CC BY
37
УДК 338.2 (477) Ст. наук. сшвроб. 1.П. Онуфрик - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОБ'СКТИ ПРАВА ПРОМИСЛОВО1 ВЛАСНОСТ1 В УМОВАХ ГЛОБАЛВАЦП
На 0CH0Bi св^ово! патентно! статистики проаналiзовано феномен винахщниц-тва кiнця ХХ - поч. ХХ1 ст. Розглянуто об'екти права промислово! власностi, якi займають визначальне мiсце в умовах глобалiзацii. Подано iнформацiю про важливi винаходи ХХ ст., яю докорiнно вплинули на життя людства. Показано краши-лщери за кiлькiстю виданих патентiв на винаходи та промисловi зразки i стан винахщниц-тва в Укршш.
Senior research officer I.P. Onufryk - NUFWT of Ukraine, L'viv The objects of industrial property right under the globalization conditions
An inventive act phenomenon is analyzed according to the world patent statistics over the period ranging from late XX-earthy XXI century. The objects of industrial property right which play an important role in the globalization concerning significant inventions of the XX century, which radically influenced a life of mankind, is presented. The leading countries regarding the number of issued patents for inventions and industrial design as well as the state of inventive activity in Ukraine are outlined.
Початок третього тисячолггтя знаменуе собою формування "суспшь-ства знань", як базуються на нових революцшних технолопях у сферi шфор-маци, комушкацш, бютехнологш i нанотехнологш. Реашзуються показники науково-технолопчно! та шновацшно! полггики, що опираеться на теорда ш-новацш Йожефа Ало!за Шумпетера. Серед цих показниюв визначальне мюце в умовах глобашзацп займають об'екти права промислово! власностi (ОПВ). Глобалiзацiя становить реальний аспект сучасно! свiтовоi системи i переросла в одну з найбшьш впливових сил, якi визначають подальший хiд розвитку нашо! планети i ii неможливо оминути. Глобалiзацiя - породжений техноло-гiею, в т.ч. ОПВ всесв^нш порядок. Це свггова економiчна система з однако-вими для всiх правилами торпвл^ фiнансовим устроем, принципами оподат-кування, штелектуальною власнiстю та вiльним обмшом валют, створеними на неолiберальних засадах iз мiнiмальним державним регулюванням. Вона проникае у вЫ сфери людського життя вщ економiки, полiтики, сощально! сфери до культури, екологii, безпеки. Адже в ширшому розумiннi глобалiза-цiя супроводжуеться такими процесами i явищами як транскордоннi потоки товарiв, послуг, капiталу, технологiй, iнформацii i перемiщення людей мiж кра!нами, виникненням глобальних проблем, наприклад екологiчна деграда-цiя чи надмiрний рiст населення, для виршення яких необхiдне свгтове спiв-робiтництво.
I! характерною особливютю е значний кiлькiсний рiст ОПВ, в яю кра-iни-лiдери та ТНК вкладають величезнi кошти. Так, найдорожчий промисло-вий продукт Свропи - "Аеробус" А-380 вартiстю 270 млн. дол., хоча i став символом ii шновацшно! велич^ проте витрати на його розроблення станови-ли 11 млрд. дол. США. Поняття ОПВ у глобальному свт на початку ХХ1 ст. охоплюють певний перелш, який встановлено як мiжнародну норму Паризь-кою Конвенщею про охорону промислово! власностi ще у кiнцi Х1Х ст.
Принципи ще! конвенци залишились до наших дшв. Вони декiлька разiв пе-реглядались, доповнювались i е витоками Всесвггньо! оргашзаци штелекту-ально! власност (ВО1В). Сьогоднi ВО1В пiдтримуе i змiцнюе захист штелек-туально! власност у всьому свiтi, заохочуючи сшвпрацю мiж державами, сприяючи промисловому й культурному розвитков^ творчiй дiяльностi та пе-редачi iндустрiальних технологiй у кра!ни, що розвиваються.
Перелiк об'ек^в промислово! власностi, який прийнятий у сферi ште-лектуально! власностi наведено на рис. 1.
Рис. 1. Перелж об,ект1в промисловоХ власностi
Наведений на рис. 1 перелш десяти ОПВ - це зафжсоваш на матерь альному носи: опис, схема, креслення, розрахунок тощо, як пройшли в уста-новленому порядку державну експертизу i можуть бути передаш i тиражова-нi у промисловость Таким чином пiд "промисловою власшстю" як складником штелектуально! власност розумiють творiння людського розуму.
Ми проаналiзуемо найбiльш комерцiйно поширений ОПВ - винахщ, який проiлюстровано на рис. 2 у виглядi класифжатора. Цей рисунок пере-конливо демонструе об'екти, якi за теорiею Шумпетера, за певних умов ста-ють продуктовими чи процесними iнновацiями.
