CC BY
26
УДК 615.252.349.7-06:616-007.61-06:616-056.5]-092.9 DOI: 10.22141/2224-0721.14.7.2018.148779
Пасечко Н.В., Лой Г.Я., Корда М.М., Олещук О.М.
ДВНЗ «Тернопльський державний медичний унверситет 1м. 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра'ни», м. Тернопль, Укра'на
Роль експресп гена Foxol ■ ■ ■ ■ ■ ■■ ■■■
у MexaHi3Mi антиппертрофiчноl дм метформшу в кардюмюцитах
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(7):705-711. doi: 10.22141/2224-0721.14.7.2018.148779
Резюме. Актуальнсть. Д'абетична кардомопаш е провдною причиною смертност при цукровому дiа-бет (ЦД) 2-го типу. Однею з основних. патоморфолопчних. ознак розвитку д'абетично)' кардомопатИ' роз-глядаеться ппертроф'т кардЬмоци^в. Метформ':н, засб вибору першоП лiнi¡ для лкування ЦД 2-го типу, окр ':м антигiперглiкемiзуючих, викликае кардопротективн ефекти. Проте механзм дП препарату в кардо-моцитах вивчений недостатньо. Мета. Вивчення ролi експресп гена Foxo1 у мехашзм'! антиппертроф'нно)' дП метформ'му в кардомоцитах. Матер'али та методи. Н9С2 клтини були трансфектованi за допомогою siRNA Foxo1 та siRNA negative control. Клтини були депривованi у 0% медiумi протягом 24 годин, за 30 хвилин до стресу пролкован метформном (5 mM) i помщенi у ппоксичний бокс на 16 годин ¡з подаль-шою реоксигенаДею протягом чотирьох годин. Площi клтин визначен за допомогою програми ImageJ. Ефективн'ють трансфекцп п 'щтверджено за допомогою полiмеразно¡ ланцюговоП реакцп в реальному чаЫ. Результати. При нормальному функцонуванн гена Fохо1 метформiн проявляе виражену антигiпертрофiч-ну д/ю в умовах ппоксп. Проте блокування експресп Fохо1 позбавляе препарат цього ефекту i викликае гiпертрофiю Н9С2 клтин у вс'х. умовах експерименту. Висновки. Виражена гiпертрофiчна вщповщь у групi клтин, трансфектованих за допомогою siRNA Foxo1, як культивувалися в умовах ппоксп i були пролкован метформiном, може бути результатом одного з механiзмiв: а) метформн запобгае збльшенню розмiрiв клтин через Fохо1-залежний меха^зм, тому блокування гена Fохо1 призводить до втрати препаратом антигiпертрофiчного ефекту; б) метформiн захищае вщ ппоксП незалежно в 'щ Fохо1-шляху, тому виражена гiпертрофiя лiкованих метформном клтин, iнкубованиху ппоксп, е наслдком гальмування експресп Fохо1, що е потужним гiпертрофiчним стимулом. Отже, з'ясування кардопротективного механiзму дп метформiну залишаеться надзвичайно актуальним питанням i потребуе подальшого вивчення. Ключовi слова: Дабетична кардомопатя; гiпертрофiя; Н9С2 клтини; метформiн; Fохо1
Експериментальна ендокринолопя
/Experimental Endocrinology/
Вступ
Всесвггня оргашзацш охорони здоров'я (ВООЗ) визначае цукровий дiабет (ЦД) як одне з чотирьох прюритетних нешфекцшних захворювань, оскшьки число його випадюв i поширешсть невпинно зрос-тають. У 2014 рощ вщ ЦД страждали 422 мшьйони дорослого населення планети [1]. На ЦД 2-го типу припадае 90—95 % уах випадюв захворювання [2].
ЦД призводить до формування мжро- та макро-судинних уражень, негативно впливае практично на вс тканини в оргашзм^ викликае виражену дис-функцго внутршшх оргашв iз подальшою швалщи-защею хворих, яка, у свою чергу, стае сощальним
та економiчним тягарем у всьому свт. У crpyKTypi смертносп вщ серцево-судинних захворювань (ССЗ) понад 65 % становлять випадки, пов'язаш з ЦД [3].
Дiабетичне ураження серця найчастше проявляемся у виглод iшемiчноl хвороби серця (1ХС), сер-цево! вегетативно! нейропати та дiабетичноI кардюмюпатп (ДКМ) [3]. Саме дiабетична кардюмюпатя е одшею з основних причин термшально! стадп серцево! недостатносп (СН), що часто призводить до раптово! зупинки серця та смерт [4]. А з-помж yсiх iнших коморбiдних iз СН сташв найвищою була смертнiсть при ДКМ, яка спостерпалася у 60 % па-цiентiв [5]. Фактична поширенiсть ДКМ ще не вста-
© <Мжнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцм: Лой Галина Ярославiвна, ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет iменi 1.Я. Горбачевського», Майдан Волг 1, м. Тернопiль, 46000, УкраТна; e-mail: loy@tdmu.edu.ua, контактний тел.: + 38(097)8975239.
For correspondence: H. Loi, State Institution of Higher Educational. Horbachevsky Ternopil State Medical University', Maidan Voli, 1, Ternopil, 46001, Ukraine; e-mail: loy@tdmu.edu.ua, contact phone: + 38(097)8975239.
новлена через вщсутшсть достатньо! к1лькост1 даних про дослщження серед р1зних груп населення, як1 страждають в1д ЦД [3].
Патогенез i патофГзюлопя ДКМ не вивчет достатньо. В1домо, що для цього виду кардюмюпати характерною е фокальна втрата клiтин внаслГдок мь кросудинного спазму та реперфузного ушкодження з подальшим розвитком фокального фiброзу та реактивно! гшертрофп у вiдповiдь на некроз мюкарда [6]. Гiстологiчно ДКМ характеризуеться апоптозом, гiпертрофiею та фiброзом, функцюнально-кардь альною дисфункцiею, що виникають незалежно вГд судинних або серцевих захворювань [7].
Вважаеться, що хротчна гiперглiкемiя вщграе центральну роль у розвитку патологи. Разом iз тим численнi комплексы (на початку компенсаторнi, а попм патологiчнi) механiзми, взаемодгя багатьох молекулярних i метаболiчних процесiв у мiокардi та плазмi кровi сприяють патогенезу ураження [3]. Саме гiперглiкемiя спричиняе значнi метаболiчнi та молекулярнi змши у кардiомiоцитах. ПГдвищений метаболiзм глюкози призводить до посилення окси-дативного стресу шляхом утворення активних форм кисню у мiтохондрiях [8]. Надмiрна продукцгя супероксиду мiтохондрiальним дихальним ланцюгом ви-кликае зниження скоротливо! здатносп мiокарда, що зрештою призводить до фiброзу кардiомiоцитiв [9], ушкодження ДНК i прискореного апоптозу кардюмь оципв [3]. У свою чергу, гiперiнсулiнемiя е важливим тригером розвитку гшертрофп серця при ДКМ [10].
