CC BY
11
НАУКОВ1 ПОВ1ДОМЛЕННЯ
М. А. Швайка,
академш АкадемИ' економтних наук Украгни, доктор економтних наук, професор, Заслужений дiян науки i техтки Украгни
ДЕЯК1 ПИТАНИЯ ТЕОР11 КРЕДИТНИХ ГРОШЕЙ
— Bid зреневлення економтних вiдносин у золото-грошовому обiговi до гхнъого прямого регулювання
в кредитнш грошовш системi. — До так званого питання про внутрШню вартютъ кредитних грошей. — Проблеми дестафацИ' сунасног грошовог системи (позбавлення гг предметно-ренового змгсту).
— Поява третъого унасника nлатiжно-розрахункових операцш — банюв у кредитнш грошовш системь
Устх переходу Укра!ни до ринково! економши значно залежить ввд налагодження ефективного грошового об^, створення мiцно! грошово! системи, яка зцементувала б економ^, забезпечила б чгтке функ-цюнування економiчного механiзму. Проте розв'язання цих питань затягнулося надовго й не досягнуто ясности в розумшш принципових питань оргашзаци грошово! системи.
Грошi — один з найважливших, ключових еле-менпв ринково! економiки, економiчно! оргашзаци сус-тльства. Вони потребують до себе серйозно! уваги як практишв-господарнишв, так i вчених-теоретикiв.
Без глибокого розумiння проблеми грошей немож-ливо н створити ринкову економiку, н побудувати су-часну грошову систему, н ефективно регулювати !!.
У розвитку грошей останнiм часом ввдбулися значнi змши, як справили ютотний вплив на механiзм !хнього функцюнування. Вiдбулася демонетизащя золота, золото перестало бути грошима. На змiну золо-то-грошовiй системi прийшла кредитна, з'явилися електроннi грошi, поява яких знаменуе собою щлий переворот у трактуванш економiчних механiзмiв.
Кредитна грошова система е бiльш високою формою дшсно стрiмких i досить глибоких тенденцiй у розвитку кредитних грошей.
Ввд цих корiнних змш у функдiонуваннi грошей серйозно ввдстае економiчна наука, яка не дала !м на-лежного наукового обгрунтування й не враховуе ево-лющ! форм грошей з плином часу.
До нових процесiв, пов'язаних iз функцюнуван-ням кредитно! грошово! системи, економюти нерiдко намагаються пiдiйти з ощнками, характерними для зо-лото-грошово! системи.
Зi старих марксистських позицiй економiсти намагаються ввдшукати в сучасних кредитних грошах
стару золоту субстанщю, обгрунтувати !хню речову, товарну природу, ввдстояти втрачену золотом функ-
цiю загального екивалента тощо.
* * *
Демонетизащя золота i здшснений перехвд до кредитних грошових систем гостро поставили питання стосовно перегляду традищйних поглядiв на грошi, сформованих на пiдставi аналiзу золото-грошово! системи. Саме !! аналiзом була започаткована справжня наука про грош^ яка ще досi домiнуe. I! прибiчники в зовсiм iнших умовах намагаються зробити !! постула-ти непохитними за допомогою рiзних хитросплет^нь i надуманих аргументiв, як суперечать сучасному ета-пу розвитку економши.
Золото-грошова система гарантувала продавцю товару отримання повнощнного еквiвалента з ввдпо-вщною внутршньою вартютю, що компенсував щнмстъ вiдчуженого товару. Для цих умов нерозвиненост еко -номiчних вiдносин, переважно обмiну, ця вимога до золото-грошово! системи була чи не найважлившою.
Застосування цього характерного для золото-грошового обiгу тдходу до нових умов до аналiзу кредитного грошового обiгу не витримуе жодно! критики. Для кредитно! грошово! системи ця так звана внут-ршня вартють грошей не мае жодного значення. Шхто не надае якогось значення тому, якою е вартють плас-тиково! картки, за допомогою яко! магазину перера-хували грошi за проданий товар. З чого вона зробле-на, якою е !! вартють у даному випадку, не мае жодного значення. Навгть якщо б вона була виготовлена з золота й оздоблена дiамантами, вона краще не вико -нувала б сво!х функцш. Головна вимога, яка до не! пред'являеться, щоб за !! допомогою можна було пе-рераховувати грошi з рахунку на рахунок найеконом -
iчнiшим i найдешевшим способом. Це ж саме можна сказати й щодо баншвських рахуншв в електроннш чи паперовiй формах.
Наскшьки економiсти спрощено тдходять до питания про так звану вартють кредитних грошей, видно з такого положення: «Вартють долара дорiвнюe вар-тост^ самого паперового знака» [1, с. 11].
Автор навiть не намагаеться пояснити, чому на грошових ринках долари продають не за вартютю шлограма паперу, а по тому, що щ паперовi долари виражають, яка 1хня цiннiсть.
Вартiсть кредитних грошей корениться в сумi боргового зобов'язання, а не у вартосп кредитно! кар-тки, чи в матерiалi, на якому вiдображена вiдповiдна сума на рахунку в банку.
На все це не зважають деякi економюти, як на-магаються з'ясувати, що е субстанщею нишшньо! гро-шово! одинищ тсля того, як зникла 11 золота основа, золотий вмют.
Для того, щоб довести, що золото продовжуе ви-конувати грошову функщю, хоч i специфiчним способом, економюти вигадують рiзнi нежиттста аргумента.
Деяк автори вважають, що за умови панування паперово-грошового об^ золото виконуе функцiю мiри вартосп не прямо через прирiвнювання до нього товарiв, а через свою, паперово-грошову цiну, яка пов'язуе вартють золота з кутвельною спроможш-стю грошових знаков [2, с. 44].
Виходить, що спочатку золото виражае свою щну в паперових грошах, а вже за допомогою ще! щни воно виконуе функцiю мiри вартосп.
Представники старо! сталшсько! гвардп вважають, що золото й тепер виконуе функцiю загального екывалента на основi принципу збереження спадкоем-носп щн [3, с. 75—82], оскшьки iсиуючi «золотЪ» щни ввiйшли в засоби виробництва, а останш формують теперiшнi витрати виробництва, отже, й iсиуючi щни.
Узагальнюкт висновки щодо нових тенденщй у розвитку грошових теорiй намагаеться зробити В. Кри-лов, який пише: «Дискусiя стосовно ролi золота, яка нещодавно дуже жваво велась, виявила рiзнi погляди. Одн економiсти стверджували, що процес демо-нетизаци золота ще не завершений, i воно продовжуе частково виконувати грошовi функци... З такого по-гляду паперовi грошi продовжували залишатися пред-ставниками золота.
Iншi учасники дискусп вважали, що золото пе-ретворилося в звичайний «рядовий» товар i втратило роль загального еквiвалента. Однак, якщо слiдувати цьому тдходу, ми стикаемося iз запитаннями: сучасн паперовi грош^ як не мають внутр^то! вартосп, можуть виконувати роль загального екшвалента? Роз-в'язання цього питання пропонувалися дуже рiзнi. Це
й повернення до розгорнено! форми, коли вартють паперових грошей визначаеться вартютю товарiв, i розгляд кредитних грошей як монопольного товару, i навiть висунення на роль загального еквiвалеита вартосп робочо! сили. Разом з тим, низка вчених схиля-лася до характеристики сучасних грошей як техшч-ного посередника обмiиу, не виявленого грошима» [4, с. 86—87] .
Автор намагаеться дати всеохоплююче визначен-ня проблем кредитних грошей, що виявилось для нього непосильним. Тому вiн обмежуеться еклектичним перелiком чужих поглядiв.
Доволi тривале панування системи золотого стандарту та И детальна розробка в економiчнiй теорп грошей увiйшла в тдручники, у свiдомiсть не тшьки на-уковцiв, а й широких мас людей, i тому и положення здаються непорушними, незмiнними. Однак юторич-ний досвiд переконуе, що золото-грошова система не вiчна, що вона, як усе в сустльстта, вiдiйде в минуте.
У дискусп з приводу демонетизаци золота й суп кредитних грошей беруть участь не тальки украшсьш економюти, а й економюти iнших кра1н. Так, К. Мак-конелл i С. Брю, тдбиваючи тдсумки розгляду сутi та структури грошей, роблять висновки:
«1. В економщ США та iнших розвинених кра1н грошi е по суп борговими зобов 'язаннями держави, комерщйних банков та ощадних установ.
2. Цi борговi зобов'язання успiшно виконують функци грошей доти, доки 1хня вартють або кутвель-на спроможиiсть стабтьна.
