CC BY
45
УДК 616-07+616.379-008.64+616.12-008.331.1 DOI: 10.22141/2224-0721.14.6.2018.146070
Боцюрко В.1., Ддушко О.М., Костцька 1.О.
1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ун1верситет, м. ¡вано-Франювськ, Украна
Чи noTpi6eH Aiorno3 «метабо^чний синдром»?
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(6):590-592. doi: 10.22141/2224-0721.14.6.2018.146070
Резюме. У статт розглядаються р'зн п'щходи щодо сут метаболiчного синдрому з точки зору експертв Державноi програми з контролю холестерину (США) i Всесв'тньо)' оргашзац'п охорони здоров'я та вери-фкацп цього д':агнозу зпдно з ix критер':ями. Як компромс наводяться критерп М'жнародноi дабетичноi федерацп 2005 року, як на сьогодн е загальноприйнятими. Розглядаються сучасн погляди на патогенез метаболiчного синдрому, акцентуеться увага на його насл'щках. Ставиться питання про ключову роль с-мейного лкаря в д':агностицi i лкуванн цього захворювання у свimi проведення реформи охорони здоров'я в УкраЫ. Особлива увага звертаеться на кодування захворювання для статистичноi звтностi в'щпов'щно до нового 11-го перегляду М'жнародноi класиф'кацп хвороб 2018 року.
Ключовi слова: метабол'чний синдром; патогенез; критерп Дагностики; кодування хвороби
—1 — ® Точка зору
t-
— ^oint of View/
International Journal of Endocrinology
Група спещалюпв Державно! програми США з контролю холестерину, викладено! в АТР III (2001), ввела термш «метабол1чний синдром» як «множин-ш взаeмодiючi м1ж собою фактори, що пщвищують ризик серцево-судинних захворювань». Вони вва-жали, що ключовими факторами е надмрна маса тша, фiзична гiподинамiя i спадковiсть. До важли-вих специфiчних ознак слiд вщнести абдомшальне ожирiння, атерогенну дислiпiдемiю, пiдвищення артерiального тиску i резистентнiсть до шсулшу [1—3]. Таким чином, основна мета визначення ме-таболiчного синдрому (МС) полягала в тому, щоб виявити осiб iз високим ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ) i впровадити змшу стилю життя до зниження цього ризику.
Попри те, що Всесвггня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) i АТР III розглядають МС як комплекс симптомiв, що шдвищують ризик серцево-су-динних ускладнень, вони по-рiзному трактують уявлення про нього. Спещалюти ВООЗ ввели термш «метаболiчний синдром» (1998) у зв'язку iз кла-сифiкацiею цукрового дiабету (ЦД) i порушень регу-ляцп рiвня глюкози. Вони вказують, що за наявностi МС зростае ризик серцево-судинних ускладнень у хворих на ЦД. У зв'язку з цим цих оаб слщ видь
лити окремо [4—6]. Спецiалiсти АТР III згщш, що МС пщвищуе ризик серцево-судинних ускладнень, однак, враховуючи специфiку оргашзацп, вони розглядають МС не у зв'язку з ЦД, а як особливий фактор ризику серцево-судинних ускладнень, до-датковий до шших вщомих факторiв, i, можливо, як найголовнiший iз них.
Наукова лггература переповнена епщемюлопч-ними аналiзами, якi намагаються довести незалежну прогностичну цiннiсть МС для частоти ризику ЦД i ССЗ. На кшцевому етапi МС пiднiсся до статусу захворювання i отримав сертифжат iз класифжацш-ним кодом спочатку у США, а потiм у бврош, шзш-ше вiн у всьому свт проник у клшку [7—9]. Назрта необхiднiсть визнати в Украш МС як захворювання з вщповщним кодом для вiрогiдноi статистично! звiтностi i розробки протоколу для його дiагностики i лжування. Це дозволить мобiлiзувати як пащента, так i його сiмейного лжаря на результативне лжу-вання МС, осюльки це захворювання здебiльшого е набутим, а отже, його можна позбутись.
У 2005 рощ Мiжнародна федерацiя дiабету (IDF) запропонувала дiагностичнi критерп, в основi яких лежать антропометричш, патофiзiологiчнi i лабора-торш показники.