Гiпертрофiя мiокарда е однiею з найбГльш по-ширених ознак ДКМ [6]. Характерною рисою гшер-трофованих кардюмюципв е збГльшення !х розмiрiв порiвняно з нормальними клiтинами. Дослiдження культивованих in vitro неонатальних кардiомiоцитiв показали, що збГльшення розмiрiв кардiомiоцитiв пГд впливом гiпертрофiчних стимулiв пов'язане з посиленням саркомерогенезу та збiльшенням екс-пресГ! натрiйуретичних пептидiв [9].
Як i в попереднi роки, у новому алгоршш терапц ЦД 2-го типу Американсько! дГабетично! асоцiацii зразка 2018 року пероральний цукрознижуючий зааб метформiн iз групи бiгуанiдiв рекомендований як препарат першо! лши для стартово! фармакотерапГ! ЦД 2-го типу у дГтей i дорослих за вщсутносп протипока-зань. КрГм того, метформiн залишаеться препаратом вибору з точки зору ефективносп та безпеки для моно-терапц ЦД 2-го типу [10]. НайбГльшими його клтч-ними перевагами е те, що вгн не викликае гшоглжемш i збiльшення маси тiла. Метформш характеризуеться високою антигiперглiкемiчною ефективнiстю i мае високий профгль серцево-судинно! безпеки [11].
Попри те, що препарат у клшщГ почали застосову-вати ще в 1950-х роках, точний мехашзм дГ! метформь ну дос залишаеться недостатньо вивченим [12]. На-самперед метформiн пiдвищуе чутливГсть рецепторiв до ГнсулГну, що призводить до зниження його рГвня у плазмi кровГ натще та зменшення шсулшорезистент-ностГ [13], пГдвищуе рiвень глюкагоноподiбного пеп-тиду-1 (GLP-1) у плазмi кровГ та iндукуе експресiю гена шкретинового рецептора острГвця Лангерганса
1Е1
через залежний вщ пероксисомних прол1фератор-активованих рецептор1в (PPAR)-a механ1зм [14].
Проте основна роль вщводиться здатносп мет-форм1ну знижувати продукц1ю глюкози печшкою шляхом пригн1чення глюконеогенезу [15]. Вивча-ються також 1нш1 можлив1 1нг1б1торн1 механ1зми на печ1нковий глюконеогенез, зокрема зм1ни фер-ментно! активносп або зменшення захвату печш-кою глюконеогенних субстрат1в.
Упродовж багатьох роюв молекулярна м1шень метформ1ну залишалася невщомою [12], поки гру-па вчених [16] не дослщила, що акгиващя АМР-активовано! протешкшази (АМРК) була псно пов'язана з плейотропними ефектами метформ1ну.
АМРК е багатокомпонентним ферментом, а саме основним регулятором лшщних шлях1в б1осинтезу, завдяки сво!й рол1 у фосфорилюванн1 й шактивацп ключових ензим1в, таких як ацетил-КоА-карбокси-лаза. АМРК-активована протешкшаза вважаеться сенсором енергетичного обм1ну, оскiльки вона е чут-ливою до кл1тинного сп1вв1дношення АМФ : АТФ [17]. Будучи активованою, АМРК переводить кль тини з анабол1чного до катабол1чного стану, виклю-чаючи синтетичн1 шляхи, що споживають АТФ, 1 вщновлюе енергетичний баланс. Як основний вну-тр1шньокл1тинний датчик енерги АМРК стае важ-ливою м1шенню при метабол1чних порушеннях, особливо при ЦД 2-го типу та захворюваннях печш-ки. Через це гшоглжем1зуючий ефект метформ1ну пов'язаний з активащею печшково! АМРК [18].
У дослщженнях останн1х рок1в вивчаються нов1 альтернативн1 шляхи, що, ймов1рно, залучеш до контролю метформ1ном гомеостазу глюкози [19]. Наприклад, метформ1н пригн1чуе активнють АМР-деам1нази (AMPD). Виключення експресп AMPD н1велювало стимуляц1ю метформ1ном транспорту-вання глюкози [20].
Хоча бшьшють дослщжень показують, що метформш проявляе сво! кард1опротективн1 властивост1 шляхом активащ! АМФ-активовано! протешкшази [21], доведено, що наявш 1нш1 потенц1йн1 мехашзми дл препарату, незалежн1 вщ цього ферменту [22].
Fохо-група протешв включае Fохо1, Fохо3a, Fохо4 та Fохо6, як1 забезпечують р1зноман1тн1 фь зюлопчш та патолог1чн1 функцп, регулюючи екс-прес1ю ген1в, пов'язаних 1з апоптозом, зупинкою клиинного циклу, репарац1ею ушкоджено! ДНК, метабол1змом глюкози, ст1йк1стю до оксидативного стресу та шшими функц1ями [23].
Отже, ДКМ, основними чинниками розвитку яко! е г1пергл1кем1я та гшокс1я, пос1дае перше м1сце серед причин смертносп у пац1ент1в 1з ЦД 2-го типу. Тому вивчення цього д1абетичного ускладнення та його патоморфолопчних ознак, зокрема гшертрофп, апоптозу, некрозу, ф1брозу та запалення, залишаеться надзвичайно актуальним. Необхщно де-тальн1ше вивчити шляхи, завдяки яким метформш проявляе свою захисну дго на серцев1 кл1тини.
Мета дослвдження: досл1дити, чи залучена екс-прес1я гена Foxo1 до мехашзму антигшертроф1чно! дц метформ1ну в кардюмюцитах.
Матерiали та методи
Експеримент був проведений на Н9С2 культу-р1 клГтин (кардГомГобласти ембр1он1в щур1в). Н9С2 клГтини були культивованГ у середовищГ Dulbecco's Modified Eagle's medium (DMEM, Life Technologies) Гз додаванням 10% сироватки (Fetal Bovine Serum, Life Technologies) та пенГцилГн-стрептомщиново! сумГшГ (Penicillin-Streptomycin 10,000 U/mL, Life Technologies) в СО2-1нкубатор1 при 37 °С в атмосфер! 5% CO2 i вологост1 повГтря 95 %. Коли кон-флюентнГсть кл1тин сягла 40—60 %, було проведено трансфекцГю кл1тин за допомогою Fохо1 small interfering RNA (siRNA) та siRNA negative control (NC) у кГнцевГй концентрацГ! 200 nmol/L з використанням Lipofectamine 2000 transfection reagent (Life Technologies) вщповГцно до ГнструкцГ! виробника. Через 48 години подальшо! ГнкубацГ! конфлюентнГсть кл1тин сягала 80—90 % i вони були готов1 до подальших екс-перимент1в.
