CC BY
69УДК 616.61-036.12-036.22
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3267508
З. В. Бабенко
ЕЩДЕМЮЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ХРОН1ЧНО1 ХВОРОБИ НИРОК
(огляд лгтератури)
Oдеська мюька клiнiчна лжарня № 10
Summary. Babenko Z. V. EPIDEMIOLOGICAL ASPECTS OF CHRONIC KIDNEY DISEASE (literature review). - Odessa Municipal Clinical Hospital №10; e-mail: nymba. od@smail.com. Chronic kidney disease (CKD) is one of the most important medical and socio-economic problems of the present. The traditional notion of the rarity of chronic kidney disease is now fully revised. The article analyzes available literature sources concerning the epidemiological aspects of chronic kidney disease. The prevalence and incidence are determined depending on the stage, sex, age category. On the basis of the analysis of epidemiological studies, factors of risk of development and progress of chronic renal disease are considered. Analysis of broad population studies allowed to identify frequent cases of asymptomatic chronic kidney disease with clinical manifestation only in the stage of terminal renal failure. The results of individual epidemiological studies have allowed us to conclude that the problems of chronic kidney disease before domestic nephrology are no less severe than in the countries of Europe, Asia and America, and the prevalence of both early and deployed stages is quite high.
Key words: chronic kidney disease, epidemiology, prevalence, morbidity.
Реферат. Бабенко З. В. ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ХРОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ ПОЧЕК (обзор литературы). Хроническая болезнь почек (ХБП) является одной из наиболее значимых медицинских и социально-экономических проблем современности. Традиционное представление о редкости хронических заболеваний почек сегодня полностью пересмотрено. В статье проведен анализ доступных литературных источников относительно эпидемиологических аспектов хронической болезни почек. Определены распространенность и заболеваемость в зависимости от стадии, пола, возрастной категории. На основе анализа эпидемиологических исследований рассмотрены факторы риска развития и течения хронической почечной болезни. Анализ широких популяционных исследований позволил выявить частые случаи бессимптомного течения хронической болезни почек с клинической манифестацией только в стадии терминальной почечной недостаточности. Результаты отдельных эпидемиологических исследований позволили сделать вывод, что проблемы хронической болезни почек перед отечественной нефрологией стоят не менее остро, чем в странах Европы, Азии и Америки, а распространенность как ранних, так и развернутых стадий достаточно высока.
Ключевые слова: хроническая болезнь почек, эпидемиология, распространенность, заболеваемость.
Реферат. Бабенко З. В. ЕП1ДЕМЮЛОГ1ЧШ АСПЕКТИ ХРОН1ЧНО1 ХВОРОБИ НИРОК (огляд лггератури). Хрошчна хвороба нирок (ХХН) е одшею з найбтш значущих медичних та соцiально-економiчних проблем сучасносп. Традицшне уявлення про рвдшсть хрошчних захворювань нирок сьогодш повшстю переглянуто. В статп проведено аналiз доступних лтгературних джерел стосовно ешдемюлопчних аспектш хрошчно! хвороби нирок. Визначеш розповсюджешсть i захворювашсть в залежносп ввд стади, стап, вжово! категори. На основi аналiзу ешдемюлопчних дослщжень розглянуто фактори ризику розвитку й перебну хрошчно! нирково! хвороби. Аналiз широких
© Бабенко З. В.
популяцшних дослгджень дозволив виявити часп випадки безсимптомного nepe6iry хрошчно! хвороби нирок з клiнiчною манiфестацieю тiльки в стадп термшально! нирково! недостатностг Результати окремих ещдемюлопчних дослiджень дозволили дшти висновку, що проблеми хрошчно! хвороби нирок перед вичизняною нeфрологieю стоять не менш гостро, нгж в кранах Свропи, Ази та Америки, а поширешсть як рaннix, так i розгорнутих стaдiй досить висока.
Ключовi слова: xронiчнa хвороба нирок, ешдемюлопя, розповсюджeнiсть, зaxворювaнiсть.
