CC BY
12
3. Розроблений нами алгоритм дiaгнocтики мюкардиту, з yрaxyвaнням зв'язку з шфекщею i клiнiчними ознаками ураження серця, дозволяе удосконалити дiaгнocтикy мioкaрдитy на дого-cпiтaльнoмy eтaпi.
4. Запропонований нами лабораторний ште-гральний показник гocтрoфaзнoï зaпaльнoï вщпо-вiдi дозволяе y вшх хворих на мюкардит тдтвер-дити нaявнicть запального процесу, oб'ективiзy-вати при цьому дiaгнoз мioкaрдит.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. Бойцов С.А., Дерюгин М.В., Сухов В.Ю. Визуальная диагностика миокардитов и очагов хронической инфекции // Вестн. Рос. ВМедА. - 2001а. -№1(5)- С. 35-38.
2. Воронин С.В. Особенности иммуновоспали-тельного синдрома у больных неревматическими миокардитами при наличии у них внутриклеточных инфекционных патогенов: автореф. дис. канд. мед. наук. -СПб, 2003. -21с.
3. Дерюгин М.В., Бойцов С.А. Хронические миокардиты. - СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2005. - 288с.
4. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некорона-рогенные болезни сердца: Практическое руководство / под ред. В.Н.Коваленко.-К.: Морион, 2001.- 480с.
5. Максимов В.А. Миокардиты. - Л.: Медицина, 1979.-262 с.
6. Мюкардит: визначення, класифшащя, стандарта дiагностики та л^вання: Методичш рекомен-дацп / В.Н. Коваленко, Д.В.Рябенко, Н.О.Солобюкова, О.В.Онищенко. -К.: 2007. - 41с.
7. Семенов В.М. Клинико-эпидемиологическая характеристика хламидиозов // Рос. мед. журнал. -2000 -№1- С.48-53.
8. Сененко А.Н. Сердце и очаговая инфекция. -Л.: Медицина, 1973. - 215с.
9. Aretz H.T. Myocarditis. The Dallas criteria // Hum.Patrol.-1987.-Vol.18. - P.619-624/
10. Aretz H.T., Billingham M.E., Edwards W.D. Myocarditis: a histopathologic definishion and classification // Amer. J. Cardiovasc. Pathol.-1987.- Vol.10. - P.3-13.
11. Braunwald J.B. Heart disiseas. - Philodelphia: 3nd Edition, 1995. -1124 p.
12. Chow L.H., Beisel K.W., McManus B.M. Entero-viral infection of mice with severe combined immunodeficiency: evidence for direct viral pathogenesis of myocardial injury // Lab.Invest.-1992.-Vol.66.- P.24-31.
13. Feeley K.Necropsy diagnosis of myocarditis: a retrospective study using CD 45RO immunohistoche-mistry // J.Clin.Patol.- 2000.- Vol.53, N 2.- P.147-149.
14. Friman G. Myocarditis. Epidemiology, etiology and clinical aspects// Eur. Heart J.- 1995. - Vol. 16. -P.173-175.
15. Herskowitz A., Ahmed-Ansari A. Myocarditis // Curr.Opinion Cardiology. -1992. - Vol. 7, N 3.- P. 469475.
16. Hersum M., Maisch B.Humoral and cellular immune reactions to the myocardium in myocarditis // Herz.-1992.- Vol .17, N2.- P. 91-96.
