CC BY
173
УДК 336.276
НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ
Стешенко О.Д., к.е.н., доцент, Ковальов Б.В., мaгicmp (У^ДУЗТ)
У сmаmmi до^джено сучасш кредиты вiдносини в Украт. Розглянуто питання управлтня кредитним ризиком. Визначено недолiки в органгзаци кредитной дiяльностi банку. Вiдображена модель лiмiтування кредиту на пiдставi участi клieнта банку в Об 'еднаному фондi позичальниюв. Визначено переваги впровадження моделi лiмiтування у фiнансово-кредитнi вiдносини.
Ключовi слова: ризик, кредитний ризик, банквська установа, ризик-менеджмент, кредит, модель лштування кредиту.
НАПРАВЛЕНИЕ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ УПРАВЛЕНИЯ КРЕДИТНЫМ РИСКОМ
Стешенко Е.Д., к.е.н., доцент, Ковалев Б.В., магктр (УкрГУЖТ)
В статье исследованы современные кредитные отношения. Рассмотрены вопросы управления кредитным риском. Определены недостатки в организации кредитной деятельности банка. Отображена модель лимитирования кредита на основе участия клиента банка в Объединенном фонде заемщиков. Определены преимущества реализации модели лимитирования в финансово-кредитные отношения.
Ключевые слова: риск, кредитный риск, банковское учреждение, риск-менеджмент, кредит, модель лимитирования кредита.
DIRECTION OF IMPROVEMENT OF MANAGEMENT
CREDIT RISK
Steshenko E.D., Candidat of Economic Sciences, asso cia te professor, Kovalev B.V. (USU of RT)
The subject of the research is credit risk management process of commercial banks on the basis of the advanced methods of risk minimization techniques. The article contains research of methods and means of management by credit risks that reflects specifics of integrated management, and based on theoretical rendering of credit risk minimization at bank lending notion. Method of credit risk minimization due to loans rationing, by reference to borrower's operating income cash flow reporting was developed. The suggested method of limit assessment of loan for shirt-term landing to oil-finance enterprises can be used at work of analytical subdivisions of commercial banks.
Keywords: risk: risk, credit risk, commercial banks, method of limit assessment
Постановка проблеми. Одним iз основних завдань, яш лежать перед економжою Укра1ни, е забезпечення фшансово! стшкосп та стабшьносп кредитно-баншвсько! системи, як необхщно! умови подолання кризових явищ у вичизнянш економщ, досягнення макроекономiчноl стабшзацп та економiчного зростання. У цьому контексп побудова ефективно! системи баншвського ризик-менеджменту з метою недопущення системних криз у майбутньому, е сьогодш одним iз прюритетних
загальнодержавних завдань.
© Стешенко О.Д., Коваль Б.В.
Аналiз останшх дослвджень i публжацш.
Кредитний ризик е найдавшшим в системi баншвських ризишв i займае значне мюце. У сучаснш баншвськш практищ основним регулюючим документом баншвсько! дiяльностi е друга редакщя Базельських угод (Базель II), зпдно з яким кредитний ризик характеризуеться як ризик втрат, що виникае внаслщок дефолту у кредитора або контрагента. Слад зауважити, що Базельський комггет, визначаючи кредитний ризик, зазначае джерелом його виникнення, насамперед, кредитування, але враховуе ризик невиконання зобов'язань контрагента за шшими операщями [4].
ЕЯсник економжи транспорту i промисловост № 50, 2015
Хенш ван Грюнiнг трактуе кредитний ризик як небезпеку того, що дебггор не зможе здiйснити вiдсотковi платеж! або сплатити основну суму кредиту зпдно з умовами кредитного договору, е невщ'емною частиною баншвсько! дiяльностi. На думку Грюнiнга, це означае, що платеж! можуть бути затримаш або не виплаченi взагал^ що, в свою чергу, може призвести до проблем iз рухом грошових коштiв i погано вплинути на лiквiднiсть банку [2]. Схожо! думки додержуеться Джозеф Сiнкi i визначае кредитний ризик (або ризик непогашення) як "ймовiрнiсть неповернення позичальником взято! позики" [1, 3].
Лауреат Нобелiвсько! премп 1990 року, Гаррi Марковiц зауважив, що кредитний ризик -це плата швестора (банку) за можливють отримати фiнансову вигоду (прибуток) вiд правильно сформованого портфелю швестицш (цiнних паперiв) [2].
