CC BY
19
Висновки та перспективи подальших досл1джень
Пiд час формування та впровадження лопстично! концепци шнова-цiйного розвитку шдприемства iстотне значення вщграють стосунки i3 пос-тачальниками та споживачами, внаслiдок чого може вщбуватися постiйний обмiн шформащею та створення партнерських вщносин. Пщприемство також може тюно спiвпрацювати i3 зовшшшми дослiдницькими центрами. Сво! ще! шдприемство може генерувати самостiйно, пiдтримуючи i3 зовнiшнiми суб'ектами перiодичнi контакти.
На нашу думку, для укра1нських шдприемств найоптимальнiшою буде модифiкацiйна концепцiя впровадження шновацш, оскiльки вона зор1ентова-на на ютотш перетворення системи розробки та впровадження лопстичних рiшень шновацшного характеру. Застосування ще! концепци допоможе шд-приемству розвивати свiй шновацшний потенцiал за рахунок прийняття ефективних ршень логiстичного характеру.
Викладенi вище засади ми плануемо використовувати в подальшш на-уковiй роботi, яка частково зорiентована на вивчення шновацшного потенщ-алу вiтчизняних пiдприемств.
Лггература
1. Бажал Ю.М. Економ1чна теор1я технолопчних змш: Навч. поаб. - К.: Заповгг, 1996. - 238 с.
2. Гончарова Н.П., Перерва П.Г. и др. Маркетинг инновационного процесса: Учебн. пособ. - К.: Либвдь, 1998. - 267 с.
3. 1лляшенко С.М. Управлшня шновацшним розвитком: проблеми, концепци, методи: Навч. поаб. - Суми: ВТД "Ушверситетська книга", 2003. - 278 с.
4. Фатхудинов Р. А. Инновационный менеджмент: Учебн. для вузов. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1998. - 600 с.
5. Черваньов Д.М., Рейкова Л.1. Менеджмент шновацшно-швестицшного розвитку пщприемств Укра1ни. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 514 с.
6. Чухрай Н.1., Патора Р. 1нноваци та лопстика товар1в: Монограф1я. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська пол^ехшка", 2001. - 264 с.
7. Новжова 1.В., Т1льний G.O. Проблеми розвитку шновацшно! д1яльност1 в Укра!'ш// Стратегия економ1чного розвитку Укра1ни: Наук. зб. - К.: КНЕУ. - 2000, вип. 2-3. - С. 159-173.
8. Новиков Д.Т., Голосков В.Н. Логистика и маркетинг в экономике России переходного периода// Маркетинг в России и за рубежом. - 1998, № 2 (5). - С. 15-24.
9. Алексеев 1.В. Моделювання шновацшного розвитку шдприемства на стади науково-техшчно! тдготовки виробництва: 1нноваци: проблеми науки i практики: Монограф1я. - Х. ВД "1НЖЕК", 2006 р. - 336 с.
10. Чухрай Н.1., Формування шновацшного потенщалу пiдприемства: маркетингове та логютичне забезпечення: Монографiя. - Львiв: Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", 2002. -316 с.
УДК 336.73 + 332.122 Доц. О.П. Павлишин, канд. екон. наук -
Львiвський тститут 6анмвсько1 справи Умверситету 6анмвсько'( справи НБУ
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА ПРИРОДА ТА ФУНКЦ11 КРЕДИТУ У ГОСПОДАРСЬК1Й СИСТЕМ1 РЕГ1ОНАЛЬНОГО Р1ВНЯ
Проаналiзовано кредит як соцiально-економiчну категорiю, що виконуе в сус-пiльствi широке коло економiчних та соцiальних функцiй. Звернуто увагу на управ-
лiнськiй функцп кредиту, що забезпечуе йому важливе мiсце в системi господарсько-го управлшня на bcíx його рГвнях, зокрема i на регiональному.
Ключов1 слова: кредит, кредитна система, управлшня, фiнансовi ресурси.
Assoc. prof. O.P. Pavlyshyn - L 'viv bank institute of NBU
Social-economy essence and functions of credit in economy system of region level
Credit is analysed as social-economy category that execute in society great range of social and economic functions. The attention accented to management credit function, that provide it important meaning in management economic system of all levels, particularly in region level.
Keywords: credit, credit system, management, financial resources.
