ОБґРУНТУВАННЯ ПОНЯТТЯ ЛЕГАЛіЗАЦії ДОХОДіВ КЛієНТіВ БАНКУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Mai, M. "Maibutnie ukrainskykh media" [The future of the Ukrainian media]. https://www.uifuture.org/publications/ news/23941-majbutne-media-v-ukraini-ukrainskij-institut-ma-jbutnogo-opublikuvav-do

Mai, M. Media-polityka v informatsiinomu suspilstvi [Media Policy in the Information Society]. Kyiv: Akademiia Ukrains-koi Presy; Tsentr Vilnoi Presy, 2011.

Malyk, I. "Natsionalnyi media-prostir v umovakh hlobal-izatsii: pryiomy borotby ta pravyla zakhystu" [National media space under conditions of globalization: methods of struggle and rules of defense]. Ukrainska natsionalna ideia: realii ta pers-pektyvy rozvytku, no. 21 (2009): 122-127.

Palahniuk, Yu. V. Derzhavne rehuliuvannia audiovizualnykh zasobiv masovoi komunikatsii: yevropeiskyi dosvid ta Ukraina [State regulation of audiovisual mass media: European experience and Ukraine]. Mykolaiv: Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly, 2012.

Vartanova, O. "Derzhavne rehuliuvannia media-prostoru: svitovyi dosvid dlia Ukrainy (na prykladi audiovizualnykh zasobiv masovoi komunikatsii)" [State regulation of media space: world experience for Ukraine (for example, audiovisual mass media)]. http://www.niss.gov.ua/Monitor/Marrch/07.htm

УДК 336:717

ОБГРУНТУВАННЯ ПОНЯТТЯ ЛЕГАЛ1ЗАЦ11 ДОХОД1В КЛ1Ш1В БАНКУ

©2019

ВЕЙЦ О. I.

УДК 336:717

Вейц О. I. ОбГрунтування поняття легалiзацм доход1в ^енлв банку

Стаття присвячена формуванню науково об(рунтованого визначення поняття «легал'ваф доход'в тент'ю банку». Проведено анал'з м1ж-народного законодавства, законодавства Украни та результат'^ попередн/х досл'джень у сферi запоб'гання та протидилегал'зацИ («в'дми-ванню») доход/в, отриманих злочинним шляхом, щодо визначення понять. За результатами анал'зу доведено, що в законодавствi та науковш лтературi немае чткого визначення поняття «легал'ваф доход'в» у контекстi баншвсьт д'тльност'1 Для формування дефмци «легал'ваф («в'дмивання») доход'в» визначено морфологiчну основу та найб'шьш використовуван ключов'> слова. Надано авторське визначення поняття «легал'заф доход'в кл'кнт'в банку», яке враховуе загальноприйнят'> в мiжнароднiй практиц морфологiчну основу та ключов'> слова, в'дпов'дае визначенням, наданим у законах Украши, та може бути застосовано при формуванн методичних рекомендацш для служб внутршнього ф'тан-сового мошторингу бант.

Ключов'! слова: «в'дмивання» кошт'в, легал'заф доход'в, отриманих злочинним шляхом, банк. Рис.: 2. Ббл.: 18.

Вейц Олександр 1горович - астрант кафедри баншвсьт справи, Хармвський нафнальний економ'нний ушверситет !м. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Хар^в, 61166, Украна) E-mail: [email protected]

УДК 336:717

Вейц А. И. Обоснование понятия легализации доходов клиентов банка

Статья посвящена формированию научно обоснованного определения понятия «легализации доходов клиентов банка». Проведен анализ международного законодательства, законодательства Украины и результатов предыдущих исследований в сфере предотвращения и противодействия легализации («отмыванию») доходов, полученных преступным путем, относительно определения понятий. Результаты анализа позволили доказать, что в законодательстве и научной литературе нет четкого определения понятия «легализация доходов» в контексте банковской деятельности. Для формирования дефиниции «легализация («отмывание») доходов» определены морфологическая основа и наиболее часто используемые ключевые слова. Представлено авторское определение понятия «легализация доходов клиентов банка», которое учитывает общепринятые в международной практике морфологическую основу и ключевые слова, соответствует представленным в законах Украины определениям и может быть применено в процессе формирования методических рекомендаций для служб внутреннего финансового мониторинга банков. Ключевые слова: отмывание средств, легализация доходов, полученных преступным путем, банк. Рис.: 2. Библ.: 18.

