CC BY
91
щ», яка обгрунтовувала право кожного шдивща на власний етичний шлях (Г. Сковорода, М. Гоголь) [4, с. 111].
Отже, на думку Д. Чижевського, украшська нащональна ментальшсть формувалася пiд впливом юторичних обставин та усталених психологiчних рис укра1нства, до яких належать виражена емоцшшсть, сентиментальнiсть, чутливiсть, лiризм, естетичшсть народного життя, iндивiдуалiзм, прагнення до свободи, душевний неспокiй, релiгiйнiсть, любов до природи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горський В. 1стор1я украшсько! фшософн. Курс лекцш / В. Горський. - К. : Наук. думка, 1996. - 285 с.
2. Григорпв Н. Украшська нащональна вдача / Н. Григорпв. - Вшншег : Укр. Видав. Стлка в Канащ, 1941. - 61 с.
3. Чижевський Д. Нариси з юторп фшософн на Укра1ш / Д. Чижевський. - К. : Орш, 1992. - 230 с.
4. Чижевський Д. Фшософ1я на Укра1ш. Спроба юторюграфп питання / Д. Чижевський. - 2-ге вид. - Прага, 1929. - Ч. I. - 114 с.
5. Чижевський Д. Фшософсью твори : у 4 т. Т. 4. Гегель у Росн. Гегель i французь-ка револющя. Гегель i Нщше / Д. Чижевський. - К. : Смолоскип, 2005. - 376 с.
6. Чижевський Д. На теми фшьософн юторп / Д. Чижевський // Спудей. - Прага, 1925. - № 2-3. - С. 4-11.
О. А. Стасевська, кандидат фшософських наук, доцент, Нацюнальний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого
НОВ1ТН1Й МЕНТАЛЬНИЙ ПРОСТ1Р УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА
Ментальний проспр е середовищем формування та функцiонування сис-теми iдей, iдеалiв, цiнностей, стереотитв людей i, вiдповiдно, нацп та дер-жави, а будь-якi його трансформацп безпосередньо пов'язанi i3 буттям i пер-спективним поступом кра!ни. У широкому сенсi ментальний проспр залежить вiд спрямованостi i механiзмiв розвитку суспiльства, а його стан детермшо-вано вмiстом таких концеппв: «мешаштет», «ментальшсть» i «щентичшсть». У даному контекстi поняття «ментал^ет» i «ментальшсть» постають як не-тотожш: перше поняття е бiльш загальним i розумiеться як базова характеристика велико! спшьноти (народу, нацп), ii тип мислення, який грунтуеться на системi цiнностей, як своерщний стан та спрямованiсть групово! свщомос-
т та пiдсвiдомi начала, що вщображають уявлення ще'1 спшьноти про навко-лишнш свiт та зумовлюють поведiнковi реакцп; друге - як сукупнiсть розу-мових навичок i духовних настанов, властивих окремiй людини або невеликш групi. В ментальностi iндивiдуальне i суспiльне органiчно зливаються i стають нерозривним, тому менталiтет народу постае ментальнiстю його окремих представникiв. У ментальному просторi саме менталiтет е константною базою для визначення суспшьством й особистютю лшп поведiнки, щншсних орiен-тирiв, цiннiсно-нормативних настанов.
