CC BY
80
3. Воробьева В. В. Управление устойчивым развитием рекреационного сектора национальной экономики / В.В.Воробьева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: Дон НУ, 2014. - Т.1 - с. 70 - 75.
4. Кифяк В.Ф., Кифяк О. В. Регюнальн1 детермнанти становлення туристично!' галузi в контекстi розвитку «зеленоi економки» /В.Ф. Кифяк, О.Ф. Кифяк//Регiональна економка. - 2012. - № 4 (66). - С. 23 - 30.
5. Развитие биогазовых технологий в Украине и Германии: нормативно-правовое поле, состояние и перспективы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.bio-prom.net
6. Гюнтер Паулi. Синя економка. 10 рокв, 100 нновацй, 100 мтьйомв робочих мсць. Доповiдь Римського Клубу. - Risk Reduction Foundation, 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rr-f.ch
7. Затверджено Стратегю регонального розвитку до 2020 року : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.info-kmu.com.ua/2013-11-21-000000pm/article/17028718.html. (станом на 20.01.2014 р. текст ДСРР-2020 оф ц йно не було оприлюднено).
8. С.О. Бла, О.А. Баталов. Ресурсний потенцал "зеленоi економки" як пiдr'рунтя для формування "точок зростання" на регональному рiвнi. Аналтична записка: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1440/
9. Свропейська стратегiя нновацй та доброго врядування на мсцевому рiвнi. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.coe.int/local
References
1. Navstrechu «zelenoy» ekonomike: puti k ustoychivomu razvitiyu i iskoreneniyu bednosti. Obobshchayushchiy doklad dlya predstaviteley vlastnykh struktur: www.unep.org/greeneconomy.
2. Yakovliev Уе.О. Otsinka ekoloho-tekhnohennoi bezpeky mist i selyshch Ukrainy//Stratehichni priorytety. 2013. №4. S. 146 - 157.
3. Vorobeva V. V. Upravlenie ustoychivym razvitiem rekreatsionnogo sektora natsionalnoy ekonomiki // Problemy razvitiya vneshneekonomicheskikh svyazey i privlecheniya inostrannykh investitsiy: regionalnyy aspekt: sb. nauch. tr. Donetsk: Don NU, 2014. T. 1 S. 70 - 75.
4. Kyfiak V.F., Kyfiak O.V. Rehionalni determinanty stanovlennia turystychnoi haluzi v konteksti rozvytku «zelenoi ekonomiky» // Rehionalna ekonomika. 2012. №4 (66). S. 23-30.
5. Razvitie biogazovykh tekhnologiy v Ukraine i Germanii: normativno-pravovoe pole, sostoyanie i perspektivy: www.bio-prom.net.
6. Hiunter Pauli. Synya ekonomika. 10 rokiv, 100 innovatsii, 100 milioniv robochykh mists. Dopovid Rymskoho Klubu. Risk Reduction Foundation, 2012 : www.rr-f.ch.
7. Zatverdzheno Stratehiiu rehionalnoho rozvytku do 2020 roku : http://www.info-kmu.com.ua/2013-11-21-000000pm/article/17028718.html. (stanom na 18.03.2014 r. tekst DSRR-2020 ofitsiyno ne bulo opryliudneno).
8. S.O. Bila, O.A. Batalov. Resursnyi potentsial «zelenoi ekonomiky» yak pidgruntia dlia formuvannia «tochok zrostannia» na rehionalnomu rivni. Analitychna zapyska : http://www.niss.gov.ua/articles/1440/.
9. Yevropeiska stratehiia innovatsii ta dobroho vriaduvannia na mistsevomu rivni: www.coe.int/local.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бта Свгглана Олексивна, завщувач вщдту репонального розвитку, професор, доктор наук з державного управлЫня, заслужений економют УкраТни, Нацюнапьний Ыститут стратепчних дооглджень (Н1СД), 01030, м. КиТв, вул. Пирогова 7-А. svbila@niss.gov.ua
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Белая Светлана Алексеевна, заведующая отделом регионального развития, профессор, доктор наук государственного управления, заслуженный экономист Украины, Национальный институт стратегических исследований (НИСИ), 01030, г. Киев, ул. Пирогова 7-А. svbila@niss.gov.ua
DATA ABOUT THE AUTHOR
Svitlana Bila, Head of the Department of Regional Development, Professor, Doctor of Public Administration, Honored Economist of Ukraine, 7-a Pyrogova Street Kyiv 01030, Ukraine svbila@niss.gov.ua
УДК 336.711
ОБ'еКТИВНА НЕОБХ1ДН1СТЬ ТА ФУНКЦЮНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ КРЕДИТНИХ В1ДНОСИН
Волосович С.В.