3. Вартють грошей уже не грунтуеться на строго визначенш кшькосп дорогощнних металiв (як було рашше), вона визначаеться швидше юлькютю товарiв i послуг, як можна придбати за грошi на ринку» [5, с. 271].
Завдяки тривалим обговоренням бшьшють еко-номiстiв дiйшли висновку, що золото не е субстанщею кредитних грошей, !х суттю.
Деяк ж iншi економiсти вважають, що на вiдмiну вiд товару золота, яке визначае матерiально-речовий змiст грошей, характерною рисою сучасних грошей е ввдсутнють матерiальноl субстанци i ззовн вони ви-ступають як папери. На цш основi виникли й пошири-лися низки теорiй. Так, Б. Г. Федоров стверджуе, що валютна операщя втратила матерiальиу основу, нащо-нальнi грошовi одинищ протистоять фактично тальки як записи на кореспондентських рахунках i зрештою виступають представниками знеособлених баншвсь-ких депозитив [6, с. 3].
У цьому визначенш грошей зовам не враховуеть-ся 1хшй економiчний змют.
Iишi стверджують тезу стосовно замiни традиц-iйних форм засобiв обку новими неречовими форма-
ми — процес, який можна назвати дестафащею (вiд англ. stuff — рiч) [7, с. 48].
Економюти, як не погоджуються з цим шдхо-дом, вважають, що не можна говорити про дестафа-щю грошей, про зникнення !хньо! матерiально-речо-во! субстандi!, оскшьки добре ведомо, що кредитн грошi вiдбивають рух позичкового капiталу. На !хню думку, цей позичковий капiтал е своервдним товаром (аналогiя з товаром гршми) i форма його руху — кредитш грошi — зберiгае товарну природу Саме тому вони, на !хню думку, виконують роль загального еквi-валента.
Вiдчуваючи слабшсть свое! аргументацл, при-бiчники цього пiдходу шдсилюють сво! позицi! новою грою ^в, твердячи, що для сучасних грошей характерна не ввдсутшсть матерiально-речового змiсту, а яюсно новий його вид: замють первiсно! форми, якою е товар, суспшьство переходить до вищо! форми, якою е товар — позичковий каттал, тобто яка розвинулася на основi товарно-кредитних вщносин.
Iншi економiсти вважають, що сучасш грошi неправомiрно розглядати як форму справжшх грошей, бiльше того, кредитш грош^ на !хню думку, не е за-гальним еквiвалентом, не виконують класичних гро-шових функцш. Цим вони намагаються звести роль кредитних грошей до простих рахункових одиниць. Сучасн кредитн грошi не тальки не в меншiй мiрi е грiшми, нiж золот! Навпаки, кредитна грошова система е ще бшьш розвиненою й досконалою, шж золо-то-грошова система.
Нин в усьому свiтi пануе кредитна грошова система i про обiг повнощнних золотих монет чи золо-тих злившв не може бути мови. 95% грошово! маси представлено плапжними зобов 'язаннями та документами, виписаними кредитними установами чеками, депозитними сертифiкатами, розпорядженнями сто-совно зняття вкладiв тощо. Усi цi плапжш зобов'я-зання е кредитними гршми, як i банкноти центрального банкку, як е векселями, борговими зобов'язаннями держави. Борговi зобов'язання комерцшних банков такого статусу не мають.
Помилковим е твердження стосовно того, що борговi платiжнi зобов'язання шдприемств е кредитними грошима, як мають специфiчну суспiльну яюсть — безпосередньо обмiнюватися на будь-який товар iнший товар [8, с. 8].
Для того, що борговi зобов'язання шдприемств набули властивостей кредитних грошей, вони повинн бути перетвореш на зобов'язання банку перед шдприе-мствами.
Чимало укра!нських економiстiв ще й доа в умо-вах електронних грошей, панування високоорганiзо -ванно! кредитно! грошово! системи, з широко розви-
неною мережею банков, страхових компанiй, потуж-ною ринковою iнфраструктурою гiрко тужать за золо-томонетним обiгом, продовжують вихваляти його переваги, акцентуючи при цьому особливу увагу на вла-стивш йому стабiльностi й надiйностi.
З погляду теорi! грошей, сформовано! в Х1Х столiттi, що вiдображала закономiрностi золотомонет-ного обiгу, намагаються ощнити зовсiм iншi явища й процеси, зокрема обгрунтувати так звану внутршню вартють досконало!, еластично!, кредитно! грошово! системи з !! незаперечними перевагами над поперед-шми системами. Зокрема, кредитнi грош^ що не мають вну^шньо! вартосп, позбавляються такого ютот-ного недолiку обiгу золотих монет, яш мали внутрш-ню вартiсть, як втрати вiд крадiжок, значних транспортних видатив та iн.
Шд час iсторичного розвитку грошовi ввдноси-ни зазнавали значних змiн, що справляли найсильш-ший вплив на ва економiчнi процеси. Рiзнорiднiсть цих процеав, багатограннiсть !хнього проявлення були й залишаються могутнiм живильним грунтом для ввдмшностей у теоретичних поглядах на суть i роль грошей, отже, i на тривалi роки дискусп на щ теми.
Грошi створюють цивiлiзацi!, i вони справляють вирiшальний вплив не тальки на ввдмшносп власти-вих рiзним етапам розвитку людства грошових систем, а й на погляди на них.
Упродовж багатьох десятилiть з часу оформлен-ня у XVIII столiттi грошово! теорп в самоспйну галузь наукових знань i включно до початку XX стотття, коли ще продовжували домiнувати погляди класично! шко -ли в буржуазнш полiтичнiй економщ, аналiз грошей зосередився на двох групах проблем, яш, як два по-люси магнiту, концентрували навколо себе й шдпоряд-ковували ва iншi аспекти теорi!. Це, по-перше, питання походження й суп грошей ^ по-друге, питання щодо формування вартост (згодом — кушвельно! сили) грошово! одинищ. Друга група питань зв'язувалася з ви-вченням впливу грошей в економiчнiй система Й. Шум-петер писав в «1сторп економiчного аналiзу» про перь од юнця XIX i початку XX столптя, що центральною й практично единою проблемою теори грошей була мшо-ва вартють, чи кушвельна сила грошей.
Грошова система каттатзму пройшла тривалий шлях розвитку вщ товарних грошей до паперових грошей i кредитних знарядь обку й появи електронних грошей.
Участь металу у виконаннi грошових функцш, що здавалася теоретикам i практикам XIX столгття од-нiею з найбшьш важливих i стiйких рис грошового об^, виявилася тальки на дш iсторичним етапом, ланкою в переходi до бiльш високих i складних форм органiзацi! грошово! системи.
Грошi походять з товару, як i людина шшла вiд мавпи. Але це не означае, що кожного 1вана, Петра, Грицька привела на cbît мавпа. Те ж саме з гршми. Колись це було так, а тепер iнша ситуацiя. Економiсти ж, намагаючись довести золоту, металеву, товарну природу сучасних кредитних грошей, це насправдi роблять, видумуючи при цьому рiзнi штучнi, нежиттевi способи свого обгрунтування.
Наука стосовно грошей пройшла тривалий i складний шлях розвитку ввд перших гешальних здо-гадок Аристотеля до сучасних електронних грошей i моделей грошового обку, що використовують складний математичний апарат.
У надрах металево! системи визрiвали якюно новi плапжш методи й форми об^, що базувалися на кредит! й тюно пов'язаш з кругообiгом кашталу. Розви-ток кредитних грошей i безготгвкових розрахунюв зу-мовили ломку сформовано! ще в докашталютичну епо-ху форми грошово! емiсiï i розрахунюв.
Другим елементом шдриву металiчноï системи був прискорений у другiй половин Х1Х столiття роз-виток капiталiстичного кредиту на базi бурхливого розвиткку виробництва й обiгу. Кредит стае все важ-ливiшим елементом господарського обороту, що за-мщав i витюняв металевi грошi. Поширення практики безготгвкових розрахунюв, створення потужних цент-ральних банков, яю зосередили важливi емгайш й кон-трольно-регулювальш функцiï, покриття всiеï територiï краши мережею банювських установ, на рахунках яких тдприемства зберiгають сво1' кошти й стосовно яких банювсью установи стають боржниками, здiйснення розрахунюв мiж тдприемствами безготгвковим шляхом, тобто за допомогою зняття грошей з рахунку одного тдприемства й перерахування на рахунок другого, — усе це призвело до корiнних змiн в оргаш-зацл грошово1' системи.