Вейц Александр Игоревич - аспирант кафедры банковского дела, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]

UDC 336:717

Veits O. I. Substantiating the Concept of Legalization of Incomes of Bank's Clients

The article is concerned with formation of the scientifically substantiated definition of the concept of «legalization of incomes of bank's clients». The analysis of the international legislation, the legislation of Ukraine and the results of previous researches in the sphere of prevention and counteraction of legalization («laundering») of incomes received by criminal means is carried out in view of definition of concepts. The results of the analysis proved that there is no clear definition of the concept of «legalization of incomes» in the context of banking activity both in the legislation and the scientific literature. To formulate the definition of «legalization («laundering») of incomes» the morphological basis and the most frequently used keywords are defined. The author's own definition of the concept of «legalization of income of the bank's clients», which takes attention of the morphological basis and the key words generally accepted in the international practice, corresponds to the definitions presented in the laws of Ukraine and can be applied in the process of forming the methodical recommendations for the internal financial monitoring services of banks.

Keywords: means laundering, legalization of the proceeds of crime, bank. Fig.: 2. Bibl.: 18.

Veits Oleksandr I. - Postgraduate Student of the Department of Banking, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: [email protected]

Питання запобиання та протиди легалiзацГi (в^миванню) доходiв, отриманих злочинним шляхом, е одним iз ключових у контекста за-безпечення економiчноi безпеки як Украши, так i свь ту. Стрiмкий розвиток iнформацiйних технологiй, зо-крема сфери фiнтех, сприяв ускладненню злочинних схем i появi нових шструменпв вiдмивання коштiв. У процеа европейсько! штеграци Укра!на взяла на себе низку зобов'язань щодо протиди легал1заци злочинних доходiв. Останнiми роками було оновлено за-конодавство у сферi запобiгання та протиди легалiза-ци (вiдмиванню) доходiв, отриманих злочинним шляхом, iмплементовано оновлеш рекомендаци ФАТФ, схвалено Стратегiю розвитку системи запобиання та протиди легал1заци (вiдмиванню) доходiв, одержа-них злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фшансуванню розповсюдження збро! масового зни-щення на перiод до 2020 р. Однак процес формування законодавчо! бази, а також методичного забезпечення протиди в^дмиванню злочинних доходiв в Укра'М ще не е завершеним. Зважаючи на це, актуальною е роз-робка та вдосконалення теоретично! бази з проблем забезпечення запобиання та протиди легал1заци (в1д-миванню) доходiв, отриманих злочинним шляхом.

Зазначенi питання шдшмали у сво!х роботах таи вггчизняш вченi, як Андрiйченко Ж. О., Внукова Н. М., Глущенко О. О., Дмитров С. О., Дудоров О. О., Колодiзев О. М., Кузьменко О. В., Лебедь О. В., Леонов С. В., Меренкова О. В., Чмутова I. В. та ш. Про-те, незважаючи на значш результати наукових до-слiджень у сферi запобiгання та протиди лег^зацц (вiдмиванню) доходiв, отриманих злочинним шляхом, недостатньо розробленими залишаються пи-тання боротьби з легалiзацiею кримшальних доходiв iз урахуванням специфiки банйвських установ. Так, наприклад, у Положенш про здiйснення банками фь нансового мошторингу [11], прийнятому з метою за-побiгання використанню банкiвськоi системи для ле-гад1зацц (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансування тероризму та фшансування розповсюдження збро!' масового знищення, вiдсутне визначення поняття легашаци кримiнальних дохо-дiв/фiнансування тероризму Тентом банку. Аналiз статистики, проведений у робот [5], доводить, що укра!нська банкiвська система е привабливою для здшснення злочинцями операцiй з в^дмивання дохо-д1в, водночас служби фшансового монiторингу бан-кiв до 2018 р. працювали з недостатньою ефектившс-тю. У робот [1] шдкреслено важливiсть пiдвищення ефективностi систем фшансового мониторингу саме банкiвських установ, зважаючи на значну роль, яку банки вщграють у фшансовш системi Украши.

Отже, важливим завданням подальшого вдосконалення системи запобиання та протидц легаль заци злочинних доходiв кллентш банку е формування обгрунтованого визначення поняття «легалiзацiя доходiв клиента банку», що сприятиме ушфшаци та

комплексному розумшню цieï проблеми в контекст банкшсько!' дiяльностi, що i е метою cTaTTi.

