CC BY
71
4. Кашпор С.М. Методичнi основи складання HopMaraBiB динамiки товарно'1 структури насаджень / С.М. Кашпор // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ, 1999. -Вип. 17. - С. 265-268.
Гирс А.А., Кырычок Л.С. Нормативы динамики товарной структуры оптимальных еловых древостоев
Разработаны нормативы для оценки динамики товарной структуры оптимальных еловых древостоев, на основании которых рассчитан возраст технической спелости насаждений по различным категориям крупности древесины. Предлагаемые возрасты спелости являются критерием для назначения ельников в рубку главного пользования в эксплуатационных лесах страны.
Ключевые слова: динамика товарности, уровни продуктивности, оптимальные древостои, спелость леса, возраст главных рубок.
Girs О.А., Kirichok L.C. Standarts of dynamics of commodity structure of the optimal Spruce forest stands
Standards for assessing the dynamics of commodity structure of optimal spruce forest stands were developed. Age of the technical maturity of plantings for the various categories of timber size is calculated on the basis of these standards. The proposed ages of maturity are the criteria for the appointment of spruce stands in the main use felling in the exploitative country's forests.
Keywords: Dynamics of commodity structure, levels of productivity, optimal forest stands, maturity of the forest, age of the main felling._
УДК 636.2:637.2 Асист. В.В. Шибунько; проф. С.В. Васильчак, д-р екон. наук;
асист. О.Р. Жидяк, канд. екон. наук - Львiвський НУ ветеринарног
медицини та бютехнологш M. С.З. Гжицького
ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ ПАРАМЕТР1В РОЗВИТКУ РЕГЮНАЛЬНОГО РИНКУ М'ЯСА
За перюд трансформацп виробничих вщносин економша м'ясного скотарства в Укрш'ш зазнала ютотних змш, пов'язаних з переходом до ринково'1 економши. В умо-вах формування ринкового мехашзму в галуз^ як i в усьому сшьському господарст, набули розвитку деструктивш процеси, яю призвели до зменшення обсяпв та ефек-тивносп виробництва м'яса та м'ясних продуктсв.
Ключовi слова: ринок м'яса, фонд споживання, економiчна ефектившсть.
Ринок м'ясно1, як i будь-яко1 шшо1 продукци, визначаеться передушм попитом i пропозищею. Попит на продукцш в кожному регюш форму еться тд впливом сукупност чинниюв, а саме, кшьюсть населення, яке мешкае в цьому регюш, його величина i вжова структура визначають необхщт обсяги пропози-ци, а також структуру i асортимент м'ясно1 продукци. Ключовими показниками, як визначають параметри ринку м'яса, вважаемо обсяг споживання м'яса на одну особу й загальне його виробництво у забшнш ваз^ Пщ час планування цих по-казниюв повинш враховуватись наявш ресурси виробниюв, намiри й кутвельна спроможшсть споживачiв.
Розвиток вiтчизняного ринку м'яса за оптимальним сценарiем передбачае досягнення до 2010 р. рiвня споживання його населенням, що вiдповiдае мшь мальнш нормi - 52 кг на одну особу за рш. Така мета зазначена й у затвердженш Кабшетом М1тс^в Украши Концепцiï державно1 програми створення сприят-ливих умов для стабшзаци та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки. Досяг-
нення мети вважаемо цiлком реальним, якщо збережуться т темпи росту спожи-вання м'яса, як мали мiсце в останш роки. Зокрема, упродовж 2001-2005 рр. що-рiчний прирiст споживання м'яса на одну особу становив 6 %; якщо така динамь ка збережеться й надаш, до 2010 р. можна буде вийти на запланований мтмаль-ний нормативний показник. Реалютичнють такого прогнозу опираеться на швид-кi темпи зростання доходiв населення, поведiнковi чинники населення, яю, зокрема, характеризуе висока еластичшсть попиту на м'ясо за доходами, ознаки по-долання кризи в м'ясопродуктовому пiдкомплексi краши за рахунок розвитку ш^вництва i свинарства.
Мета до^дження - обгрунтування перспективш параметри розвитку ре-гiонального ринку м'яса.