Унаслвдок цих разючих змiн у сферi виробництва й обмiну економюти Заходу звшьнилися вiд багать-ох догматов класично1' школи полiтекономiï, яю для нових умов виявилися непридатними, i перестали об-межувати теорiю грошей поясненням 1'хньо1' вартостi. Грошову теорiю вони стали будувати з урахуванням найновших наукових досягнень, доробку кибернетики й шформатики, а також теори самооргашзацл та iн. Грошову теорто значно розширено за рахунок уае1' агрегатно1' економiчноï теори.
Працi стосовно грошей тепер перехрещуються з iншими спецiальними галузями, особливо зi сферою мГжшродних валютних вГдносин, теорiею визначення рiвня доходу i зайнятосп, теорiею промислових циклiв, фiскальною полiтикою, теорiею розподiлу та iн.
Водночас радянсью економiсти на 74 роки вза-галi були iзольованi вiд зовшшнього свiту й дослiджень
механiзмiв ринковоï економiки. 1хня увага була зосе-реджена на обгрунтуваннi важелiв адмiнiстративноï системи i господарського волюнтаризму.
Вiд цiеï радянськоï спадщини доа не позбулись украшсью економiсти.
Дискуая з приводу внутрiшньоï вартостi грошей набула особливоï гостроти у зв'язку з появою зовсiм безтшесних кредитних грошей — електронних. Тут навгть ввдпала потреба в паперовому носи грошовоï iнформацiï.
Електронш грошi е новою, найдосконалшою формою грошей. Оскшьки грошi бувають готiвковi й без-готiвковi, то ïхня електронна форма може бути вщобра-женням моделi або готiвкових грошей (електронш га-манщ, якими називаються картки з мшропроцесором, чи аношмш платежi через 1нтернет), або безгот1вкових.
1стотний вплив на функцiонування грошей i здшснення грошових операцiй справив 1нтернет, ви-никнення якого дозволило об'еднати мiж собою ком-п'ютерн мережi всього свiту, забезпечити доступ до здшснюваних комерщйних операцiй i оптишзувати "х. 1нтернет стае глобальним середовищем для розвитку електронних розрахунюв.
При розгляд особливостей функцюнування електронних грошей науковщ дшшли висновку, що «Електронш грошi — це ii самi грошi, але на iншому носiï шформаци» (Мир карточек. — 1999. — .№ 10. — С. 5).
Ведомо, що грошова шформащя може фшсува-тися будь-яким способом на будь-якому носи для за-безпечення обiгу грошей.
Ноаями грошовоï iнформацiï виступали шйрГзно-манiтнiшi речi, починаючи вiд каменю, худоби, металiв (золота i срiбла), а потгм паперу i заюнчуючи магштни-ми дискетами, оптичними дисками та шшими найдос-коналiшими засобами збереження iнформацiï.
Рух iнформацiï в мереж^ яка забезпечуе функцюнування кредитних, зокрема й електронних грошей, е набагато складшшим i коштовшшим, шж вiн був у попереднш мережi, яка базувалася на таких матерь альних, речових грошових ноиях, як худоба, хутро, мiдь, бронза й навгть золото. Обслуговування електронних розрахунюв потребуе складного техшчного й iнформацiйного забезпечення. Завдяки тому, що нау-ково-техшчний прогрес проник у сферу грошей, вш зумовив створення яюсно нових — електронних грошей. Електронш грош1 — це пластикова картка та ïï види, дебетна й кредитна картки, банк-емгтент кредитних карток i банк-еквайер, плапжна система, проце-сингов1 центри, комунiкативнi центри, POS-термша-ли, банкомати, PIN-код, стандарт SET тощо.
Пластикова картка — це персошфшований пла-■пжний засiб, який дае змогу осо6Г, що нею корис-туеться, здшснити безготтвкову оплату товарiв або
послуг, а також отримати готовку у вiддiленнях банков або баншвських автоматах (банкоматах).
Особливютю операцiй за картками е те, що продаж чи видавання готовки здiйснюеться шдприемства-ми торгiвлi або сервiсу, а отже, банками в «борг», тобто товари чи готовка надаються клiентам одразу, а кошти на оплату отриманих товарiв чи послуг надхо-дять на рахунки шдприемств, що здiйснили цю операцию, через деякий час, але не бшьше кшькох дшв. Особливо важлива роль у забезпеченш функцюнуван-ня електронних грошей належить процесинговому центру — цьому спещальному обчислювальному центру, який е технолопчним ядром платiжноï системи.
Розвиток i поширення електронних кредитних грошей е об'ективною закономiрнiстю розвитку гро-шовоï системи на сучасному етат, яка зумовлена НТП, широкою комп'ютеризащею суспiльства.
Складною е еволюцiя грошовоï iнформацiï. Пе-рехiд вiд каменя, металу, паперу до складноï елект-ронноï мережi з потужним i дорогим обладнанням, висококвалiфiкованими спецiалiстами, зайняв трива-лий час.
В електронних грошах грошовий перевод iснуе в електроннш формi у виглядi електричного сигналу, що передаеться електронною системою, а не в папе-ровому виглядi. Кредитними електронними грiшми е електронний перевод (певна грошова сума), а не елек-тричний струм в електроннш систем^ який е каналом передачi шформацп. Суттю електронних грошей е те, що переводиться певна грошова сума у виглядi елек-тронного грошового зобов'язання банку, а не те, що це робиться за допомогою електричного струму.
Та сума, яка переводиться, не е внутршньою вар-тютю кредитних грошей, а вона виражае чужий борг
Розкрити суть електронних грошей, поява яких е наслвдком високого рiвня розвитку науки i техшки у ХХ i ХХ1 столiттях, неможливо не тiльки за допомогою концептуальних положень примгтивно1' працi Й. Сталiна «Екожмчш проблеми соцiалiзму в СРСР» та iнших, у яких обгрунтована деспотична адшнютра-тивна диктатура, зроблена спроба зжиття одного з най-бiльших винаходiв людсько1' цивiлiзацiï — грошей, а також гнучко1', ефективно1' ринково1' системи господа-рювання, а й «Катталу» К. Маркса, у якому здшснюеться тiльки аналiз золотомонетного обiгу, що був характерний для Х1Х столгття.
Мiркувати щодо сутi кредитних грошей у 1'х су-часних досконалих формах i зокрема електронних грошей, не можна без урахування досягнень кибернетики, iнформатики, теорп систем, теорп самооргаш-зацл та iнших нових наук. Високий рiвень абстракцл змушуе вдаватись до послуг фшософп i логiки.
Особливоï уваги заслуговують досягнення шфор-
матики й кибернетики — науки стосовно оптимального управлiння. Оптимально управляти можна в тому випадку, якщо розглядати систему управлшня як шформащйну систему, у якш циркулюе iнформацiя. Ця шформащя фiксуеться в документах. А що таке документ? Це поввдомлення, зафшсоване на будь-яко -му матерiальному носi! — паперi, пластмасi, металл Усi щ речi вже були носiями грошей.
Грошова система е шформащйною системою, у якш циркулюе грошова шформащя.
Ця шформащя щодо елеронних грошей може переходити з одного грошового ноия в iнший — з електричного сигналу в готовку.
Електронш грошi слiд розглядати не iзольовано, а як елемент, один iз гвинтишв економiчно! системи, сукупност економiчних вiдносин. Цей гвинтик задая-ний у складну будiвлю i е айсбергом, що виступае на поверхнi. Вiн засввдчуе те, що електронш грошi ввдоб-ражають заховане в глибинних водах океану еконо-мiчних вiдносин.
Будучи кредитними гршми, електроннi грошi е знаком боргу, ноием боргового зобов'язання.
Для того, щоб електронш грошi були задiянi в складну систему економiчних вiдносин, велика кшькють програмiстiв затрачуе на це багато часу i зу-силь. Розгортаеться щла система шститупв ринково! економiки (ринкова шфраструктура), що забезпечуе нормальний перебiг товарно-обмшних, плат1жно-роз-рахункових та iнших операцш
З iсторi! грошей ми знаемо, що ця грошова шформащя може бути зафшсована на будь-якому матерь альному носi!.
У рiзних племен i народiв грошима слугували товари, що були головними предметами внутршньо-го чи зовнiшнього обмiнy Первiсними грошима були: худоба (у стародавшх грешв, римлян, слов'ян та ш), хутра i шкури (у Скандинави i Стародавнiй Русi), щнш раковини-каури, сiль, чай та ш З подальшим розвит-ком товарного виробництва й обмiну роль грошей перейшла до металiв, зокрема до срiбла й золота. Зго-дом но^ми грошових вiдносин стали паперовi грошi, а також кредитнi (вексел^ чеки, банкноти, безготгв-ковi грош^ що рухаються баншвськими рахунками). Ними е також електронш грош^ поява яких знаменуе безпаперову iнформатику i такий же бiзнес.