Серед науковщв iснують дискуси' щодо ототож-нення або роздкення понять «легалiзацiя» та «в^дми-вання», що пов'язано з культурою дково! укра'шсько!' мови та намаганням не використовувати жаргошз-ми та фразеолопзми. У мiжнароднiй практищ ви-користовуеться стiйкий вираз «money laundering» -«в^мивання коштiв», проте в украшському законо-давствi використовуеться термш «легалiзацiя (в^ми-вання) доходiв, одержаних злочинним шляхом». Так, термш «в^дмивання» носить б1льш кримiналiстичний характер, водночас «легалiзацiя» може проводитись офщшно, iз пiдтримкою влади, наприклад при по-датковiй амнiстiï. Проте, зважаючи на використання у нормативно-правових актах цих термШв паралель-но, вважаемо за дощльне ототожнення ïx значення.

Унауковш лiтературi iснуе багато точок зору на сутшсть поняття «в^мивання доходiв». Так, на думку О. О. Глущенка та I. Б. Семегена в^д-мивання злочинних доходiв - це процес маскування суб'ектами клегально! економiчноï дiяльностi дш-сного (незаконного) джерела походження ïхнiх дохо-дiв з подальшою ïx легалiзацiею [2, с. 26]. Визначення О. О. Глущенка та I. Б. Семегена з урахуванням того, що в^дмивання коштв та легалiзацiя доxодiв е синонiмiч-ними поняттями, мае ци^чний характер, тобто поняття в^мивання доxодiв визначено в кшцевому тд-сумку 1хньою легалiзацiею. За визначенням В. Л. Ор-тинського, в^мивання (легалiзацiя) злочинних дохо-дiв - це приховування ix шнування, незаконного походження та використання без ^ентифкаци доxодiв, одержаних незаконно [9]. У визначенш В. Л. Ортин-ського мiститься певне протирiччя: легалiзацiя дохо-дiв не може бути приховуванням ïx iснування, тому що мае на мет як раз переведення грошових коштiв з нелегально! економiки, де вони i були приховаш, до легально!'. В. П. Захаров вважае, що шд поняттям «легалiзацiя (вiдмивання) доxодiв, одержаних злочинним шляхом», необх^дно розумiти дц, якi прямо чи опосередковано спрямоваш на надання право-мiрностi вiдносинам користування, володiння, роз-порядження коштами, отриманими протиправним шляхом [4]. Таке визначення е лакошчним, не мiстить протирiч, единим недолшом з точки зору поставлено! мети е в^сутшсть у визначеннi посилання на суб'екта таких дш i, вiдповiдно, вiдсутнiсть зв'язку з баншв-ською установою.

Мiжнародна Асоцiацiя Комплаенсу (ICA) надае таке визначення поняттю «в^мивання коштв»: це процес, за допомогою якого злочинщ маскують ори-гiнальну власшсть та контроль над доходами, отри-маними злочинним шляхом, роблячи щ надходження такими, що здаються пох^ними вiд законного джерела [18]. Недолжом такого визначення е визнання суб'екта легалiзацiï злочинцем, проте е види дiяль-

носи, що е нелегальними, але не е злочинними, а статус злочинця будь-якому суб'екту надаеться лише за ршенням суду.

У Кембриджському словнику бiзнес-англiйськоi мови надано таке визначення: «вГдмивання коштш -це дiя перемщення грошей, якi було незаконно заро-блено, через банки або шший бiзнес, щоб вони здава-лись заробленими на законних шдставах» [12].

Зважаючи на важливiсть регулювання процесш запобiгання та протиди легалiзацГi (вГдмиван-ню) доходГв, отриманих злочинним шляхом, на державному та мГжнародному рГвнях важливим е трактування ключового поняття в офщшних документах. Вважаеться, що на офщшному рГвнГ вперше термш «вГдмивання (легалГзацГя) доходГв» було ви-значено в 1984 р. Президентською комкшю США по боротьбГ з органГзованою злочиннГстю. ВГн тракту-вався як процес, завдяки якому можна приховати к-нування, незаконне джерело або незаконне викорис-тання доходу, а потГм замаскувати цей дохГд, щоб вГн видавався легальним [17, р. 7]. Також там зазначено, що сам термш «вГдмивання коштГв» було взято з жаргону злочинщв [17, р. 84].

У сферГ легалГзаци доходГв, отриманих злочин-ним шляхом, важливими документами е рекомен-дацГ! мГжнародно! групи ФАТФ, яку було створено в 1989 р. для протиди «вГдмиванню» доходГв. СлГд за-значити, що в документах ФАТФ не надаеться визна-чення поняття «вГдмивання доходГв», при цьому за-значено, що кримГналГзацГя злочину повинна прово-дитися кра!нами вГдповГдно до Конвенци Оргашзацн Об'еднаних НацГй про боротьбу проти незаконного обку наркотичних засобГв Г психотропних речовин (ВГденська конвенцГя, 1988) та Конвенци Оргашзацн Об'еднаних НацГй проти транснащонально! органк зовано! злочинностГ (КонвенцГя Палермо, 2000) [13, р. 32], але на офщшному сайтГ зазначено, що вГдми-вання коштГв - це обробка кримГнальних доходГв для приховування !хнього незаконного походження [10].

