CC BY
31
Федорич П. В., Мавров Г. I. Л1КУВАННЯ ГЕН1ТАЛЬНИХ1НВАЗ1И... УДК: [616.64+618.15]:616.993.1]-07-084-085 DOI: 10.37321/dermatology.2019.1-2-01
Лжування генггальних швазш, спричинених Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax, Pentatrichomonas hominis, Giardia lamblia
Федорич П. E.f, Мавров Г. I.*
t Украгнська втськово-медична академгя, Кигв * ДУ «1нститут дерматологП та венерологи НАМН Украгни», Харюв
Мета до^дження. Вивчення поширеност та кл^чних проявiв швазп T. tenax, P. hominis поряд з T. vaginalis i G. lamblia серед хворих на 1ПСШ, а також розробка методу Тх лiкування i3 застосуванням секнiдазолу, орнща-золу та ципрофлоксацину. Матерiали i методи дослiдження. За допомогою методу полiмеразноТ ланцюговоТ реакцiТ проведено дослщження 314 хворих iз запаленнями сечостатевоТ системи. Результати та обговорення. Протозойнi iнвазiТ сечостатевот системи встановлено у 106 оаб серед 314 па^енпв, хворих на 1ПСШ, - тобто бтьш нiж у третини (33,8 %), а саме: T. tenax - у 26 (8,3 %), P. hominis - у 67 (21,3 %), G. lamblia - у 21 патента (6,7 %). Запропоноване лкування дозволяе домогтися ключного одужання у 92,2 % i бактерiологiчноТ санацiТ - у 96,1 % випадш. Висновки. Протозойнi Ывазп е поширеними серед хворих на 1ПСШ. Запропонований метод Тх лкування е достатньо ефективним.
Ключовi слова: лкування 1ПСШ, Giardia lamblia, Pentatrichomonas hominis, Trichomonas tenax, Trichomonas vaginalis.
Вступ. Trichomonas vaginalis (T. vaginalis) е най-бiльш поширеною HeBipycrnro iнфекцieю, що переда-еться статевим шляхом (1ПСШ). У жiнок вона асощ-юеться i3 запальними захворюваннями органiв малого тазу та патолопею вагiтностi. У чоловiкiв - i3 запален-ням придаткових статевих залоз. Трихомонади однозначно збiльшyють вiрогiднiсть статево! передачi В1Л, особливо вщ чоловiкiв до жiнок. У всьому свiти визна-но, що скриншг та лiкyваннi трихомонадной швазп е важливою стратегieю громадського здоров'я [1, 6, 13,].
Вщомо, що в органiзмi людини окрiм T. vaginalis можуть жити декiлька видiв трихомонад:
- Trichomonas tenax (T. tenax), (elongata);
- Pentatrichomonas hominis (P hominis), (abdominalis);
- T. Tenax - мешкае у ротовш порожниш у ка-рюзних зубах та запалених ясенових карманах,
- P. hominis - коменсал товстого кишечнику.
Тим не менш, донедавна вважалась, що ви-
ключно T. vaginalis здатна жити у сечостатевому тракт людини [7]. За останш десятилптя ютотно змшилась патогеннють певних м1кроорган1зм1в - мешканщв сечостатево! системи (мшоплазм та гарднерел) [3]. Можна припустити, що Giardia lamblia (G. lamblia), а також «непатогенш» трихомонади (T. tenax, P. hominis) теж могли набути здатшсть паразитувати у сечостатевому тракп, оскшьки постшно потрапляють до нього при
оральному i анальному секс [8, 9]. T. vaginalis та G. Lamblia, безперечно, пошкоджують слизовi оболонки [7, 10.]. Доведено роль цього патогена у формуванш бактерiального вагшозу, зниженнi iмyнiтетy, сприяннi розвитку гiперпластичних процесiв [1, 12,]. Описаш також екстрагешталь-нi ураження, спричинеш трихомонадами (миг-далики, шкiра, пряма кишка) [4, 7, 14].
