CC BY
63
кому розумшш цього термiну, на нашу думку, - це наука про ефективне гос-подарювання в безпосередньо тих галузях, якi експлуатують природнi ресурсы, вона акцентуе увагу на економiчних методах рацiонального використання конкретных видш природных ресурсiв. Предметом же економiчноí теорií е вивчення системи економiчних вiдносин з урахуванням еколопчних чинни-кiв та розробка загальнометодолопчних пiдходiв в умовах екологiзацií вах галузей економiки.
Сусшльна значимiсть i глобальнiсть екологiчних проблем зробила 1х з 70-х рр. XX ст. об'ектом постшно!' i все зростаючо!' уваги з боку економiчноí науки. Оскшьки збереження природного середовища вщ негативного впливу виробництва стало постшним об'ектом дослiджень економiчноí теорií, то з цього виникае об'ективна необхвднкть "екологiзацií" ряду теоретичних еко-номiчних уявлень, розробки нових наукових пiдходiв, якi дозволяють ощню-вати динамшу економiчних вiдносин з позицiй 1х вiдповiдностi завданням га-рмонiзацií взаемодц природи та сусшльства.
Кафедрою економiчноí теорií УкрДЛТУ протягом 2000-2001 рр. роз-робленi новi навчальнi програми дисциплiни "Основи економiчноí теорií" для студенпв економiчного факультету та неекономiчних спецдальностей iнших факультетав саме з урахуванням цих аспектав. Окремi теми програм розгля-дають традицiйнi економiчнi вiдносини та категорií власне з позицш " еколо-гiзацií" сучасного виробництва. Особливо детально цей аспект сучасно!' еко-номiки та економiчноí теорп вивчаеться при розгляд питань "Економiчнi ре-сурси та чинники виробництва. Обмежешсть ресурсiв", "Суть та чинники економiчного зростання. Соцiально-економiчнi наслщки зростання", "Нацю-нальне багатство як передумова i результат економiчноí дiяльностi сусшльс-тва", "Форми та методи державного регулювання в сучаснiй економщ. Особ-ливостi державного регулювання в перехщнш економiцi", "Податкова поль тика держави", "Дiяльнiсть фiрми на ринку чиннитв виробництва", "Сшвввд-ношення ресурав i максимiзацiя прибутку", "Украша i проблеми глобалiзацií сучасноí економiки" та iншi.
Але - це тшьки початок. Роботу в цьому напрямку - наукову i просвь тницьку треба розгортати з залученням науковщв i широкоí громадськостi.
УДК: 346.74. + 330.8 Проф. С. М. Панчишин, канд. екон. наук -
Львiвський НУ т. 1в. Франка
ЕВОЛЮЦ1Я ГРОШЕЙ У ТОВАРН1Й ФОРМ1 ВИРОБНИЦТВА
Аналiзуються змши у грошових вщносинах економiчних суб'eктiв у ХХ ст. Особливу увагу придшено чинникам, якi спричинили утрату золотом його грошових функцш i перехщ до паперово-кредитних грошей.
Ключовi слова: грош^ кредит, паперовi грошi, товарш грошi, функци грошей, мiра вартосй.
Prof. Dr. S.M. Panchyshyn - Ivan Franko NU of Lviv Money evolution in the commodity form of production
In this article the changes in money relations of economic agents are analyzed. Special attention is paid to factors which caused loss by gold of its money functions and transition to fiat money.
Key words: money, loan, paper money, commodity money, functions of money, unit of account.
Грошi укуп з цшами утворюють каркас товарно' форми виробництва. Вони слугують знаряддям зв'язку, своервдним економiчним центром, що за-безпечуе взаемодаю складових нацюнально1 економши, рух ресурсiв, продук-тiв та доходав мiж рiзними економiчними суб'ектами. Через грошi i цiни роз-подшяються ресурси мiж галузями i пiдприемствами, визначаються умови i сама можливкть економiчного вiдтворення. Грошi - це питания життя i сме-ртi кожно' економiчноí одиницi в товарнш економiцi.