На рубеж! XX i XXI столiть свггове спiвтовaриство зiткнyлося з глобальною проблемою, що мае не пльки медичне, а й велике соцiaльно-eкономiчнe значения -пaндeмieю хрошчних нeiнфeкцiйниx хвороб, яш щорГчно забирають мшьйони житпв, призводять до тяжких ускладнень, пов'язаних з втратою прaцeздaтностi та необхвдшстю високовитратного лiкyвaння [1, 2]. Серед них захворювання нирок займають важливе мiсцe через значну поширeнiсть в популяци, рГзкого зниження якосп життя, високу смeртнiсть пaцiентiв i призводять до необхвдносп застосування дорогих методГв нирково! замГсно! терапи (НЗТ) в термшальнш стад!! - дГалГзу та пересадки нирки [1, 2, 5, 12, 15, 22].
Дотримуючись довгостроково! стратег!!, спрямовано! на полшшення якосл допомоги для вах пащенпв Гз захворюваннями нирок, Нащональний нирковий фонд (NKF/США) заснував в 1995 рощ 1шщативу (щодо полшшення) якосп лГкування дГалГзом (Dialysis Outcomes Quality Initiative - DOQI) для розробки Клшчних практичних рекомендацш для дГалГзних пащенпв i фах1вщв, що надають !м допомогу. З часу публГкацп в 1997 рощ Рекомендащ! DOQI мали Гстотний вплив на медичну допомогу та наслщки у дГалГзних пащенпв. K/DOQI в 2002 рощ запропонувала термшологш «хрошчна хвороба нирок» i була прийнята класифжащя ХХН. Експерти робочо! групи NKF переслщували ряд цшей по створенню концепци ХХН: визначення поняття ХХН i !! стадш; вибГр лабораторних показнишв, що адекватно характеризують перебн ХХН; вивчення зв'язку мГж ступенем порушення функцп нирок i ускладненнями ХХН; стратифшащя чинник1в ризику прогресування ХХН i виникнення серцево-судинних захворювань. У 2005 рощ оргашзащя -KDIGO (Kidney Diseases: Improving Global Outcomes) - подтвердила шщативу K/DOQI щодо широкого використання термша ХХН [19].
Багато рок1в серйозшсть проблеми хрошчно! хвороби нирок недоощнювалася, вона залишалася в «rim» шших сощально значущих захворювань. Сплеск штересу до проблеми хрошчно! хвороби нирок виник на початку XXI столитя, коли з'явилися дан! великих ешдемюлопчних дослщжень (NHANES i in), що показують високу частоту порушень функцп нирок в популяци, а також коли стало очевидно, що дГалГзш служби в усьому свгп, незважаючи на вГдкриття нових центрГв дГалГзу, не справляються з напливом пащенпв з термшальною стадГею захворювання. Так, в США на лГкування хворих з ТХН в 2005 рощ було витрачено 21,3 млрд. доларГв, що склало 6,4% бюджету Medicare. ЩорГчно щ витрати збГльшуються на 7,7%. У кра!нах СС на забезпечення тшьки дГалГзу щорГчно витрачаеться 2% бюджету охорони здоров'я [8].
Поширешсть ХХН 1-5 стад!! в США у дорослих досягае 15%., в кра!нах Свропи (Нидерландах, Норвегп, 1спани, Австрали) - 12-17%, в Япони - 18,7%; Конго - 12,4%, Кита! -14% [24].
У США загальна поширешсть ХХН зросла з 12% до 14% у перюд м1ж 1988 р. та 1994 р. та з 1999 р. по 2004 р., але з 2004 р. вона залишаеться вгдносно стабшьною. Найбшьше збГльшення спостернаеться у людей з ХХН III стад!! - з 4,5% до 6,0%, починаючи з 1988 р. [18].
Також у Сполучених Штатах частота ХХН, яка збшьшилась бГльш шж удвГчГ в перюд мГж 2000 i 2008 роками, зростае найшвидше у людей у вод 65 рошв i старше [17]. Захворювашсть у вод вщ 20 до 64 рошв становить менше 0,5%. Темпи шциденпв, пов'язаних Гз ХХН, бГльш шж утричГ вищГ для афро-американщв, нгж для кавказщв [17].