Предметом дослдження е теоретичн1 пдходи до визначення економ1чно!' сутност1 кредиту та кредитних в1дносин.
Метою статт'1 е обфунтування функцонування кредитних в1дносин як системи.
Завдання дослдження. На основ\ вказано)' мети у статт1 здйснюеться оцнка пдходю вчених до сутност1 кредитних в1дносин, складу )х суб'ект1в, визначення сутност1 системи кредитних в1дносин,)) функцй та п1дсистем.
Методи досл'/дження. У статт1 застосовано методи теоретичного узагальнення \ пор1вняння, системного анал1зу.
Постановка проблемы. Незважаючи на значн здобутки втчизняних та заруб1жних вчених щодо розумння сутност1 кредитних в1дносин, в умовах розширення сфер застосування кредиту та актив1зац/)' залучення до кредитних в1дносин допом1жних суб'ектв, важливим е поглиблення досл1джень у ц/й сфер1.
Результаты досл'/дження. У сучасних умовах в^дбуваеться модифкаця наукових пдход1в до розумння сутност1 кредитних в1дносин, )х суб'ектв та функцй кредиту. Це створюе пдгрунтя для функцонування системи кредитних в1дносин, у склад1 яко)' виокремлюються пдсистеми щодо залучення заощаджень, надання позик, кредит1в доври та супутнх послуг.
Область застосування результате. Отриман1 результати створюють теоретичне пдфунтя для функц/онування кредитних в1дносин як системи.
© Волосович С.В., 2014
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 22/1
133
Висновки. Система кредитних eidHocuH - це орга^зацЮно оформлена та врегульована нормами права система eK0H0Mi4Hux вiдносин з приводу створення спльного продукту кредитором та и опосередкованими суб'ектами, що дае синергетичний ефект за рахунок функционально!' координацц' и суб'ектiв. роль системи кредитних вiдносин можна розглядати у двох аспектах. По-перше, вона полягае у комплексному задоволенн потреб споживачiв у фнансових послугах кредитного характеру. По-друге, - у створеннi безпечних умов для ефективного функц/онування фнансових установ, що надають ц/ послуги. Призначення системи кредитних вiдносин полягае у и взаемоди з бюджетними i податковими вiдносинами та моральною сферою суспльного життя; створенн ново! споживчо! вартостi за рахунок розширення асортиментного складу послуг; у змн ц/ново!' орiентацii'; у сприянн конкурентоспроможностi национально!' економки за рахунок синергетичного ефекту, що досягаеться через функц^ональну координацию !!' суб'ектiв.
Ключов'1 слова: кредитн вiдносини, система кредитних вiдносин, основн суб'екти системи кредитних вiдносин, опосередкован суб'екти системи кредитних вiдносин.
ОБЪЕКТИВНАЯ НЕОБХОДИМОСТЬ И ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ ПРЕДНАЗНАЧЕНИЕ ИСТЕМЫ КРЕДИТНЫХ ОТНОШЕНИЙ
Волосович С.В.
Предметом исследования являются теоретические подходы к определению экономической сущности кредита и кредитных отношений.
Целью статьи является обоснование функционирования кредитных отношений как системы.
Задачи исследования. На основе указаной цели в статье осуществляется оценка подходов ученных к сущности кредитных отношений, составу их субъектов, определению сущности системы кредитных отношений, их функций и подсистем.
Методы исследования. В статье применено методы теоретического обобщения и сравнения, системного анализа.
Постановка проблемы. Невзирая на наличие значительных наработок отечественных и зарубежних ученных по поводу понимания сущности кредитных отношений, в условиях рассширения сфер применения кредита и активизации привлечения в кредитные отношения вспомогательных субъектов, важным является углубление исследований в этой сфере.
Результаты исследования. В современных условиях наблюдается модификация научных подходов к пониманию сущности кредитных отношений, их субъектов и функций кредита. Это создает основу для функционирования системы кредитных отношений, в составе которой выделено подсистемы по привлечению сбережений, предоставлению ссуд, кредитов доверия и сопутствующих услуг.
Область применения результатов. Полученные результаты создают теоретическую основу для функционирования кредитных отношений как системы.
Выводы. Система кредитных отношений - это организационно оформленная и урегулировання нормами права система экономических отношений по созданию общего продукта кредитором и ее опосередованными субъектами, что создает синергетиеский эффект за счет функциональной координации ее субъектов. Роль системы кредитных отношений можно рассматривать с двух сторон. Во-первых, вона состоит в комплексном удовлетворении потребностей потребителей в финансовых услугах кредитного характера. Во-вторых, - в создании безопасных условий для эффективного функционирования финансовых учреждений, которые предоставляют эти услуги. Предназначением системы кредитных отношений состоит в ее взаимодействии с бюджетными и налоговыми отношениями и моральной сферой общественной жизни; создании новой потребительной стоимости за счет расширения ассортиментного состава услуг; в изменении ценовой ориентации; в способствоании конкурентоспособности национальной экономики за счет синергетического эффекта, что достигается через функциональную координацию ее субъектов.