Упродовж столiть в основi грошових вiдносин економiчних суб'ектав перебувало золото. Приблизно з XVIII ст. у европейських кра'нах почалося витiснения iз сфери обiгу повноцшних грошей i замiна !'х функцюнальними формами. У ХХ ст., особливо в його другш половинi, у грошових ввдносинах економiчних суб'ектiв ввдбулись корiннi змiни, напевно, найглибшi за всю багатовжову iсторiю грошей. При цьому змiни у грошах ввдбувалися одноча-сно у господарських системах, що нервдко були iзольованi одна ввд одно!'.
Ще до Друго!' свiтовоí вiйни припинився безпосереднiй обмш золота на товари i карбування золотих монет. Золото було вилучено iз виутрiшнього обiгу. Трохи довше протрималося золото у мiжнародних розрахунках. Проте пiсля краху Бретон-Вудсько' валютно!' системи воно вже не використовуеться у мiжнародному платiжно-розрахунковому механiзмi. Розрахунки мiж кра!'-нами здiйснюються у конвертовашй валютi. Щодо золота, то як ус iншi товари, його купують за паперово-кредитнi грош! Якщо до цих змiн у грошовш сферi додати ще поширення кредитних карток, використання електронних грошей i т.д., то е тдстави для висновку, що склалася нова основа грошових зв'язюв економiчних суб'екпв у сучаснiй економiцi [4, ст. 56].
Це поставило перед економiчною теорiею низку нових питань, ят стали об'ектом гострих дискусiй. Теоретичш суперечки ведуться навколо природи сучасних грошей i монетарних функцiй золота. Особливо гостру по-лемiку викликають питання щодо здiйснения товарних ввдносин мiж еконо-мiчними суб'ектами в умовах демонетизацц золота: чи зберегло золото за собою функцда мiри вартостi, чи можуть кредитно-паперовi грошi слугувати загальним еквiвалентом та шш!
В економiчнiй лiтературi можна виокремити два основш пiдходи, дда основнi концепцií, щодо природи сучасних грошей. Одна група дослiдникiв ("золота концепщя") вважае, що золото залишилось грошовим товаром, ви-конуе функцп мiри вартостi i скарбу, виступае основою цшоутворення. На думку прихильнитв "золотого напряму", ускладнився т1льки мехашзм взае-мозв'язку мiж золотом i виконуваними ним функцiями, а кредитш грошi, як i в минулому, е знаками золота. "Золота" концепщя виходить з того, що роль
загального еквДваленту може виконувати тiльки товар - предмет, який воло-дie внутрДшньою вартiстю та забезпечуе можливiсть визначення цiн за допо-могою паперових грошей [1, ст. 112-123].
Другий напрям виходить з того, що у механiзмi грошових вiдносин вДдбулись якiснi змiни. Грошi повнДстю втратили зв'язок з благородним мета-лом. Золото перестало бути загальним еквДвалентом, а отже, виконувати фун-кцДю мiри вартостi. Що стосуеться функцДй засобу обiгу та засобу платежу, то золото не виконуе !х ще з часу лiквiдацií металевого обiгу. Прихильники "антизолотоГ концепцií вважають, що роль загального еквiваленту виконуе не золото, а кредитш грошД, якi становлять основу сучасно! грошово! системи i цiноутворення.
На раншх стадиях розвитку сусшльства вiдбувався безпосереднш обмiн одного товару на Днший без використання грошей. Проте з поглибленням сус-шльного подлу пращ i розвитком товарного виробництва форма прямого об-мiну товару на товар ставала недостатньою, бо обмДн нерiдко не мiг вiдбутися.
