CC BY
47
4. Срьоменко А.А. Мотивацшний MexaHi3M мiжнародного руху капiталу та ш.вестицш-ного процесу // Проблеми розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язюв i залучення iноземних ïh-вестицш: регiональний аспект: зб. наук. праць. - Донецьк : ДонНУ, 2007. - С. 1512-1513.
5. Загороднш А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фшансовий словник. - 2-ге видан-ня, виправлене та доповнене. - Львiв : Вид-во "Центр Свропи", 1997. - 576 с.
6. Закон Украши "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" № 1560-XII вiд 18.09.1991 р.
7. Захарш С.В. Механiзм державного регулювання iноземного iнвестування : моногра-фiя / пiд ред. член-кор. НАНУ, д-р екон. наук М.С. Герасимчук. - К. : НАН Украши. 1н-т еко-номiки, 2003. - 161 с.
8. Комаров И. Инвестиции и рынок. - М. : Знание, 1991. - 115 с.
9. Майорова Т.В. 1нвестицшна дiяльнiсть : навч. поабник. - К. : ЦУЛ, 2003. - 376 с.
10. М1жнародна швестицшна д1яльшсть : тдручник / Д.Г. Лук'яненко, Б.В. Губський, О.М. Мозговий та ïh. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г. Лук'яненка. - К. : Вид-во Кшвського НЕУ, 2003-387 с.
11. Пересада А.А. 1нвестування : навч. поабник. - К. : Вид-во Кшвського НЕУ, 2004. -
250 с.
12. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом. - К. : Лiбра, 2002. - 472 с.
13. Федоренко В.Г. 1ноземне швестування економши Украши : навч. поабник. - К. : МАУП, 2004. - 272 с.
14. Шарп У., Александер Г. Инвестиции : пер. с англ. - М. : ИНФРА-М, 1999. - 1028 с.
15. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи швестицшно'1 дiяльностi. - К. : Генеза, 1997. -
384 с.
16. Шукш Б.М. 1нвестування : курс лекцш. - К. : МАУП, 2004. - 216 с.
УДК 336.76 Здобувач Г. €. Шпаргало; здобувач 1.Я. Шеремета;
здобувач С.М. Мацера - Львiвська КА
РЕГУЛЯТИВН1 АСПЕКТИ ЕВОЛЮЦП ГРОШОВИХ СИСТЕМ
Розглянуто еволющю грошових систем з ïx розподшом на регульоваш та само-регульоваш. Виокремлено роль держави в кожному тит грошових систем.
Competitor G. Ye. Shaprgalo; competitor I. Ya. Sheremeta; competitor S.M. Macera - L 'viv commercial academy
Regulatory aspects of monetary systems evolution
Evolution of monetary system is covered from aspect of their division on regulable and selfregulable. The role of state in each type of monetary system is considered.
Вступ. Грошов1 системи в самш свош сут передбачають шституцшне законодавче закршлення, а тому е важливим атрибутом кожноï держави. Вод-ночас досягнення макроекономiчноï стабшьност е неможливим без стабшза-ци грошового об^у, що актуалiзуе порушену проблему.
Рiзнi аспекти функцiонування грошових систем, грошового регулювання економжи та впливу грошей на соцiально-економiчний розвиток досль джено в працях украшських економiстiв М. Артуса, Б. 1ваЫва, В. Лагутiна, А. Мороза, М. Савлука, Т. Смовженко, В. Стельмаха, З. Скринник [1-5]. Про-те фiнансово-економiчнi кризи останшх рокiв породжують чимало нових пи-тань стосовно стабшьност сучасноï грошовоï системи та ролi держави в ïï стабшзаци. Нерiдко економiсти звертаються до юторичного досвiду грошових систем, базованих на золот та до переваг ïx стабiльностi. Водночас зазна-ченi питання залишаеться неналежно висвiтленими в економiчнiй лiтературi.
