CC BY
46
УДК 330.342.3/4 http://doi.org/10.5281/zenodo.3829509
ДРИГА С.Г., БАРВ1НОК АС.
Новггш тенденцп сучасного цив^зацшного розвитку
Статистичний аналз ¡нклюзивного розвитку (IDI] пов'язаний ¡з низкою питань, зокрема й теорети-ко-методологчного характеру. Одна з основних проблем визначення такого анал'зу- побудова йо-го основи, в'щправним початком для розробки якого е визначення поняття iнклюзивного розвитку.
Метою CTarri е огляд й упорядкування сформованих за визначеними критер'ями напрямiв та п'1дход1в до визначення поняття '¡нклюзивного розвитку, висвтлення його соцального, економiчного, екологчного змюту для вироблення цшюного розумння зазначеного поняття та його класифкацю.
Поставлена задача викласти авторське бачення щодо оптимальноi методолопчно! основи вимi-рювання показника iнклюзивного розвитку, яка мае базуватися на проведены анал'зу i врахуванн мкро- та макрор'вневих нер'1вностей, що в'щбивають темпи i р'вень економiчного, со^ального та еколопчного розвитку крани i визначають ff рейтингове мсце у свтовй економiцi за цим ндексом.
В статт'1 о^нюеться едина м'ра iнклюзивного зростання для ринк'1в, що розвиваються, 'нтегрую-чи ix результати економiчного зростання та розпод^л доходу. Розпод1л кра'/н кал'бруеться комб'му-ванням ВВП на душу населення та розпо^лом доходу. Застосовуеться м'кроеконом'чна концеп-ця функцИ' со^альноi мобльност на баз'1 макроекономiчного р'1вня для вим'1рювання iнклюзивного зростання, ближчого до абсолютного визначення зростання.
Kлючовi слова: 1нклюзивний розвиток, економ'мний розвиток, соцальний розвиток, еколопч-ний розвиток, макрорiвень.
ДРИГА С.Г., БАРВИНОК А.С.
Новейшие тенденции современного цивилизационного развития
Статистический анализ инклюзивного развития (IDI] связан с рядом вопросов, в том числе и теоретико-методологического характера. Одна из основных проблем определения такого анализа - построение его основания, отправным началом для разработки которого является определение понятия инклюзивного развития.
Целью статьи является обзор и упорядочение сформированных по определенным критериям направлений и подходов к определению понятия инклюзивного развития, освещения его социального, экономического, экологического содержания для выработки целостного понимания этого понятия и его классификацию.
Поставленная задача выложить авторское видение оптимальной методологической основы измерения показателя инклюзивного развития, которая должна базироваться на проведении анализа и учете микро- и макроривневих неровностей, отражающих темпы и уровень экономического, социального и экологического развития страны и определяют ее рейтинговое место в мировой экономике по этому индексу.
В статье оценивается единственная мера инклюзивного роста для развивающихся рынков, интегрируя их результаты экономического роста и распределение дохода. Распределение стран калибруется комбинированием ВВП на душу населения и распределением дохода. Применяется микроэкономическая концепция функции социальной мобильности на базе макроэкономического уровня для измерения инклюзивного роста, близкого к абсолютному определению роста.
Ключевые слова: инклюзивное развитие, экономическое развитие, социальное развитие, экологическое развитие, макроуровень.
DRIGA S.G., BARVINOK A.S.
Modern trends of modern civilizational development
Statistical analysis of inclusive development (IDI] is linked to a number of issues, including theoretical
30 Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (226)/2020
© ДРИГА С.Г., БАРВ1НОК АС, 2020
and methodological issues. One of the main problems in defining such an analysis is the construction of its basis, the starting point for the development of which is to define the concept of inclusive development.
The purpose of the article is to review and streamline the directions and approaches formed by defined criteria and approaches to the definition of the concept of inclusive development, to cover its social, economic, environmental content in order to develop a holistic understanding of the concept and its classification.
The task is to present the author's vision on the optimal methodological basis for measuring the inclusive development indicator, which should be based on the analysis and taking into account micro-and macro-level inequalities, which reflect the pace and level of economic, social and environmental development of the country and determine its rating place in the world economy. index.
The article evaluates a single measure of inclusive growth for emerging markets, integrating their economic growth outcomes and income sharing. The distribution of countries is calibrated by combining GDP per capita and income distribution. The microeconomic concept of the social mobility function, based on the macroeconomic level, is applied to measure inclusive growth closer to absolute definition of growth.
Keywords: inclusive development, economic development, social development, ecological development, macro-level, macro-level.