У положеннях ВГденсько! конвенци та Конвенци Палермо злочин вГдмивання коштГв не визначений прямо, але зазначенГ правопорушення, що приводять до отримання незаконних доходГв, серед яких можна видГлити:

+ конверсш або переведення майна, якщо вГдо-мо, що таке майно е доходами вГд злочинГв, з метою приховання або маскування незаконного походження цього майна або з метою надання допомоги будь-якш особГ, яка бере участь у вчиненш основного правопорушен-ня, з тим, щоб вона могла ухилитися вГд вГд-повГдальностГ за сво! дГяння; + приховування або маскування справжнього характеру, джерела, мГсцезнаходження, способу розпорядження, перемГщення, прав на майно або його приналежнГсть, якщо вГдомо, що таке майно е доходами вГд злочинГв.

За умови дотримання основних принцишв свое! правово! системи:

+ придбання, володшня або використання майна, якщо в момент його отримання вГдо-мо, що таке майно е доходами вГд злочинГв; + участь, причетшсть або вступ у змову з метою вчинення будь-якого Гз злочинГв, замах на його вчинення, а також пособництво, пГд-бурювання, сприяння або надання порад пГд час його вчинення [6; 16, р. 8].

У Модельному закош про протидго легалГзаци коштГв, отриманих злочинним шляхом, надано такГ визначення: легалГзацГя (вГдмивання) доходГв, отри-маних незаконним шляхом, - умисш дЦ з надання пра-вомГрного вигляду користуванню або розпорядженню доходами, отриманими свГдомо незаконним шляхом. Доходи, отримаш свГдомо незаконним шляхом, - фь нансовГ кошти в нацюнальнш або ГноземнГй валютГ, рухоме Г нерухоме майно, майновГ права, об'екти Гн-телектуально! власностГ, ГншГ об'екти цивГльних прав, отримаш в результата вчинення умисних дш, що су-перечать вимогам законодавства держави [8].

ВГдповГдно до ст. 4 Закону Украши «Про запо-бГгання та протидГю легалГзацЦ (вГдмиванню) доходГв, одержаних злочинним шляхом, фГнансуванню теро-ризму та фшансуванню розповсюдження збро! масово-го знищення» (надалГ - Закон) до легалГзацЦ (вГдмивання) доходГв, одержаних злочинним шляхом, належать будь-яю дц, пов'язанГ Гз вчиненням фГнансово! операцИ чи правочину з активами, одержаними внаслГдок вчи-нення злочину, а також вчиненням дш, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активГв чи володГння ними, прав на такГ активи, джерел !х походження, мкцезнаходження, перемГщення, змГну !х форми (перетворення), а так само набут-тям, володГнням або використанням активГв, одержа-них внаслГдок вчинення злочину [3].

КримшалГзацго злочину легалГзацй (вГдмиванню) доходГв, одержаних злочинним шляхом, за-кршлено у ст. 209 Кримшального кодексу Укра!-ни як вчинення фшансово! операцй чи укладення угоди з коштами або Гншим майном, одержаними внаслГдок вчинення суспГльно небезпечного протиправного дГяння, що передувало легалГзаци (вГдмиванню) до-ходГв, а також вчинення дГй, спрямованих на прихо-вання чи маскування незаконного походження таких коштГв або Гншого майна чи володГння ними, прав на таи кошти або майно, джерела !х походження, мк-цезнаходження, перемГщення, а так само набуття, во-лодГння або використання коштГв чи Гншого майна, одержаних внаслГдок вчинення сусшльно небезпеч-ного протиправного дГяння, що передувало легалГза-ци (вГдмиванню) доходГв [7].