Традицшно вважаеться, що прiоритет у дослщженш менталiтету належить французьким вченим, таким як Л. Февр, Ф. Бродель, Ж. Ле Гофф, Ж. Дюбi та ш., яю вiдзначали його гнучюсть i мiнливiсть, характеризували мешаштет як сферу «потаемних розумових структур», яка складно i опосередковано пов'язана з матерiальним життям суспiльства. 1де'1' французьких дослiдникiв знайшли продовження в працях шмецьких вчених, зокрема Ф. Грауса, Г. Те-ленбаха, яю особливо вiдмiчали стабiльний i стшкий характер менталiтету. До питань специфiчних рис менталiтету украшського народу, визначення його коршня зверталися в сво'1'х роботах В. Антонович, Д. Багалш, М. Гру-шевський, Д. Донцов, М. Драгоманов, О. Сфименко, М. Костомаров, О. Куль-чицький, Ю. Липа, В. Липинський, I. Опенко, Д. Чижевський, М. Шлемкевич, В. Яшв та iн. Останнi десяташття розробку проблеми продовжували А. Бич-ко, I. Бичко, Р. Додонов, С. Кримський, В. Малахов, О. Забужко, А. Ручка, А. Нельга, Ю. Римаренко, В. Храмова, В. Шинкарук та iншi вчеш. Бшьшють iз них вважають, що духовний св^ украшщв можна умовно охарактеризува-ти трьома групами рис - духовшсть, iндивiдуалiзм, емоцiйнiсть.
Структура нацюнального ментал^ету включае в себе дуже багато рiвнiв i компонентiв, однак, на наш погляд, атрибутивне значення мають таю: «ар-хетиповий» компонент ментал^ету - система архетипiв i компонентiв колек-тивного несвiдомого; когштивний компонент - образ свiту i способи мислен-ня колективного суб'екта; щншсно-смисловий компонент - система щнностей, цiннiсних орiентацiй, iдеалiв, норм; емоцшний компонент - ощн-ки, емоци, почуття; поведiнковий компонент - мотиви i стереотипи поведш-ки. Вщзначено, що кожен iз цих компонен^в мае несвiдомий i свiдомий рiвнi, i феномен нацiонального менталiтету володiе стiйкими i нестiйкими структурними станами. Все це разом утворюе так званий «ментальний про-стiр» (термш «ментальний простiр» був введений Ж. Фоканье в 90-т рр. XX ст.) - область функщонування ментал^ету, а також його результату, ви-раженого у формуваннi соцюкультурно'1' щентичносп.
Ментальний простiр мае декiлька базових центрiв (точок), на основi яких вщбуваеться iдентифiкацiя членiв соцiуму, а також циркулюе ментальшсть
оcобиcтоcтi. Потужш зовнiшнi впливи/змши (eкономiчнi, полiтичнi, гомо-гeннicть нацюнального ceрeдовища тощо) або поява кризового (хиткого) мeнталiтeтy зумовлюють транcформацiю мeнтального проcторy cycпiльcтва, що виявляeтьcя у розвитку нових мeнтальних cтрyктyр i оновлeння змicтy icнyючих. Змiни мeнтального проcторy вiдбyваютьcя згiдно з тeндeнцiями розвитку cycпiльcтва. Meнтальний проcтiр cyчаcного украш^кою cyOTrn^ cтва транcформyeтьcя тд впливом таких факторiв: по-пeршe, у^ладгоння cтрyктyри cycпiльcтва. Економiчнi пeрeтворeння кшця XX - початку XXI ст. зумовили поcилeння cоцiальноï дифeрeнцiацiï i поляризащю race-лeння за критeрieм рiвня добробуту; по-дрyгe, в про^а дeмократизацiï украш^кою cycпiльcтва поширюeтьcя можливють вибору, багато в чому пов'язана з формуванням нового набору потрeб i ц^но^^й. Формyютьcя новi мeнтальноcтi рiзних cоцiальних груп, що вiдрiзняютьcя змicтом. Cлiд зазначити, що мeнтальнicть оcобиcтicна (групова) доcить динамiчна, о^шь-ки ïï компонeнти прeдcтавлeнi на зовшшньому (пcихоcоцiальномy) рiвнi, бiльш отрийнятливому до зовнiшнiх впливiв, на вщмшу вiд глибинного (пcихогeнeтичного) рiвня; по-трeтe, глобалiзацiя розширила iнформацiйний проcтiр i cформyвала новий тип миcлeння людeй, змiнила проcторовi мeжi i доступшсть iнших культур, що cформyвало cпeцифiчнe cвiтоcприйняття i cвiтобачeння.
