CC BY
22
ропадський шукав росшсью монархiчнi кола. Рiзниця була чисто сощальна. З точки зору нацiонально-державних штереав Украши П. Скоропадський стояв на тому ж рiвнi, що й М. Грушевський: тобто «нижче ватерлшп» укра-шського самостiйництва.
На момент спалаху в Украш нацюнально-визвольно1 революцп 1917— 1920 рр. украшсью сощалюти, так само як i захщноевропейсью, вiрили, що соцiалiзм привнесе демократию у сферу економiки. Встановивши громадянсью свободи на зразок буржуазних демократш, украшсью соцiалiсти за тдтрим-ки «працюючо1» бiльшостi хотiли забезпечити решту бiдних i знедолених матерiальними благами шляхом сустльно"1 власностi на засоби виробництва. Сощалюти висловлювались за ршучу боротьбу з експлуататорами, вважали цшком реальною протидiю з 1хнього боку у формi так звано'1' «класово'1' бо-ротьби», проте вiрили, що серйозних соцiальних конфлiктiв можна уникнути. Бща i трагедiя украшських сощашспв мiстились у них же самих. Чи не вс спроби розпочати державотворчi процеси в Укршш як за чаав Центрально'1' Ради, так i Директора були з самого початку приречеш на провал. Ц спроби розбивались об iдеологiчну скелю розумiння ними соцiалiзму не як побудови держави, а як створення сощалютичного суспшьства за допомогою держави, навт на шкоду державотворенню. Держава слугувала лише засобом руйну-вання старих соцiально-полiтичних та економiчних порядюв. На вiдмiну вiд сво'1'х попередниюв з Центрально'!' Ради, ватажки Директора вже усвщомлю-вали необхiднiсть будування власно1 незалежно1 УНР, однак це усвщомлен-ня мало примарнi шанси на успiшне здiйснення через низку обставин, i не в останню чергу - через вищезгаданi.
А. М. Ячний, кандидат соцюлопчних наук, доцент, Дншровський нацiональний унiверситет iменi Олеся Гончара
МАН1ПУЛЯТИВНЕ СПРЯМУВАННЯ ТРАНСФОРМАЦ1Й МЕНТАЛЬНОСТ1 В СУЧАСНОМУ УКРАШСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
Сучасне украшське суспiльство переживае складш часи радикальних змiн щодо розбудови системи сощальних вiдносин на новому яюсному рiвнi. Ре-зультативнiсть таких змш залежить вiд об'еднання зусиль суб'ектсв сощаль-но! взаемодп. Суспшьство крокуе шляхом формування системи цшшсних нацiональних ознак. На цiй пiдставi виникае гостра необхiднiсть, передусiм
наукового, визначення критерпв сощально'1 консолщаци в сучаснш Укрш'ш. Одним iз напрямiв тако'1 консолщаци проголошуються ознаки нащонально'1 iдентичностi, концентруеться увага на духовних пщвалинах украшського суспiльства, виявлення його ментальносп.
За оцiнкою певних авторiв, загальноукрашського менталiтету як сталого явища в сучаснш сощальнш реальностi ще не юнуе [1, с. 47-48; 2, с. 120-121]. Але «гарячi голови» закликають до згуртування украшщв на грунт загальних рис менталiтету украшського народу. При цьому, зневажаючи наявш роз-бiжностi регюнально'1 ментальностi, що обумовленi об'ективними юторични-ми та сощально-пол^ичними умовами iснування украшщв. Саме тому, на шляху консолщаци виникають суш^ суперечностi, iгнорування яких веде до виникнення певних проблем у сощально-пол^ичнш дiяльностi.
Наявнiсть у науковш лiтературi розбiжностей визначення ментальностi залежить вщ позицiй дослiдника. Так, визначення нацюнального менталь тету передбачае виокремлення украшського, росiйського, грузинського тощо ментал^ету. Регiонального - скандинавського, латиноамериканського, за-хщноукрашського, схщноукрашського i т. ш. У випадку коли дослiдники визначають ознаки менталiтету групи, класу - виокремлюеться штел^ент-ський, маргiнальний, буржуазний, пролетарський [3, с. 174-175]. Певш автори зосереджують свою увагу на вивченш нацiональних особливостях народiв [4-7].
