CC BY
56
6. ОСВ1ТЯНСБК1 ПРОБЛЕМ!! КИЩО! ШКОЛИ
УДК 336.77.01:330.8(477) Доц. М.1. Хмелярчук, канд. екон. наук -
Львiвський тститут банмвсько'1 справи УБС НБУ, м. Кшв
ВНЕСОК УКРАШСЬКИХ ВЧЕНИХ У РОЗВИТОК
TEOPIÏ КРЕДИТУ
Дослщжено внесок украшських вчених, яю працювали протягом друго'1 поло-вини Х1Х - початку ХХ ст., у розвиток теорп кредиту. Акцентовано увагу на теоре-тичних проблемах, як були предметом дослiдження украшських вчених: сощально-економiчна природа кредитних вщносин; форми реалiзацiï та народногосподарське значення кредиту; еволющя кредитних вщносин та перспективи паперово-кредитно-го об^у; роль держави у регулюваннi кредитних вщносин в штересах збалансовано-го розвитку нацiональноï економiки.
Ключов1 слова: кредит, форми кредиту, кредитш вщносини, паперово-кредит-ний обiг, банки, цшшсть, капiтал, держава.
Assoc. prof. M.I. Khmelyarchuk - Lviv institute of banking UB NBU, Kyiv
The contribution of Ukrainian scientists to the development
of credit theory
The contribution of Ukrainian scientists that worked for the space from the middle of XIX to the beginning of XX century to the development of credit theory is researched. The attention is accented to the theoretical problems that were researched by Ukrainian scientists: social-economic essence of credit relations; realization forms of credit and it significance in national economy; the evolution of credit relations, perspectives of paper-credit circulation; the importance of state in the regulation of credit relations for the balancing development of national economy.
Keywords: credit, credit forms, credit relations, paper-credit currency, banks, capital, state.
Постановка проблеми. Кредит - одна з найскладшших економ1чних категорш, що породжуе тривалу дискусда вчених-економю^в щодо форм та мехашзм1в впливу кредиту на розвиток сощально-економ1чних процеЫв. Од-нак незаперечним е той факт, що розвиток кредиту та теоретичних концепцш функцюнування кредиту в економщ е об'ективними продуктами розвитку еко-номжи та економiчноï науки. Водночас не можна заперечувати i те, що еконо-мжа "зазвичай мае нацюнальне обличчя, що е природним явищем, оскшьки вона бшьше, тж будь-яка шша сусшльна наука, безпосередньо пов'язана з гос-подарською практикою i практичною политикою певноï краïни" [1, с. 354]. Це актуашзуе потребу дослщження внеску вiтчизняних вчених-економiстiв, котрi працювали протягом другоï половини Х1Х - початку ХХ ст. i здшснили ваго-мий внесок у розвиток теори кредиту та у формування практичних рекоменда-цiй ефективного функцюнування фiнансово-кредитноï системи.
Аналiз останнiх дослвджень. Опрацювання економiчноï лiтератури, зокрема праць дослщниюв теорiï кредиту та юторп економiчноï думки Укра-
!ни таких як: В. Д. Базилевич, А.С. Гальчинський, Л.П. Горюна, С.М. Злупко, Л.Я. Корншчук, I.-С. Коропецький, П.М. Леоненко, В.В. Небрат, М.1. Савлук, П.1. Юхименко, П.С. Сщенко, А. Чухно та iншi дають змогу виокремити когорту видатних украшських вчених, яю зробили вагомий внесок у розвиток теори кредиту. Так, до ще! плеяди вiднесемо таких вчених друго! половини
XIX - початку ХХ ст., як: М.Х. Бунге, А.Я. Антонович, Л.В. Федорович, О.М. Миклашевський та М.1. Туган-Барановський, яю плiдно працювали, по-чинаючи з часу становлення економiчноl науки в УкраАт як тако! i заюнчу-ючи перiодом, коли полiтична економiя поступилася мiсцем мекономiчнiй теори соцiалiзму".