© <Мжнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцн: Боцюрко Володимир 1ванович, доктор медичних наук, професор кафедри ендокринологи, ДВНЗ «lвано-Франкiвський нацюнальний медичний ушверситет», вул. Га-лицька, 2, м. 1вано-Франшськ, 76018, УкраТна; e-mail: [email protected]; конт. тел.: +3 (8097) 272-28-08
For correspondence: Volodymyr Botsiurko, MD, PhD, Professor at the Department of endocrinology, State Higher Education Institution "Ivano-Frankivsk National Medical University', Halyska st., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +3 (8097) 272-28-08
590
Miznarodnij endokrinologicnij zurnal, ISSN 2224-0721 (print), ISSN 2307-1427 (online)
Vol. 14, No. 6, 2018
ÏFJ
Точка зору /Point of View/
Критерп метaболiчного синдрому (IDF, 2005)
1. Окружшсть талГi (ОТ) — > 94 см у чоловЫв,
> 80 см — у жшок.
2. Глюкоза в кашлярнш кровi натще
> 6,1 ммоль/л, або порушена толерантнють до глю-кози (75 г глюкози).
3. Артерiальний тиск > 130/85 мм рт.ст.
4. Триглщериди > 1,7 ммоль/л.
5. Лшопротеши високо1 щшьносп < 0,9 ммоль/л у чоловтв, < 1,0 ммоль/л — у жшок.
Дiагноз вiрогiдний за наявност не менше трьох показникiв.
Чи не найважливший iз п'яти критерпв ОТ, ве-лике значення мае i визначення показникiв глжемп, а оскшьки загальноприйнятою сьогоднi причиною МС е шсулшорезистентшсть (1Р), то за вщповщною формулою iндексу iнсулiнорезистентностi (НОМА) слщ визначити i цей показник. Загальновщома ви-сока кореляцiя м1ж 1Р i ОТ, тому щ обидва показ-ники вважаються основними критер1ями МС. Не менш важливими показниками е рiвень артерiаль-ного тиску i наявнiсть артерiальноl гшертензп (АГ). Основна причина АГ полягае у впливi контршсу-лярних гормошв (насамперед катехоламiнiв i глю-кокортикощв) за умов 1Р.
При МС юнуе тiсний зв'язок мiж 1Р i дислш-демiею. Тут виршальну роль вiдiграе печiнка, в якш у 90 % випадкiв розвиваеться стеатогепатоз. Вюцеральний жир, якого спостертаеться над-лишок при МС, розпадаеться до вшьних жирних кислот, яю через портальну вену потрапляють у печшку, де утворюються триглiцериди. У кровi пiдвищуеться ЗСх рiвень, що в кiнцевому пiдсумку призводить до розвитку атеросклерозу. Патогенез
ПереУдання, пподинамiя
Пперiнсулiнемiя Лiпогенез
> f
Абдомiнальне ожирiння
Гiпертрофiя адипоципв Зниження чутливост рецепторiв до iнсулiну
> 1
lнсулiнорезистентнiсть
Глюкагон, адреналiн, кортизол Актива^я контр-iнсулярних гормонiв
1
Лiполiз
Утворення втьних жирних кислот Перемiщення ВЖК до печшки
> 1
Синтез триглiцеридiв Стеатогепатоз
Ï
Метаболiчний синдром
Рисунок 1. Патогенез метабол 'чного синдрому
МС можна подати у виглядi схеми, що наведена на рис. 1 [10-12].