Отже, у широкому сена «вГдмивання грошей» -це процес, який приховуе кнування, незаконне дже-рело чи незаконне застосування доходу, щоб зробити

EKOHOMIKA

u> О

Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ 0Б1Г I КРЕДИТ

Ol

W

X m

111 о

X

е

g g о

g ■О

сг с

5'

а> ю

—'

5' о* 3 SJ о

ь -i

а> VO

О"

H

eu

ж о

eu I eu

0

1 S

Л> eu

S ra" За'

За

О

s

и. m

о н "О

<T>

"D

7ч о тз О W ^ О

n н U) ь тз за n i

-< 0 -С s 1 J= -<

го ш I I за ^ ф i i за го ш I I за

0

1 <T> I I m

i

О

ТЗ

о

ti

за'

О

тз

I I

за

U)

о

го ш I I

за

In

<т> тз п> ь

о ^

о

X

0 *

<т>

1 I

за

X

0

го

-<

го ш

1 I

за

I

<т>

1=1

о

X

о

ф 73

К)

о

ио о

о

!_! X

о

■С

И £ S

и 01

ON

о

о

оо о

a

x

о

-с s I I

о

s

to

s *

о

я

о Я' . о 3

>а I о S • S

q -C-í

оз Я X

S

ал . оз > чз

» G 2

а. з ^

to >

> S

оо оо

ал

03

X

S G'

го

SF «

О

о

го со S " го H

>

03 43 03 Я

-С ñ

С=: >

Ä

Д »

43

СО

ГО

я

J3 ^о

о

СП

а "

2 дл 3 от

> о

о S

оз X X

Яэ

со >

О

О

S s о а

Q я й- s

СП X >

о X со о 43 >

о

СП > -

я

Si §

От Я

03 нз

со п>

Ç «

со • < >

s g

S tr

o\ о S w

7ч po

Я

оз >

» Я

я

»

2 »

to о

g Q »

s

от

H S

to S

со

Я

»

Л

to g

Я

»

я

о

я

»

H

s

to to »

я

я

»

съ i оз

оз

в. К' S

о «

43

я

43 S

.с

XT О

О ГО О СП

я

03

я

го to ¡4 2=1 о

£

го tö H о Я

s s

со g

Й X 9 °

л J>

s *

со Я >S Я

43 ЯЭ -

го оз Я

to

O го

fe- d -С Яз H хт

-С

» H §

со

to

S «

S 3 S ro

H »

Я

ОЛ

о «

о

43 S

го H

Я

о го

а. S

о >

о

СО

03 *

о

я ■<

S

43

S

>

S -с Я

03

ал оо о 1—'

со' К'

s я

л H Я О

^ s

ал

« Я

m « ■<

43 «

S >

<"> го'

я »

о d. д

№ Cd »-о

g ras

ч е

? X g

» ^ ц

Ä td Рн

С- зэ

q ¥ I

Я g «

s s >

4 ^ <т>

tJ4 (TI ^

G Я ^

Ä В.

5 « -Я

S П>

П> О ►>.

g4 2 ^

^ Д со

Я s ° s to -г

^ Р

СО -С

» о

S. о

со ^ Я S

s

to

я'

о я

1-Н »

й s >

со to

43

H а>

е- S

9 I I.

W 43 Я:

5 »

° S >

fe. i? S

§ Я о

6 s fe.

T X to

> H

С" №

я 2.

» Я)

« *

О ь-.

Я <">

" is

43 ^

В я

о О

s

43 Я)

to

s ^

о

43 S

о

H »

Я

я

»

О 43 ^ d

>

to S

со

Я

»

Я

я

»

.с

SF

О ^

О

я

43 О J3

« H

to »

я

з-

te S

я

»

to

g * g g

° В

Я s.

43

»

У »

я

я

»

• s »

n «

to »

Я

Я

»

я

»

s< л - s

>q H « S

s

te »

Я

Я

»

>

о X

о >

tô'

to S

к

о

43 S

о H О

.. w

43 "ä

С? з

> H

о tr

^ я Й

Р > S

q я

v to

> Я 43

" О to

Я

»

ал Я >' °

ь я л S

» CS

to

>

съ H

о

Я 43 S to S

«

о

• Я

H

Я

H »

Я

»

>

о >

я

»

H

s

у kj

со ?Q

Я О »

« H >

2 а

К со

я

со рэ

s &

g- s

а «

S я

S е

Я яз

Q3 to

Я Я

tS ш

S оз H « S О

- я

В Я

О 2:

ri m

» к

о Я

0 S 2'

1 о

съ

H

м' >

> Я)

я

о >

оз >

XT

H р о S > Я

Cd -nj. fD

X 43 J-Ü po £

n

о Го о

>

О Я

X 43

О Л>

fe > G' S

H 03

03 H

§ g

Я

Я) to h-J ж

3 's

Ä «

> 2 гъ to

03 1SC fc. > ш H'

е. 43 S оз

H

> íS

о 43 X

о я

]> гъ

G' СО

я

to

S *

о

43 S

о H 03

Я Я

Я) to

СО Н

fe s

S fe

S

Я >

Я ra

Я Д

Я 43 Я

X о to

to

03

Я Я

Я) >

оз g.

