CC BY
11
УДК: [616.64+618.15]:616.993.1]-07-084-085
Новi шдходи щодо корекци iмунноl недостатност у лжувант хворих на трихомонадну ¡пвазмо сечостатевоУ системи
Федорич П. В.
Укратська вгйськово-медична академгя, Кшв
Мета роботи - вивчення ефективност комплексного лкування хворих на хронiчну трихомонадну швазю, що ви-кликана трихомонадами рiзних видiв, на тлi iмунноí недостатностi I ступеню з використанням iмунокорегуючого препарату з групи дефенсишв. Матерiали i методи дослiдження. Проведено визначення динамки показниюв iмунограм та виявлення трихомонад рiзних видiв (за допомогою полiмеразноí ланцюговоí реакцií) при проведен-нi комплексного лiкування у 32 па^етчв, хворих на хроычш iнвазií сечостатево1 системи, у яких було виявлено iмунну недостатнiсть I ступеня. Результати та Тх обговорення. Застосування iмунокорегуючого препарату з групи дефенсиыв привело до нормалiзацií середньостатистичних показниюв iмунограм у дослiджуваних паць ентiв. Комплексне лiкування хворих на хрошчш iнвазií сечостатевоí системи iз застосуванням нових пiдходiв до корекци iмунноí недостатностi виявилось ефективним у 96,9 % па^етчв; його переносимють була доброю або задовiльною. Висновки. Використання запропонованого методу дало змогу проводити ефективне лкування хроычного трихомонозу сечостатево1 системи, у результатi якого кгмшчне та бактерiологiчне одужання наступило у 96,9 % випадюв. Пропес е високоефективним iмунокорегуючим препаратом, який нормалiзуе показники iмунограм у па^етчв, якi отримали комплексне лкування, а його застосування е доцтьним у комплексному лiкуваннi хронiчних швазм, викликаних рiзними видами трихомонад, на тл iмунноí недостатностi I ступеня.
КлючовI слова: дефенсин, iмунна недостатнiсть, сечостатева система, трихомонадна iнвазiя.
В ступ. Захворювання на трихомоноз (МКХ-10, А59) незважаючи на iнтенсивне вивчення становить сьогодш чималу клiнiчну проблему в практищ лiкарiв дерматовенерологiв, уролопв i гiнекологiв. Трихомонадна iнвазiя мае негатив-ний вплив на фертильшсть та якiсть життя па-щеннв. За даними ВООЗ, в останне десятирiччя свiтовий показник захворюваностi на сечоста-тевий трихомоноз становить близько 270 млн. оаб на рк [5, 6, 20, 27]. В Укршт у 2017 р. заре-естровано 45414 нових випадкiв урогештально-го трихомонозу (абсолютний показник) [17].
До останнього часу вважалось, що у сечо-статевому траки людини здатна юнувати ви-ключно Trichomonas vaginalis [18]. Однак, схильнють найпростших до еволюцiйних змiн та суттевi змiщення стереотипiв сексуально! по-ведшки, зокрема, поширення практики анального та орального сексу, призвели до юнування в урогештальному трактi людини шших видiв трихомонад, зокрема, Pentatrichomonas hominis та Trichomonas tenax, [10, 18, 21-24, 28]. Ця ri-потеза дае вщповщ на проблему невиявлення трихомонад методом ПЛР (тому що виявля-ються виключно Trichomonas vaginalis) при ви-явленнi !х за допомогою мшроскопн та засiвiв на поживнi середовища [3, 4]. Причиною цього може бути юнування в урогештальному тракп
людини збудниюв, морфолопчно подiбних до Trichomonas vaginalis, але вiдмiнних вiд них за таксономiчною приналежнiстю.
Вiдомо, що застосування сучасних лабора-торних методiв дозволяе виявити значно бiльшу рiзноманiтнiсть збудниюв у зразках, отриманих в органiзмi людини або зовнiшньому середовища порiвняльно з класичними мшробюлопчни-ми методами [4, 9, 26]. ^iM того, можна було б пояснити низку невщповщностей мiж даними лабораторного обстеження та клшчним станом хворих. Дютав би пояснення також i факт «най-бшьшо! ефективносн» у дiагностицi трихомонозу засiвiв на поживш середовища, оскiльки за Trichomonas vaginalis сприймають iншi види трихомонад, здатних жити в органiзмi людини, а можливо, i iнших представники найпросн-ших, оскiльки вони мають подiбну до шхвово! трихомонади морфолопю [18, 21-24].
