CC BY
5
УДК 338.27:519.71.46
НОВА ПАРАДИГМА ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ В КОНТЕКСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ТА СОЦ1АЛЬНО1 БЕЗПЕКИ
© 2017 ЕВТУШЕНКО Г. I., КУЦЕНКО В. I., ПТАЩЕНКО О. В.
УДК 338.27:519.71.46
Свтушенко Г. I., Куценко В. I., Птащенко О. В. Нова парадигма вдосконалення системи менеджменту в контекст забезпечення економiчного розвитку та сощальноТ безпеки
У статт'1 охарактеризовано важливкть формування новоi парадигми щодо вдосконалення системи менеджменту в контекстi забезпечення економЫного розвитку та сощальноi безпеки. Водночас зазначаеться, що ниншня сощальна полтика в нашш краЫ мае несистемний характер, недостатньо спрямована на формування сощальноi безпеки. Пдкреслюеться, що д'яльшсть з подолання негативних результат'¡в мае сприяти формування в кран сои/ально-економ'мноi стабшьност1. Зазначаеться необхiднiсть створення новоi парадигми розвитку освти, у в'дпов'дностi з якою змст та основш напрями тдготовки кадр'в, зокрема менеджер¡в, мають тдпорядковуватися загальносвтовим тенденщям со^ально-економiчного, наукового та культурного розвитку. Розкрито основт вимоги до менеджер'в, яш, на думку автор'в, повинт володти високим рвнем освти, культури, комун'шабельности Об(рунтовуеться, що з цею метою кожен навчальний заклад мае розвивати менеджмент вищоi освти. Цьому мае сприяти iнтелектуалiзаиiя освтнього середовища, перехiд у навчальному процеа до освтых стандарт'в нового типу. За-пропоновано шляхи подальшого пол'тшення системи тдготовки кадр'в, зокрема менеджер'в, д'тльшсть яких сприяла б не лише економнному зростанню в краЫ, а й забезпеченню сощально! безпеки.
Ключов! слова: менеджмент, шноваии, економiчний розвиток, со^альна безпека, освтня парадигма, ринковi в'дносини. Табл.: 2. Б'бл.: 10.
Евтушенко Ганна валена - кандидат економ'мних наук, доцент, Ушверситет державноiфккально'(служби Укра/ни (вул. Унверситетська, 31, 1ртнь, Кивська область, 08201, Украна)
Куценко Вiрa валена - доктор економiчних наук, професор, Заслужений д'яч науки i техн'жи Украши, 1нститут економ'жи природокористування та сталого розвитку НАН Украши (бульв. Тараса Шевченка, 60, Кив, 01032, Украна)
Птащенко Олена ВалерИвна - кандидат економiчних наук, доцент, Хармвський нацюнальний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харт, 61166, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.27:519.71.46 Евтушенко А. И., Куценко В. И., Птащенко Е. В. Новая парадигма
усовершенствования системы менеджмента в контексте обеспечения экономического развития и социальной безопасности
В статье раскрывается значение формирования новой парадигмы относительно совершенствования системы менеджмента в контексте обеспечения экономического развития и социальной безопасности. В то же время отмечается, что нынешняя социальная политика в нашей стране носит несистемный характер, имеет недостаточную направленность на формирование социальной безопасности. Подчеркивается, что деятельность по преодолению негативных результатов должна способствовать формированию в стране социально-экономической стабильности. Отмечается необходимость создания новой парадигмы развития образования, в соответствии с которой содержание и основные направления подготовки кадров, в частности менеджеров, должны подчиняться общемировым тенденциям социально-экономического, научного и культурного развития. Раскрыты основные требования, выдвигаемые к менеджерам, которые, по мнению авторов, должны обладать высоким уровнем образования, культуры, коммуникабельности. Обосновывается, что с этой целью каждое учебное заведение должно развивать менеджмент высшего образования. Этому должны способствовать интеллектуализация образовательной среды, переход учебного процесса к образовательным стандартам нового типа. Предложены пути дальнейшего улучшения системы подготовки кадров, в частности менеджеров, деятельность которых способствовала бы не только экономическому росту в стране, но и обеспечению социальной безопасности.
Ключевые слова: менеджмент, инновации, экономическое развитие, социальная безопасность, образовательная парадигма, рыночные отношения. Табл.: 2. Библ.: 10.