Мета. Дослiдити внесок у розвиток теори кредиту украшських вче-них-економю^в друго! половини Х1Х - початку ХХ ст., проанашзувати зв'язок !хтх праць iз сучасною економiчною наукою, а також iз сучасними проблемами функщонування фшансово-кредитно! системи.
Обгрунтування отриманих наукових результатiв. Початковим пунктом анашзу внеску украшських економю^в друго! половини Х1Х - початку
XX ст. у розвиток теори кредиту е дослщження iсторико-економiчних пере-думов та теоретичних витокiв економiчних дослiджень украшських вчених. Треба зазначити, що в iсторико-економiчному планi це був перюд трансфор-мацiйних реформ i структурних змiн в економiчному i соцiальному життi Ро-сшсько! iмперil, до складу яко! входило бшьшють земель Укра!ни. За виснов-ками вiтчизняних дослiдникiв ютори грошей i банкiвництва, цей перiод ха-рактеризувався активним розвитком банювсько! справи та становленням iм-персько! фшансово-кредитно! системи. Сформована фiнансово-кредитна система Укра!ни Х1Х - поч. ХХ ст. охоплювала: державнi банки, шотечш, акщ-онернi, приватнi, сiльськi, мюью громадськi банки, товариства взаемного кре-дитування, позичково-ощаднi каси, ломбарди. Це сприяло прогресивним змь нам як в аграрному сектор^ так i в промисловостi, формуючи шдгрунтя для розвитку каппишзму [2, с. 203].
Тогочасш проблеми становлення ринково! економжи та ефективного функцiонування кредитно! системи на теренах Укра!ни зумовили потребу вщповщних теоретичних дослiджень. Останнi, своею чергою, розвивались пiд значним впливом захщно! науки, що вiдобразилося у наукових розвщках украшських економiстiв у грошово-кредитнш сферi. Так, серед украшських дослщниюв е як прихильники натуралютично! (Л.В. Федорович), так i катта-лотворчо! (М.Х. Бунге, А.Я. Антонович, О.М. Миклашевський, М.1. Туган-Барановський) теорш кредиту.
Так, Л.В. Федорович у сво!й працi мТеорiя грошового i кредитного обiгум е активним прихильником натуралютично! теори кредиту. Розгляда-ючи походження й економiчне значення кредиту, вчений, з одного боку, виз-нае, що кредитш вщносини виникли внаслiдок еволюци виробництва й обмь ну, а з шшого - наголошуе, що кредит лише доповнюе грошовий обiг. Кредиты зобов'язання, на думку вченого, не мають самостшно!, внутршньо! щн-ност^ !х цiннiсть - похiдна. Визначення кредиту Л. Федорович формулюе таким чином: "Кредит - це рiзновид обмшу, при якому взаемна передача щн-
ностей роз'еднана в чаЫ" [3, с. 246]. Тобто вчений наголошуе на тому, що кредит лише перемщуе щшшсть, а не створюе каттал. Водночас, Л. Федорович зазначае, що "у певних умовах перемщення щшностей здшснюеться зручнiше за допомогою кредиту, шж за допомогою дзвiнкого металу, тому на прaктицi в багатьох випадках кредит i замшяе собою грошi в ïx функцiï мшо-вого посередника, внaслiдок чого кшьюсть остaннix, необxiднa для обiгу то-вaрiв крaïни або мiсцевостi, скорочуеться" [3, с. 254].
Таким чином, не визнаючи загалом продуктивноï ролi кредиту в еко-номiцi, вчений, керуючись принципом економiчноï доцiльностi, визнае пер-спективнiсть поступового переходу до паперово-кредитного об^у.
Значний iнтерес з науково1' точки зору мають пращ украшських вчених, котрi були прихильниками кашталотворчо1" теорiï кредиту, зокрема: М.Х. Бунге "Теорiя кредиту", А.Я. Антоновича "Теорiя паперово-кредитного обiгу i державш кредитнi бiлети", О.М. Миклашевського "Грошi. Досвiд вив-чення основних положень економiчноï теорiï класично1' школи у зв'язку з ю-торiею грошового питання", М.1. Туган-Барановського "Пaперовi грошi i метал", "Основи полiтичноï економiï", "Соцiaльнi основи кооперащп".
