Історико-філософські засади формування української ментальності у трактуванні Дмитра Чижевського Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

4. Побочий I. А. Ментаттет украшського сусшльства: витоки та сучасний стан / I. А. Побочий // Политические реалии и перспективы Украины. Вюник СевДТУ. -Вип. 91. - Полiтологiя : зб. наук. пр. - Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2008. -С.37-40.

5. Бондаренко О. В. Економiчна ментальшсть як фактор побудови модерного украшського сусшльства / О. В. Бондаренко // Гшея : наук. вюн. : зб. наук. пр. - К., 2007. - Вип. 8. - С. 36-48.

Г. М. Сгромська, кандидат юторичних наук, доцент, Льв1вський державний ушверситет внутр1шшх справ

1СТОРИКО-Ф1ЛОСОФСЬК1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ УКРА1НСЬКО1 МЕНТАЛЬНОСТ1 У ТРАКТУВАНН1 ДМИТРА ЧИЖЕВСЬКОГО

Постать Дмитра Чижевського (1894-1977) належить до когорти непере-ачних представниюв украшсько'1 фшософи, а його ще! дос залишаються актуальними, потребуючи поглибленого вивчення. Обгрунтовуючи поняття «нацюнально'1 фшософи», мислитель одним 1з перших виокремив феномен укршнсько! ментальносп 1 розглядав його як одну 1з найскладшших проблем, що зумовлюе життевий уклад [5, с. 18]. Зокрема, за Д. Чижевським, таю риси, як штроверсившсть (зосередження на власному внутр1шньому свт), кордо-центричшсть (виражена у чутливосп, любов1 до природи, обрядовост 1 фольклор!) 1 свободолюбнють, складають сутшсть украшсько'1 ментальносп - спо-с1б мислення 1 налаштованост до навколишнього св1ту.

Особливу увагу Д. Чижевський акцентував на зв'язку колективно'1 психологи з1 способами св1торозумшня наци, хоч 1 не вважав психолопчний чинник визначальним у трактуванш особливостей украшсько! ментальносп. Причина у тому, що фшософ трактував колективну псиаку (колективний характер) насшдком «об'ектизованого духу» - культури. На под1бш штерпретаци натрапляемо в л1тературознавчих дослщженнях Д. Чижевського. Зокрема, у статл «До характерологи слов'ян» мислитель наголошував, що «полярш протилежносп мютять у соб1 щось спшьне 1 внасшдок цього сукупно характеризуют нащю» [6, с. 9]. Нацюнальний св1тогляд, за Д. Чижевським, це -поеднання певних надюторичних та юторичних елеменпв. Важливо наголо-сити, що вш не е непорушною структурою, адже тддаеться впливам шших (у фшософа «чужих») культур, а також тдлягае еволюци через змши всере-диш, що у тдсумку накладае свш вщбиток на «псих1ку народну» [3, с. 16].

Вкник Нацюналтого ^верситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 2 (33) 2017

Разом з тим фшософ звертав увагу на те, що не можна цшковито ототожню-вати народний характер i св^огляд, бо кожна нащя мае рiзнi психолопчш типи людей, сощальш, регiональнi, релiгiйнi та iншi вщмшносп, якi урiзно-манiтнюють нацiональне обличчя народу [3, с. 16].

Украшська фшософська традицiя в ем^рацп, де тривалий час працював Д. Чижевський, вкладала у поняття «ментальшсть» розумшня «народно1 вдачЬ» Так, на думку Никифора Григорпва, вона (ментальнiсть. - Г. С.) «е тим спшьним, що е у всiх народiв, що 1х об'еднуе в один людський тип, а у вщношенш до других народiв, до всього людства е тим, чим народи вiдрiз-няються один вiд другого» [2, с. 18]. За Д. Чижевським, аналiз нацюнального типу народу можна здшснювати трьома способами: 1) дослщжуючи народну творчiсть; 2) вивчаючи найяскравiшi iсторичнi епохи в житп народу; 3) ана-лiзуючи життя й творчiсть видатних представникiв цього народу [4, с. 90-92] (у того ж Д. Чижевського е низка розвщок про визначних украшських пись-менникiв i поетiв).