Евтушенко Анна Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, Университет государственной фискальной службы Украины (ул. Университетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина)
Куценко Вера Ивановна - доктор экономических наук, профессор, Заслуженный деятель науки и техники Украины, Институт экономики природопользования и устойчивого развития НАН Украины (бульв. Тараса Шевченко, 60, Киев, 01032, Украина)
Птащенко Елена Валериевна - кандидат экономических наук, доцент, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.27:519.71.46 Yevtyshenko H. I., Kutcenko V. I., Ptashchenko O. V. The New Paradigm for Improving the System of Management in the Context of Ensuring Economic Development and Social Security
The article characterizes the importance of formation of the new paradigm for improving the system of management in the context of ensuring economic development and social security At the same time, the publication specifies that the current social policy in our country is not of a systemic nature, that it has insufficient focus on social security. It is emphasized that efforts to overcome negative results should contribute to formation of the socio-economic stability in the country. There is a need to create a new paradigm for the development of education, whereby the contents and basic orientation of training the personnel, in particular managers, must be subordinated to the worldwide trends of socio-economic, scientific, and cultural development. The basic requirements for managers who, in the opinion of the authors, should have a high level of education, culture and communication, have been disclosed. It has been substantiated that, for this purpose, every educational institution must develop the higher education management. This should be facilitated by intellectualization of the educational environment and transition to the educational standards of a new type. The authors have suggested ways for further improving the system of training the personnel, in particular managers, whose activities would contribute not only to economic growth in the country but to social security as well.
Keywords: management, innovation, economic development, social security, educational paradigm, market relations. Tbl.: 2. Bibl.: 10.
Yevtyshenko Hanna I. - PhD (Economics), Associate Professor, The University of the State Fiscal Service of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine)
Kutcenko Vira I. - D. Sc. (Economics), Professor, Honored statesman of science and Technology of Ukraine, Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the NAS of Ukraine (60 Tarasa Shevchenka Blvd., Kyiv, 01032, Ukraine)
Ptashchenko Olena V. - PhD (Economics), Associate Professor, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Розвиток ринкових вiдносин в УкраМ характеризуемся складними структурними зрушеннями, шдвищенням ролi соцiального розвитку, техшч-ним прогресом, зростанням вимог споживачiв, що, своею чергою, приводить не лише до постшного розвитку всього суспкьства, а й зумовлюе ряд негативних мо-ментiв у вск сферах господарського комплексу, у тому чи^ й у соцiальнiй сфер1 Останньому сприяло й те, що сощальна полiтика мае переважно безсистемний характер, що проявляеться через ешзодичш явища, навколо яко! згруповаш зусилля держави щодо 11 так звано! лiбе-ралшаци. Усе це зумовлюе незабезпечешсть сощально! безпеки на територи нашо'1 кра'1ни.
Тож не дивно, що багато науковщв у сво1х досл-дженнях шукають шляхи подолання загроз i небезпек щодо життедiяльностi людини, а також забезпечення соцiально-економiчного розвитку в краМ. Щ питання висвiтленi в роботах Бодрова В., Бураковського I., Вергу-на В., Власюка О., Воротiна Р., Гейця В., Грицяка I., Дми-тренка Г., Казана В., Ковалевського В., Корецького М., Кочетова Е., Кредiсова А., Макогона Ю., Пахомова Ю., Румянцева А., Сурлiна Ю., Сухарського В., Сьомiна С., Фшпенка А., Чистова С., Швайки А., Шниркова О. та iн.
Проте, на нашу думку, в опублжованих роботах ще недостатня увага придкена системi менеджменту, зокрема його ролi в забезпеченнi подолання вищезазна-чених проблем.
Тому метою стати е здшснюваний на основi глибокого аналiзу сучасного становища пошук шляхiв подальшого економiчного розвитку, формування сощально! безпеки, визначення чинниюв, якi сприяють покращенню менеджменту, у тому чи^ за рахунок удо-сконалено! парадигми розвитку освпи.
Укра'1на за економiчним i сощальним розвитком значно вiдстае вiд розвинутих кра!н, зокрема за продуктивною працi, реальним валовим внутрiшнiм продуктом на душу населення, за щною робочо! сили. Остан-ня у 12 разiв е меншою, нiж у США, у 9 разiв - нiж у Франци, у 8 разiв - шж у Великiй Британи та Шмеччиш. Суттево вiдстае Укра'1на вiд шших кра!н i за показником сшввцношення доходiв бiдних i багатих. Якщо, при-мiром, у Кита! воно складае 7 : 1, у кра!нах 6С 5-7 : 1, в Япони - 4,3 : 1, то в УкраМ - 30 : 1.