За даними дослгдження, проведеного у 12 кра!нах (Бангладеш, БолГвГя, Боснгя та Герцеговина, Китай, Сгипет, Грузгя, 1нд!я, 1ран, Молдова, МонголГя, Непал та ШгерГя) Гз загальною к1льк1стю 75058 учаснишв, поширешсть ХХН серед дорослих була досить високою: 14,3% у загальнш популяци, 36,1% - у групах високого ризику (АГ, ЦД, серцево-
судинш захворювання (ССЗ) [11].
У кранах, що розвиваються, загальними причинами ХХН е клубочковi та канальцевi штерстищальш захворювання, спричиненi iнфекцiями та впливом наркотиков i токсинiв. Наприклад, Африка на твдень вiд Сахари - це велика рiзнорiдна область, що складаеться приблизно з 47 кра!н та понад 900 мiльйонiв людей. За оцшками дослiдникiв, до 2030 року понад 70% хворих на стади нирково! недостатносп на шнцевому етапi живуть у кра!нах з низьким рiвнем доходу, а саме, у кра!нах Африки на твдень вщ Сахари. £ багато потенцшних причин ХХН в Африцi на твдень вщ Сахари, що робить захворювання нирок особливо обтяжливими в репош. На додаток до нешфекцшних захворювань, iнфекцiйнi захворювання, так! як шфекцшний гломерулонефрит, шистосомоз, лейшманiоз та В1Л-iнфекцiя, е поширенi та можуть викликати ХХН. Оск1льки у Африщ на пiвдень вщ Сахари бшьше 22 мшьйошв людей мають В1Л, потенцiал для надмiрного тягаря ХХН в репош високий [12].
Поширешсть ХХН трохи вище у жшок, шж у чоловшв (12,6% проти 9,7%) [21]. За вжом ХХН б!льш поширена серед оаб у вод > 60 рошв (39,4%), шж в!д 40 до 59 рошв (12,6%) або в!д 20 до 39 рок1в (8,5%). ХХН виявляеться у 5% дорослих у вод до 52 рошв в пор!внянш з 68% у оаб старше 81 рошв [26]. За р!внем освгги ХХН бшьш поширена серед оаб без середньо! освгги (22,1%), шж у оаб з середшм i вищою освггою (15,7%) [26].
Популяцшш епiдемiологiчнi дослщження, проведенi в останне десятилiття, дають уявлення про масштабнiсть проблеми ХХН. Поширешсть ХХН висока i не поступаеться поширеносп таких соцiально значущих захворювань, як СД, гiпертонiчна хвороба, серцева недостатшсть. У США вона становить 14%, при цьому хвороби нирок займають 4 -е мюце в структур! причин смертностi. За даними дослвджень, проведених на р!зних континентах в кра!нах з р!зним етшчним складом ! економ!чним розвитком (табл. 1), ознаки ХХН вщзначаються у 12-18% населення, а ХХН найбшьш несприятливих стадш 3-5 - у 5,9-8,1 % жител!в (в Японп - до 18,7%).
Таблиця
Розповсюджешсть хрошчнот хвороби нирок, за даними нацюнальних епiдемiологiчних
дослiджень [8]
Розповсюджешсть ХХН, %
КраТна Дослщження
стади 1 -5 стади 3-5
США NHANES, 2005-2010 14,0 6,7
США KEEP, 2000-2011* 23,8 15,7
Нвдерланди PREVEND, 2005 17,6 -
Iспанiя EPIRCE, 2005 12,7 -
Португалiя E.De Almeida h coaBT., 2012 - 6,1
Китай Beijing study, 2008 14 6,5
Японiя E. Imam coaBT., 2007 - 18,7
Iндiя SEEK-India, 2013 17,2 5,9
Австралiя Aus Diab, 2008 13,4 7,7
Конго Kinshasa study, 2009 12,4 8,0
ХХН завдае глибоко! шкоди громадському здоров'ю та мае серйознi сошально-eKOHOMi4Hi наслiдки. Найбiльш очевидний наслщок ХХН - колосальнi витрати на життезбер^аючу замiсну ниркову терашю (дiалiз i трансплантацiю нирки), як1 лягають важким тягарем на систему охорони здоров'я.