При фагоцит^ бактерш найпростiшими, частка мiкроорганiзмiв зберiгаeться (незавершений фагоцитоз) [12]. Щ бактерп здатнi шдтри-мувати запальний процес, який сприймаеться як кшшчно не вилiкyваний трихомоноз або так зва-нi «посгтрихомонаднi» ураження [2, 3, 11]. Тому T. tenax та P. hominis мають розглядатись як до-датковi патогенш чинники при рiзних iнфекцiях, що передаються статевим шляхом (1ПСШ). Саме тому елiмiнацiя T. tenax та P. hominis, поряд iз T. vaginalis та G. lamblia, е обов'язковою. Акту-альним е вивчення протозойних iнвазiй серед хворих на венеричш сечостатевi шфекцп, а також розробка способiв !х позбутися [4, 5, 8, 9, 14].
Мета дослщження - вивчення розповсю-дженост та ктшчних проявiв швази T. tenax, P. hominis поряд з T. vaginalis та G. Lamblia серед хворих на 1ПСШ iз запальними проявами сечостатево! сфери, а також розробка метода !х
л^вання з послщовним застосуванням секш-дазолу, орнiдазолу i ципрофлоксацину.
Матерiали i методи дослiдження. Початкова вибiрка склала 314 пацieнтiв, що проходили об-стеження на 1ПСШ з приводу наявностi у них або 1хшх статевих партнерiв запалювальних захво-рювань сечостатево! системи. У вшх було вста-новлено маркери сечостатево! шфекци тiе! чи ш-шо1 етюлоги. Серед осiб, як звернулись на про-тязi 2016-2019 рр. до ДУ «1нститут дерматологи та венерологи НАМН Украши», зареестровано:
- 185 (58,9 %) жшок;
- 129 (41,1 %) чоловшв.
Для подальшого дослiдження за допомогою полiмеразноl ланцюгово! реакци у реальному чаш (ПЛР-РЧ), була сформована дослщна група - 106 пащентш, тобто (33,8 ± 2,7) % вщ цшо! вибiрки, се-реднiй вк яких складав 34,7 ± 3,3 року; серед них:
- у 61 жшки (57,5 %);
- у 45 чоловiкiв (42,5 %),-
було виявлено протозойнi швази (P. hominis, T. tenax, G. lamblia), а у 8, тобто (2,2 ± 0,8) % пащенпв було знайдено два збудники одночасно.
При постановщ ПЛР-РЧ використовувалися орипнальш праймери, створенi спецiально для цього до ^дження [8, 9]. Використовувався амп-лiфiкатор ДТ-96 (ДНК Технолопя, РФ). У всiх пащенпв дослщно! групи за допомогою культураль-нгого дослiдження та методу ПЛР було виключе-но iнфiкування на T. vaginalis. Статистичне опра-цювання результатiв проведено з використанням програми Statistica for Windows (версiя 10.0); був прийнятий рiвень достовiрностi P < 0,05.
Результати та обговорення. Протозой-ну швазда сечостатево! системи, викликану P hominis, T. tenax або G. Lamblia, було виявлено у 106 оаб, тобто у (33,8 ± 2,7) % вщ 314 па-цiентiв, хворих на 1ПСШ, причому у 8 пащенпв (7 жiнок та одного чоловша) було виявлено одночасно два з трьох найпроспших, що вивча-лись. Таким чином, у 106 пащенпв було зареестровано 114 позитивних результапв, серед них:
- у п'яти випадках (ус жшки) спостерпалась комбiнацiя T. tenax та P hominis;
- у трьох випадках (дт жiнки й один чоловш) -P hominis та G. lamblia.
Характерним було те, що в ушх цих пащенпв спостерпався гострий перюд 1ПСШ.
Адже, як показали rnmi попереднi досл> дження, при хрошчному перебiгу 1ПСШ, у пащенпв виявляеться, як правило, тiльки один iз збудникiв протозойних iнвазiй - внаслщок яви-ща антибiозу конкурентного типу [11].
Результати виявлення збудниюв протозойних iнвазiй у сечостатевш системi пацiентiв представленi в Табл. 1:
- у 26 пащенпв (21 жшка та 5 чоловшв) було виявлено T. tenax, що склало 22,8 % вiд кшькос-тi позитивних результатiв у дослщнш групi та (8,3 ± 1,6) % вщ загалу (314 обстежених пацiентiв);
- у 67пацiентiв (36 жшок та 31 чоловш) було виявлено P hominis, що склало 58,8 % вщ кшь-косн виявлень найпростiших у дослiднiй груш та (21,3 ± 2,3) % вщ загалу (314 обстежених пащенпв).