Постановка проблеми. Глобальна еконо1^ч-на криза продемонструвала cyттeвi дисбаланси моделей зростання свтово! економки i викли-кала завдання переходу до ново!, бтьш гнуч-ко! i збалансовано! модели здатно! пщтримувати устален висок темпи зростання в довгостроко-в^ перспективi разом iз забезпеченням рiвностi в доступу до уЫх видiв ресурЫв.
Досягнення сталого розвитку мало проблема-тичний характер за рахунок компромюв на ко-ристь економiчного зростання в порiвняннi з со^альним добробутом i еколопчною життез-датнютю. В свою чергу, концеп^я Ыклюзивно-го зростання пщкреслюе соцiальнi, еколопчы та полiтичнi аспекти розвитку.
1нклюзивний розвиток заснований на такому тип економiчного зростання, який дозволяе вщ-чути його результати кожному члену сусптьства, охоплюючи yсi сфери його життя.
Актуальшсть теми. Трyднощi сталого розвитку в оптимiзацм еколопчного, соцiального та економiчного аспектiв для ниышнього i майбут-нiх поколЫь - привели до появи нових концеп^й - щодо подальшого розвитку в довгостроков^ перспективi: концепцiя ново! норми, концеп^я реiндyстрiалiзацм, концепцiя «зелено!» економки та «золотого мiльярдy».
Поступово в наукових колах сформувалася потреба бтьш широко! парадигми погляду на зростання i розвиток, а разом з цим нових, бтьш ефективних концеп^й «для у^х» (тобто Ыклю-зивних концепцiй).
У межах ц°! парадигми виникла та отримала зна-чний Ытерес i поширення концеп^я iнкпюзивного сталого зростання (inclusive sustainable growth).
AHani3 основних досл'!джень i публжац^й.
Серед укра!нських наyковцiв можна видтити нау-ковi працi А.В. Базiпюка, Т.Г. Затонацько!, С.С. Ко-жемяюно!, 1.В. Тараненко [5]. В !х працях iдe! видат-них захщних доспiдникiв багато в чому втрачають св^ пeрвiсний змiст, i «збагачуються» звичним набором «напрямкiв i рeкомeндацiй» з Ыклюзив-ного (а ран0е - «сталого», «збапансованого», «соцiально-орieнтованого», «iнновацiйного» то-що) розвитку. В багатьох роботах мютиться лише обгрунтування важпивостi iнкпюзивного зростання як основи соцiально-eкономiчного розвитку кра!ни через Базтюка запропоновано два мето-дичн пiдходи щодо визначення iндeксy Ыклюзив-ного зростання. Перший метод показуе скiпьки держава недоотримае ВВП через бщнють, безро-бiття i боргове фЫансування eкономiки, а другий базуеться на визначeннi iнтeграпьного показни-ка Ыклюзивного розвитку через визначення рiвня доступу до рeзyпьтатiв працi.
Безумовно, для оцЫки eфeктивностi державно! стратеги управлЫня eкономiкою вимiрювати сту-пЫь iнкпюзивностi зростання нeобхiдно. Зокре-ма, такий Ыдекс може висвiтпити iснyючi проблеми i порiвняння iз iншими кра!нами, але чи дасть це вщповщь на питання - яким чином за-безпечити Ыклюзивний розвиток кра!ни, що пе-решкоджае такому розвитку i чому в бтьшост кра!н його не забезпечено ран0е? Вiдповiдь на
це питания складно знайти в дослщженнях свг тових органiзацiй, незважаючи на 'Тх намагання вимiрювати i обчислювати iндекси. Тому такий Ытерес викликала концепцiя iнклюзивних Ысти-тупв (далi - К11), висунута у робот американсько-го неоiнституцiоналiста з Массачусетського тех-нологiчного iнституту Дарона Аджемоглу (Daron Acemoglu) i гарвардського полтолога Джеймса Pобiнсона (James A. Robinson) [4]
ЦЫнють Тх концепцм не в тому, що в черговий раз проголошуеться безумовне шститути мають зна-чення» або «Ыститути вирiшують усе». Грунтую-чись на неоЫституц^ый теорм, автори пояснюють вщмЫност в економiчному i соцiальному розвитку рiзних краТн, i чинниюв, що сприяють або пере-шкоджають економiчному зростанню i накопичен-ню достатку. Аналоги та паралелi ^еТ концепцм з бiльш раннiми економiчними теорiями, безумовно, iснують, як i Тх органiчний зв'язок i спадкоемнють. Все частiше дослiдники, зайнятi пошуком дже-рел економiчного зростання активно втручаються в сферу полiтичних i со^альних вiдносин, ширше залучають юторичний матерiал. Звичайнi дина-мiчнi ряди все часлше доповнюються мiждержав-ними зютавленнями, а мiсце елементарних вироб-ничих функцiй починають займати багатофакторн порiвняння. При цьому такi змЫы, як норма осо-бистих заощаджень (або норма накопичень) в подiбних розрахунках взагалi вiдсутнi. Зате зна-чне мюце вiдводиться тим змiнним, яю, на думку P. Берроу, повинн грати негативну роль (масшта-би споживання держави, Ыфля^я тощо), i, що особливо ютотно, змЫним, що характеризують вплив суспiльно-полiтичних вщносин (ступЫь демокра-тизацм суспiльства, розподт влади, дотримання законiв, перш за все реальний захист прав влас-ност i контрактних прав) [6].