Подоланню цих негативних результатiв мае спри-яти шдвищення сощально! безпеки, сощально-еко-номiчна стабiльнiсть у краМ, яку мають забезпечити висококвалiфiкованi менеджери, активне впроваджен-ня iнновацiйного менеджменту. Останнiй передбачае управлшня науково-технiчним прогресом, упроваджен-ня досягнень науки i технiки у виробництво. Нововве-деннями можуть бути новий порядок, новий метод, винахц тощо. Уа вони одержують суспкьне визнання, коли будуть прийнят до поширення, i все це в новiй якост виступае як нововведення (шноваци).
Активне впровадження останни сприяе подоланню небезпечних загроз, зокрема таких як: руйнування сощально! бази полн^чно! стабкьносп в краМ; зни-ження продукування матерiальних i духовних цiнностей суспкьства; занепад квалiфiкованого трудового потен-щалу; знецiнення робочо! сили та порушення необх^-
них умов для и повнощнного вiдтворення; знецiнення мотивацiйних стимулiв до продуктивно! працi тощо.
Практика св^чить, що втрати вiд руйнування трудового потенщалу, порушення процесу вцтворення ква-лiфiкованих фахiвцiв, зокрема менеджерiв, можуть ви-явитися бкьш непоправними, нiж безпосередньо еко-номiчнi втрати внаслiдок соцiально-економiчних криз.
Менеджери своею дшльшстю сприяють не лише народженню нових iдей, удосконалених технолопчних процесiв, а й нових форм оргашзащ! та управлiння рiз-ними сферами економжи та !! структур.
Це, своею чергою, потребуе постшного шдвищення якост подготовки менеджерiв, у тому числi за рахунок подолання кнуючо! прiрви мiж кнуючими навчальни-ми програмами вищих навчальних закладiв i системою !х викладання, з одного боку, та реальними потребами ринку пращ - з шшого. Водночас досвц переконливо свцчить про необхiднiсть створення тако! парадигми розвитку освiти, у вiдповiдностi з якою змкт та основ-ш напрями пiдготовки кадрiв завжди шдпорядкову-ються загальним тенденцшм соцiально-економiчного, наукового i культурного розвитку свiту. В !х основi лежать шдвищений рiвень креативно! творчо! дiяльностi кадрового складу, впровадження дiево1 iнновацiйно! та швестицшно! полiтики.
Пiдвищення якостi подготовки кадрiв у цкому менеджерiв зокрема потребуе створення едино' системи узгоджено! сшвпращ фундаментально! науки, вищих навчальних закладiв, науково-дослiдних iнститутiв i бiзнесу. Статистика свiдчить, що саме в1д-сутнiсть комунiкацiйних зв'язкiв i сшвпращ освии, науки та бiзнесу зумовило зниження iнновацiйно! актив-ност в кра!нi. Подолання останнього потребуе суттево-го оновлення матерiальних засобiв i способiв сощаль-них трансформацш; створення бкьш сприятливих умов для швестування, iнновацiйного розвитку пiдприемств шляхом ращонального використання основних засо-бiв виробництва, модернiзацi! соцiально-економiчних систем, забезпечення стшкост до загроз i ризиюв соцiально-економiчного розвитку.
Як вiдомо, кризи е невцворотними, що постiйно виникають у певш промiжки часу та закономiрно повто-рюються. Падiння виробництва, попршення економiч-них показникiв, рiзке зниження економiчних шдикато-рiв обумовлюе загострення вск протирiч, у тому чит соцiальних [1, с. 120-130].
Серед останнк - невiдповiднiсть сучасно! системи пiдготовки менеджерiв високим освггшм стандартам. Нерiдко отримана вища освиа виявляеться непотрiбною для особистостi в практичному плаш. А тому парадигма модершзащ! освiти Укра!ни мае бути зорiентована на 'й штегрування перш за все в европейський проспр. Цьому мае сприяти iнтелектуалiзацiя освiтнього середо-вища, органiчне входження Укра!ни в европейський освiтнiй проспр, iнновацiйний шлях розвитку в цкому. Iнновацiйний шлях розвитку освiти означае переход, вiд спонтанних, перiодичних нововведень до нововведень як способу кнування системи, що продукуе сама вища
школа та виступае основою !! цкеспрямованого i керо-ваного розвитку.
