CC BY
425
8. UNSTAT, National Accounts, Main Aggregates Database. - [Cited 2009, October]. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.unstats.un.org/unsd/snaama/ dnlList.asp>.
Хомишин Н.И., Биленко Ю.И. Основные тенденции в структуре спроса в странах центральной и Восточной Европы
Рассмотрены темпы роста частного потребления, импорта и других компонентов ВВП в течение 1990-2008 гг. Подана общая тенденция потребления в странах Центральной и Восточной Европы. Прослежено изменения в структуре спроса, которые являются следствием экспортно-импортных потоков и проанализированы индивидуальные потребительские расходы стран ЦСЕ в 1999 и 2007 гг. Описана роль внутреннего спроса для экономического роста стран ЦСЕ. Исследованы отличия между влиянием импорта на частное потребление в разных странах ЦСЕ с помощью регрессионной модели.
Ключевые слова: структура спроса, структура потребления, индивидуальные потребительские расходы, импорт.
Khomyshyn N.I., Bilenko Yu.I. The main trends of the structure of the demand in Central and Eastern Europe
It has been proven that the structure of demand constant changes. Thus, consumption structure changes significant. However, we can separate the following features: the demand for food increases slowly than income, on clothes and similar categories of goods -increases in proportion to income, the demand for housing, furniture, appliances, transport (especially private), recreation and other services grows much faster than income. Import growth in CEE influences positive on consumption. The most powerful link between imports and consumption are in such countries as Bulgaria, Czech Republic, and of course, in Ukraine. The smallest impact on consumption is observed in Hungary and Estonia.
Keywords: structure of demand, structure of consumption, individual consumption expenditure, import. _
УДК 336.711.65 Доц. Т.В. Черничко, канд. екон. наук - Мукачiвський ДУ
Ф1НАНСОВ1 ТА КРЕДИТН1 В1ДНОСИНИ В СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН
Узагальнено теоретичш пщходи щодо формування змюту грошових, фшансо-вих та кредитних взаемин у системi економiчних вщносин. Визначено схему взаемозв'язку мiж зазначеними формами економiчних вщносин, дослщжено 1хш основы функцп.
Ключов1 слова: економiчнi вщносини, грошовi вщносини, фiнансовi вщносини, кредитш вщносини, функцп кредиту.
В умовах еволюцшно! трансформаци економ1чно! системи, покращен-ня 11 яюсних характеристик та зростання обсяпв матер1ального виробництва в значному ступеш залежить вщ оптим1заци процесу оргашзацп виробництва, розподшу, обмшу та споживання. Вагоме мюце в межах оргашзацшно-економ1чних вщносин належить грошовим, фшансовим та кредитним вщно-синам. Кожна з перерахованих форм економ1чних вщносин е абстрактним узагальненням реальних господарських зв'язюв.
Грошов1 вщносини в цш сукупност е найширшим поняттям. Вони пов'язаш з економ1чними вщносинами, як виникають в процес використан-ня грошей, як ушкального засобу обмшу та пов'язаш 1з вим1ром вартост (щ-ни) р1зномашгних товар1в та послуг. У фаховш економ1чнш л1тератур1 гро-шов1 вщносини визначаються, як "...рух грошових зобов'язань, що забезпе-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
чуе процес об^у рiзних видiв грошей, як виконують повною мiрою чи час-тково функци мiри вартостi, засобу обертання, платежу, нагромадження (чи заощадження), свггових грошей" [1, с. 252].
Фiнансовi вiдносини - це частина грошових вiдносин, яка пов'язана з формуванням та використанням грошових фондiв з метою забезпечення роз-ширеного вiдтворення, задоволення потреб суб,ектiв господарювання та насе-лення, здiйснення економiчних, соцiальних, полiтичних та iнших функцш су-часно! держави. В. Опарш фiнансовi вiдносини визначае як вщносини, якi "... вщображаючи рух вартостi вщ одного суб'екта до iншого, характеризують обмiннi, розподiльнi i перерозподiльнi процеси i проявляються у грошових потоках" [2, с. 40]. У сукупност суб'еклв фiнансових вiдносин важливою е роль держави. У процес сусшльного виробництва фiнансовi вiдносини вщоб-ражають насамперед вiдносини розподiлу. Сукупнiсть фшансових вiдносин в межах економiки кра!ни формуе 11 бюджетну систему.
Кредитш вiдносини - це вiдособлена частина грошових вщносин, пов'язана зi створенням та використанням позичкового кашталу. Вони характеризують "... специфiчш економiчнi вщносини, пов'язанi з акумулюванням тимчасово вшьних ресурсiв (матерiальних благ, товарiв та послуг, грошових зобов'язань, фшансових кош^в), наданих по^м кредитором боржнику на умовах добровшьност^ термiновостi, платностi i поверненостi" [1, с. 252].