Ключевые слова: кредитные отношения, система кредитных отношений, основные субъекты системы кредитных отношений, косвенные субъекты системы кредитных отношений.
THE OBJECTIVE NECESSITY AND FUNCTIONAL PURPOSE OF THE SYSTEM OF CREDIT RELATIONS
Volosovich S.V.
The theoretical approaches to the definition of the economic substance of the loan and credit relations are the subject of research.
The aim of the article is to prove the functioning of credit relations as a system.
Objectives of the study. On the basis of a definied aim in the article an evaluation of the approaches to the essence of the credit relations and the composition of their subjects were made, the essence of the credit relations, their functions and subsystems were determined.
Research methods. The methods of theoretical generalization and comparison, the system analysis methods were applied in the article.
Formulation of the problem. Despite the presence of significant developments of domestic and foreign scientists about the understanding of the credit relationship, it is important to deepen research in this field in the terms of increase of loan applications and intensify involvement of the subsidiary subjects in credit relations.
Results of the study. In modern conditions the modification of scientific approaches to understanding the essence of the credit relationship, their subjects and credit functions are observed . It creates the basis for the functioning of the credit relationship, which includes subsystems to attract savings, loans, trust loans and related services.
Scope of the results. The results obtained provide the theoretical basis for the functioning of credit relations as a system.
Conclusions. Credit relationship system - is organized and institutionalized by the law system of economic relations regarding the creation of the common product by its creditors and indirect subjects that creates sinergetic effect due to the functional coordination of its subjects. The role of the credit relationship system can be viewed from two sides. First, it consists in complex satisfaction of the needs of consumers in the financial credit related services. Secondly - it consists in creating a secure environment for the efficient functioning of financial institutions that provide these services. The purpose of the credit relationship is in its interaction with budgetary and fiscal relations and moral sphere of public life; in creation of a new use-value by expanding the assortment of services; in changing of price orientation; in encouranging national economic competitiveness due to the synergetic effect that is achieved through the coordination of its functional entities.
Key words: credit relations, the system of credit relations, the main subjects of the system of credit relations, indirect subjects of the system of credit relations.
Актуапьнють теми. Потреби завжди вважались об'ективною умовою функцюнування сусптьства. Pi3H0MaHiTHicTb потреб визначаеться багатограннютю людськоТ природи, а також рiзноманiтнiстю природних, сощальних та економiчних умов, за яких виявляються потреби. Потреби можливо задовольнити лише за певного рiвня доходiв. Прагнення людини прискорити задоволення перспективних потреб певною мiрою вплинуло на появу кредиту, що сприяло формуванню та розвитку кредитних вщносин.
Ступшь дослщження дано! проблематики вченими. Значний внесок у розвиток теоретичних аспеклв функцюнування кредиту та кредитних вщносин зроблено такими вченими як Н.Х. Бунге, О.Д. Вовчак, О.Т. бвтух, Б.С. 1ваав, О.А. Кириченко, О.1. Лаврушин,
М.1. Савлук та Ышими. Проте основна увага придiляeться анаглзу cyTHOCTi кредиту, його функцiй, суб'екпв, принципiв кредитування. Водночас окремi дос^дження cвiдчать про транcформацiï у кредитуй cферi, що вимагае подальших дос^джень.
Предметом дослiдження е теоретичнi пщходи до визначення економiчноï cyтноcтi кредиту та кредитних вщносин.
Метою статт е обфунтування фyнкцiонyвання кредитних вiдноcин як системи.
Завдання дослiдження. На оcновi вказаноï мети у статт здiйcнюетьcя оцiнка пiдходiв вчених до сутност кредитних вiдноcин, складу 1'х cyб'ектiв, визначення cyтноcтi системи кредитних вщносин, ïï фyнкцiй та пщсистем.
Методи дослiдження. У cтаттi застосовано методи теоретичного узагальнення i порiвняння, системного ана^зу.
Постановка проблеми. Незважаючи на значнi здобутки вiтчизняних та зарyбiжних вчених щодо розyмiння сутност кредитних вiдноcин, в умовах розширення сфер застосування кредиту та активiзацiï залучення до кредитних вiдноcин допомiжних cyб'ектiв, важливим е поглиблення дослщжень у цiй cферi.