Рiвень дiагностування G. lamblia у дослщжу-ванiй групi хворих склав 18,4 % вщ усiх позитивних результата (21 пацiент - 11 жшок та 10 чоловшв), що склало (6,7 ± 1,4)% вщ загалу обстежених на 1ПСШ хворих.
Таким чином, означеш трихомонади та пар-ди були виявлеш у хворих на 1ПСШ у (33,8 ± 2,7) % випадюв (у 106 хворих з 314); даний факт складно пнорувати. Кщм того, виразна клiнiчна картина у бшьшосн обстежених хворих свщ-чить про певну роль P. hominis, T. tenax, а також G. lamblia у виникненш та перебпу запальних захворювань сечостатево! системи.
При аналiзi клiнiчних проявiв захворювання у 106 хворих з P. hominis, T. tenax, а такоже G. lamblia виявлено, що (Табл. 2):
- серед 45 чоловтв з паразитарное' iнвазiею:
1) у 9 (20 %) хворих був безсимптомний
перебп;
2) у 36 (80 %) хворих визначалася клшч-
на патолопя з боку урогештального тракту;
Таблиця 1 - Кшьтсть випадкiв виявлення збудниив протозойних iнвазiй у 106 пащенпв (61 жiнка i 45 чоловшв)
Збудники протозойних швазш Кшьшсть позитивних результапв
Загальна виб1рка Жшки Чоловши
Абс. % Абс. % Абс. %
T. tenax 26 22,8 ± 2,3 21 30,9 ± 5,6 5 10,9 ± 4,6
P. hominis 67 58,8 ± 4,6 36 52,9 ± 6,1 31 67,4 ± 6,9
G. lamblia 21 18,4 ± 3,6 11 16,2 ± 4,5 10 21,7 ± 6,1
Усього* 114 100 68 100 46 100
ПРИМ1ТКИ: *У 8 хворих (7 жшок та в одного чолов1ка) було виявлено два збудники.
Федорич П. В., Мавров Г. I. Л1КУВАННЯ ГЕН1ТАЛЬНИХ1НВАЗ1Й.
Таблиця 2 - Переважний клшчний синдром у 106 пащенпв (61 жшка й 45 чоловшв) з паразитарною шваз1ею P. hominis, T. tenax, G. lamblia
Переважаючий синдром n %
Чолов1ки
Уретрит 16 35,6 ± 7,1
Баланопостит 11 24,4 ± 6,4
Простатит 6 13,3 ± 5,1
Епвдидимгг 3 6,7 ± 3,7
В1дсутн1сть симптоматики 9 20,0 ± 6,0
Усього 45 100,0
Жшки
Вульвовапшт 14 23,0 ± 5,4
Цервщит 12 19,6 ± 5,1
Аднексит 10 16,4 ± 4,7
Ероз1я шейки матки 10 16,4 ± 4,7
Цистит 8 13,1 ± 4,4
Ввдсутшсть симптоматики 7 11,5 ± 4,1
Усього 61 100,0
зокрема виявлено:
1) уретрит - у 16 (35,6 %) хворих;
2) простатит - у 6 (13,3 %);
3) ешдидимгг -у трьох (6,7 %);
4) баланопостит - у 11 (24,4%) хворих;
- серед 61 жшки з паразитарно! шваз1ею у 54 (87,5 %) зустр1чалася ктшчно виражена пато-лопя як нижшх, так i верхшх «поверх1в» уроге-штального тракту; зокрема виявлено
1) цистит - у 8 (13,1 %) хворих;
2) вульвовапшт - у 14 (23 %);
3) цервщит - у 12 (19,6 %);
4) ерозп шийки матки i аднексит - у 10 (16 %);
у 7 (11,5 %) жшок спостерпався безсимптом-
ний перебк- сечостатевих паразитарних iнвaзiй
Як випливае з наведених даних, iнфiкувaння P. hominis, T. tenax, а також G. lamblia у (15,1 ± 3,5) % випадюв (якщо поеднати обидвi стaтi) проходить безсимптомно. Серед жшок частка безсимптом-них випадюв склала трохи бiльше одше! десято!, а серед чоловiкiв - одну п'яту.