Документом про винахщ, тобто те, чого школи не iснувало, е патент -юридично-техшчний документ, що засвщчуе права на нього. У мiжнароднiй практицi термiн "патент" означае охоронний документ, який надае його влас-никовi на певний перiод винятковi права на володiння винаходом у межах тсе! кра!ни, що його видала.
Американська фiрма "Дюпон" розподшяе кра!ни свiту на чотири гру-пи (А, В, С, Б) за практичною вартiстю патентiв (табл. 1).
Даш з правово! охорони ОПВ широко використовуються у свгговш практицi. Патентно-статистичнi дослiдження вперше були започатковаш у США в 70-х роках минулого столггтя. Для визначення лщерства ие! чи шшо! кра!ни у розвитку науки i техшки було введено метод статистичного аналiзу, який пiдраховував кiлькiсть зареестрованих патеипв на винаходи та кiлькiсть посилань на них в опублжованих наукових працях. Добуток кшькосл патен-™ на винаходи на iндекс цитування i характеризуе науково-технiчний рiвень кра!ни.
(Ь о;
со т
}
Результат ¡нтелектуально! (творчо'О дтльносп людини в будь-якм сфер1 технологи
Умови правовоТ охорони за результатами державно! науково-техычноТ експертизи
новизна
винахщницькии р|вень
промислова придатысть
> }
ВИНАХ1Д
процес
штам м1кроорган!зму, культура кл1тин рослини I тварини
|ццив(дуагьн1
хйчн сполуки та
об'екти генетичноТ инженер»
композици (склади, сумЫ)
продуюм ядернзго перетво-рення
и-щивщуатьт
штам и мкроорганвму,
культури кппин рослин I тварин
споаб
консорц|уми мкрсср~анзмв, К/ГЬТур клгтин рослин\тварин
нове зэстосуЕ продукту зання вщомсго чи гроцесу
застосуван раншэ г речсвини, ш за нсвим пр 1ня виомих: ристрою, таму1, способу изнэченням
процеси виконання д1й над матерагьним (-ими) оо ектом (-ами)
перше застосування за ¡ншим функцюнальним призначенням об'еютв винаходу
нашнюь конструктувнсго (-их) елемента (-¡в)
=п
наявнють д¡й або сукупысть д1й
нашнстъ ЗВЯЗК1В мис елементами
1С
взаемне розташування епеменпв
форма виконання елемента (-¡в) або пристрою в ц1лому, зокрема гесметринна ферма
х
4 ознаки 8 ознак 4ганаки 23 ознаки
форма виконання зв'язк1в м1ж елементами
=п
параметри та 1НШ1 характеристики елемента (нв) та ]'х взаемозв'язок
=п
Меггера, з якатз ви~оговлено елеменг (-и) аСо пристрй в цгсму, середовище, як1 вккорисговуютъ _функцю елемента_
додатково до ¡ьщивдуагы-их штамю 27 ознак
X
порядок виконання таких Д1й у час (послщовно, одночасно, в р1зних
сполученнях тощо) | ~
коротка характеристика об'екта, що застосовуетъся, достатня для його щентифкаци
умови ЕИКОНЭННЯ Д1И: режим, використання
речовин (вгеодно! сировини, |жап81-тв, кагапзаторв тощо), пристроУв (пристосуваьь, ¡нструменпв, обладнання тощо), штамв м1кро-органзмв, кугьтур клгтин рослин чи тварин
зазначення нового призначення цього
об'екта
Рис. 2. Класнфжатор вннаход1в
За даними дослщницько! фiрми "CHI Research", що готуе огляди для американсько! адмiнiстрацii та пiдприемцiв, початок 90-х роюв ХХ ст. кра!ни зустрши з такими результатами (за штегральним показником): США -104541, Япотя - 76984, ФРН - 17643, Великобритатя - 8795, Францiя -7672, Нщерланди - 5737, Швейцарiя - 5002, Канада - 1156, Швещя - 1124. Колишнiй СРСР подшяв з Республiкою Кореею - 12-13 мюця iз скромним результатом - 400 [2].