Результати дослщження. Кредитнi вiдноcини е проявом юнування кредиту, призначення якого полягае в такому:
- формуваны cоцiально-економiчноï структури cycпiльcтва. Мicце кредиту в сусптьному вiдтвореннi зводиться не лише до факту його участ в задоволены потреб, пов'язаних з можливicтю розширення попиту. Глибшою обставиною е те, що за допомогою кредиту здмснюеться не лише фiзична, але й духовна i культурна репродукцп людини;
- забезпеченнi макроекономiчноï рiвноваги в cycпiльcтвi [1, с. 29]. У сучасних умовах посилюеться ймовiрнicть негативного впливу спеща^заци та глобалiзацiï сусптьного виробництва, що виявляеться в порушены взаемодп учаснигав товарно-грошових вiдноcин. Пщ цим оглядом кредит певною мiрою i за певних умов може запоб^ати виникненню криз збуту товарiв;
- здатноcтi забезпечувати зростання тимчасово вты-ю! вартоcтi;
- розширенн функцм грошей, оcкiльки кредит виник i розвинувся на оcновi фyнкцiï грошей як засобу об^. Так, кредит опосередковуе фунщю грошей як засобу платежу, одыею з ознак якоï е невiдповiднicть у чаci передавання та оплати товару. Кредитний мехаызм сприяе збтьшенню маси платiжних заcобiв в оборотi, коли зростае потреба в цьому;
- забезпеченн безперервност cтадiй cycпiльного вiдтворення. Кредит зародився у cферi обмiнy, що сприяло реалiзацiï товарiв. У подальшому розвиток кредиту обумовлювався потребами iнших сфер сусптьного вщтворення;
- забезпеченн безперервност крyгообiгy коштiв для прискорення виробництва та економп витрат [2, с. 40];
- перерозподгт споживання у часовому аспекл, що, звicно, впливае на розширення виробництва. При цьому домогосподарства ефективыил в економiчнiй сист^ з розвиненими фiнанcовими ринками, коли е можливють позичати та надавати позики, нiж за iзольованого юнування, коли вони були б змушен обмежувати споживання залежно вiд доходу у вщповщному перiодi;
- сприяны розширенню виробництва в умовах дефщиту власних фiнанcових реcyрciв.
До передумов виникнення кредитних вщносин належать таю:
- дефщит фЫансових реcyрciв у одних суб'екпв нацiональноï економiки та наявнють заощаджень у iнших, що впливае на можливють 1х акумуляцп для надання в позику;
- наявнють довiри мiж сторонами кредитних вщносин;
- збiжнicть економiчних Ытереав кредитора i позичальника. Це досягаеться шляхом 1х переговорiв щодо основних параметрiв кредитноï угоди - розмiрy i термiнy позики, позикового процента, порядку його сплати та Ы. За цих обставин важливо, щоб позичальник регулярно отримував дохiд, за рахунок якого зможе погасити кредит. Таким чином, забезпечення Ытереав сторЫ кредитноï угоди е результатом досягнутого ними компромюу.
За природою кредитна угода, в основу якоï покладено тимчасове запозичення чyжоï влаcноcтi, зумовлюе необхiднicть матерiальноï вiдповiдальноcтi ïï учасниюв за виконання взятих зобов'язань.
Змют кредитних вiдноcин певною мiрою визначають ïх ознаки, що були об'ектом iнтереciв видатного представника фiнанcовоï науки Х1Х ст. Н.Х. Бунге, який зараховував до них довiрy, що мае господарську базу; майбутню винагороду або Ыший акт кредитноï угоди з реа^зацп кредиту; премiю, яку сплачують за страхування переданого капралу; проценлв як плати за користування переданим капралом [3, с. 23-26]. Протягом розвитку фiнанcовоï науки погляди на ознаки кредитних вщносин певною мiрою трансформувались. На оcновi ана^зу наyковоï лiтератyри можна зробити висновок, що бтьшють вчених до основних ознак кредитних вщносин включають економiчнy cамоcтiйнicть кредитора та позичальника; добровтьнють та рiвноправнicть cторiн вiдноcин; незмЫнють власника позичених коштiв (яким залишаеться кредитор); 1х вартicний характер. Проте у сучаснм наyковiй лiтератyрi не завжди ставиться акцент на нее^валентносп вiдноcин мiж кредитором та позичальником, застосування чого дозволить посилити увагу на наявноcтi в механiзмi 1х реалiзацiï чинника платноcтi. Водночас ознаку рiвноправноcтi cторiн кредитних вiдноcин варто розширити ïï догс^рним характером, що набувае оcобливоï актyальноcтi в контекст захисту прав cпоживачiв кредитних послуг.
