CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 258-265.
УДК 343.9.024:336.7
ЛЕГАЛ1ЗАЦ1Я (В1ДМИВАННЯ) ДОХОД1В, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, ЯК ПРАВОВИЙ ФЕНОМЕН
Буткевич С. А.
Кримський юридичний ¡нститут Одеського державного ун/'верситету внутр1шн1х справ, С/'мферополь, УкраУна
У статп розглянул передумови виникнення, подальший розвиток i шляхи запоб^ання та протиди легалiзацi! (ввдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, як правовому феномену. Внесет пропозицп щодо пiдвищення ефективносп боротьби з легалiзацiею (вiдмиванням) грошових коштiв та iншого майна, одержаних злочинним шляхом.
Ключовi слова запобтання, легалiзацiя (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, правовий феномен, протидiя.
На загострення кримшогенно! обстановки в Укра!ш щодо зростання факпв ле-гал1зацп (вщмивання) доход1в, одержаних злочинним шляхом, впливае ряд факто-р1в. Одш з них функцюнують на загальносустльному р1вш { вщображають недоль ки, пов'язаш з кризовим станом економши, шш1 - обумовлеш специф1чними особ-ливостями д1яльносп системи державного фшансового мониторингу та банювсько! системи, зокрема: недосконалютю чинно! нормативно! бази з питань функцюнуван-ня контролюючих та правоохоронних структур; вщсутнютю ефективного, д1евого та неупередженого контролю за д1яльшстю банювсько! системи з боку держави; вщсутнютю комплексно! системи внутршньобанювського документального контролю та контролю за д1яльшстю пщприемницьких структур { комерцшних банюв тощо.
Ефективнють роботи пращвниюв правоохоронних оргашв щодо протиди зло-чинност у сфер1 легал1зацп (вщмивання) доход1в, одержаних злочинним шляхом, вимагае вщ них високого р1вня професюнал1зму, майстерносп та теоретично! пщго-товки не лише вщносно особливостей скоення злочишв, тактики !х виявлення та розслщування, але й постшного вивчення причин та умов, що сприяють скоенню таких злочишв. До найпоширешших ¡з них вщносяться недолши нормативно-правового, сощально-економ1чного та оргашзацшно-управлшського характеру.
Перехщш процеси, що охоплюють не тщьки економ1чш вщносини, але й ус сторони сустльного життя, негативно впливають на сощально-економ1чний розвиток держави. Знову набирають силу мафюзно-спекулятивш та кримшальш структу-ри, чий каттал примножуеться на грунт не лише пограбувань та майнових передь л1в, а й невиважено! шфляцшно! полгшки держави, невпорядкованосп !! кредитно-фшансово! та банювсько! систем, численних прогалин та суперечностей у чинному законодавсга.
Окрем1 питання боротьби з легал1защею (вщмиванням) доход1в, одержаних злочинним шляхом, в останш рокирозглядались багатьма науковцями, зокрема -Бандуркою О., Волобуевим А., Журавлем В., Ки!вець О., Клименком А., Коршен-
258
ком М., Мезенцевою I., Пономаренко Г., ^мов'яном С., а також практичними пра-щвниками - Гуржieм С., Кiрсановим В., Клюшке С., Копиленком О. В^м, незважа-ючи на науковий доробок науковщв, значний практичний iнтерес до ще! проблематики, недосконалiсть чинного законодавства та його високий динамiзм, необхщнють приведення антилегалiзащйноl системи Украши до мiжнародних стандартiв обумо-вили розгляд легалiзацil (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, як правового феномену в рамках самостшного дослщження.
Метою статп е аналiз правового феномену легалiзащl (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, та вироблення пропозицш щодо тдвищення ефек-тивностi протиди цьому явищу.
Аналiз оперативно-слщчо1 практики, матерiалiв перевiрок та статистичних да-них контролюючих та правоохоронних органiв свiдчить про те, що органiзованi групи та злочинт оргатзацп активно проникають у банювсью установи, викорис-товуючи недосконалють законодавства про банки та тдприемницьку дiяльнiсть, зловживання в самiй банювськш системi, яка стала центральною ланкою в техноло-гiчному ланцюзi по легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, як потiм вкладаються у сферу пiдприемництва та мiжнародну фiнансову систему. Подальше повернення таких кошив в Укра1ну у виглядi iнвестицiй сприяе ухиленню вщ сплати податкiв та поширенню корупцп.