Табл. 1. Розподт краги свьту за практичною щпшстю патентов (цит. за [1])
Практична цштсть Краши
А - найбшьша Австрал1я, Великобритатя, Н1меччина, Канада, Нвдерлан-ди, США
B - середня Гонконг, Датя, 1зра1ль, 1тал1я, Нова Зеланд1я, Норвепя, Фшлянд1я, Франщя, Швейцар1я, Швденна Корея, Швденно-Африканська Республша, Япотя
С - низька Австр1я, Аргентина, Бельпя, Бол1в1я, Угорщина, Грещя, 1н-донез1я, 1спатя, Колумб1я, Польща, Португал1я, колишт республжи СРСР, Туреччина, Чил1, Бразил1я, Китай, Мексика, Тайвань
D - не мають на сьогодт практично!' цшност! бшьше 120
Вступивши у трете тисячолггтя, свггова цившзащя тд впливом ритмь ки iндустрiальних iнновацiй, в основi яких покладено винаходи, настшьки збагатила науково-технiчний прогрес, що могутшсть людства набула гло-бальних масштабiв. Мiж людиною та природним буттям опинився особли-вий, позначений швидкодiею свiт машин. У кiнцi ХХ ст., менш як за 60 роюв швидюсть зв'язку збiльшилася в мшьйон разiв, потужнiсть озброень - у десять мшьйошв, енергоозброешсть промисловостi - у тисячу, швидюсть пере-сування у сто разiв. За цей час було здобуто 90 % знань, що ними володiе людство. Якщо з 1800 р. обсяг знань подвоювався кожш 50 рокiв, а з 1950 р. кожш 10 рокiв, то тепер вш збiльшуеться удвiчi кожш п'ять рокiв [3]. Нинi вчеш США представили мiкропроцесор, здатний працювати з тактовою частотою 500 ГГц. Це у 100 разiв перевищуе швидкiсть дД! сучасних комп'юте-рiв. Вони охолодили мiкрочiп рщким гелiем до мiнус 268,5 градуса за Цель-сiем. У таких умовах процесор здатний робити трильйон операцш за секунду, повщомляе БьБьО [4].
Напередоднi нового столiття французью соцiологи опублiкували список винаходiв ХХ ст., якi на 1хню думку докорiнно змiнили життя людства. 1х близько тридцяти. Перший винахщ - це лiтак американських бра^в Райт. За 97 рокiв послугами цившьно! авiацil скористалися 1,6 млрд. чол. На другому мющ - запуск у сершне виробництво в 1908 р. автомобшв "Форд". Зараз на планер нараховуеться близько 0,5 млрд. автомобшв. До надзвичайних ви-находiв вiднесено кока-колу, масове виробництво яко! було налагоджено в 1915 р. i жувальну гумку (1917 р.), побутовий холодильник (1919 р.), телевь зор (1926 р.). У 1924 р. був налагоджено масовий випуск цигарок. Сьогодш налiчуеться 1,2 млрд. курщв - практично кожен третш дорослий страждае на шкотинову залежнiсть, а вiд хвороб, спричинених палшням, за рiк помирае
3 млн. чол. За ними називають музичну вшшову платiвку (1928 р.), нейлон (1937 р.), кулькову ручку (1940 р.), комп'ютер (1945 р.), автомат Калашникова (1947 р.). У свт ще! збро! вироблено 60 млн. екземплярiв. Названо ряд ш-ших винаходiв, а на останньому мiсцi стогть спосiб розшифрування геному людини (2000 р.) [5]. Британщ, за пiдсумками опитування Бi-Бi-Сi, найбшьш генiальним винаходом людини з 1800 р. визнають велосипед. За своею простою конструкщею, унiверсальнiстю i еколопчною чистотою двоколiсний за-ci6 пересування залишив далеко позаду таю на перший погляд визначш винаходи, як радю, комп'ютер та 1нтернет [6].
Навiвши перелж корисних i шкiдливих для людства речей, в основi яких були винаходи, що стали шноващями, доцшьно зауважити, що принцип вiдповiдальностi за результати свое! дiяльностi повинен стати важливою до-мiнантою при змшах моделей свого розвитку. З цього приводу Б. Санто заз-начае, що шноващя - це не просто створення чогось шшого. Це щнний i сощ-ально важливий новий продукт чи послуга, проникнення в життя яких не е пасивним чи автоматичним актом. Вона повинна подолати суперчност зу-мовлеш моделiвною корекщею, таким чином шноващя стае бшьше страте-гiею, шж здатнiстю окремих осiб, що ддать, за Шумпетером. Iнновацiя - не продукт вшьних ринкових сил чи ïx мотивацiйний механiзм, а соцiальний феномен, який через шдивщуальний розвиток творчостi i реалiзацiю у майбут-ньому стае звичайним виробництвом наших дшв [7].