З ознаками кредитних вщносин тюно пов'язаы його умови, якi ще називають принципами кредитування, що е складовими кредитного мехаызму. До принцитв кредитування бiльшicть наyковцiв зараховують термЫовють, цiльовий характер, матерiальнy забезпеченicть та платнють. Цi принципи кредитування слщ вважати базовими, оcкiльки ïх недотримання може призвести до припинення кредитних вщносин. О.А. Кириченко, В.1. Мщенко [4, с. 680], Б.С. 1ваав [5, с. 241] до цих принцитв додають ще принцип зворотност. На нашу думку, ц принципи кредитування е додатковими. Принцип зворотност е наслщком принципу cтроковоcтi. Серед науковщв icнyе також думка про принцип прибутковост кредиту [4, с. 680]. Проте, як вщомо, кредит - не завжди прибуткове явище, осктьки може мати cоцiальний ефект.
Процес глобалiзацiï супроводжуеться масовим зростанням споживання. Це стало пщфунтям для подальшого розвитку кредитних вiдноcин, залучаючи до окремих cтадiй кредитування нових учасниюв, що беруть участь у створены сптьного продукту. З огляду на ц обставини е необхщнють розглядати кредитнi вiдноcини як системи, що складаеться iз взаемозалежних елементв з iнтегративними властивостями.
Враховуючи факт залучення у вщносини мiж кредитором i позичальником третх оciб, на думку автора, серед суб'екпв системи кредитних вщносин доцтьно вирiзняти основы та опосередковаы. До основних суб'екпв належать кредитори та позичальники. Кредитори передають власы тимчасово втьы кошти в користування позичальникам. При цьому кредитори cамi часто формують cвоï ресурси на тимчаcовiй, зворотнiй та платый оcновi у межах першоï стадп кредитування, в межах яш вiдбyваетьcя залучення заощаджень. Це дае можтив^ь у cкгадi системи кредитних вщносин виокремити вiдноcини, що виникають при залучены депозитв мiж кредитними установами та 1х кгiентами. Серед кредиторiв можна виокремити рiзних суб'екпв нацiональноï економ^: юридичнi та фiзичнi особи, держави, мiжнароднi фiнанcовi оргаызацп. Особливе мicце серед кредиторiв посщають фiнанcовi установи, до яких належать банки, кредиты сптки, факторинговi фiрми, ломбарди, лiзинговi компанп, cтраховi компанп. Як правило, вони мобiлiзyють кошти у Ыших cyб'ектiв з подальшим наданням 1х у позичку власним клентам. Фiнанcовi установи можна вважати колективними кредиторами.
Позичальники - це суб'екти кредитних вiдноcин, якi мають дефщит власних фЫансових реcyрciв та потребу в 1х залyченнi вщ кредиторiв. При цьому вони не стають власниками позичених коштв, а лише набувають ïх у розпорядження, термЫ якого обмежуеться укладеною з кредитором угодою. Позичальниками можуть бути юридичы та фiзичнi особи, держави. При цьому фiнанcовi установи мають подвмну економiчнy природу: вони можуть бути як кредиторами, так i позичальниками.
До опосередкованих cy6'eKTÎB системи кредитних вщносин належать суб'екти, яга виконують допомлжы функцiï при кредитування бюро кредитних iсторiй, гаранти, колекторськ фiрми, торговельнi органiзацiï, туристичнi компанп, пiдприемства зв'язку, агентства нерухомостi, тотечы центри, фiнансовi консультанти, оцiнювачi майна та Ы. Будь-який суб'ект системи кредитних вщносин, намагаючись реапiзувати власы потреби та Ытереси, змушений створювати умови для реалiзацiï iнтересiв Ышого суб'екта. Цi взаемозв'язки мiж суб'ектами системи кредитних вщносин складаються в певний тип економiчних вiдносин, яга регулюються державою.
Пщфунтям для визначення об'екту системи кредитних вiдносин е об'ект кредиту, що у сучаснм науковiй лiтературi визначаеться як вартють, яка передаеться в позичку одним суб'ектом (кредитором) iншому (позичальнику). Проте для дотримання принцитв кредитування кредитору та позичальнику необхщы супутнi послуги, що супроводжують рух позиченоï вартостк Об'екти супутнiх послуг е рiзноманiтними залежно вiд ïх виду. 1х матерiапьним уособленням е оцiнювапьнi, рiелторськi, нотарiальнi, гарантiйнi, посередницькi послуги, послуги щодо формування та зберiгання кредитних юторм, стягнення боргових зобов'язань та Ы. Вiдносини, що складаються у процес надання супутнiх послуг основним суб'ектам кредитних вiдносин е невщ'емною складовою цих вiдносин. 1х вартють може включатися кредитором до вартост кредиту (при отриманнi послуг кредитором) або сплачуватися позичальником самостiйно. У будь-якому випадку витрати щодо супушх послуг несе позичальник.