Останым часом i представники економiчного мейнстриму почали схилятися до думки, що Ы-ституцiйнi структури виявляються найбтьш гли-бинним джерелом сталого розвитку та еконо-мiчного зростання, а необхщною умовою цього е здатнiсть економiчних iнститутiв використову-вати потен^ал iнклюзивних ринкiв, заохочува-ти технолопчы Ыновацм, iнвестувати в людський каттал i мобiлiзувати таланти i навички значно-го числа людей. Пояснення, чому так часто еко-номiчнi iнститути нездатнi досягти цих цтей, -центральна тема до^джень Д. Аджемоглу i Д. РобЫсона. Не менш важливе для них розглянути,
як саме влада розподтена в сyспiльствi: якi мож-ливост рiзних груп громадян ставити сптьы цiлi i досягати !х, а з Ышого боку - обмежувати iншi групи громадян в досягненн !х цiлей. Централь-ним для концепцм Д. Аджемоглу i Д. РобЫсона е зiставлення екстрактивних i iнклюзивних Ысти-тyтiв. Для цього виконано докладний аналiз за-кономiрностей, методiв, прикладiв регулювання (взаемозв'язаного розвитку (коеволюцм) полг тичних i економiчних iнститyтiв в багатьох кра!нах на протязi довгого iсторичного перiодy.
Виклад основного матерiалy. lнклюзивнi еко-номiчнi iнститyти дозволяють спiвyчасть якщо не уЫх, то велико! кiлькостi громадян в економiч-них вiдносинах з можливютю отримання дохо-ду/прибутку. Ц iнститyти мають також забезпе-чувати втьний вхiд на ринок для нових компаый i вiльний вибiр професм i кар'ери для у^х громадян. Тобто вони стимулюють економiчнy актив-нiсть yсiх верств населення, а це дозволяе най-кращим чином використовувати !х таланти i навички, при цьому залишаючи право вибору за кожною окремою людиною. Обов'язковою скла-довою Ыклюзивних iнститyтiв е захищенi права приватно! власноси неупереджена система правосуддя i рiвнi можливостi для yчастi yсiх громадян в економiчнiй дiяльностi. lнклюзивнi еко-номiчнi Ыститути пiдтримyються iнклюзивними полiтичними iнститyтами, як перешкоджають вузьким групам iнтересiв регулювати економку кра!ни на свою користь.
1нститутам, якi мають властивоси протилеж-нi iнклюзивним, автори концепцм дали назву екстрактивних Ыститулв (вщ англ. to ех^ай-«витягувати», «вичавлювати»), спрямованих на те, щоб «вичавити» максимальний дохiд з екс-плуатацм одые! частини населення i спрямувати його на збагачення Ышо! частинк Екстрактивнi iнститyти допускають або встановлюють вщчу-ження власностi або доходiв на користь вузьких груп. Вони дозволяють вузьюй грyпi громадян управляти економкою кра!ни для власних Ыте-ресiв i перешкоджають iншим групам громадян отримувати для себе вигоду з участ в економiч-них вщносинах Екстрактивнi економiчнi Ыститу-ти пщтримуються екстрактивними полiтичними iнститyтами, як зберiгають контроль привтейо-ваних груп над економкою кра!ни. У робот по-значено такий характер взаемодм нерiвностi i економiчного зростання:
• зниження HepÎBHOCTÎ в кра!ы (i не тiльки у роз-подiлi ВВП) е фактором (а не результатом) росту ïï eкономiки;
• подолання нeрiвностi - не результат зростання економки, а результат досягнутого ступеню iнклюзивностi Ыститу^в дано! кра!'ни.