Рiзноманiття пiдходiв та вiдповiдних визначень явища ментальносп, на нашу думку, поеднуються у певних деталях. А саме: 1) ментальшсть - уза-гальнене уявлення щодо певних елеменпв сощально'1 реальностi [8, с. 31];
2) система образiв i уявлень, що пов'язана з матерiальним життям суспiльства;
3) ментальнiсть обумовлюеться сощальним середовищем [9, с. 112]; 4) ментальшсть визначае думки i поведшку, цiннiснi орiентацii iндивiдiв [10, с. 67]; 5) мешаттет - це сукупшсть настанов, яка не завжди i не повнiстю усвщом-люеться людиною [11, с. 38].
Як складне системне сощокультурне явище, менталiтет мiстить сукупнiсть рiзноманiтних компоненпв. У найширшому розумiннi до структури мента-лiтету, як складного сощокультурного феномену, вiдносять iдентичнiсть, соцiальнi уявлення про минуле й майбутне певно'1 спшьноти, а також щннос-п, звички, традици, професiйну дiяльнiсть тощо. Особливосп менталiтету можливо емпiрично зафшсувати через визначення: ставлення iндивiда до культури народу, звича'1'в, традицiй; знання i уявлення про свое природне i соцiальне оточення; систему засобiв оцiнювання явищ i процесiв, що вщ-буваються.
Науковцi стверджують, що формування менталiтету вiдбуваеться завдяки механiзмам штерюризаци (засвоення) колективних норм i щнностей, пiд час
формування сощально-психолопчних феноменiв: щентичшсть, стереотипи, традицп, ставлення до навколишнього свiту. Виникае уявлення, що формування мешаштету вiдбуваеться «еволюцiйно», тобто у процес соцiалiзацii в умовах певно! спiльноти. Але в умовах сучасного украшського суспiльства можна спостер^ати наявнiсть цiлеспрямованого впливу на процес формування «ново!», «сучасно!» ментальносп населення. Залишаючи поза увагою оцiнюючi судження та дотримуючись принципiв пол^ично-нейтрального наукового аналiзу, необхiдно зауважити, що тд гаслами «декомушзацп» впроваджуються радикальш штервенцп суб'ектiв пол^ично! дiяльностi в уявлення населення, що передбачае трансформацп його ментальносп. У 2016 р. назви мют та вулиць повернул до юторичних назв задля створення культурно! украшсько! щентичносп. На жаль, суб'екти реформ здшснюють машпу-ляцп пiд певним щеолопчним кутом, що обумовило появу вулиць з iменами полiтичних постатей, що суперечливо сприймаються у суспiльствi представ-никами рiзних регiонiв. Активно формуються уявлення крiзь певний тезаурус, що створюе i висвiтлюе ганебне ставлення до явищ, якi мають радянський вщбиток. Так, створенi штампи: «в радянсью часи все укра!нське нищилося», «украшщ були у пригнобленому сташ» тощо. Офiцiйнi свята, що святкува-лися на державному рiвнi, або вщмшяються (Перше травня - «День солщар-ностi трудящих»), або набувають новий змют (Дев'яте травня - «День Перемоги у Великш В^чизнянш вiйнi» на «День примирення та скорботи»). Лунають заклики щодо вщмши свята 8-го березня. Впроваджуються «новЬ> привiтання: «Слава Украiнi!», «Героям слава!», що свiтлi за формою, але за юторичним змiстом мають сумшвне минуле. Подiбнi заходи мають за мету створення феномену певно"1 звички, як у старшого поколшня, так i у молодi. Сьогодш можна спостерiгати, що у свщомосп украiнцiв вже сформувався «европейський стиль», як ознака якосп товарiв та життя. Широко вживають-ся поняття «европейський одяг», «евроремонт», «евротехнiка», «еврозабори». Наявнi змiни виявляються у тому, що показником «европейськосп» закладiв та установ (наприклад, магазишв, кафе тощо) виступае його назва англшською мовою. Так, на проспекп Д. Яворницького, центральнш вулицi м. Днiпра, назви закладiв укра1нською поступаються назвам англшською майже вдвiчi. Сучасна укра1нська мова засмiчуеться iноземними словами («флешмоб», «фреш», «дайджест», «трафiк» тощо) Прояви укра1нсько1 самобутностi набувають ознаки атракцюну, акцii. Так, «День вишиванки», «День сала» i по-дiбнi заходи покликаш нагадати, що ми все ж таки украшщ. Спостерiгаеться розчинення укра1нсько1 ментальностi й створення «ново! сучасно"1» нацiо-нально"1 ментальностi, при цьому викликае певний сумнiв чи дшсно вона нацiональна?
