CC BY
57
УДК 342.951:331.556.46
Н. В. Бльок
Навчально-науковий шститут права та ncnxonorii Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полигатка", аcпiрант кафедри адмiнicтративнoгo та iнфoрмацiйнoгo права
ПРО М1ГРАЦ1ЙНУ ПОЛ1ТИКУ В УКРА1Н1
© Бльок Н. В., 2016
Розглянуто сутнкть поняття «мпрацшна пол^ика». Зазначено, що удосконалення MirpauiflHoi' пол1тики Укра'1'ни повинно здшснюватися на основ1 комплексного пвдходу. Сформульовано гoлoвнi функцн сучасно'' м^рацшно! пoлiтики в Укpai'нi.
Ключoвi слова: трудова ми рами, мiгpaцiйнa пoлiтикa, функцн мират', принципи мiгpaцii'.
Н. В. Блёк
ОБ МИГРАЦИОННОЙ ПОЛИТИКЕ В УКРАИНЕ
Рaссмoтpенa сущность понятия «ми^ационная политика». Отмечено, что сoвеpшенствoвaние ми^ационной политики Укpaины должно пpoисхoдить на основе комплексного подхода. Сфopмулиpoвaны главные функции сoвpеменнofi мигpaциoннoй политики в У^аине.
Ключевые слова: тpудoвaя мшрация, мигpaциoннaя политика, функции ми^а-ции, пpинципы мигpaции.
N. V. Blok
ABOUT MIGRATION POLICY IN UKRAINE
The article essence of «the migration policy» concept was considered. It is stated that improvement of the migration policy of Ukraine should be based on an integrated approach. Basic functions of modern migration policy were formulated in Ukraine.
Key words: labor migration, migration policy, migration functions, migration principles.
Постановка пpoблеми. Мирацшна политика необхщна як для мiнiмiзацii' cпричинениx миращею ризиюв, так i для викoриcтання значного позитивного потенщалу мiграцii в iнтереcаx нацioнальнoгo розвитку. Cпрoмoжнicть нацioнальниx урядiв належно регулювати мiграцiйнi перемiщення е передумовою уcпiшнoгo мiжнарoднoгo cпiврoбiтництва, без якого управлшня мiграцiями, як багатостороншм прoцеcoм, неможливе. Попри це, незважаючи на помгтний прoгреc у cферi розвитку мiграцiйнoi пoлiтики Украiни, що cпocтерiгаетьcя ocтаннiми роками, чiткoгo, цшестрямованого, кoмплекcнoгo регулювання мiграцiй вcе ще бракуе.
Метою дослщження е аналiз мiграцiйнoi пoлiтики в Украiнi на ocнoвi чинного нацioнальнoгo закoнoдавcтва та практики дiяльнocтi oрганiв державного управлшня в частит виконання завдань, пов'язанта з мшращею наcелення.
Стан дослщження. Питаннями мшращйно!' пoлiтики та трудово!' мiграцii займалиcя: О. Малинoвcька, Н. Тиндик, Л. Pибакoвcький, А. Хомра, Ю. Римаренко, C. Мocьoндз, C. Дентоюк, Б. Хорев, О. Шимагоька, Г. Старченкова, Е. Плетньов, Л. Соложька, М. Чугуевcька, I. Гнибвденко та
ш. Paзoм з тим, дoci в^ути кoнкpетнi пpoпoзицiï cтocoвнo пpaвoвoгo pегyлювaння в чacтинi pеaлiзaцiï пpaв, cвoбoд та зaкoнниx iнтеpеciв y cфеpi пpaцевлaштyвaння як в Укpaïнi, так i за кopдoнoм, щo cпoнyкae дo пoдaльшoгo вивчення та в^шення цieï пpoблеми.
Виклад основних положень. На cyчacнoмy етaпi нaдзвичaйнo актуальгою для Укpaïни е пpoблемa вдocкoнaлення мiгpaцiйнoï пoлiтики. Визначення мiгpaцiйнoï голиики piзнoмaнiтнi за змicтoм. Так, О. Maлинoвcькa дo мiгpaцiйнoï пoлiтики зapaxoвye cиcтемy пpaвoвиx, фiнaнcoвиx, aдмiнicтpaтивниx i opгaнiзaцiйниx зaxoдiв деpжaви та недеpжaвниx ycтaнoв щoдo pегyлювaння мiгpaцiйниx пpoцеciв з пoзицiй мiгpaцiйниx пpiopитетiв, кiлькicнoгo та якicнoгo cклaдy мiгpaцiйниx тотоюв, ïx coцiaльнoï, демoгpaфiчнoï та екoнoмiчнoï cтpyктypи [1, с. 44].
H. Тиндик cтвеpджye, щo мiгpaцiйнa голггика Укpaïни - це кoмплекc деpжaвниx i мiждеpжaвниx зaxoдiв, якi говинш пеpедбaчaти, щoнaйменше, бaгaтoвимipний та piзнoплaнoвий кoнтpoль за пеpе-мiщенням гpoмaдян Укpaïни, iнoземцiв i ocí6 без гpoмaдянcтвa, ocoбливo в тpaнcкopдoннoмy Rpoerepi. Miгpaцiйнy пoлiтикy неoбxiднo вважати елементом деpжaвнoï coцiaльнoï пoлiтики, щo являе co6ok> цiлеcпpямoвaнy дiяльнicть opгaнiв деpжaвнoï влади та iншиx coцiaльниx cyб'eктiв щoдo pегyлювaння мiгpaцiï та вcебiчнoгo викopиcтaння ïï мoжливocтей на rapara деpжaви з метoю забезпечення нацюнальго1' безпеки в yмoвax глoбaлiзaцiï та eвpoiнтегpaцiï [2].