Нами вперше в Укршт було проведено до-слщження щодо визначення Pentatrichomonas hominis та Trichomonas tenax в урогештальному тракп хворих на 1ПСШ; за нашими даними, воно склало близько 14 % та 29 %, вщ-повщно, [18, 21-24]. У дослщженш було чiтко дотримано умови про сексуальне утримання не менше двох дiб, що унеможливлювало роз-гляд Pentatrichomonas hominis та Trichomonas
1-4 2018
tenax в якост транзиторно1 мшрофлори. Трива-лють дослiдження (2013-2017 рр.) мiнiмiзувала можливiсть контамшацп бюлопчного матер> алу. Персистенцiя хронiчного запального про-цесу дозволила припустити певну етiологiчну роль Pentatrichomonas hominis та Trichomonas tenax; причому, визначення виду трихомонад у сечостатевiй системi та !х санацiя вiдiграють, на нашу думку, виршальну роль у запобтанш рецидивiв або реiнфекцiй трихомонозу [11, 12].
Акгуальшсть проблеми сечостатевого трихомонозу пов'язана як з високим рiвнем захворю-ваностi, так i з можливiстю колошзацп сечоста-тево! системи «новими» збудниками у результат змiнення !х бiологiчних властивостей [6, 18, 2124]. Врахування наявност спорiднених трихомонад надасть можливють бiльш точного дiагнос-тування та л^вання трихомонозу. Як вiдомо з лггературних джерел, iнфекцiйнi ураження се-чостатево! системи часто набувають хрошчно-рецидивуючого перебiгу або резистентностi до л^вання, що вiдбуваeться на rai iмунноl недо-статностi [25]; тому юнуе необхiднiсть у розробцi нового ефективного методу л^вання хрошчно-го трихомонозу на rai iмунологiчних порушень.
На нашу думку, найбшьш перспективними сьогодш е терапевтичнi методи, як передбача-ють призначення, з метою iммунокорекцil, пре-паратiв, що мютять а та ß-дефенсини. Препарат Пропес, розроблений Науково-виробничим тд-приемством «Н1Р» (Украша) на сучасному етапi е единим зареестрованим у нашш державi препаратом з iмуномодулюючою дiею, що мiстить дефенсини. Його отримують з ембрюнально1 тканини велико1 рогато1 худоби у результатi специфiчного протеолiзу. Дефенсини - це пеп-тиди, що володiють протиiнфекцiйною та про-типухлинною активнiстю [19]:
- а-дефенсини характеризуються переважно антибактерiальними i противiрусними власти-востями;
- ß-дефенсини, ^м того, активнi ще й вщ-носно патогенних грибкiв, а також здатш про-являти виражену протипухлинну активнiсть.
1мунокорегуючий препарат з групи дефенсишв:
- стимулюе функцiональну активнють мо-нонуклеарних фагоцитiв i кл^ин - природних кiлерiв, тобто активiзуе неспецифiчнi iмуннi ре-акци оргашзму;
- пригнiчуе продукцiю прозапальних цитою-нiв при алергiчних захворюваннях;
- дае виражеш антитоксичнi ефекти;
- покращуе функци печiнки;
- пригшчуе розвиток пухлинних процесiв,
сприяе регреси пухлин шляхом !х резорбци.
- не мае мутагенних, ембрютоксичних, тера-тогенних, пiрогенних i гемолiтичних властивос-тей.
Одшею з iстотних переваг Пропесу е його нетоксичшсть, що забезпечуе велику терапев-тичну широту вживання цього засобу [2].
У медичнш практицi iмунокорегуючий препарат з групи дефенсишв рекомендовано для л^вання рiзних захворювань на тлi порушень iмунологiчноl реактивностi. Здатнiсть вщновлю-вати активну i адекватну роботу iмунноl системи, регулювання балансу мiж рiзними ланками антиiнфекцiйного захисту вщкривае препарату можливостi покращувати функцiонування оргашзму людини в умовах iмунодефiциту. Встанов-лено, що пiд впливом цього препарату [7]:
- шдвищуеться кшьюсть Т^мфоцштв;
- нормалiзуеться сшввщношення !х субпопу-ляцiй i рiвень сироваткового ФНП-а;
- рiвень штерлейюну-4 досягае рiвня здоро-вих ошб.