Легалiзацiя (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, як сощальний феномен являе собою негативне явище, в основi якого лежить процес приховання незаконного походження доходiв, матерiальних благ (прав власносп), маскування шформацп про природу !х походження, мiсцезнаходження, розмiщення, рух та дш-сну належнiсть, а також надання !м у будь-яких формах правомiрного вигляду, коли особi вiдомо, що цi матерiальнi блага е доходами, одержаними злочинним шляхом, а також iншi дп, прямо чи побiчно пов'язанi з оформленням правомiрностi фактичних вiдносин володiння, користування, розпорядження доходами або iз прихованням !х незаконного походження.
Термiни «вщмивання грошей» (money laundering) та «брудш грошЬ> («dirty money») вперше стали вживати у Сполучених Штатах Америки (далi - США) в 20-т роки минулого столiття. Спочатку це були жаргонш вислови чиказьких гангстерiв часiв «сухого» закону. Американськi злочинщ легалiзовували сво! доходи вiд незаконного на той час алкогольного бiзнесу переважно через лазнi та пральш, тобто «вщмивали». До того ж самi купюри часто були брудними у прямому сенс^ адже переховували !х у потаемних мюцях - у пiдвалах, землi, виробничих примщеннях тощо. 1снуе дуже багато визначень цього термшу, проте «вщмивання» е завжди по-хiдним, вторинним злочином, а первинним е процес, внаслщок якого кошти були одержат [1].
У бшьшосп зарубiжних краш вiдмивання грошей визнано тяжким злочином. Але особливютю злочину «вiдмивання кош^в» е його допомiжний характер. Тобто подiбнi злочини е основою для продовження та розширення злочинно1 дiяльностi в iнших злочинних сферах. З урахуванням цього факту метою закотв про боротьбу з легалiзацiею кош^в е не тiльки створення системи заходiв попередження вщмиван-
259
ню грошей, а також виявлення i попередження злочишв, внаслщок вчинення яких здшснюеться легалiзацiя кошта (предикатних злочишв). Сьогодш перелiки преди-катних злочинiв досить великi. Бщьшють кра1н Свропейського Союзу борються з вщмиванням кошта, одержаних унаслщок таких злочишв (найчаспше тяжких), як торпвля зброею, наркотичними засобами та психотропними речовинами, людьми, предметами старовини, людськими органами, проститущя, шахрайство, нелегальнi ^ри, викрадення людей, шантаж, грабежi тощо [2, с. 16].
Отже як правовий феномен легалiзацiя (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, - це надання правомiрного виду володшню, користуванню й роз-порядженню коштами або iншим майном, а також використання об'екта штелекту-ально! власносп, придбаних свiдомо злочинним шляхом.
1сторико-правовий аналiз ряду правових та релшйних джерел свiдчить, що в даного явища досить давне походження. Воно старе як грошц зокрема, ешзоди, схожi iз придбанням майна i його використанням всупереч закону Божому, опису-ються ще в бiблiйнiй мiфологil. Даний уривок з Ветхого Завггу е досить яскравою щюстращею до сказаного (Книга 1суса Навина, глави 5-7). Коли евре! пщшшли до Срихона й побачили, що 1м не взяти цього мюта, вони стали молитися Боговi, щоб вiн допомiг 1м перемогти ворога. Вони общяли нiчого не брати соб^ мiсто спалити, а «все срiбло й золото, сосуди мщш та залiзнi» вiддати до скарбнищ Господнiй. Проте Ахан не виконав общянки та взяв деякi реч^ що сподобалися йому, i сховав (одяг, срiбло та золото). Таким чином, Ахан став злодiем, хоча й цього шхто не пометив, але бачив Господь: «Закляте серед тебе, 1зра1ль; тому ти не можеш устояти перед ворогами тво1ми, поки не вiддалиш вщ себе заклятого» [3, с. 233-237]. На другий же день 1сус зiбрав всiх iзраlльтян, i злодiя було викрито. Ахан, його сини та дочки, викрадене, а також шше майно були вщведеш на долину Ахор. За скоений злочин Ахан був побитий каменями та спалений у вогш. Таким чином, Господь покарав Ахана за те, що вш переступив Його восьму заповщь, тому що у не! говориться: «Не вкради» («взяли iз заклятого, й вкрали, й ута1ли, й положили мiж речей сво-!х») [3, с. 79].