Завдяки першому дослiдницькому шляху можна було, на переконання фшософа, зробити висновки про те, що психолопчному складовi украшсько-го народу притаманнi таю риси: «емоцiоналiзм, сентиментальнiсть, чутливiсть i лiризм», що виявляються в «естетизмi украшського народного життя й об-рядовосп»; «iндивiдуалiзм та стремлiння до свободи»; «неcпокiй: рухливiсть, бiльш емоцшна нiж зовнiшня» [1, с. 276]. За Д. Чижевським, щ риси не лише виявлялися упродовж украшсько1 юторп, але певним чином визначили цю iсторiю. Мислитель звертав увагу, що постшним тлом украшсько1 ютори була природа, а категорiя «степу», зокрема, виступала тдгрунтям характеру на-щонально1 психологи. Зокрема, психiчний неспокш i рухливiсть вщобрази-лися в обгрунтуванш iдеалу миру i злагоди мiж людьми i людей з Богом, прагненш внутршньо1 гармони (творчють Г. Сковороди, М. Гоголя, П. Юр-кевича i П. Кулша).

Вiдштовхуючись вiд вивчення нацiонального характеру через найяскра-вiшi епохи в ютори народу, Д. Чижевський видшяв усього два перiоди - княжу добу, головним культурним здобутком яко'1 стало утвердження християн-ства, та добу бароко. Саме в них сповна вщбився нащональний характер украшсько'1 фшософи.

I, нарештi, третш шлях аналiзу нацiонального типу народу був, напевне, найбшьш характерним для творчосп Д. Чижевського. Вiн вважав, що нащо-нальнi риси украшського характеру якнайповнiше вiдобразилися у творах видатних представниюв украшсько1 культури. Якщо конкретнiше, то «емо-цiоналiзм» воображений у «фшософи серця» Г. Сковороди, П. Юркевича та П. Кулша; «iндивiдуалiзм» - в «ухилi до самотносп», що був характерний для того ж Г. Сковороди, М. Гоголя, М. Максимовича; «плюралютичнш ети-

щ», яка обгрунтовувала право кожного шдивща на власний етичний шлях (Г. Сковорода, М. Гоголь) [4, с. 111].

Отже, на думку Д. Чижевського, украшська нащональна ментальшсть формувалася тд впливом юторичних обставин та усталених психологiчних рис украшства, до яких належать виражена емоцшшсть, сентиментальнiсть, чутливiсть, лiризм, естетичшсть народного життя, iндивiдуалiзм, прагнення до свободи, душевний неспокiй, релiгiйнiсть, любов до природи.

Л1ТЕРАТУРА

1. Горський В. 1стор1я украшсько1 фшософи. Курс лекцш / В. Горський. - К. : Наук. думка, 1996. - 285 с.

2. Григорпв Н. Украшська нащональна вдача / Н. Григорив. - Вшншег : Укр. Видав. Спшка в Канащ, 1941. - 61 с.

3. Чижевський Д. Нариси з юторп фшософи на Украш / Д. Чижевський. - К. : Орш, 1992. - 230 с.

4. Чижевський Д. Фшософ1я на Украш. Спроба юторюграфп питання / Д. Чижевський. - 2-ге вид. - Прага, 1929. - Ч. I. - 114 с.

5. Чижевський Д. Фшософсью твори : у 4 т. Т. 4. Гегель у Роси. Гегель i французь-ка револющя. Гегель i Нщше / Д. Чижевський. - К. : Смолоскип, 2005. - 376 с.

6. Чижевський Д. На теми фшьософи юторп / Д. Чижевський // Спудей. - Прага, 1925. - № 2-3. - С. 4-11.

О. А. Стасевська, кандидат фшософських наук, доцент, Нащональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого

НОВ1ТН1Й МЕНТАЛЬНИЙ ПРОСТ1Р УКРАШСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА

Ментальний проспр е середовищем формування та функщонування сис-теми щей, iдеалiв, цiнностей, стереотитв людей i, вiдповiдно, нацп та дер-жави, а будь-якi його трансформацп безпосередньо пов'язанi iз буттям i пер-спективним поступом краши. У широкому сенсi ментальний проспр залежить вiд спрямованостi i механiзмiв розвитку суспiльства, а його стан детермшо-вано вмiстом таких концеппв: «менталiтет», «ментальнiсть» i «iдентичнiсть». У даному контекстi поняття «менталiтет» i «ментальнiсть» постають як не-тотожш: перше поняття е бiльш загальним i розумiеться як базова характеристика велико1 спiльноти (народу, нацп), 11 тип мислення, який грунтуеться на системi цiнностей, як своерщний стан та спрямованiсть групово! свщомос-