Щоб зд1йснити депривацГю кл1тин, живильне середовище було замГнене на Dulbecco's Modified Eagle's medium Гз пенГцилГн-стрептомГциновою су-
мГшшю, але без додавання сироватки (0% medium). Через 24 години, за 30 хвилин до стресу (гГпоксГ!), клГтини були пролГкованГ метформГном у кГнцевГй концентрацГ! 5 mM.
Щоб викликати гГпоксГю, клГтини були помГщенГ у гГпоксичний бокс (5% CO2, 1% O2, balance N2) при 37 °C на 16 годин Гз подальшою реоксигенацГею про-тягом чотирьох годин.
Щоб визначити площу клГтин, випадковим чином було обрано по 3 поля зору для кожно! умови Г використано програму ImageJ. ЕфективнГсть транс-фекцГ! було пгдтверджено за допомогою полГмераз-но! ланцюгово! реакцГ! в реальному часГ.
ДанГ наведенГ у виглядГ mean ± SEM. Статистич-на обробка здГйснена за допомогою one-way ANOVA followed by a Bonferroni's post hoc test у програмГ GraphPad Prism version 5.00 (GraphPad Software, Inc).
Результати
На рис. 1 продемонстровано, що культивування кардГомГоцитГв ембрГонГв щура в умовах гГпоксГ! (Н) вГрогГдно викликае збГльшення !х площГ як у випад-
Рисунок 1. Вплив метформну на площу Н9С2 кл'иин при ндукованому ппока'ею стреа' при ф/'зюлопчн/'й або блокованй експресп гена Foxol: A — H9C2 кл/тини трансфектован за допомогою контрольноi siRNA (siControl) або siRNA Foxol (siFoxol) i пролкованi 5 мМ метформном. Для визначення площi кл/'тин використано програму ImageJ. Шкала — 100 yM; B — морфометр/'я вщ (A) Примтки: *** — p < 0,0001; +++ — p < 0,0001 vs H + siControl; /// — p < 0,0001 vs H + siFoxo 1; $$$ — p < 0,0001 vs H + M + siControl; NS vs H + M + siFoxo1; N — група кл/тин, культивованих в умовах нормоксп; N + M — група кл/тин, культивованих в умовах нормоксп i пролкованих метформном; H — група кл/тин, культивованих в умовах ппоксп; H + M — група кл'тин, культивованих в умовах ппоксп i пролкованих метформном; + siControl — трансфекц'я здйснена за допомогою siRNA negative control; + siFoxo1 — трансфекця здй-снена за допомогою siRNA Fохо1; NS — немае в1'ропдноТ р1'зниц1'
ку фГзюлопчно! експресГ! гена Fохо1 (при застосу-ваннi siRNA Control), так i при його блокyваннi за допомогою siRNA Fохо1.
Лiкyвання метформшом вiрогiдно захищае Н9С2 клiтини вщ шдуковано! гiпоксiею гшертро-фп при нормальному функцюнуванш гена Fохо1 (Н + М + siRNA Control).
Проте у випадку блокування гена Fохо1 (при трансфекцГ! Н9С2 клГтин за допомогою siRNA Fохо1) препарат метформш втрачав свою власти-вють запобiгати збшьшенню площi кардiомiоцитiв в умовах гшоксп (Н + М + siRNA Fохо1).
Зважаючи на щ результати, можна було б при-пустити, що Fохо1-шлях е потенцшним мехашз-мом, через який метформш реалiзyе свiй анти-гiпертрофiчний ефект у Н9С2 клiтинах, оскшьки виключення експресГ! гена Fохо1 призводить до втрати препаратом здатностi запобГгати збiльшенню площi кардiомiоцитiв пiд впливом гшоксп.
Проте блокування гена Fохо1 призвело до ri-пертрофГ! Н9С2 клгтин i в yсiх шших умовах, навiть при нормоксГ! (N + siRNA Fохо1 та N + М + siRNA Fохо1). Це свщчить про те, що виключення Fохо1-експресГ! провокуе збГльшення площГ клГтин, тобто нормальне функцюнування гена е обов'язковою умовою для пщтримки фГзюлопчних розмГрГв кар-дюмюцитш.
Як показано на рис. 2, рiвень експресГ! гена Fохо1 тсля трансфекцГ! Н9С2 клГтин Гз siRNA Fохо1 вГро-гщно зменшився. Незначну експресго гена Fохо1 у групах трансфектованих Гз siRNA Fохо1 клгтин можна пояснити тим, що до етапу трансфекцГ! кл1-тини були у конфлюентносп 40—60 % i експресува-ли ген Fохо1.
Обговорення
Культури кардюмюципв, отриманГ зазвичай вщ новонароджених щурГв, широко використовуються для дослщження клГтинних i молекулярних змш, що лежать в основГ гшертрофГчно! вщповщ. Культиву-вання кардiомiоцитiв дозволило створити доступну, з хорошими характеристиками in vitro систему для вивчення гшертрофГчно! вщповщ. КлГтинна лГнГя H9C2 отримана з ембрюнально! тканини шлуноч-кГв, що е надзвичайно важливим фактором, оскГль-
ки серцева гшертрофГя, спричинена артерiальною гiпертензiею, переважно виникае у мюкардГ лГвого шлуночка [24].
Слщ вiдзначити, що H9C2 клГтини здатнi про-являти основнГ гiпертрофiчнi ознаки, спричиненi гiпертрофiчними стимулами in vitro [25]. У досль дженш групи вчених [24] було пщтверджено, що неонатальнi кардiомiоцити щурГв ГмГтують широкий спектр гГпертрофГчних ознак i мають великГ перспективи для аналГзу функцГ! кардГомГоцитГв in vitro.