Не менш примiтним у розглянутому аспект представляеться виречення й з одного з найбщьш повних релшйних джерел права - Корану. У строфах 9 (9), 10 (10) Сури 91 Аш-Шамс «Сонце» говориться: «Одержав прибуток той, хто очистився по-корою Аллаху та вчиненням благочестивих дiянь; поню збиток той, хто сховав зле» [4]. На нашу думку, поява даних строф, як видно, обумовлена положеннями Сури 8 Аль-Анфаль «Видобуток», що визначае в строфi 42 (41) розмiри й види по-жертвувань: «I знайте, якщо ви взяли що-небудь у видобуток, то Аллаховi - п'ята частина, Посланников^ вашим бiдним родичам, сиротам, бщним, i подорожанам, якщо ви ввiрували в Аллаха...». У цiй же Сурi в строфi 70 (69) говориться про дозвщ (законнiсть) шляхiв одержання доходу: «Користуйтеся тiм, ви взяли у видобуток дозволеним та чесним шляхом, i бштеся Аллаха...» [4]. У цьому зв'язку очевидно те, що, вщповщно до Корану, прибуток тодi й тому стае такий, коли з нього зробле-ш необхщш вiдрахування (пожертвування тощо) та вш одержаний дозволеним, благим (законним) шляхом.
260
Чимало свщчень дш, подiбних легалiзащl (вiдмиванню) майна, одержаних злочинним шляхом, можна було виявити в епоху Римсько! республши (508-30 рр. до н.е.). Патрицiат та верхiвка середнього класу вiдмивали в прямому й переносному значенш майно, добуте у вшнах. Банки множилися та процвггали; вони платили вщ-соток по вкладах, одержували грошi по чеках, платили по рахунках сво!х клieнтiв, позичали грошi, розпоряджалися ними або робили швестицп та процвггали на такому безжалюному хабарництвi, що шибеник ^еког) i лихвар називалися тим самим словом.
Звертае на себе увагу те, що з переходом Риму до професшно! армп (1 ст. до н.е.) i придбання во!нами особливого правового положення з метою тдтримки дис-циплiни, боротьби з порушеннями обов'язково! вшськово! служби, створюеться щ-лий звiд правил про вiйськовi злочини й про особливi види покарань, яким можуть тддаватися лише во!ни. Вироблення цих правил ставиться, головним чином, до пе-рюду iмперil. Серед таких, як зрада, вщхилення вiд призову на вшськову службу, самовiльний вiдхiд з вшська, втрата озброення - iсторичнi джерела згадують прис-воення й розтрату громадського майна, в тому чи^ певних щнностей i речей, добу-тих у вiйськових походах i пiдлягаючих здачi державi. Каралося порушення цих правил стратою.
Норми, пов'язанi зi злочинним характером джерел майна зус^чаються й в рядi пам'ятникiв росiйського права. У Псковськш Судовiй грамотi розрiзняються закон-ний i незаконний шляхи придбання майна (ст. 47), ^ якщо, вiдповiдно до цього правового акту, для тдтвердження угоди кушвл^продажу, зроблено! на торгу вщносно нових речей, досить було приношення покупцем присяги в тому, що майно придба-не законним шляхом, то за ст. 46 Судебника 1497 року справа виршуеться на основi свщчень свiдкiв, у присутностi яких зроблена покупка, i лише при !х вiдсутностi допускалася присяга.
Цi положення одержали розвиток у Судебнику 1550 р., ст. 93 якого поширюе вимоги доведення сумлшного придбання нового майна на покупку на торгу старих речей. З огляду на можливють володшня й розпорядження викраденими речами або придбаними шшим злочинним шляхом, даний закон встановлюе як умову правомь рносп угоди наявнють поручництва за продавця. Таким поручництвом виступала рядова порука з боку постшних торговцiв ринкового ряду, крамниць тощо. При вщ-сутностi поруки покупець втрачав право на позов.