У 2011 р в США витрати на замкну ниркову тератю досягли 7,2% загального бюджету системи охорони здоров'я Medicare, при тому що число даних пащенпв становило 1,4% вгд загального числа людей, охоплених щею системою [10]. При цьому на лжування одного хворого з ТНН, який отримуе лГкування гемодГалГзом, в рамках системи Medicare витрачалося в середньому 87 945 дол. США, перитонеальним дГалГзом - 71 630 дол. США, на хворого з пересадженою ниркою - 32 922 дол. США.
Таким чином, ХХН становить велику проблему в усьому свт. За даними статистики, наведеними National Kidney Foundation, 2015:
• у США витрати на лГкування пащенпв Гз ХХН можуть перевищити 48 млрд доларГв США на рщ
• економжа Китаю в наступш 10 рокГв втратить 558 млрд доларГв у зв'язку зГ смертшстю та шваладтстю, пов'язаними Гз серцевою та нирковою недостатнютю;
• в Уругва! щорГчт витрати на дГалГз становлять близько 23 млн доларГв (30% бюджету нащонального фонду для спещалГзовано! терапи);
• у Великобритани витрати на лжування пащенпв Гз ХХН перевищують так на лГкування при раку молочно! залози, легеш, товстого кишечнику та шири разом узятих;
• в Австрали затрати на лГкування вах юнуючих та нових випадшв нирково!' недостатностГ до 2020 р. становитимуть 12 млрд доларГв [20].
В Укра!т пащенпв Гз ХХН у 6-7 разГв бшьше, шж хворих на цукровий дГабет (ЦД). Така сама ситуащя спостерГгаеться i в шших кра!нах свиу [4].
АналГз лпературних джерел виявив, що реальне зростання розповсюдженосп ХХН вщбуваеться внаслщок багатьох причин: глобального старшня населення, зростання захворюваностГ на метаболГчш розлади (ЦД, ожиршня, гшерурикемГя), артерГальну гшертензш (АГ), збГльшенням вживання нестеро!дних протизапальних засобГв [21].
Поширешсть ХХН вище серед оаб з дГабетом, нГж без дГабету (40,2% проти 15,4%), i з серцево-судинними захворюваннями, нГж без них (28,2% проти 15,4%), а серед оаб з АГ бшьше, нГж без АГ (24,6% проти 12,5%). ХХН виявляеться у 1/3 пащенпв 70 рошв i старше [15].
Термшальна ХХН, яка потребуе НЗТ, е найбшьш тяжкою, ГнвалГдГзуючою стадГею уражень нирок, що суттево знижую як1сть життя пацГентГв, !х працездатнГсть i потребуе великих матерГальних витрат на лГкування. Все перелГчене вище визначае сощальну значимГсть ХХН [6, 24].
За даними щорГчного звГту европейського реестру ERA-EDTA, наведеного у дослгдженш Pippias M., показник кГлькостГ пацГентГв, яким потрГбна НЗТ, постГйно зростае: якщо у 1980 роцГ вГн становив 118 пацГентГв на 1 млн. населення на рГк, то вже у 2010 - 741 i 924 особи - у 2014 рощ. При цьому автор тдкреслюе, що дат були отримаш лише з 35 европейських кра!н, окрГм даних ще 7 кра!н (у тому числГ НГмеччини i Роси), як1 не були включен! в реестр, що могло бути вагомим внеском у загальну статистику [20].
Високорозвинеш кра!ни, так1 як Швшчна Америка, Свропа та Япошя, мають найвищий рГвень захворюваностГ на термшальну стадГю хвороби нирок (ТСХН) [24]. У свГтГ понад 1 мшьйон хворих, що потребують дГалГзу, з частотою близько чвертГ мшьйона на рГк [4, 13, 17, 18].