Тому iснуе нагальна необхiднiсть у розробщ нового ефективного методу лшування хрошч-ного трихомонозу на rai iмунноl недостатностi, зокрема, з використанням дефенсишв.
Мета роботи - вивчення ефективност комплексного лшування хворих з хрошчними трихо-монадними iнвазiями, викликаними трихомона-дами рiзних вцщв, на тлi iмунноl недостатностi I ступеня з використанням iмунокорегуючого препарату з групи дефенсишв.
Матерiали i методи дослiдження. Нами було проведено лшування 32 пацiентiв, хворих на хрошчш трихомонаднi швази, у яких за результатами iмунограм було виявлено iмунну не-достатнiсть I ступеня (змшення показникiв iму-нограми на 1 - 33 %). До дослщно1 групи ув> йшли пащенти обох статей: 19 (59,4 %) жшок та 13 (40,6 %) чоловшв вiком вiд 20 до 45 роюв (у середньому - 32 ± 1,5 року). Уд хворi, якi спо-стер^ались, мали хронiчний перебiг ураження сечостатево1 системи; було виявлено:
- Trichomonas tenax - у 12 (37,5 %) пащештв;
- Pentatrichomonas hominis - у 18 (56,3 %);
- Trichomonas vaginalis - у двох (6,2 %) па-щештв.
Серед скарг пащештв переважали вщчуття дискомфорту в сечостатевих органах й видшен-ня з них.
Для дослщження стану iмунноl системи ви-користовували визначення показникiв iмуно-грами зпдно Табл. 1.
Таблиця 1 - Показники iMyHorpaM дослвджуваних пацieнтiв до та тсля лiкування (n=32)
Показник iмyнограми Роз!шр-нiсть Результати Норма
до л^вання тсля лшування
Абсолютна к1льк1сть лiмфоцитiв 109/л *3,00±0,45 2,30±0,42 1,5 - 2,4
Т^мфоцити (CD3+) % 45±5,1 45±5,3 40 - 67
T-хелпери (CD4+) % 33±4,4 33±4,7 23 - 48
T-цитотоксичш лiмфоцити (CD8+) % *12±1,7 **18±1,6 17 - 25
1мунорегуляторний iндекс TJT 1 *2,7±0,81 2,0±0,75 1,1 - 2,2
Активнi T-лiмфоцити % *13,1±3,1 **23±2,2 22 - 39
й^мфоцити (CD22+) % 30,2±6,0 30±6,1 15 - 35
Лiмфоцити-кiллери (CD 18+) % 17,3±3,6 17±3,5 15 - 20
0-лiмфоцити % *25,2±4,3 **18±1,9 15 - 20
Реакцiя бласттрансформацi! лiмфоцитiв з ФГА % 78,4±10,1 78±10 70 - 82
IgG г/л 12,3±1,9 13,2±1,8 7,5 - 15,45
IgA г/л 2,1±0,2 2,1±0,3 1,75 - 2,5
Ш г/л 0,9±0,2 0,9±0,2 0,65 - 1,65
Фагоцитарний iндекс % 64±11 60±11 40 - 80
Фагоцитарний показник 1 5,2±0,7 5,8±0,4 4 - 8
НСТ-тест 1 17,2±3,2 17±1,8 10 - 30
Примiтки: * достовiрнiсть рiзницi показник1в вiдносно даних контрольно! групи здорових oci6 (p < 0,05); ** достовiрнiсть рiзницi показник1в пiсля лiкyвання ввдносно даних до лшування (p < 0,05); n - к1льк1сть обстежених.
Для детекцн збудниюв трихомонадно! швазн використовували [13, 14]:
- метод пол1меразно! ланцюгово! реакцн у реальному часц
- ампл1ф1катор ДТ-96;
- праймери для виявлення Trichomonas vaginalis (виробництво НПО ДНК-технология, РФ);
- оригшальш праймери для виявлення Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis.
