CC BY
52
4. Основи eK0H0Mi4H0i теори : пiдручник / А.А. Чухно, П.С. Сщенко, Г.Н. Климко та iH. / за ред. А.А. Чухна. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 606 с.
5. Гребенюк Н. Тенденци розвитку управлiння грошово-кредитним ринком в Укра!ш / Н. Гребенюк // Банювська справа. - 1999. - № 6. - С. 31-36.
6. Макконел К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика : пер. с англ. / К.Р. Мак-конел, С Л. Брю. - М. : Изд-во "Республика", 1992. - 399 с.
7. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - В 2-х т. -М. : Изд-во "Экономина", 1993. - 364 с.
8. Современная экономика : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов]. - Ростов-на-Дону, 1997. - 608 с.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economics.wideworld.ru.
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstas.gov.ua.
Лозинская С.И. Изучение основных факторов, которые определяют монетарную политику в сфере промышленного производства
Проведен анализ основных факторов, которые определяют монетарную политику в сфере отечественного промышленного производства. Показана динамика индексов производства промышленной продукции по данным Госкомстата Украины за 2001-2009 гг. Доказано, что промышленное производство Украины является приоритетной отраслью национальной экономики, от которой зависят осуществление ключевых интересов страны, ее безопасность, культурный и социальный уровни жизни нации, и обеспечивает четверть всех занятых в сфере экономики рабочими местами.
Ключевые слова: монетарная политика, промышленное производство, деньги, денежная масса, индекс промышленной продукции.
Lozinska S.I. Investigation of the main factors that determine monetary policy in industrial production
An analysis of the main factors that determine monetary policy in domestic industrial production was done. Dynamics of indexes of industrial production was received based on the data from the State Statistics Committee of Ukraine for 2001-2009. It was proved that the industrial production of Ukraine is a priority sector of the national economy and the key interests of the country, its security, cultural and social level of life of the nation depended on it. It was also proved that the industrial production of Ukraine provided a quarter of all employed in the economy Ukrainian.
Keywords: monetary policy, industrial production, money, money supply, index of industrial production. _
УДК 336.76 Здобувач С.М. Мацера; здобувач Г. €. Шпаргало - Львiвська КА;
доц. О.Р. Процишин - Дрогобицький ДПУ м. 1вана Франка
ФУНКЦЮНАЛЬШ ФОРМИ СУЧАСНИХ ГРОШЕЙ
Розглянуто функцп сучасних грошей та 1х функцюнальш форми. Виокремлено основш функцп грошей та розглянуто функщю св^ових грошей на основi основних функцш грошей. Розкрито сутшсть грошей, виокремлено та проаналiзовано основш 1х функцп. Видшено функцюнальш форми сучасних грошей. На основi головних функцш грошей охарактеризовано функщю св^ових грошей.
Ключов1 слова: грош^ функцп грошей, форми грошей, грошовi агрегати, лшвщ-
нють.
Постановка проблеми. Проблема грошей, 1х еволюци та стабшзаци 1х обь гу практично завжди перебувала в пол1 досл1дження економ1чно! науки. В сучасних умовах актуальшсть порушено! проблематики посилюеться у зв'язку з фшансовою кризою, в якш опинився увесь свгг та яка не об1йшла й украшську економ1ку.
Функцюнування сучасно! грошово-кредитно! системи дослщжували таю вггчизняш науковщ як 1.В. Алексеев, А.В. Демювський, Б.С. 1вас1в, П.В. Мат-
BiCHKO, А.М. Мороз, М.1. Савлук [1-5]. Проте не Bei аспекти ще! проблеми знайшли адекватне висвiтлення, зокрема нема единих пiдходiв щодо видшення функцш грошей та недослiдженим залишаеться функцюнальний аспект грошо-вих агрегатiв.
Методика досл1джень. Мета дослiдження полягае у систематизаци тд-ходiв до функцш грошей та виокремленш основних ix функцiй i висвiтленнi функцiональниx форм сучасних грошей.