♦
УДК 612.248-007.272-036.1-036.83:612.8
С.В. Маргiтiч
ОБГРУНТУВAННЯ ВИKОРИСТAННЯ ПО^ЗНИКШ ВЕГЕТAТИВНОГО ТОНУСУ ПРИ Ф1ЗИЧН1Й РЕAБIЛIТAЦIÏ ХВОРИХ RA БРОНХГЛЛЬНУ AСТМУ
Обласна клiнiчна лiкарня iм. I.I. Мечникова вiддiлeння алергологИ' (зав. - С.В. Mаргiтiч) м. Днтропетровськ
Ключовi слова: 6pomianbHa астма, вегетативний тдекс Кьордо, фiзична реабiлтацiя Key words: bronchial asthma, vegetative Kerdo index, physical rehabilitation
Резюме. В работе приведены результаты обследования 90 больных бронхиальной астмой с сопутствующим хроническим обструктивным заболеванием легких, у которых изучали тонус вегетативной нервной системы с помощью индекса Кёрдо. Показано, что вегетативный тонус одинаково часто может быть как в границах нормы, так и за её пределами. Причем, за пределами нормы вегетативный тонус зарегистрирован у 43 больных. Среди них с чрезмерной симпатикотонией было 54±8%, а чрезмерной ваготонией - 46±8% обследованных. Индивидуальные варианты вегетативной регуляции объяснены особенностями течения заболевания, и не исключается влияние поддерживающей
терапии. Обоснована необходимость дифференцированного избирательного применения средств физической реабилитации при чрезмерной симпатикотонии и парасимпатикотонии.
Summary. In this article the results of inspection of 90 bronchial asthma patients with attendant chronic obstructive disease of lungs, in whom tonus of vegetative nervous system, studied with the help of Kerdo index are presented. It is shown that a vegetative tone equally frequent may be both within the norm limits and beyond them. Therewith, beyond the limits the vegetative tone is registered in 43 patients. Among them 54±8 % of patients were with excessive sympathicotonia and 46±8% - with excessive vagotonia. Individual variants of vegetative regulation are explained by features of the of disease course and influence of supporting therapy is not excluded. The necessity of the differentiated selective application of means of physical rehabilitation in excessive sympathicotonia and parasympathotonia is proved.
У наш час 6poHxianbrn астма (БА) розгля-дасться як одна з найважливших проблем охо-рони здоров'я. За остант 20 роюв завдяки багатьом науковим вщкриттям вiдмiчaeться знач-не поширення у розумшт мехaнiзмiв розвитку БА, що дозволило покращити яюсть допомоги цим хворим [6].
У 1993 р. тд епдою Нащонального шституту серця, легешв та кровi (National Heart, Lung and Blood Institute) та Всесвггньо! оргашзацп здоров'я (ВОЗ) в Росп був проведений всесвггнш симпозiум за темою „Глобальна стратепя веден-ня та запобпання астмГ', на якому був представлений план, охоплюючий вс аспекти ведення хворих на БА та направлений на ршення задач по зменшенню у хворих важкосп симптомiв цього хрошчного захворювання, запобтанню передчaснiй смерт та поширенню можливостей цих пащеипв вести якiсний образ життя [5,7].
Однак, незважаючи на всi досягнення, 38% хворих з БА тяжкого персистуючого переб^у не досягають належного !! контролю, незважаючи на стандартне лiкувaння, а 70% пaцieнтiв заявля-ють, що БА вносить обмеженсть у !х повсяк-денне життя [5]. Хворi на БА, особливо при важкому перебпу захворювання, ведуть спошб життя, при якому знижена !х рухомiсть, а тому вс системи !х оргaнiзму значно послабляються. Також негативно змiнюeться стан !х нервово! системи та психiчнi процеси.
Вегетативна нервова система (ВНС) вщграе важливу роль у процесах адаптацн оргaнiзму, внaслiдок чого !! функщональний стан досить мiнливий. Вегетативний тонус (ВТ) означае ту дiяльнiсть оргашзму, за допомогою яко! регу-люеться дiяльнiсть усiх оргaнiв з метою шд-тримки життя та рiвновaги зовнiшнiх впливiв. ВТ не можна розглядати як характерний вид дiяльностi, який iз використанням усiх меха-нiзмiв, як регулюють життевi процеси (нервових та гуморальних), дае змогу оргaнiзму виршувати
задачi актуально! адаптацн. Вегетативний iндекс Кьордо (В1К) дозволяе судити про стутнь впливу на серцево - судинну дiяльнiсть пара-симпатично! шнервацп [6].