Таким чином, у сучасному украшському суспшьст спостер^аеться щ-леспрямований вплив суб'екпв сощального управлшня на формування мен-тал^ету населення, що часто-густо не пов'язаний з культурною традищею украшського народу. Подiбний вплив мае всi ознаки маншуляцп, оскiльки мета впливу вщома i зрозумiла лише суб'ектам маншуляцп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Букреева I. Регюнальш чинники менталпету в контекст системно1' трансформа-ци украшського суспшьства (на приклад1 Мелпополя) / I. Букреева // Соцюлог. студи. - 2015. - № 1(6). - С. 45-51.
2. Требш М. П. «Пбридна» вшна як нова украшська реальшсть / М. П. Требш // Укр. сощум. - 2014. - № 3(50). - С. 113-127.
3. Политология : энцикл. словарь / общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. - М. : Изд-во Моск. коммерч. ун-та, 1993. - 431 с.
4. Гетало Т. С. Онтолопя ментальносп: фшософсько-культуролопчний анал1з : дис. ... канд. фшос. наук : 09.00.04 / Тетяна Свгешвна Гетало ; Харк. держ. еко-ном. ун-т. - Х., 1999. - 159 с.
5. Додонов Р. А. Теория ментальности: учение о детерминантах мыслительных автоматизмов / Р. А. Додонов. - Запорожье : р/а «Тандем-У», 1999. - 264 с.
6. Попов М. В. Сшввщношення духовносн, менталитету та свггогляду / М. В. Попов // Ментальшсть. Духовшсть. Саморозвиток особистосн : тези доповщей та ма-тер1али М1жнар. наук.-практ. конф. - Ч. I. - Розд. I. - К. ; Луцьк, 1994. - С. 139.
7. Фурман А. В. Психокультура украiнськоi ментальносп / А. В. Фурман. - 3-те наук. вид. - Тернотль : нД1 МЕВО, 2014. - 168 с.
8. Люеенко О. В. Менталпет: сутшсть та особливосп репональних прояв1в : авто-реф. дис. ... канд. соцюл. наук : 22.00.06 / Олена Васишвна Люеенко ; Харк. держ. ун-т. - Х., 1998. - 17 с.
9. Маленко А. С. До питання про ментальшсть як предмет психолопчних досл> джень / А. С. Маленко // Ментальшсть. Духовшсть. Саморозвиток особистосн : тези доповщей та матер1али М1жнар. наук.-практ. конф. - Ч. I. Розд. I. - К. ; Луцьк, 1994. - С. 111-114.
10. Чепа М.-Л. А. Ментальна психолопя: шляхи осягнення вершинних сутностей / М.-Л. А. Чепа // Особиснсть { народ: погляд юторично! психологи : тези допо-вщей 1 повщомлень Всеукр. наук. конф., (25-27 трав. 1994 р.). - К., 1994. -С. 65-72.
11. Побочий I. А. Менталпет украшського суспшьства: витоки та сучасний стан / I. А. Побочий // Вюник СевДТУ. Вип. 91: Полполопя : зб. наук. пр. - Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2008. - С. 37-41.