Результати досл1дження. У господарськш практицi назву грошей мають явища, зовнi вiдмiннi одне вгд одного: одиницi лiчби, в яких визначаються цiни на товари; нацюнальш грошовi знаки; чужоземна валюта; записи на банювських рахунках; кошти, витрачеш на придбання цiнниx паперiв; борговi зобов'язання, що використовуються для платешв тощо. Це пов'язано з тим, що, обслуговуючи всi сфери економiчниx стосункiв, грошi виконують рiзнi функци, у кожнiй з яких вони мають свою специфiчну форму вияву.
На запитання "що таке грошi?" американськi економiсти К.Р. Маккон-нелл i С.Л. Брю дають таку вiдповiдь: "Грошi е тим, що вони роблять. Усе те, що виконуе функцш грошей, е гршми" [6, с. 264]. Отже, суть грошей виявляеться через !х функци. В економiчнiй лiтературi сформувався неоднозначний шдхщ до визначення функцiй грошей. Д. Ршардо надавав перевагу функци грошей як за-собу обиу. "Грошi, - писав вiн, - е товаром...що служить загальним засобом об-мiну" [7, с. 62]. К. Маркс видшяв п'ять грошових функцiй - мiрило вартосп, засiб обiгу, нагромадження, платежу i функцiю свiтовиx грошей.
У книзг англiйського економiста Т. Крампа "Феномен грошей" грошовi функци подано як зашб платежу, мiрило вартостi, одиницю вимiру, засiб обiгу та зашб нагромадження багатства [8, с. 63]. У шдручнику "Економiкс" основними функщями грошей вважають: засiб обiгу, мiрило вартостi i засiб збереження [6, с. 264-265]. Дж. Хшс видшяв три функцй' грошей: зашб обмшу, лiчильна одини-ця, засiб збереження вартосп. "Грошi, - писав вш, - визначаються 1'х функцiями" [9, с. 11]. Зазначеш розбiжностi пов'язаш з тим, що на кожному iсторичному ета-пi формуеться мехашзм взаемоди функцiй грошей, змiнюеться 1'х характер, вгд-мирають старi та з'являються новi функцй'.
На сучасному етапi розвитку суспiльства, на наш погляд, варто акценту-вати увагу на таких функщях грошей, як зашб обiгу, засiб платежу, мiрило вар-тост^ та засiб збереження, оскшьки це найбiльш необxiднi i важливi функцй' в системi грошових вщносин. У деяких сучасних тдручниках ще розглядають функцiю свiтовиx грошей. Але, на наш погляд, и не варто виокремлювати як п'яту функцiю, оскiльки свiтовим грошам притаманш всi функцй' звичайних грошей. На свгтовому ринку грошi також виступають як засiб обiгу, платежу, збереження i як мiрило вартостi (рис. 1). Тобто на свгтовому i на внутрiшньому ринках грошi виконують iдентичнi функци.
Кожна з основних грошових функцiй мае сво! особливостi та вiдмiнностi, а також свш механiзм реал1зац^1. Грошi як мiрило вартосп насамперед слугують узагальненим еквiвалентом вартостi всiх товарiв. Завдяки грошовiй системi нема потреби виражати цiну товару через усi iншi товари, на як його можна було б обмiняги. Цiну будь-якого товару достатньо виразити тшьки через грошову оди-ницю. Щоб визначити щни рiзних товарiв, якi мають неоднакову вартють, слiд виробити масштаб 1х порiвняння. 1сторично масштаб щн - це прийнята в певнш кра1ш кшьюсть металу (золота або срiбла), яка слугуе одиницею вимiрювання щ-ни товару. Чим стабшьшший масштаб цiн, тим краще грошi виконують функцiю мiрила вартостi. Цши на товари i послуги встановлюють на ринку на основi по-питу i пропозици, а грошi як мiрило вартостi опосередковують процес обмiну то-варiв i послуг, виконуючи при цьому функцiю грошей як засобу обиу.
Грошi як зашб обiгу виконують посередницьку функцш шд час обмiну i дають змогу суспiльству уникнути незручностей бартерного обмшу. Кiлькiсть грошей, необхiдних для обиу, змшюеться прямо пропорцiйно сумi цiн товарiв i послуг, що реалiзуються, i обернено пропорцiйно швидкосп обiгу грошей. В ос-новi функци грошей як засобу обиу лежить рух товарiв. Грошi при цьому вщг-рають тимчасову роль - виконавши свою функцш, вони вибувають з обиу.