Виклад основного матерiалу. Серед показниюв, що вiдображають про-цес формування ринково! кон'юнктури, видiлимо обсяги експорту та iмпорту, частку продукци, що доходить до кшцевого споживача через стадiю реатзаци, структуру м'ясних ресурсiв у розрiзi окремих видiв м'яса тощо. Вони залежать насамперед вщ стану м'ясопродуктового пiдкомплексу регюну. Пiд час !х плану -вання чи прогнозування визначають шляхи досягнення ключових показникiв -iндикаторiв стратеги розвитку ринку.
Враховуючи думку вченого 1.Б. Яцiва та розробленi ним перспективш параметри регюнального ринку м'яса, можна стверджувати таке. Якщо й надалi се-редньорiчнi темпи приросту споживання м'яса на душу населення в Укрш'ш збе-ршатимуться на достатньо високому рiвнi (5-6 % за рш), до 2015 р. його рiвень досягне показника 1990 р. - 66 кг. Хоча це значно менше за ращональну норму (83 кг м'яса на одну особу на рш), саме такий сценарш вважаемо оптимютичним, оскшьки вш грунтуеться на припущеннях про подальший стабiльний розвиток економши кра!ни, i цiлком реалiстичним, оскшьки вш враховуе сучасний стан м'ясопродуктового шдкомплексу, можливостi задоволення внутрiшнього попиту за рахунок iмпорту в обсягах, що не становитимуть критично! загрози для чизняних виробникiв [4, с. 31].
Показники споживання м'яса у Львiвськiй областi будуть не такими висо-кими. Зазначимо, що !х вiдставання вiд середнього в Укра!ш рiвня е тради-цшним. Наприклад, у докризовому 1990 р. воно становило 12 % ^дповщно 60,1 i 68,2 кг м'яса на одну особу на рш), у 2006 р. - 9 % (38,2 i 42 кг). Таке вщ-ставання пояснюеться тим, що Львiвська область характеризуеться нижчим рiв-нем виробництва м'яса на одну особу та нижчим рiвнем доходiв (а отже, й куш-вельно! спроможиосп) населення.
Якщо у Львiвськiй области середньорiчнi темпи зростання середньодушо-вого рiвня споживання м'яса в найближчi роки будуть такими ж, як i в Укра!ш загалом (6 %), то до 2010 р. вш досягне 49 кг. Вважаемо, за рахунок вирiвнюван-ня стандартiв рiвня життя населення згодом темпи зростання споживання м'яса у Львiвськiй област будуть дещо вищими за середш в Укра!ш. Це дасть змогу довести споживання м'яса на одну особу в област до 2015 р. до 64 кг, що станови-тиме 97 % вщ середнього в Укра!ш показника. Саме такий сценарш росту попиту на м'ясо вважаемо для Львiвськоl област оптимальним.
На його основi розрахований перспективний фонд споживання м'яса у Львiвськiй област (табл. 1). Очевидно, варто погодитися з думкою фахiвцiв, що
148
Збiрник науково-технiчних праць
тенденщя до зменшення населення областi триватиме. Для прогнозування чи-сельностi населення ми використали результати вирiвнювання його динамiчного ряду за 1998-2006 рр. за логарифмiчною функдiею [4, с. 146].
Табл. 1. Прогноз обсягiв споживання м'ясау Львiвськiй областi
Показник 2006 р. (фактично) 2010 р. 2015 р.
Чисельтсть населення на початок року, тис. ос1б 2577,1 2539,6 2526,3
Споживання м'яса на одну особу, кг 38,2 49,0 64,0
До мшмально!' норми (52 кг), % 73,5 94,2 123,1
До рацюнально!' норми (83 кг), % 46,0 59,0 77,1
Фонд споживання м'яса, тис. т 99,1 124,5 161,7
Частка спожитих домогосподарствами Львiвськоl обласп м'яса i м'ясоп-родукпв, вироблених в особистих шдсобних господарствах, зменшилася з 21,6 % у 2002 до 12,4 % у 2005 р. Можна зробити висновок, що рiвень споживання населенням обласп продукпв натурального виробництва е значно вищим, але, як уже зазначалося, одним iз принципiв обстеження умов життя домогоспо-дарств е повна вщмова вiд методу балансування показниюв. Упм, i за балансови-ми розрахунками, i на основi результатiв обстежень домогосподарств встановле-на тенденцiя до швидкого зниження частки споживання населенням обласп м'ясопродуктiв натурального виробництва. Прогноз щодо подальшого 11 зменшення базуеться на обгрунтованому припущеннi щодо скорочення обсяпв виробництва продукци в господарствах населення за зростання попиту на м'ясоп-родукти, який бшьше задовольнятиметься продукцiею, що доходитиме до спо-живачiв через сферу ринкового обшу.