За cлoвaми С. Macьoндзa (нaйпoшиpенiше тpaктyвaння), мiгpaцiйнa голиика - це вплив деpжaви на мпрацшт пpoцеcи чеpез ïx pегyлювaння [3, c. 13]. В. Moйcеeнкo вважае, щo мiгpaцiйнa пoлiтикa являе coбoю «c^ymic^ зaxoдiв, щo здiйcнюютьcя деpжaвoю з метoю pегyлювaння м^ацинта пpoцеciв, cтвopення yмoв для pеaлiзaцiï iнтелектyaльнoгo i тpyдoвoгo пoтенцiaлy м^анив, пoбyдoви демoгpaфiчнoгo пpaвoвoгo cycпiльcтвa, забезпечення належтого ^вдальто-екoнoмiчнoгo та демoгpaфiчнoгo poзвиткy, дoтpимaння пpинципiв зaxиcтy нацюнальнта iнтеpеciв, безпеки i теpитopiaльнoï ^mcrocn» [4, c. 130]. С. Дентоюк мiгpaцiйнy пoлiтикy poзглядae як кoмплекc зaxoдiв, якi належать дo cфеpи деpжaвнoгo yпpaвлiння й включають ^o^c пpийняття piшень, щo вpегyльoвaний пpaвoвими нopмaми, кoнтpoльoвaний пpедcтaвницькoю влaдoю та cпpямoвaний на впopядкyвaння мiгpaцiйниx пpoцеciв [5]. О. Maлинoвcькa тaкoж вважае, щo мiгpaцiйнa пoлiтикa тicнo тов'язана з нaцioнaльнoю. Miгpaцiйнa пoлiтикa, на ïï думку, - це ^стема yмoв, cпocoбiв i зaxoдiв у^авлшня мiгpaцiйнoю pyxливicтю нacелення [1, c. 47].
На думку А. Xoмpи, м^ацшна пoлiтикa - це томплете poзpoбoк i зaxoдiв, cпpямoвaниx на фopмyвaння неoбxiдниx пoтoкiв i неoбxiднoï iнтенcивнocтi мiгpaцiï нacелення [б, с. 50]. В. Moйcеeнкo poзглядae м^ацшну пoлiтикy y вyзькoмy та шиpoкoмy змicтax: як вплив деpжaви на мкрацшш пpoцеcи шляxoм ïxньoгo ypегyлювaння. На думку Л. Pибaкoвcькoгo, м^ацина пoлiтикa являе coбoю cиcтемy зaгaльнoпpийнятиx на piвнi кеpyвaння iдей i кoнцептyaльнo oб'eднaниx зacoбiв, за дoпoмoгoю якиx нacaмпеpед деpжaвa, а татож cycпiльнi iнcтитyти, дoтpимyючиcь визнaчениx ^инцишв, якi вiдпoвiдaють кoнкpетнo-icтopичним yмoвaм ^аши, пpипycкaють дocягнення цiлей, aдеквaтниx як цьoмy, так i нacтyпнoмy етапу poзвиткy cycпiльcтвa. Зaзнaчимo, щo бшьшють aвтopiв, cеpед ниx i Л. Рибатов^кий, poзглядaли мiгpaцiйнy пoлiтикy як частину демoгpaфiчнoï пoлiтики, пopяд з pепpoдyктивнoю i caмoзбеpiгaючoю. Mетy мiгpaцiйнoï пoлiтики кoнкpетизyвaли вiдпoвiднo дo тpиcтaдiйнoгo уявлення пpo мiгpaцiйний пpoцеc: пеpшa cтaдiя (виxiднa) - фopмyвaння мiгpaцiйнoï pyxливocтi; дpyгa cтaдiя (ocнoвнa) - пеpеcелення, i тpетя cтaдiя (заключна) - ^иживлення [7, с. 102].
Узагальнюючи наведет думки щoдo визначення змкту i пpизнaчення мiгpaцiйнoï' толиики в Укpaïнi, звеpнемo увагу на таю cклaдoвi ïï елементи:
а) ^CT^mc^ та кoмплекcнicть зaxoдiв деpжaви в чacтинi pеaлiзaцiï завдань мiгpaцiйнoï пoлiтики;
б) пpaвoвий, фiнaнcoвий та кoнтpoлювaльний вплив деpжaви на м^ацит пpoцеcи в Укpaïнi.
Miгpaцiйнa голиика мае cвoï' цiлi та голпичт завдання, для poзв'язaння якиx пoтpiбнi:
I. Aктивiзaцiя iммoбiльнoï мiгpaцiйнoï pyxливocтi, тoбтo нacелення, яке пеpевaжнo пpoживae в ciльcькiй мicцевocтi й швидто зpocтae, щoб на цiй ocнoвi icтoтнo пiдвищити cтyпiнь pеaлiзaцiï' cпpoмoжнocтi дo пеpеcелення.
2. Пoдaльше шдвищення piвня пpиживaнocтi нoвocелiв y paйoнax iнтенcивнoгo екoнoмiчнoгo ocвoeння, poзтaшoвaниx, як пpaвилo, нa cxoдi i пiвнoчi кpaïни, де гоки щo не зaвеpшений пpoцеc фopмyвaння пocтiйнoгo cклaдy нacелення.
3. Paцioнaлiзaцiя нaпpямiв i мacштaбiв теpитopiaльнoгo пеpемiщення нacелення мae двa acпекти: для мicцевocтi бaгaтьox paйoнiв ^aï™ вoнa пoлягae y зменшеннi мiгpaцiйнoгo вiдпливy нacелення, тoбтo зниженнi ступеня pеaлiзaцiï йoгo мiгpaцiйнoï pyxливocтi; a для великта i ocoбливo cтoличниx мicт - в oбмеженнi мiгpaцiйнoгo нaпливy, дocягненнi paцioнaльниx ^введго-шень y джеpелax демoгpaфiчнoï динaмiки [S, c. 102].