Основною проблемою при МС е ураження судин. Пдвищення рiвня глюкози призводить до ураження найдрiбнiших судин — капiлярiв у зв'язку з тим, що глюкоза за наявност 1Р перетво-рюеться в полюахариди, якi з'еднуються з бшкови-ми структурами з утворенням мукополiсахаридiв, за новою класифiкацiею — глюкоамшоглжашв. Вiдкладаючись пiд базальну мембрану капiлярiв, вони звужують ЗСх просвгт, порушуючи проходжен-ня еритроцитiв, що поступово призводить до пору-шень мжроциркуляцп i розвитку мжроанпопатп. АГ вражае судини бшьшого дiаметра — артерюли, в яких розвиваеться палшоз i змiнюеться ЗСх елас-тичшсть, що зрештою призводить до ще бiльшого порушення кровопостачання i змши у вiдповiдних органах-мiшенях. Пiдвищення рiвня високоатеро-генних лiпiдiв (триглiцериди) разом iз зниженням вмiсту ЛПВЩ сприяе утворенню атеросклеротич-них бляшок, яю вражають судини крупного дiаме-тра, а в кшцевому пiдсумку призводять до розвитку iнфаркту мюкарда, iнсульту, гангрени нижшх кiнцiвок.
Таким чином, при МС уражаються судини вих калiбрiв, починаючи з капiлярiв i закшчую-чи найкрупнiшими, що робить це захворювання найбшьш небезпечним для оргашзму людини, оскiльки всi пошкоджеш судини замiнити не-можливо. Тому вчасна дiагностика i лiкування вих складових МС можуть iстотно вплинути на тривалють життя людини, що сьогодш у свiтi е одним iз найголовнiших показникiв стану меди-цини в крашь
Якщо наша держава ставить собi за мету доби-тись iстотного збiльшення тривалост життя сво!х громадян, а за цим показником ми далеко поза-ду розвинутих кра'ш, то це можливо в основному за рахунок зменшення смертностi насамперед вщ ССЗ, якi на сьогодш е причиною летальност бшь-ше як у половиш всiх випадюв. У даному випадку чiльне мюце займае МС, недарма його влучно на-зивають «смертельний квартет», i саме за рахунок його раннього виявлення та призначення адекватного л^вання можна iстотно зменшити показник смертность
Центральною ф^урою у виконаннi цього за-вдання вiдповiдно до доктрини вгтчизняно1 меди-цини мав би стати амейний лiкар. Чи мае вш мож-ливiсть поставити цей дiагноз за лiнiею первинно! ланки медично1 допомоги? Звичайно, мае, навиъ в умовах лжарсько1 амбулаторп, в якш вщповщно до затвердженого МОЗ Украши перелiку надання ме-дичних послуг можна вимiряти ОТ, АТ, визначити рiвень глюкози i холестерину, а цього достатньо для встановлення дiагнозу МС. Але такого дiагно-зу, який би дав можливють через статистичну звгт-нiсть взяти тд контроль цю патологiю, на жаль, в МКХ-10 немае.
Зараз шдготовлений 11-й перегляд Мiжнародноi класифжацп хвороб, в якому у роздiл ендокринних
Vol. 14, No. 6, 2018
http://iej.zaslavsky.com.ua
591
Точка зору ^oint of View/
захворювань включена рубрика 5А44 — шсулшо-резистентш синдроми, що фактично вщповщають МС, при якому IP е головною патогенетичною ланкою. Таким чином, виникла можливкть встанов-лювати МС як дiагноз i шифрувати його за кодом 5А44. У такому разi кожному пащенту слщ визна-чати НОМА, який повинен перевищувати цифру 2,7, i це мае бути обов'язковим. Цього можна до-сягнути при одночасному визначенш в сироватщ кров1 р1вня глюкози й iнсулiну та вирахувати шдекс НОМА.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл1кгу 1нтерес1в при пщготовщ дано! статт1.
References
1. Reaven G. The metabolic syndrome or the insulin resistance syndrome? Different names, different concepts, and different goals. EndocrinolMetab Clin North Am. 2004 Jun;33(2):283-303. doi: 10.1016/j.ecl.2004.03.002.
2. Reaven G. Insulin resistance and coronary heart disease in nondiabetic individuals. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2012 Aug;32(8):1754-9. doi: 10.1161/ATVBAHA.111.241885.
3. Weiss R, Bremer AA, Lustig RH. What is metabolic syndrome, and why are children getting it? Ann N Y Acad Sci. 2013 Apr;1281:123-40. doi: 10.1111/nyas.12030.
4. Tchernof A, Despres JP. Pathophysiology of human visceral obesity: an update. Physiol Rev. 2013 Jan;93(1):359-404. doi: 10.1152/physrev. 00033.2011.