Тому ВО1В задекларувала, що людський генiй - джерело вЫх витворiв мистецтва та винаxодiв, якi е гарантiею життя, пдного людини. Обов'язок держави - забезпечувати надшну охорону усix видiв мистецтва i винаxодiв. мВинаxiдницький генш - батько багатств", - вважав ще Аристотель, а всес-вгтньо вiдомий соцiолог, професор Огберн стверджуе, що з чотирьох матерь альних чинникiв, якi визначають стан добробуту наци: винаxодiв, населення, природних ресурЫв та органiзацiï економiки, перший найбшьш чутливий до змш iншиx трьох. Отже, винаxiдництво е мiрилом рiвня iнтелектуального ка-пiталу. I не дивно, кожен день у свт подаеться 2000 патентних заявок [8]. Одним з критерив лщерства вважаеться юльюсть патентiв, отриманих за рж, а саме - 3000. Якщо корпорацiя IBM досягла цього показника у 2000 р., то компашя Philips Electronics спромоглася на це лише у 2003 р. Ця компашя по-вщомила про отримання свого 100-тисячного патенту [9]. А. Полторак, П. Лернер зазначають, що в сучасному свт, де доводиться мати справу з ре-альшстю порушень i захистом патенту, вартють патентного портфеля збшь-шуеться з його розмiром, тому чим бшьше патенлв, тим краще [10]. Для по-рiвняння наведемо таю дат НАН Украïни за 2005 рш. Вона налiчуе 200 бю-джетних установ та органiзацiй, а також 49 оргашзацш i шдприемств дослщ-но-виробничоï бази. Загальна юльюсть пращвниюв становить 43836 чол., зокрема 16424 науковi працiвники, серед яких 2437 докторiв наук та 7851 кандидат наук. Академiею отримано 523 патенти, подано 546 заявок на винаходи, реалiзовано 197 лщензш [11]. Другий приклад - Державне конструк-торське бюро "Швденне" за минулi 50 рокiв у xодi розроблення своïx проек-™ рiзного призначення зарееструвало i використало близько 8000 власних винаxодiв. Так, "ноу-хау" ракети-ноЫя "Зенiт" становить близько 1000 вина-xодiв, якi викликають в американських фаxiвцiв захоплення [12]. У свт дiе
понад 4 млн. патенлв, а щороку подаеться близько 700 тис. заявок на !х вида-чу. Прибутки вiд продажу лiцензiй на ОПВ тшьки у 2000 р. становили 100 млрд. дол., перевищивши цей показник вдесятеро порiвняно з 1990 р. [13]. Зпдно з останшми статистичними даними, прибутки вiд використання патен-тiв у свiтi зросли вщ 3 млрд. дол. у 1982 р. до 120 млрд. дол. у 2003 р. [14].
Бшьшють техшчних досягнень на основi винаходiв, якими користу-еться людство не нараховуе i 100-150 роюв. Починаючи з 2000 р., США пось дають перше мiсце у свт за кiлькiстю виданих патенлв на винахо-ди (табл. 2).
Табл. 2. Даш про ктьтсть патент'ш на винаходи за 2000-04роки [75]
Кра1на Патенти на винаходи
США 835705
Япотя 490151
Н1меччина 247318
Великобритатя 148641
Китай 136966
Рос1йська Федерац1я 99915
Укра1на 47510
Ниш США, маючи одне з найдосконалших патентних законодавств у свт, дуже вмшо захищае сво! позици з експорту лщензш на винаходи, поставивши багато кра!н свiту у технологiчну залежшсть вiд себе.
У табл. 3 наведено даш про кiлькiсть заявок на промисловi зразки та кшьюсть патентiв на них. За цим об'ектом промислово! власностi впевнено лщируе Китай, якому Укра!на поступаеться бшьш, нiж у 30 разiв.
Табл. 3. Даш про ктьтсть заявок на промисловi зразки та патентiв _на них у 1999-04 роках [15]_
Кшьшсть заявок патенив Роки Всього за 5 рошв
1999 2000 2001 2002 2003 2004
США 17227 18563 18636 19706 21966 23468 102339
15480 16718 17179 15086 16525 16533 82041
Япотя 37368 38496 38423 37230 37267 37270 188686
41355 40037 32834 31503 31342 177071
Н1меччина 73506 71375 63344 62677 53331 48293 299070
85278 73617 55621 65068 54668 39882 288856
Великобритан1я 9227 9655 9380 9512 6470 6903 41920
8655 8768 7828 8182 5810 4147 34735
Китай 40053 50120 60647 79260 94054 110848 394929
36151 37919 43596 53442 76166 70253 281378
Рос1йська Федеращя 2290 2544 2344 3104 3453 13735
1626 1507 1920 2153 2229 9435
Укра1на 700 1135 1376 1806 2310 1862 8489
882 1044 1186 1267 1474 1436 6407
Укра1на, нац. заяв. 650 1074 1291 1743 2156 1673 7937
656 996 1110 1200 1408 1348 6062
Укра!на, частка нац. заяв., % 93 95 94 97 93 90 93
74 95 94 95 96 94 95
Свiтовими лщерами завдяки мпотрiйним патентам" - патентам, як за-явленi в США, Япони i GBponi на мшьйон жителiв е: Японiя - 185; Шмеччи-на - 130; США - 123; Великобриташя - 95; Франщя - 67 [16].
Стрiмкий розвиток технолопчно! потужностi США, Япони, Китаю i Коре! пiдтверджуеться також кшьюстю поданих мiжнародних заявок на патента за процедурою PCT (Patent Cooperation Treaty - договору про патентну кооперацш) у 2000-2005 рр. (табл. 4).