Об^ктом мiгpaцiйнoï голггики в Укpaïнi e теpитopiaльний pyx нacелення. Cyб'eктaми внyтpiшньoï мiгpaцiйнoï голггики e гpoмaдяни Укpaïни, якi здшстюють теpитopiaльне пеpемi-щення. Cyб'eктaми зoвнiшньoï мiгpaцiйнoï пoлiтики в Укpaïнi e гpoмaдяни Укpaïни, гpoмaдяни iншиx деpжaв i ocoби без гpoмaдянcтвa, як пеpетинaють деpжaвний кopдoн Укpaïни.
Деpжaвнa мiгpaцiйнa пoлiтикa фopмyeтьcя зa тaкими ocнoвними пpинципaми:
- зaбезпечення тожгому, xтo нa зaкoнниx пiдcтaвax пеpебyвae нa теpитopiï Укpaïни, cвoбoди пеpеcyвaння, вибopy мicця пpoживaння, пpaвa вшьго зaлишaти теpитopiю Укpaïни, зa виняттом oбмежень, вcтaнoвлениx зaкoнoдaвcтвoм, a тaкoж пpaвa в'ïжджaти в Укpaïнy гpoмaдянaм Укpaïни;
- зaбезпечення деpжaвнoï' безпеки тa нaцioнaльниx iнтеpеciв, a тaкoж зaгaльнoдеpжaвниx пiдxoдiв y пpoведеннi мiгpaцiйнoï пoлiтики;
- зaxиcт пpaв i cвoбoд тa зaкoнниx iнтеpеciв гpoмaдян Укpaïни, iнoземцiв i ocí6 без гpoмaдянcтвa, недoпycтимicть cтвopення для нта безпiдcтaвниx пiльг чи пеpевaг, як б cтaвили ïx y пpивiлейoвaне cтaнoвище пopiвнянo з гpoмaдянaми Укpaïни;
- недoпyщення бyдь-якиx пpoявiв диcкpимiнaцiï, зaбезпечення yмoв для pеaлiзaцiï мiгpaнтaми cвoï'x пpaв, cвoбoд i зaкoнниx iнтеpеciв, a тaкoж викoнaння oбoв'язкiв, пеpедбaчениx зaкoнoдaвcтвoм;
- зaпoбiгaння мacoвим cтиxiйним тa неpегyльoвaним пpoцеcaм мiгpaцiï нacелення як ycеpединi кpaïни, тaк i зa ïï межi зa дoпoмoгoю cтвopення cпецiaльниx деpжaвниx coцiaльнo-екoнoмiчниx тa нaцioнaльнo-кyльтypниx пpoгpaм, ocнoвaниx нa нayкoвoмy пpoгнoзi мiгpaцiйнoгo пoтенцiaлy, нaпpямiв мiгpaцiйниx пoтoкiв з ypaxyвaнням cyчacнoï тa пеpедбaчyвaнoï co^arnro-екoнoмiчнoï тa cycпiльнo-пoлiтичнoï' cитyaцiï;
- пpoтидiя незaкoннiй мiгpaцiï, пpaцевлaштyвaнню мiгpaнтiв i тopгiвлi людьми;
- взaeмoдiя тa кoopдинaцiя дiяльнocтi opгaнiв викoнaвчoï влaди i гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй y cфеpi мiгpaцiï нa деpжaвнoмy тa мiжнapoднoмy piвняx;
- piвнoпpaвнa cпiвпpaця Укpaïни з деpжaвaми-пapтнеpaми з питaнь мiгpaцiйниx пpoцеciв шляxoм пiдтpимaння взaeмoвигiднoï cпiвпpaцi зa зaгaльнoвизнaними пpинципaми тa нopмaми мiжнapoднoгo пpaвa [9, c. 22].
Зoвнiшня мiгpaцiйнa пoлiтикa мae rapara безпецi кpaïни, нapoщyвaнню ïï екoнoмiчнoгo пoтенцiaлy тa зpocтaнню дoбpoбyтy нacелення. Paзoм з тим, цей rnpo^c не e пoзитивним, a нaвпaки, зaвдae шкoди.
Ocнoвними нaпpямaми внyтpiшньoï' мiгpaцiйнoï' пoлiтики e зaбезпечення cвoбoди теpитo-piaльнoгo пеpеcyвaння нacелення, в Ta^i пpaцi - oптимiзaцiï' мiжpегioнaльнoгo пеpеpoзпoдiлy гpoмaдян, з ypaxyвaнням голггики, якa cклaлacя y cфеpi зaйнятocтi, тa cтaнy pегioнaльниx pинкiв npauj.
Зapaxoвyючи мiгpaцiйнy пoлiтикy дo cфеpи деpжaвнoгo yпpaвлiння, неoбxiднo poзглянyти тaкi ïï acпекти, як дiяльнicть деpжaвнo-пpaвoвиx iнcтитyтiв, ïx взaeмoдiю щoдo ведення деpжaвнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики, a тaкoж нopмaтивнy бaзy як ocнoвy пpoведення пoлiтики. Biдoкpемлюeтьcя caме елемент yпpaвлiння, ocкiльки ця cклaдoвa нaйвaжливiшa, в ocтaтoчнoмy пiдcyмкy вoнa виявляeтьcя елементом, щo дoмiнye y cиcтемi пoлiтичнoï' влaди, тoбтo зaдae мету, i e iнcтpyментapieм мiгpaцiйнoï пoлiтики [10].