Аналiз основних дослщжень. У 1990 р. у Львiвськiй областi обсяг виробництва м'яса ушх видiв у забiйнiй вазi становив 180,9 тис. т, а фонд його споживання - 165,2 тис. т. Область мала позитивний баланс в операщях iз ввозу-вивозу м'яса (здебшьшого, за рахунок експорту яловичини), який, незважаючи на кризу в аграрному сектор^ збершався впродовж бшьшо! частини минулого десятилгття. Зауважимо також, що якби м'ясопродуктовий пiдкомплекс областi вiдновив свiй потенщал до рiвня 1990 р., цього цшком вистачило б для формування фонду споживання м'яса на 2015 р. в обсяз^ який ми прогнозуемо.
Львiвська область рiзко зменшила обсяги експорту яловичини. Виходячи iз зовнiшньоекономiчноl кон'юнктури, можна розраховувати на його збшьшення. Однак за балансовими показниками область е залежною вiд ввезення м'ясних ре-суршв, адже у 2005 р. фонд споживання м'яса на 15,9 % перевищував обсяг його виробництва у забшнш ваз^ у 2006 р. - на 9,9 %. Ймовiрно, тсля вступу Украши до СОТ ця залежнiсть посилиться, що створюе певш загрози для регiонального м'ясопродуктового пiдкомплексу.
Виробники повиннi вжити енергшних заходiв для пiдвищення конкурен-тоспроможносп свое! продукци. Цi заходи мусять бути комплексними. Йдеться про зниження або недопущення подальшого росту собiвартостi сшьськогоспо-дарсько! продукцil, забезпечення високих стандартiв якостi м'ясопродуктiв, формування належного контролю за дотриманням цих стандартiв у системi товароп-росування [4, с. 149].
Табл. 2. Намiри респондентiв щодо купiвлi м 'ясопродуктiв тоземного
Вар1ант ввдповвд1 Млсьш жител1 Сшьськ жител1 Вс респондент
кшьшсть ввдповь дей до тд-сумку, % кшьшсть ввдповь дей до тд-сумку, % кшьшсть ввдповь дей до тд-сумку, %
Обов'язково робитиму пробш покупки 16 13,3 16 19,0 32 15,7
Постшно купуватиму, якщо задовольнятиме цша 1 яшсть 55 45,8 25 29,8 80 39,2
Звик (ла) до впчизня-но! продукци, яка мене задовольняе 32 26,7 20 23,8 62 30,3
Впчизняна продукщя еколопчно чиста чого не можна сказати про шоземну 17 14,2 12 14,3 29 14,2
Важко ввдповшти 2 1,7 11 13,1 13 6,4
Всього 120 100,0 84 100,0 204 100,0
Понад половина респондента зазначила, що активно реагуватиме на по-яву на вiтчизняному ринку яюсних i доступних за цшою м'ясопродукпв шозем-ного виробництва. Зокрема, 39,2 % опитаних вказали, що постшно !х купувати-муть, 15,7 % - обов'язково робитимуть пробш покупки. Усього лише 44,5 % респондентов заявили про тверду прихильнiсть до продукци вiтчизняного виробництва. З них 14,2 % вважають, що ця продукцiя еколопчно чиста, чого не можна сказати про шоземну.
Можна зробити висновок, що майже 40 % споживачiв вкрай незадоволеш якiстю наявних на ринку м'ясопродукпв i цiнами, за якими !х пропонують. Зако-номiрно, що серед них переважають мюью жителi, як майже не споживають продукци з особистих господарств. Отже, в iмпортерiв м,ясопродуктiв е широк можливостi для закрiплення на украшському ринку м'яса.
Висновки. Планувати задоволення попиту на м'ясо лише за рахунок ре-сурсiв мiсцевого виробництва е недоцшьним. Це, зрештою, суперечить принципам вшьного товарообiгу в умовах ринково! економiки. Активнi перемщення продукци як мiж окремими регюнами кра!ни, так i з допомогою експортно^м-портних операцiй i надалi помiтно впливатимуть на формування кон'юнктури ре-гiонального ринку м'яса.