У табл. 4 наведено даш про кшьюсть мiжнародних заявок, поданих у 2000-2005 роках за процедурою PCT Укра!ною та деякими шшими кра!нами. Про рiвень технолопчного вiдставання Укра!ни i деяких iнших кра!н вiд кра-lн-лiдерiв у технологiях засвiдчуе порiвняння даних табл. 4 i 5.
Табл. 4. Краши-л'кдери з м'жснароднихзаявок на винаходи за PCT [17]
Роки Кра!ни 2000 2001 2002 2003 2004 2005 попе-редт дат 2005, % 2005 ди-намша, %
Члени Свро-пейсько! патентно! конвенци 36031 40681 42506 43299 44032 46446 34,6 5,5
США 38007 43055 41292 41023 43464 45111 33,6 3,8
Япотя 9567 11904 14063 17393 20223 25145 18,8 24,3
Шмеччина 12582 14031 14326 14682 15255 15870 11,8 4,0
Францiя 4138 4707 5089 5172 5181 5522 4,1 6,6
Великобрита-нiя 4795 5482 5376 5205 5041 5115 3,8 1,5
Республша Корея 1580 2324 2520 2949 3554 4747 3,5 33,6
Нiдерланди 2928 3410 3977 4480 4236 4435 3,3 4,7
Швейцарiя 1989 2349 2755 2860 2881 3096 2,3 7,5
Швецiя 3091 3421 2990 2612 2844 2784 2,1 -2,1
Китай 784 1731 1018 1295 1706 2452 1,8 43,7
Канада 1801 2114 2260 2270 2109 2315 1,7 9,8
Iталiя 1394 1623 1982 2163 2196 2309 1,7 5,1
1зра!ль 964 1314 1174 1130 1227 1481
Австрiя 1576 1664 1759 1680 1837 2022 1,5 10,1
Фiнляндiя 1578 1696 1762 1557 1672 1866 1,4 11,6
Iншi 3894 4758 4972 5289 5682 5835 4,4 2,7
Загалом 93240 108231 110390 115198 122607 134073 100 9,4
Табл. 5. Ктьшсть мiжнародних заявок на винаходи за процедурою PCT, поданих Украгною i деякими шшими крагнами у 2000-2005 роках [17]
Роки Кра1на 2000 2001 2002 2003 2004 2005 поперед-т дат
1 2 3 4 5 6 7
В1рметя 5 15 5 2 2 3
Азербайджан 2 - 1 6 5 1
Болгар1я 35 20 31 45 24 19
Бшорусь 9 23 11 16 26 12
Естотя 6 11 11 8 11 11
Груз1я 5 5 9 3 4 3
Грещя 49 55 75 67 78 58
1 2 3 4 5 6 7
Хорвапя 43 56 69 72 77 67
Угорщина 135 127 185 114 138 165
Iндiя 190 295 525 764 723 648
Iсландiя 24 37 39 58 42 40
Киргизстан - - - 2 1 1
Казахстан 5 9 16 7 7 5
Литва 1 3 10 4 9 7
Латвiя 3 8 10 12 12 17
Молдова 3 1 1 2 3 6
Польща 109 99 116 154 107 91
Румутя 24 21 25 16 16 21
Росiйська
Федеращя 533 557 539 586 519 500
Словаччина 31 28 26 26 26 35
Туреччина 71 76 85 111 115 168
Украша 40 58 75 58 87 55
У 2005 р., за попередньою оцшкою ВО1В, лiдерами за процедурою PCT визнано десять заявниюв у п'яти крашах CBiTy (табл. 6).
Табл. 6. Десять лiдерiв-заявникiв у ceimi за процедурою PCTу 2005 р. [17]
Краша 3aaBHHK Кшьюстъ заявок
Нвдерланди koninklijke philips electronics n.v. 2492
Япотя matsushita electric industrial co., ltd. 2021
Шмеччина siemens aktiengesellschaft 1402
Фiнляндiя nokia corporation 898
Шмеччина robert bosch gmbh 843
США intel corporation 691
Шмеччина basf aktiengesellschaft 656
США 3 m innovative properties company 603
США motorola, inc. 580
Шмеччина daimlerchrysler ag 567
Заявники охоронних докуменпв наведет в табл. 6 - це крупш свiтовi корпораци та фiрми, для яких тривалють i складнiсть патентних процедур, а також вартють реестрацп патентiв не е визначальними. Як зазначено у п. 46 Резолюци Свропарламенту вiд 15 березня 2006 р., присвяченш шдготовщ до проведення Ради СС з питань Люабонсько! стратеги (план розвитку СС до 2010 р.) - це основш перешкоди для малих та середнiх пiдприемств Свропи. У цьому документ вiдзначено, що вартють реестрацп патенту в СС стано-вить 37,5-57 тис. евро, у той час як та ж процедура у США коштуе приблизно 10 тис. евро. Свропарламент закликав Сврокомiсiю невщкладно подати про-позицп щодо гармошзаци патентних законiв у державах-членах з метою за-безпечення юридично! чiткостi та сприяння шноващям [18].