Вважаеться, що кардГальна гГпертрофГя е адап-тивним мехашзмом. У вщповщь на мехашчш, гемо-динамГчнГ, гормональнГ та патолопчш подразники серце пристосовуеться до пщвищених потреб для серцево! дГяльностГ шляхом збГльшення м'язово! маси через шщговання гшертрофГчно! реакци. Хоча гГпертрофГчна вГдповГдь спочатку е компенса-торним мехашзмом, стшка гГпертрофГя може при-звести до дилатацшно! кардюмюпатп, СН i раптово! смертГ. К1нцевим наслГдком кардГально! гшертро-фГ! е СН Гз дилатацГею шлуночка та прогресуючим зниженням серцевого викиду, що призводить до вентрикулярно! дисфункцп та злояюсно! аритми. ГшертрофГя — фГнальна молекулярна реакцГя кардГомГоцитГв на рГзномаштш гГпертрофГчнГ сигнали. Отже, кардГальна гГпертрофГя е важливим фактором ризику СН [26].
На молекулярному рГвш гГпертрофГя кардГомГоцитГв вважаеться результатом дисбалансу мГж проп-пертрофГчними й антигГпертрофГчними факторами та ЗСх механГзмами, що контролюють рют клГтин [26].
На клГтинному рГвш гГпертрофГя кардГомГоцитГв характеризуеться збшьшенням розмГрГв клГтин, по-силенням синтезу 61лк1в i пщвищеною органГзацГею саркомеру [9].
Мехашзм виникнення кардГально! гшертрофи при ЦД 2-го типу полягае у тому, що на тл1 системно! гшершсулшеми, що е результатом IP, посилюються ефекти шсулГну в клГтинах, як1 не втрачають чутли-вост до гормону, зокрема у кардюмюцитах. Отже, гГпертрофГя е проявом мГтогенно! дГ! ГнсулГну [27].
ЗдатнГсть метформшу пригнГчувати синтез про-те!шв у кардюмюцитах, зменшувати серцеву масу та експресго прогшертрофГчних цитокГнГв свГдчить
0,008 л
N + siContr N + siFoxol N + M + N + M + H + siContr H + siFoxol H + M + H + M +
siContr siFoxol siContr siFoxol
Рисунок 2. PiBHi експресп гена Foxol тсля трансфекцй' Н9С2 клтин ie siRNA Control та siRNA Foxol; H9C2 клтини трансфектоваш за допомогою контрольно)'siRNA (siControl) або siRNA Foxol (siFoxol). Piвень експресп Foxol визначений за допомогою qRT-PCR
про його терапевтичну ефективнiсть при кардГаль-нiй гiпертрофГi. Здатнiсть метформiну зменшувати iзопротеренол-iндуковану гiпертрофiю кардюмю-цитiв було пщтверджено морфометрично. KpiM того, метформш зменшував пiдвищену Гзопротере-нолом експресш профiбротичних генiв. Доведено, що метформш ефективно зменшуе гiпертрофiю, ви-кликану пщвищеним тиском [28].
У своему дослщженш Evans et al. продемон-стрували, що у пацiентiв Í3 ЦД 2-го типу та СН, яю приймали метформiн або його комбшащю з препаратами сульфонГлсечовини, спостерiгався значно нижчий рiвень смертности порiвняно з тими, хто отримував монотератю препаратами сульфонГлсе-човини [29]. 1нша група вчених (Aguilar et al.) пщ-твердила, що виживання пацiентiв, якi отримували терапiю метформшом, було iстотно вищим [30]. Romero et al. [31] продемонстрували, що у пащенпв iз ЦД та СН лГкування метформiном асоцiюеться з нижчими рiвнями смертностi та госшталГзацп.
Дослщження UKPDS показало, що лжування метформiном, попри схож1 з шшими цукрознижую-чими засобами показники глiкемiчного контролю, асоцiювалося зi зменшенням рiвня загальноi смерт-ностi та смерп вщ ЦД, а також iз нижчим ризиком iнфаркту мiокарда [11]. У дослщженш SPREAD-DIMCAD встановлено, що пащенти iз ЦД 2-го типу та кардюваскулярними захворюваннями, лжоваш метформiном, мали на 46 % менший показник сер-цево-судинних ускладнень порiвняно з тими, хто отримував гашзид [32].
Наявнi данi, що метформш може втручатися у ренш-ангютензин-альдостеронову систему, шду-куючи АМРК, внаслщок чого пригнiчуеться синтез ангiотензину II [33]. При шдукованш анпотензи-ном II гшертрофп культивованих кардiомiоцитiв метформш проявляв антигiпертрофiчнi властивос-тi [34].
Вщомо, що метформiн чинить своi ефекти шляхом активацп AMPK, яка iнтенсивно експресуеться в печшщ, кишечнику, скелетних м'язах, а також у мiокардi [35].
Група дослщниюв Hu M. et al. [36] у своему in vitro дослщженш виявила, що метформiн у низькш дозi (5 mM) захищае H9C2 клггини (кардiомiоцити емб-рiонiв щурiв) вiд ушкодження, викликаного гшок-аею та гiперглiкемiею. Кардiопротективний ефект препарату in vitro був реалiзований через AMPK/ JNK-залежний механiзм.
Проте доведено, що метформш чинить кардю-протективш ефекти також незалежно вщ AMPK [22].
В лiтературi описано, що метформш дiе в ендоте-лiальних клiтинах [37], печiнцi [38], ракових клгги-нах ендометрiю шляхом регуляцп активностi транс-крипцiйного бiлка forkhead box O1 (Fохо1), який кодуеться однойменним геном [39]. Встановлено також, що Fохо1 вщграе неабияку роль у пщтримщ кардiального гомеостазу [40].
У процес експерименту нами було пщтверджено, що метформш мае виражеш кардюпротек-тивнi властивостi, зокрема, ефективно запобпае
гшертрофп Н9С2 клггин. Наше дослiдження також доводить, що експрес1я гена Fохо1 е критич-ним фактором у пщтримщ фiзiологiчних розмiрiв кардiомiоцитiв.
Разом iз тим на сьогоднi нез'ясованим залиша-еться питання, чи залучена експресГя гена Fохо1 у механiзмi антигiпертрофiчноi дп метформiну.
Висновки
В результат проведених нами дослщжень встановлено, що при нормальному функщонуванш гена Fохо1 метформiн проявляе виражену антигшер-трофiчну дiю в умовах гшоксп. Проте блокування експресп Fохо1 позбавляе препарат цього ефекту i викликае гшертрофго Н9С2 клiтин в уск умовах експерименту.
На нашу думку, виражена гiпертрофiчна вщпо-вiдь у груш клггин (Н + М + siRNA Fохо1) може бути результатом одного з механiзмiв:
— метформш запобпае збшьшенню розмГрГв клгган через Fохо1-залежний механiзм, тому блокування гена Fохо1 призводить до втрати препаратом антигiпертрофiчного ефекту;
— метформш захищае вщ гшоксп незалежно вщ Fохо1-шляху, тому виражена гiпертрофiя лжованих метформiном клгган, iнкубованих у гшоксп, е на-слщком гальмування експресп Fохо1, що е потуж-ним гiпертрофiчним стимулом.