Видшення мевир1шеми\ частин загальноТ проблеми. У процеа кредитування позичальник1в важливим його елементом е визначення гранично! суми кредиту, яку може отримати позичальник, тобто визначення iндивiдуального лiмiту кредитування конкретного позичальника за весь час ди кредитного договору. Проблема визначення лiмiту кредитування обумовлена, з одного боку, потребою ктента в позикових коштах, а з iншого -його потенцшною можливiстю погасити одержаний кредит.
Дослiдження системи управлшня кредитними ризиками банку показало, що юнують певнi недолiки в оргашзацп кредитно! дiяльностi банку, а саме:
- вiдсутнiсть гнучкого мехашзму захищеностi банку вiд несумлiнних позичальнишв та розгорнуто! оцiнки кредитоспроможностi фiзичних осiб;
- при кредитуваннi поточних потреб банк розраховуе лiмiт кредитування як долю ввд обороту позичальника по поточному рахунку, не враховуючи при цьому фшансовий стан позичальника, а також структуру та яшсть активiв, що йому належать;
- вiдносно висока питома вага проблемних кредитiв у структурi кредитного портфелю банку, що сввдчить про значну частку позичальник1в, не спроможних обслуговувати наданi кредити.
Метою стати е дослщження системи управлiння кредитним ризиком баншвсько! установи.
Виклад основного матерiалу
дослiдження. Чинна система встановлення лiмiтiв може призвести до необгрунтованого зменшення чи завищення лiмiту кредитування ктенпв банку. Заниження лiмiту призведе до того, що банки не зможуть повшстю використовувати кредитнi ресурси, i вiдповiдно, не зможуть отримати процентний дохiд у повному об'емi. Завищення
лiмiту приведе до пiдвищення кредитного ризику та збшьшенню можливих збитшв вiд неповернення позик.
Зазначенi обставини обумовлюють необхiднiсть удосконалення методичних основ встановлення гранично! суми видачi кредиту або залишшв заборгованостi в плановому перiодi як для юридичних осiб, так i для фiзичних осiб. Тому доцшьно застосувати такий пiдхiд до визначення лiмiту кредитування, який буде враховувати фшансовий стан позичальника, стабшьшсть грошових надходжень на поточний рахунок, динам^ розвитку дiяльностi позичальника, його кредитну iсторiю в динамiцi, а також участь мента банку в Об'еднаному фондi позичальнишв. Звертаемо увагу на те, що запропонована модель грунтуеться на двох важливих елементах: створенш Об'еднаного фонду позичальнишв й модершзацп системи лiмiтування кредитiв.
Дана модель надасть можливiсть пiдвищити ефективнiсть управлiння кредитним ризиком банку, забезпечить оптимальний рiвень кредитного ризику та прискорить прийняття ршення по деяким кредитним продуктам в рамках встановленого лiмiту. При цьому слщ зазначити, що банк при впровадженш моделi лiмiтування не залучае додаткову iнформацiю, використовуючи стандартний перелiк необхiдних форм фiнансово! звггаосп та iнших даних, що використовуються при оцшщ кредитоспроможностi та прийнятп рiшення про видачу кредиту потенцшному позичальнику. Принципово новим пiдходом запропоновано! моделi при оцiнцi фiнансового стану позичальника буде врахування факту учасп клiента банку в Об'еднаному фондi позичальник1в.
З погляду пiдвищення авторитету баншвсько! системи у суспшьсга та !! захищеностi вiд багатьох негативних факторiв, запропоновано створення на законодавчому рiвнi Об'еднаного фонду позичальник1в (далi - Фонд), основною метою якого буде захист баншв вiд несумлшних позичальник1в та вiдшкодування збитк1в баншвським установам у випадку настання неплатоспроможносп того чи iншого позичальника.
Участь у зазначеному Фондi е обов'язковою для вах клiентiв банков, як1 матимуть бажання отримати кредит у сумi понад 100 тис. грн у формi одноразового внеску, а для решти юридичних осiб та фiзичних оаб-пiдприемцiв, як1 не планують отримувати кредит -за власним бажанням. Тобто учасниками Фонду можуть бути як фiзичнi особи-пiдприемцi, так i юридичнi особи. Обмеження щодо суми кредитних операцш встановленi через те, що при кредитуванш саме цих суб'екпв на значнi суми, банки несуть чималi ризики, адже в умовах нестабшьно! економiчно! ситуацi! в Укра!ш, яка
Вiсник економiки транспорту i промисловостi № 50, 2015
склалася за останнiй час, малий та середнш бiзнес мають нестшке положения на ринку.