Мiж м'язовою роботою i дiяльнiстю брон-холегенево! системи юнуе тiсний фiзiологiчний та функщональний зв'язок. Дихальна система забезпечуе своечасне постачання кисню органам i системам внутршнього середовища та видь лення продукпв метаболiзму, якi видiляються при м'язовш роботi. Заняття таких хворих ль кувальною гiмнастикою спрямованi на форму-вання стiйких компенсацiй. Лшувальна фiзична культура сприяе запобiганню застшних явищ у легенях, покращенню серцево! дiяльностi, нор-малiзацi! емоцiйного тонусу, полшшенню нирко-вого кровообiгу [6].
При фiзичнiй реабiлiтацi! важливим е ураху-вання стану ВНС у пащеипв iз захворюваннями органiв дихання, яке висвiтлювалось багатьма авторами. Так, М.Г. Триняк рекомендуе розрахо-вувати шформативний у цьому вiдношеннi В1К при диференцiйному застосуваннi способiв вольового керування диханням [10].
В.П. Колосов виявив, що у хворих на БА функщональш порушення в гастродуоденальнш зонi характеризуються клiнiчними особливос-тями захворювання, корелюють iз порушеним гомеостазом вегетативно! нервово! системи, перебпом БА та е значними факторами, як збiльшують порушення бронхiального проход-ження. Наявнiсть кореляцiйного зв'язку мiж об'емом форсованого видиху (ОФВ1) та дисбалансом вегетативно! нервово! системи дозво-ляе проводити дiагностику пперацидного стану гастродуоденально! зони [4].
Все викладене обгрунтовуе актуальнiсть нашого дослщження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослщження проведено на базi вiддiлення алергологп обласно! клiнiчно! лiкарнi iм. 1.1. Ме-
чникова (м. Дншропетровськ). У дослщжент взяли участь 90 хворих на БА у вщ вщ 19 до 65 роюв, з них 52 жшки та 38 чоловiкiв, яю у 20072008 роках перебували на стацiонарному лiкуваннi. Лiкування хворих проводили зпдно з Мiжнародним Консенсусом i3 дiагностики та лiкування бронхiально! астми та наказом МОЗ Украши №128 вiд 19.03.2007 року „Про зат-вердження клiнiчних протоколiв надання медич-но! допомоги за спещальшстю „Пульмоноло-пя"". У 19 хворих БА мала штерм^уючий перебiг (щ хворi проходили курс специфiчно! iмунотерапi! алергенами), у 15 - персистуючий легкий перебщ а у 56 хворих - персистуючий середньо! важкостi перебт У всiх хворих iз супутшми захворюванням було хронiчне об-структивне захворювання легенiв (ХОЗЛ).
Для вивчення вегетативного тонусу вико-ристовували В1К iз такими методами дослщ-ження, як пульсометрiя та вимiрювання артер> ального тиску методом тонометри. При цьому пульсометрда та вимiрювання артерiального тиску здiйснювали за допомогою тонометру Blood Pressure Monitor Model LD-71 (Singapore). В1К розраховували за формулою: В1К = 1- (АТдааст/ЧСС)х100,
де В1К - вегетативний шдекс Кьордо,
АТдiаст - артерiальний тиск, дiастолiчний (мм рт.ст.),
ЧСС - частота серцевих скорочень (уд.хв1) [2].
Обстеження проводилось як фонове до курсу ФР.
Даш оброблет методом варiащйно! статистики. За таблицями В.С. Генеса [1] розраховували вщсоток (Р) та його стандартну помилку (m). Достсгартсть рiзнищ (р) ощнювали за t -критерieм Стьюдента [8]. При р<0,05 ll вважали статистично достовiрною [8].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Вивчаючи отримаш данi, ми взяли до уваги, що позитивнi значення В1К ^i знаком «+») свiдчать про зрушення вегетативного тонусу у бiк симпатичного переважання (симпатикотошя), а негативнi ^i знаком «-») - у бш парасим-патичного переважання (парасимпатикотонiя). За норму приймали В1К, який не перевищував «+» 10% та «-» 10% [2].