1снують обrрунтованi докази того, чому в деяких кра'1'нах полiтичнi процеси призводять до створен-ня iнклюзивних iнститутiв, якi сприяють зростанню економки, тодi як в бтьшост кра'1'н свiту протягом в^е! юторм' людства полiтичнi процеси вели i ве-дуть до протилежного результату - утвердження екстрактивних Ыститулв, що заважають економг ц зростати. У ходi цього процесу старi технологи' замiнюються новими, новi сектори економки за-лучають ресурси за рахунок старих, новi компанм' витюняють визнаних ранiшe лiдeрiв. Екстрактив-н iнститути в довгостроковiй пeрспeктивi пере-шкоджають eкономiчному i iнновацiйному розвитку внаслщок дeкiлькох факторiв. По-перше, нeможливiсть захисту прав власностi i контрак-тних прав, вiдчужeння результалв працi, створю-ють нeгативнi стимули для бтьшост громадян о досягнення eкономiчного успiху. По-друге, ву-зьк групи, якi контролюють eкономiку в кра'1'нах з екстрактивними iнститутами, перешкоджають iнновацiйному розвитку, тому що новi технологи' можуть пiдiрвати сектори економки, що дають 1'м прибуток, i створити ^rni групи, якi можуть напра-вити eкономiчнi ресурси на пщрив Тх влади (пере-розподтити 1080 ресурси не на Тх користь). Опiр «творчому руйнуванню» часто i лежить в основi опору створенню Ыклюзивних eкономiчних i полг тичних iнститутiв. Це i е найважливiша перешкода на шляху не ттьки iнновацiям, а взагалi Ыклюзив-ному сталому розвитку цих кра'1'н.
3 цих причин, хоч екстрактивн eкономiч-нi iнститути i можуть генерувати eкономiчнe зростання, це зростання не бувае сталим, i не су-проводжуеться «творчим руйнуванням», адже не засновано на Ыновафях. Коли i полiтичнi, i еконо-мiчнi iнститути eкстрактивнi, тeхнiчному прогресу i процесу «творчого руйнування» просто ызвщ-ки взятися. Протягом деякого часу кра'1'на може пiдтримувати eкономiчнe зростання шляхом пе-рeрозподiлу рeсурсiв, в тому чи^ людських, але таке зростання мае глибок внутрiшнi обмежен-ня. Коли межа досягнута, зростання зупиняеться, як воно зупинилося у СРСР ще у 1970-тi роки. I нав^ь, коли це зростання все ще було високим,
науково-техычний прогрес у бтьшост галузей економки Радянського Союзу майже не вщбу-вався. Тiльки у вiйськовiй i аeрокосмiчнiй сферах, завдяки колосальним ресурсам, як в них вкла-далися за рахунок у^х iнших галузей економки, активно розвивалися новi технологи'. А в цтому радянська промисловють ставала все бiльш не-сприйнятливою до Ынова^й [2].
Iнклюзiя (англ. inclusion- включення, залуче-нiсть) - це збтьшення ступеню участi у^х громадян соцiуму у процес eкономiчного зростання i справедливий розподт його рeзультатiв. Поняття мае широке значення i рeалiзованe в ба-гатьох аспектах, у зв'язку з чим в eкономiчнiй лiтeратурi розглядаються поняття «iнклюзивнe зростання», «Ыклюзивы Ыновацп», «iнклюзивний розвиток», «iнклюзивна економка» тощо. 1нклю-зивний розвиток заснований на такому тип еко-номiчного зростання, який дозволяе вiдчути його результати кожному члену сусптьства, охоплю-ючи усi сфери його життя На основi аналiзу су-часно'1' eкономiчноï лiтeратури, оглядiв, доповiдeй, пщготовлених мiжнародними експертами для мiжнародних оргаыза^й, дослiджeння статис-тичних даних можна визначити ключовi момен-ти Ыклюзивного зростання: ширшi цiлi (не ттьки збтьшення доходу або ВВП); всeбiчний розвиток людського капралу; скорочення нeрiвностi i бiдностi; важливiсть активно!' участ в eкономiч-ному жити а не тiльки в розподо доходу; отри-мання вигоди широкими верствами населення, особливо д^ьми, жЫками, людьми похилого вiку; дбайливе використання природних ресур^в i за-хист навколишнього середовища.
1нклюзивне зростання - це зростання, яке дозволяе залучити бтьшу частину трудових ресурЫв до ефективно!' eкономiчно'í дiяльностi завдяки чому забезпечити бтьш^ частин населення бiльш високий рiвeнь життя. Значна увага придтяеть-ся розподтьчим аспектам добробуту i доданню зростанню антидискримЫа^йно!' спрямованостi. Люди можуть отримувати вигоди вщ eкономiчно-го зростання як пасивн учасники, не приймаю-чи активно!' участi у збтьшены доходу або ВВП, а лише завдяки полiтицi пeрeрозподiлу. Це е до-сить поширеною практикою у бтьшост кра'1'н, i не ттьки в бщних i тих, що розвиваються. Насправ-дi, рiзниця мiж цими двома перспективами (люди, як активы або пасивн учасники, як виробники i споживач^ як актори або як ктенти) не так оче-
видна, як може здатися, адже Ыклюзивний розвиток вимагае, щоб люди були активно включе-Hi в процеси попiтичниx, соцiапьниx i економiчниx 3MiH. Однак бiпьша «справедливють» i «рiвнiсть» у розподiпi доxодiв може одночасно сприяти ви-ключенню бтьш вмотивованих i здатних груп населення вщ активно!' участ в цих процесах.