Фyнкцiонyвання мeнтальних конcтрyктiв приводять до формування дан-тичноcтeй - процecy cамоiдeнтифiкацiï шдивща/групи протягом життя на базi наявних мeнтальних cтрyктyр. На думку C. Гантшгтона, iдeнтичноcтi утво-рюють говну ieрархiю. Ceрeд чиcлeнних видiв ^^окультурно'!' iдeнтичноcтi cлiд видiлити найбiльш значyщi в контeкcтi cyчаcноcтi - нацюнальну i œ-цiальнy iдeнтичноcтi. О^овними принципами формування iдeнтичноcтi e а^ри^^ний, культурний, тeриторiальний, полiтичний, eкономiчний, шщ-альний та iн. Icнye двi оcновнi концeпцiï формування нацюнально"1 ^emm-ноcтi: eтнiчно-раcова, в оcновi якоï лeжить аcкриптивнe джeрeло, i культурна, яка cпираeтьcя на кyльтyрнe джeрeло. ïх можна позначити як альтернативы, хоча, в той жe ча^ вони e комплiмeнтарними.
Cyпeрeчливicть нацiональноï cкладовоï cоцiокyльтyрноï iдeнтичноcтi зyмовлeна ^огодш й тим, що фyндамeнтом cамоiдeнтифiкацiï людини можe бути нe походжeння, а cвiдомо визнана на рiвнi оcобиcтоcтi близькicть до пeвних нацюнальних мeнтальних i цiннicних наcтанов. Meнталiтeт укра1н-cького народу маe юторично зyмовлeнy рeгiональнy забарвлeнicть: вiн у про-cторовомy розyмiннi розкладаeтьcя на рeгiональнi мeнталiтeти i на мeнталi-тeти cоцiальних груп. У cyчаcнiй Украïнi cамe cyбкyльтyрнi форми мeнталiтeтy e визначальними у повeдiнкових виявах, тому що оcобиcтicть
Зб5
у повсякденному житп щентифшуе себе, перш за все, як члена певно'1' сощ-ально'1' структури, потсм - як представника регюну i тiльки тсля цього - як представника украшського народу.
На втизняному rрунтi проблема соцюкультурно'1' iдентичностi обумов-лена культурною глобалiзацiею, однак поряд з цим юнують i внутрiшнi спе-цифiчнi обставини: полiетнiчнiсть та полiкультурнiсть украшського суспшь-ства, його соцiальна розшаровашсть, яка спричинюе роз'еднанiсть щодо цившзацшно'1' та культурно-юторично! орiентацii Украши в свт. С. Гантшг-тон зазначае, що глобалiзацiя призвела до необхщносп «перевизначення» людиною свое'1 iдентичностi. Глобальний св^ прибрав кордони, знiвелював межi нацiональноi i соцiальноi iдентичностi, зумовив тенденщю поширення унiверсальних цiнностей, життевих настанов, iдеалiв, духовних i матерiальних потреб - що стало тдставою для утворення транснацiональноi iдентичностi, яка торкнулася й Украши, стала альтернативою i причиною кризи нацюналь-но'1 iдентичностi. Суб'ектом транснацiональноi iдентичностi е людина, яка проживае в шшш крш'ш, в умовах чужо'1 культури й iншого менталiтету, про-те не переривае зв'язку з Батьювщиною i е носiем 11 нацюнального менталь тету. Водночас необхiднiсть соцiалiзацii зумовлюе процес iнтерiоризацii норм, щнностей, настанов, що перманентно трансформуе ментальшсть шдивща. Так вiдбуваеться формування синтезовано! ментальностi, що й стае основою транснацюнально! iдентичностi.