Практика свiдчить, що складно здшснювати цей процес. Адже останшм часом, коли здiйснюеться пе-рехiд до освстнк стандартiв нового типу, вища освиа з елиарно! стае масовою. I в цих умовах важливо забез-печити подготовку таких менеджерiв, якi вмiють спк-куватися, гнучко реагувати на поточш змiни ситуаци. I серед роботодавщв все бкьше з'являеться таких, яю до найманих працiвникiв ставлять вимоги: наявшсть високого рiвня освiти, професшно! пiдготовки. А це значить, що кожен навчальний заклад мае розвивати менеджмент вищо! освiти.
BУкра!нi iснуе досить широка мережа вищих на-вчальних закладiв, як державних, так i приватних, що готують менеджерiв. Усi вони формально ви-дають однаковi дипломи. У багатьох високорозвинутих кра!нах при працевлаштуванш важливим е iмiдж конкретного вишу, який закiнчив фахiвець. До речi, престиж ушверситету, його рейтинг встановлюеться не державою, а регулярними дослцженнями, що проводяться агенцшми за прозорими та визнаними методиками [9]. В УкраМ ж вцсутш загальновизнанi та достатньо вiдомi
Вiдноснi показники фiнансування
фахiвцям i громадськостi рейтинги вищих навчальних закладiв, хоча бренд вишу в цьому аспект е корисним.
Наразi Укра!на за розвитком вищо! освпи посiдае ще досить високе - 18 мкце у свiтi. Проте забезпечено воно в основному юльюсними параметрами. Щодо яюс-них показниюв розвитку освiти, то тут нам, на жаль, не-мае чим похвалитися. Так, за даними Ыституту Геллапа, задоволенi освiтою в УкраМ лише 50% населення. I це зумовлено багатьма чинниками, у тому чит й недо-статшм рiвнем ресурсного забезпечення освiтньо! сфе-ри. Скажiмо, частка сукупних державних витрат у ВВП на розвиток освпи в УкраМ е значно нижчою, шж у багатьох европейських кра!нах (табл. 1).
Не дивно, що молодь, закшчивши вищий навчаль-ний заклад в Укра!нi, не працюе за обраним фахом (серед спещалкпв i магiстрiв - лише третина). Значна час-тина випускниюв вишiв ви!жджае за кордон. Як свцчать данi соцiологiчних дослцжень, серед опитано! молодi 40% хоче працювати за кордоном, а 30% - i жити там. Щоправда, в УкраМ спостертаеться зростання част-ки видаткiв зведеного бюджету на розвиток освпи, що мае позитивно вплинути на яюсть пiдготовки кадрiв, на iмiдж освiти та штелектуального потенцiалу в цкому (табл. 2).
Таблиця 1
освiти в краУнах свiту у 2013 р., %
КраУна Частка витрат на освггу у структурi сукупних державних витрат Частка сукупних Частка державних витрат
державних витрат у ВВП на освггу у ВВП
Австрiя 9,9 50,9 5,0
Бельгiя 10,4 55,6 5,8
Данiя 12,8 56,5 7,2
Португалiя 9,6 49,9 4,8
Словешя 7,5 60,3 4,5
Фiнляндiя 10,5 57,5 6,0
Францiя 8,4 57,0 4,8
Швецiя 11,2 52,4 5,9
УкраУна:
за державним бюджетом: 7,7 27,7 27,7
за зведеним бюджетом 20,9 34,8 7,3
<
Джерело: складено за: [2; 10].
Таблиця 2
Динамка зведеного бюджету на осв^у в Украiнi, % до ВВП
Показник Рк
2000 2005 2010 2014 2015 2016
Усього 4,2 6,1 7,4 6,4 5,8 6,6
у тому чиш на:
загальну середню освггу 1,5 2,5 3,0 2,7 2,5 2,8
вищу освггу 1,3 1,8 2,3 1,8 1,6 1,9
<
О ш
Джерело: [8, с. 4].
Як свГдчать дат табл. 2, найнижчими темпами зростала частка зведеного бюджету на розвиток вищо1 освГти. Саме в час, зазначений у табл. 2, у вищш школi активно залучалися кошти фiзичних осiб (вищi навчальнi заклади приватно'1 форми власносй, навчання студентiв «за контрактом» у вишах державно'1 форми власностi).