Постановка завдання. У зв'язку з вказаним вище, метою нашого дос-лiдження е висвiтлення еволюци грошових систем з акцентом на 1х регульо-ваност чи саморегульованостi та ролi держави в цьому процеЫ.
Виклад основного матерiалу. Уперше впорядкувати грошовий об^ наважилися багатi мiняйли, якi почали вказувати на золотих монетах пробу та масу. З часом право ставити клеймо на золотих виливках, карбувати моне-ти i випускати 1х в об^ перебрала держава. Грошовi системи сформувалися приблизно в ХУ1-ХУП ст.
Грошова система - це форма оргашзаци грошового об^у в кра1ш, яка породжена 11 економiчним i полiтичним розвитком та оформлена юридични-ми законами. Тобто - це щось бiльше, шж просто iнструмент, який сприяе робот економiки. Правильно дiюча грошова система стимулюе кругообiг до-ходiв i витрат, який уособлюе всю економiку, сприяе повнiй зайнятостi, ста-бшзаци цiн у кра1ш. I навпаки, деформована грошова система може стати головною причиною безробггтя, шфляцшних процеЫв, рiзких перепадiв рiвня виробництва, недовикористання основних фондiв, iнших негативних явищ. Фахiвець з питань грошових вщносин Дж.М. Кейнс зазначав, що не iснуе i не може юнувати мнадiйнiшогом засобу, здатного повшстю розвалити не лише економiку, а й усю суспiльну структуру держави, шж розладнана грошова система [6, с. 15]. Подiбно висловлювався свого часу i росiйський мiнiстр С.Ю. Вiтте, на переконання якого сила держави, 11 мiжнародний авторитет визначаються не кiлькiстю гармат i чисельшстю солдатiв, а насамперед стiйкiстю 11 грошово! одиницi [7, с. 11]. Тому обов'язком кожно! держави е встановлення правильно^ надшно1" форми оргашзаци грошового об^у.
В ютори важливе значення мае класифiкацiя грошових систем за характером 1х функцюнування. За цим критерiем грошовi системи подшяють на саморегульованi та регульоваш. Саморегульованi грошовi системи вщповща-ли етапу раннього розвитку ринкових вщносин, коли держава незначно втру-чалася в економiчнi процеси. Такi системи базувалися на використаннi в ролi грошей благородних металiв та обслуговуванш сфери обiгу повноцiнними монетами i розмiнними банкнотами. Саморегулювання полягало в тому, що об^ таких грошей мютив у собi передумову для врiвноваження маси грошей в об^у з потребами обiгу та тдтримування сталостi грошово1 одиницi.
За металевого обiгу регулiвнi можливостi державних оргашв були об-меженi, тому виршальна роль держави зводилася до законодавчого встановлення вмюту золота чи срiбла у грошовiй одиницi. Такими заходами держава захищала iнтереси учасниюв обiгу вiд псування монет. Якщо вмiст металу в монетах внаслщок зношення зменшувався бiльше, нiж було встановлено нормою, таю монети вважали неповнощнними, вони пiдлягали перекарбуванню. Було введено систему вщкритого карбування монет, яка давала змогу будь-якому власнику неповнощнних монет за певну плату отримати вiдповiдну суму повнощнних.
1сторично саморегульованi грошовi системи виступали у формах бiмета-лiзму та монометалiзму. Бiметалiзм - це грошова система, за яко1 роль узагаль-неного еквiвалента вщграють два метали: золото i срiбло, - що мають платiжну
силу як pÏBHÏ грошовi знаки. Перевагою 6iMeTani3My було те, що bïh полегшував забезпечення потреб обiгу в благородному меташ (для карбування монет).
Але вш мав i недолiк - на ринку паралельно дiяли двi валюти та юну-вали двi системи цiн, тобто за обома металами була законодавчо закрiплена роль грошей, що суперечило природi грошей як единого товару, який вико-нуе функцiю узагальненого еквiвалента. Через золоту i срiбну валюти пос-тiйно виникали суперечностi, що призвели до державного втручання. Залеж-но вщ ступеня такого втручання, розрiзняють три види бiметалевих грошових систем: система паралельних валют, система подвшно1 валюти i система "кульгаючоГ валюти [8, с. 112-113].