Таким чином, в основу кредитних вщносин закладено процес надання вартост (в грошовш або товарнiй формах) у позику i повернення 11 разом iз певним вiдсотком. Формування кредитних вщносин пов'язано з iснуванням кредитно! системи - сукупностi кредитних шституцш (банкiв та iнших фь нансових структур). Ц кредитнi установи забезпечують функщонування спе-цифiчного кредитного мехашзму, який включае основнi принципи кредиту-вання, кредитне планування та управлшня кредитом, умови та методи креди-тування, способи його кiлькiсного регулювання.
Взаемозв'язок i взаемозалежностi мiж грошовими, фiнансовими та кредитними вiдносинами е надзвичайно складними та суперечливими та виз-начаються, значною мiрою, станом розвитку економши кра!ни. В спрощенш формi цей зв'язок можна вщобразити таким чином (рис. 1):
Рис. 1. Схема взаемоди грошових, фшансових та кредитних вiдносин
На пiдставi наведених визначень можна зробити висновок, що найширшим поняттям е грошовi вщносини. Як структурш елементи (компо-
ненти) грошових вщносин видшяють { фшансов1, { кредитш вщносини, як тюно пов'язаш м1ж собою. Кредитш вщносини е частиною фшансових, проте не вс фшансов1 вщносини можна визначити як кредитш.
Розглянемо докладшше особливост фшансових вщносин. Вони е складним суспшьним явищем та охоплюють вс фази економ1чних вщносин. Послщовшсть та неперервшсть процесу суспшьного виробництва е можли-вою лише за умови, що вся створена на виробнищв та реашзована в процес обмшу вартють буде розподшена (перерозподшена), тобто будуть сформова-т грошов1 фонди, як стануть основою для задоволення р1зних потреб. Ц грошов1 фонди, грошов1 вщносини, пов'язаш з розподшом (перерозподшом) вартост валового суспшьного продукту та частини нацюнального багатства { формують змют фшанЫв.
Таким чином, основною сферою виникнення та функцюнування фь нанЫв е фаза економ1чних вщносин, пов'язана з розподшом. Фшанси е шструментом вартюного розподшу суспшьного продукту за цшьовим приз-наченням та суб'ектами економ1чних вщносин.
Застосування заход1в фшансового впливу держави на процеси еконо-м1чного розвитку пов'язано з залученням значних фшансових ресурс1в, яких вилучае держава у суб'екпв господарювання та населення, або формуе за до-помогою кредитних ресурЫв.
Кредитш вщносини вщображають цшсний процес руху позикового кашталу, який включае стадп його залучення, акумуляцп та перерозподшу в т сфери народного господарства, де виникае дефщит кошт1в (рис. 2). У роз-виненому ринковому господарств1 кредитш вщносини виступають обов'язко-вим елементом мехашзму господарювання та забезпечують регулювання процесу суспшьного вщтворення. Кредитш вщносини опосередковано впли-вають на процес матер1ального виробництва - забезпечують процес змши вартюних характеристик результат виробництва та його неперервшсть.
Рис. 2. Основш процеси, яш визначають рух позичкового катталу
Формулювання економiчноl ролi кредитних вщносин е можливим шляхом визначення основних функцiй сучасного кредиту. У загальному ро-зумiннi кредит (вiд латинського creditum - позика, борг) - це об'ективна вар-тiсна категорiя, частина економiчних вiдносин мiж суб'ектами ринку з приводу акумулювання та перерозподшу вартост на умовах 1хнього повернення, термшовост i платностi. "Кредит - це економiчнi вiдносини мiж юридични-ми та фiзичними особами з приводу перерозподшу вартост на засадах повер-нення i, як правило, з виплатою процента" [3, с. 200].
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
У розвиненому ринковому господарста кредит виконуе таю функци: пе-рерозподiльну; регуляторну; стимулювальну; функцiю ефективностi; соцiальну.
Перерозподiльна функщя е одною з основних та грунтуеться на еконо-мiчнiй сутност кредиту. У процесi вiдтворення сусшльного продукту в окре-мих сферах господарства вившьняються кошти, в шших - виникае потреба в них. Внаслщок кредитного перерозподiлу прискорюеться процес залучення ново! вартостi (грошей, товарних ресурсiв тощо) у сфери господарювання. Таким чином, за рахунок тимчасово вшьних кош^в одних суб'еклв господарювання задовольняються тимчасовi потреби в коштах iнших суб'ектiв. У масштабах економжи кра!ни перерозподшьна функцiя кредиту пов'язана з тимча-совим перерозподiлом вартостi мiж рiзними галузями нащонально! економiки.
Регуляторна функщя кредиту пов'язана з можливютю, за допомогою кредитних вiдносин, забезпечувати шдтримку та оптимiзацiю пропорцiй сусшльного вiдтворення. Певнi специфiчнi кредитнi вщносини, якi виникають мiж державою та господарювання суб'ектами в окремих галузях або сферах господарського комплексу, спроможш забезпечити !х прискорений економiч-ний розвиток. Кредитна полiтика держави впливае на формування структури суспiльного вщтворення ВВП та на основнi макроекономiчнi пропорцн: вщ-творювальнi, галузевi, територiальнi та секторальнi.