Свггова практика свiдчить, що трансформацiя ви-щих навчальних закладiв з елГтних на масовi вимагае iншого шдходу до управлiння ресурсами, що забезпе-чують 1х розвиток, у першу чергу фшансовими. У цих умовах важливе мксце посiдае якiсть знань, яка мае бути привабливою для шоземних студентiв. А для цього навчання у вищому навчальному закладi мае здшснюва-тися не вырвано вiд передових наукових дослГджень у вiдповiднiй галузi. Водночас бiзнесовi структури мають бути мотивованi фшансувати вищу освiту, у тому числГ дослiдницьку дiяльнiсть у вищому навчальному закла-дi. В умовах недостатнього фшансування освiти впро-вадження платного навчання стае все бГльш важливим. Плата за навчання нерГдко мае повшстю покривати ви-трати на шдготовку фахiвцiв. Щоправда, не вй абиурь енти можуть сплачувати за навчання. У цих умовах кри-терш вiдбору змiнюеться (не знання, а платоспромож-нiсть). Зниження якосй контингенту спочатку абиурь ентiв, а поим студештв впливае й на яюсть навчання та пiдготовки кадрiв.
Для забезпечення якостi пiдготовки кадрiв важливим е досягнення оптимальних взаемовiдносин у трикутнику «викладач - студент - керiвництво ВНЗ». У цих умовах кожен вищий навчальний заклад защкав-лений в отриманш фiнансування вiд держави, бiзнесу та платоспроможних абiтурiентiв. Вiд 1х надходжень залежить стан матерiально-технiчноi бази вишу, наяв-нiсть комп'ютерiв i комп'ютерних програм, навчально-методичного обладнання.
Як свiдчить статистика, краще останнiм забезпече-нi п1дприемницью уншерситети. За станом менеджменту такий вищий навчальний заклад е близьким до шдпри-емства. У них менеджмент спрямований на максимiзацiю финансового прибутку на вск напрямках шляхом вГдкрит-тя власних освiтянських програм, бiзнес-шкiл, курсiв шд-готовки та переподготовки кадрiв, розробки та реалГзацГ1 програм навчання поза унiверситетського рiвня. Шдви-щенню iмiджу вищого навчального закладу, залучення до навчання молодо у тому числi иноземно!, сприяе наявнiсть власно'1 сощально1 iнфраструктури, зокрема гуртожиткш, iдальнi, баз вГдпочинку, полжлшки тощо.
Пiдприемницький вищий навчальний заклад най-бГльш гнучко реагуе на змши вимог до працiвникiв на ринку пращ. У такому вишi студенти мають можливкть здiйснювати вибiр курсiв для певно! спецiалiзацii. Навчання тут орiентовано не лише на трансляцш iснуючих знань, але й на навчання iнновацiйним знанням i технологам. До речГ, i якiсть кадрового потенцiалу тут дещо вища. Оволодiння знаннями в такому навчальному за-кладi бГльш iндивiдуалiзоване, коли мають мiсце безпо-середнi контакти викладачiв iз студентами. Адже тут викладачi працюють у конкурентному середовищГ, а 1х робота значною мiрою оцiнюеться i за науковi досягнен-
ня, отриманi гранти (проекти), науковi публiкацii тощо. Полшшенню пiдготовки кадрiв у таких вишах сприяе й те, що в них, як правило, кнують таю структури, як ш-новацшш технолопчш парки, дослiдницькi iнститути, лабораторГ1, науковi кластери тощо, що забезпечують шновацшний розвиток вищо! освiти Украши на сучас-ному етапi. Це едино можливий варiант забезпечення 11 ново! ролi як системи, що створюе зону випереджуючо-го розвитку для всього сощального органiзму. Ознака-ми шновацшно-освп'ньо! системи е:
+ нова парадигма освГти, перехiд вiд простого передавання знань викладача студентовi до розвитку особистостГ, активiзацii 11 творчо! ро-боти, здатностi iндивiда до гнучко'1, самонала-годжувально'1 дiяльностi; + розроблення освГтнГх програм вiдповiдно до суспкьно'1 потреби в кадрах з урахуванням ринку працi;
+ творче використання мГжнародного досвiду щодо
зближення навчання та практичного життя; + формування творчого пiдходу, самостiйностi мислення тощо.