~ со ~ > >

5' у

G f"

Я >

2 ^

я я

я я

Я) Я)

s ^

я

о

п Я

0 оз ал л К' f" 5a а

H tr

s 2

П> Яэ

1 «

G'

я< о

о *

я

03

to

Я

>

s

H

s

S s

о •

Я >

Я 43

О .С

о >

H

о о

03

ал о

Я

43

>

Я

I

Я .. Я) • <

'©-"S

Я ».

S Q n О to s X

I S

i-i

о

fe » О 43

Я. о л to

о

> Я<

>

оз >

о 2.

я

о

Я

О

03

я

to

> о

к >

К' я ч

03

Я< =

>

о

to

ал -g-f" <

я ° « Л4

43

3 03

• X ы s

^ M

° Я s ?

Я) %

* I

to to

° я я

J3 S

О со

to to

о 03

a ^

H ро

s §

% Я

H я

оз оз

я ц

43 я

аз 03

« л

н я

» s

я

ал to £ >

S ^

Я ^ X 43

п 2 a, Е

►е- я<

• я

Я) =

< >

оз H

н « to

03 О

S S

Я. я

Я to to

to

43

43

43

О

Я ]>

g s 5!.

« to

S о

Я ^

й s

оз

ч я

оз Я « X

f S

о

ш « 03 со

я е

° о ач о

о >

03

43 Я

О Я

н Яз

^ «

я

оз

О

ч

G G' S « 2 я

03

Я

to n

^ Й

оо Cd

я

43 Я

О оз

Я

я< >

гъ Я SF

Я 43 S

X о

to ^

to

03

я

Я «

Яз оз

со « «

п> О 43 2

03 to

со

H „

03 О >

ал Я

п> о

я ^

È о

►е- 43

Я' оз

Я ^ оз a

'S «

Я

03

43 Я

S ° 5

Я я Яз Я

43 Я ^

^ s

s го 2 » S 2

№ О

G 2

яз я

й ^ я «

го

2 w 2 я 2: « О

G ''а

5 Я

G " d н

съ

я S

Я ч

Я Hä

ЯЭ Яз

со Ä

>

О Л S

„ » G ^

ir яз

° « п S-^ я я s

о 03 < Я

> я<

ки банювсько! дГяльност не е суттевим, як саме дГ! з незаконними коштами намагаеться здГйснити злочи-нець, адже !х потрапляння в банкГвську систему вже е спробою надання цим коштам законного статусу. Також деяк автори використовують при визначенш процесу легалГзаци доходГв такГ слова, як «злочинщ», «суб'екти Гллегально! дГяльностГ» тощо. Використан-ня зазначених слГв при визначеннГ поняття «легалГза-щя доходГв клГента банку» не е дощльним, адже вони бкьш притаманш юридичнГй термшологи та можуть бути використаш до особи лише за ршенням суду.

ВИСНОВКИ

Таким чином, аналГз науково! лГтератури, мГж-народного законодавства та законодавства Укра!ни показав, що на сьогодншнш день поняття «легаль зацГя (вГдмивання) доходГв, отриманих злочинним шляхом», не мае чГткого узгодженого визначення. В офГцГйних документах дане поняття формулюють через перелГк злочинГв, якГ передують йому, що не вГдповГдае змГсту банкГвсько! дГяльностГ та не е метою функцГонування системи запобГгання та протидГ! вГдмиванню коштГв, а отже, з точки зору внутршньо-го фГнансового монГторингу банку перелГк злочинГв не е сутшсною ознакою процесу легалГзацГ!.

На основГ проведеного аналГзу ключових слГв та видГлення морфологГчних складових, зважаючи на необхГдшсть формування дефшщи з урахуванням специфши баншвсько! дГяльностГ, поняття «легалГза-цГя доходГв клГентГв банку» можна визначити як про-цес вчинення фГзичною або юридичною особою будь-яких дГй Гз грошима та Гншими фГнансовими активами, отриманими в результата незаконно! та пов'язано! Гз нею дГяльностГ, з метою приховування !х походжен-ня та перетворення в легальнГ активи через викорис-тання або спробу використання послуг банку.

Схематично визначення поняття «легалГзацГя доходГв клГентГв банку» можна представити таким чином (рис. 2).