У рaзi активних проявiв:
- у жiнок переважали скарги на свербiж, печш-ня у тхв^ якi iнодi поширюються на вульву, про-мiжнiсть i стегна; попм з'являються болi в облас-тi статевих оргaнiв, пiнистi видшення арувато-жовтого кольору; вiдзнaчaлися дифузна гiперемiя i нaбряклiсть стiнок тхви i шийки матки;
- у чоловшв характерними скаргами були: печшня в сечiвнику, водянистi видiлення, ди-зурiя; уретрит не мав патогномошчних осо-бливостей; у кожного п'ятого чоловша iнвaзiя
7
P. hominis, T. tenax, G. lamblia перебрала асимп-томно.
Ускладнення у чоловшв вщзначалися у (20,0 ± 6,0) % випадюв - у кожного п'ятого.
У жшок ускладнеш висхщш форми спосте-рiгaлися у (29,5 ± 5,8) % випaдкiв - практично у третини хворих.
Як показали попередн дослщження, для ль кування протозойних уражень сечостатево! сис-теми, в якост зaсобiв етютропно! терапп доцшь-но застосовувати послiдовно секнiдaзол [1-4]. Також застосовували препарат, що мютить 0,5 г Орнiдaзолу та 0,5 г Ципрофлоксацину (жшки). При розробщ метода лiкувaння протозойних iн-вазш сечостатево! системи були проaнaлiзовaнi даш обстежень 106 хворих, серед них;
- 45 (42,5 %) чоловшв, середнш вш яких ста-новив 39,8 ± 3,3 року;
- 61 жшка (57,5 %); середнш вш жшок стано-вив 28,4 ± 4,7 року.
З цих хворих були сформоваш:
- основна група (77 пaцiентiв);
- група порiвняння (29 пaцiентiв).
Хворим основно! групи застосовували по-
слiдовно:
- секшдазол - по 2,0 г 1 раз на добу протягом 5 дшв;
- препарат, що мютить 0,5 г оршдазолу та 0,5 г ципрофлоксацину - по 1 табл. 3 рази на день при вaзi бiльше 70 кг (або 2 рази на день при вaзi менше 70 кг) протягом 10 дшв.
Поеднання рiзних антипротозойних препа-рaтiв значно зменшуе можливих резистентностi збудника. Крiм того, використання ципрофлоксацину забезпечуе елiмiнaцiею чутливо! супут-ньо! мшрофлори, яка сприяе пiдтримaнню запа-лення [2, 3, 7]. Нaявнiсть тако! флори пiдтвер-джено нашими дослщженнями [9, 10, 14].
З метою полшшення проникнення препарату до зони запалення пaцiентaм призначалася фiзi-отератя (лaзеротерaпiя, мaгнiтотерaпiя, СМВ-терaпiя, фонофорез з пдрокортизоном). Крiм того, пащенти дотримувалися дiети № 5. Чоловь ки, у рaзi потреби, отримували пальцьовий масаж передмiхурово! залози та ректальш протизапаль-нi свiчки. Жiнки отримували щоденнi вaгiнaльнi спринцювання та пiхвовi таблетки з нiфуротелем та нютатином, а також свiчки з хлоргексидином послiдовно на протязi 8 та 10 дшв, вщповщно.
Пщ час лiкувaння пaцiентaм суворо забо-ронялося мати сексуaльнi контакти, а в перюд контролю не дозволявся секс без застосування бар'ерних зaсобiв.
7
rpyna nopiBHaHHa oTpHMyBana MeTpomga3on -no 500 Mr gBa pa3H Ha go6y npoTaroM 7-10 grnB Ha rai Tpagu^HHoi naroreHeTHHHoi Tepanii' 3rig-HO 3 icHyKRHMH npoTOKonaMH niRyBaHHa M03 Ta EBponeMcbKoro coro3y (International Union against Sexually Transmitted Infections - IUSTI; European Academy of Dermatology and Venereology - EADV) [15]. Pe3ynbTaTH e^eKTHBHocn Tepanii' ^ogo emMiHa^i' naToreHHHx MiKpoopram3-MiB i3 cenocTaTeBoi CHCTeMH BH3HananHCb 3rigHo BignoBigHHx peKoMeHga^H IUSTI, EADV [15].