Poзyмiння деpжaвнoï' мiгpaцiйнoï' пoлiтики e неoбxiднoю ocнoвoю для видшення функцш мiгpaцiйнoï' пoлiтики. Зa cвoï'м впливoм цi функци мoжyть пpoявлятиcь як зoвнiшнi чи внyтpiшнi, a зa теpмiнoм pеaлiзaцiï' - бути гостшними aбo тимчacoвими. Bидiлимo тaкi функци мiгpaцiйнoï' пoлiтики:
1. Фyнкцiя pегyлювaння мiгpaцiйниx пpoцеciв. У цьoмy змкт мiгpaцiйнa пoлiтикa e cyкyпним впливoм нa мiгpaцiйнi пoтoки з метою ï^mora yпopядкyвaння, яке здiйcнюeтьcя чеpез
cтвopення в^тав^н^ coцiaльнo-екoнoмiчниx yмoв, пpийняття затотв i пiдзaкoнниx aктiв, метoю якта щoдo внyтpiшньoпoлiтичниx iнтеpеciв е дoтpимaння деpжaвниx iнтеpеciв Укpaïни, а зoвнiшньoпoлiтичниx - за дoпoмoгoю двocтopoннix i бaгaтocтopoннix дoгoвopiв - ypегyлювaння загальнта пpoблем мiгpaцiï в cвiтi.
2. Функщя paцioнaлiзaцiï пpoтиpiч, якi виникають, щo pеaлiзyeтьcя чеpез пoшyк тогоен-cycниx piшень y кoнфлiктниx cитyaцiяx за дoпoмoгoю cтвopення меxaнiзмy визначення пoзицiй cтopiн iз cyпеpечливиx питань i гapмoнiзaцiï pегyлятивниx cпpямyвaнь пoлiтичнoï cиcтеми, щo виявляютьcя в зменшент coцiaльнoï нaпpyженocтi cеpед piзниx кaтегopiй мiгpaнтiв з дoтpимaнням деpжaвниx ^^ешв Укpaïни [11].
3. Фyнкцiя деpжaвнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики (iнтегpaтивнa). У внyтpiшньoпoлiтичнoмy acпектi виpaжaeтьcя чеpез пpoцеc включення вимyшениx мiгpaнтiв в yкpaïнcьке cycпiльcтвo, oxoплюючи oдеpжaння ними гpoмaдянcтвa У^аши, а тaкoж cпpияння y влаштуванш на нoвoмy мicцi пpoживaння, cтвopення poбoчиx мicць, iншoï coцiaльнoï пiдтpимки (cтипендiй, пенciй, дoпoмoг). У зoвнiшньoпoлiтичнoмy acпектi iнтегpaтивнa фyнкцiя деpжaвнoï мира^йте!' пoлiтики виявляeтьcя чеpез виpoблення i пpoведення пoгoдженoï мiждеpжaвнoï мiгpaцiйнoï голиики в межax СНД, а татож чеpез пiдтpимкy кoнтaктiв з мiжнapoдними i зaкopдoнними ypядoвими i неypядoвими (cycпiльними, pелiгiйними) opгaнiзaцiями, зacнyвaння фoндiв з метoю зaxиcтy i pеaлiзaцiï пpaв мiгpaнтiв, а тaкoж затобЬання нелегaльнiй мiгpaцiï та пpипинення ïï.
4. Фyнкцiя мoбiлiзaцiï людcькиx pеcypciв деpжaвнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики е в^аженням coцiaльнoï динaмiки. Ця фyнкцiя дoзвoляe викopиcтoвyвaти мiгpaцiйнy пoлiтикy як важливий чинник y вщговленш coцiyмy [11, с. 69].
На витонання деpжaвнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики впливають тaкi ^стеми i пiдcиcтеми:
1. Eкoнoмiкa У^аши.
2. Пpaвoвa cиcтемa Укpaïни.
3. Coцiaльнo-кyльтypнa cиcтемa.
4. Демoгpaфiчнa ^стема Укpaïни.
5. Eкoлoгiчнa cиcтемa.
EKOHOMÍ4Ha система Украти пеpебyвae в сташ кpизи. Cтвopюютьcя yмoви для виxoдy Укpaïни на мiжнapoдний pинoк npaui. Hacлiдки цieï тенденцiï пеpевaжнo негативш, пoлягaють y пocиленнi вiдпливy за кopдoн нociïв дефiцитниx пpoфеciй, щo cпpичиняe незбaлaнcoвaнicть yкpaïнcькoгo pинкy npaui та неoтpимaння вaлютниx нaдxoджень вщ yкpaïнcькиx гpoмaдян, якi пpaцюють за кopдoнoм.
На думку Н. Тиндик, недocкoнaлicть нaшoгo мiгpaцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa негативто гозна-чaeтьcя нacaмпеpед на pейтингy Укpaïни y cвiтi, викликае незaдoвoлення iнoземниx деpжвa, якi змyшенi caмoтyжки бopoтиcя пpoти yкpaïнcькиx тpyдoвиx нелегашв [12, c. 325].
Як зазначето в Зaкoнi Укpaïни «npo зoвнiшню тpyдoвy мiгpaцiю», пiд чac пеpебyвaння за межами Укpaïни тpyдoвий м^ант зoбoв'язaний забезпечити пoвнoтy та cвoeчacнicть cплaти пoдaткiв i збopiв за майго, poзтaшoвaне на теpитopiï У^аши, щo належить йoмy на пpaвi влacнocтi aбo пеpебyвae в opендi, зoкpемa пpизнaчивши yпoвнoвaженy ocoбy [13]. А у^аш^ю мiгpaнти poзглядaють цю вимoгy негaтивнo.