Аналiзуючи кiлькiснi данi про заявки за процедурою РСТ можливо ч^ко простежити основнi галузi, в яких будуть концентруватися прiоритети науково-техшчного прогресу на найближчу перспективу. В табл. 7, де за 2001-2005 рр. зпдно з тдкласами Мiжнародноi патентно! класифiкацii вщоб-ражено основш галузi знань, технiки i технологш, в яких найбiльше опубль ковано заявок за процедурою РСТ.
Табл. 7. Основт галузi знань, техшки i технологш згiдно з Мiжнародною патентною класифшащею (МПК), у яких були опублшоваш заявки за системою _РСТ [17]_
Пд-клас МПК Назва Роки 2001 2002 2003 2004 2005 о щнка 2005, % 2005 ди- намша, %
А61К Л1ки та медикаменти для терапевтичних, стоматоло-пчних або гтетчних цшей 5284 6081 7062 6713 7229 5,8 7,7
006Б Оброблення цифрових да-них за допомогою елек-тричних пристро1в 8017 7994 6949 6353 6267 5,0 -1,4
И04Ь Передання цифрово! шфор-маци 2646 3078 2958 3077 3640 2,9 18,3
С07Б Гетероцикл1чт сполуки 2479 2563 2611 3106 3349 2,7 7,8
И01Ь Натвпроввдников1 пристро! 2129 2651 2921 3089 3309 2,6 7,1
00Ш Дослвдження або анал1з ма-тер1ал1в шляхом визначення 1х х1м1чних чи ф1зичних властивостей 2359 2746 2913 2835 3122 2,5 10,1
А61В Д1агностика; х1рурпя; роз-тзнання особи 1960 2089 2391 2537 2657 2,1 4,7
С12К Мшрооргатзми або фер-менти; !х композици 3964 3494 2536 2170 2073 1,7 -4,5
И04К Передача зображень, нап-риклад телебачення 1771 1783 2030 1864 2037 1,6 9,3
А61Б Фшьтри, що 1мплантуються в кровоност судини; проте-зи тощо 1326 1263 1511 1509 1694 1,4 12,3
С07С Ацикл1чт та карбоцикл1чт сполуки 1508 1412 1501 1472 1538 1,2 4,5
И04В Передання сигнал1в 1457 1516 1545 1488 1536 1,2 3,2
И040 Виб1рков1 пристро! (пере-микач1, реле тощо) 1479 1447 1406 1392 1530 1,2 9,9
002В Оптичт елементи, системи або пристро! 1170 1606 1583 1448 1529 1,2 5,6
011В Нагромадження шформаци 846 892 1206 1415 1444 1,2 2,0
1иш1 - 61209 63555 68874 72087 82360 65,7 14,3
Всього - 99604 10417С 109997 112555 125314 - -
Як бачимо з табл. 7 - це медицина, шформацшно-комушкацшш технологи та новггш матерiали. Тому не дивно, що передовий св^овий досвщ в цшому мае у 2-3 рази бiльшi видатки на шформацшно-комушкацшш технологи, шж на "традицшш" НДДКР. Зокрема, видатки на !х розроблення та впровадження (% до ВВП) становлять: Нова Зеландiя - 14,4, Швещя - 11,3, Швейцарiя - 10,2, Велика Бриташя - 9,7, Япошя - 8,8, США - 8,0, Нщерлан-ди - 6,8, Фшлявддя 6,6, Шмеччина - 6,0 [19]. Незважаючи на складнощi кра-!ни вС демонструють рiст у сферi винахщницько! активностi. Порiвняно з 1989 р., який у багатьох аналггичних розрахунках щодо ввропи вважаеться базовим, прирют становив 16 %. Шмеччина, Франщя та Велика Бриташя по-
дали найбшьшу кiлькiсть патентних заявок. Але в Сврош вщстежуеться висо-кий темп росту кшькост патентiв у невеликих крашах внаслщок зростаючих за останш роки в них обсяпв нацiональних витрат на НДДКР [20].