Новiтнiй ментальний проспр украхнського суспiльства е результатом синтезу власних юторико-культурних процесiв та впливiв-нашарувань глобального свiту. Сьогоднi украшське суспiльство змушене демонструвати й утверджувати свою ментальну специфiчнiсть, втiм реальшсть активно впли-вае на ментальшсть окремих людей, робить Н хиткою та неусталеною, а осо-бистюна кризова, стресова невизначенiсть ускладнюе процес нацюнально'х iдентифiкацii.
За умов стабшьного розвитку соцiальноi системи ментальний проспр може зберiгати вiдносну усталенiсть, втим, у разi кризи суспiльства ментальш структури також потрапляють у зону бiфуркацii. В умовах сучасного украшського суспшьства, через ускладненiсть геопол^ично'х ситуацii, внаслiдок рiзного роду деструктивних пол^ичних подiй, тривалох ситуацii «розмитосп» цiн-нiсних орiентирiв, акцент змщуеться на домiнування соцiальноi iдентичнос-ть Соцiальна iдентичнiсть е важливою для окремого шдивща i вона форму-еться на рiвнi iнтегрованостi шдивща в сощальну групу - так, наприклад, зростае значимють родинних та шших мiжособистiсних форм спiлкування. Таким чином, сьогодш в украiнському суспшьсга наявною е флуктуююча нацiональна щентичшсть, що актуалiзуе проблему традицiйних, перевiрених
часом, духовних цшностей: добро, свобода, сенс життя, справедливють, со-вють, взаемоповага, людська гiднiсть, людяшсть, сiмейнi цiнностi i т. п. Теоретична i практична значимiсть проблеми трансформацп ментального простору вимагае подальших спецiальних дослiджень, що дозволить бшьш грунтовно осмислити духовш проблеми сучасного украшського суспiльства.
В. А. Трофименко, кандидат юридичних наук, доцент, Нащональний юридичний унiверситет iменi Ярослава Мудрого
ПРОБЛЕМН1 АСПЕКТИ УКРА1НСЬКО1 ПРАВОВО1 МЕНТАЛЬНОСТ1 НА ШЛЯХУ еВРОПЕЙСЬКО1 1НТЕГРАЦП
Сьогоднi вже немае шякого сумнiву в евроiнтеграцiйному напрямку розвитку нашо'1 краши. Держава виконала вс вимоги Свропейського Союзу i 6 квiтня 2017 р. Свропарламент проголосував за надання безвiзового режиму для украшщв, який е своерщним маяком визнання досягнень нашо'1 держави. Але, хоча держава i виконала вс формальнi умови, чи готовий переачний украшець на рiвнi свого правового ментал^ету сприймати европейськi право-вi цiнностi та виклики? Нехай сьогодш дiе лише Свропейська асощащя, а не повне членство, так чи немае ментальних перешкод для украшщв увшти до Евросоюзу?
В основi формування правового мешаштету украшського народу лежить iдея боротьби за власну державшсть, яка, з другого боку, показуе, що основш риси ментал^ету формувались за тривало'1 вщсутносп нацiональних держав-но-правових iнститутiв. На тл тако'1 ситуаци можна проаналiзувати основнi риси правового менталiтету, формування яких почалося ще за чаав Кшвсько'1 Русi.
М. Рязанов видшяе ряд ознак менталiтету слов'ян, як тим чи iншим способом показують вiдсутнiсть поваги до правових шститупв чи 1'хню непо-трiбнiсть: чуттевiсть та емоцiйнiсть мотивацп; км^ливють, тобто виконання певно'1 роботи навт за вiдсутностi необхiдних ресурсiв; витривалють; вщ-сутнiсть тдприемницько'1 жили; сощальна заздрiсть; непунктуальнiсть; не-слiдування технолопчнш дисциплiнi [4, с. 86-88]. С. Максимов та Н. Сато-хша видiляють такi риси правового ментал^ету украшщв: емоцiоналiзм (перевага емоцiйно-почуттевого елементу над ращональним, що приводить до переваги морально'1 мотивацп); iндивiдуалiзм i прагнення до свободи, що