Препарат Пропес з метою ¡мунокорек-цп вводився дослщжуваним пащентам внутршньом'язово по схем1 л1кування захворю-вань, що пов'язаш з порушенням !мунолопчно-го статусу, а саме, по 2 мл через день впродовж 20 дшв [7]. Його введення розпочиналось одно-часно з курсом специф1чно! терапн трихомонад-них швазш [15], а саме внутршньо призначав-ся оршдазол - по 1,5 г на добу. Препарат при-ймався по 0,5 г трич1 на добу тсля !ди протягом 10 д1б. У перший день л1кування добова доза оршдазолу вживалася за один прийом тд час вечера Наступш 10 дшв (з 11 по 20 дш л1кування) хвор1 отримували по 400 мг шфуротелю трич1 на добу, незалежно вщ прийому !жи. У раз1 необ-хщност1, через 5 дшв тсля початку специф1чно! антипротозойно! терапн, пащентам одночасно 1ндив1дуал1зовано призначали додатков1 анти-бактер1альш препарати з метою ел1мшацп з уро-гештально! системи шших збудниюв 1ПСШ, не чутливих до шфуротелю та оршдазолу.
Кр1м того, чоловши, у раз1 потреби, отри-
мували пальцьовий масаж передм1хурово! за-лози та ректальш протизапальш св1чки. Жшки отримували щоденш вагшальш спринцювання та шхвов1 шгулки з шфуротелем та нютатином, а також св1чки з хлоргексидшом послщовно на протяз1 8 та 10 дшв, вщповщно. Пщ час л1куван-ня пащентам суворо заборонялося мати сексу-альш контакти, а в контрольний перюд не дозво-лявся секс без застосування бар'ерних засоб1в контрацепцн - з метою запобнання решфекцн.
Результати дослiдження та Тх обговорення.
Як видно з Табл. 1, у дослщжуваних пащенпв були достов1рно змшеш таю середньостатис-тичш показники ¡мунограм:
- абсолютна кшьюсть л1мфоципв;
- вщсотков1 дол1:
1) T-цитотоксичних л1мфоципв (CD8+);
2) 0-л1мфоципв;
3) активних Г-л1мфоципв;
- величина ¡мунорегуляторного шдексу (Г/Г),
причому показник абсолютно! кшькост л1м-
фоципв був тдвищений, на нашу думку, внасл1-док загальних процеав адаптацн в оргашзмах цих хворих. Показник кшькосп 0-л1мфоцити був збшьшений, а активних Г-л1мфоципв, вщ-повщно, знижений. Показник Г-цитотоксичних л1мфоципв (CD8+) також був знижений, за ра-хунок чого ютотно шдвищився середньостатис-тичний показник ¡мунорегуляторного шдексу (Г/Г). Показники гуморально! ланки ¡муштету: фагоцитарний !ндекс, фагоцитарний показник
та НСТ-тест, - змшеш не були.
Показники iмунограм дослщжуваних па-щенпв вдруге визначались через 2 - 3 мюящ тсля закiнчення 1м курсу уведень iмунокорегу-ючого препарату з групи дефенсишв. Як видно з Табл. 1, тсля лтування препаратом Пропес середньостатистичш показники iмунограм до-слiджуваних пащенпв повнiстю вiдновились до нормальних значень.
У пащенпв. якi перебували пiд нашим спо-стереженням, пiд час терат! вщзначено деякi побiчнi ефекти:
- виникнення ущшьнень у дiлянцi сiдницi вщзначено у 5 (15,6 %) пащенпв;
- скарги на деяку болючють у мiсцях iн'екцiй Пропесу мали 6 (18,8 %) пащенпв.
Виражешсть названих побiчних ефектiв не була значною i не потребувала вщмши цього препарату або призначення додатково! медикамен-тозно! терапи для !х нiвелювання. Таким чином, можна зробити висновок, що препарат Пропес переноситься пащентами добре або задовшьно.
Результати ефективностi терапи щодо елiмi-наци патогенних мiкроорганiзмiв iз сечостатево! системи визначались, згiдно рекомендащям ВООЗ, через 1, 2 i 3 мiсяцi пiсля закiнчення спе-цифiчно! терат! [8].
Повно! елiмiнацi! збудникiв трихомонадно!
швази з хрошчним перебiгом iз сечостатево! системи пащенпв контрольно! групи вдалося досягти у 31 (96,9 %) з 32 дослщжуваних ошб; у них наступила ктшчна та етiологiчна вилшов-нють. Невдале лiкування одного пацiента (вщ-сутнiсть елiмiнацi! Pentatrichomonas hominis) ми схильш пояснювати можливiстю його реш-фекцi! за рахунок невиконання статевого утри-мування у контрольний перюд.