Грошi як економiчна категория мають двД сторони - матерДально-речову i сусшльну. У кожний конкретний iсторичний перiод речовим носiем грошових вДдносин були рiзнi товари - худоба, черепашки, залiзо, мiдь, срДб-ло, золото i т.д. Золото монопольно утвердилося як матерiальний носiй грошових вДдносин у нинi розвинутих крашах тiльки у ХУШ-Х1Х ст. В Англп золото-грошова система запроваджена в кiнцi ХУШ ст., у Шмеччиш - в
1871 р., у Роси - в 1898 р, а у США - в 1900 р. [1, ст. 113]. В Днших захДдно-европейських крашах ця система утвердилася тшьки на початку ХХ ст.
Грошi як вiдносини виражають зв'язок вДдособлених економiчних су-б'ектiв, що здДйснюються через ринок. Грошовi вiдносини безпосередньо по-в'язанi з усiею сукупнктю економiчних вiдносин - вартiсних, вДдносин влас-ностi i т.д. Грошi слугують своерiдною формою зв'язку економiчних суб'ектав у товарнiй економiцi.
Еволющя грошей почалася з витiснення золотих монет iз сфери обiгу i замiни !х функцiональними формами грошей. Якщо у сукупнiй грошовiй май Англп, Францц i США в 1815 р. на повнощнш монети припадало 67,1 %, у
1872 р. - 40,8 %, то у 1913 р. - 13,3 %. Частка кредитних грошей вДдповДдно збДльшилася з 32,9 % до 59,2 i 86,7 % [3, ст. 55]. Що ж лежало в основi витДс-нення золота iз внутрiшнього обiгу, яке закшчилося усерединi 1930-х рокiв?, якД причини еволюцл грошей загалом?
Для здшснення товарних операцiй спочатку використовувались тшьки повнощнш грошД. Розвиток товарних вДдносин унаслiдок поглиблення подолу пращ Д спецiалiзацií виробництва потребував щоразу бДльшого обсягу благо-родних металДв для виконання функцДй засобу обДгу Д засобу платежу. Проте внаслДдок невеликих розвДданих запасДв благородних металДв Д трудомДсткостД !х видобутку уже в перДод Промислово! революцц загальне зростання проми-слового виробництва випереджало зростання золотовидобутку. Золота не ви-стачало для обслуговування дедалД бДльшого товарообДгу. МеталевД грошД почали гальмувати розвиток дДлових зв'язкДв мДж економДчними суб'ектами.
Однак, виткнення металевого обiгу вiдбулося не тальки внаслiдок не-стачi благородних металiв. Товарна форма виробництва усувае слабину, по-в'язану з дефщитом металу, розвитком кредитно! системи. Залежнкть грошо-вих вiдносин вiд золота зменшуеться. Розвиток кредиту i кредитних вiдносин зменшував, з одного боку, роль золота в обку товарiв. Проте, з iншого боку, зростало значения золота як основи уск! грошово! системи, зокрема в умовах масового банкрутства шдприемств, яке шдривало кредитнi вiдносини. У цiй ситуацп рiзко зростав попит на золото, якого, природно, не вистачало.
В економiчнiй лiтературi нерiдко твердять, що золотий монометалiзм хоча найдорожча, але водночас найстабiльнiша система грошового обку. Переваги металево! системи обку, зпдно з цим поглядом, полягають у 11 стабь льностi, автоматизму вiдсутностi iнфляцií i т.д. Анатз виявляе, проте, не-стiйкiсть i слабини золотого обiгу.
Золото як грошi було загальним еквiвалентом, володшо властивiстю безпосередньо! обмiнюваностi. Товар-еквiвалент набував додаткову спожив-ну вартiсть, пов'язану з його сусшльною функцiею. Ця споживна вартiсть по-лягала у його здатноста обмiиюватися на во iншi товари. Володiння такою споживною вартiстю дозволяло зберегти вартiсть. Проте благородш метали не втрачали свое!' звичайно! споживно! вартостi. Завдяки рiзним природним властивостям благороднi метали використовують у рiзних галузях нащона-льно! економiки. Бшьше того, сфера застосування благородних металк в умовах науково-техшчного прогресу розширюеться. Товар, що зайняв мiсце загального еквкаленту набув подвшно! споживно! вартоста. Крш свое!' спо-живно! вартостi як благородного металу, вш дiстав ще загальну споживну ва-ртiсть. Ця двоíстiсть природи металевих грошей зумовила нестабiльнiсть металевого обку.