До того, це виключае iç бюджету кра!ни вели-чезнi кошти, якi доцтьыше спрямувати на розвиток Ыфраструктури, найважпивiшого фактору Ы-клюзивного зростання. Найбтьш гостро проблема нерiвностi, тобто низького ступеня iнкпюзивностi економiчного зростання мае мюце в кра!нах iз сла-борозвинутими iнфраструктурними мережами.
В У кран стратегiя iнкпюзивного зростання по-ки що вiдсутня. Однак кра!на ще у 1992 р. приед-налася до стратегiчного документу ООН «Порядок денний на ХХ1 столпгя», пiдписапа ряд мiжнарод-них угод i договорiв, якi зобов'язують управлЫськ структури держави здiйснювати розвиток на принципах збалансованост, а в 2015 р. було затвер-джено стратегiю «Укра!на - 2020» року7. «Стра-тегiя-2020» включае в себе 62 реформи. Метою реформ визначено досягнення европейських стан-дартiв життя та гiдного мiсця Укран в свт. 3 них прiоритетними визначен 8 реформ та 2 програми. Сутнють цього програмного документу, покликано-го забезпечити стале економiчне зростання можна визначити всього двома словами - добрi намiри А ухвалення на Саммiтi (Самiтi) ООН зi сталого розвитку 17 глобальних Цтей сталого розвитку на пе-рiод до 2030 року, потребуе розробки ново! стратеги' сталого розвитку Укра!ни на перiод до 2030 року, проект яко! вже юнуе (з намiрами ще бтьш добрими)8. При розгпядi проекту стратеги' «Укра!-на - 2030» звертае на себе увагу той факт, що по-няттю «iнкпюзiя» фактично не придтено уваги, хоч у вступый частинi е визначення понять «Ыклюзив-нiсть», «iнкпюзивне зростання», «Ыклюзивне сус-пiпьство» та «iнкпюзивнi Ыституци». В самому ж текстi сутнють цих понять нiяк не розкриваеться. 6 враження, що цi поняття використовуються в тек-стi проекту Стратеги' як свого роду декор, i майже завжди разом iз поняттям «збалансований», яке в даному контекст сприймаеться як синонiм понят-тю «iнкпюзивний». Однак у самому текст проекту стратеги' мютиться чимало Ыструментв i мехаыз-мiв щодо створення вщповщного правового поля для Ыклюзивного зростання. Для оцiнки ефектив-ностi державно! попiтики в цьому напрямi необxiдно
вимiрювати ступiнь Ыклюзивност зростання. Ряд мiжнародниx органiзацiй вже приступили до розро-блення методичних рекоменда^й щодо розрахунку iндексу Ыклюзивного розвитку. В запропонованих ними методиках важлива роль вiдводиться ефек-тивый роботi влади та громадських Ыститупв, по-лiтика яких мае бути оптимiзована як для створення умов всеохоплюючо! участi у виробниф^ ВВП, так i для виключення нерiвностi в розподiлi ство-реного продукту. ОцЫка iнкпюзивностi економiчно-го зростання за методиками мiжнародниx еконо-мiчниx iнститутiв в загальному виглядi являе собою математичний iнструментарiй, за допомогою яко-го розраховуеться зведений Ыдекс. Для його розрахунку використовуються групи показникв, якi характеризуют динамiку рiзниx процесiв, як мають вплив на результуючу Ыклюзивного зростання, а також регресивнi рiвняння, спрямованi на кiлькiсну оцiнку вщповщних факторiв.
Методики оцiнки iнкпюзивностi зростання та перелк основних показникiв, в рiзниx методиках, представленi нижче. Перелк основних показни-кiв, якi використовуеться у методицi ООН [1].
Пов'язан з доходом: частка населення, яке спо-живае нижче 2 дол. в день (за ПКС в дол. США); вщношення доходу i споживання найбтьш бага-тих 20% населення до 20% найбтьш бщних.
Не пов'язан з доходом: середня ктькють рокiв навчання (для молодого i дорослого населення); рiвень дитячо! смертностi.
Зростання i розширення економiчниx можли-востей: темпи зростання ВВП на душу населення за ПКС (у постйних цЫах); показник зайнятост; еластичнiсть загально! чисельностi зайнятих до ВВП (еластичнють зайнятостi).
Ключовi показники Ыфраструктури: споживання електроенергп' на душу населення; частка ас-фальтованих дор^ в загальнiй протяжностi до-рожньо! мережi.