Отже, терапiю було проведено з послщов-ним внутрiшнiм застосуванням двох антипро-тозойних препаратiв, що мютять, вiдповiдно, речовини орнiдазол та шфуротель, по 10 дiб кожний. Поеднання антипротозойних препара-тiв рiзних груп значно шдвищуе ефективнiсть вiдповiдного лшування за рахунок зменшення можливих явищ резистентносп з боку збудника захворювання. Крiм того, використання шфу-ротеля надае додатковi переваги, насамперед, пов'язаш з елiмiнацiею супутньо! мiкрофлори (Enterococcus faecflis та in) [16]. Тривалють специфiчного лiкування хронiчного трихомо-надного запалення склала 20 дiб, що вщповщае строкам антибактерiально! терапi! за умови ура-ження внутрiшнiх статевих оргашв [1]; але у да-ному випадку пiдвищена тривалiсть лшування була зумовлена також i iмунною недостатнiстю Iступеня.
Висновки
1. Використання запропонованого методу дало змогу проводити ефективне лiкування хронiчного трихомонозу сечостатево! системи, у результат якого ктшчне та бактерiологiчне одужання наступило у 96,9 % випадюв.
2. Пропес е високоефективним iмунокоре-
Л1ТЕРАТУРА
1. Арнольди Э. К. Хронический простатит. Ростов н/Д : «Феникс», 1999. 320 с.
2. Знаменська Т. К., Похилько В. I., Розова К. В., Ковальова О. М., Костюкова К. О. Вивчення впливу Цереброкурину® i лтну на змши м^охондрш тканини мозку щурiв в умовах експериментально! моделi гiпоксi!. Лшар-ська справа. 2006. № 8. С. 84 - 89.
3. Гончарова С. Ю., Голодок Л. П., Хлопова О. В. Исследование микрофлоры урогенитального тракта женщин Днепропетровской области с помощью метода полимеразной цепной реакции. Бюлопчний вюник Мелгтопольського державного педагопчного уншерситету ¡м. Богдана Хмельницького. 2015. Т. 5, № 2 (15). С. 75 - 84.
гуючим препаратом, що нормалiзуе показники iмунограм у пащенпв, як отримали комплексне лшування, а його застосування е доцшьним у комплексному лшуванш хрошчних протозой-них iнвазiй, викликаних рiзними видами трихомонад, на rai iмунно! недостатносп I ступеня.
4. Джораева С. К., Гончаренко В. В., Щеголе-ва Е. В., Бабута А. Р. Трихомониаз: медико-биологические характеристики возбудителя и значимость лабораторных методов для верификации диагноза (аналитический обзор). Дерма-тологш та венерологш. 2016. № 3 (73). С. 15 - 28.
5. Дюдюн А. Д. Комплексно-диференцшована тератя хворих з рецидивами урогеттальних iнфекцiй (хламщюз, трихомонiаз, уреаплаз-моз, кандидоз, бактерiальний вагiноз). Авто-реф. дис. ... д-ра мед. наук. Ки!в. 2003. 34 с.
6. Дюдюн А. Д. Значение инфекций, передающих-
ся половым путем, в возникновении воспалительных заболеваний у женщин. Дерматология и венерология. 2000. № 2 (40). С. 92 - 94.
7. Захаренко В. В., Найштетик В. Я., Кудрявцева И. Г. Фармакологические свойства препарата Пропес (экспериментальное исследование). Отчет Института фармакологии и токсикологии АМН Украины. К., 1993.
8. Редклиф К. Европейские стандарты диагностики и лечения заболеваний, передаваемых половым путем. М.: Мед. лит, 2003. 264 с.
9. Корниенко В. Ю. Микробиом кожи: взаимосвязь между изменением микробного сообщества и болезнью (обзор литературы). Молодой ученый. 2015. № 10. С. 477 - 483.
10. Неймарк С. Л., Неймарк О. С. Дискуссионные проблемы диагностики и лечения трихомонад-ной инфекции. Асощащя акушерiв-гiнекологiв Укра!ни. 2014. № 1 - 2. С. 236 - 239.