Першою, найпослiдовнiшою формою бiметалiзму була система паралельних валют, коли законодавство не встановлювало щншсних пропорцiй (куршв) мiж золотом i срiблом, а золот i срiбнi монети приймалися для кушв-лi - продажу вщповщно до ринково1 вартостi золота i срiбла. Однак ця система створювала технiчнi незручностi в оргашзаци обмшу, оскiльки ринковi змiни у сшввщношенш валют спричинювали постiйнi перепади подвшно1 системи цiн.
На змшу цiй системi прийшла система подвшно1 валюти, за яко1 держава почала встановлювати фжсований курс щншсних пропорцш мiж двома металами, за якими мае здшснюватися ix об^. Ця система дала змогу дещо упорядкувати систему цiноутворення, оскiльки рiвень цiн одного виду автоматично перераховувався у другий за встановленим фжсованим сшввщно-шенням. Але незабаром система подвшно! валюти зазнала краху через те, що ринкове сшввщношення мiж золотом i срiблом почало дедалi частiше вщхи-лятися вщ офiцiйно фiксованого. Як наслiдок, золото виявлялося переощне-ним, а срiбло недооцiненим; золотi монети стали вилсняти з обiгу срiбнi.
У багатьох крашах було введено закрите карбування срiбниx монет з метою запоб^ти витiсненню золота срiблом. Така система бiметалiзму отри-мала назву "кульгаючоГ валюти. Але й ця спроба врятувати бiметалiзм не була усшшною. Через заборону вiдкритого карбування срiбниx монет срiбло почало знещнюватися щодо золота, збiльшився притж дешевого срiбла в краши, де ще зберiгалися системи подвiйноï валюти, i вщтж з них золота за кордон. Унаслщок цього, карбування срiбниx монет зовсiм припинилося, золото було оголошено единим грошовим товаром, а срiбнi монети, що залишилися в обь гу, - розмшною монетою. У наш час бiметалiзм е вже iсторiею, хоча був дуже поширеним до Х1Х ст. у Франци, Бельгiï, Iталiï та шших краïнаx. Але без знань з ютори неможливо осмислити й ощнити грошовi системи сьогодення.
Монометалiзм - це грошова система, за я^ тiльки один метал слугуе узагальненим еквiвалентом i е основою грошового об^у. Як правило, це золото, але iсторiя знае випадки юнування i срiбного монометалiзму, зокрема в 1нди (1852-1893), Голланди (1847-1875) i Росiï (1843-1852). Золотий мономе-талiзм iснував у трьох видах: золотомонетного стандарту, золотовиливкового стандарту i золотодевiзного (золотовалютного) стандарту. Золотомонетний монометалiзм проюнував у багатьох крашах до Першоï свiтовоï вiйни i ха-рактеризувався тим, що золото слугувало не лише мiрилом вартоси, а й було засобом об^у. Золотi монети вiльно розмiнювалися на банкноти емiсiйниx банкiв, але з часом цей розмш дедалi бшьше скорочувався, поки вiн не
дiйшов лопчного завершення. Пiсля Першоï свiтовоï вшни золотомонетний стандарт був вiдновлений лише в США, де проюнував до 1933 р. Деяк кра-ши, зокрема Францiя i Англiя, запровадили золотовиливковий стандарт, за якого золот монети в обш не випускалися, але грошовi знаки обмiнювалися на золото у виливках. Шсля вшни бшьшють краïн не були спроможш вщно-вити золотий монометалiзм навггь у формi золотовиливкового стандарту. Деяю з них ввели систему золотодевiзного стандарту. Девiзи - пла^жш засоби в iноземнiй валютi, призначеш для мiжнародниx розраxункiв (чеки, перекази, акредитиви, шоземт банкноти i монети тощо). За золотодевiзного стандарту золот монети не були в обшу, було скасовано вiльне ïx карбування, а обмш неповноцiнниx грошей на золото вщбувався через обмiн на валюту краш iз золотовиливковим стандартом. Отже, за золотодевiзного стандарту валюти одних держав залежали вiд валют держав шших.