Розглядаючи кредит як об'ект теоретичного шзнання, укрaïнськi вченi намагались передуЫм з'ясувати причини виникнення та суть цього економiч-ного феномена. Зазначимо, що вггчизняш дослiдники були прихильниками еволюцшно1" концепцiï виникнення кредиту. Так, М.1. Туган-Барановський наголошував на тому, що "без сумшву, кредит розвивае продуктивш сили краши i являе собою великий крок вперед в плаш оргашзащп товарного обмь ну. Кредитний обмш являе собою таке ж удосконалення обмiну, як i грошо-вий по вiдношенню до натурального" [4, с. 286].
Грунтовне дослщження причин виникнення та економiчноï природи кредиту знаходимо в "Теори кредиту" М.Х. Бунге. Вчений зазначав, що саме обмш як об'ективна основа задоволення людських потреб та його еволющя е передумовою виникнення кредиту. Автор "Теори кредиту" вказуе, що еволющя обмшу вщбувалась таким чином: натуральна, без допомоги посередника в об^у; грошова; кредитна. Учений розглядае ус вкaзaнi види обмшу та акцен-туе на тому, що "кредит як вид обмшу вiдрiзняеться вщ iншиx видових форм тим, що передача щнносл i пращ базуеться на довiрi до майбутньо1' винаго-роди; коли ж при натуральному чи грошовому обмт винагорода надаеться вщразу. Кредитор, або особа, що надае працю чи каттал у кредит, отримуе лише вимогу на винагороду" [5, с. 287]. Звщси М.Х. Бунге доходить виснов-ку, що поняття кредит формують два його складових компоненти - довiрa та винагорода, що погашае вимогу, котра виникла внаслщок кредиту [5, с. 292].
Розглядаючи питання реaлiзaцiï кредиту, М.Х. Бунге поступово тдхо-дить до aнaлiзу форм та видiв кредитних угод, зосереджуючи увагу на креди-туванш обiгу кaпiтaлу. Вчений вщзначае рiзне призначення кaпiтaлiв, що дае буття рiзним формам реaлiзaцiï кредиту, головними з яких е:
_ • • ____и • __• U _
• реатзащя кредиту через коротким термш, коли каттал, надании у кредит, пере-бувае безперервно в обку i е предметом промислового обцу в землеробстш, мануфактурах i торпвлц сюди належить переважно, так званий, торговий кредит;
• кредиты угоди з повшьною реалiзацiею, що погашаються поступово та пе-редбачають, що капiтал, який наданий у кредит i обертаеться може бути кон-
• и и • и и • и
сотдований або перетворений в посийний; сюди належать iпотечний, зе-мельний, державний кредити.
Автор "Теорп кредиту" наголошуе на тому, що розумшня сутност цих головних форм кредиту мае важливе економ1чне значення, оскшьки вщграе важливу роль у практищ кредитно! д1яльносл, а саме: визначення термш1в кредитування; цши кредитних ресурЫв; гарантп повернення; кредитних про-дуклв та кредитних знаюв (вексел^ банков! бшети, обл1гаци тощо).
Варто зазначити, що власну класифшацш форм кредиту запропону-вав М.1. Туган-Барановський. Класифжацшними характеристиками, на осно-в1 яких видшяють т чи шш1 форми кредиту, на думку вченого, е: залежно вщ термш1в повернення кредиту - короткотермшовий { довготермшовий; залежно вщ господарських цшей позики - продуктивний { споживчий. "Пщ про-дуктивним кредитом розумдать кредит, який служить виробничим цшям -постачанню особи, яка кредитуеться, засобами виробництва; вщповщно до характеру продуктивних цшей, розр1зняють кредит торговий, промисловий { сшьськогосподарський. При продуктивному кредит отримана позика призво-дить до створення ново! цшност1, яка { е джерелом для повернення позики; при споживчому кредит ново! цшносл з само! позики не виникае, { повернення позики е можливим лише при залученш для цього шших господарських джерел, як е в нявност у позичальника" [4, с. 277].