Отже, з'ясування кардюпротективного мехашз-му дп метформiну е надзвичайно актуальним питання i залишаеться остаточно не вивченим.
Конфлжт штереяв. Автори заявляють про вщ-сутнють конфлжту iнтересiв при пщготовщ даноi статтi.
Джерело фшансування — програма Erasmus+.
Подяки. Дослiдження проведене в лабораторп Iнституту кардiоваскулярних i метаболiчних за-хворювань (Institut des Maladies Métaboliques et Cardiovasculaires (I2MC — UMR1048)) в рамках угоди про ствпрацю м1ж ДВНЗ «Тернотльський державний медичний унiверситет Гм. ГЯ. Горба-чевського МОЗ Укра'ши» та Paul Sabatier University, Toulouse, ФранцГя. Висловлюемо подяку за допомо-гу у проведенш дослщження комавдд № 14 пщ керГв-ництвом Dr. Oxana Kunduzova.
1нформашя про внесок кожного автора: виконан-ня дослщжень, статистична обробка результата — Лой Г.Я.; аналГз результатГв — Лой Г.Я., Олещук О.М., Корда М.М.; актуальшсть — Пасечко Н.В.
References
1. World Health Organization. Global report on diabetes. 2016. Available from: http://www. who.int/diabetes/global-report/en/.
2. Kharroubi AT, Darwish HM. Diabetes mellitus: The epidemic of the century. World J Diabetes. 2015 Jun 25;6(6):850-67. doi: 10.4239/wjd.v6.i6.850.
3. Pappachan JM, Varughe.se GI, Sriraman R, Arunagirinathan G. Diabetic cardiomyopathy: pathophysiology, diagnostic evaluation and management. World J Diabetes. 2013 Oct 15;4(5):177-89. doi:
10.4239/wjd.v4.i5.177.
4. Dhalla NS, Rangi S, Zieroth S, Xu YJ. Alterations in sarcoplasmic reticulum and mitochondrial functions in diabetic cardiomyopathy. Exp Clin Cardiol. 2012 Sep;17(3):115-20.
5. Aneja A, Tang WW, Bansilal S, Garcia MJ, Farkouh ME. Diabetic cardiomyopathy: insights into pathogenesis, diagnostic challenges, and therapeutic options. Am J Med. 2008 Sep;121(9):748-57. doi: 10.1016/j.amjmed.2008.03.046.
6. Cai L, Li W, Wang G, Guo L, Jiang Y, Kang YJ. Hyperglycemia-induced apoptosis in mouse myocardium: mitochondrial cytochrome C-mediated caspase-3 activation pathway. Diabetes. 2002 Jun;51(6):1938-48.
7. Aragno M, Mastrocola R, Medana C, et al. Oxidative stress-dependent impairment of cardiac-specific transcription factors in experimental diabetes. Endocrinology. 2006 Dec;147(12):5967-74. doi: 10.1210/en.2006-0728.
8. Poornima IG, Parikh P, Shannon RP. Diabetic cardiomyopathy: the .search for a unifying hypothesis. Circ Res. 2006 Mar 17;98(5):596-605. doi: 10.1161/01.RES.0000207406.94146.c2.
9. Dorn GW 2nd, Robbins J, Sugden PH. Phenotyping hypertrophy: eschew obfuscation. Circ Res. 2003Jun 13;92(11):1171-5. doi: 10.1161/01.RES.0000077012.11088.BC.
10. American Diabetes Association. 8, Pharmacologic approaches to glycemic treatment: standards of medical care in diabetes-2018. Diabetes Care. 2018 Jan;41(Suppl 1):S73-S85. doi: 10.2337/dc18-S008.
11. Holman RR, Paul SK, Bethel MA, Matthews DR. 10-year follow-up of intensive glucose control in type 2 diabetes. N Engl J Mecí. 2008 Oct 9;359(15):1577-89. doi: 10.1056/NEJMoa0806470.
12. Viollet B, Guigas B, Garcia NS, Leclerc J, Foretz M, Andreelli F. Cellular and molecular mechanisms of metformin: an overview. Clin Sci (Lond). 2012 Mar;122(6):253-70. doi: 10.1042/ CS20110386.
13. Gunton JE, Delhanty PJ, Takahashi SI, Baxter RC. Metformin rapidly increases insulin receptor activation in human liver and signals preferentially through insulin-receptor substrate-2. J Clin Endocrinol Metab. 2003 Mar;88(3):1323-32. doi: 10.1210/ jc.2002-021394.
14. Maida A, Lamont BJ, Cao X, Drucker DJ. Metformin regulates the incretin receptor axis via a pathway dependent on peroxisome proliferator-activated receptor-a in mice. Diabetologia. 2011 Feb;54(2):339-49. doi: 10.1007/s00125-010-1937-z.
15. Hundal RS, Krssak M, Dufour S, et al. Mechanism by which metformin reduces glucose production in type 2 diabetes. Diabetes. 2000 Dec;49(12):2063-9.
16. Zhou G, Myers R, Li Y, et al. Role of AMP-activatedprotein kinase in mechanism of metformin action. J Clin Invest. 2001 0ct;108(8):1167-74. doi: 10.1172/JCI13505.
17. Lage R, Diéguez C, Vidal-Puig A, López M. AMPK: a metabolic gauge regulating whole-body energy homeostasis. Trends Mol Med. 2008 Dec;14(12):539-49. doi: 10.1016/j. molmed.2008.09.007.
18. Shaw RJ, Lamia KA, Vasquez D, et al. The kinase LKB1 mediates glucose homeostasis in liver and therapeutic effects of metformin. Science. 2005 Dec 9;310(5754):1642-6. doi: 10.1126/ science.1120781.
19. Zheng J, Woo SL, Hu X, et al. Metformin and metabolic diseases: a focus on hepatic aspects. Front Med. 2015 Jun;9(2):173-86. doi: 10.1007/s11684-015-0384-0.
20. Ouyang J, Parakhia RA, Ochs RS. Metformin activates AMP kinase through inhibition of AMP deaminase. J Biol Chem.
2011 Jan 7;286(1):1-11. doi: 10.1074/jbc.M110.121806.
21. Paiva MA, Gongalves LM, Providencia LA, Davidson SM, Yellon DM, Mocanu MM. Transitory activation of AMPK at reperfusion protects the ischaemic-reperfused rat myocardium against infarction. Cardiovasc Drugs Ther. 2010 Feb;24(1):25-32. doi: 10.1007/s10557-010-6222-3.