Соцiальна рiвнiсть для забезпечення рiвного доступу до економiчниx можливостей, послугам освiти i охорони здоров'я: ктькють лiкарiв, медсестер i акушерського персоналу на 10 000 оЫб; частка державних витрат на осв^у i охорону здоров'я вщ загальних витрат; стввщношення учнiв i вчителiв у початков^ школi.
Доступ до послуг со^ально! iнфраструктури: частка населення з доступом до електропоста-чання в загальый чисельностi; частка населення, що користуеться якiсними засобами саытарп.
Гендерна рiвнiсть i можливостi: гендерна се-грeгацiя у початковiй, середый i вищiй освiтi.
Системи со^альних гарантiй: частка витрат на со^альне забезпечення вiд державних витрат на охорону здоров'я i со^альне забезпечення.
Ефективне державне правлЫня i громадськ iнститути: якiсть державного управлiння; рiвeнь корумпованостi.
Оцiнка iнклюзивностi зростання за методолопею МВФ [2] базуеться на концепци' криво! вимiрюван-ня концентраций яка визначае соцiальну мобть-нють i аналiзу8 розподiл доходiв серед населення. Пщсумкове рiвняння регреси' мютить в собi данi, якi характеризують середне зростання доходiв i нeрiв-ностi по кра'1'нам свiту за п'ять роюв, рiвeнь доходу населення за ПКС за 5^чний перюд часу, варг аци' мiж кра'1'нами, на основi яких даеться оцЫка Ы-клюзивностi eкономiчного зростання. В рамках дано! методологи' задiянi групи показниюв - факторiв Ыклюзивного зростання:
• макроeкономiчнi: ВВП на душу населення, заборгованють по вщношенню до ВВП, обсяг Ы-вестифй, рiвeнь Ыфляци', дeржавнi витрати, во-латильнiсть ВВП.
• структурнi: вщкритють eкономiцi, рiвeнь освг ти, фЫансова вiдкритiсть, обсяг прямих Ыозем-них Ывестифй, розвиток Ыформа^йно-кому-нiкацiйних технолопй, якiсть iнфраструктури, експорт послуг i товарiв.
Методика ОЕСР [3] фокусуеться на рiзних типах ресур^в, якi можуть бути вимiрянi на даний момент i означати добробут майбутых поколЫь: eкономiчний, природний, людський i со^аль-ний капiтали, включаючи в себе три ключових Ыдикатори. Перший iндикатор - багатовимiр-нють, - виходить з визначення добробуту населення i включае в себе 11 показниюв в грошовому i негрошовому вимiрi. Другий - вплив на розподт, - пов'язаний з методом порiвняння ба-гатовимiрних оцiнок добробуту населення. Тре^й - стратeгiчна доцiльнiсть, - включае доходи до-могосподарств i охорону здоров'я. Концеп^я Ы-клюзивного зростання мае велике значення для УкраТни в зв'язку з тими викликами, з якими Тй довелося зiткнутися в останнi роки. Адже кожна кра'1'на потребуе окремого розгляду ïi' проблем.
Свiтова eкологiчна ситуацiя вкрай катастрофiч-на i потребуе негайних д^ з боку полiтикiв, пщ-приeмцiв i всiх мeшканцiв Землк Не менш важ-ливим питанням е розрив мiж багатими навями
та бiдними, соцiальна нeрiвнiсть та несправед-ливiсть. Для вирiшeння цих питань була розро-блена концеп^я сталого розвитку, але вттюеть-ся вона поки не досить ефективно. Деяк кра'1'ни вже прийняли модель сталого розвитку як нацю-нальну модель. Наприклад, скандинавськi кра'1'ни, Австралiя, Нова Зeландiя, Японiя мають показовi мiсця в рейтингах з дослщження сталого розвитку. Однак дос не спостeрiгаeться глобально! тен-денцп руху свтово! спiльноти до збалансованого розвитку майбутнього.
В останн роки св^ перебував в eкономiчнiй криз^ тому головною метою всiх держав був як-найшвидший пiдйом економки кра!н. I знову еко-лопчы та соцiальнi питання вiдiйшли на задый план. Поки що еколопчы виплати зд^снюють-ся за залишковим принципом. В Укра!ы з року в рк не вистачае грошей в бюджету тому залишку взагалi немае. Для змiни тако! ситуаци' потрiбно ввести в дiю вщповщы закони, якi забезпечували б надходження грошей на вiдновлeння забрудне-них територ^ та впровадження новiтнiх технолопй, що дозволило б оптимiзувати використання природних ресур^в та зменшити кiлькiсть шкщ-ливих вiдходiв. Звичайно, це зменшить ВВП, але згодом стане зрозумто, що це, навпаки, е еконо-мieю витрат, як в противному разi будуть витра-чeнi на вiдновлeння екосистем. Тому краще по-передити страшнi наслщки забруднень, нiж потiм намагатись !х лiквiдувати.