Отже, М.1. Туган-Барановський визнавав продуктивне значення кредиту, який спрямовують на виробнич1 цш, { результатом якого е створення ново! цшность Очевидно, що у такому раз1 кредит сприяе розширенню виробництва, нагромадженню каштал1в, а отже - { розширеному вщтворенню економжи загалом.
Важливе народногосподарське значення кредиту грунтовно дослщжуе в "Теори кредиту" М.Х. Бунге. Вчений анал1зуе вплив кредиту на багатство, благополуччя та працю через таю чинники: розподш продуктивних сил, особливо каппашв; примноження каппашв та збшьшення доход1в; замша монети { грошей кредитними об1говими знаками.
Так, у першому значенш йдеться про те, що завдяки кредиту, стае можливим акумулювати значш каштали { спрямовувати !х у р1зш галуз1 еко-номжи, де попит на них е бшьшим { де вони забезпечують найбшьш1 госпо-дарськ вигоди. У другому значенш - кредит сприяе залученню безд1яльних каштал1в у виробництво { посиленню д1яльносл вс1х продуктивних сил, вста-новленню кращого порядку в нагромадженш каштал1в та заощадженням, що виникають вщ зменшення потреби в каштал1 монетному. I трете значення кредиту, що, на думку вченого, е одним 1з головних, полягае в тому, що завдяки кредиту створюються нов1 засоби обмшу, зовЫм вщмшт вщ грошей, що не тшьки обмежують !х використання, але й зменшують витрати обмшу та нада-ють обшу нового змюту. Звщси вчений наголошуе на доцшьносл замши монети { грошей кредитними знаками та науково обгрунтовуе таку перспективу.
Сшдом за М.Х. Бунге перспектившсть паперово-кредитного обшу виз-навали { А.Я. Антонович та О.М. Миклашевський. Так, А.Я. Антонович наго-
лошував, що кредитш бiлети мають наочш переваги перед шшими формами грошей внаслщок ïx дешевизни, мобiльностi, еластичностi, а головне те, що ïx використання мае продуктивний характер [6, с. 72]. На перспективной! кредитного обшу та продуктивному народногосподарському значеннi кредиту наголошував i О.М. Миклашевський. Учений називав кредитний обiг новою економiчною силою пророкуючи час, коли функцп загальноï мшово1* одинищ вимiру, збереження i передачi щнностей виконуватиме кредит, а то-гочасне господарство е лише перехщною формою до кредитного [7, с. 445].
Варто вщзначити, що в працях украшських економютв простежуеться розумшня не лише економiчноï, але й соцiальноï природи кредитних вщно-син, що виникли для задоволення потреб людини та засноваш на довiрi та ви-соких моральних якостях громадян. Так, до моральних основ довь ри М.Х. Бунге вiдносив: "чесшсть, акуратнiсть, захист закону, порядок судо-чинства i стягування, закони, що полегшують промислову дiяльнiсть тощо" [5, с. 288]. Водночас, найвищого рiвня соцiалiзацiï кредитнi вiдносини дося-гають за умов розвитку кредитно1' кооперацп. У цьому зв'язку на увагу заслу-говуе праця М.1. Туган-Барановського "Соцiальнi основи кооперацп", у якш автор наголошуе на тому, що це едина форма господарсько1' оргашзацп, що виникла внаслiдок свiдомиx зусиль широких суспшьних груп з метою перет-ворити iснуючу систему господарства. Учений видшяе та аналiзуе основш види кооперацiï, поставивши на першу позищю кредитовi кооперативи, дос-лщивши ix соцiальне значення та сощальне середовище розвитку.