Hеoбxiднicть виpiшення такта завдань виpaжaeтьcя y фopмi вимoг дo пoлiтичнoï cиcтеми, а caме: дoтpимaння деpжaвниx iнтеpеciв Укpaïни, впливу деpжaви на cтpyктypy мiгpaцiйниx готоюв з метoю збеpеження пpoфеciйнo-квaлiфiкaцiйнoгo готенщалу кpaïни, екoнoмiчнa кpизa, пpипинення фшажування низки деpжaвниx пpoгpaм, згopтaння виpoбничoгo i житлoвoгo бyдiвництвa внеcлo вектopнi кopективи y внyтpiшню yкpaïнcькy мйращю, в якiй cьoгoднi вiдбyвaeтьcя пеpеopieн-тування мiгpaцiйниx пoтoкiв y мкця ïxньoгo пoчaткoвoгo пpoживaння. Пеpемiщення фiнaнcoвoгo кaпiтaлy y великi мicтa, пpocтежyвaнa тенденцiя кoнцентpaцiï певниx гpyп м^анпв i poзвитoк ïxньoï дiлoвoï актившеи в мicтax з бaгaтoмiльйoнним нacеленням зaгpoжyють пеpетвopенням циx мicт на цешри coцiaльнoï нaпpyженocтi чеpез дестабЫзувальний вплив циx гpyп на co^arnTO-
економ1чну обстановку в мктах. Це знаходить вщображення у поставлених до укра!нсько! политсчно! системи вимогах виконання комплексних заход1в, нацшених на виршення проблеми стабшзаци через оргашзоване залучення населення до вщродження малообжитих райотв, насичення трудовими ресурсами аграрного сектору економши.
Правова система Украти. Якщо не регулювати процеси м!граци за допомогою правового мехашзму, то це не зупинить, а т!льки сприятиме !х хаотичности Труднощ1 полягають у тому, щоб знайти таю полигско-правов! ршення, як б забезпечували штереси Укра!ни вщповщно до !! фшансових та оргатзацшних можливостей.
Актив1защя мшрацшних процешв та !х вплив на полгтичний, сощально-економ1чний розвиток держави, 11 безпеку та стабшьтсть, культурне, релктйне середовище спонукали до формування законодавства Украши у сфер! м!граци. Протягом останшх десяти роюв розроблено 1 прийнято пакет законодавчих акпв: «Про порядок ви!зду з Укра!ни 1 в'!зду в Укра!ну громадян Укра!ни» (1994 р.), «Про громадянство Укра!ни» (2001 р.), «Про нащональт меншини в Укра!т» (1992 р.), «Про б1женщв та ос!б, як потребують додаткового або тимчасового захисту» (2012 р.), «Про гммшращю» (2001 р.), «Про правовий статус шоземщв та ошб без громадянства» (2012 р.), «Про забезпечення прав 1 свобод внутршньо перемщених ос!б» (2014 р.), «Про зовшшню трудову шграцда» (2015 р.) та ш. Це 1стотно вплинуло на початок формування мкрацшного законодавства, але ще рано стверджувати про належний р!вень правово! бази щодо врегулювання мкрацшних потоюв. Все ще ввдсутнш закон «Про притулок» та шш1 закони, через що законодавча база врегулювання мкрацшних процеав залишаеться незавершеною, а виршення мкрацшних проблем ускладнюеться.
Необхщно внести змши 1 доповнення до деяких законодавчих акпв Укра!ни для того, щоб впровадити комплекс заход!в адмшстративного, кримшального, оргашзацшного характеру з метою забезпечення ввдповвдних державних оргатв правовими засобами, яю б стали максимально оперативними 1 водночас ефективними щодо врегулювання 1 контролю за мкрацшними потоками 1 мшращею загалом.
Сощалъно-кулътурна система характеризуеться мобшзащею людських ресуршв. 1! д!я виявляеться через сукупшсть таких тдсистем:
а) культурно!, що виражаеться через пам'ять сощальних стльностей, ор1ентаци, навички людей, як виявляються в поведшщ. 3 одного боку, культурна тдсистема створюе передумови для «укра!номовних» у найширшому змкт слова в укра!нському сустльств1, надаючи !м шдтримку; зворотна сторона - розходження за низкою основних параметр!в (звички, сощальний статус, поведшський аспект), тобто взаемод1я контркультур у форм! «м!сцевого» ! «стороннього» населення, слугуе виштовхувальним чинником, що, своею чергою, впливае на «вх!д» пол!тично! системи вже у вигляд! вимог до коригування державно! м!грац!йно! пол!тики, спрямовано! на л!кв!дац!ю вогнищ соц!ально! напруженост!;
б) соц!альна структура, з одного боку, створюе передумови для устшного входження в не! активно! частини м!грант!в, ! у цьому виявляеться дм закладених у н!й штегративних механ!зм!в (п!дтримка), але, з !ншого боку, наявн!сть у соц!альн!й структур! укра!нського сусп!льства велико! к!лькост! марг!нал!в, якими е м!гранти, що з тих або !нших причин !з меншою активн!стю намагаються штегруватися в укра!нське сусп!льство, створюе загрозу функц!онального розладу соц!ального орган!зму. Це зумовлюе вимоги до пол!тично! системи укра!нського суспшьства - виробити адекватний механ!зм соц!ального захисту, посилити патернал!стську роль держави [11, с. 71].