Носiем грошово! шформацп може бути не ттьки фiзичне тло (метал, пашр), а й середовище (економiчнi вiдносини).
За нерозвиненост обмiну й вiдсутностi сусшль-них iнститутiв, як свiдомо могли б як обслуговувати, так i регулювати товарообмiннi операцi!, бути не ттльки !хнiм посередником, а й гарантом (як, наприклад, те-пер це усшшно роблять банки, страховi компанi!, фак-
торинговГ контори), тшьки шший товар з такою внутр-шньою вартютю мГг бути мГрилом вартосп товару, рiвноправним еквiвалентом при обмшг
Внутршня вартють грошового товару була единим гарантом повнощнного замщення вартосп вГдчу-женого тд час обмГну майна.
Це добре розумгли представники англiйськоï кла-сичноï полiтекDномiï. Д. Икардо, зокрема, твердив: «НГщо не може бути мрою вартосп, якщо само не мае вартосп» (Рикардо Д. Соч. — Т. 5. — М., 1961. — С. 142).
I ця вимога до тодшшх грошей не була помилко-вою чи вигадкою економiстiв i державних мужГв, яю займалися регулюванням грошового обку. Вона також не була вмотивована кон'юнктурними мiркуваннями.
У тих умовах грошГ повинш були мати внутршню вартють як единий гарант ïхньоï повнощнностг Цього вимагало життя, тодшня дшсшсть. Продавець товару повинен був отримати вщ покупця повнощнну вартють, рГвнощнний еквiвалент, який замiщав би вГдчужене майно, оскшьки вш не перебував з ним у няких Гнших вiдносинах. ЗустрГвшись, перший передавав другому товар, а другий — першому грошГ — i розходились. На цьому 1хш стосунки закончились. Згасли. ТодГ не було потреби в яких би то не було шститущях, яю регу-лювали б стосунки мгж продавцем i покупцем. Тепер же в умовах панування кредитних грошових систем ця вимога до металевих грошей втрачае всякий сенс, i ïï не можна переносити на кредитн грошг
Вимоги Д. Ршардо до визначення суп грошей характерш для певного юторичного перiоду розвитку сустльства. Дати визначення грошей, характерне для вах часiв i перюдГв, неможливо. Навiть визначення сучасних найдосконалших, нематерiальних, не речо-вих грошей не тдходить до ощнки грошей перюду Д. Рiкардо. Саме завдяки сво1м фГзичним властивос-тям золото найбшьше тдГйшло у свш час для вико -нання грошових функцш
У зв'язку з переходом ввд золотогрошовоï до кредитноï грошовоï системи докоршно змГнюеться процес емюп грошей. Потреба в тшеснш плот грошей зникае i роль сввдомого людського чинника ютотно тдвищуеться.
Найбшьше суперечок у дискуси з приводу так зва-ноï внутрiшньоï вартосп кредитних грошей викликають безтшесш електронш грош^ яю рухаються мГж банкГвсь-кими установами у вигляд електричних сигналiв.
В умовах наявносп потужноï ринковоï шфра-структури, густоï мережi банювських установ, яю по-крили всю крашу i через яю тдприемства здшсню-ють уа розрахунковi операци, i яю е гарантом ïхньоï безперервносп, сама постановка питання щодо внут-рiшньоï вартостi грошей втрачае не тшьки практичну корисшсть, а й теоретичний смисл.
У передачi грошовоï iнформацiï за участю електронних грошей бере участь джерело (покупець, вед якого рухаеться грошовий перевод) i приймач (продавець продукци, отримувач грошей).
МГж ними iснуе електронний канал шформаци.
1сторГя розвитку людства тдтверджуе, що шчо-го ютотного не змГнилося в суп грошей з переходом ввд металевого (золотого) ноая грошовоï iнформацiï спочатку до паперового в паперових грошах, згодом, при кредитнш грошовш систем^ до боргового зобов'-язання банку перед клiентом, в якому останнш збе-рiгае грошГ на рахунку, з якого вш безгот^вково роз-плачуеться з партнерами через перерахування грошей з рахунку на рахунок, i, нарешт-i, до безтiлесноï шформаци в електронних грошах. Ноаем шформаци стае не тшьки фГзичне тшо, а й економГчш ввдносини.
Ставлячи питання щодо причини переростання речових ввдносин, характерних для золотомонетного обку, у безречовГ стосунки в електронних грошах, економюти випускають з поля зору ту важливу об-ставину, що електронш грошГ е кредитними гршми й юнують у формГ боргового зобов'язання банков стосовно своïх клГенпв. У цих безречових стосунках рГзко тдвищуеться роль сввдомого людського фактора в регулюванн сустльних ввдносин.
У зв'язку з тим, що в минулому людство не могло прямо регулювати сусшльш ввдносини, пов'язан з обмшом товарГв, як тепер, при розвиненш банювсьюй системГ й електронних грошах, тому воно змушене було вдаватися до використання посередшх форм — до практики уречевлення сустльних ввдносин. Люд-ство довго змушене було йти кружним шляхом, вда-ватися до використання посередницьких форм, до зре-чевлення економГчних ввдносин, тобто до вираження економГчних вГдносин за допомогою речей. Саме тому грошГ ототожнювалися з рГччю, Гз золотом.
Вираження економГчних вгдносин в ринковш еко-номщ за допомогою товару, грошей, кугавльпрода-жу було кроком уперед порГвняно з ввдносинами прямого панування людини над людиною в рабовласниць-кому чи феодальному сусшльствах.
Завдяки зречевленню економГчних вГдносин об-ективно, несвГдомо сформувався тонкий i складний економГчний мехашзм, на якому базуеться самоорга-шзащя економiчноï системи. Якщо б перед уама муд -рецями свпу поставити аналопчне завдання i заставите 1х сввдомо опрацювати таку систему економГчних вГдносин, вони б з ним не впоралися. 1сторичному розвитку людства це завдання виявилося посильним. Хоч тепер потреби в зречевленн економГчних ввдно-син не мае, але аргументи, сформульован для обгрун-тування зречевлених вГдносин, збереглися.
Економюти часто не враховують сучасноï вГрту-
алзаци сусшльства—радикально! трансформацл способу юнування Захвдно! цивiлiзацi!.
Процес вiртуалiзацi! економiки захоплюе також грош^ Вони нинi не стльки речовий замiнник товарiв, скшьки «права запозичення». Якщо грошi — права запозичення, то людина повинна пред'явити не стльки метал, пашр чи пластик, скшьки образ платоспромож-ност! Грошi персонiфiкуються, вони втрачають влас-тивост байдужо! стосовно iндивiда об'ективно! реальности. Кредитнi грошi персонiфiкованi й мщно прив'я-занi до !хнього власника. Електронний тдпис, мож-ливють анулювати втрачену кредитну картку перетво-рюють платоспроможнiсть у функщю знання !ндивь дуального паролю, а не володiння анонiмними гро-шовими знаками чи металом.
В електроннш формi грошей найповнiше прояв-ляеться така зi сторiн iнформацiйного сустльства, як його вiртуалiзацiя. Грошi кшцево втрачають свое ф!зич-не вираження — вони стають образом, моделюються спецiальними файлами в мереж! Ытернет.
Окремо взятий пiдприемець може перетворити сво! вклади в банку в банкноти, але тшьки за умови, що переважна бшьшють вкладникiв цього робити не будуть. Одночасна вимога вах вкладiв у банках ф!зич-но неможлива, хоч юридично правомiрна. Банк навiть при виконаннi норми резерву — симулянт платоспро-можносп, тобто створюе вигляд тако! нереально! пла-тоспроможност! У нього немае в наявност грошей — речових замiнникiв товарiв. Левова частка його активiв — рiзноманiтнi права запозичення. Той факт, що на сучасн господарсью процеси справляють вплив суто символ1чш i навiть фштивш з традищйно! точки зору чинники, сввдчить про те, що грош! сьогодн не «кров» (Гобс), а «мова жестов» економши.
В!ртуальний продукт, в!ртуальна шноващя, в!ртуальна праця, в!ртуальна оргашзащя, в!ртуальш грош! допускають ! провокують прискорення еко-ном!чних трансакцш, поширення комбшаторно! ло-пки. Це призводить до того, що комп'ютерш технолог!! стають головним засобом ! середовищем еко -ном!чно! д!яльносп.