Внаслiдок свiтовоï економiчноï кризи 1929-1933 рр. золотий стандарт було скасовано в уЫх крашах. Система золотого стандарту вiдiграла значну роль у становленш внутрiшнix грошових систем краш i ще бшьшу - у нала-годженнi мiжнародниx вiдносин за допомогою експорту та iмпорту золота.
Недолiками бiметалiзму, монометалiзму i золотого стандарту е ïx об-меженiсть через залежнiсть вщ видобутку золота, дороговизна i недостатня еластичшсть. Основним недолiком золотого стандарту е неможливють у еко-номiчно вiдсталиx краïнаx проводити власну валютно-грошову полiтику, ос-кiльки у разi знецiнення власних грошових знакiв 1м треба розраховуватись з iншими крашами золотом.
Пiсля панування системи золотого стандарту розпочалася епоха ре-гульованих грошових систем. В обш починають входити паперовi та металевi грошовi знаки, якi не мають власноï внутрiшньоï вартостi; золото вже не е обов'язковим елементом у грошових системах; держава стае монополютом щодо емiсiï грошових знакiв; курси валют формуються ринковими методами на базi паритету ïx купiвельноï спроможностi. Регульоваш грошовi системи також подiляють на кшька видiв. За характером мехашзму регулювання про-позицiï грошей виокремлюють системи паперового та кредитного обшу.
Система паперово-грошового обшу грунтуеться на використанш емiсiï грошей для покриття бюджетного дефщиту. Випуск грошових знаюв в обiг визначаеться не попитом на грош^ а бюджетним дефщитом. Цей крок ство-рюе загрозу знецшення грошових знакiв, тому система об^у паперових грошей неперспективна i може використовуватися як перехщна, тимчасова.
Система кредитного об^у базуеться на використанш емiсiï грошей також i для кредитування економжи. Вона забезпечуе еластичшсть грошовоï пропозици, дае змогу, на вiдмiну вщ попередньоï, не лише збiльшувати про-позицiю грошей, а й зменшувати ïï вщповщно до зниження попиту на грошь Завдяки цим перевагам, системи кредитного обшу приходять на змшу грошо-вопаперовим системам.
За характером економiчноï системи, в межах я^' вiдбуваеться грошо-вий обш, регульованi грошовi системи подiляють на системи ринкового i не-ринкового типу. Неринковi грошовi системи притаманш командно-адмiнiс-тративним економiчним системам, яю iснували в краïнаx колишнього сощ-
ашстичного табору. Щ системи розмежовували грошовий обш на готiвку й безготiвковi розрахунки, заперечуючи ix внутрiшню еднiсть, не визнавали ю-нування грошового ринку тощо. По сутi, неринковi грошовi системи супере-чать природi самих грошей як феномену ринковоï економжи.
Ринковi грошовi системи, властивi економiчним системам ринкового типу, протилежнi попередшм. У таких системах вiдбуваеться державне регу-лювання вiдсотка як щни грошей на грошовому ринку з метою змши попиту на грошi та державне регулювання операцiй на ринку щнних паперiв з метою змши пропозици грошей.
Грошовi системи за характером регулювання валютних вщносин у краïнi подiляють на закрит i вiдкритi. Закритi грошовi системи характеризуются високим рiвнем валютних обмежень у кра"ш, неконвертованiстю валюти тощо. Вони захищають лише внутршнш ринок, навiть шляхом його iзоля-ци вiд зовнiшнього, чим гальмують розвиток зовнiшньоекономiчниx вщно-син. Закрит грошовi системи xарактернi або для краш з неринковою еконо-мiкою, або краïн iз недостатньо розвиненими ринковими економжами. Вщ-крит грошовi системи характеризуються незначними обмеженнями на ва-лютнi операци, цшковитою конвертованiстю нацiональноï валюти, високою оргашзовашстю валютного ринку тощо. Такi системи сприяють розвитку економiчниx вiдносин мiж краïнами, включенню нацiональноï економiки у свгговий економiчний простiр.