Легал1зац1я доход1в - процес або сукупн\сть д\й з доходами, грошима, способ\в, метод\в, зд\йснення ф\нансових операц\й, укладення угод, який сл\дуе за зд\йсненням «основного» (предикативного) злочину \ мае на мет\ приховування джерел походження кошт\в для подальшого !х використання в процес законно! економ\чно! д\яльносп

О

Кл1ент банку - особа (юридична або ф\зична), яка звертаеться за наданням послуг або користуеться послугами банку

ДанГ рис. 2 показують, що сформоване визна-чення вказуе на те, що особа, яка намагаеться легалГ-зувати злочиннГ доходи, е клГентом банку вГдповГдно до визначення у Закош [3], пГдкреслюе, що будь-якГ дГ! Гз незаконними доходами е процесом !х легалГзацГ! та враховуе прийнятГ в бГльшостГ офГцГйних документГв морфологГчну основу та ключовГ слова. Визначення не мГстить складовГ способГв та методГв здГйснення фГнансових операцГй, тому що мова йде виключно про операцГ! та послуги банкГв, як завжди супроводжують-ся укладанням вГдповГдних угод. Формування обгрун-тованого визначення поняття е важливою частиною теоретично! основи подальшого дослГдження процеав легалГзацГ! доходГв клГентами банкГв Г, вГдповГдно, може бути використане в подальших дослГдженнях при фор-муваннГ методичних рекомендацГй для служб внутрГш-нього фГнансового монГторингу банкГв. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Внукова Н. М., Колодiз€в О. М., Чмутова I. М.

Аналiз мiжнародного досвщу застосування ризик<^енто-ваного пiдходу у сферi протидп вiдмиванню коштiв, фшан-суванню тероризму та фiнансування розповсюдження збро! масового знищення. Глобальнi та нацiональнi проблеми економки. 2017. № 16. С. 610-617.

2. Глущенко О. О., Семеген I. Б. Антиле^зацмний фшансовий мошторинг: ризик-орieнтований пщхщ : моно-графiя / за заг. ред. д ра екон. наук, проф. Р. А. Слав'юка. Ки!в : УБС НБУ, 2014. 386 с.

3. Закон Укра!ни «Про запобоння та протидт легали зацп (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фшансуванню розповсюдження збро! масового знищення» вщ 14.10.2014 р. № 1702-УП. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18

4. Захаров В. П. Легалiзацiя (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом: теоретико-правовий аспект. Всник Нацюнального унiверситету «Львiвська полтехш-ка». Серiя «Юридичнiнауки». 2014. Вип. 801. С. 180-186.

5. Колодiз€в О. М., Коцюба О. В. Зростання ролi банш як суб'еклв первинного фiнансового монiторингу на

Легал1зац1я доход1в кл1енлв банку - процес вчинення ф\зичною або юридичною особою будь-яких дш ¡з грошима та ¡ншими ф\нансовими активами, отриманими у результат незаконно! та пов'язано! ¡з нею д\яльност\, з метою приховування !х походження та перетворення в легальн\ активи через використання або спробу використання послуг банку

Рис. 2. Схема визначення поняття «легалiзацiя доходiв клi€нтiв банку»

о

т о

о

о =п <с

<

о

ш

eTani MiHiMi3a^i' ризиш вiдмивання кошнв, отриманих зло-чинним шляхом. Бантська справа. 2018. № 1-2. С. 7-21.

6. Конвен^я Оргашзацп Об'еднаних Нацм про бо-ротьбу проти незаконного об^у наркотичних зaсобiв i пси-хотропних речовин : рaтифiковaно Постановою ВР № 1000-XII (1000-12) вщ 25.04.91 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/995_096

7. Кримiнaльний кодекс Укра'ни. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2341-14

8. Модельний закон про протидiю ле^зацп («вщ-миванню») доходiв, отриманих злочинним шляхом : вiд 08.12.1998 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ en/997_e57

9. Ортинський В. Л. Характеристика лeraлiзaцii' (вщ-мивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом: кримша-лiстичнi аспекти. Всник Нацонального ушверситету «nbBiB-ська полiтехнiка». Cepin «Юридичнi науки». 2016. Вип. 850. С. 533-540.

10. Офщмний сайт ФАТФ. URL: http://www.fatf-gafi. org/faq/moneylaundering

11. Постанова Нацюнального банку Укра'ни «Про затвердження Положення про здмснення банками фшан-сового мошторингу» вiд 26.06.2015 р. № 417. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0417500-15

12. Cambridge Business English Dictionary. Cambridge University Press. URL: https://dictionary.cambridge.org/dic-tionary/ english/money-laundering

13. International Standards on Combating Money Laundering and the Financing of Terrorism & Proliferation / FATF, Paris, France, 2012-2018. URL: www.fatf-gafi.org/recommen-dations.html

14. Prevention of criminal use of the banking system for the purpose of money-laundering / Basel Committee publications. 1988. URL: https://www.bis.org/publ/bcbsc137.pdf

15. Schroeder W. R. Money Laundering: A Global Threat and the International Community's Response. FBI Law Enforcement Bulletin. 2001. May. P. 1-7.