На загальносоцiальному трактуванш економiчниx явищ, зокрема кредитних вщносин, наполягав О.М. Миклашевський, наголошуючи, що пол^ич-на економiя мае стати частиною цiлiсноï науки - сощологи. З цих позицiй учений аналiзував розгортання в економiцi кризових явищ та нестабiльнiсть у грошово-кредитнш сферi: "Спекулятивнi замовлення, одержуванi вщ торгов-цiв, змушують фабрикантiв розвивати сво1' обороти i просити банкiрiв про збiльшення позичок; а якщо щ позички надаються бiлетами, то вони вруча-ються не особам, котрi повернуть 1'х на вклади у банк; скорiше, вони будуть витрачеш виробниками частково на заробггну плату i взагалi розiйдуться всь ма каналами роздрiбноï торгiвлi, де вже безпосередньо сприятимуть подаль-шому шдвищенню цiн" [7, с. 531]. Розмiрковуючи таким чином, вчений не за-перечував можливостi швидкого економiчного зростання завдяки використан-ню кредиту, але вважав такий сплеск активност ненадшним: "Кредит - зна-ряддя двошчне, i результати його завжди невщомь Пожвавлюе промисловiсть тiльки праця, i каштал, i правильне сшввщношення мiж виробництвом та спо-живанням. Кредит може i сприяти, i протидiяти цш рiвновазi, а тому вщдава-ти будь-кому право розпоряджатися - хоч би нав^ь i обмежено - реальними капiталами за посередництва паперу i небезпечно, i небажано" [7, с. 539].
Ц слова вченого перекликаються з висновками сучасних втизняних вчених щодо макроекономiчниx наслiдкiв кредитного буму в Укра1'ш та причин сучасно1' економiчноï кризи. Так, дослiдження В.О. Шевчука засвщчили, що для украшсько!" економши стрiмке збiльшення обсягiв кредитування, а особливо споживчого кредитування в шоземнш валют, "мае шфляцшний
вплив (зокрема, у 2007 р. це спричинило шдвищення цш на 6 %) i супрово-джуеться погiршенням сальдо торговельного балансу, що, зi свого боку, ство-рюе додатковий ризик вщкладено! шфляци внаслiдок девальваци гривш" [9, с. 100]. На ризиках, що загрожують Укрш'ш кризою, наголошував i О.1. Бара-новський, видшяючи серед внутрiшнiх ризикiв бум кредитування i iнфляцiю та такi негативш явища, як неконтрольне збiльшення обсяпв зовнiшнiх запо-зичень вiтчизняних банюв, мперегрiвм ринку нерухомостi, вiдсутнiсть пож-вавлення швестицшно! активностi [10, с. 335].
У контекст дослiдження причин виникнення та механiзмiв подолання економiчноl кризи в Укрш'т надзвичайно актуально звучать слова М.1. Бунге, у яких вчений наголошуе на тому, що варто звшьнитись як вщ слших вiру-вань у самостшну творчу силу кредиту, так i вiд скептицизму, котрий запере-чуе користь кредиту та приписуе йому походження економiчних криз. "Вни-каючи глибше в суть кредитних вщносин, - вiдзначае вчений, - ми побачимо, що ус промисловi потрясшня, що супроводжуються поширенням кредиту, не складають необхiдного неминучого результату його розвитку i були тiльки наслщком причин, що в повнiй мiрi залежать вiд людини" [5, с. 280]. Адже саме вигода е головним мотивом здшснення кредитних угод. Врешт "банк, як установа, переважно призначена для бшьш вшьного i успiшного розвитку промисловостi, через застрахування векселiв вимагае узгодження вигод учас-никiв кредитних вiдносин з вигодами народногосподарськими. У цьому вщ-ношенш банки державнi або товариства взаемного страхування векселiв ма-ють, безумовно, переваги перед публiчними банками, що створеш на основi акцiй. Останш iнколи переймаються набагато бiльше штересами акцiонерiв, нiж народногосподарськими iнтересами" [5, с. 329].
Таким чином, М.1. Бунге фактично визнавав народногосподарську до-цшьшсть функцiонування як центрального банку краши, так i спецiалiзова-них державних банюв яю у свош дiяльностi керуються не лише власними корпоративними, але i народногосподарськими штересами. З огляду на це, зазначимо, що рекомендаци вченого носили не лише теоретичний, але й прикладний характер. Так, за шщативою М.1. Бунге, на той час мшютра фь нансiв, було створено селянський поземельний банк з метою полегшення умови шотечного кредиту для селян.