Передбачено, що для учасп у Фондi, позичальниковi необхiдно сплатити початковий внесок до Фонду у розмiрi 10% вщ рiчного фiнансового результату попереднього року в разi здiйснення господарсько! дiяльностi понад двох рок1в, i 5% вщ фiнансового результату в разi здiйснення господарсько! дiяльностi до двох рошв. Далi, учасники Фонду мають сплачувати щорiчнi внески у розмiрi вiд 5% i бiльше вщ рiчного фiнансового результату (чистого прибутку). Щорiчнi внески сплачуються доти, доки у учасника Фонду е непогашеш кредити, а за ввдсутносп непогашених кредитiв, внески можуть робитися за бажанням учасника, що надасть у майбутньому бшьших пiдстав на отримання бажаного розмiру кредиту.
Запровадження зазначеного Фонду буде ефективним при здшсненш дiяльностi обох сторш кредитних вiдносин - позичальника та банку, а також надасть користь усiй кредитно-фiнансовiй системi держави.
Для здшснення свое! основно! функцп -розмiщення грошових ресурсiв в активш операцп, банкам необхiдна певна ресурсна база, яка на 8590% складаеться з депозитiв. Активне формування залучених ресурсiв можливе банками за умови, якщо вони будуть пропонувати сво!м вкладникам випдш умови по депозитах. В умовах скрутно! економiчноl ситуацп, а також, враховуючи останш змiни в законодавствi щодо впровадження податку на проценти по депозитах, вважаемо, що основною метою розмiщення вкладником кошпв на депозитi повинно бути не отримання доходу, а захист коштiв вiд знецшення (шфляцп). Мiж процентними ставками по депозитах та ставками кредитування iснуе псний взаемозв'язок, який полягае у прямш залежностi в змiнi цих показнишв. В умовах, коли банк залучатиме грошовi ресурси пiд меншi вщсотки, ставки кредитування теж знизяться, але на об'емах кредитних операцш та фшансових результатах банку це шяк не вiдiб'еться.
Висновок. Впровадження Фонду надасть баншвським установам додаткових гарантш щодо повернення кредитiв. Позичальники також ввдчують значну користь вiд створення Фонду, тому що зможуть актившше користуватися позиковими коштами та спрямовувати !х на
розвиток свого бiзнесу. Крiм цього, участь у Фондi надасть позичальникам впевненiсть у гарантованш виплатi кредиту або його частини за рахунок заощаджень в Фонда, якщо у майбутньому вiдбудеться попршення !х фiнансового стану. Участь позичальниюв у Фондi опосередковано вплине на розвиток та стабшьтстъ баншвсько! системи у цшому. Так, Нацiональний банк Укра!ни як уповноважений орган держави, буде менше витрачати коштiв на рефiнансувания проблемних банков, на призначення тимчасових адмшстрацш у банках та провадження процедур банкрутства. Крiм цього, Нацюнальному банку Укра!ни не доведеться накладати мораторiй на зняття депозитiв, що в свою чергу призведе до тдвищення довiри до банк1всько1 системи Укра!ни.
Отже, впровадження самого Фонду е певним кроком до розвитку фiнансово-кредитних вiдносин в Украlнi, бо його функцюнування надасть можливiсть баншвськш системi оздоровитися, позичальникам активно i впевнено користуватися позиковими коштами, а державi забезпечить економiчне зростання i пiдтримку високого рiвия довiри до баншвсько! системи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Вгтлшський, В. В. Поглиблений шльшсний аналiз кредитоспроможностi позичальника як зааб зниження кредитного ризику / В. Вилшський, Г. Великоiваненко, Я. Наконечний, О. Пернарiвський // Банк1вська справа. - 1998. - № 6. - С. 45-49.
2 Грюнинг Х., ван. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском / Х. ван Грюнинг, С. Б. Братанович; пер. с англ. И. Г. Минервин, И. В. Крысин . - М: Весь мир, 2007. - 304 с.