Передусiм ми порiвняли фоновий рiвень В1К зi знаками «+» та «-» у всiх 90 обстежених пацieнтiв. Виявилось, що !х було вiдповiдно 47(52±5%); 43(48±5%). Статистично така рiзниця недостовiрна (t=0,7; p>0,05). Це пов'язано з тим, що зi знаком «+» В1К в межах норми був у 24 (49±7%) хворих, а зi знаком «-» в межах норми
вш був у 23 (54±8%), поза нормою - у 20 (46±8%) хворих, де немае статистично досто-вiрно! рiзницi (t=0,2 та 0,7 вщповщно знакам, р>0,05).
Якщо порiвнювати тшьки В1К, що був поза нормою, то, як зазначалось, зi знаком «+» таких було 23(54±8%), а зi знаком «-» - 20(46±8%), що також не мае достовiрно! рiзницi (t=0,7;p>0,05).
При порiвняннi фонового рiвня за статтю, В1К зi знаком «+» був у 21 (45±7%) чоловiка i у 26 (55±7%) жiнок, а зi знаком «-» - у 17 (40±8%) чоловiкiв i 26 (60±8%) жшок, що статистично недостовiрно (t=1,01 i 1,77 вщповщно до статi; р>0,05).
Для бшьш детального аналiзу вегетативного тонусу ми провели розподш показникiв В1К за дiапазонами: 0-5%; 6-10% та понад 10%. Це дозволило додатково ощнити i ступiнь симпати-котони та парасимпатикотони. Отриманi резуль-тати наведет в таблиц 1. Аналiзуючи таблицю, ми спочатку порiвняли показники В1К зi знаками «+» та «-» мiж дiапазонами. Виявилось, що достовiрна рiзниця е тiльки при порiвняннi II i III дiапазонiв зi знаком «+» (t=5,91; р<0,001). Крiм того, були порiвнянi показники ВЖ зi знаками «+» та «-» в межах кожного дiапазону. Отриманi такi результати: в межах I дiапазону з 34 хворих слабка симпатикотошя була у 22(65±8%), а слабка парасимпатикотошя - у 12(35±8%) хворих (t=2,65; р<0,05), в межах II дiапазону помiр-на симпатикотонiя визначена у 2(15±10%), а помiрна парасимпатикотонiя - у 11(85±10%) хворих (t=4,95; р<0,001). Як зазначалось, у III дiапазонi (поза нормою) мiж симпатикотонiею та парасимпатикотошею не виявлено достовiрних розбiжностей. Це можна пояснити особли-востями переб^у захворювання i не виключено, що особливостями шдтримуючо! терапп.
Крiм того, ми провели аналiз показниюв ВIК III дiапазону, тобто (>10%), у зв'язку iз перебiгом важкосп БА. Отриманi результати наведенi в таблищ 2. Виявилося, що достовiрна рiзниця е тiльки при порiвняннi показникiв хворих на БА персистуючого середньо! важкостi перебiгу з штерм^уючим зi знаком «+» (t=3,93; р<0,01). При порiвняннi показникiв ВIК зi знаком «+» у хворих iз персистуючим легким перебiгом з штерм^уючим достовiрно! рiзницi не виявлено (1=1,14; р>0,05). Не виявлено також достовiрно! рiзницi показникiв ВIК зi знаком «-» при порiвняннi як у хворих iз персистуючим легким переб^ом з iнтермiтуючим (1=0; р>0,05), так i при порiвняннi показникiв хворих на БА персистуючого середньо! важкосп з штер-мiтуючим перебiгом (1=1,6; р>0,05).