11. Мавров Г. I., Нагорний О. С. Сексуальшсть та шфекци, що передаються статевим шляхом, в ошб старше 60 роюв. Дерматолопя та венеролопя. 2011. № 1 (51). C. 23 - 30.
12. Мавров Г. I., Бондаренко Г. М., 1ващенко Л. В., НЫтенко I. М., Щербакова Ю. В. Уро-гештальний Трихомоноз: новi можливост тотчно! iмуномодулючо! терапи. Дерматолопя та венеролопя. 2011. № 3 (53). С. 69 - 77.
13. Пат.107910 Укра!на, МПК d2/Q 1/68 (2006.01), d2/Q 1/04 (2006.01), d2/N 15/11 (2006.01). Спошб визначення присутностi Trichomonas tenax у дослщжуваному зразку та набiр праймерiв для його здiйснення / Фе-дорич П. В., Зелений С. Б. заявники та патен-товласники. а201407161; заявл. 25.06.2014; опубл. 25.02.15, Бюл. № 4.
14. Пат.110759 Укра!на, МПК d2/Q 1/68 (2006.01), d2/Q 1/04 (2006.01), d2/N 15/11 (2006.01), d2/R 1/90 (2006.01). Споаб визначення присутностi Pentatrichomonas hominis у дослщжуваному зразку та набiр праймерiв для його здiйснення / Федорич П. В., Зелений С. Б. заявники та патентовлас-ники. а201501255; заявл. 16.02.2015; опубл. 10.02.16, Бюл. № 3.
15. Пат. на корисну модель 109257 Укра!на, МПК А61К (2016.01), А61Р (2016.01). Споаб тку-вання хрошчного трихомонiазу сечостатево! системи, викликаного Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis / Федорич П. В. -заявник та патентовласник. u20151294; заявл. 21.12.2015; опубл. 25.08.16, Бюл. №16.
16. Перламутров Ю. Н., Чернова Н. И. Эффективность применения «Макмирора» у больных с рецидивирующим мочеполовым трихомониазом. Укра!нський журнал дерма-
тологи, венерологи, косметологи. 2014. № 1 (52). С. 102 - 104.
17. Показники лшувально-профшактично! до-помоги хворим шюрними i венеричними за-хворюваннями в Украiнi. Ки!в: Центр медич-но! статистики МОЗ Укра!ни, 2017. 112 с.
18. Федорич П. В., Зелений С. Б., Садовська О. А., Дущкова К. В. Порiвняння ефективнос-т дiагностики трихомонiазу за культураль-ним методом та методом полiмеразноi ланцю-гово! реакци з використанням праймерiв для виявлення Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis. Укра!н-ський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2017. № 1 (64). С. 65 - 69.
19. Сивкович С. А. Использование отечественного препарата Пропес при лечении больных злокачественными лимфомами. Мат. конф. «Проблемы онкоиммунологии: научные и прикладные аспекты». Киев, 2003.
20. Степаненко В. I., Коновалова Т. С. Урогеш-тальш шфекци: трихомошаз, кандидоз, геш-тальний герпес. К. : К1М, 2008. 288 с.
21. Федорич П. В., Зеленый С. Б. Трихомониаз. Явление существования Trichomonas hominis в мочеполовой системе человека. Медицинская панорама. 2014. № 1(145). С. 59 - 61.
22. Федорич П. В. Трихомошаз. Патоморфоз трихомонад. Вшськова медицина Укра!ни. 2014. Т. 14, № 1. С. 62 - 67.
23. Федорич П. В. Урогештальний трихомоноз: новий погляд на проблему. Дерматолопя та венеролопя. 2017. № 4 (78). С. 12 - 16.
24. Федорич П. В. Явище антибюзу при трихо-монаднш швазп сечостатево! системи. Кт-шчна iмунологiя. Алерголопя. 1нфектолопя. 2017. № 6 (103). С. 48 - 50.
25. Устинов Д. В., Айзикович Б. И. Особенности иммунометаболического статуса у больных хроническим уретритом. Современные наукоемкие технологии. 2010. № 2. С. 122 - 123.
26. Deurenberg R. H., Bathoorn E., Chlebowicz M. A., Couto N., Ferdous M., García-Cobos S., Kooistra-Smid A. M., Raangs E. C., Rosema S., Veloo A. C., Zhou K., Friedrich A. W., Rossen J. W. Application of next generation sequencing in clinical microbiology and infection prevention. J. Biotechnol. 2017. Vol. 243. P. 16 - 24.