Постановка проблеми. Виршення проблем фшансового забезпечення стабшьного та поступового розвитку економ1ки Укра!ни та !! регюшв нале-жить до прюритетних завдань економ1чно! полггики держави. В умовах свгш-во! економ1чно! кризи та нестабшьност1 економ1чно! ситуаци всередиш кра!ни, що у багатьох випадках супроводжуеться недостатшм та не завжди ефектив-ним використанням бюджетних ресурЫв на мюцях, актуал1зуються питання диверсифшаци механ1зм1в фшансування розвитку регюшв. З цих позицш, до-цшьним е дослщження кредитного мехашзму як додаткового до бюджетного шструменту реал1зацИ державно! регюнально! полггики та вщповщно сощаль-но-економ1чних функцш кредиту у господарськш систем1 регюнального р1вня.
Аналiз останнiх дослiджень. Необхщшсть i сутшсть кредиту неодноразово ставали предметом вивчення багатьох учених. Однак системш досль дження кредитного мехашзму, його рол1 в економ1чному житл суспшьства започатковано у XVIII ст. у працях А. Смгта, Д. Ржардо, А. Тюрго, Дж. Мш-ля. Надал1 !х розвивали К. Маркс, Й. Шумпетер, А. Маршалл, А. Шгу, I. Фь шер та шшь Значний доробок у теорда грошово-кредитного регулювання на-лежить M.I. Туган-Барановському, Дж. М. Кейнсу, М. Фрщману та шшим. Серед в1тчизняних учених, як на сучасному еташ займаються економ1чними дослщженнями впливу кредиту та кредитних вщносин на розвиток економь ки, особливо! уваги заслуговують пращ О.Д. Василика, А.С. Гальчинського, А.М. Герасимовича, I.C. Гуцала, О.В. Дзюблюка, Б.С. ЬаЫва, О.Т. ввтуха, Л.Л. Кот, В.Д. Лагутша, I.М. Лазепка, B.I. Мщенка, А.М. Мороза, Ю.А. По-тшка, М.Ф. Пуховкшо!, М.I. Савлука, В.Т. Сусщенка та шших.
Проте на сучасному еташ немае робгт комплексного дослщження сощ-ально-економ1чних функцш кредиту у господарськш систем1 регюнального р1в-ня та механ1зм1в впливу кредиту на розвиток економ1чних процешв у регюнах.
Мета. Дослщження соц1ально-економ1чних функцш кредиту в забез-печенш ефективного розвитку нащонально! економжи та !! окремих регюшв.
Виклад основного матерiалу. Кредит - одна з найскладшших еконо-м1чних категорш, а тому в економ1чнш теорп ще й дос тривають дискусп вчених-економ1ст1в навколо питань, пов'язаних з сутшстю та функщями кредиту в економщь "Функцп кредиту викликають стшьки нерозумшь i таку плутанину понять, як жодне з шших понять полггачно! економп" [1, с. 261]. Шдтвердженням цiе! тези слугуе аналiз вГтчизняно! економiчно! лiтеpатуpи з
вказано! проблематики, що 3acBifl4ye неоднозначне висвiтлення сут та функцш кредиту в економщ та сусшльсга в цiлому.
Так, зокрема, неоднозначне трактування спричиняе саме походження термша "кредит". Однi вчеш вважають, що термiн "кредит" походить вщ ла-тинського слова "creditum", що означае позичка, борг, iншi - вiд латинського слова "credere" - довiряти. Прихильники першого трактування ототожнюють кредит з позичкою та рухом позичкового кашталу. На 1'хнш погляд, "кредит слiд трактувати як форму руху позичкового кашталу, що носить юторичний характер i обумовлений певними потребами суспшьствами" [2, с. 7]. Прихильники другого тдходу тд поняттям кредит розумiють "довiру, якою ко-ристуеться особа, що взяла на себе зобов'язання майбутнього платежу, зi сто-рони особи, що мае право на цей пла^ж, - тобто довiра, яку позичальник на-дае боржнику" [3, с. 5]. Серед украшських вчених на важливост чинника до-вiри у кредитних вiдносинах наголошують А. Гальчинський, М. Савлук та ш-шi. Так, зокрема, А. Гальчинський зазначае, що "кредит мае розглядатися як побудований на довiрi специфiчний тип економiчних вiдносин" [4, с. 184]. На думку М. Савлука, чинник довiри е одним iз визначальних чинникiв функщ-онування кредитних вщносин та розвитку нащонально! економжи. У цьому зв'язку вчений зазначае, що "банювська система будуеться на двох стовпах -це надшна економжа й абсолютна довiра населення до банюв ... виграш вщ довiри мають не тiльки банки i навiть не стiльки банки, скшьки економiка в цiлому i передусiм 11 реальний сектор" [5, с. 6].