На сучасному еташ для краïн з ринковою економжою xарактернi ре-гульованi грошовi системи, що базуються на кредитних грошах. Розвинеш краïни запроваджують у своïx грошових системах обiг електронних грошей у виглядi платежiв на основi сучасних електронних теxнологiй.
Отже, рiзнi грошовi системи зi своïми позитивними i негативними еле-ментами юнували з давнix-давен. На змшу старим приходили новi, бiльш дос-коналi та впорядкованi. Вивчати й аналiзувати слiд усi грошовi системи, бо без цих знань не можна повшстю ощнити i проаналiзувати сучасш грошовi системи.
У наш час грошова система формуеться i функщонуе на базi банювсь-коï системи i може розглядатися як ïï складник. Ус держави, незалежно вщ устрою, доручають формування грошових систем центральним органам влади. Мiсцевi органи влади усунеш не тiльки вiд формування грошових систем, а й вщ контролю за функщонуванням ïx окремих елеменпв. Грошова система е дворiвневою: на першому рiвнi - центральний банк (у США - Федеральна резервна система), а на другому - мережа комерцшних банюв та шших роз-рахунково-кредитних установ (рис. 1).
Центральний банк - це шституцшний центр грошовоï системи. Йому належить виршальна роль у забезпеченнi ефективного функщонування гро-шовоï системи краши. Для вшх центральних банкiв св^у основною функцiею е пiдтримання стабшьност нацiональноï валюти. Вiд дiяльностi центрального банку залежить i функщонування грошовоï системи, i стабiлiзацiя вартост нацiональниx грошей як на внутршньому ринку (через зниження темпiв ш-фляц^), так i на зовшшньому (через змiцнення обмiнного курсу).
Грошова система
Державний сектор Центральний банк
Комерцшний сектор Мережа комерцшних банк!в та ¡нших розрахунково-кредитних установ
Рис. 1. Структура грошово'1 системи
Центральний банк або, як його ще називають, нацiональний банк, ви-конуе низку функцiй [9, с. 155-157; 8, с. 325-332; 10, с. 292-297]:
1) емюто гот1вки та оргатзащю грошового обпу;
2) реаизащю грошово-кредитно! полынки;
3) функщю "банку баншв";
4) функщю банку держави;
5) функщю органу банювського нагляду;
6) функщю валютного органу;
7) функщю розрахункового центру кра!ни.
Виконання цих функцiй дае змогу центральному банку найбшьш ефек-тивно оргашзувати дiяльнiсть дворiвневоl грошово! системи. Центральний банк як головний орган державного регулювання економжи не обслуговуе безпосередньо суб'екпв господарювання, а впливае на економiчнi процеси та грошовий обш через взаемодiю з комерцшними банками. Якщо центральний банк реалiзуе грошово-кредитну i валютну полiтику уряду, здшснюе емiсiю, управляе офiцiйними валютними резервами, е банком держави та вЫх iнших кредитних iнститутiв, то комерцшш банки безпосередньо забезпечують про-цес кредитно-розрахункового i фiнансового обслуговування економжи.
Комерцiйнi банки як багатопрофшьш кредитнi установи здiйснюють операци у рiзних секторах ринку позичкових капiталiв, обслуговуючи тд-приемства всiх галузей економiки та населення. Основнi функци комер-цiйних банкiв: випуск кредитних знарядь обшу; приймання депозитiв вщ юридичних i фiзичних осiб; кредитування шдприемств i населення; оргашза-щя та проведення розрахункiв у господарствi тощо.