BcTaHoBneHHa BHniKoBHocri npoBogunu Tpmi -nepe3 30, 60 gHiB i nepe3 3 Mica^ nicna 3aKimeH-Ha niKyBaHHa - mnaxoM nocTaHoBKH 3a3HaneHHx n^P. BpaxoByBann TaKo^ nepeHocHMicTb niKy-BaHHa (BigcoTOK no6inHHx pea^iM Ha nigcraBi o6'eKTHBHHx i cy6'eKTHBHHx o3HaK). YciM xBopHM npoBogunoca gocnig^eHHa 4>yHK^i' neniHKH go i nicna niKyBaHHa. CxeMa npoBegeHHa Komponro e^eKTHBHocTi Tepanii' npegcTaBneHa Ha puc. 1.
В основнш rpyni (77 пацieнтiв) кшшчний ефект (повне завершення клiнiчних прояв1в -болi, свербiння, видiлень з генiталiй) спостерь гався у 71 (92,2 %) хворих. Клiнiчнi прояви зберь галися у 6 пащенпв, хоча вираженiсть симптомiв icTOTHO ослабла. Позитивний мшробюлопчний ефект лiкyвання отримано у 74 (96,1 %) хворих основно! групи. У трьох пащенпв були знову ви-явленi трихомонади та/або гiардii. Вci вони запе-речували cтатевi зв'язки пicля л^ванна.
У грyпi порiвняння (29 пащенпв) клшчний i мiкробiологiчний ефект був, вiдповiдно, 23 (79,3 %) i 24 (82,8 %) (Табл. 3).
Як видно з табл. 3, ктшчш та мшробюло-гiчнi результати, виражеш в процентах, в основнш груш були доcтовiрно вище, нiж у грyпi порiвняння. Рiзниця досягае достатнього рiвня статистично! довiри незважаючи на те, що ви-бiрка доcлiджyваних хворих не була достатньо великою. Послщовне застосування секнщазолу,
ПЦР через 1 м1сяць шсля зак1нчення курсу л1кування
Рисунок 1. Схема проведения контролю ефективносп терапи л1кування протозойних швазш сечостатево!
системи
Таблиця 3 - Клш1чний i мжробюлопчний ефект лшування протозойних швазш сечостатево! системи
Групи обстеження Усього Зникнення симптом1в P. hominis, T. tenax, G. lamblia не виявлеш
Абс. % Абс. % Абс. %
Основна група (секнщазол + орнщазол + ципрофлоксацин) 77 100 71 92,2 ± 3,1 74 96,1 ± 2,2
Група пор1вняння (традицшна терашя) 29 100 23 79,3 ± 7,5 24 82,8 ± 7,0
t-критерш (Р) t = 2,57 (P = 0,012) t = 2,10 (P = 0,038)
Федорич П. В., Мавров Г I. Л1КУВАННЯ ГЕН1ТАЛЬНИХ1НВАЗ1И.
а також оршдазолу та ципрофлоксацину пере-носилося добре, без виражених побiчних ефек-TiB. Проте у переважнiй бшьшосп пацieнтiв, а саме у 49 осiб, тобто у (63,6 ± 5,5)% основно! групи спостерiгались диспепсичш явища, що е природним при ентеральному уведен! штро-iмiдазолiв; проте жодного разу не виникла необ-хщнють припинення основного лiкування.
На пiдставi отриманих результатiв можна
Висновки
зробити висновок, що застосування розробле-но! методики у комплексному лiкуваннi уро-гештально! протозойной швазп обгрунтовано. Запропонований оригiнальний метод лiкування е ефективним, мае задовiльну переносимiсть та може бути рекомендованим для емшрично! те-рапп уражень сечостатево! системи, спричине-них протозойними iнвазiями T. tenax, P. hominis та G. lamblia.
1. Протозойш швазп сечостатево! системи встановлено у 106 ошб серед 314 пащенпв, хворих на 1ПСШ, - тобто бiльш шж у тре-тини (33,8 %), а саме: T. tenax - у 26 (8,3 %), P. hominis - у 67 (21,3 %), G. Lamblia - у 21 па-щента (6,7 %). Показано, що щ швази е досить поширеними серед хворих на шфекцп сечостатево! системи.