Через функцш грошей як мiрила вартосп i засобу обiгу проявляеться функцiя грошей як засобу платежу. Грошi як зашб платежу забезпечують пога-шення боргових зобов'язань. Купуючи на ринку певш товари, потенцiйнi покуп-щ можуть не мати готiвки з рiзних причин: по-перше, однi товари потребують тривалого часу на 1х виробництво (птиця, худоба), iншi - меншого (вироби з ке-рам^, дерева); по-друге, сезонний характер виробництва та збуту товарiв (виробництво сшьськогосподарсько! продукци); по-трете, неоднакова тривалють пе-рiодiв обiгу готiвки. Тому виникае потреба кушвльпродажу товарiв з вщтермшу-ванням платежу. У цьому випадку засобом обiгу виступають не самi грошi, а ви-ражеш в грошах зобов'язання. Тобто грошi у цiй функци виступають засобом по-гашення боргу. Грошi як зашб платежу вiдрiзняються вiд грошей як засобу обиу тим, що вони завершують стадш, а не виконують посередницьку функцш шд час кушвльпродажу.
Грошi як засiб збереження виступають резервом багатства, забезпечують !х власнику купiвельну спроможнiсть у майбутньому. Грошi - найлiквiднiше майно, тобто таке, що найлегше реалiзувати. Американський економiст П. Хейне писав: "Що лшвщтша рiч, то бiльше вона схожа на грошь Коли певний вид майна сягае абсолютно: лiквiдностi, то ця схожють сягае найвищо1 позначки" [10, с. 540]. Збериання або нагромадження грошей розглядаеться як необхщна умова розвитку товарного виробництва. Товаровиробник повинен нагромаджу-вати частину прибутку у виглядi грошей, щоб купити паливо, обладнання, техш-ку тощо. Фiзичнi особи також нагромаджують грошi для придбання необхiдних товарiв i послуг. На сучасному етат розвитку суспiльства нагромадження кат-талу вiдбуваеться не лише в межах окремих держав, а й у межах груп держав, прикладом чого е Свропейський Союз.
Грошам, на вщмшу вiд iнших товарiв, притаманна лшшдтстъ, вiдповiдно i зрiлiсть окремих форм грошей визначаеться ступенем !х лiквiдностi. У тдруч-нику "Грош^ банювська справа i грошово-кредитна полггака" лiквiднiсть визначаеться як можливють використання певного активу в ролi засобу платежу i вод-
ночас як здатнють цього активу збер1гати свою номшальну вартють незмшною. Грош1, наголошують автори шдручника, можуть бути використаш як зас1б платежу лише тод1, коли вони не змшюють власно! номшально! вартост [11, с. 38-41].
1снуе спектр актив1в, яю лише незначно в1др1зняються один вщ одного ступенем л1кшдносп або наявшстю грошових властивостей. Центральш банки пров1диих кра1н Заходу розраховують обсяг грошово! маси за допомогою двох агрегат1в - М1 { М2. Грошовий агрегат - це встановлене законодавством за принципом л1кшдносп специф1чне угруповання певно! категори грошових форм. Варто зауважити, що думки економют1в вщносно грошових агрегат1в не зб1га-ються. Одт з них вважають, що грошов1 агрегати М1 { М2 довшьно вибраш з пев-ного набору лшв1диост1, через що не е оптимальними з погляду як теори, так { економ1чно! полггики. Прихильники тако! позици висувають твердження, що до-вшьну систему грошових агрегат1в потр1бно замшити загальним агрегатом ус1х лшвщних актив1в. Бшьшють економ1ст1в зараховують грошовий агрегат М2 до стандартних показниюв, який може бути вагомим шститутом грошово-кредитно! пол1тики. На наш погляд, на увагу заслуговуе система м1рила грошей, яка д1е у США. Сутшсть И змюту наведено на рис. 2.