Демографгчна система Украти характеризуеться недостатн!стю природного в!дтворення населення, про що св!дчать статистичн! дан!. Це створюе передумови для компенсацй в!дтворення населення Укра!ни за допомогою механ!чного руху населення - м!грац!!. 1накше кажучи, демограф!чна система ставить перед укра!нською пол!тичною системою вимогу проведення заход!в, спрямованих на наближення переб!гу демограф!чних процес!в до оптимального. Пдтримка, що надаеться демограф!чною системою, виявляеться через сукупний ефект зменшення адаптованих витрат пол!тично! системи, пов'язаний !з соц!ал!зац!ею !ндив!д!в п!д час долучення !х до економ!чно!, культурно!, соц!оструктурно! та !нших соц!альних п!дсистем.
Eкoлoгiчнa сuстемa yKpamu. Пopyшення екoлoгiчниx нopм cпpичиняe пoявy екoлoгiчниx бiженцiв. Яcкpaвий пpиклaд - aвapiя на Чopнoбильcькiй AEC. Будучи збaлaнcoвaнoю, екoлoгiчнa стрема е oптимaльнoю для дoдaткoвиx тpyдoвиx pеcypciв. Отже, y цьoмy випадку cтaвлятьcя вимoги дo пoлiтичнoï отстеми щoдo забезпечення екoлoгiчнoгo бaлaнcy, в дpyгoмy - екoлoгiчнa cиcтемa надае пiдтpимкy y фopмi нaдiлення пoлiтичнoï cиcтеми пpиpoдними pеcypcaми [11, с. 72].
Moжнa видiлити ocнoвнi кoнцептyaльнi нaпpями деpжaвниx opгaнiв щoдo pеaлiзaцiï деpжaвнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики, а caме:
1. Пiдгoтyвaння пpoпoзицiй щoдo yдocкoнaлювaння зaкoнoдaвcтвa y cфеpi мiгpaцiï, cтвopення пpaвoвoï бази, яка визначае ocнoвнi взaeмнi пpaвa й oбoв'язки деpжaви i мiгpaнтiв.
2. Зaxиcт ^ав мiгpaнтiв вiдпoвiднo дo чиннoгo за^^дав^^ i нopм мiжнapoднoгo пpaвa. Цей на^ям y pеaлiзaцiï мiгpaцiйнoï голиики пеpедбaчae poзв'язaння тpьox задач:
а) внyтpiшньoдеpжaвнoгo piвня - cтимyлювaння за^тавле^^и та пiдвищення вщтовь дaльнocтi opгaнiв деpжaвнoï влади Укpaïни, неypядoвиx opгaнiзaцiй i пiдпpиeмcтв ycix фopм влacнocтi за забезпечення пpaв мiгpaнтiв y товта екoнoмiчниx yмoвax;
б) мiждеpжaвнoгo piвня - укладання yгoд iз деpжaвaми щoдo пpoблем, пoв'язaниx з pегyлю-ванням мiгpaцiйниx пpoцеciв чеpез виpiшення питань дoтpимaння пpaв людини та екoнoмiчниx iнтеpеciв мiгpaнтiв;
в) гоза деpжaвним piвнем - забезпечення ефективнoгo зaxиcтy пpaв та iнтеpеciв ^ввич^-никiв, за yчacтi дiacпop за кopдoнoм.
3. Opгaнiзaцiя iммiгpaцiйнoгo кoнтpoлю, pегyлювaння мiгpaцiйниx пoтoкiв. Цей на^ям кoнтpoльнo-pегyлятивнoï фyнкцiï деpжaви oxoплюe cфеpy зoвнiшньoï та внyтpiшньoï мiгpaцiï. Taкi дiï дoзвoлять cвoeчacнo визначати мкця coцiaльнoï нaпpyженocтi та внocити змiни в пpoгpaми пеpеpoзпoдiлy м^ацинта пoтoкiв пo теpитopiяx [11, с. 74].
4. ^иймання, тимчacoве poзмiщення бiженцiв i вимyшениx пеpеcеленцiв, opгaнiзaцiя poзcелення, надання дoпoмoги, cпpияння y ^ацевлаштуванш та влaштyвaннi на нoвoмy пocтiйнoмy мicцi пpoживaння. Цей на^ям мае на метi poзвитoк меpежi пyнктiв пеpвиннoгo пpиймaння, тимчacoвoгo уфимання щoдo кiлькocтi мicць та го^аблення iнтенcивнocтi пoтoкy ocí6, якi шукають пpитyлкy y великиx aдмiнicтpaтивниx ^rnpax. Це дoпoмoже нopмaлiзyвaти кpимiнoгеннy та епiдемioлoгiчнy oбcтaнoвкy.
5. Poзpoблення пpoпoзицiй з pеaлiзaцiï зoвнiшньoï та внyтpiшньoï пoлiтики Укpaïни, яка впливае на м^ацит пpoцеcи.
6. Пpoгнoзyвaння м^ацинта пpoцеciв i фopмyвaння деpжaвнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики з ypaxyвaнням змiни зaгaльнoпoлiтичнoï та екoнoмiчнoï cитyaцiï.
7. Poзpoблення pегioнaльниx i мiжpегioнaльниx пpoгpaм та opгaнiзaцiя ïxньoгo викoнaння. Цей на^ям xapaктеpизyeтьcя icтoтним cтpyктypyвaнням cиcтеми деpжaвнoгo кеpyвaння м^ацт-ними пpoцеcaми з метою тдвищення ефективнocтi пpийнятиx деpжaвниx зaxoдiв, за дoпoмoгoю oптимiзaцiï взaeмoдiï cтpyктyp cеpедньoï ланки, щoдo виpoблення eдинoгo пiдxoдy дo pеaлiзaцiï деpжaвнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики.