Упiдготовцi менеджерiв важлива роль вГдводить-ся поглибленню фундаменталiзацii та гуманiзацii вищо'1 освiти, що передбачае створення сприят-ливих умов для розкриття та розвитку здiбностей кожного студента [7]. Це вкрай важливо в умовах зростання обсяпв шформаци, знань. Так, за шдрахунками фахГв-щв, лише в останнiй третинi ХХ столптя обсяг знань збГльшився у 150 разiв. Фундаменталiзацiя освiти стала умовою зростання суспкьства, наци, держави.
Особливо активну участь у цьому процесГ беруть гумаштарш предмети, впровадження Державно'1 на-цiональноi програми «Освка (Украша ХХ1 столГття)», проект КонцепцГ1 гуманiзацii та гуманiтаризацii освГти в УкраМ, Концептуальнi засади гуманiтарноi освГти в Украiнi та вищо1 освГти.
Сьогодш фахГвець, перш за все менеджер, мае бути спещалктом широкого профГлю. Цього вимагае зростання наукоемностГ усГх сфер людсько1 життедшль-ностГ, швидке старГння знань, потреба в компетентно-стГ фахГвця. Останню ми розглядаемо як своерГдну суму навичок, яка дозволяе фахГвцю працювати в колективГ, спГввГдносити сво1 дГ1 з штересами Гнших, ГнГцГативнГсть Г готовшсть до ризикГв. Менеджер мае вмГти оршнтува-тись у зростаючому потощ ГнформацГ1, бути готовим до самостшносп в прийняттГ рГшень Г вГдповГдальностГ за 1х наслГдки. Швидка змша умов життя змушуе шукати новГ пГдходи до пГдготовки менеджерГв, здатних ефек-тивно працювати у ХХ1 столГттГ. Це потребуе створення когттивно1 Гнфраструктури, здатно1 забезпечувати трансляцш потреб виробництва в систему пГдготовки кадрГв, постшного оновлення змГсту освГти, формування нових Гдей .
У шдготовщ менеджерГв слГд ураховувати, що в УкраМ в радянський час недостатня увага придГлялася шдготовщ фахГвщв нетехнГчного профГлю. Якщо у США на 10 спещалктш шженерного профГлю, зайнятих у гос-подарському комплекс^ готувалося 111 спецГалГстГв не-
техшчного профкю, у Нiмеччинi - 37, у ФранцО! - 32, то в УкраМ - всього лише 15. В останнш практично була вОдсутня пiдготовка фахiвцiв iз спещальних i поведшко-вих наук [4- 6].
Активна мiжнародна дiяльнiсть, шформатизацш виробництва, перехiд до якiсно нових високих техноло-гiй вимагають постшного вдосконалення системи пОдготовки кадрiв. Як уже зазначалося вище, менеджер мае володiти перш за все базовими компетенцшми, постiй-но вчитися, що полегшуе вертикальну та горизонтальну мобiльнiсть випускника вищого навчального закладу.
Iнновацiйна модель подготовки фахiвцiв перед-бачае необхОдшсть пiдготовки менеджерiв, активно використовуючи при цьому дисциплши, якi формують знання у сферi менеджменту, у тому числО маркетингу, iнновацiйного менеджменту, управлшня та швестуван-ня iнновацiйних проекпв i програм, комерцiалiзацiю результатiв науково-техшчних розробок тощо.
ВИСНОВКИ
Добре подготовлений менеджер дозволяе не лише успшно справлятися з професiйними обов'язками, а й формувати безпечш для цього умови, своечасно лжвь дувати джерела загроз для життедiяльностi людини. Ниш таких загроз кнуе дуже багато. Фахiвцi об'еднали !х у таю групи: загрози, повязан з насильством, зло-чиннiстю в суспiльствi, його кримiналiзацiею; наркома-н1я, алкоголiзм, що зумовлюе зростання смертност та скорочення тривалост життя; погiршення медичного обслуговування та охорони здоров'я; низький рiвень со-цiально! захищеностi населення.
Добре шдготовлений менеджер дозволяе не лише успшно справлятися з професшними обов'язками, а й формувати безпечш для цього умови. Адже, як показуе досвод, Огнорування сощальних параметрiв полижи призводить до серйозних прорахункiв у багатьох сферах суспкьного життя, що негативно позначаеться на сташ нацюнально! безпеки в цкому i сощально! зокрема.