Дуже великою под!ею у сфер! фшанав е викли-кане використанням комп'ютерно-спъових технологш, виникнення електронних (цифрових) грошей. Xоч використання !хне не е повсюдним, однак !з часом при масовому використан ще! форми грошей ввдбудуться справд! революцшш змши в уах сферах грошово-фшансового обпу.
Нагадаемо, що в!ртуал!защя — це створення реального образу реального об'екта за допомогою сучас-них шформацшних технологш ! засоб!в телекомумкацш [9, с. 117].
Отже, в1ртуал1защя — це «перехвд на вищий
рiвень абстракцiï в управлiннi конкретними конф^-рацiями обчислювальноï системи» [10, с. 189].
Для того, щоб проiлюструвати, як ютотно впли-вае вiртуалiзацiя вiдносин на функщонування еконо-мiчних структур, наведемо приклад ефективноï дiяль-ност нових утворень. Так, вiртуальна корпорацiя прин-ципово новий спосiб (форма) оргашзаци бiзнесу за допомогою комп'ютерних мереж (наприклад, 1нтер-нет), коли общ обмш i торгiвля будь-якими товарами чи послугами у свiтовому масштабi здiйснюються в електронно-iнформацiйному виглядi, а стосунки мiж партнерами будуються насамперед на довiрi, без ïхнiх особистих зустрiчей, укладання юридичних угод i ввдкриття офiцiйного офiсу за конкретною географiч-ною адресою. 1дея вiртуальноï корпорацiï полягае в цiлком легальному пошуку зарубiжних партнерiв, на-лагоджени взаемозв'язшв з ними за допомогою свгто-вих електронно-iнформацiйних мереж, в основi яких лежить принцип «послуга за послугу», або ж грошi за послугу, а тсля здшснення реальних угод — отри-мання прибутку. На вiдмiну вiд традицiйноï бiзнесовоï корпорацiï вiртуальна корпорацiя не мае визначеноï кiлькостi працiвникiв (учасниюв), зафiксованоï орган-iзацiйноï структури та iнших атрибутов формальноï органiзацiï.
1нформащя — це обмiн вiдомостями мiж людьми. Електронний носiй шформацп в електронних грошах не менш надшний, шж обмiн грошовою шфор-мацiею в золотих монетах. Гарантом здiйсненоï опе-рацiï при електронних грошах не е внутрiшня вартють грошей, як це мае мюце при золотому обку, а сигнал по могутнш техшчнш мереж^ за яким стоять найдос-коналша, дорога техшка, потужи баншвсьш установи, страховi компани, всесильн державн органи (по-лiцiя, суди). Yd вони забезпечують i гарантують вико -нання грошових зобов'язань.
Банки займають ключове становище у фшансовш сферi, оскшьки вони не тшьки можуть акумулювати вiльнi засоби кредиторiв, а й самi здатн створювати депозитн грошовi засоби в процеа кредитноï дiяль-носп. Вони здшснюють розрахунково-касове обслу-говування всiх iнших учаснишв економiчного проце-су й тим самим мобiлiзують i тимчасово використо-вують !хш вiльнi засоби.
Грошова шформащя в електронних грошах тд час транспортування й обробки завжди розмiщаеться на певних ноиях — матерiальних об'ектах, призначе-них для реестрацiï iнформацiï у форм^ доступнiй не тальки людиш, а й ЕОМ.
Важлива роль у забезпеченш грошових операцш належить електроннш пошл Нацбанку, яка е транспорт-ною основою взаемодiï установ банков Украши i за-безпечуе мiжбанкiвськi розрахунки.
Будь-яка економГчна система складаеться з де-юлькох елементарних одиниць — компонентов системи. Такими елементарними сутностями можуть роз-глядатися не тшьки об'екти рiзноï природи, а й влас-тивосп, зв'язки, економчн вщносини. Кредитш грошГ, зокрема й електронш, виражають ввдносини продажу товару в кредит i утворення боргових зобов'язань, перетворення одного виду зобов'язань в Гнш — зобов'язань тдприемств перед тдприемствами в зобо-в'язання банку перед тдприемствами, яю рухаються каналами зв'язку
Для забезпечення цього процесу сформувалася цша сфера економiчноï даяльносп — торпвля грГшми, електронна комерщя, за допомогою якоï проводяться повсякденш дшовГ операцп: виставляються рахунки, оформлюються замовлення, здшснюються грошовГ перекази, виходять на сцену цифровГ грошГ, застосо-вуються електронш чеки.
Цей рух (обГг) електронних грошей е важливою складовою частиною матерГальних, енергетичних i шформащйних зв'язюв мГж частинами единоï системи, якою е народногосподарський комплекс.
ГрошГ в процеа обГгу рухаються в рГзних формах: мГри вартостей, засобу обГгу, засобу платежу, засобу нагромадження. За потреби без труднощГв одна ïхня форма перетворюеться в Гншу. Це стосуеться й електронних грошей, яю за потреби набувають шших форм...
Повсюдний тдхвд до товарно-грошового обГгу з погляду золотомонетного обГгу е чисто мехашчним. Усюди й завжди передбачаеться рух Т—Г—Т, тобто фГзична змша мюць товару i грошей. У дшсносп це не завжди бувае. На грошГ треба дивитися не як на загрубшу форму, а як на перетворену форму вартосп товару, як на рух цiеï вартосп в рГзних формах. Пвд час реалiзацiï товару за гот!вку ввдбуваеться фГзичне перемщення товару i грошей (Т—Г). Коли ж товари реалГзуються в кредит i ввдбуваеться взаемне погашен-ня борпв, це грошове буття вартосп товару е чисто вдеальним. Доторкнутися тут до реальних грошей не-можливо.
1снуе цша складна система ввдносин, яка обслу-говуе й забезпечуе щ грошовГ розрахунки в найрГзно-мангтшших формах.
Завдяки науково-техшчному прогресу з'являють-ся новГ техшчш й програмн засоби, виникають новГ тдходи до 1хнього проектування, розширюеться номенклатура надаваних тдприемствам послуг, поси-люеться правове забезпечення договГрних зобов'язань.
Зображення економГчних вГдносин у виглядГ товарно-грошового обороту як безперервного процесу перетворення товарГв у грошГ i грошей у товари, обер-тання грошей у функщях мГри вартостей, засобу обГгу, засобу нагромадження i засобу платежу шдштовхуе до
вивчення економчно! системи як цшсно-оргатзовано! фуикшонально! системи—юбернетично! системи.
Обiг грошей, зокрема й електронних, е специ-фiчною формою обмiну iнформацiею, який основоположник сучасно! кибернетики, Норберт Вiнер, назвав цементом, що скрiплюе сустльство.
I цим цементом економiчних вiдносин е грошг
Грошi — це не старточий загальний вартiсний еквiвалент, найкраще пристосований до обслугову-вання незлiченноl кiлькостi актiв обмiну в сво!х сучасних формах, дуже сильно посприяв тому, щоб на-родне господарство перетворилося в один пгантсь-кий комбiнований трест, акцiонерами якого е фшансо-во-промисловi групи i держава. Усi, без винятку, юри-дичш й фiзичнi особи, що беруть участь у виробнищта, розподш, обмiнi й споживаниi валового сусшльного продукту, е суб'ектами грошового обку.
Грошi як мiра вартосп довго були прив'язаш до золота, i навiть тепер !х помилково ототожнюють iз золотом, хоч золото з об^ зникло.
Так само, як вартють товарiв можна виразити в гривнях, доларах, евро, И можна виразити в гарбузах, опрках, буряках, капусп. I щ капустян й огiрковi грошi смiливо можна було б виразити й ощнити в гарбузо-вих i за ввдповвдними принципами обмiнювати мiж собою, якщо вони тшьки будуть визнаш сусшльством. Найпоширенiшi капустян чи огiрковi грош^ що най-частiше застосовуються, могли б стати свгтовими. Теперiшнi назви нацюнальних грошей (долари, фунти стерлiнгiв, франки, гривнi, марки) вартують не бшьше, шж згадан вище огiрковi чи гарбузовi грошi. Немае сумшву, що якби нацюнальш назви грошей замiнити на «гаманеси», «веселеси», «купонеси», то у свiтовiй практищ грошового обiгу абсолютно нчого б не змши-лося. I хiба Укра1на вже не мала цих купонесiв, чи купошв? Хiба вони мали золотий змiст? А х1ба гривня виражае щось бiльше? Перюд часу, коли фунт стерлiнгiв виражав фунт срiбла давно минув i школи бiльше не повернеться. Тод^ коли в обiгу перебували золот монети, усе це виглядало зовим по-iншому.
