!), про колективнГ протести хворих щодо органГзацГ! та якостГ лГкування ГД (Ктв, Черкаси Г Гн.).
Дуже прикро й образливо для нашо! спльноти, що й ця сфера медично! допомоги страждае вщ корумпо-ваност1, протизаконних ф1нансових мах1нац1й, поро-джених конкуренц1ею ф1рм — виробниюв апаратури для ГД «Гамбро» i «Фрезенус». Виявляеться, що в Киев1 «на гемодаал^зних закупвлях «вщмито» 15 млн гривень» («Ваше здоров'я», 04.03.2016), що головний нефролог МОЗ Укра!ни закуповуе набори для ГД у ф1рми «Фрезен1ус» за цшою, на 30 % вищою, н!ж це робить медична служба Киева, що окрем1 нефрологи самочинно визначають для хворих щну процедури ГД (обласп: В1нницька — 1917,45 грн, Закарпатська — 1912,09 грн., Сумська — 1880,77 грн («Экономические известия», 26.06.2015).
В1рити чи не в1рити прес1?..
Критичне (катастроф1чне!) становище в Укра!ни з радикальним методом НЗТ — трансплантащею нирки.
Перша спроба пересадки людин1 трупно! нирки, як вщомо, була зроблена в Укра'!ш Ю.Ю. Вороним 3 квггня 1933 року. У медичну практику трансплантащя нирки упроваджена на початку 60-х роюв минуло-го столшя, в Украт — з 1972 року (проф. В.С. Карпенко). На облжу у 2015 рощ перебувало 913 хворих 1з трансплантованою ниркою. У 1913—1915 роках в Укра'!ш виконано вщповщно 115, 106 i 102 так1 опера-ц!! з використанням ниркового трансплантата пере-важно вщ живого донора (57,8—76,4 %). Живими донорами були родич1 (93,7—95,1 %), члени подружжя (4,9—6,3 %), зрщка — шш1 особи. Якщо в нозолопчнш структур! ХХН загалом переважае хротчний тело-нефрит, то серед хворих !з ХХН 5-! стад!!, яким проведена трансплантац!я нирки, у понад 40 % був хро-нчний гломерулонефрит.
В1д шших кра!н Укра!на за кшьюстю пересадок ор-гатв, у тому числ1 нирок, вщстае в 100-250 раз1в. Згщ-но з даними Нацюнального реестру, в Украш щор1чно визначаеться понад 8 тис. хворих ¡з ХХН 5-! стад!!. Далеко не вам доступна трансплантащя нирки у зв'язку з вком, ризиком ускладнень тощо. Проф. О. Нжонен-ко, головний позаштатний спещатст МОЗ Укра!ни за спещальтстю «трансплантолог1я», вважае, що потреба в трансплантацп нирки в Украш становить близько 2,5 тис. на рк. Ст1льки !х не виконано i за 30 роюв (2100).
Головним гальмом розвитку трансплантолог!! в Укра!т е прийнятий у 1999 рощ закон «Про трансплан-тацда оргашв та шших анатом1чних матер!ал!в люди-ни». За попередтми статистичними даними, в Укра!ш щор1чно гинуть 40-60 потенцшних донор!в на мшьйон населення. Це майже 3 тисяч! донор!в, яю могли б по-рятувати 10 тисяч хворих («Голос Укра!ни», 23.09.2015).
Зг1дно !з законом, заб1р донорського органа можна здшснити т1льки в раз! прижиттево! згоди потенщ-ального донора або згоди р!дних, опжутв покшника. 1з сл1в голови Компету з охорони здоров'я Верховно! Ради Укра!ни Ольги Богомолець: «...Ус розум!ють, що необхщнють в удосконаленн! «грансплантолог!чного» законодавства... назр1ла давно. З другого боку, в умовах тотально! корупцц, економ1чно! кризи, в!йни i вщкри-того кордону, у яких перебувае ниш наша краша, за-
10
ПОЧКИ, p-ISSN 2307-1257, e-ISSN 2307-1265
№ 4(18) • 2016
конодавч1 норми на 6a3i презумпцй згоди повиннi бути прописанi винятково суворо й принципово» («Голос Украши», 23.09.2015).
З прийняттям нового закону, з передбаченням презумпцй згоди на заб1р органу необхщно проводити вщповщну просвгтницьку роботу, у тому числ1 1з за-лученням духовенства, щодо морально-сощальних, духовних аспект1в забору орган1в для трансплантащь
Можливо, буде наявний нотар1ально зав1рений документ у здорово! людини на згоду щодо забору органа для трансплантацц в раз1 трапчного випадку. Питати про таку можливють у пац1ента в передсмерт-ному стат бувае й неможливо, не кажучи про етико-психолог1чний аспект такого запитання. Далеко не завжди презумпц1я згоди на заб1р органа прозвучить з уст рщних, ошкутв. Обминути цей аспект у вар1антах проекту нового закону неможливо. В одному проекп (17.07.2015) передбачено презумпцго згоди, в 1ншому (04.08.2015) — презумпцго незгоди. У квита 2016 року Верховна Рада Украши прийняла в першому читанн1 другий вар1ант закону. Загалом вважають, що р1вень трансплантац1йно! допомоги майже однаковий у кронах незалежно в1д узаконення презумпцй згоди чи незгоди (I. Шестопал, «Ваше здоров'я», 08.07.2016).