Продовженням аналiзу сутностi системи кредитних вщносин е прояви ïï функцiй як складово!' економiчноï системи. Теоретичним пщфунтям функцiй системи кредитних вiдносин е функцп кредиту. При цьому варто акцентувати увагу на тому, що склад системи кредитних вщносин пов'язаний iз ïï внутршым середовищем, в межах якого здмснюеться взаемозалежнiсть окремих елемен^в, а функцiя - пов'язана iз взаемодiею системи кредитних вщносин iз зовнiшнiм середовищем. У процес розвитку суспiльства погляди на функцп кредиту трансформувались: за 1х допомогою, як вщомо, можна встановити зв'язок категорп кредиту iз системою економiчних вiдносин. На нашу думку, погляди економю^в на функцп кредиту можна подтити на двi групи. Перша група поглядiв характеризуеться певною еднютю в перелiку та трактуваннi функцм кредиту. Цей пiдхiд можна назвати традицмним. Аналiз показав, що бтьшють науковцiв дiйшли згоди у визначенн перерозподiльчоï, контрольноï та антиципацiйноï (емiсiйноï) функцiй кредиту. Усi дослiдники виокремлюють перерозподтьчу функцiю, наголошуючи, що за допомогою кредиту вщбуваеться перерозподiл тимчасово втьних грошових коштiв. Ця фунщя полягае в перерозподiлi мiж суб'ектами нацiональноï економiки матерiальних та грошових ресурав без змiни ïх первинного права власност на основних принципах кредитування. На наш погляд, ця функщя е рiзновидом перерозподiльчоï функцп. Серед Ыших функцiй кредиту оды дослщники вирiзняють емiсiйну (антиципацiйну), утворення в оборотi купiвельноï спроможностi; замщення грошей в обiгу; поповнення грошового об^ коштами. Тлумачення антиципацiйноï (емiсiйноï) функцiï кредиту сучасними дослiдниками дещо рiзняться. Антиципацiйна (емiсiйна) функцiя кредиту реалiзуеться шляхом замiщення готiвкових грошей кредитними. При цьому бтьшють вчених акцентують увагу на тому, що ця функщя властива ттьки банювському кредиту. Б.С. 1ваав розширюе ïï сферу ще й комерцмним кредитом [5, с. 269]. Ц функцп об'еднуе те, що кредит пов'язаний iз забезпеченням потреб обороту пла^жними засобами.
Контрольна функщя полягае не лише в необхщност контролю кредитора за позичальником, а й у контролi позичальника за власною дiяльнiстю [6, с. 103]. Деяк вчен пiдтримують трансформацiю контрольноï функцiï в контрольно-стимулюючу. Стимулююча складова контрольно-стимулюючоï функцп реалiзуеться шляхом визначення вiдповiдних умов кредитування, що впливають на поведЫку позичальниюв та кредиторiв щодо укладення кредитних угод.
Доктор економiчних наук, професор О.Т. бвтух пропонуе вийти за межi традицiйного розумiння функцм кредиту. Серед функцiй кредиту вЫ вирiзняе функцiю розвитку багатства; Ытеграцмно-формуючу; здатнiсть кредиту створювати ефект синергп; функцiï взаемодопомоги та духовну [7, с. 17-19]. На нашу думку, це збагатило в^чизняну науку, осктьки дало можливють розширити мiсце та роль кредиту в розвитку сусптьства загалом та людини зокрема.
О.Т. бвтух зазначае, що фунщя розвитку багатства базуеться на сприянн кредиту ефективному використанню благ. Похiдними вщ цiеï функцп, на його думку, е перерозподтьча та капiталотвiрна функцп кредиту [7, с.18]. Це поеднуе погляди О.Т. бвтуха з традицмним розумЫням функцiй кредиту.
lнтеграцiйно-формуюча фунга^я акцентуе увагу на тому, що у межах кредитних вщносин вщбуваеться взаемодiя мiж людьми. Науковець стверджуе: що «бiльше розвинене фiнансове кредитування, то розгалуженш взаемозв'язки довiри-вщповщальносп iснують мiж членами суспiльства i тим бтьше воно едине i монол^не» [7, с. 18]. Проте, на жаль, вчений не конкретизуе склад суб'екпв у межах цiеï взаемодп.