Електрониi грошi, яю е кредитними грiшми, не просто виражають певну грошову суму, а суму боргу — боргу банку перед сво!м ментом, а не просту суму боргу тдприемства перед тдприемством, яку покупець продукцИ зияв зi свого рахунку, або позичив у банку й перерахував продавцю. Щоб рухатись електрониою мережею борговi зобов 'язання тдприемств перед тдприемствами повинш бути перетвореш в зобов'язання банкку перед тдприемствами.
Передумовою подабних операцiй е попередне перетворення зобов'язань тдприемств перед тдприемствами в зобов'язання банку перед тдприемствами.
Певна грошова сума зобов'язання тдприемства
перед тдприемством, що оформлена векселем чи iншим борговим зобов'язанням, не може рухатись каналами електронноï пошти. Для цього треба попе-редньо перетворити зобов'язання тдприемства перед тдприемством у зобов'язання банку перед тдприемством, що здшснюеться, як ведомо, за допомогою рефшансування, факторингу чи iнших ефективних форм економiчноï комерцiйноï дiяльностi.
Електричними каналами рухаються кредитнi грошi у функцiï засобу платежу, яш виступають як зобов'язання банку перед ктентом. За цих умов грошi з рахунку одного мента зшмаються й на рахунок другого ктента зараховуються. Цi суми безготгвкових грошей завжди виступають як зобов'язання банку перед ментами.
Отже, тд час реалiзацiï товарiв за допомогою електронних грошей щ грошi несуть iнформацiю, що товар продано, вiдчужено, що утворився борг покуп-ця перед продавцем, який гаситься боргом банку перед покупцем, на рахунку якого в банку збер^аеться певна сума грошей, частина якоï зшмаеться й перера-ховуеться на рахунок продавця товару.
Пщприемець може розраховуватись не тшьки зня-тими зi свого рахунку гршми в банку, а й за рахунок позичених грошей. З борговим зобов'язанням покуп-ця його продукцл вiн звертаеться до комерцiйного банку, який тд нього в центральному банку отримуе кредит. Так створюються новi неiнфляцiйнi грошi на здоровому комерцiйному грунт! При повернент боргу новостворен грошi зникають. Отже, у процесi товаро-обмiну створюються й зникають грош! I цей процес е безперервним. Умов для iнфляцiï тут не юнуе.
Yспiшно здiйснювати розрахунки в сучасних умовах дозволяе застосування новоï iнформацiйноï технологи, основаноï на використанш засобiв зв'яз-ку, потужних комп'ютерiв.
Той час, коли iнформацiя стосовно ходу реаль зацiï товарiв передавалася тiльки за допомогою над-ходження виручки у виглядi отриманих золотих монет, минув. Сучасш техшчш засоби, широка розгалу-жена система зв'язку дозволяють тдприемствам цю шформащю отримувати миттево.
Вiд виконання операцш вручну розрахунки роз-вивалися через послвдовш етапи мехашзацл, автома-тизацп i комп'ютеризацiï до фактично (чи майже) без-людних виробництв, переходячи вiд грошей в 1х «кла-сичному» виглядi через комп'ютеризованi системи безготгвкових розрахуншв до повшстю електронноï форми грошових операцiй.
З урахуванням нинiшнiх темпiв розвитку нанотех-нологш i засобiв телекомунiкацiï вже невдовзi е видимою реальна перспектива трансформаци звичноï для нас фiлiальноï системи банку в безофiсну баншвську сис-
тему, у якш практично ва операщ! виконуватимуться без участ персоналу банку. У результат! розрахунко-во-касове й кредитно-депозитне обслуговування кор-поративних й шдивщуальних кл!енпв буде доступним у будь-який час ! в будь-яшй точц територп, охоплено! мережею !нтелектуальних баншвських автоматов чи шших пристро!в аналопчного призначення.
Це дозволить р!зко знизити затрати на навчання й оплату прац персоналу фшансово-кредитних установ за рахунок його скорочення, м!шм!зувати потреби в буд!влях ! спорудах фшансово-кредитних установ, яш в основному будуть зосереджен в головних офюах баншв ! процесингових центрах. Р!зко знизиться шльшсть зловживань з боку персоналу фшансово-кредитних установ.
Усе частше б!знес взагал! обходиться без папе-ру, вдаючись до послуг телефону. Коли е телефон, користувачу не треба даремно витрачати час на не-продуктивн по!здки з одного шнця мюта в !нший, хо-дити у свш чи чужий обчислювальний центр, вести переговори, робити замовлення, чекати свое! черги, вести довп переговори з програмютом, брати участь у вщпрацюванш програми, перев!ряти яюсть попередшх результапв, щоб пот1м отримати шнцевий результат. Вш швидко зв'яжеться з будь-якою, вшьною в даний момент, ЕОМ, за допомогою типово! програми введе в не! сво! дан! ! отримае результат. Вш може також здшсни-ти пошук у будь-якому фонд! ! скористатись будь-яки-ми даними, де б вони не збер!галися. Це ! е обчислю-вальна мережа.
Пот1м з'еднуеться обчислювальна мережа з ма-совою комумкащею. Персональн комп'ютери, як з'яв-ляться на кожному робочому мюш й увшдуть у кож-ний дм, дозволять не тшьки зв'язатися з обчислюваль-ним центром й шформацшними фондами, а й отримати потр!бш тексти з будь-яких газет, теле- ! радюпередач. Це ! е система глобально! комуткаци: ус! зв'язуються з ус!ма й шформащя «в собЬ> перетворюеться в шфор-мацю «для нас». Це початок шформащйно! ери, що в!дкривае двер! в шформацшне суспшьство.
Система глобально! комуткаци дозволяе зв'язатися з уама, хто потр!бний, ! отримувати зв!дусшь потр!бну шформацто. Адже персональний комп'ютер е ! вдома, квартирний телефон зв'язаний !з зовшшшм свгтом, сиди соб! ! працюй: коли хтось потр!бний, можна з ним зконтактуватися, переговорити, навгть провести нараду, обм!нятися шформащею... На екрат дисплея видно друковат тексти рахуншв ! договор!в, з яких можна зняти котю.
Це змша режиму ! способу життя!
Тепер телефон постшно розповщае власнику про його фшансов! справи.
Банк на диван! — через телефон надае власнику
платiжноï картки цшодобову шформащю щодо стану карткового рахунку й проведених трансакцш у виглядГ SMS-повГдомлень. Бшьшють банив уже не перший рш надае власникам банкГвських платГжних карток можливють дистанщйного контролю за сво1ми рахун-ками. КлГент, який пгдключився до послуги мобшьно-го банкингу, у режим реального часу отримуе на свш мобшьний телефон SMS-поввдомлення. Таку своерь дну телеграму, яка мГстить:
— суму операцп;
— тип операцп (зняття готовки, купГвля, термшо-ве поповнення);
— найменування термшалу, де була проведена операщя ( банкомата чи POS-термшал);
— назву точки проведення трансакцл;
— назву краши й мюта, де вона проведена;
— дату i час трансакци;
— доступний залишок коштГв на картковому рахунку.
Мобшьний бакГнг уже тепер практикують «Приват-Банк», «Райффайзен Банк Аваль», «Укрсоцбанк», «Укрпромбанк», «Надра-Банк» та ш
Певна робота проведена щодо поширення засто-сування кредитних карток, хоч вона й не завжди е ефек-тивною. На початок 2007 р. в Украшг було випущено понад 32 млн платгжних карток, для ïхнього обслуго-вування придбано близько 77 тис. одиниць термшаль-ного обладнання. Власниками пластикових карток е понад 30 млн осГб, а обороти за картками у 2006 р. перевищили 150 млрд грн. Однак 97% цих операцш— це примГтивне зняття готгвки в банкоматах.
ЖителГ НГмеччини тепер можуть ходити до мага-зингв за товарами без гаманщв та кредитних карток. На твденному заходГ краши в 150 магазинах, шкгльних "дальнях i навгть у пивних барах установили новГ ка-совГ апарати. Т сканують ввдбитки пальщв покупця й вираховують потрГбну суму з банкГвських рахункГв. Усе ввдбуваеться за лГчеш секунди.
АмериканськГ вчеш розробляють технологгю, яка дозволить клГентам вводити пГн-код у банкомат без до-помоги рук, а одним лиш поглядом. Наявна технологгя буде вщслвдковувати положення очей володаря картки, яке фокусуеться на певних цифрах на вГртуальнГй клавь атург Ця технологГчна новинка дозволить скоротити ви-падки крадГжок тн-кэдав карток. Якщо тепер тдглянути пГн-код, який вводиться, можна через плече, то Гз запро-вадженням новоï технологiï буде не так просто.