Стабшьнкть металевого обку залежала ввд оцiнок грошового товару ринком i державою. Як тiльки виникав розрив мiж ринковою i монетарною цiною золота, нестабiльнiсть металевого обку рiзко посилювалась. Якщо ри-нкова цiна металу пiднiмалася вище встановленого державою рiвня, золотi монети зникали з активного обiгу. I навпаки, за ринково! оцiнки золота, що була нижчою ввд його монетно! цiни, простежувався зворотний процес -приплив здешевiлого металу в сферу обку. Оскшьки збалансованiсть i про-порцiйнiсть у нацiональнiй економщ, що грунтуеться на товарнiй формi виробництва, встановлюе ринковий мехашзм, то збiг попиту i пропозицц золота як товару i як грошей здебшьшого був випадковiстю, а !х неспiвпадiния -звичайним явищем. Ця розбiжнiсть мiж вартiстю грошового металу i офщш-но встановленим масштабом цiн нерiдко були причиною нестабшьноста грошового обiгу. Прикладом розбiжностi мiж ринковою i монетною щною золота може слугувати блокування державою вiльного карбування монет.
Вшьне карбування монет, як ввдомо, передбачало, що кожна приватна особа мае право постачати на державний монетний двр будь-яку кшьккть грошового матерiалу для того, щоб його перекарбувати вiдповiдно до вста-новлених норм монетно! справи у монету дано!' кра'ни. Якщо держава вщмо-влялась робити - це перекарбування, то вiльне карбування було блокованим.
За блокованого карбування попит на грошовий товар збДльшувався Д монетна цДна золота виявлялася вищою за його ринкову цДну. Це означало, що вартДс-ний вмДст грошово! одиницд був вищим за вартДсть золота, втДленого в монетД. НестабДльний вартДсний вмДст грошово! одиницД спричиняв нестабшьшсть грошового обДгу. До того ж металевий обДг мав Д ДншД недолДки - громДздкДсть металевих грошей у розрахунках, утрати металу через стирання грошей Д т.д.
Однак, витДснення металевого обДгу вДдбулось не тДльки в результата його внутрДшньо! нестабшьноста Д зазначених слабин, а й через певнД змДни у господарському житта. Золотий стандарт мДг панувати у господарщ, в якДй переважали дрДбш Д середш шдприемства, що конкурували мДж собою. У таких умовах товари реалДзувалися за цДнами, якД здебДльшого вДдповДдали затратам ресурсДв, або вартостД. На вДдхилення ринково! цДни вДд вартостД впли-вало чимало чинникДв, найважливДшД серед яких - динамДка продуктивной пращ, змДна сусшльно! потреби у певних благах, змДна вартостД грошей тощо. Проте змДни щн були здебДльшого короткостроковими Д не могли змДнити пропорций вДдтворення. ЕкономДчна сила дДлових одиниць у цей перюд була недостатньою для змДни наявних вартДсних пропорций вДдтворення. Тому гро-шовД вДдносини не могли впливати на процес формування щн.