Нова модель eкономiки розроблена, потрiбно вводити fi в дю Концeпцiю сталого розвитку по-винн пiдтримати всi кра!ни, адже еколопчы про-блеми не мають кордоыв. Якщо хоча б дeякi кра!ни будуть думати лише про досягнення мак-симальних фiнансових прибуткiв, незважаючи на збитки, як при цьому припадають на навколишне середовище та на населення, яке вщсторонено вщ розподiлу цього прибутку, то сталого розвитку у його чистому виглядi не буде досягнуто нiколи. Тому особливо важливою е мiжнародна ствпра-ця та спiльна координацiя дiяльностi на шляху до збалансованого розвитку цивозацп.
Висновки
Отже, свiтова eкономiчна, eкологiчна та соцг альна ситуаци' вкрай катастрофiчнi i потребують негайних д^ з боку полiтикiв та всього населення Землк Не менш важливим питанням е розрив мiж багатими нацiями та бщними, соцiальна не-
piBHicTb та нecпрaвeдливicть. Для вир0ення цих питань була розроблена концепфя сталого розвитку, але втлюеться вона поки не досить ефек-тивно. Дeякi краТни вже прийняли модель сталого розвитку як нацюнальну модель.
В остaннi роки св^ перебував в eкономiчнiй кризi, тому головною метою в^х держав був як-найшвидший пiдйом eкономiки краТн. I знову еко-логiчнi та со^альн питання вiдiйшли на задый план. Поки що eкологiчнi виплати зд^снюють-ся за залишковим принципом. В УкраТн з року в рк не вистачае грошей в бюджет, тому залишку взaгaлi немае. Для змiни такоТ ситуацп потрiбно ввести в дiю вiдповiднi закони, як забезпечували б надходження грошей на вщновлення забруд-нених територ^ та впровадження новiтнiх технолог^, що дозволило б оптимiзувaти викори-стання природних рeсурсiв та зменшити кiлькiсть шкiдливих вiдходiв.
Нова модель економки розроблена, потрiбно вводити ТТ в дiю. Концeпцiю сталого розвитку по-виннi пiдтримaти всi краТни, адже eкологiчнi про-блеми не мають кордоыв. Якщо хоча б деяк краТни будуть думати лише про досягнення мак-симальних фЫансових прибуткiв, незважаючи на збитки, як при цьому припадають на навколишне середовище та на населення, яке вщсторонено вiд розподiлу цього прибутку, то сталого розвитку у його чистому виглядi не буде досягнуто нiколи. Тому особливо важливою е мiжнaроднa ствпра-ця та сптьна координaцiя дiяльностi на шляху до збалансованого розвитку цивозацп.
Список використаних джерел
1. Hoekman B. Trade Policy for Inclusive Growth // Policy Dialogue: Redefining the Role of the Government in Tomorrow's International Trade. Geneva: UNCTAD, 2012. URL: http://unctad.org/meetings/en/Sessional Documents/ditc_dir_2012d1a_Hoekman.pdf.
2. Inclusive Growth: Measurement and Determinants. Washington DC: IMF, 2013. URL: https://www.imf. org/external/pubs/cat/longres. aspx?sk=40613.0.
3. OECD Framework for Inclusive growth. Paris: OECD, 2014. URL: http://www.oecd. org/mcm/IG_MCM_ ENG.pdf.
4. Аджемоглу Д., Робинсон Д. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. Москва, АСТ, 2015. 693 с.
5. Базилюк А.В., Жулин О.В. 1нклюзивне зростання як основа економ1чного розвитку. Економка та управ-
ляя на транспорт 2015. Вип. 1. С. 19-29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eut_2015_1_5.
6. Про Стратепю сталого розвитку «Укра!на -2020»: Указ Президента Укра!ни. URL: http://zakon3. rada.gov.ua/ laws/show/ 5/2015.
7. Стратепя сталого розвитку Укра!ни на перюд до 2030 року. Проект. URL: http: // ua..undp.org.
8. Цит. за Радыгин А., Энтов Р. В Поисках институциональных характеристик экономического роста (новые подходы на рубеже ХХ - ХХ1 веков). Вопросы экономики. 2008. №8. С. 6.
References
1. Hoekman B. Trade Policy for Inclusive Growth // Policy Dialogue: Redefining the Role of the Government in Tomorrow's International Trade. Geneva: UNCTAD, 2012. URL: http://unctad. org/meetings/en/SessionalDocuments/ditc_ dir_2012d1a_Hoekman.pdf.
2. Inclusive Growth: Measurement and Determinants. Washington DC: IMF, 2013. URL: https://www.imf. org/external/pubs/cat/longres. aspx?sk=40613.0.