Винахщ не е прогнозованим явищем. Чим вищим е штелект наци i ре-сурси на фшансування науки, тим частiше з'являтимуться винаходи, а цим мають ошкуватись як комерцiйнi структури, так i держава. Домiнуе думка, що винахщ, особливо визначальний, вже сам по ^6i заслуговуе негайного впровадження у виробництво. Проте досвщ свiдчить, що це не так - будь-який винахщ заслуговуе на впровадження лише за умови прибутково! реаль заци товару з його втшенням. Тому i методика "Oslo Manual" [21] (вказiвки зi збору i пояснення даних про технологiчнi шноваци) засвiдчуе, що з 500 вина-ходiв свое втiлення у нових продуктах i процесах знаходить лише один. На-веденi в таблицях цифри вказують на те, що винахщництво е мiрилом рiвня штелектуального капiталу ^е! чи шшо! держави. Невелика кшьюсть ОПВ Укра!ни, порiвняно з iншими кра!нами, пояснюеться значним зниженням чи-сельностi винахiдникiв. Сьогодш винахiдникiв i рацiоналiзаторiв в Укра!ш налiчуеться лише 47 тис. оЫб, що майже у 20 разiв менше, нiж у 1991 р. Та-кий спад частково можна пов'язувати iз загальною економiчною кризою. Значною мiрою це було викликано недосконалютю нормативно-правово! ба-зи та ютотними недолiками в оргашзацп державно! системи охорони штелек-туально! власность
Винахiдництво як феномен за своею природою - це допитливють, мо-тивацiя, потреба людини. Згiдно з останшм виданням Science, Technology and Industry Scoreboard Оргашзацп економiчного сшвробггництва i розвитку (ОЕСР), ця трiада враховуеться багатьма урядами европейських краш. Розви-ток допитливостi через систему осв^и, насамперед державно!, спрямовуеться для стимулювання шновацшного процесу. Так, швестици у дослiдження та розроблення продовжують збшьшуватися, при цьому iнвестицi! в освггу i дослiдження та розроблення е вищими, нiж у програмне забезпечення у бшь-шостi кра!н ОЕСР. У 2005 р. у кра!нах ОЕСР нараховувалось 3,9 млн. дослщ-никiв, з яких двi третини були зайнятi у бiзнесовому секторi. Частка дослiд-никiв, яю працюють у приватному секторi, змшюеться у широких межах за-лежно вщ кра!ни. У США чотири з п'яти дослiдникiв працюють на бiзнесо-вий сектор. Для Япони - цей показник становить двi третiх, для GC - одну другу. Кшьюсть дослщниюв, зайнятих у приватному секторi, найбiльше зрос-ла у невеликих кра!нах ОЕСР - таких, як Грещя, Iсландiя, Нова Зеландiя, Португалiя та Iспанiя. Така мотиващя працi стала можливою завдяки надан-ню податкових пiльг бiзнесовим структурам на заохочення дослiдникiв для створення шновацш.
У цьому ж виданш вiдзначаеться рiзке зростання глобалiзацi! iннова-цiй. Мiжнародне спiвавторство наукових публжацш потро!лось за перiод 1995-2005 рр., в той час частка винаходiв, якi е результатом мiждержавного спiвробiтництва, за вiдношенням до загально! кiлькостi винаходiв у свiтi под-во!лась у промiжку мiж перюдами 1991-93 рр. i 2001-03 рр. [22].
У Деклараци з фiнансування iнновацiй, пiдписанiй на нещодавнш кон-ференци в Есторш (Португалiя) зазнарчено: мУспiшна шдприемницька еко-номша потребуе позицп "можу зробити" для трансформаци цiкавих i новптах iдей i винaходiв у ^bí продукти та послуги, признaченi як для уже юнуючих, так i для нових покупщв. Ця позищя "можу зробити" вимагае ефективних ринюв фiнaнсувaння" [23].
Виклaденi вище шдходи в умовах глобашзацп необхiдно враховувати в Укра!ш для переведення li трaдицiйно орiентовaноi сировинно! економiки на новггню знaннево-iнновaцiйну модель економiки.
Лггература
1. Омельченко О.Ф., Голобородько О.Б., Гандзюк В.С. 1нтелектуальна влaснiсть: як нею розпоряджатися// Трибуна. - 1999, № 5-6. - С. 27-28.
2. Барановський О. Ще одна метрiя. Наукова// Урядовий кур'ер, № 120-121, 4 серпня 1994 р. - С. 9.
3. Кримський С. Межа тисячолт - змша вимiрiв юторп// Вiсн. НАН Украши. - 1999, № 7. - С. 3-12.
4. Процесор за 500 Нгагерц// Урядовий кур'ер, 22 червня 2006, № 115. - С. 3.
5. Реч1, як змшили свiт// Урядовий кур'ер, 12 ачня 2001, № 5. - С. 14.
6. Найгешальшший винахщ - велосипед// Урядовий кур'ер, 27 липня 2005, № 137. -
С. 16.
7. Санто Б. Социотехническое функционирование и антропогенные кризисы// Наука i наукознавство. - 2002, № 4. - С. 3-23.
8. Ушаков В. Интеллектуальная собственность для малых и средних предприятий: политика ВОИС// 1нтелектуальна власнють. - 2001, № 9-10. - С. 39-44.
9. Щедрий урожай патенпв. За мaтерiaлaми Reuters// 1нтелектуальний каттал. - 2004, № 3. - С. 24.
10. Полторак А., Лернер П. Основы интеллектуальной собственности: Пер. с англ. -М.: Изд. Дом "Вильямс", 2004. - 208 с.