22. Xu X, Lu Z, Fassett J, et al. Metformin Protects Against Systolic Overload-Induced Heart Failure Independent of AMP-Activated Protein Kinase a2. Hypertension. 2014 Apr;63(4):723-8. doi: 10.1161/HYPERTENSI0NAHA.113.02619.
23. Eijkelenboom A, Burgering BM. FOXOs: signalling integrators for homeostasis maintenance. Nat Rev Mol Cell Biol. 2013 Feb;14(2):83-97. doi: 10.1038/nrm3507.
24. Watkins SJ, Borthwick GM, Arthur HM. The H9C2 cell line andprimary neonatal cardiomyocyte cells show similar hypertrophic responses in vitro. In Vitro CellDevBiol Anim. 2011 Feb;47(2):125-31. doi: 10.1007/s11626-010-9368-1.
25. Koekemoer AL, Chong NW, Goodall AH, Samani NJ. Myo-cyte stress 1 plays an important role in cellular hypertrophy and protection against apoptosis. FEBS Lett. 2009 Sep 3;583(17):2964-7. doi: 10.1016/j.febslet.2009.08.011.
26. Frey N, Katus HA, Olson EN, Hill JA. Hypertrophy of the heart: a new therapeutic target? Circulation. 2004 Apr 6;109(13):1580-9. doi: 10.1161/01.CIR.0000120390.68287.BB.
27. Iacobellis G, Ribaudo MC, Zappaterreno A, et al. Relationship of insulin sensitivity and left ventricular mass in uncomplicated obesity. Obes Res. 2003 Apr;11(4):518-24. doi: 10.1038/oby.2003.73.
28. Cha HN, Choi JH, Kim YW, Kim JY, Ahn MW, Park SY. Met-formin inhibits isoproterenol-induced cardiac hypertrophy in mice. Korean JPhysiolPharmacol. 2010Dec;14(6):377-84. doi: 10.4196/ kjpp.2010.14.6.377.
29. Evans JM, Doney AS, AlZadjali MA, et al. Effect of Metformin on mortality in patients with heart failure and type 2 diabetes mellitus. Am J Cardiol. 2010 Oct 1;106(7):1006-10. doi: 10.1016/j.amjcard.2010.05.031.
30. Aguilar D, Chan W, Bozkurt B, Ramasubbu K, Deswal A. Metformin use and mortality in ambulatory patients with diabetes and heart failure. Circ Heart Fail. 2011 Jan;4(1):53-8. doi: 10.1161/ CIRCHEARTFAILURE.110.952556.
31. Romero SP, Andrey JL, Garcia-Egido A, et al. Metformin therapy and prognosis of patients with heart failure and new-onset diabetes mellitus. A propensity-matched study in the community. Int J Cardiol. 2013 Jun 20;166(2):404-12. doi: 10.1016/j. ijcard.2011.10.141.
32. Hong J, Zhang Y, Lai S, et al. Effects of metformin versus glipizide on cardiovascular outcomes in patients with type 2 diabetes and coronary artery disease. Diabetes Care. 2013 May;36(5):1304-11. doi: 10.2337/dc12-0719.
33. Lee JH, Kim JH, Kim JS, et al. AMP-activated protein kinase inhibits TGF-ß-, angiotensin II-, aldosterone-, high glucose-, and albumin-induced epithelial-mesenchymal transition. Am J Physiol Renal Physiol. 2013 Mar 15;304(6):F686-97. doi: 10.1152/ ajprenal.00148.2012.
34. Hernández JS, Barreto-Torres G, Kuznetsov AV, Khuchua Z, Javadov S. Crosstalk between AMPK activation and angiotensin II-induced hypertrophy in cardiomyocytes: the role of mitochondria. J Cell Mol Med. 2014 Apr;18(4):709-20. doi: 10.1111/jcmm.12220.
35. Nesti L, Natali A. Metformin effects on the heart and the cardiovascular system: a review of experimental and clinical data. Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2017 Aug;27(8):657-669. doi: 10.1016/j.
numecd.2017.04.009.
36. Hu M, Ye P Liao H, Chen M, Yang F. Metformin protects H9C2 cardiomyocytes from high-glucose and hypoxia/reoxygen-ation injury via inhibition of reactive oxygen species generation and inflammatory responses: role of AMPK and JNK. J Diabetes Res. 2016;2016:2961954. doi: 10.1155/2016/2961954.
37. Li X, Kover KL, Heruth DP, Watkins DJ, Moore WV, Jackson K, Zang M, Clements MA, Yan Y. New insight into metformin action: regulation of ChREBP and FOXO1 activities in endothelial cells. Mol Endocrinol. 2015 Aug;29(8):1184-94. doi: 10.1210/ ME.2015-1090.
38. Kim YD, Park KG, Lee YS, et al. Metformin inhibits hepatic gluconeogenesis through AMP-activated protein kinase-dependent
regulation of the orphan nuclear receptor SHP. Diabetes. 2008 Feb;57(2):306-14. doi: 10.2337/db07-0381.
39. Zou J, HongL,Luo C, Li Z, et al. Metformin inhibits estrogen-dependent endometrial cancer cell growth by activating the AMPK-FOXO 1 signal pathway. CancerSci. 2016Dec;107(12):1806-1817. doi: 10.1111/cas.13083.
40. KandulaV, KosuruR, LiH, et al. Forkhead box transcription factor 1: role in the pathogenesis of diabetic cardiomyopathy. Cardiovasc Diabetol. 2016Mar 8;15:44. doi: 10.1186/s12933-016-0361-1.