За Соборним укладенням 1649 р. поряд iз приховуванням злочинщв каралися прийом, збертання або продаж викраденого майна (Глава XXI. Про розбшш й про тательш справи. Ст. 64), а також покупка й використання речей, вчинеш без покупки (ст. 65). Останне дiяння тягло виплату «витЬ> (частки, частини) - «не купуй без поруки» (ст. 65).
У той же час економiчний рют, який розпочався в умовах мирного часу, вима-гав бшьш ефективного захисту майнових прав, у тому чи^ кримшально-правовими заходами.
Зазначеш норми Укладення 1885 р. свщчать про значення, що держава надавала правовому регулюванню вщносин у сферах найбшьшою мiрою пiдданих неправомь
261
рному заволодшню й використанню майна, в першу чергу, цившьно-правовш (кут-вля-продаж, заклад, довiренiсть та ш.) i, вiдповiдно, соцiальнiй небезпещ цих пра-вопорушень [5].
Кримшальне законодавство Украши пiсляреволюцiйного, радянського перюду в певному сенсi зберегло ще наступнiсть норм росiйського кримiнального права. Планова економша й наявнiсть пануючо! державно! форми власностi зробили зай-вою деталiзацiю захисту кримiнально-правовими нормами майнових вщносин. Саме тому Кримшальний кодекс УРСР 1960 року мютив едину статтю в цiй сферi -ст. 213 «Придбання або збут майна, завщомо здобутого злочинним шляхом» [6].
Стаття з аналопчною назвою була переписана й у Кримшальний кодекс Украь ни, який набрав чинност з 1 вересня 2001 року. До роздшу VII, що мютить перелiк злочинiв у сферi господарсько! дiяльностi й мае особливе значення для охорони складних економiчних вщносин, включений склад злочину, що передбачае вщповь дальнють за легалiзацiю (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом -ст. 209 [7].
Треба, однак, вщзначити, що проблема легалiзацiï (вщмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, виникла в глобальному масштабi набагато рашше в краь нах з розвиненою ринковою економшою нiж в Украïнi [8]. Аналiз iсторiï розвитку законодавства про легалiзацiю (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, i схожих з ним норм, як регулюють вiдносини, що складаються iз приводу здшс-нення заснованоï на законi економiчноï дiяльностi, дозволяе видшити чотири основ-них хронолопчних етапи [5] в еволюцiï даного правового феномена:
1) регулювання вщношень, пов'язаних iз посяганнями на власнють релiгiйними (канонiчними) нормами й нормативно-правовими актами;
2) поява в правових системах найбшьш розвинених краш норм про вщповща-льнiсть за протиправш дiï в економiчнiй дiяльностi у зв'язку з докоршними переломами в розвитку економiчних вiдносинах, зокрема, в результат промислово1' рево-люцп (яка обумовила зосередження на сторош окремих пiдприемцiв величезних мас надлишкового прибутку - надприбуткiв);
3) створення норм, спрямованих на захист економiчного ладу краш, що обрали ринковий шлях розвитку (початок ХХ столггтя, насамперед у США [9]);
4) прийняття норм, у тому чи^ кримшально-правових, що безпосередньо встановлюють вщповщальнють за легалiзацiю (вiдмивання) доходiв, одержаних не-законним шляхом (з 70-х роюв ХХ столiття в США, крашах Захiдноï Свропи й ш. [10]).
Отже сьогоднi легалiзацiя (вщмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, стала найактуальшшою проблемою свiтового спiвтовариства. Через банювську систему, крiм товарно-фшансових потокiв, проходять фiктивно створенi або злочинно одержат грошовi кошти, яю потребують «вiдмивання» за допомогою банювських операцiй через багаторазове 1'х перерахування з метою маскування справжшх джерел 1'х походження та розмщення в легальному бiзнесi. Мiжнародна практика свщ-чить, що всi великомасштабш операцiï по легалiзацiï (вiдмиванню) доходiв, одер-
262
жаних злочинним шляхом, проводилися за допомогою використання банювських установ та/або фшансових шститупв.