ПДдвищення рДвня концентрацп виробництва Д кашталу на рубежД Х1Х Д ХХ ст. призвели до того, що ключовД позицп в провДдних галузях економДки зайняли велит шдприемства. ЦД змДни у виробництвД спричинили змДни у щ-ноутворенш Використовуючи свою економДчну силу, велит дДловД одиницД заглушують конкуренцДю Д визначають напрям довгострокових коливань щн - завищення щн на продукщю власного виробництва. У результата починае пробиватися тенденщя до шдвищення загального рДвня щн. Це означае, що щноутворення стае менш чутливим до вартостД загального еквДваленту. Золото поступово втрачае функцДю мДри вартостД. ПДд впливом довгострокових коливань щн змДнюеться сшввДдношення виробництва Д сусшльних потреб, розподДл ресурсДв мДж сферами Д галузями нащонально! економДки, розширю-еться хвиля банкрутств, посилюеться макроекономДчна нестабшьнкть. Ринок втрачае здатшсть через змДни щн забезпечувати рДвновагу за повно! зайнято-стД. Держава, намагаючись попередити зростання щн Д безробитя Д вДдновити макроекономДчну стабшьшсть, пробуе впливати на грошовД вДдносини, але наштовхуеться на консерватизм металевого обДгу. ТоварнД грошД перетворю-ються в перешкоду на шляху економДчного розвитку.
Грошова форма вартоста, в основД яко! перебувало золото, могла Дсну-вати в умовах порДвняно простих товарних вДдносин з традицшною номенклатурою продукцц, що не змДнювалась упродовж десятилДть. Зрушення у товар-нДй формД виробництва й у розмДрах дДлових одиниць виявило неспроможнДсть грошей - товару бути формою вираження вартДсних вДдносин нового типу.
Процес утрати золотом грошових функцДй протДкав упродовж усДе! першо! половини ХХ ст. Водночас поступово складався новий мехашзм грошових вДдносин економДчних суб'ектДв. ВДдсутнкть безпосереднього обмДну товарДв на золото, особливо безпосереднього контакту товарДв з золотом у мД-
сцях його видобутку означае, що золоте цшоутворення вiдiйшло в минуле, стало набутком кторц.
Однак, "золота" концепция, як уже зазначалося, не вбачае яккних змiн у грошових вщносинах у сучасних умовах, вiдстоюючи традицшний пiдхiд. Прихильники цiеí концепцц, не заперечуючи процесу демонетизаций все ж уважають, що в сучасних умовах золото зберегло за собою роль загального еквкаленту, виконуючи ц через кредитно-паперовi грошi. Останнi мають зо-лотий вмкт, який встановлюеться у процес контактк кредитно-паперових грошей iз золотом на ринках золота. Отже, за цим шдходом iснуе золоте ць ноутворення, вартiсть усiх товарк вишрюеться шляхом прирiвнювания до золота, яке й ниш виконуе функцда еталону. Основнi аргументи, яш вистав-ляють на користь збереження золота як основи грошово! форми вартостi - це золот резерви банкк i тезаврацiя.
Центральнi банки усiх краш зберiгають свое золото. Якщо золото втратило роль загального еквiваленту, не виконуе грошових функцш, чому в такому випадку, запитують прихильники "золото!" концепцп, централь нi банки тримають свое золото в резервi? Вщповвдь на це запитання, яке так часто ставлять, не викликае труднощк у опонентк "золотого" напряму. Золото втратило загальну споживну вартiсть i зв'язок iз сучасною грошовою системою, але не втратило варткть i свою одвiчну споживну цшнкть. Нинi його використовують у рiзних галузях економiки. За останнi роки сфера техшчно-го застосування навиь розширилася. Проте золото, що зберкаеться в банках, нiяк не пов'язане iз сучасним грошовим обiгом, його не використовують ш в зовшшшх, нi внутрiшнiх розрахунках. Золотi резерви банкк е елементом грошового обку i цiноутворения, коли цi резерви слугують привiдними i ввд-вщними каналами грошового обiгу. Нииiшнi резерви банкк ш не зменшують, ш не збiльшують кiлькiсть грошей у обку. Тому немае жодних шдстав пов'я-зувати золот! скарби банкк з грошовим обком.