Цiкавою е думка О.Т. бвтуха щодо здатност кредиту створювати ефект синергп. На наш погляд, це дае можливють зробити висновок про те, що в умовах сучасних реалм кредитним вщносинам стають притаманн властивост системи. Зрозумто, що ефект синергп е вищим за умов дотримання якюних параметрiв кредиту.
Фунга^я взаемодопомоги полягае в тому, що учасники кредитних вщносин допомагають один одному в пщвищены вартосп, яку вони мають у розпорядженн [7, с. 18]. З цим можна частково погодитися, враховуючи, що власник заощаджень передае 1х суб'ектам, яга мають потребу в додаткових фЫансових ресурсах. Але на яких засадах це здмснюеться? Яга мотиви? На наш погляд, взаемодопомога пщкртлюеться можливютю отримання доходiв власником заощаджень. З Ышого боку, ця фунга^я е складовою iнтеграцiйно-формуючоï функцп. Духовна фунга^я кредиту передбачае, що за умов фiнансовоï синхронiзацiï довiрчо-вiдповiдальних вщносин у суспiльствi принципи кредитування повинн мати прiоритет над його нормативами [7, с. 19].
На наш погляд, цЫнють положень теорп О.Т. бвтуха полягае в наступному:
- пов'язуванн категорп кредиту з Ышими складовими сучасного суспiльства. Аналiз кредиту дае змогу виокремити не лише його економiчну складову, а й психолопчну, моральну, етичнi складовi. Це акцентуе увагу на впливi рiвня кредитноï культури на стан кредитних вщносин;
- формуванн якiсно нових вщносин у межах функцюнування кредиту, що набувають властивостей системи;
- виявленн глибинних причин ризиюв, що виникають у системi кредитних вщносин.
З огляду на юнування рiзних пiдходiв до функцiй кредиту та залучення до системи кредитних вщносин опосередкованих оаб, на думку автора, можна виокремити наступи функцп системи кредитних вщносин: перерозподтьчу; емiсiйну; контрольну; захисну; Ытеграцмну. Перерозподiльча функцiя системи кредитних вщносин мае два аспекта:
- перерозподт здмснюеться мiж суб'ектами господарювання матерiальних та грошових ресурав без змiни ïх первинного права власносп через кредит на принципах кредитування;
- перерозподт грошових коитв здмснюеться мiж основними та опосередкованими суб'ектами кредитних вщносин при оплат послуг останых.
На нашу думку, у межах системи кредитних вщносин можна виокремити три рiвнi вщносин:
- вщносини мiж основними суб'ектами (кредитором i позичальником);
- вщносини мiж основними суб'ектами з одного боку та опосередкованими - з Ышого;
- вщносини мiж опосередкованими суб'ектами. При цьому слщ акцентувати увагу на тому, що частина цих вщносин знаходиться у межах системи кредитних вщносин, а частина - виходить за ïï межк
Емiciйна фyнкцiя системи кредитних вщносин передбачае створення умов для замщення готвкових грошей кредитними. Це пов'язано iз забезпеченням сфер товарного об^ та послуг, бюджетноï сфери платжними засобами.
Сyтнicть контрольноï функцп системи кредитних вiдноcин полягае у необхщност контролю за дiяльнicтю як основних так i опосередкованих ïï суб'екпв. Захисна фyнкцiя фунтуеться на необхщносп дотримання принципiв кредитування, що забезпечуеться, з одного боку, певною мiрою основними суб'ектами, з Ышого - опосередкованими суб'ектами (бюро кредитних юторм, страховими компаыями, колекторськими компаыями та iн.).
lнтеграцiйна фyнкцiя системи кредитних вщносин полягае у об'еднаны зусиль ïï суб'екпв для створення новоï cпоживчоï вартоcтi - фiнанcовоï послуги комплексного характеру, що дозволить досягнути синергетичного ефекту. На думку автора, система кредитних вщносин - це оргаызацмно оформлена та врегульована нормами права система економiчних вщносин з приводу створення стильного продукту кредитором та ïï опосередкованими суб'ектами, що дае синергетичний ефект за рахунок фyнкцiональноï координацп ïï суб'екпв. До ïï складу належать пщсистеми щодо залучення заощаджень, надання позик, кредитв довiри та супутых послуг.
З огляду на теорю маржиналiзмy цiннicтю cпiльного продукту е його визнане значення для досягнення добробуту суб'ектами системи кредитних вщносин. Особливютю цього продукту е те, що вЫ створюеться одними суб'ектами системи кредитних вщносин, а споживаеться - Ышими. При цьому вщбуваеться змЫа ролей суб'ектв: в одних випадках вони можуть бути споживачами послуг, а в Ыших - 1х продавцями. бдине виключення становлять домогосподарства, що завжди виступають споживачами продукту.