16. United Nations Convention against Transnational Organized Crime and the Protocols Thereto : UN General Assembly, Resolution 55/25, 15 November 2000. URL: https://www. unodc.org/documents/treaties/ UNT0C/Publications/T0C%20 Convention/TOCebook-e.pdf

17. United States President's Commission on Organized Crime: The Cash connection: organized crime, financial institutions, and money laundering / President's Commission on Organized Crime. Washington, D. C., 1984. URL: https://catalog. hathitrust.org/Record/001541027

18. What is Money Laundering? / The International Compliance Association (ICA). URL: https://www.int-comp.org/ careers/a-career-in-aml/what-is-money-laundering

Науковий керiвник - Лебщь О. В., кандидат eкономiчних наук, доцент, доцент кафедри баншсько''' справи, Харшський нацюнальний eкономiчний ушверситет iмeнi Семена Кузнеця

REFERENCES

"Cambridge Business English Dictionary". Cambridge University Press. https://dictionary.cambridge.org/dictionary/ english/money-laundering

Hlushchenko, 0. 0., and Semehen, I. B. Antylehalizatsiinyi finansovyi monitorynh: ryzyk-orHentovanyi pidkhid [Anti-legal

financial monitoring: risk-oriented approach]. Kyiv: UBS NBU, 2014.

"International Standards on Combating Money Laundering and the Financing of Terrorism & Proliferation". FATF, Paris, France, 2012-2018. www.fatf-gafi.org/recommendations.html

Kolodiziev, O. M., and Kotsiuba, O. V. "Zrostannia roli bankiv yak subiektiv pervynnoho finansovoho monitorynhu na etapi minimizatsii ryzykiv vidmyvannia koshtiv, otrymanykh zlo-chynnym shliakhom" [Growth of the role of banks as subjects of initial financial monitoring at the stage of minimization of money laundering risks]. Bankivskasprava, no. 1-2 (2018): 7-21.

[Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/995_096

[Legal Act of Ukraine] (1998). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/en/997_e57

[Legal Act of Ukraine] (2014). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1702-18

[Legal Act of Ukraine] (2015). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v0417500-15

[Legal Act of Ukraine]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14

Ofitsiinyi sait FATF. http://www.fatf-gafi.org/faq/money-laundering

Ortynskyi, V. L. "Kharakterystyka lehalizatsii (vidmyvannia) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom: kryminal-istychni aspekty" [Characteristics of legalization (laundering) of proceeds from crime: criminalistics aspects]. Visnyk Natsion-alnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia «Yurydychni nauky», no. 850 (2016): 533-540.

"Prevention of criminal use of the banking system for the purpose of money-laundering". Basel Committee publications. 1988. https://www.bis.org/publ/bcbsc137.pdf

Schroeder, W. R. "Money Laundering: A Global Threat and the International Community's Response". FBI Law Enforcement Bulletin, May (2001): 1-7.

"United Nations Convention against Transnational Organized Crime and the Protocols Thereto : UN General Assembly, Resolution 55/25, 15 November 2000". https://www.unodc.org/ documents/treaties/UNTOC/Publications/TOC%20Conven-tion/TOCebook-e.pdf

"United States President's Commission on Organized Crime: The Cash connection: organized crime, financial institutions, and money laundering". President's Commission on Organized Crime. Washington, D. C., 1984. https://catalog.ha-thitrust.org/Record/001541027

Vnukova, N. M., Kolodiziev, O. M., and Chmutova, I. M. "Analiz mizhnarodnoho dosvidu zastosuvannia ryzyk-oriien-tovanoho pidkhodu u sferi protydii vidmyvanniu koshtiv, fi-nansuvanniu teroryzmu ta finansuvannia rozpovsiudzhennia zbroi masovoho znyshchennia" [An analysis of international experience in applying a risk-based approach to AML, terrorist financing and financing of the proliferation of weapons of mass destruction]. Hlobalni ta natsionalniproblemyekonomiky, no. 16 (2017): 610-617.

"What is Money Laundering?" The International Compliance Association (ICA). https://www.int-comp.org/careers/a-career-in-aml/what-is-money-laundering

Zakharov, V. P. "Lehalizatsiia (vidmyvannia) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom: teoretyko-pravovyi aspekt" [Legalization (laundering) of proceeds from crime: a theoretical and legal aspect]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia «Yurydychni nauky», no. 801 (2014): 180-186.