11. Фшансовий звгг. Зв^ про використання коштив Державного бюджету Украши На-цюнальною aкaдемiею наук Украши за 2005 рЫ/ Урядовий кур'ер, 14 квггня 2006, № 71. -С.13-15.
12. Конюхов С.М., Перлик В.1. Роль ДКБ "Швденне" - головного розробника ракетно-космiчноi техшки - в розвитку високих технологий// Утвердження шновацшно! моделi роз-витку економши Украши: Матер. наук.-практ. конф. - К.: НТУУ "КПГ, 2003. - С. 326-336.
13. Язв1нська О. Найцшшший наш каттал. Охорона iнтелектуaльноi власност у свт й Украш// Науковий свк. - 2004, № 6. - С. 8-11.
14. Наука сьогодш. Щотижневий зб. оперативной шформацп про новини в гaлузi науки i технологий № 31, 2004. - С. 8.
15. Красовська А. Правова охорона об'екпв промислово1 влaсностi в Укршш та технологично розвинутих крашах// 1нтелектуальна власнють. - 2005, № 12. - С. 36-41.
16. Исследователь инноваций Хариольф Групп// Deutschland. - 2005, № 6. - С. 40-41.
17. За даними ВО1В Швденна Корея та Китай увшшли у десятку найактившших корис-тувaчiв PCT// 1нтелектуальна влaснiсть. - 2006, № 2. - С. 56-58.
18. Факти i подн. Свропарламент хоче спростити патентш процедури// 1нтелектуальна власнють. - 2006, № 4. - С. 69.
19. Бебик В. У пошуках "укрaiнськоi н^"// Урядовий кур'ер, 17 серпня 2006, № 153. -
С. 14.
20. Андрощук Г. Винахщницька дiяльнiсть в крахнах Свропейського союзу: стан та тенденцп// 1нтелектуальна влaснiсть. - 2001, № 3. - С. 6-8.
21. Proposed Guidelines for Collecting and Interpreting Technological Innovation Data - Oslo Manual, OECD 1992, Paris.
22. EU Council Presidency presents declaration on financing innovation// Cordis focus, № 284, November 2007. - P. 18.
23. Governments turning to tax breaks to stimulate innovation// Cordis focus, № 284, November 2007. - P. 18-19.
УДК 658.155 Доц. O.I. Ященко, канд. екон. наук;
магктрант I. С. Бондарь - Львiвська КА
ФУНКЦП ПРИБУТКУ В РИНКОВ1Й ЕКОНОМЩ1
Розглянуто тдходи до визначення поняття прибутку i важливють виконуваних функцш в ринковш економщ, ефективне застосування ïx в господарськш дiяльностi.
Ключов1 слова: ринкова економша, прибуток як узагальнюючий показник дь яльносп пiдприeмств, прибуток як економiчна категорiя, функцп прибутку.
Assoc. prof. O.I. Yaschenko; undergraduate I.S. Bondar' -
L'viv commercial academy
Functions of income are in market economy
Approaches to determination of concept of income and importance of executable functions are considered in a market economy, effective application them in economic activity.
Keywords: market economy, income as summarizing a performance of enterprises indicator, income as economic category, functions of income.
Ринкова система господарювання, яка формуеться в Украш1, обумов-люе змшу форм та метод1в управлшня економжою шдприемства, вимагае но-вих шдход1в до визначення мюця та рол1 шдприемства в розвитку суспшьно-го виробництва. В перехщний перюд виникають i отримують розвиток прин-ципово нов1 оргашзацшно-правов1 форми господарювання, змшюеться система економ1чних вщносин з державою, власниками, господарськими партнерами, пращвниками.
Ринкова економжа, переваги якоï доведет свгговим досвщом, харак-теризуеться вшьним шдприемництвом господарюючих суб'еклв. Основним принципом регулювання д1яльност1 шдприемств е ринкове саморегулювання. Р1зновидом власност е приватна та колективна власшсть, основною цшьо-вою функщею д1яльност1 - отримання прибутку. Економюти використовують термш "прибуток" для вираження р1знищ м1ж доходом шдприемства i його витратами. Прибуток виступае як перевищення доход1в вщ продажу товар1в (послуг) над зробленими витратами (кашталом).
Прибуток е одним з узагальнюючих оцшочних показниюв д1яльност1 шдприемств (ф1рм). Прибуток - це частина доходу, що залишаеться шсля вщшкодування уЫх витрат на виробничу i комерцшну д1яльн1сть шдприем-ства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурЫв, прибуток е метою шдприемниць^' дiяльностi та основним ïï економiчним показ-ником. В сучаснiй економiчнiй лiтературi немае единого пiдxоду до визначення поняття прибутку та його функцш. Велика кшьюсть економю^в пра-цюють над цiею проблемою, тому на сьогодш е дуже актуальною тема цiеï статтi.