Таким чином, М. Савлук шдкреслюе не лише важливють чинника до-вiри у кредитних вщносинах, а передусiм важливе народногосподарське зна-чення кредиту. З щею думкою погоджуються практично усi сучасш еконо-мiсти, вiдзначаючи продуктивну роль кредиту в економщь "Суспiльство защ-кавлене, - пишуть М.М. Александрова та С.О. Маслова, - по-перше, в тому, щоб уникнути марного нагромадження грошей в скарбах; по-друге, в тому, щоб економжа розвивалась безперервно в розширених масштабах" [7, с. 200].
Водночас, у сучаснш економiчнiй лiтературi з'являються публжаци, у яких втизняш вченi видiляють не лише економiчну, але й сощальну природу кредитних вiдносин. Так, зокрема, О. Свтух зазначае, що кредит "як економiч-не i загальнонаукове поняття е обмеженою кориснiстю (вартютю), яка на-даеться тим, хто 11 потребуе на зворотно-зростаючих умовах" [6, с. 45]. Поряд з тим, основний принцип кредитування, яким, на думку вченого, е принцип "довiра-вiдповiдальнiсть" сощальний за своею природою i залежить вiд при-родних факторiв (вродженi якостi людини, природш умови 11 проживання, на-явшсть природних благ у кра1ш тощо), духовного i громадянського вихован-ня. При цьому, зазначае вчений, "категори духовност^ моральностi е основою для формування довiрчо-вiдповiдальних вiдносин не лише в шмЧ, а й в усьому суспiльствi, в науцi, полггищ, економiцi" [6, с. 46]. Вщтак О. ввтух дiйшов висновку, що кредит е загальнолюдською i мiжнауковою категорiею, що потребуе застосування мiждисциплiнарного шдходу до його дослщження.
Складнiсть i багатограннiсть соцiально-економiчноl природи кредиту найповшше проявляеться у його функщях. Причому, питання функцiй кредиту викликае не менше дискусш, ашж визначення сутi кредиту.
Анал1з економ1чно1 л1тератури з1 вказано1 проблематики св1дчить, що найменше розходжень думок вчених спостер1гаеться щодо виконання кредитом перерозподшьчо! функци. Ця функщя кредиту полягае в тому, що матерь альш та грошов1 ресурси, як були вже розподшеш 1 передан у власшсть еко-ном1чним суб'ектам завдяки кредиту перерозподшяються 1 спрямовуються у тимчасове користування шшим суб'ектам. Такий перерозподш за допомогою кредиту мае продуктивний характер, оскшьки "перерозподшена вартють включаеться в господарський общ позичальника. Ця особливщть зумовлена такою рисою кредиту як поворотшсть. Для того, щоб мати змогу повернути позичеш ресурси своечасно { з оплатою позичкового вщсотка, позичальник мае використати отримаш кошти ефективно, вкласти 1х у вщтворювальний процес зростання вартостГ [8, с. 108]. Тобто, розвиток перерозподшьчо! функци мае ключове значення для шдвищення рол1 кредиту в забезпеченш роз-ширеного вщтворення та забезпечення економ1чного зростання в УкраАт.
Ще одшею широко визнаною функщею кредиту е замщення гот1вко-вих грошей кредитними. Розглядаючи цю функщю кредиту Г.1. Кравцова вщ-значае, що розмщуючи грош1 в банку, кл1ент тим самим вступае з ним у кредиты вщносини та створюе умови для замши гот1вкових грошей в оборов кредитними операщями у вигляд1 запис1в за банювськими рахунками. Звщси стае можливим надання позики у безгот1вковш форм1 { розвитку безгот1вко-вих розрахунюв, котр1 по сво!й суп е кредитними операщями, оскшьки тер-мши вщвантаження продукцп { 11 оплати, як правило, не збщаються [8, с. 111]. У цьому зв'язку М.1. Савлук вщзначае, що функщя кредиту, що реаль зуеться у грошовш сфер1, полягае в тому, що кредит забезпечуе найкращд пе-редумови для ефективного регулювання обороту грошей в штересах повного задоволення потреб економши в плат1жних засобах { шдтримання достатньо! для економ1чного розвитку стабшьносл грошей [9, с. 400].