Основною причиною ТСХН е дГабет та гшертошя. Протягом шлькох десятилГть данГ американсько! системи даних по нирках (United States Renal Data System) демонструють поступове збГльшення числа дГабетикГв, як1 вводять програми померлих з епГдемГологГчними захворюваннями в шнцевш стадП. Близько 44% пащенпв, що хворшть, е дГабетиками. Гломерулонефрит та шстозна хвороба нирок також залишаються вГдносно стГйкими, як причин! ТСХН [26].
У Австрали частота захворюваносп на ТСХН унаслщок дГабету становить близько 25% [16]. За даними дослгджень, у реестр! Свропейського Союзу к1льк1сть дГабетик1в, яш входять до програм ESRF, становить приблизно 15% - 33%, тодГ як к1льк1сть тих, що надходить через гломерулонефрит, становить близько 9% - 20% [23].
Юльшсть хворих, як1 потребують спецГалГзовано! нефролопчно! допомоги, в Укра!нГ щорГчно зростае; так, щороку на 1 млн населення рееструють 250 пащенпв з ХХН V стади. Слад зазначити, що за даними рГчного реестру ERA-EDTA за 2012 р., Укра!на за шльшстю хворих, як1 лГкувалися дГалГзом, мае найгГрше положення серед 30 кра!н, що входять до реестру [13].
За даними нацюнального реестру Укра!ни, л^вання методами НЗТ протягом 2014 року отримувало 7079 пацiентiв (5335 - л^вались гемодiалiзом (ГД), 966 -перитонеальним дiалiзом (ПД)), тобто поширешсть НЗТ становила 157 на 1 млн. населения, ГД - 115 на 1 млн., ПД - 22 на 1 млн. Юльшсть пащенпв iз функцюнуючим нирковим трансплантатом становила 845, таким чином, прирют чисельносп таких хворих з 2012 по 2014 р. становив 0,6% [5].
Таким чином, проаналiзувавши всi даш, можна впевнено говорити про те, що кшьшсть хворих на ХХН, а також пацiентiв, як1 л^ються НЗТ, в Укра!ш, як i у всьому свiтi, невпинно зростае, однак темпи зростання е значно повшьшшими, а стан надання медично! допомоги хворим бажае бути кращим [2, 3, 9, 24].
Лгтература
1.Актуальнi питання нефрологи в практищ сiмейного лiкаря: навчальний посiбник / за ред. Ю. В. Вороненка, О. Г.Шекери, Д. Д. 1ванова. Ки!в: Заславський О. Ю., 2015. 326 с.
2.Бвдний В. В. Стан поширеносп iнфекцiй нирок серед населения Украши. Украта. Здоров'я наци. 2013. № 4. С. 119.
3.Всемирный день почки 2018. Что мы знаем и чего не знаем о заболеваниях почек у женщин; вопросы без ответов и ответы на незаданные вопросы: размышления по поводу Всемирного дня почки и Международного женского дня / Пикколи Дж. Б., Альрухами М., Жи-Хонг Л. и др. Терапевтический архив. 2018. № 6. С. 4-14.
4.1ванов Д. Д. Хрошчна хвороба нирок: диференцшна тактика ренопротекцп. Укратсъкий медичний часопис. 2018. Т. III/IV, № 2 (124). С. 1-5.
5.Нацюнальний реестр хворих на хрошчну хворобу нирок: 2014 рш / уклад. Н. I. Козлюк, С. С. Школаенко; Державна установа «1нститут нефрологи НАМН Украши»; гол. ред. М. О. Колесник. К., 2015. 202 с.
6.Подзолков В. И., Брагина А. Е. Хроническая болезнь почек как мультидисциплинарная проблема современной медицины. Терапевтический архив. 2018. № 6. С. 121-129.
7.Ушфшований клшчний протокол вторинно! (спецiалiзовано!) та третинно! (високоспецiалiзовано!) медично! допомоги. Лшуваппя пащенпв з хрошчною хворобою нирок v стади: проведення штермпуючого гемодiалiзу [Електронний ресурс]. К., 2015. URL: http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html.