Центральш банки краш зберкають золото ще й тому, що побоюються зниження цш i пов'язаних з цих втрат у разi в!дмови ввд резервк. Що ж сто-суеться тезаврацц, то вона аж Мяк не свщчить про грошов! функцп золота. Золото тепер, як ! в минулому, е найбшьш стабшьною вартктю. Посилення процеск знецiнения паперово-кредитних грошей спричинило збiльшения на-громадження золота приватними особами. Тезавращя е одним !з способк за-стерегти себе ввд втрат, пов'язаних з шфлящею. Домогосподарства заоща-джують також у !нших видах активк.
Загалом аргументи " золото!" концепцл непереконлив! Тому бшьшкть дослщникк для пояснення нових явищ у грошовш сфер! звертаються до ана-л!зу кредитних грошей, що панують нин в грошовому обку. Виникнення кредитних грошей пов'язане !з розвитком грошових зобов'язань у межах товарно! форми виробництва. При продажу товарк у кредит споживна варткть товару перемщуеться вщ виробника до споживача, а цша товару втшюеться у борговому зобов'язанш (вексел!). Ц зобов'язання використовують для вза-емних розрахункк й переходять ввд одного економ!чного суб'екта до шшого. Проте вексель ще не може слугувати засобом вираження вартосп -затрат ре-
сурсДв на виробництво життевих благ. ВДн виражае товарш вДдносини окре-мих економДчних суб'ектДв, частковД економДчнД вДдносини. МежД вексельного обДгу досить вузькД, бо кредит надаеться тДльки тим дДловим суб'ектам, плато-спроможнДсть яких не викликае сумнДву. Поглиблення подДлу пращ Д розши-рення дДлових зв'язкДв економДчних суб'ектДв передбачае, що кредит потрДбно надати будь-якДй особД, що заслуговуе довДри. На допомогу приходять банки, якД враховують приватнД векселД, а натомДсть емДтують банкноти. Отже, банкнота як найрозвинутДша Д досконалДша форма кредитних грошей виростае з вексельного обДгу [2, ст. 64].
1сторично кредитш грошД виростають з металевого обДгу Д спочатку е знаком золота Д знаком кредиту. Вони стають додатковим елементом у платД-жно-розрахунковому мехашзмД, основу якого становлять повнощнш грошД. Проте в середиш Х1Х ст. у розвитку кредитних грошей вДдбуваються яккш змДни: випускають нерозмшш на золото банкноти, якД уже не е знаком золота. НерозмДнна банкнота без посередникДв пов'язана з товарними вДдносина-ми економДчних суб'ектДв, а ц усталешсть забезпечуе кредит. Нерозмшш банкноти багато в чому подДбш до паперових грошей. Кушвельна здатшсть таких банкнот залежить вДд !х кДлькостД в обДгу. ЕволюцДя кредитних грошей вела до того, що банкнота поступово втрачала властивДсть бути знаком золота. Хоча обмДн банкнот на золото неодноразово вДдновлювався, у другДй половит ХХ ст. банкнота стала виключно знаком вартостД. Отже, сучаснД кредитш грошД безпосередньо без золота Д срДбла пов'язаш з товарним обДгом, е знаком товарних вДдносин. МатерДальною основою сучасного грошового обД-гу е первиннД грошовД зобов'язання (векселД). Вексель, з одного боку, опосе-редковуе рух каштально! вартостД Д реального багатства, а з Дншого, е носДем грошових вДдносин.
У грошовому обДгу усДх краш пашвним типом грошей стали нерозмшш кредитш грошД. ЦД грошД мають своерДдну природу; сучасна банкнота е "пбридом" кредитних Д паперових грошей. Така кредитно-паперова природа банкноти зумовлена особливостями здДйснення товарних вДдносин у сучас-них умовах. ДемонетизацДя золота означала усунення Дз внутрДшнього обДгу класичних кредитних Д паперових грошей, в основД циркулювання яких пере-бували повнощнш грошД.