Система глобальноï комушкаци значно розширюе можливостГ бГзнесу й людськоï спГвпращ. Важливим чинником цього розширення стають пластиков! картки — носи шформаци для електронноï комерци.
Для ïï подальшого розвитку важливе значення мае удосконалення системи електронних тдпиав при укла-
даннГ комерщйних угод. Украша тут мае щкавГ розроб-ки, якГ у нас не знаходять практичного застосування.
Дев'ятнадцятирГчний студент СхГдноукрашського нацюнального унгверситету ГменГ Володимира Даля (м. Луганськ) Максим Слободянюк став володарем мгжна-родноï нагороди, яка за престижнГстю займае друге мюце тсля Нобелiвськоï преми. Вш був визнаний ВсесвГтньою органгзащею iнтелектуальноï власностГ в ЖеневГ «Кра-щим молодим винахвдникам свГту» i нагороджений спещальною золотою медаллю. Запропонована молодим украшцем система не мае аналопв у свт. ВинахГд Максима називаеться «Електронна шформацшна система укладення контрактов», простгше — це запровад-ження електронного цифрового тдпису. Наприклад, два комерсанти, якГ перебувають на ввдсташ тисячГ кгло-метрГв один вщ одного, можуть за допомогою комп'ю-тера укласти угоди i тут же 1х тдписати. Електронний пГдпис — це не вГзуальна картинка, а складна матема-тична функцГя. Вона засвГдчуеться сертифшатом i мае захист. За допомогою спещального реестру можна в будь-який момент пересвадчитися: цей пГдпис постав-лений конкретною людиною в певний час. ТакГ доку-менти мають повну юридичну силу.
Запропонована Максимом система не мае свГто-вих аналопв i, на думку мГжнародних експертГв, найбшьш досконала з ниш юнуючих.
Електронний цифровий пГдпис успГшно викори-стовуеться в деяких крашах Заходу, але на украшсь-кому ринку вш не користуеться попитом через дорож-нечу. Так, за европейською технолопею один пГдпис на рш коштуе близько 100 доларГв. А за схемою Максима — ввд 19. копГйок. Немае сумшву, що так! та-рифи защкавлять не тшьки велик! банки й корпораци, але й середнгй i малий бГзнес.
Новинка особливо щнна при укладенш зовшш-ньоекономГчних угод. Невелика помилка документов призводить до довгого оформлення на митнищ. А за цей час, до прикладу, зеленг банани вже пожовкли, вантаж стае зовам Гншим — потрГбш новГ папери. Час Где, i фГрма зазнае втрат. А за допомогою електронного тдпису можна буквально за лГчеш секунди усуну-ти помилкку i заново тдписати виправленг папери.
Для реалГзацп проекту потрГбно 37 млн грн. Однак бажаючих впровадити щнну розробку у вироб-ництво в Украшг не знайшлося.
Електроннг грошГ не т1льки економГчно, а й юри-дично е повноправним еквГвалентом реальних грошей, що Гснуе у виглядГ зашифрованоï iнформацiï в електронних платГжних системах i який можна обмшяти в будь-який момент на традицшш грошГ, тобто перетво-рити в Гншу форму (безготГвковГ грошГ в готГвкку i т. д.).
ЕлектроннГ грошГ е попередником революцГйних змГн у сфер! грошового обГгу, у результатГ яких зшдуть
зi сцени «класичш» банки i почнуть панувати вiрту-альнi банки.
З появою електронних грошей розпочалася ера безпаперового бiзнесу.
Коли порiвняти вiджилу, характерну для мину-лого, золото-грошову систему з властивою ш внутр-iшньою вартiстю грошовоï одиницi iз сучасною висо-кооргашзованою кредитною грошовою системою з наявнютю електронних грошей, для яких характерна ввдсутнють у грошей внутрiшньоï вартостi, то неваж-ко встановити разючi переваги останто".
Безперебiйнiсть i швидкють грошових розрахуншв, 1хня дешевизна i надiйнiсть при електроннш кредитнш грошовiй ^CT^i мають незаперечш переваги над попередшми грошовими системами.
При кредитних грошах, що збер^аються в без-готiвковiй формi на рахунках шдприемств у банку, чи електронних грошах, буття яких пов'язане з електрич-ною юкрою, гарантiя платежу забезпечуеться не вар-тютю шматка паперу чи електричноï iскри, а тим, що ni кредитш грошi е борговими зобов'язаннями мо-гутнiх платоспроможних баншвських установ.
Якщо б людство розв'язувало сьогоденш прак-тичш завдання з позицiй старих догм, тобто коли б домагалось того, щоб грош^ зокрема й електронш, мали внутрiшню вартiсть, воно б залишилося на рiвнi середньовiччя.
В економщ доводиться мати справу з трьома видами iнформацiï: науково-технiчною, адмшютратив-ною й шформащею, яка циркулюе каналами екожмч-ного об^ й передаеться за допомогою економiчних вiдносин, яш, як павутиння, покрили всю крашу i з'еднують виробничi, фiнансовi, посередницьш, тор-говi шдприемства й оргашзаци (державш, кооперативш й приватш) в едине цше. Цi вiдносини виражаються грiшми та iншими економiчними категорiями, у яких викристалiзована економiчна шформащя, що вщобра-жае досвiд людського спшкування.
Внутрiшня вартють грошей мала велике значення в умовах нерозвиненост обмiну й вiдсутностi роз-виненоï ринковоï iнфраструктури, насамперед баншв-ськоï системи.
Можна навести багато прикладiв з iсторiï рiзних краш, як орiентацiя на внутрiшню вартють металевих грошей дозволяла розв'язувати складш питання, по-в'язаш з регулюванням грошового обiгу.
Y XVIII столггп в Англiï рiзко постало питання щодо боротьби з псуванням срiбних монет, техноло-пя виготовлення яких була недосконалою. Бiльшiсть з них виготовлялися вручну, 1хня форма i розмiри не завжди вiдповiдали стандарту. Спокуса розбагатiти змушувала тисячi простих людей, поряд з фальшиво-монетниками, як процвгтали в таких умовах, знещ-
нювати грош!, що перебували в об!гу, обр!зуючи не-стандартш монети по краях.
У таких умовах нормальне дшове життя було неможливе. Економ!чне становище Англ!!' швидко по-пршувалося.
У ввдповвдь уряд налагодив машинне карбуван-ня монет з! сталим вмютом ср!бла. Однак нов! монети не могли витюнити з обиу стар!, осюльки кожний праг-нув розплачуватися колишшми, неповнощнними грошима. Нов! ж монети англшщ вилучали з об!гу, переплавляли в злитки ! вивозили за кордон. У цих умовах для порятунку кра!ни треба було швидко зам!нити одразу всю грошову гот!вку, що перебувала в об!гу.
Спочатку хотели провести реформу за рахунок громадян. У цьому випадку обмш старих монет на нов! мав ввдбуватися за вагою, тобто за реальною вар-тютю зданого ср!бла. Однак реформаторам було ясно, що такий обмш розорить велику кшькють людей, бо на руки людина одержить суму, набагато меншу за той номшал, що був у не! колись, а величини борпв ! податшв залишаться незм!нними. У виграш! ввд об-м!ну за вагою виявилися б тальки велик! кредитори (особливо банки) ! державш чиновники, яш одержу-ють фшсовану винагороду.
Iсаак Ньютон, який працював директором монетного двору Англ!!, добився ухвалення ршення щодо обм!ну грошей за номшалом. Вш напол!г на тому, щоб оплату такого обм!ну взяла на себе держава, яка фак-тично й довела кра!ну до кризи.
Зазнавши в!дчутних втрат на початку реформи, уже через юлька рошв скарбниця, збираючи податки з! зростаючого товарооб!гу, змогла не тальки ввдшко -дувати ц втрати, а й одержати великий дохвд.
Грош! е перетвореною формою вартосп товару. Сусшльним процесом, ретортою, що перетворюе р!зш товари в грош! е ринок, який згодом щ грош! перетворюе в товари. I так безперервно.
У грошах викристал!зований, зафшсований досввд економ!чних ввдносин. Ус! екожмчш категори е згустками цих економ!чних ввдносин. З допомогою грошей ввдбуваеться безл!ч р!зномаштних економ!ч-них перетворень ! налагодження численних зв'язк1в.
У самих грошах, !хнш кушвельнш здатносп зако -дована величезна кшькють шформаци, що вщображае економ!чш ввдносини, як1 в них викристал!зувались.