Таблиця 1
Розподш показникчв вегетативного 1ндексу Кьордо за д1апазонами у хворих на
бронх1альну астму (абс., Р±т, %)
Знак В1К n Д1апазони В1К
I (0-5%) II (6-10%) III (>10%)
+ 47 22(47±7) 2(4±3) 23(49±7)
- 43 12(28±7) 11(26±7) 20(46±8)
Одержанi результати можуть з'явитись шд-грунтям для наукового обгрунтування методич-них особливостей фiзично! реабштаци даного контингенту хворих. На наш погляд, тут е потреба у диференцшному вибiрковому застосу-ваннi засобiв фiзично! реабштаци, як у
симпатотонiкiв будуть зменшувати надто шд-вищений тонус симпатичного вщдшу ВНС, а у ваготонiкiв - надто шдвищений тонус пара-симпатичного вщдшу ВНС. У цьому не буде потреби, коли ВТ знаходиться у межах норми i е урiвноваженим.
Таблиця 2
Розподш показник1в вегетативного шдексу Кьордо поза нормою при р1зному переб1гу
бронх1альноТ астми (абс., Р±т, %)
Знак ВIК n Ытерттуючий переб1г Персистуючий легкий переб1г Персистуючий середньо!' важкост1
+ 23 20 3(13±7) 5(25±10) 6(26±9) 5(25±10) 14(61±10) 10(50±12)
Щодо технологи фiзично! реабштаци, то, на наш погляд, у подальшому буде доречним урахування лiтературних даних [3,9,10 та ш] про те, що для шдвищення тонусу симпатичного вiддiлу ВНС будуть корисними достатньо ш-тенсивнi короткочасш фiзичнi вправи, прохо-лоднi та контрастш воднi процедури i поварят ванни, а також мобiлiзуючi формули самона-вiювання при аутогенному тренуванш Для пiдвищення тонусу парасимпатичного вiддiлу ВНС можна застосовувати i рекомендувати для самостiйних занять вiдносно подовженi фiзичнi вправи мало! iнтенсивностi, iндиферентнi водш процедури та повiтрянi ванни комфортного температурного впливу, седативне дихання з подовженим видихом i затримкою дихання пiсля видиху, а також заспокiйливi формули само-навiювання при аутогенному тренуванш.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на бронхiальну астму вегета-тивний тонус однаково часто може бути як в межах норми, так i поза нормою. Якщо вш знаходиться поза нормою, то зустрiчаеться як
котонiя без переважання одше! з них. Статис-тично достовiрна рiзниця вiдсутня i при по-рiвняннi за статтю, а при рiзному перебiгу бронхiально! астми достовiрна рiзниця е тшьки при порiвняннi показникiв хворих iз персис-туючим середньо! важкостi перебиом з штер-мiтуючим, де переважала симпатикотошя поза нормою при персистуючому середньо! важкостi перебiгу.
2. 1ндивщуальш варiанти вегетативно! регу-ляци у хворих на бронхiальну астму можна пояснити особливостями перебиу захворювання i не виключено, що особливостями шдтримуючо! терапи.
3. При надмiрнiй симпатикотони та парасим-патикотонi! у хворих на бронхiальну астму е потреба у диференцшному вибiрковому застосу-ванш засобiв фiзично! реабiлiтацi!, якi у симпатотоншв будуть зменшувати надто шдвищений тонус симпатичного вщдшу вегетативно! нервово! системи, а у ваготоншв - надто шд-вищений тонус парасимпатичного вщдшу вегетативно! нервово! системи.
виражена симпатикотонiя, так i парасимпати-
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Генес В.С. Некоторые методы кибернетичес- гических исследований. - М.: Наука, 1967. - 208с. кой обработки данных диагностических и физиоло- 2. Kerdo I. Ein aus Blutzirkulation kalkulierter In-
dex zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage // Acta Neurovegetativa. - 1996. - Bd. 29, N 2. - S. 250-268.
3. Клапчук В.В., Лашко В.П. Безпосередня ефек-тивнють модифшованих cnoco6iB мобiлiзуючого та заспокшливого дихання за показниками хронотропно! реакцй' серця // Спортивний вюник Приднiпров'я. -2001. - №1. - С. 56-58.