Враховуючи викладене, оргашзащю роботи правоохоронних та контролюючих органiв щодо виявлення фактiв легалiзацiï (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, необхщно проводити в таю етапи:
- пошук та отримання шформацп (вiд негласних джерел оперативноï iнформацiï, 3i звернень громадян, повщомлень засобiв масовоï iнформацiï та ш.);
- належна фiксацiя виявленого порушення (вiдбiр пояснень, складення вщпов> дних акпв, проведення ревiзiй, iнвентаризацiй, зус^чних перевiрок);
- експертна або комюшна оцiнка зiбраних матерiалiв (з обов'язковим залучен-ням фахiвцiв Державного комггету фiнансового монiторингу Украши) [11];
- прийняття по зiбраних матерiалах одного iз рiшень, передбачених ст. 97 Кри-мiнально-процесуального кодексу Украши [12].
При цьому, пращвникам оперативних та слщчих пiдроздiлiв правоохоронних органiв необхщно визначити саме тi основнi ланки оргашзацп розслiдування дано1' категорiï кримшальних справ, якi дозволяють забезпечити своечасне та всебiчне виявлення та документування зазначених злочишв. Розкриття злочину - це, в значнш мiрi, процес збору, обробки, аналiзу та використання шформацп про ди певних оаб, що становлять оперативний штерес, факти, обставини, якi цьому сприяли. Вщ пов-ноти рiзноманiтноï шформацп, оперативносп ïï надходження та якосп обробки за-лежить ефективнiсть i своечаснiсть реагування правоохоронних органiв на розкриття злочишв та попередження 1'х на стади пiдготовки, усунення умов i причин, що 1'м сприяють.
На нашу думку, особливий штерес для пращвниюв правоохоронних оргашв мають представляти такi пiдприемства, оргашзацп та установи, що можуть мати причетнють до легалiзацiï (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом [13], як:
1) шдприемства, якi вiдносяться до шдустри розваг та дозвiлля (готелi, ресто-рани, бари; спортивнi оздоровчi центри; агентства, яю займаються органiзацiею та проведенням концерта та шших культурних програм);
2) пiдприемства, якi займаються автомобшьним бiзнесом (комiсiйна торгiвля автомобшями; торгiвля запасними частинами до автомобшв; ремонт автомобiлiв; торгiвля паливно-мастильними матерiалами);
3) посередницькi пiдприемства, маклерськi контори по нерухомосп та страху-ванню;
4) роздрiбна торгiвля (антикварнi магазини; комюшш магазини; магазини по реалiзацiï електронно1' технiки; ювелiрнi магазини; магазини модних товарiв; магазини по продажу збро1' та iншi пiдприемства).
Отже вдосконалення заходiв щодо запобiгання та протидп легалiзацiï (вщми-ванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом на нацюнальному та мiжнародному рiвнях ставить завдання щодо розв'язання низки проблем наукового, навчально-методичного та прикладного характеру. Глобалiзацiï злочинносп слiд протиставити
263
глобальну систему дiяльностi по боротьбi з нею, в тому числ! й громадську тдтри-мку та контроль за щею дiяльнiстю.
Таким чином, легалiзацiя (вiдмивання) - це злочинна дiяльнiсть по виведенню грошових коштв («брудних» грошей ) зi сфери «тшьового капiталу» i введення 1'х до сфери законного обiгу, тобто надання грошовим коштам або будь-якому шшому майну статусу законно! власносп визначено! юридичноï чи фiзичноï особи. Вщмивання е завжди похщним, вторинним злочином, а первинним е процес внаслщок якого грошi були одержат (корупщя, наркобiзнес, контрабанда, ухилення вiд спла-ти податкiв, розкрадання тощо).
Як правовий феномен легалiзацiя (вщмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, з'явився iз появою грошей. На сьогодш у структурi системи боротьби з вь дмиванням «брудних» грошей та злочинносп, що добувае щ кошти, мають дiяти скоординованi та узгоджеш мiж собою заходи правоохоронних та контролюючих оргашв, а також бути реальна й невщворотна юридична вщповщальнють за скоення злочинiв у цш сферi.