S. Poзпoдiл тошив, якi видiляють з бюджету на в^шення пpoблем мiгpaцiï, i кoнтpoль за ïx викopиcтaнням. Bизнaчення aльтеpнaтивниx джеpел фiнaнcyвaння.
9. Poзpoблення меxaнiзмy взaeмoдiï мiж пpaвooxopoнними opгaнaми та шшими cyб'eктaми деpжaвнoï влади.
10. Bзaeмoдiя з yкpaïнcькими, мiжнapoдними i зaкopдoнними opгaнiзaцiями, acoцiaцiями i фoндaми з метoю надання пpaктичнoï дoпoмoги i видiлення фiнaнcoвиx кoштiв для в^шення мiгpaцiйниx пpoблем.
Слабким мкцем пoлiтики пpoтидiï тopгiвлi людьми зaлишaeтьcя неoбiзнaнicть шиpoкиx мac нacелення з щею пpoблемoю. Iнфopмyвaння чеpез зашби мacoвoï iнфopмaцiï виявилocя недoc-тaтньo ефективним, нacaмпеpед щoдo пpедcтaвникiв низькoдoxiдниx гpyп та мешкaнцiв ciльcькoï
мicцевocтi. Biдпoвiднo неoбxiднo iнтенcифiкyвaти дiï щoдo iнфopмyвaння caме циx кaтегopiй нacелення пpo pизики зoвнiшньoï тpyдoвoï м^аци, зoкpемa важливим е poзpoблення в^шв^и^ iнфopмaцiйниx бyклетiв та ïx тош^ення y ciльcькiй мicцевocтi.
Ознаками низь^ ефективнocтi деpжaвнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики е невелика частка легaльниx пpaцiвникiв cеpед iнoземцiв, нaдзвичaйнo низький piвень oxoплення зapoбiтчaн пpaцевлaштyвaнням за дoпoмoгoю oфiцiйниx пocеpедникiв, невиpiшенicть чиcленниx пpoблем зoвнiшньoï тpyдoвoï мiгpaцiï, зoкpемa низький piвень coцiaльнoï зaxищенocтi yкpaïнcькиx пpaцiвникiв за кopдoнoм, фopмyвaння y чacтини нacелення (ocoбливo в зaxiдниx oблacтяx) crimm cтеpеoтипiв, щo пpиcтoйний piвень життя забезпечуе лише зaкopдoннa зaйнятicть [10, с. 12].
Bmm мiгpaцiйниx пpoцеciв на coцiaльнo-екoнoмiчний, пoлiтичний та кyльтypний poзвитoк cвiтoвoï cпiльнoти зpocтae пpямo пpoпopцiйнo дo збiльшення oбcягiв мiгpaцiï. B yмoвax вcе бiльшoгo oб'eднaння cвiтoвoï екoнoмiки мiгpaцiя cтaлa невщ'емтою чacтинoю глoбaлiзaцiï, yпpaвлiння якoю не мoже здiйcнювaтиcя iзoльoвaнo, а мае вадбуваттоя в yмoвax тicнoï ^в^ащ мiж кpaïнaми [11].
Пo cyri, фopмyвaння мiгpaцiйнoï пoлiтики деpжaви тепеp вiдбyвaтиметьcя в нoвиx yмoвax, ocнoвними pиcaми якиx е вжиття зaxoдiв iз:
- залучення нacелення i poбoчoï cили в кpaïнax-pеципieнтax;
- збшьшення тpивaлocтi пеpебyвaння за кopдoнoм y дoвгocтpoкoвиx мiгpaнтiв, пocилення тенденцш пеpеxoдy тимчacoвoï тpyдoвoï мiгpaцiï y гостшну фopмy;
- cвiтoвa фшаншва кpизa, яка, безyмoвнo, пoзнaчитьcя на тенденцiяx мiгpaцiйниx пpoцеciв. Bcе це тдвищуе aктyaльнicть фopмyвaння кoмплекcнoï мiгpaцiйнoï пoлiтики та ïï теopетичнoгo oбгpyнтyвaння.
Внсн<>вкн. Отже, пpaцевлaштyвaння тpyдoвoгo м^анта в деpжaвi пеpебyвaння мoжyть здшстювати: opгaни викoнaвчoï влади вiдпoвiднo дo yклaдениx мiжнapoдниx дoгoвopiв, згoдa на oбoв'язкoвicть якиx надана Bеpxoвнoю Paдoю Укpaïни; cyб'eкт гocпoдapювaння, щo надае терпуги з пocеpедництвa y ^ацевлаштуванш за кopдoнoм на пiдcтaвi лщензи; тpyдoвий мiгpaнт caмocтiйнo. Щoб забезпечити бшьшу opгaнiзoвaнicть мiгpaцiйнoгo пpoцеcy в iнтеpеcax oкpемиx гpoмaдян та y^oro cycпiльcтвa, неoбxiднo пocилити кеpiвнy poль деpжaви та ïï opгaнiв, участь якта y пpaцевлaштyвaннi за кopдoнoм пoки щo недocтaтня. Деpжaвa мае взяти на cебе мoжливicть гошуку нoвиx pинкiв для y^arn^^ poбoчoï cили, викopиcтoвyючи дiяльнicть гocпpoзpaxyнкoвиx агенцш iз пpaцевлaштyвaння пiд пaтpoнaтoм деpжaвниx cлyжб зaйнятocтi; дoцiльнo пpи ^rnpax зaйнятocтi opгaнiзyвaти меpежy ocвiтнix c^y^yp для пpoфеciйнoï пiдгoтoвки ocí6, як бажають пpaцювaти в Укpaïнi, надавати 1м юpидичнi кoнcyльтaцiï, а тaкoж iнфopмaцiю пpo ocoбливocтi кyльтypи та звичaï мaйбyтньoï' кpaïни пpaцевлaштyвaння.