Варто зазначити, що на потребi державного регулювання кредитних вщносин наголошував i М.1. Туган-Барановський. У цьому зв'язку вчений ар-гументовано доводив, що державна грошово-кредитна пол^ика не лише мае право на юнування, але i стае необхiдною у сучасному господарствь Вчений наголошував на важливш ролi центрального банку держави, тобто такого центрального закладу, що мае у своему розпорядженш величезш кошти i ке-руеться у сво!х дiях не одержанням зиску, а заагальнодержавними iнтереса-ми, здшснюючи грошово-кредитну полiтику [4, с. 40].
Проблема державного регулювання кредитних вщносин та оргашзаци дiяльностi центральних кредитних установ привертала увагу i О.М. Микла-шевського. "Вiльна конкуренцiя не виявилася настшьки благодатною засадою, як того чекали. Конкуренцiя окремих банюв у гоншш за прибутком
призводила тшьки до розладу правильного плину народногосподарського життя. Держава ледь могла стежити за 1'хньою дiяльнiстю... У дисконтнш по-лiтищi не було единих правил, а розпорошений на дрiбнi частки розмшний фонд був безсилий у перюди важких грошових криз. Крiм того, потреба у прискоренш обiгу за допомогою единого кредитного знаряддя i, зрештою, ус-вщомлення того, що упрaвлiння цим об^ом е важливим державним завдан-ням, поволi привели до щентрaлiзaщiï" [7, с. 555]. Важливим е i те, що вчений наголошуе не лише на народногосподарських, але i соцiaльниx цшях у дiяль-ност держави та кредитних шституцш. Адже це сприятиме тому, що еконо-мiчнa полiтикa держави користуватиметься шдтримкою суспiльниx сил, а економiчнi вщносини в суспiльствi спиратимуться не на примус, а на звичку дотримуватися встановленого порядку, на почуття обов'язку та довiри до держави та ïï керiвництвa [8, с. 78].
На наш погляд, вказаш вище рекомендаци вченого не втрачають акту-aльностi i на сучасному еташ нaщiонaльного державотворення, особливо в умовах економiчноï кризи в Укрaïнi та потреби еднання уЫх гiлок державно1' влади та суспiльствa загалом для ïï подолання.
Висновки. Таким чином, украшсью економюти, якi плiдно працювали протягом другоï половини Х1Х ст. та до початку ХХ ст., науково аргументува-ли походження, економiчну сутшсть, форми реaлiзaщiï та важливе народногос-подарське значення кредиту, що створюе могутш стимули пiдвищення еконо-мiчноï aктивностi господарюючих суб,ектiв. Водночас вггчизняш вченi видшя-ли й соцiaльну природу кредитних вiдносин, заснованих на довiрi, високих мо-ральних чеснотах громадян, метою яких е задоволення наперед визначених потреб людини. Вчеш дшшли висновку щодо потреби державного регулювання грошово-кредитних вщносин, а отже функцюнування центрального банку краши та спецiaлiзовaниx державних банюв в штересах ефективного функць онування нaцiонaльноï економiки та забезпечення добробуту ïï громадян.
Лггература
1. Злупко С.М. 1стор1я економ1чно'1 теори : пщручник. - 2-ге вид. [випр. i доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 719 с.
2. 1стор1я грошей i банктництва / за заг. ред. докт. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. -Льв1в : ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2003. - 391 с.
3. Федорович Л.В. Теория денежного и кредитного обращения. - Одесса, 1888. - 626 с.
4. Туган-Барановский М.И. Основы политической экономии. - 4-е изд. [перераб.]. -Петроград : Изд-во "Право", 1917. - 540 с.
5. Микола Християнович Бунге: сучасний дискурс : монограф1я / за ред. В.Д. Базиле-вича. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 697 с.
6. Небрат В.В. Теор1я грошей та грошового об1гу А.Я. Антоновича // Науков1 записки Тернопшьського нацюнального педагогичного ушверситету 1м. В. Гнатюка. - 2004. - № 17. -С. 182-188 (Сер1я: Економка).