Стимулювальна функцiя кредиту полягае у забезпеченш прискорення економiчного розвитку. З одного боку, залучення додаткових позикових кош-тiв призводить до розширення суспiльного виробництва, зi структурою, яка найбiльше вiдповiдае попиту. Цим самим кредит е чинником розширення емност товарного ринку з позицш сукупно! пропозицп. З шшого боку, кредит розширюе можливост для зростання величини сукупно! пропозицн (шляхом спрощення доступу до додаткових грошових ресурЫв та зростання рiвня доходiв окремих суб'ектiв ринково! економки (кредиторiв) за рахунок кредитного вщсотка). Таким чином, за допомогою кредитних вщносин стиму-люеться розширення емност товарного та грошового ринку кра!ни та забез-печуеться повшша реалiзацiя сукупного попиту та пропозицп.
Функцiя ефективностi пов'язана з можливютю досягнення за допомогою кредиту максимального використання обмежених економiчних ресурЫв. Формування кредитних вiдносин забезпечуе шдвищення ефективностi на всiх фазах сусшльного виробництва: ефектившсть виробництва, обмшу та споживання. На кожнiй з них формуються певш кредитнi вщносини, якi i за-безпечують максимiзацiю використання економiчних ресурсiв. Критерiем досягнення максимуму е поняття парето-ефективност або парето-оптимальнос-тi - стан за якого подальший розподiл або перерозподш ресурсiв призводить лише до шкоди (втрат) учасниками економiчних вщносин.
Соцiальна функцiя кредиту полягае в тому, що на його основi зростае ефективнiсть суспiльного виробництва, що забезпечуе i зростання життевого рiвня населення. Кредит сприяе покращенню стану споживчого ринку вщпо-вiдно до прюритету сощально! полiтики. Вагомим е значення споживчого кредиту, який сприяе швидшому зростанню життевого рiвня населення.
Лггература
1. Кредитування та ризики / М.П. Денисенко, В.М. Домрачев, В.Г. Кабанов, А.В. 1гна-тенко, К. А. Чигирин. - К. : Вид. дiм "Професюнал", 2008. - 480 с.
2. Опарш В.М. Фiнанси: загальна теорiя / В.М. Опарiн. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. -
240 с.
3. Операцн комерцiйних банюв / Р. Коцовська, В. Ричаювська, Г. Табачук, Я. Грудзе-вич, М. Вознюк. - 4-те вид. - К. : Вид-во "Алерта", 2004. - 500 с.
Черничко Т.В. Финансовые и кредитные отношения в системе экономических отношений
Обобщены теоретические подходы относительно формирования содержания денежных, финансовых и кредитных отношений в системе экономических отношений. Определена схема взаимосвязи между данными формами экономических отношений, проведено исследование их основных функций.
Ключевые слова: экономические отношения, денежные отношения, финансовые отношения, кредитные отношения, функции кредита.
Chernichko T.V. Financial and credit relations are in system of economic relations
In the article generalizes theoretical studies in relation to forming of maintenance of money, financial and credit relations in the system of economic relations. Certainly chart of intercommunication between the noted forms of economic relations, research of basic functions is conducted.
Keywords: economic relations, money relations, financial relations, credit relations, credit functions.
УДК330.12.334.7 Мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1нститутРД НАН Украти; студ. А.В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ОРГАШЗАЦШШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВОГО ШВЕСТИЦШНОГО КЛ1МАТУ В РЕГ1ОШ1
Проаналiзовано оргашзацшш аспекти формування сприятливого швестицшно-го ^мату на нацюнальному, региональному piBrax та на piBHi тдприемства. Визна-чено чинники впливу на швестицшну привабливють репону та класифшацшш тд-ходи до региональных швестицшних проекпв.
Ключов1 слова: швестицп, швестицшний кшмат, швестицшний каттал, управ-лшня, швестицшна привабливють, швестицшш проекти.
Оргашзацшш аспекти формування швестицшного кшмату треба роз-глядати на трьох р1внях: нацюнальному, репональному, р1вш тдприемства. Перший з них формуеться i забезпечуеться за допомогою вщповщних шстру-менлв державно! швестицшно! полггики, якi можна подiлити на три групи: макроекономiчнi, мiкроекономiчнi та шституцюнальш
До макроекономiчних належать iнструменти, що визначають загаль-ноекономiчний клiмат швестицш, а саме впливають на вщсоткову ставку, темпи зростання економiки i зовнiшньоторговельний режим (визначаються комплексом заходiв бюджетно-податково!' полiтики). До мiкроекономiчних належать заходи, як впливають на окремi складовi iнвестицiй або на окремi галузi: податковi ставки, правила амортизацп, гарантп, пiльговi кредити. 1н-ституцюнальш iнструменти дають змогу досягти координацн iнвестицiйних