Те, що люди користуються гривнею, означае, що вони !! не тальки визнають, а й створили. Вона не впала з неба, !! не знайшли готовою.
Питання стосовно мехашзм!в кодування шформаци всеб!чно висвгтив Шенон.
У людськш практичн1й д!яльносп широко вико -ристовуеться кодування, шифрування, застосовують-ся символи.
Коли б не було грошей, неведомою була б 1хня кутвельна здатнгсть (вартють). Кожного разу тд час обмГну товарГв доводилось би заново встановлювати вГдносини не тшьки щодо кшькост! виручених грошей (як тепер це робиться), а й з приводу щнносп (вар-тостГ) самого отримуваного еквГваленту.
Завдяки наявностг тiеï чи iншоï грошовоï одинищ при кожному акт! кутвльпродажу не доводиться заново створювати грошовоï системи, а виходять з ïï наявностГ. I це полегшуе людсьш стосунки.
Пвд час укладання договорГв товарообмГну керу-ються тим, що вже юнуе грошова система, що е грив-ня, яка мае певну кутвельну здатнГсть, що е впев-ненГсть у тому, що продаж товару тдприемцем не зав-дасть йому збитшв i вартГсть реалiзованоï продукцiï буде збережена у формГ отриманого еквГвалента. Без гривнГ, без органГзаци грошово-кредитноï системи це було б неможливим. За вГдсутностГ всього цього пГд час гiперiнфляцiï купоно-карбованець виявився нездат-ним забезпечити надшнють товарообмГнних операщй i повсюдно запроваджувався бартер.
Процес кодування економГчних ввдносин в еко -номГчних категорГях багатогранний, i вГн не завершуеть-ся виникненням грошей i формуванням грошово-кре-дитноï системи краши.
Поруч з грошовим обГгом юнуе багато шших економГчних процесГв, як грунтуються на ньому, на сформованГй грошово-кредитнГй системГ.
На грошах базуеться узагальнююча ощнка вироб-леноï продукци. З ïхньою допомогою визначаеться вар-тГсна ощнка продукцiï, вираховуеться валова продук-цГя. Без них не можна було б в единому показнику виразити величезну кшькють рГзноманпних товарГв (лттаив, черевиков, авторучок, голок, м'яса, яець тощо).
Жоден тдприемець не може вести бГзнесу, не знаючи шнцевих результатГв своеï дГяльностГ й того, чи окупляться затрати на виробництво, чи буде вГднов-лена вартГсть машин, обладнання, чи повернуться затрати на кутвлю сировини, на оплату пращ i яким буде юнцевий результат (прибуток) його дГяльностГ.
Визначення в грошовш формГ валовоï продукцiï — це тонкий мехашзм економГчних вГдносин, а не штучний рахунковий захвд, що застосовуеться тГльки для лчби.
Валова продукцГя — це не простий статистичний показник, а важливий критерГй оцГнки дГяльностГ тдприемств, ефективностГ ïхнього функцГонування, що враховуеться тд час оподаткування, страхування, за-безпечення важливих вГдтворювальних процесГв, за-мщення вартостГ реалiзованоï продукцiï, амортизацiï основних фонда, вартостГ сировини i матерГалГв, затрат на зарплату тощо.
Уся промислова й сГльськогосподарська продукцГя повинна бути закодована единим для всiеï краши
десятирозрядним цифровим шрифтом, який е однГею з основних поширених систем числення з основою 10. Будь-яке число в нГй можна представити за допомогою десяти символГв-цифр: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Причому цим цифрам надаеться рГзного значення, залежно вГд мГсця знаходження (позици).
ГрошГ тут використовуються у функцiï мГри (унГ-фГкатора).
ЛГчба, рахунок — це цифрова мова. За ïï допомогою лГтаки, барани, дитячГ Гграшки перетворюють-ся в сухГ, простГ цифри, позбавленГ будь-якого змюту ЦГ цифри легко сумуються, ввдшмаються, дГляться, множаться. У щй лГчбГ вГдображений великий досвГд людськоï цившзаци.
Визначення валовоï продукцiï — не просто забава, не штучний, не сумюний з реальним життям, з дГйсними економГчними процесами захвд, що пов'я-заний виключно з облшом i статистикою, як це ГнодГ помилково твердять економГсти, а сфера тонких, дшсних, реальних економГчних процесГв, на яких базуеться цша система економГчних вГдносин.
МГй пвдхвд не мае нчого спшьного з номшалютич-ною теорГею грошей, представники якоï не бачать, що вартГсть грошам надае не держава, а економГчнГ вГдносини, об'ективний процес обмГну, що ïх освячуе, запе-речуючи принципове положення стосовно грошей як перетвореноï' форми вартостГ товару, i зосереджують ува-гу на правовш, юридичнГй сторон оформлення грошо-воï системи. У зародковГй формГ таю погляди виникли давно. Ще в середн вГки псування монет виправдовува-лося тим, що грошГ — умовний знак, створений державою. Основи ж номшалГзму, як концепци, були закла-денГ у XVIII столГттГ в Англiï' фшософом Дж. БерклГ (1635—1753) i екэномютом Дж. Стюартом (1712—1780). ВнутрГшня вартГсть грошей для них не мала значення, оскГльки в останшх бачили тГльки рахункову одиницю, умовний знак, свого роду вдеальний масштаб з рГвними подГлами, що служить засобом встановлення пропорцiï' товарного обмГну. ЦГ погляди спиралися на факт обГгу неповнощнних грошей, також на надання в теори винят-кового значення функци засобу обГгу.
Розширення масштабГв використання паперових грошей сприяло поширенню номшалютичних кон-цепцш Свого часу велику популярнГсть набули зокрема погляди Г. Кнаппа, опублГкованГ в 1905 р. у книжщ «Державна теорГя грошей». Тут грошГ виступають як умовнГ одинищ, що володГють певною щннГстю, яка забезпечуеться правовими нормами, що регулюють ïï використання.
Держава своею владою вводить в обГг грошовГ одинищ, дае 1м найменування, визначае номГнал. Г. Кнапп знГмае проблему внутрiшньоï вартостГ грошей i замГнюе ïï кутвельною спроможнГстю, Гнакше
кажучи, тим, яку кшьшсть товарiв можна купити за грошову одиницю. Паперовi грошi в його трактовцi виступають як «хартальний» (установлений хартгею, законом) плапжний засiб. Пiзнiше на хартальну природу грошей вказував Дж. Кейнс.
Крiм правовоï iнтерпретацiï номiналiзму iснуе i його економiчний варiант, згiдно з яким цiннiсть умов-них рахункових знаков виводиться з 1хнього функщо-нування в товарному обмш.
Хто i як надае кредитним грошам економiчну силу, а отже, й вартють? Не держава, а реальний еко -номiчний процес-обмш, реальн економiчнi ввдноси-ни. Держава ж за допомогою правових норм, закошв надае 1м юридичноï форми. Це ж стосуеться й паперо-вих грошей, як е не простим випущеним державою шматочком паперу, а освяченим ринком, економiчни-ми вiдносинами загадковим феноменом.
Л^ература
1. Сенченко М. Доларовий лохотрон / М. Сен-ченко // Персонал плюс. — 2007. — 5—11 верес. —
С. 11. 2. Злобин И. Д. О природе денег в современном капитализме / И. Д. Злобин, И. И. Конник // Деньги и кредит. — 1993. — № 7. — С. 44. 3. Атлас З. В. Проблемы золота и инфляции в условиях современного капитализма / З. В. Атлас, М. С. Атлас, В. С. Ге -ращенко, А. Н. Красавина // Деньги и кредит. — 1975. — № 3. — С. 75—82. 4. Крилов В. Теория денег /
B. Кирилов // Рос. эконом. журн. — 1995. — № 1. —
C. 86—87. 5. Макконелл К. Экономикс / К. Макко -нелл, С. Брю. — М. : Республика, 1992. — С. 271. 6. Федоров Б. Г. Современные валютно-кредитные рынки / Б. Г. Федоров. — М. : Финансы и кредит, 1990. — С. 3. 7. Шаров А. Н. Эволюция денег при капитализме / А. Н. Шаров. — М. : Финансы и статистика, 1990. — С. 48. 8. Економжа й управлшня. — 1999. — № 2(3). — С. 8. 9. Мочерний С. В. Економ-!чний енциклопедичний словник / С. В. Мочерний, Я. С. Ларша та ш. — Т. 1. — Льв!в : Свгт, 2005. — С. 117. 10. Великий тлумачний словник сучасно! ук-ра!нсько! мови / тд ред. В. Т. Бусела. — К. : !ртнь, 2007. — С. 189.