4. Колосов В.П. Прогнозирование функциональных нарушений в гастродуоденальной зоне у больных бронхиальной астмой [Электронный ресурс]: В.П. Колосов, О.В. Ворончук / Дальневосточный научный центр физиологии и патологии дыхания СО РАМН, Благовещенск, 2007. - Название с контейнера.
5. Новые рекомендации по лечению и профилактике бронхиальной астмы // Здоров'я Укра1ни. -2007. - №3, 4, 5. - С. 2-6.
6. Пешкова О.В. Фiзична реабштащя при захво-рюваннях внутршшх оргашв (Частина II): Матерiали для читання лекцш. - Харшв: ХаДАФК, 2002. - 176с.
7. Справочник семейного врача. Внутренние болезни / Матвейков Г.П., Баранов Л.Г., Гончарик И.И. и др.; Под ред. Г.П. Матвейкова. - 3-й вып. - Минск.: Беларусь, 1992. - 637с.
8. Стенон Гланц. Медико-биологическая статистика / [Пер. с англ. д. физ.мат.н. Ю.А. Данилова]; Под ред. Н.Е. Бузикашвили, Д.В. Самолова. - М.: Практика, 1999. - 602с.
9. Теория и практика аутогенной тренировки / Под ред. В.С. Лобзина. - 2-е изд. испр. и доп. - Л.: Медицина, 1980. - 272с.
10. Триняк Н.Г. Управление дыханием и здоровье. - К.: Здоров'я, 1991. - 160с.
УДК 616.6:579.84:615.331:612.017
В. В. Мокрозуб, Л.П. Бабенко, О. С. Воронкова, Т.М. ПолШко, А.1. Втшков
АКТИВН1СТЬ ФАГОЦИТАРНО1 ЛАНКИ 1МУН1ТЕТУ ПРИ ДИСБ1ОТИЧНИХ СТАНАХ УРОГЕН1ТАЛЬНО1 СИСТЕМИ, СПРИЧИНЕНИХ STAPHYLOCOCCUS AUREUS, ТА МОЖЛИВ1СТЬ IX КОРЕКЦ11 ПРЕПАРАТАМИ ПРОБ1ОТИК1В
Днтропетровський нацiональний утверситет iM. Олеся Гончара бiолого-екологiчний факультет кафедра мiкрoбioлoгii та вiрусoлoгii (зав. - д. бюл. н., проф A.I. BiHHiKoe)
Ключовi слова: нормофлора, урогенiтальний тракт, стафшококовий дисбюз, пробютик, фагоцитоз, екзогенне бактерiальне навантаження, антибактерiальна дiя, НСТ-тест Key words: normoflora, urogenital tract, staphylococcus dysbiosis, probiotics, phagocytosis, exogenous bacterial load, antibacterial effect, NST-test
Резюме. В исследовании при помощи экспериментальной модели была изучена активность фагоцитарного звена иммунитета, в частности, его антибактериальное действие и изменения, которые в нем происходят при нагрузке Staphylococcus aureus и пробиотическим препаратом «Биоспорин». Для исследования использовали кровь самок белых лабораторных мышей. Фагоцитарную активность моноцитов и ней-трофилов периферической крови оценивали в НСТ-тесте по фагоцитарному числу, фагоцитарному резерву, коэффициенту фагоцитарного числа, индексу бактерицидности нейтрофилов. В качестве тест-бактерий использовали суточную культуру S. aureus штамм 209Р. Активность фагоцитарного звена иммунитета исследовали в динамике на протяжении месяца.
Summary. In the study phagocytic activity level of immunity, in particular its antibacterial effect, and the changes that occur in it under load with Staphylococcus aureus and probiotic agent «Biosporin» was investigated using an experimental model. Blood of the females of white laboratory mice was used for study. Phagocytic activity of monocytes and neutrophils of peripheral blood was evaluated in the NST-test by the number of phagocytes, phagocytic reserve, the rate of phagocytic number, index of bactericidal action of neutrophils. As the test-bacteria, a daily culture of S. aureus strain 209P was used. Phagocytic activity level of immunity, link was studied in dynamics throughout a month.