_iEI
5. Roberts CK, Hevener AL, Barnard RJ. Metabolic Syndrome and Insulin Resistance: Underlying Causes and Modification by Exercise Training. Compr Physiol. 2013 Jan;3(1):1-58. doi: 10.1002/cphy. c110062.
6. Ishii S, Karlamangla AS, Bote M, et al. Gender, obesity and repeated elevation of C-reactive protein: data from the CARDA cohort. PLoS One. 2012;7(4):e36062. doi: 10.1371/journal. pone.0036062.
7. Kaur J. A comprehensive review on metabolic syndrome CardiolResPract. 2014;2014:943162. doi: 10.1155/2014/943162.
8. Mentoor I, Kruger M, Nell T. Metabolic syndrome and body shape predict differences in health parameters in farm working women. BMC Public Health. 2018 Apr 4;18(1):453. doi: 10.1186/s12889-018-5378-9.
9. Marmot M. Social justice, epidemiology and health inequalities. Eur J Epidemiol. 2017 Jul;32(7):537-546. doi: 10.1007/s10654-017-0286-3.
10. Prasad DS, Kabir Z, Dash AK, Das BC. Prevalence and risk factors for metabolic syndrome in Asian Indians: a community study from urban eastern India. J Cardiovasc Dis Res. 2012 Jul;3(3):204-11. doi: 10.4103/0975-3583.98895.
11. Simo R, Saez-Lopez C, Barbosa-Desongles A, Hernandez C, Selva DM. Novel insights in SHBG regulation and clinical implications. Trends Endocrinol Metab. 2015 Jul;26(7):376-83. doi: 10.1016/j.tem.2015.05.001.
12. Vancampfort D, Correll CU, Wampers M, et al. Metabolic syndrome and metabolic abnormalities in patients with major depressive disorder: A meta-analysis of prevalence's and moderating variables. Psychol Med. 2014 Jul;44(10):2017-28. doi: 10.1017/S0033291713002778.
OTpuMaHO 08.08.2018 ■
Боцюрко В.И., Дидушко О.Н., Костицкая И.А.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, г. Ивано-Франковск, Украина
Резюме. В статье рассматриваются различные подходы относительно сути метаболического синдрома с точки зрения экспертов Государственной программы по контролю холестерина (США) и Всемирной организации здравоохранения, а также верификации этого диагноза согласно их критериям. В качестве компромисса приводятся критерии Международной диабетической федерации 2005 года, которые на сегодняшний день являются общепринятыми. Рассматриваются современные взгляды на патогенез метаболического синдрома,
Нужен ли диагноз метаболический синдром»?
акцентируется внимание на его последствиях. Ставится вопрос о ключевой роли семейного врача в диагностике и лечении данного заболевания в свете проведения реформы здравоохранения в Украине. Особое внимание обращается на кодирование заболевания для статистической отчетности в соответствии с новым 11-м пересмотром Международной классификации болезней 2018 года.
Ключевые слова: метаболический синдром; патогенез; критерии диагностики; кодирование заболевания
V.I. Botsiurko, O.M. Didushko, I.O. Kostitska
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Do we need a diagnosis of metabolic syndrome?
Abstract. The article presents different approaches to defining the metabolic syndrome from viewpoint of the experts of the National Cholesterol Education Program (USA), the World Health Organization and verifying this diagnosis according to their criteria. As a compromise, the 2005 International Diabetes Federation criteria being widely accepted nowadays are presented. Modern views on the pathogenesis of the metabolic syndrome are considered and its effects are
emphasized. The article addresses the question of the leading role of family physicians in the diagnosis and treatment of this disease in light of healthcare reform in Ukraine. Particular attention is paid to the disease coding for statistical reporting in accordance with the 11th Revision of the International Classification of Diseases (2018).
Keywords: metabolic syndrome; pathogenesis; diagnostic criteria; disease coding
592
Miznarodnij endokrinologicnij zumal, ISSN 2224-0721 (print), ISSN 2307-1427 (online)
Vol. 14, No. 6, 2018