Перелiк лiтератури
1. Грош1, що загрожують нацюнальнш безпещ // 1менем Закону. - 2003 р. - № 27 (5363). - С. 3.
2. Аналггичний огляд деяких аспектов «вщмивання» кошт1в та д1яльносл конвертацшних центр1в в Украш, ïх вплив на загальну економ1чну ситуащю в держав! / [МВС Украши, НЦБ 1нтерполу в Укра-ïm]. - К., 2001. - 165 с.
3. Библия. Ветхий и Новый завет // М.: «Библейская лига», 2008. - 1198 с.
4. Коран: [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://freebooks.net.ua/931-koran-svjashhennaja-kniga.html.
5. Мезенцева И. Е. Историко-реминисцентный анализ правовых источников по противодействию доходов, полученных преступным путем / И. Е. Мезенцева // Матер1али наук. конф. [Методолопя нау-кового дослщження у галуи права: проблеми та перспективи розвитку], (Харюв, 18-19 грудня 2003 р.). - Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - С. 57-61.
6. Про затвердження Кримшального кодексу Украшсв^ РСР : Закон УРСР вщ 28 грудня 1960 р. // Вщомосл Верховжй Ради Украшсв^ РСР. - 1961. - № 2. - Ст. 14.
7. Кримшальний кодекс Украши // Вщомосл Верховжй Ради Украши. - 2001. - № 25-26. -Ст. 131.
8. Буткевич С. А. Фшансовий мониторинг як гаранпя економiчноï безпеки держави: заруб1жний та вггчизняний досвщ / С. А. Буткевич // В1сн. Харкiвського нац. ун-ту внутр. справ, 2008. - Вип. 43. -С. 261-267.
9. Буткевич С. А. Досвщ США щодо запоб1гання та протиди легал1заци доход1в, одержаних злочинним шляхом / С. А. Буткевич // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В. И. Вернадского. Сер. «Юрид. науки». Т. 21 (60). - № 1. - 2008. - С. 68-74.
10. Буткевич С. А. М1жнародно-правовий досвщ протиди легал1зацп «брудних» грошей / С. А. Буткевич // В1сн. Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - Вип. 25. - С. 62-66.
11. Дубко Ю. В. Д1яльтсть Держфшмошторингу Украши у сфер1 запобшання та протиди еконо-м1чнш злочинносп / Ю. В. Дубко, С. А. Буткевич // Пгвденноукрашський правничий часопис : Наук. журнал. - 2008. - № 4. - С. 246-249.
12. Кримшально-процесуальний кодекс Украши // Вщомосл Верховжй Ради Украшсв^ РСР. -1961. - № 2. - Ст. 15.
13. Методичш рекомендаци щодо застосування ст. 209 КК Украши : лист Мшстерства внутрш-тх справ Украïни вщ 30 ачня 2002 р. № 5/567.
264
Буткевич С. А. Легализация (отмывание) доходов, полученных преступным путем, как правовой феномен / С. А. Буткевич // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 258-265.
В статье рассмотрены предпосылки появления, дальнейшее развитие и пути предупреждения и противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, как правовому феномену. Внесены предложения по повышению эффективности борьбы с легализацией (отмыванием) денежных средств и другого имущества, полученных преступным путем.
Ключевые слова легализация (отмывание) доходов, полученных преступным путем, правовой феномен, предупреждение, противодействие.
Butkevich S. The Legalization (Laundering) of the Incomes Received in the Criminal Way as a Legal Phenomenon / S. Butkevich // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. -Series: Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22 (61), № 2. - Р. 258-265.
In the article the preconditions of occurrence, the further development and ways of the prevention and counteraction of legalization (laundering) of the incomes received in the criminal way, as to a legal phenomenon are considered. Offers on increase of efficiency of struggle against legalization (laundering) of money resources and other property, received by criminal way.
Keywords: counteraction, legalization (laundering) of the incomes received in the criminal way, legal phenomenon, prevention.
НадШшла до редакцИ 14.10.2009 р.
265