2. ¡нф^вання P. hominis, T. tenax, G. lamblia здатне спричинити запальн прояви з боку сли-зових статевих оргашв. У кожного п'ятого чоло-вiкa iнвaзiя перебiгaлa асимптомно. Ускладнення у чоловiкiв вiдзнaчaлися у (20,0 ± 6,0) % випад-кiв - у кожного п'ятого. У жшок висхiднi форми спостерпалися у (29,5 ± 5,8) % випадюв - практично у третини хворих.
3. Проведено лшування 77 пацiентiв з ура-женнями сечостатево! системи протозойними iнвазiями. В якостi етiотропних препарапв послiдовно використовували секнiдазол - по 2 табл. один раз на день протягом 5 дшв та ком-бiнацiю орнiдазолу (0,5 г) та ципрофлоксацину (0,5 г) - по 1 табл. три або два рази на день (у за-лежност! вщ ваги) протягом наступних 10 дшв. Клшчне одужання досягнуто у 92,2 % випадюв та бактерiологiчну санацiю - у 96,1 % випадюв.
4. Запропонований оригшальний метод л!-кування е ефективним, мае задовшьну перено-симють та може бути рекомендованим для емшрично! терат! уражень сечостатево! системи, викликаних протозойними iнвазiями T. tenax, P. hominis та G. lamblia.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондаренко Г. М., Мавров Г. I., Осшська Т. В., Унучко С. В., Губенко Т. В., Щербакова Ю. В., Соболь Н. В. Перинатальна iнвазiя T. vaginalis, як проблема репродуктивно! медицини. Журнал Нацюнально! Академп медичних наук Укра!ни. 2016. Т. 22, № 3-4. С. 368 - 376.
2. Дюдюн А. Д., Полион Н. Н., Казачинская А. Т. Комплексное лечение торпидных форм урогенитального трихомониаза. Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. 2005. №.1. С. 101-104.
3. Дюдюн А. Д., Полион Н. Н., Казачинская А. Т., Антипова Ж. А., Почка Е. А. Особенности клинического течения, диагностики и лечения у женщин инфекций, передаваемых половым путем. Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметолог!!. 2004. № 4 (15). С. 76 - 80.
4. Дюдюн А. Д., Полион Н. Н., Бабюк И. А., Гор-
бунцов В. В., Башмаков Д. Г. Эффективность, переносимость и комплаентность секнидазо-ла в комплексном лечении больных урогени-тальным трихомониазом. Укра!нський журнал дерматологй, венерологи, косметологи. 2013. № 3 (50). С. 144 - 149.
5. Мавров Г. И., Федорич П. В., Джораева С. К., Осинская Т. В. Ультраструктурные особенности морфотипов T. vaginalis, выделенных от больных с хронической трихомонадной инвазией. Дерма-толопя та венеролопя. 2018. № 4 (82). С.17 - 22.
6. Мавров Г. I., Щербакова Ю. В., Осшська Т. В. Нов!тн! методи стримування шфекцш, що передаються статевим шляхом. 1нфекцшш хвороби. 2019. № 1 (95). С. 5 - 18.
7. Мавров I. I. Статев! хвороби. Пер. з рос. Тер-ношль: Вид-во ТДМУ, 2005. 716 с.
8. Федорич П. В. Мавров Г. I. Антибюз при ш-ваз!ях сечостатево! системи. Проблеми вш-ськово! охорони здоров'я. Зб. наук. праць Укра!нсько! вшськово-медично! академп. Вип. 50. Ки!в. 2018. С.107 - 115.
9. Федорич П. В. Протозойш швази сечостатево! системи у поеднанш з! збудниками бакте-р!ального вагшозу у жшок фертильного в!ку та !х статевих партнер!в. Здоровье женщины. 2018. № 7 (133). С. 11 - 16.
10. Федорич П. В., Мавров Г. I. Дослщження складу м!кробних асощацш збудниюв про-тозойних швазш з мшрофлорою, що асо-
^MoBaHa 3 6aKTepianbHHM BariHo3oM, y xBopux Ha xpomnm m^e^i! cenocTareBoi cucTeMH. flepMaTOBeHeponorua. KocMeTonorua. CeKco-naronoraa. 2018. № 3-4. C. 48 - 54.