Усунення золота Дз грошово! системи, а водночас з цим класичних кредитних Д паперових грошей, не скасувало закономДрностей товарних вДд-носин. У процесД розвитку нащонально! економДки ще бДльше посилюеться кредитний характер вДдтворення, зростае потреба у перенесеннД строку пла-тежДв у кушвльпродажу товарДв, а разом з тим Д потреба у кредитних грошах.
Кредитний характер сучасних грошей знаходить свДй вияв у докорДн-нДй змДнД структури грошового обДгу. СпостерДгаеться надзвичайно швидке зростання ролД та значення безготДвкового (кредитного) обороту щодо готДв-кового (касового). У США, наприклад, за 1960-1986 рр. частка готДвки у зага-льному обсязД грошово! маси скоротилась з 9,2 до 5,3 % [1, ст. 135].
ПостДйно вДдтворюваш вДдносини боргово! залежностД мДж економДч-ними суб'ектами означають, що борговД платДжнД зобов'язання е кредитними
грошима з особливою суспiльною властивiстю безпосередньо!' обмiнюваностi на будь-яке iнше благо. Проте сучасш грошi мають не просто кредитну, а па-перово-кредитну природу. Pi4 у там, що банкноти, випущенi понад потребу у них товарообку неминуче перетворюються на паперовi грошi, якi швидко знещнюються. Наявнiсть кредитно!' складово!' у сучасних грошах надае стш-кост грошовому обку, слугуе основою стабiльностi грошових систем, дае !м змогу виконувати грошовi функцií. Паперова складова сучасних грошей спричиняе нестабiльнiсть грошового обку i внутршню "ерозда" грошей, !х знецiнення. Тшьки врахуванням цих двох форм грошей можна пояснити дв протилежнi обставини: чому сучаснi грошу з одного боку, можуть виконувати сво!' функцп, а з iншого - iнфляцiйно знецiнюватися.
Лггература
1. Основи екожмчно! теорп. За редакщею академика НАН Украши А.А. Чухна. -К.: Вища школа, 2001. - С. 112-123.
2. Гриценко А. Грош^ виникнення, сутшсть, функци та агрегати// Екoнoмiка Украши. - 1999, № 2.
3. Панчишин С. М. Вартiснi вщносини в умовах сучасного капiталiзму. - Львiв: CBiT, 1990.
4. Frederic S. Mishkin. The Economics of Money, Banking, and Financial Markets. -Sixth Edition, 2001.
УДК: 351.746.1 Проф. 1.M. Михасюк1, д-р екон. наук - Львiвський НУ
iM. 1в. Франка
ДЕРЖАВА I ЕКОНОМ1ЧНА БЕЗПЕКА КРА1НИ В УМОВАХ
ГЛОБАЛГЗАЦП
Глобшшацш - об'ективний i незворотнш процес, який необхщно регулювати, щоб увiйти в Свропейську i Свiтoву спiльнoту з найменшими витратами. В противному випадку краша може втратити й державшсть.
Особливу увагу нeoбхiднo придшити фшансово-кредитнш сфeрi, 'й внутрштм i зовшшшм загрозам, зокрема питанням залeжнoстi реформування eкoнoмiки вiд отримання iнoзeмних кредитив та шшо! закордонно! допомоги. Фшансова система Украши, як i Пoльщi стае некерованою на користь приватних наддержавних кашта-л1в. Це вимагае вiд держав посилення контролю за фшансовими ринками кра!н.
Ключовi слова: екожмчна безпека, глoбалiзадiя, держава
Prof. Dr. Iv. Mykhasiuk - Ivan Franko NU of Lviv
A state and economic security of the country in the conditions of
globalization
Globalization is objective and unreturning process which ought to be regulated to come into European and World community with least expenses. Otherwise the state may loose even its statesmanship.
Special attention must be paid to the financial credit sphere, its inner and external dangers, especially to the points of dependence of economic reforms on getting foreign credit and other assistance from abroad. Financial system in Ukraine, as in Poland, become
1 академк АН Вищо! школи Украши