Форми грошей
М, = nyriBKa + чеков1 вклади (трансакцшш депозита)
М2 = М, + безчеков1 ощадш рахунки + др1бш (в США до 100 тис.дол.) CTpoKoei вклади
М3 = Mz + велик! (в США - 100 тис. дол. i бшыие) строков] вклади
М4 = М^ + державш цшш папери
М< = М4 + банювськ! акцепта
М6 = М5 + скарбнич1 вексел1
• * *
Мп = М„.!+ товар
Рис. 2. Функщональш форми грошей
Агрегат М1 - це грошова маса у вузькому розумшш. Bin складаеться з двох eлeмenтiв:
1. Гот!вков1 грош1 (металев1 i паперов^, що е зобов'язаннями держави та ii агентов. Це монети, скарбнич1 бшети, банкноти;
2. Чеков1 вклади або трансакц^т депозити - вклади ф1зичних та юридич-них ос1б у комерцшт банки, кошти з яких можуть бути передан шшим особам за допомогою чеюв або електронних грошових переказ1в. Йдеться про вклади, що не дають вщсотюв. Y крашах Заходу чеков1 вклади забез-печують понад 90 % ус1х вид1в оплат. Отже, грош1 агрегату М1 = готовка + чеков1 вклади.
Агрегат М2 - це грошовi форми у широкому розумшш цього поняття. До цього агрегату входять грошi, як отримали назву "майже грошiм (neare money), тобто таю, що не функцюнують безпосередньо як засiб обiгу, але можуть легко i без фшансових втрат перетворитися в готiвку або чeковi вклади. Грошi агрегату
М2 - це високолшшдт фiнансовi активи, вживаш переважно у функцiï засобу нагромадження. Таким чином, можна говорити не лише про грошовi агрегати, а про функщональш форми грошей. Отже, грошi агрегату М2 = Mi + безчековi ощаднi рахунки + дрiбнi (в США до 100 тис. дол.) строковi вклади.
Агрегат М3 е пiдставою для ще ширшого визначення грошей. Грошi агрегату М3 = М2 + велик (в США - 100 тис. дол. i бшьше) строковi вклади. Велик довготермiновi вклади у виглядi приватних депозитних сертифiкатiв, якими, заз-вичай, володiють пiдприемства, також легко перетворюються в чековi вклади [12, с. 80-85; 6, с. 265-267].
Також юнують iншi менш лiквiднi активи, такi як державш цiннi папери, банкiвськi акцепти, скарбничi векселi, окремi види облiгацiй та деяк iншi форми грошових активiв, якi можуть бути перетворенi у грошi М1. Наприклад, в ан-гольськiй економiцi справжнiми грошима е такий товар, як пиво. Воно виступае засобом обиу, мiрилом вартосп i засобом збереження [6, с. 281; 13, с. 19].
Висновки. Проведений аналiз дае тдстави для таких висновюв. По-пер-ше, в самш сутi грошей, природi ï^ функцiй закладено можливiсть утворення i розвитку функцюнальних форм. По-друге, у господарськш практицi назву грошей мають явища, зовнi вiдмiннi одне вщ одного. Це вiдбуваеться тому, що, обслуго-вуючи всi сфери економiчних стосунюв, грошi виконують рiзнi функци i у кожнш з них вони мають свою специфiчну форму вияву. По-трете, основними функцiями грошей варто вважати мiрило вартостi, зашб платежу, засiб обмiну, засiб нагромадження, а функщя свiтових грошей е похдаою. Свiтовi грошi виконують ус ос-новнi функцiï грошей. По-четверте, функцiональнi форми - це похщт вiд грошових функцш, ï^ логiчне продовження. Вони виступають як форма безпосереднього буття грошових функцш за умов структурно розвинених товарних вiдносин. Фун-кцiональнi форми - найвищий ступiнь у розвитку грошових вдаосин.
Л1тература
1. Грош1 та кредит / 1.В. Алексеев, М.К. Колюник, О.Й. В1вчар, П.Г. 1льчук. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська под1техн1кам, 2004. - 168 с.
2. Грош1 та кредит / M.I. Савлук, А.М. Мороз, I.M. Лазепко, М.Ф. Пуховкша та ш. / за заг. ред. М.1. Савлука. - 4-те вид., [переробл. i доп.]. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 742 с.
3. Демкчвський А.В. Грош1 та кредит / А.В. Демювський. - К. : Вид-во "Дакор", 2007. -
528 с.
4. 1вас1в Б.С. Грош1 та кредит / Б.С. 1ваав. - 2-е вид., [переробл. i доп.]. - Тернопшь : Вид-во "Карт-бланш", 2005. - 527 с.