Головною властивютю системи кредитних вщносин е цтюнють, що породжуе iншi (cпецифiчнi) властивост системи. До них cлiд вщнести:
- cпiльнy мету, що передбачае створення сптьного продукту в ïï межах;
- спйкють процесу становлення та повторюванють;
- органiзованicть (наявнють стмких взаемозв'язкiв окремих елементiв у внутршньому cередовищi). Взаемозв'язки можуть бути явними ^ж основними суб'ектами) та латентними ^ж основними та опосередкованими суб'ектами та мiж оcтаннiми);
- нерозривну еднють iз зовнiшнiм середовищем;
- здатнють до розвитку, що проявляеться у модифкацп системи кредитних вщносин внаслщок транcформацiï кредиту як економiчноï категорiï. При цьому розвиток системи посилюеться процесами централiзацiï, внаслщок чого спостер^аеться синергетичний ефект.
Висновки. Таким чином, роль системи кредитних вщносин можна розглядати у двох аспектах. По-перше, вона полягае у комплексному задоволены потреб cпоживачiв у фЫансових послугах кредитного характеру. По-друге, - у створены безпечних умов для ефективного функцюнування фЫансових установ, що надають ц послуги.
Призначення системи кредитних вщносин полягае у ïï взаемодп з бюджетними i податковими вщносинами та моральною сферою сусптьного життя; створены новоТ cпоживчоï вартост за рахунок розширення асортиментного складу послуг; у змУ ^ново: орiентацiï; у cприяннi конкyрентоcпроможноcтi нацiональноï економiки за рахунок синергетичного ефекту, що досягаеться через функцюнальну координащю ïï cyб'ектiв.
Список використаних джерел
1. Вовчак О. Кредит у системi макроеконом1чно!' р1вноваги [Текст] / О. Вовчак, М. Могильницька, М. Хмелярчук // Всн. НБУ. - 2011. - № 2. - С. 28-33.
2. Лаврушин О. И. Особенности и направления развития кредита в экономике России [Текст] / О. И. Лаврушин // Банковское дело. - 2011. - № 3. - С. 35-41.
3. Бунге Н.Х. Теория кредита [Текст]/Н.Х. Бунге. - К., 1852. - 311 с.
4. Банювський менеджмент [Текст] /за заг. ред. О.А. Кириченка, В.1. Мщенка. - К. : Знання, 2005. - 831 с.
5. 1васв Б. С. Грошi та кредит [Текст] : пiдручник / Б. С. 1васв. - 3-те вид., змн. та допов. - Тернопль : Карт-бланш ; К. : Кондор, 2008. - 528 с.
6. Левченко Л.В. Грошi та кредит [Текст] : навч. посiб. /Л.В. Левченко. - К. : ЦНЛ, 2011. - 224 с.
7. Свтух О. Кредит як соujально-економiчне явище [Текст] / О. Свтух // Фнанси Украни. - 2006. - № 3. - С. 7-20.
References
1. Vovchak O., Mogulnutska M., Khmelyarchyuk M. Kredit u sustemi makroekonochnoji rivnovagu [Credit in system of macroeconomic equilibrium] //Visnuk NBU. 2011. №2. S. 28-33.
2. Lavrushin O.I. Osobenosti i napravlenya razvitiya kredita v ekonomike Rossiji [Features and direction of credit in the economy of Russia] // Bankovskoe delo. 2011. №3. S. 35-41.
3. Bunge N.Kh. Teoriya kredita [Theory of credit] К., 1852. 311 s.
4. Kuruchenko O.A., Mischenko V.I. Bankivskij menegment [Bank menegment] К. : Znannya, 2005. 831 s.
5. Ivasiv B.S. Groshi ta kredut [Money and credit] 3 vud., zmin. i dop. Ternopil: Каrt-blansh; К. : Коndor, 2008. 528 s.
6. Levchenko L.V. Groshi ta kredut [Money and credit] К. : TSNL, 2011. 224 s.
7. Yevtuh O. Kredut yak sotsialno-ekonomichne yavushche [Credit as a socio-economic phenomenon] // Phinansu Ukrainu. 2006. №3. S. 7-20.
ДАН! ПРО АВТОРА
Волосович Св^лана Василiвна, доктор економiчних наук, доцент, доцент кафедри фЫанав
Кшвського нацюнального торговельно-економiчного уыверситету,
volosovich_sv@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Волосович Светлана Васильевна, доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов
Киевского национального торгово-экономического университета,
volosovich_sv@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Volosovich Svitlana Vasulivna, Doctor of Economics, associate professor of the finance department
of Kyiv National Trade and Economics University,
volosovich_sv@ukr.net