OTpuMaHO 25.09.2018 ■
Пасечко Н.В., Лой Г.Я., Корда М.М., ОлещукА.М.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского», г. Тернополь, Украина
Роль экспрессии гена Foxo1 в механизме антигипертрофического действия метформина в кардиомиоцитах
Резюме. Актуальность. Диабетическая кардиомиопатия (ДКМ) является ведущей причиной смертности при сахарном диабете (СД) 2-го типа. Одним из основных патомор-фологических признаков развития ДКМ считается гипертрофия кардиомиоцитов. Метформин, препарат выбора первой линии для лечения СД 2-го типа, кроме гипоглике-мических, вызывает кардиопротекторные эффекты. Однако механизм действия препарата в кардиомиоцитах изучен недостаточно. Цель. Изучение роли экспрессии гена Foxo1 в механизме антигипертрофического действия препарата метформин в кардиомиоцитах. Материалы и методы. Н9С2 клетки были трансфектированы с помощью siRNA Foxo1 и siRNA negative control. Клетки были депривирова-ны в 0% медиуме в течение 24 часов, за 30 минут до стресса пролечены метформином (5 mM) и помещены в гипокси-ческий бокс на 16 часов с последующей реоксигенацией в течение четырех часов. Площади клеток определяли с помощью программы ImageJ. Эффективность трансфекции подтверждено с помощью полимеразной цепной реакции в реальном времени. Результаты. При нормальном функционировании гена Fохо1 метформин оказывает выражен-
ное антигипертрофическое действие в условиях гипоксии. Однако блокировка экспрессии гена Бохо1 лишает препарат этого эффекта и вызывает гипертрофию Н9С2 клеток во всех условиях эксперимента. Выводы. Выраженная гипертрофическая реакция в группе клеток, трансфектиро-ваних с помощью siRNA Бохо1, которые культивировались в условиях гипоксии и были пролечены метформином, может быть результатом одного из механизмов: а) метформин предупреждает увеличение размеров клеток через Бо-хо1-зависимый механизм, поэтому блокировка гена Бохо1 приводит к потере препаратом антигипертрофического эффекта; б) метформин защищает от гипоксии независимо от Бохо1-пути, поэтому выраженная гипертрофия леченных метформином клеток, инкубированных в гипоксии, является следствием торможения экспрессии Бохо1, что является мощным гипертрофическим стимулом. Итак, изучение кардиопротекторного механизма действия мет-формина остается чрезвычайно актуальным вопросом и требует дальнейшего изучения.
Ключевые слова: диабетическая кардиомиопатия; гипертрофия; Н9С2 клетки; метформин; Бохо1
N.V. Pasiechko, H.Ya. Loi, M.M. Korda, O.M. Oleshchuk
I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraine
Role of Foxo1 gene expression in mechanism of antihypertrophic action of metformin in cardiomyocytes
Abstract. Background. Diabetic cardiomyopathy is the leading cause of mortality in patients with type 2 diabetes mellitus. Hypertrophy of cardiomyocytes is one of the main pathomorpho-logical signs of diabetic cardiomyopathy development. Metformin, the first-line drug for the treatment of type 2 diabetes mellitus, along with hypoglycaemic effects, exerts cardioprotective effects. However, the mechanism of metformin action in cardiomyocytes remains unclear. The purpose of the study was to investigate the role of Foxol gene expression in the mechanism of antihypertrophic action of metformin in cardiomyocytes. Materials and methods. H9C2 cells were transfected with siRNA Foxol and siRNA negative control. Cells were deprived in 0% medium for 24 hours, treated with metformin (5mM) 30 min before cell stress, then put into hypoxic chamber for 16 hours and reoxygenated for 4 hours. Cell area was quantified using ImageJ. Knockdown efficiency was confirmed by real time polymerase chain reaction. Results. At the normal functioning of Foxol gene, metformin has
the expressed antihypertrophic action under hypoxia. However, blocking Foxol gene expression deprives preparation of this effect and causes the hypertrophy of H9C2 cells in all conditions of the experiment. Conclusions. The strong hypertrophic response in the group of H9C2 cells transfected with siRNA Foxol cultured under hypoxia with metformin treatment may be a result of following mechanisms: a) metformin prevents hypertrophy through Foxol pathway, thus, Foxol silencing totally blocked metformin protective effects on H9C2 hypertrophy; b) metfor-min protects against hypoxia independently of Foxol pathway, therefore, strong hypertrophy of metformin-treated cells incubated in hypoxia is the result of Foxol knockdown, a potent hypertrophic stimulus. Consequently, further investigations are still required to clarify the mechanisms by which metformin exerts its cardioprotective effects.
Keywords: diabetic cardiomyopathy; hypertrophy; H9C2 cells; metformin; Foxol
УДК 37.013.78+37.011.32 DOI: 10.22141/2224-0721.14.7.2018.148780
Яцишин P.I.1, Герич П.Р.1, Ддушко О.М.1, Чернявська 1.В.1, РоманЛ.А.2 1ДВНЗ «¡вано-Франювський нац1ональний медичний унверситет», м. 1вано-Франк1вськ, Укра'на 2 ВДНЗ Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Украна
Сощальна робота як вияв гуманного ставлення до студента. Право на недосконалють
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(7):712-713. doi: 10.22141/2224-0721.14.7.2018.148780
Резюме. У статт йдеться про основи соДально)роботи як професп iяк самостйно)'навчально)дисциплi-ни. Також розглянуто модель необмеженого вдосконалення студентв шляхом виховання та '¡хне право на недосконалють.
Ключовi слова: социальна робота; виховання; обов'язки викладача
Проблеми вищоТ школи
/Problems in the System of Higher Education/
Сощальна полггика держави на сьогодш набувае особливого значення. I вона значною мiрою реаль зуеться в соцiальнiй роботь
Яку ж мету ставить перед собою сощальна робота? Насамперед це регулювання правових, еко-номiчних вiдносин iндивiда й суспiльства, а також надання кожнiй людинi допомоги й шдтримки у вирiшеннi виникаючих проблем, подоланнi перешкод на шляху до самореалiзацп й самостверджен-ня [1].
Водночас не можна стверджувати, що основний змiст сощально! роботи полягае тiльки в наданш допомоги iндивiду, його пiдтримцi, сощальному за-хистi, тому що сощальна робота е також одним iз важливих i найбiльш складних шструменпв соцi-ального контролю.
Соцiальна робота бере свш початок ще з бiблiй-них чаав. Тодi це була благодшнють, релiгiйний обов'язок вiруючого, система гумаштарних послуг нужденним. У нашi часи сощальна робота визнана як профе^, що потребуе спещально! пщготовки, як окрема галузь науки i як самостшна навчальна дисциплiна. Пiдготовка спещалюпв базуеться на вивченнi комплексу предмепв. Майбутнiм сощаль-ним працiвникам просто необхщш знання з психо-
логи (загально!, вжово!, педагопчно!, сощально!, юридично!, психологи працi), педагогiки, медици-ни, права, сощологп [2].
Конститутивна думка про освггу й виховання в сучасному контекстi сощально! роботи концентру-еться на положеннi щодо забезпечення студентам можливостi самостiйно й активно брати участь у педагопчному процеа. В основу цього покладено щею, що iндивiдуум сам, за своею природою, защ-кавлений у самостшность 1з цього погляду можна розглядати право на недосконалють як право лю-дини самш визначати сво! недолiки. Суверенiтет у цьому розумшш полягае не в усуненнi чи компенсаций слабкостей, а в !х визнаннi. Кожен студент мае можливють iндивiдуально й осмислено змшювати свое життя [3].