Найпрше, якщо причиною зволкання щодо остаточного прийняття закону е амб1цй автор1в його проекпв...
Поза сумшвом, вщбуваеться пщвищення якост1 життя людини з пересадженою ниркою пор1вняно з 1снуванням на ГД чи перитонеальному ддал1з1. Очевидна й величезна ф1нансово-економ1чна перевага. Матер1альн1 витрати на гемодаал1з становлять при-близно 180 тис. грн, на перитонеальний д1ал1з — до 400 тис. грн на рж, а на виживання пац1ента з транс-плантованою ниркою з медикаментозним забезпе-ченням достатньо 20—80 тисяч.
Поки що численш заклики в прес1 хворих, л1кар1в, учених «урятувати рят1вну галузь медицини» («Голос Украши», 14.07.2015) — трансплантологго — завмер-ли без вщгуку з боку законодавц1в.
На жаль, з-пщ компетентного медичного контролю вийшло санаторно-курортне л1кування хвороб нирок. Можливють санаторно-кл1матично! терапй хворих на
хрошчний гломерулонефрит, реаб1л1тацй хворих тсля трансплантацй нирки в умовах Швденного берегу Кри-му тимчасово (так вважаю!) на даний час вщпала. Зали-шаються в сил1 можливост1 бальнеопитного л1кування 1нфекц1йних, обм1нних уражень сечово! системи, не-фрол1т1азу в санатор1ях Трускавця, Моршина, Под1лля, Закарпаття. Л1кар1 (переважно урологи) повинн1 знати, яка патолопя, який стан хворих вщповщають можли-востям отримання позитивного ефекту санаторного лкування i як1 протипоказання для його застосування.
Вищезгаданий Нацiональний реестр iз його нинш-ньою структурою, зi щорiчним змютом може бути ви-користаний з науковою метою, особливо для вивчення динамки результат апаратно! НЗТ. Немалий внесок у науковий аналiз показникiв нефролопчжй допомоги в Украт, у ïï характеристику з можливостю зiставлення даних в рiзних регiонах може зробити щорiчне допо-внення Нацiонального реестру показниками, що повыше характеризують ïï р1вень. Слщ поширити реестр додаванням нозолологiчних форм патологiï нирок, що зустрiчаються частiше, н1ж полшстоз нирок: амшощоз, ураження нирок при системних хворобах сполучно! тканини, нефропатiя ваптносп (п1зн1й гестоз, ппер-тенз1я ваптних), iнтерстицiальний нефрит. Як часто i хто, у як1й к1лькост1, з яким завершенням перебiгу хвороби хвор!е в Украïнi на гострий гломерулонефрит, шелонефрит, як довго, з яким ефектом хвор1 лкуються в стащонарь Важливо знати показники диспансериза-цц нефрологiчних хворих, як1 вщтворюють дисципль нованiсть i ставлення до власного здоров'я пацiентiв i ставлення до сво'к о6ов'язк1в лкаря. Необхщно опри-люднити показники летальност1, смертностi хворих не-фролог1чного проф1лю, ][х вк, причини.
Як1сть нефролопчжй допомоги перш за все зале-жить вщ бюджетного ф1нансового забезпечення ïï, але й значною м1рою в1д ïï оргатзацц в загальнодержавному масштаб1, на мюцях 1з належним використанням ф1-нансш, в1д ш1щативност1, вщповщальносп на вс1х р1в-нях i етапах допомоги хворим нефролопчного проф1лю.
Конфлжт iHTepeciB. Не заявлений.
Отримано 31.08.16, прийнята до друку 06.09.16 ■
Пыриг Л.А.
Кафедра нефрологии и почечно-заместительной терапии НМАПО имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
ОРГАНИЗАЦИЯ НЕФРОЛОГИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ В УКРАИНЕ: СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ
Резюме. Представлена оценка современных статистических показателей нефрологической помощи в Украине, их неполноты и недостоверности. Указана необходимость законодательной и организационной оптимизации развития трансплантологии.
Ключевые слова: нефрологическая помощь в Украине, статистические показатели, развитие трансплантологии, законотворчество в трансплантологии.
Pyrih L.A.
P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
THE ORGANIZATION OF NEPHROLOGICAL CARE IN UKRAINE: CURRENT STATUS AND PROSPECTS
Summary. The article presents an assessment of the current statis- and organizational optimization of the transplantology development. tical indicators of nephrological care in Ukraine, their lack of com- Key words: nephrological care in Ukraine, statistical indicators, pleteness and inaccuracy. There is indicated the need for legislative development of transplantation, transplantation law.