11. Fedorych P. V., Mavrov G. I. Incidence of Sexually Transmitted Infections: Local Study in Ukraine. World Science. 2018. Vol. 2, No 36. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30082018/6059.
12. Kissinger P. T. vaginalis: a review of epidemiologic, clinical and treatment issues. BMC Infect. Dis. 2015. Vol. 15. P. 307. doi:10.1186/s12879-015-1055-0.
13. Kissinger P., Adamski A. Trichomoniasis and HIV interactions: a review. Sexually Transmitted
Infections. 2013. Vol. 89, No 6. P.426 - 433. doi: 10.1136/sextrans-2012-051005.
14. Mavrov G. I., Fedorych P. V. The role of protozoan infestations in chronic inflammation exacerbations in patients with genitourinary pathology. EUREKA: Health Sciences. 2018. No. 5. P. 28 - 33.
15. Tiplica G.-S., Radcliffe K., Evans C., Gomberg M., Nandwani R., Rafila A., Nedelcu L., Salavastru C. 2015 European guidelines for the management of partners of persons with sexually transmitted infections. JEADV. 2015. Vol. 29. P. 1251 - 1257. doi: 10.1111/jdv.13181/
Лечение генитальных инвазий, вызванных Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax, Pentatrichomonas hominis, G. lamblia Федорич П. В., Мавров Г. И.
Украинская военно-медицинская академия, Киев ГУ «Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины», Харьков
Цель исследования. Изучение распространенности и клинические проявления инвазии T. tenax, P. hominis наряду с T. vaginalis и G. lamblia среди больных ИППП, а также разработка метода их лечения с применением секнидазола, орнидазола и ципроф-локсацина. Материалы и методы исследования. С помощью метода полимеразной цепной реакции проведено исследование 314 больных с воспалениями мочеполовой системы. Результаты и обсуждение. Протозойные инвазии мочеполовой системы установлены у 106 особ из 314 пациентов с ИППП, - т. е. более чем у трети (33,8 %), а именно: T. tenax - у 26 (8,3 %), P. hominis - у 67 (21,3 %), G. lamblia - у 21 пациента (6,7 %). Предложенное лечение позволяет добиться клинического выздоровления в 92,2 % и бактериологической санации - в 96,1 % случаев. Выводы: Протозойные инвазии являются распространенными среди больных ИППП. Предложенный метод их лечения является достаточно эффективным.
Ключевые слова: лечение ИППП, Giardia lamblia, Pentatrichomonas hominis, Trichomonas tenax, Trichomonas vaginalis.
Treatment of genital invasions caused by Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax, Pentatrichomonas hominis, G. lamblia Fedorych P. V., Mavrov G. I.
Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine Institute of Dermatology and Venereology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kharkiv, Ukraine
Objective. The study of the prevalence and clinical manifestations of T. tenax, P. hominis, along with T. vaginalis and G. lamblia invasions among patients with STIs, and development of their treatment method with the use of secnidazole, ornidazole and ciprofloxacin. Materials and methods. With the help of the PCR method, 314 patients with inflammation of the genitourinary system have been studied. Results and discussion. The genitourinary system protozoan invasions have been detected in 106 patients among 314 patients with STIs - that is, more than in a third (33.8 %), namely: T. tenax - in 26 (8.3 %), P hominis - in 67 (21.3 %), G. lamblia - in 21 patients (6.7 %). The proposed treatment allows for the clinical recovery in 92.2 % and bacteriological sanitation - in 96.1 %. Conclusions: Protozoan invasions are rather common among patients with STIs. The proposed method of their treatment is sufficiently effective.
Keywords: Giardia lamblia, Pentatrichomonas hominis, sexually transmitted infections, treatment, Trichomonas tenax, Trichomonas vaginalis.
Федорич Павел Владимирович - кандидат медицинских наук, доцент, начальник курса дерматологии и венерологии, профессор кафедры военной общей практики семейной медицины Украинской военно-медицинской академии МО Украины.
Мавров Геннадий Иванович - доктор медицинских наук, профессор, заведующий отделом изучения влияния эпидемии ВИЧ/СПИДа на проблему ИППП ГУ «Институт дерматологии и венерологии АМН Украины», заведующий кафедрой дерматовенерологии и ВИЧ/СПИДа Харьковской медицинской академии последипломного образования МЗ Украины [email protected]
lO