8.Чингаева Г. Н. Хроническая болезнь почек у детей. Учебное пособие. Алматы, 2010. 105 с.
9. Эпидемиология и социально-экономические аспекты хронической болезни почек / Смирнов А. В., Добронравов В.А., Каюков И. Д. и др. Нефрология. 2006. Т. 10, № 1. С. 7-13.
10. A new equation to estimate glomerular filtration rate / Levey A. S., Stevens L. A, Schmid C. H. et al. Ann. Intern. Med. 2009. № 150. Р. 604-612.
11. Chronic kidney disease and cardiovascular risk in six regions of the world (ISN-KDDC): a cross-sectional study / Ene-Iordache B., Perico N., Bikbov B. et al. Lancet Glob. Health. 2016. Vol. 4, № 5. Р. 307-319.
12. Epidemiology and management of chronic renal failure: a global public health problem / Sanyaolu A., Okorie C., Annan R. et al. Biostatistics Epidemiol. Int. J. 2018. Vol. 1. №
1. Р. 11-16.
13. ERA-EDTA 2012 [Електронний ресурс]. URL: http://www.era-edta.org/page-6-41-0-41-eraedtaeducationalprogramme.html.
14. Hall Y. N. Social Determinants of Health: Addressing Unmet Needs in Nephrology. Am. J. Kidney Dis. 2018. Vol. 72, № 4. P. 582-591.
15. Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Acute Kidney Injury Work Group. KDIGO Clinical Practice Guideline for Acute Kidney Injury. Kidney Inter. 2012. №
2, Suppl. Р. 1-138.
16. McDonald S. P. Australia and New Zealand dialysis and transplant registry. Kidney Int. Suppl. 2015. Vol. 51. Р. 39-44.
17. National Institutes of Health. Kidney Disease Statistics for the United States. Washington, DC. 2012.
18. National Institutes of Health. Kidney disease statistics for the United States. Washington, DC. 2016.
19. National Kidney Foundation. K/DOQI clinical practice guidelines for chronic kidney disease: evaluation, classification, and stratification. Am. J. Kidney. Dis. 2002. Vol. 39, № 2 Suppl. 1S1-266.
20. Pippias M. The European Renal Association-European Dialysis and Transplant Association (ERA-EDTA) Registry Annual Report 2014: a summary. Clin Kidney J. 2017. № 10. P. 1-10.
21. Prasad O. S. S., Yu X. Q. S. Associations Between Hyperuricemia and Chronic Kidney Disease: A Review. Nephrol. Urol. Mon. 2015. Vol. 7, № 3. P. 272-233.
22. Screening for monitoring and treatment of chronic kidney disease stages 1 to 3: a systematic review for the U.S. Preventive Services Task Force and for an American College of Physicians Clinical Practice Guideline / Fink H. A., Ishani A., Taylor B. C. et al. Ann. Intern. Med. 2012. Vol. 156, № 8. P. 570-581.
23. The 2007 ERA-EDTA registry annual report - a precis / Stel V. S., Kramer A., Zoccali C. et al. NDTPlus. 2009. Vol. 2, № 6. P. 514-521.
24. The definition, classification, and prognosis of chronic kidney disease: a KDIGO Controversies Conference report / Levey A. S., de Jong P. E., Coresh J. et al. Kidney Int. 2010. № 80. P. 17-28.
25. The need for integrated care of patients with chronic nephropathies: The epidemiology of late referral / Casino F. G., Vitullo F., Sorrentino G. C. et al. G. Ital. Nefrol. 2002. № 19. P. 143-148.
26. United States Renal Data System. United States Renal Data System 2010 Annual Data Report: Atlas of Chronic Kidney Disease and End-Stage Renal Disease in the United States. Bethesda, MD: National Institutes of Health, National Institute of Diabetes and Digestive Kidney Diseases; 2010.
Po6oTa Haginmna go pegaHin 10.06.2019 p.
PeKOMeHgoBaHa go gpyKy Ha 3acigaHHi pega^inHoi Konerii nicna pe^royBaHH».