5. Матв1енко П.В. Розвиток грошово-кредитних вщносин у трансформацшнш економiцi Украïни / П.В. Mатвiенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2004. - 256 с.
6. Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконнелл, С. Л. Брю. - М. : Изд-во "Республика", 1992. - Т. 1. - 399 с.
7. Рикардо Д. Собрание сочинений. - У 5-и т. / Девид Рикардо. - М. : Изд-во "Наука", 1955. - Т. 1. - 360 с.
8. Crump T. The Phenomenon of Money / T. Crump. - London, 1981. - 366 p.
9. Hicks Z.R. Critical Essays in Monetary Theory / Z.R. Hicks. - London, 1967. - 154 p.
10. Хейне П. Экономический образ мышления / П. Хейне. - М. : Изд-во "Наука", 1991. -
702 с.
11. Долан Э.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Э.Дж. Долан, К.Д. Кэмпбелл, Р.Дж. Кэмпбелл. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1991. - 448 с.
12. Гальчинський А. Теорiя грошей / Анатолш Гальчинський. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - 416 с.
13. Oakland R. Angolan Economy Tied to Beer / R. Oakland // The Globe and Mail. - Toronto, 1987. - PP. 19-20.
Мацера С.М., Шпаргало Г.Е., Процышин О.Р. Функциональные формы современных денег
Рассмотрены функции современных денег и их функциональные формы. Выделены основные функции денег и рассмотрена функция мировых денег на основе основных функций денег.
Ключевые слова: деньги, функции денег, формы денег, денежные агрегаты, ликвидность.
Macera S.M., Shpargalo G.E., Procishin O.R. Functional forms of modern
money
Functions and functional forms of modern money are considered. Main money functions are suggested. Function of world money is view through these main functions. Essence of money is exposed, their basic functions are selected and analysed. The functional forms of modern money are selected. On the basis of main functions of money the function of world money is described.
Keywords: money, functions of money, form of money, money aggregates, liquidity.
УДК 338.24:330.341.1 Здобувач М.П. Офж - НУ "Львiвська полтехшка "
УПРАВЛ1НСЬК1 Р1ШЕННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ВПЛИВУ КООПЕРУВАННЯ НА Р1ВЕНЬ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИСМСТВ
Уточнено означення поняття "управлшське ршення", побудовано розширену класифшащю управлшських ршень i графiчну модель системи управлшня шнова-цшним розвитком суб'ектами кооперування з позици управлшських ршень, видшено етапи технологи прийняття i реалiзацп управлшських ршень.
Постановка проблеми. В умовах актив1зування шдприемництва, поси-лення конкуренци { послаблення впливу державного управлшня на шновацшний розвиток суб'екпв господарювання единим шляхом актив1зування креативних пошуюв та шновацшних звершень е формування кооперативних утворень. На засадах акумулювання венчурних ресуршв кооперативш утворення здатш примно-жити наявний шновацшний потенщал { досягнути позитивних змш у шнова-цшному розвитку. У США, Франци, Япони, 1тали та шших економ1чно розвине-них кра!нах кооперування у сфер1 шновацшно! д1яльност1 набуло р1зномаштних форм. Воно забезпечуе конкурентоспроможнють шновацшно-активних тд-приемств на свгтових ринках. В Укра!ш юнуе проблема забезпечення позитивного впливу кооперування на р1вень шновацшного розвитку шдприемств. Вона по-лягае у тому, що дос немае теоретичних засад { методико-прикладного шстру-ментарда формування { реал1зацп управлшських ршень у цш сфер1 д1яльност!
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Анал1зування науково! лгтера-тури, присвячено! шноващям, теорп менеджменту { кооперуванню [1-7], дае шд-стави стверджувати, що напрацювання науковщв щодо виршення ц1е! проблеми е фрагментарними. Поза увагою досл1дниюв залишились таю аспекти проблеми, як: складов1 елементи системи управлшня шновацшним розвитком суб'ектами кооперування, технолопя прийняття { реал1заци управлшських ршень суб'ектами кооперування щодо реал1заци програм шновацшного розвитку, характерш оз-наки управлшських ршень у сфер1 кооперування шновацшно! д1яльносп тощо.
Постановка цiлей. Метою дослщження е уточнити означення поняття "управлшське ршення", побудувати розширену класифшацш управлшських рь