Кр1м вказаних вище функцш, А. Гальчинський видшяе ще так функци кредиту:
• функщя каттал1заци в1льних грошових доход1в, що полягае в нагромаджент позичкового катталу за рахунок реальних збережень ф1зичних 1 юридичних ос1б та вилучент цих реальних грошових ресурс1в з1 стану тимчасово! бездь яльностц
• функця грошового обслуговування обку катталу в процес1 його вщтворен-ня передбачае, що завдяки кредитному мехатзму здшснюеться нагрома-дження тимчасово незад1яних каттал1в та иере1нвестування !х у структури, що вщчувають нестачу катталу;
• функця пришвидшення концентраци та централ1заци катталу через вико-ристання акцш та обл1гацш корпоративно! форми власност!, як1й нит належать провщт позици в економ1чнш систем1 сустльства;
• функщя кредиту як шструменту макроеконом1чного регулювання госпо-дарських процес1в, що ввдображае антицикл1чне регулювання ринково! еко-ном1ки, 11 структурну корекцш, дефлящйну полггику, кредитування зов-тшньо1 торпвл1 та вщповвдне регулювання платежного балансу [4, с. 191].
Видшеш вище функци кредиту ус по свош сут е його економ1чними функщями. Однак, кредит як сощально-економ1чна категор1я виконуе на су-часному еташ { сощальш функци. У цьому зв'язку О. Свтух видшяе штегра-
цiйно-формiвну функцiю кредиту, вказуючи, що "чим розвиненiше фшансове кредитування, тим розгалуженiшi взаемозв'язки мiж членами суспiльства, тим бiльшою мiрою воно е единим i монолггаим" [6, с. 48].
Серед сощальних функцiй кредиту О. ввтух видшяе функцiю взаемо-допомоги. II природа грунтуеться на принципi використання вартост^ суть якого полягае в бажанш i прагненнi людини надавати блага шшим. Учений зауважуе, що це надання мае здшснюватись на ринкових умовах з урахуван-ням дп закону еквiвалентностi грошей, що i забезпечуе зростання багатства усiх учасниюв кредитного процесу [6, с. 48].
Насамкшець О. ввтух видiляе духовну функцш кредиту. У цьому зв'язку вчений зазначае, що формування норм довiрчо-вiдповiдальних вщно-син у суспшьствах iз перехiдною економiкою - надзвичайно актуальна i життево важлива для них справа. Нею мають займатися не лише пол^ики й економюти, а й педагоги, просвiтителi ^ звичайно, вченi [6, с. 48].
Виконаний аналiз функцiй кредиту засвщчив, що фактично в широкому розумшт усi економiчнi функцп кредиту зводяться до ефективного та результативного використання фшансових ресурсiв, а сощальт функцп - до досягнення едност в суспiльствi, взаемодопомоги, тобто певних оргашза-цiйних цiлей. Якщо уважно придивитись до цих функцш, то можна помгтити, що вони е дуже близькими до функцш управлшня (менеджменту). Адже, як зазначають автори "Основ менеджменту", "менеджмент - це сукупшсть функцш, спрямованих на ефективне та результативне використання ресурЫв для досягнення певних оргашзацшних цшей" [10, с. 4]. Звщси можемо стверджу-вати про виконання кредитом ще одше!, управлшсько! функцп, що стимулюе ефективне та рацюнальне використання ресурсiв на основi оргашзованих до-вiрчо-вiдповiдальних вiдносин. Це забезпечуе економiчне зростання та сощ-альну стабiльнiсть у суспiльствi.
Виконання кредитом управлшсько! функцп забезпечуе йому важливе мiсце в системi господарського управлшня на вшх його рiвнях, зокрема i на регiональному рiвнi. За таких обставин вiдомi принципи кредитування (по-верненiсть, термiновiсть, платнiсть, цшьове використання) стають уже не лише кредитними, але й господарськими принципами. А, отже, формуеться кре-дитне господарство, що створюе могутш стимули пiдвищення економiчноl активностi господарюючих суб,ектiв, стимулюе рацiональне господарювання, ефективне використання позичкового та усього суспшьного кашталу.