3 £шфанов, А. О. Управлшня ризиками базових баншвських операцш: [монографiя]: в 2 т. / А.О. ешфанов. - Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. - Т2.
4 Международная конвенция измерения капитала и стандартов капитала: уточненные рамочные подходы [Электронный ресурс] : [принята Базельским комитетом по банковскому надзору 12.06.2004 г.] - Режим доступу: http://www.bis.org.
Рецензент д.е.н., професор УкрДУЗТЗайцева 1.Ю. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДУЗТ Полякова О.М.
Вкиик економжи транспорту i промисловос^ № 50, 2015
УДК 65.012.32:656.2
ШТЕЛЕКТУАЛЬШ ТЕХНОЛОГIÏ УДОСКОНАЛЕННЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ НА ЗАЛ1ЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТ
Токмакова 1.В., к.е.н., доц. (УкрДУЗТ)
В cmammi визначено, що ключовими тструментами мехашзму адаптивного управлтня на затзничному транспортi е iнтелектуалiзацiя як зал1зничного транспорту, так i процеав управлтня його виробничо-господарською дiяльнiстю, до^джено ттелектуальт технолога адаптивного управлтня на тдприемствах зал1зничного транспорту, обтрунтовано значимкть створення тформацтно-координацшного центру, який базуеться на корпоративнт тформацтнт системi i забезпечуе ефективтсть управлтня на оперативного, тактичному, стратегiчномурiвняхуправлтня залШичним транспортом.
Ключовi слова: адаптивне управлтня, iнтелектуалiзацiя, ттелектуальт технолойг,, Шформацшно-координацшний центр, зал11ничний транспорт.
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ АДАПТИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ НА ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОМ ТРАНСПОРТЕ
Токмакова И.В., к.э.н., доц. (УкрДУЗТ)
В статье определено, что ключевыми инструментами механизма адаптивного управления на железнодорожном транспорте является интеллектуализация, как железнодорожного транспорта, так и процессов управления его производственно-хозяйственной деятельностью, исследованы интеллектуальные технологии адаптивного управления на предприятиях железнодорожного транспорта, обосновано значимость создания информационно-координационного центра, который базируется на корпоративной информационной системе и обеспечивает эффективность управления на оперативного, тактическом, стратегическом уровнях управления железнодорожным транспортом.
Ключевые слова: адаптивное управление, интеллектуализация, интеллектуальные технологии, информационно-координационный центр, железнодорожный транспорт.
INTELLIGENT TECHNOLOGY IMPROVEMENTS ADAPTIVE MANAGEMENT ON A RAILWAY TRANSPORT
Tokmakova I. V., Candidate of Economic Sciences, associate professor (USU of RT)
The article identifies that the key instruments of adaptive management in railway transport is intellectualization, as rail transport and management processes of its production and business activities, researched intelligent technology for adaptive management at the enterprises of railway transport, it was proved the importance of creating a Clearinghouse, which is based on the corporate information system and ensures performance management at the operational, tactical, and .strategic levels ofmanagement of railway transport. It is determined that the core of the center are intelligent business technologies that include such tools as servers, relational databases, OLAP servers, data storage, tools for turning data into reporting, mining tools, means of data acquisition, modeling and forecasting, scorecards, portals, dashboards, spreadsheets and other.
Keywords: adaptive control, intelligent, intelligent technology, information and coordination centre, railway transport.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. В
умовах швидких змш, як за межами тдприемств залзничного транспорту, так i всередит потрбен особливий щдхвд до оргашзацп системи управлшня, що обумовлено юнуючою для них необхвдтстю гнучко реагувати на змши i адаптуватися до них з метою запобнання кризово! ситуаци i продовження устшного функцюнування. Даний щдхвд е мехатзмом адаптивного управлшня, яке в силу складносп залзничного транспорту як сощально-
© Токмакова 1.В.
еконотчжй системи потребуе впровадження технологий штучного штелекту, покликаних допомогти в забезпечент якосп ршень, що приймаються.
Ан^з останшх дослджень i публшацш. Питання штелектуатзаци управлшня тдприемствами дослвджуються у працях таких вчених як М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, Г.В. Бережнов, Л.А. Тимашова, Г.Н. Новикова, В.П. Карелш [1-5], у тому числ проблемам розвитку штелектуальних систем на залзничному транспорт! присвячено пращ
Вкник економжи транспорту i промисловост № 50, 2015