Найважливiша особливiсть комерцiйних банюв полягае в тому, що вони можуть створювати за рахунок кредиту додатковi пла^жш засоби, збшь-шуючи залишки на поточних рахунках кшеш!в. За сферою охоплення еконо-мiчних вiдносин грошова система - категорiя надзвичайно обширна. До складу грошово! системи входить кшька пiдсистем (рис. 2).
Кожна iз пiдсистем мае свiй особливий об'ект регулятивного впливу, який обмежуеться певною формою чи сферою грошового об^у. Грошова система кожно! краши визначаеться внутршшм законодавством, тобто е явищем суто нацiональним. Найбiльш складш i вiдповiдальнi елементи грошово! системи - це масштаб щн, купюрнють грошових знаюв, органiзацiя розрахункiв тощо.
Висновки. Здшснений аналiз дае тдстави для таких висновкiв. По-перше, грошова система е чимось бшьшим, шж просто iнструментом, який
сприяе робот економши. Правильно ддача грошова система стимулюе круго-обiг доxодiв i витрат, який уособлюе всю економжу, сприяе повнiй зайнятос-тi, стабшзаци цiн у краïнi. I навпаки, деформована грошова система може стати головною причиною безроб^я, шфляцшних процешв, перепадiв рiвня виробництва, недовикористання основних фондiв, iншиx негативних явищ. По-друге, грошовим системам притаманш рiзнi типи, як вiдповiдають пев-ним юторичним етапам. У наш час грошова система формуеться i функщонуе на базi бан^сь^ системи i може розглядатися як ïï складник. По-трете, обов'язком кожноï держави е формування своеï грошовоï системи, надання ш повноï незалежностi та здатностi протистояти зовнiшнiм впливам, коли вони загрожують штересам нацiональноï економiки. Тому перспективним полем для подальших дослiджень можуть виступити шляхи та шструменти стабшзаци грошово-кредитноï системи в умовах свiтовоï економiчноï кризи.
Грошова система
Система безпшвкових розрахунюв
Валютна система
Система пшввдвого o6iry
Рис. 2. Компоненти грошово'1 системи
Лггература
1. Артус М.М. Грошi та кредит / Мирослав Миколайович Артус. - К. : Вид-во Свро-пейського ун-ту, 2005. - 166 с.
2. 1вас1в Б.С. Грошi та кредит / 1ваав Богдан Степанович. - Тернопшь: Карт-бланш, 2005. - 528 с.
3. Лагутш В.Д. Грошi та грошовий обiг / Василь Дмитрович Лагутiн. - К. : Знання, 2003. - 200 с.
4. Грош1 та кредит / Савлук М.1., Мороз А.М., Лазепко I I., Пуховкша М.Ф., Шамо-ва I.B. / за ред. M.I. Савлука. - К. : Вид-во Кшвського НЕУ, 2006. - 744 с.
5. Стельмах В.С. Грошi - людина - сощум: параметри взаемин / В.С. Стельмах, Т.С. Смовженко, З.Е. Скринник. - Л. : Вид-во Львiвського Б1 НБУ, 2006. - 188 с.
6. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег/ Джон Мейнард Кейнс. - М. : Наука, 1976. - 156 с.
7. Гальчинський А. Теорiя грошей / Анатолш Гальчинський. - К. : Основи, 1996. - 141 с.
8. Грош1 та кредит / за ред. Б.С. 1ваава. - К. : Либщь, 1999. - С. 112-332.
9. Голуб А. Грошь Кредит. Банки / А. Голуб, Л. Семенюк, Т. Смовженко. - Львiв : Центр Свропи, 1997. - С. 155-157.
10. Основы банковского дела / под ред. А.Н. Мороза. - К., 1994. - С. 292-297.
УДК330.342:338.911:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ У КОНТЕКСТ ПОСТШДУСТР1АЛЬНО1 ПАРАДИГМИ
Проанад1зовано теоретичш проблеми 1 методолопчш основи дослщження су-часних економ1чних систем. Спираючись на юнуюч1 методолопчш шдходи, автор обгрунтовуе власну наукову концепщю у контекст постiндустрiадьноi парадигми.