7. Миклашевский А.Н. Деньги. Опыт изучения основных положений экономической теории классической школы в связи с историей денежного вопроса. - М., - 1895.
8. Злупко С., Небрат В. Розвиток шституцюнальних засад у монетарнш теори О.М. Миклашевського // Економка Украши. - 2005. - № 12 (529). - С. 73-81.
9. Шевчук В.О. Макроеконом1чш наслщки кредитного буму в Украш1 // Соц1ально-еко-ном1чш проблеми сучасного перюду Украши. Фшансовий ринок Украш: глобашзац1я та евро 1нтеграц1я : зб. наук. праць. - Льв1в : 1РД НАН Украши. - 2008. - Вип. 1 (69). - С. 94-102.
10. Барановський О.1.. 1потечна криза в США: уроки для Украши // Сощально-еконо-MÍ4HÍ проблеми сучасного перiоду Украши. Фшансовий ринок Украш: глобалiзацiя та евро íh-теграцiя : зб. наук. праць. - Львiв : 1РДНАНУкраши.^2008. - Вип. 1 (69). - С. 328-336.
УДК 331.522.4 Ст. викл. М.М. Якуба;
магЬстрант У.В. Павлюк - НЛТУ Украши, м. Льв1в
КАДРОВИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЯК КЛЮЧОВИЙ ЕЛЕМЕНТ ПОТЕНЦ1АЛУ П1ДПРИСМСТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦ11
Протягом багатьох рокiв людському чинниковi в 6Í3Heci надавалась другорядна роль, тдпорядкована фiнансовим i виробничим завданням тдприемства. З розвит-ком глобальних процеав пiдвищуеться значимiсть кадрового потенцiалу як засобу забезпечення стратепчного розвитку тдприемств. Розглянуто актуальну проблему сучасного менеджменту, а саме важливють активiзащi людських ресурсiв для досяг-нення устху пiдприемства.
Ключов1 слова: глобалiзацiя, кадровий потенщал, iнтелектуалiзацiя, стратегiя, конкурентна перевага.
Senior lecturer M.M. Yakuba; undergraduate U. W. Pavlyuk - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Skilled potential as key element of enterprise potential in the conditions of globalization
During many years a human factor in business got a secondary role, subject to the financial and production task of enterprise. With development of global processes the me-aningfulness of skilled potential rises as the means of strategic development of enterprises. The article discussed the problem of modern management, namely the importance of activation of human capitals for achievement of success of enterprise.
Keywords: globalization, skilled potential, intellectualization, strategy, competitive advantage.
Найбшьш важливим елементом продуктивних сил i головним джере-лом розвитку економжи е люди, тобто 1'хня майстершсть, освгга, шдготовка, мотиващя д1яльност1. Тому потр1бно розглядати не тшьки взаемозв'язок кшь-юсних та яюсних характеристик кадр1в тдприемства, але, передуЫм, íxhí по-тенцшш можливост забезпечувати досягнення завдань перспективного розвитку. Сукупшсть таких здiбностей i можливостей кадрiв вщображено в кадровому nomeH^mi (рис. 1).
Виходячи з його змюту, можна стверджувати, що праця найманих пращвниюв супроводжуеться створенням iнтелектуальноi власност тдприемства, яка втшюеться у виглядi бiзнес-iдей, а також дшових зв'язюв й особистого iмiджу спiвробiтникiв, що сприяе формуванню оргашзацшно1" культури тдприемства.
На сучасному еташ свiтового економiчного розвитку науково-техшч-ний прогрес та iнтелектуалiзацiя основних чинникiв виробництва в межах формування глобальноi економiки фактично вже стали стратепчною модел-лю економiчного зростання для розвинених краш. Така перспектива вщкри-ваеться i для Украши, яка шсля тотального економiчного, наукового i техно-лопчного обвалу останнix десятилiть мае змогу долучитися до процесу гло-балiзацii та зайняти в ньому мщну позицiю.