3. OECD Framework for Inclusive growth. Paris: OECD, 2014. URL: http://www.oecd. org/mcm/IG_MCM_ ENG.pdf.
4. Adzhemohlu D., Robynson D. Pochemu odny stranbi bohatbie, a druhye bednbie. Proyskhozhdenye vlasty, protsvetanyia y nys!^!^^. Moskva, AST, 2015. 693 s.
5. Bazyliuk A.V., Zhulyn O.V. Inkliuzyvne zrostannia yak osnova ekonomichnoho rozvytku. Ekonomika ta upravlinnia na transporti. 2015. Vyp. 1. S. 19-29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eut_2015_1_5.
6. Pro Stratehiiu staloho rozvytku «Ukraina - 2020»: Ukaz Prezydenta Ukrainy. URL: http://zakon3.rada.gov. ua/ laws/show/ 5/2015.
7. Stratehiia staloho rozvytku Ukrainy na period do 2030 roku. Proekt. URL: http: // ua..undp.org.
8. Tsyt. za Radыhyn A., Эп^ R. V Poyskakh ynstytutsyonalnыkh kharakterystyk эkonomycheskoho rosta (novыe podkhodы na rubezhe KhKh - KhKhI vekov). Voprosы эkonomyky. 2008. №8. S. 6.
Дан про aBTopiB
Дрига Серий Георгйович,
доктор eкономiчних наук, професор; професор ка-федри статистики
e-mail: [email protected]
Барв'шок Ална Статслав'тна,
астрант кафедри статистики
e-mail: [email protected]
Данные об авторах Дрыга Сергей Георгиевич,
доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры статистики e-mail: [email protected] Барвинок Алина Станиславовна,
аспирант кафедры статистики e-mail: [email protected]
Data about the authors Serhii Dryha,
doctor of economics, professor, professor department of statistics e-mail: [email protected] Alina Barvinok,
postgraduate student of statistics department e-mail: [email protected]
http://doi.org/10.5281/zenodo.3829602
ХРАПУНОВА Я. В.
Оцшювання впливу глобалiзацiйного середовища на стан штеграцп Украши в економiчний прослр краш
свроатлантичного регiону
Розгортання /нтеграцйних процес'1в е одыею з закономiрностей свтового розвитку, яка почала посилюватися на злам'1 тисячолть, поеднуючись одночасно з дез'1нтеграц'1йними тенденц'ями. Значним е вплив м'жнародних /нтеграцйних процеав на функцюнування не лише регональних м'жнародних систем i становлення нового м'жнародного порядку, а й окремих сусп'льств та держав, 1хньо'1 внутр'1шньо'1 полтики на щоденне життя людей. 1нтегра^я е явищем, що об'ективно властиве людським сп'льнотам i супроводжувала ¡хнй розвиток в'щ початку снування людини, ви-являючись на р'зних р'внях сусп'\льно1 орган'зацн - в'щ м'1жособист'1сного до м'ждержавного.
Метою даноi статт1 е узагальнення наукових п'1дход1в до визначення сутност й форм прояву процес'1в iнтернацiоналiзацii та iнтеграцн Украни у глобал'зовану економ'чну систему евроатлан-тичних кран та оцнювання економ'нних насл1дкт '¡нтеграцИ.
Ключовi слова: глобал'зац'я, iнтернацiоналiзацiя, економ'мна iнтеграцiя, единий i цЫсний свт.
ХРАПУНОВА Я.В.
Оценивание влияния глобализационной среды на состояние интеграции Украины в экономическое пространство стран евроатлантического региона
Развитие интеграционных процессов является одной из закономерностей мирового развития, которая начала усиливаться на рубеже тысячелетий, соединяясь вместе с дезинтеграционными тенденциями. Весьма значительным есть влияние международных интеграционных процессов на функционирование не только региональных международных систем и становление нового международного порядка, но и отдельных обществ и государств, их внутренней политики на повседневную жизнь людей. Интеграция является явлением, объективно присущим человеческому сообществу, которое сопровождало его развитие за время существования человека, проявляясь на разных уровнях общественной организации - от межличностного до межгосударственного.
Целью данной статьи есть обобщение научных подходов к определению сущности и форм проявления интернационализации и интеграции Украины в глобализованную экономическую систему евроатлантических стран и оценивание экономических последствий этой интеграции.
Ключевые слова: глобализация, интернационализация, экономическая интеграция, единый и целостный мир.
KHRAPUNOVA Ya. V.
Influence of globalization process on integration of Ukraine to the economic space f the euro-atlantic region
The development of integration processes is one of the laws of world development. Its beginnings
© ХРАПУНОВА Я. В, 2020
Формування ринкових вщносин в УкраУж №3 (226)/2020 37