27. Centers of Disease Control and Prevention. Sexually transmitted diseases treatment guidelines. MMWR. 2015. Vol. 64, No 3. P. 72 - 75.
28. Adu-Sarkodie Y., Opoku B. K., Crucitti T., Weiss H. A., Mabey D. Lack of evidence for the
1-4 2018
involvement of rectal and oral trichomonads in the aetiology of vaginal trichomoniasis in Ghana. Sex. Transm. Infect. 2007. Vol. 83. P. 130 - 132. 29. Fedorych P. V. Study of the likelihood of Trichomonas tenax and Pentatrichomonas hominis
colonizing the genitourinary system of Ukrainian subjects with mainly sexually transmitted infections. 26 EADV Congress. Swiss. Geneva. 12 - 15 September, 2017. P. 2051.
Новые подходы в коррекции иммунной недостаточности при лечении больных с трихомонадной инвазией мочеполовой системы Федорич П. В.
Украинская военно-медицинская академия, Киев
Цель работы - изучение эффективности комплексного лечения больных с хроническими трихомо-надными инвазиями, вызванными трихомонадами разных видов, на фоне иммунной недостаточности I степени с использованием иммунокорректирующе-го препарата из группы дефенсинов. Материалы и методы исследования. Проведено определение динамики показателей иммунограмм и выявление три-хомонад различных видов (с помощью полимеразной цепной реакции) при проведении комплексного лечения у 32 пациентов, больных хроническими инвазиями мочеполовой системы, у которых была обнаружена иммунная недостаточность I степени. Результаты и их обсуждение. Применение иммунокорректи-рующего препарата из группы дефенсинов привело к нормализации среднестатистических показателей иммунограмм у исследуемых пациентов. Комплексное лечение больных хроническими инвазиями мочеполовой системы с применением препарата Про-пес оказалось эффективным у 96,9 % пациентов, его переносимость была хорошей или удовлетворительной. Выводы. Использование предложенного метода позволило проводить эффективное лечение хронического трихомоноза мочеполовой системы, в результате которого клиническое и бактериологическое выздоровление наступило в 96,9 % случаев. Пропес является высокоэффективным иммунокорректирую-щим препаратом, который нормализует показатели иммунограмм пациентов, получивших комплексное лечение, а его применение целесообразно в комплексном лечении хронических инвазий, вызванных различными видами трихомонад, на фоне иммунной недостаточности I степени.
Ключевые слова: дефенсин, иммунная недостаточность, мочеполовая система, трихомонадная инвазия,
New approaches in the correction of immune insufficiency in the treatment of patients with trichomondic infestation of the genitourinary system Fedorych P. V.
Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv
The aim of the work is studying the effectiveness of complex treatment of patients with chronic trichomonad-al infestations caused by trichomonads of different types, against the background of immune deficiency of degree one with the use of the immunocorrective drug from the group of defensins. Materials and research methods. The determination of the immunograms indices dynamics and the detection of different types of trichomonads (by polymerase chain reaction) have been carried out during complex treatment of 32 patients with chronic urogenital system infestations, in which immune deficiency of degree one had been detected. Results and their discussion. The use of the immunocorrective drug from the group of defensins has led to the normalization of the average immunograms in the studied patients. Complex treatment of patients with chronic infestations of the genitourinary system with the use of Propes was effective in 96.9 % of the patients, its tolerance was good or satisfactory. Findings. The use of the proposed method enabled the effective treatment of chronic trichomoniasis of the genitourinary system, which resulted in clinical and bacteriological recovery in 96.9 % of cases. Propes is a highly effective immunocorrective drug that normalizes the immunological characteristics of the patients having obtained complex treatment, and its application is appropriate in the complex treatment of chronic infestations caused by various types of trichomonads, against the background of immune deficiency of degree one.
Keywords: defensin, genitourinary system, immune deficiency, trichomonadal infestation.
Федорич Павел Владимирович - кандидат медицинских наук, доцент, начальник курса дерматологии и венерологии, профессор кафедры военной общей практики, семейной медицины Украинской военно-медицинской академии МО Украины. [email protected]