Сучасна педагопка концентруе увагу на питан-ш про досконалiсть людини. Студент, як i будь-яка людина, — недосконала iстота, але все ж вш як та-кий iснуе лише в стадп м1ж недолiками й удоскона-ленням. Це означае, що виховання проявляеться в антрополопчнш вщповщальносп за недолiки й переходить його меж1 з погляду досконалость
Цi думки ми знаходимо в педагопщ Руссо, Фре-беля, Канта, погляди яких не торкаються педагопч-
© <Мжнародний ендокринолоriчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Яцишин Р.1., ДВНЗ «1вано-Франшський нацiональний медичний унiверситет», вул. Галицька, 2, м. 1вано-Франшськ, 76018, УкраТна; e-mail: redact@i.ua For correspondence: R. Yathyshyn, State Higher Education Institution "Ivano-Frankivsk National Medical University'; Halyska st., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
них концепцш i теолопчних iмплiкацiй, що спрямо-ванi на досягнення найвищого рiвня й орiентащй на досконалий зразок.
Але педагогiка, яка орieнтуeться на модель необ-меженого вдосконалення людини, наштовхуеться на проблеми, коли мае брати до уваги «недоскона-лих» людей, зокрема студентiв. Поряд iз сучасними прагненнями до безмежного панування гуманнос-тi останнiм часом все голосшше лунае заклик до «права на недосконалють, на iмперфектнiсть». 1дея «права на недосконалiсть», як здаеться, е мораль-ним правом, що стае лептимним лише в людському контексть Його вихiдним положенням е визнання вiдмiнностей. Право на недосконалють передбачае, що студенти та 1хне оточення повиннi звертати ува-гу на те, з чим пов'язаш !х вiдмiнностi, чи залежать вони вiд !х моральних, фiзичних здiбностей i влас-тивостей [4].
1деальний портрет сучасно! людини, що твориться за такими критерiями, як досягнення, устх, кар'ера, змагання, ращональнють i праг-нення до влади, вщсутнють страждання, здоров'я, активнють, удосконалення, дае пiдставу для ви-значення поняття «неповноцiннiсть» як ввдхилен-ня вiд нормативно! концепщ! особистост для всiх людей.
Вiдповiднi тези проголошують, що неповнощн-нiсть мiстить культурну обмежуючу норму. Студент не тшьки е власне неповноцiнною iстотою, а й вста-новлюе педагогiчну культуру освитах заходiв [5].
Чи право на недосконалють означае право на ви-ховання, чи право на недосконалють пояснюе право на помилку?
Виховання — це точний приклад основного права, що пов'язане аЬ ЫО з позитивним осно-вним обов'язком. Поняття, моральне право тодi лише мае сенс, якщо воно закршлене i е моральною нормою.
Якщо поняття морального права грунтуеться на обов'язку, не враховуючи прийнят гшотетичш або категорiальнi обов'язки, то змютовно обов'язки по-хiднi в!д прав, що звернеш до iнтересiв i потреб ш-дивiдуумiв.
Яцишин Р. И.1, Герыч П.Р.1, Дидушко О.Н.1, Чернявская И.В.1, РоманЛ.А.2
1ГВОУ «Ивано-Франковский национальный медицинский
университет», г. Ивано-Франковск, Украина 2 ВГОУ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Социальная работа как проявление гуманного отношения к студенту. Право на несовершенство
Резюме. В статье идет речь об основах социальной работы как профессии и как самостоятельной учебной дисциплины. Также рассмотрена модель неограниченного совершенствования студентов путем воспитания и их право на несовершенство.
Ключевые слова: социальная работа; воспитание; обязанности преподавателя
Немае сенсу говорити про обов'язок, коли не повинна порушуватись цшснють шшого, якби ш-ший не щкавився своею цшснютю. Отже, права й обов'язки не завжди симетричнк наскшьки осмис-лено слщ говорити про обов'язки i права i наскшьки сумшвним i незначним фактом е тема про обов'язок виховання, що е справа без обов'язюв, наприклад, обов'язки студенпв i викладачiв.
Отже, можна констатувати i права виклада-чiв, яким не вiдповiдають симетричнi обов'язки: обов'язки не зашкодити, гарантувати тклування й пiдтримку, а також забезпечити великою мiрою ува-гу, прихильнють i турботу. Виходячи з антропологи штереав i потреб, викладачi повинш були б гарантувати сво!м студентам умови, у яких вони могли би бути захищеними й щасливими. Студенти ж, в свою чергу, повиннi мати власний свггогляд, вiдчуття вщ-повщальносп й готовнiсть до майбутньо! складно! дiяльностi.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
References
1. Zvereva ID, editor. Social'na robota/social'na pedagogika: pon-jatijno-terminologichnyj slovnyk [Social work / social pedagogy: conceptual and terminological dictionary]. Kyiv: Etnosfera; 1994. 119 p. (in Ukrainian).
2. Lagutin VD. Ljudyna i ekonomika: Socioekonomika: navchal'nyj posibnyk dlja vuziv [Man and the economy: Socioeconomic: a textbook for higher educational institutions]. Kyiv: Prosvita; 1996. 336 p. (in Ukrainian).
3. Tsirkin Slu, editor. Spravochnik po psikhologii i psikhiatrii detsk-ogo i podrostkovogo vozrasta [Reference book on psychology and psychiatry of child's and adolescent age]. SPb: Piter; 1999. 752p. (in Russian).
4. Nejko JeM, Skrobach NV, Jacyshyn RI, Nejko NV. Moral and psychological bases of education of students. Arhiv klinichnoi' medycyny. 2005;(1):90-92. (in Ukrainian).
5. Yatsyshyn R, Gerych P, Didushko O. Modern aspects of medical education in Ukraine. Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2017;13(8):145-146. doi: 10.22141/2224-0721.13.8.2017.119283. (in Ukrainian).
Отримано 02.10.2018 ■
R.I. Yathyshyn1, P.R. Gerych1, O.M. Didushko1, I.V. Cherniavska1, L.A. Roman2
11vano-Frankivsk National Medical University,
Ivano-Frankivsk, Ukraine
2 Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
Social work as demonstration of humane attitude toward a student. The right to imperfection
Abstract. Article deals with the bases of social work, both as profession and as independent academic discipline. The model of unlimited improvement of students through education and their right to imperfection are also considered.
Keywords: social work; education; duties of a teacher