1. Maлuнoвcъкa О. M^pa^ma cumyaцiя ma мiгpaцiйнa noлimuкa в Укpaïнi. - К., 1997. - 171 c.
2. Тшдш H. Aдмiнicmpamuвнo-npaвoвuй мexaнiзм peгyлювaння мiгpaцiï в Укpaïнi: aвmopeф. дж. ... д-pa юpuд. нayк: 12.00.07 I Ттдш H. П.; Haц. y^m дepж. noдam. cлyжбu У- К., 2009. - 48 c.
3. Mocъoндз С. Дepжaвнa мiгpaцiйнa noлimuкa в cy4amm Укpaïнi (aдмiнicmpamuвнo-npaвoвuй acneкm). - К., 200З. - 199 c. 4. Moйceeнкo В. He^mophie вonpocы ynpaвлeнuя мuгpaцuoннымu npoцeccaмu нaceлeнuя. Bonpo^i meopuu u noлumuкu нapoдoнaceлeнuя. - M., 1970. - 140 c. 5. Дeнucюк С. Hanpямкupoзвumкy мiгpaцiйнoï noлimuкu в Укpaïнi. - X.: Фopyм npaвa, 2008. - № З. -С. 111-115. 6. Xoмpa A. Muгpaцuя нaceлeнuя: вonpocы meopuu, мemoдuкu uccлeдoвaнuя. - К.: Hayк. дyмкa, 1979. - 150 c. 7. Pыбaкoвcкuй Л. Muгpaцuя нaceлeнuя: npoгнoзы, фaкmopы, noлumuкa. - M., 1987, - 167 c. 8. ^вЫ В. Дepжaвнa noлimuкa i peгyлювaння iммiгpaцiйнux npo^Ыв в Укpaïнi: aнaлimuчнe дocлiджeння. - К.: ^мштя BAITE, 1999. - 184 c. 9. Puмapeнкo Ю. M^pa^mi npo^cu в cyчacнoмy œimi: cвimoвuй, peгioнaлънuй ma нaцioнaлънuй вuмipu. - К., 1998. - 912 c.
10. ManuHoecbKa O. Mizpatyiuna nonimuKa e YKpaini: $opMyeannn, 3Micm, eidnoeidnicmb cynacnuM euMozaM / Pada natyionanbnoi OesneKu i oOopoHu YKpainu, - K., 2014, - 18 c. 11. An$bopoe C. AdMinicmpamueno-npaeoee pezynweannn Mizpatyiunux npotyecie. - X.: npaeo, 2013. - 278 c. 12. TunduK H. Tpydoea Mizpatyin e enoxy zno6ani3ayii: inmezpatyin y ceim nu emena eid Oidnocmi : Monozpa^in / H. TunduK. - flbeie : EbeffYBC, 2009. - 600 c. 13. npo soenimnm mpydoey Mizpatyiw: 3aKon YKpainu eid 05 nucmonada 2015 poKy // BidoM. Bepx. Padu YKpainu. - 2016. - № 49-50. - Cm. 463.
REFERENCES
1. Malynovs'ka 0. Mihratsiyna sytuatsiya ta mihratsiyna polityka v Ukrayiny. Kyyiv, 1997, 171 p. 2. Tyndyk N. Administratyvno pravovyy mekhanizm rehulyuvannya mihratsiyi v Ukrayini. Avtoref. dys. d-ra. yuryd. nauk: 12.00.07. Nats. un-t derzh. podat. sluzhby Ukr., Kyiv., 2009, 48p. 3. Mos'ondz S. Derzhavna mihratsiyna polityka v suchasniy Ukrayini (administratyvno-pravovyy aspekt). Kyiv., 2003, 199 p. 4. Moyseyenko V. Nekotorye voprosy upravleniya migratsioonymi protsessami naseleniya. Voprosy teorii i politiki narodonaselennya. Moscow., 1970, 140 p. 5. Denysyuk S. Napryamky rozvytku mihratsiynoyi polityky v Ukrayini. Kharkiv, Forum prava Publ, 2008, Vol. 3, pp. 111-115. 6. Khomra A. Migratsiya naseleniya: voprosy teorii, metodiki issledovaniya. Kyiv, Nauk. dumka Publ, 1979. - 150 p. 7. Rybakovskiy L. Migratsiya naseleniya: prognozy, faktory, politika. Moscow, 1987, 167 p. 8. Novik V. Derzhavna polityka i rehulyuvannya immihratsiynykh protsesiv v Ukrayini: analitychne doslidzhennya. Kyiv, VAITE Publ, 1999, 184 p. 9. Rymarenko Yu. Mihratsiyni protsesy v suchasnomu sviti: svitovyy, rehional'nyy ta natsional'nyy vymiry. Kyiv, 1998, 912 p. 10. Malynovs'ka 0. Mihratsiyna polityka v Ukrayini: formuvannya, zmist, vidpovidnist' suchasnym vymoham. Rada natsional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny. Kyiv, 2014, 18 p. 11. Alforov S. Administratyvno-pravove rehulyuvannya mihratsiynykh protsesiv. Kharkiv, Pravo Publ, 2013, 278 p. 12. Tyndyk N. Trudova mihratsiya v epokhu hlobalizatsiyi: intehratsiya u svit chy vtecha vid bidnosti. monohrafiya, Lviv, LDUVS Publ, 2009, 600 p. 13. Pro zovnishnyu trudovu mihratsiyu. Zakon Ukrayiny vid 05 lystopada 2015 roku, Vidom. Verkh. Rady Ukrayiny, 2016, Vol. 49-50, 463 p.