Процес пристосування до нових ринкових умов виявився надто складним для бтьшосп виробникiв i переробниюв м'яса. Вмшо проведена оцiнка негатив-них явищ може стати вихiдним чинником для ефективного виршення проблем оргашзаци виробництва та розвитку ринку м'яса i м'ясопродукпв.
Л1тература
1. Аз1зов С.П. Оргашзащя аграрного виробництва 1 б1знесу / С.П. Аз1зов, П.Т. Саблук, П.К. Каншський / за ред. проф. СП. Аз1зова, П.Т. Саблука. - К. : Вид-во ННЦ1АЕ, 2006. - 790 с.
2. Андршчук В.Г. Внутр1шня будова ринку сшьськогосподарсько! продукци: теоретико-методолопчний аспект // Економша АПК. - 2004. - № 3. - С. 29-35.
150
Збiрник науково-техшчних праць
3. Масель-Веселяк В.Я. Аграрна реформа i органiзацiйно-економiчнi трансформацп у сiльському господарствi. - К. : Вид-во УААн, 2010. - 334 с.
4. Ящв 1.Б. Регiональний ринок м'яса: Ефективне функцiонування i перспективи розвит-ку : монографiя / 1.Б. Ящв, С.Ф. Ящв. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2008. - 185 с.
Шибунько В.В., Васильчак С.В., Жидяк О.Р. Обоснование перспективных параметров развития регионального рынка мяса
За период трансформации производственных отношений экономика мясного скотоводства в Украине испытала существенные изменения, связанные с переходом к рыночной экономике. В условиях формирования рыночного механизма в отрасли, как и во всем сельском хозяйстве, приобрели развитие деструктивные процессы, которые привели к уменьшению объемов и эффективности производства мяса и мясных продуктов.
Ключевые слова: рынок мяса, фонд потребления, экономическая эффективность.
Shubynko V.V., WasulchakS. V., Gidyak O.R. Substantiation of perspective parameters of regional market of meat development
For period of transformation of production relations the economy of the meat cattle breeding in Ukraine tested substantial changes, related to passing to the market economy. In the conditions of forming of market mechanism in industry, as well as in all of agriculture, destructive processes which resulted in diminishing of volumes and efficiency of production of meat and meat products purchased development.
Keywords: market of meat, fund of consumption, economic efficiency.
УДК 658.155.2 Доц. О. О. Кундицький, канд. екон. наук -
Льв1вський НУ м. 1вана Франка
ПРО ПРИБУТОК ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ЗАОЩАДЖЕНЬ
П1ДПРИСМСТВ
Розглянуто прибуток, як особлива економiчна категорiя, що е основним джере-лом заощаджень тдприемств. Автор аналiзуе формування прибутку протягом десяти роюв за галузями економши, його використання в сучасних умовах i в перюд коман-дно-адмшютративно! економши. Зростання загально! суми збитку i вщсутшсть при-буткових галузей у виробничш сферi е одшею з перших ознак попршення справ у на-щональнш економщь Крiм того, у статп подаються конкретш рекомендацп щодо зростання прибутку як джерела вщтворення фiзичного катталу в Укршш.
Ключов1 слова: прибуток, вщтворення, фiзичний каттал, швестицп.
Прибуток е особливою економiчною категорiею, у якш поеднаш двi взаемозалежш протилежност! З одного боку, прибуток виступае як результат використання катталу в процес господарсько! дiяльностi, з шшого, вш е джерелом його формування i нагромадження. З огляду на це вчеш звертають увагу на ту роль прибутку, яку вш вщграе у сучасному ринковому господарствi у дiяльностi окремих тдприемств i вше! економiчноl системи держави [1, 2].
Особливiсть прибутку як джерела формування заощаджень тдприемств полягае в тому, що нав^ь якщо його не використовують для цих потреб на конкретному тдприемств^ то, розподшяючись i перерозподшяючись у масштабах економiчноl системи держави, вiн iде на утворення i нагромадження капiталу ш-ших суб'ектiв пiдприемництва. В ушх випадках прибуток як джерело кош^в за-безпечуе формування заощаджень тдприемств.