Висиовки. Таким чином, кредит е дiевим шструментом забезпечення ефективного, регульованого та узгодженого розвитку економши на глобальному, нацюнальному та регюнальному рiвнях. Це важливо розумгги на сучасному етапi розвитку економжи Украши, коли ринкова економiчна система, що активно формуеться, потребуе важелiв стимулювання, ефективного фун-кцюнування та спроможностi конкурувати не тшьки всерединi краши, а й глобально. Це важливо розумгги i з позицп сучасно! державно! регюнально! пол^ики в Укршт, що передбачае використання ефективних стимулiв соць ально-економiчного розвитку регюшв та забезпечення фiнансово-економiч-но! самостiйностi територiальних громад.
Лiтература
1. Милль Дж. Ст. Основы политической экономии: Пер. с англ./ Общ. ред. А.Г. Ми-лейкоского. - М.: Прогресс, 1980. (Т. 1. - 495 с.; Т. 2. - 480 с.; Т. 3. - 447 с.).
2. Сусщенко В.Т. Управлшня кредитною дiяльнiстю комерцшних банюв: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук. - К., 1998. - 34 с.
3. Лексис В. Кредит, банки. - М.: Перспектива, 1994. - 120 с.
4. Гальчинський А.С. Теорiя грошей: Навч.-метод. поаб. - К.: Основи, 1998. - 415 с.
5. Фшанси i банкчвська д1яльн1сть: сучасний стан та перспективи розвитку (парламентам слухання)// Вiсник НБУ. - 2003, № 5. - С. 2-8.
6. Свтух О. Кредит як соцiально-економiчне явище// Вiсник НБУ. - 2006, № 4. - С.
44-49.
7. Александрова М.М., Маслова С.О. Грошг Фшанси. Кредит: Навч.-метод. поаб. - 2-е видання, перероблене i доповнене. - К.: ЦУЛ, 2002. - 336 с.
8. Деньги, кредит, банки: Справ. пособие/ Г.И. Кравцова, Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др./ Под общ. ред. Г.И. Кравцовой. - Мн.: Изд-во "Меркаванне". - 270 с.
9. Грошi та кредит: Пщручник/ М.1. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкша та ш./ За заг. ред. М.1. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.
10. Гр1ф1н Р., Яцура В. Основи менеджменту: Пщручник/ Наук. ред. В. Яцура, Д. Олес-невич. - Львiв: БаК, 2001. - 624 с._
УДК 628. 012 Доц. Л.Г. Кваснш, канд. екон. наук - Дрогобицький державный
nedazo¿Í4Huü умверситет тем 1вана Франка
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИеМСТВАМИ В УМОВАХ РИНКОВО1 ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто i проаналiзовано теоретичнi аспекти CTpaTerÍ4Horo управлiння тд-приемствами в умовах ринково'1 економiки. Наведено методологию CTpaTerÍ4Horo планування, яка базуеться на комплексному використанш низки показниюв i моди-фiкованих методик побудови стратепчного плану, а також елементи тактичного планування, що дають змогу усунути цi недолiки. Акцентовано увагу на доцiльнiсть врахування впливу чинника нестабшьносп. Запропоновано найбiльш поширену методику сценарного пiдходу, яка може бути використана для втизняних пщприемств в умовах зростаючо'1 конкуренцп.
Assoc. prof. L. G. Kvasniy - Drogobickiy state pedagogical university
named after Ivan Franco
Theoretical aspects of strategic management enterprises are in the
conditions of market economy
The theoretical aspects of strategic management enterprises are considered and analysed in the conditions of market economy. Methodology of the strategic planning, which is based on the complex use of row of indexes and modified methods of construction of strategic plan, and also elements of the tactical planning, which enable to remove these failings, is resulted. Attention is accented on expedience of account of influence of factor of instability. The most widespread method of scenario approach, which can be util-lized for domestic enterprises in the conditions of growing competition, is offered. Постановка проблеми.
Анашзуючи фшансов1 показники шдприемства, неможливо ор1ентува-тись тшьки на фшансовий бж його д1яльност1. Тому вважаемо доцшьним спочатку розглянути змют стратепчного i тактичного планування, визначен-ня цшей вщповщно до поточного стану шдприемства.