Як стверджуе Гриненко А., безпека - це об'ектив-ний стан, що Грунтуеться на вiдсутностi загрози, який суб'ективно водчувають окремi люди чи !х групи; це стан спокою, впевненостi, при якому особа мае водчуття впев-неностi, опори в шшш особi чи юридично врегульованiй системi протилежностi загрози [3]. Соцiальна безпека -це стан гарантовано! правово! та iнституцiйно! захище-ностi життево важливих соцiальних iнтересiв людини, суспкьства i держави вiд зовншнох i внутршнох загроз. Соцiальна безпека направлена проти екстремiзму та насильства в суспiльствi; це забезпечення умов для змщнення здоров'я населення, подвищення його добро-буту та покращення сощального самопочуття громадян i яюсть !х життя.
Фахiвцi видоляють сощальну безпеку iндивiдiв, суспкьства та держави. Менеджер мае особливу увагу придкяти формуванню сощального середовища, спри-яти досягненню високого рiвня та якост життя громадян. Останне вимагае створення умов для змщнення здоров'я населення, забезпеченост його харчуванням та одягом, житлом, освОтою, культурою, засобами тран-
спорту та зв'язку тощо. Адже вод цього залежить ефек-тившсть використання робочо! сили, людського кашта-лу, ефективнiсть економiки в цкому. А це значить, що саме рiвень та якiсть життя мають бути прюритетними напрямами розвитку сощально! безпеки. Своею чергою, стан сощально! безпеки знаходиться в прямш залеж-ност вiд рiвня життя населення.
Шдвищенню якостi пiдготовки кадрiв сприяе мо-дернiзацiя вищо! освпи, у тому числi шляхом забезпечення широкого вибору освОтнох програм i профiлiв сощаль зацй, усунення з практики роботи навчальних закладiв одноманiтностi та унiфiкацi! у змкй та методах навчан-ня, розширення прав автономп вишiв у розв'язанш ака-демiчних проблем тощо. Водночас важливо забезпечити безперервшсть навчального процесу за бкьшштю на-прямiв подготовки, !хню взаемоузгодженiсть, посилення мотивацгйних аспекпв у виборi професй.
Нова парадигма подготовки менеджерiв мае врахо-вувати умови функщонування, державно програ-ми розвитку суспкьства, що базуються на оцшщ свиових тенденцой розвитку системи подготовки менеджеров, постойному пошуку та впровадженш навчальних шновацш, обмшу науково-навчальною онформацоею, тобто активне використання технолопчних онновацой, сутность яких полягае в застосуванш нових навчальних технологш (дистанцойних та його елементов) або вдосконалення вже кнуючих на технолопчно новой осново за допомогою активних методов навчання о комп'ютерних технологой. Останно мають забезпечити конкуренто-спроможность наданих освотн1х послуг, диверсифжащю, подвищення якосто освОти, реалозацою економ1чних о со-цоальних функцОй. Менеджментсью онновацЦ мають бути спрямованО на вдосконалення чи застосування яюсно нових методОв управлОння саме подготовкою менеджеров у цкому або ж на р1вш конкретного вищого навчального закладу, де здшснюеться 1х подготовка.
Укра!на здОйснюе перехОд до ОнформацОйного суспкьства, який (переход) неможливий без наявносй фа-х1вц1в, здатних шновацшно мислити О бути готовими до запровадження ОнновацОй в усО сфери життедшльносп суспОльства. Для останнього характерним е формування Онформац1йно-освОтньо-наукового простору, ново! пара-дигми подготовки менеджеров. Остання передбачае необ-хОднОсть ефективного використання телекомункацшних О комп'ютерних технологОй. Адже сьогодш зрозумоло, що комп'ютерна неграмотность - це фактор маргшал1защ! людини, який негативно впливае на економОчний О тех-нОчний прогрес. Активне впровадження в навчальний процес сучасних ОнформацОйно-комунокацОйних технологОй дозволяе вдосконалювати навчально-виховний процес, спрямований на подготовку висококвалОфжова-них менеджеров, доступность та ефектившсть зазначено-го процесу, подготовку молодого поколшня до життедО-яльносй в ОнформацОйному суспольствО.
Для цього необхОдно сформувати освОтньо-Онфор-мацОйний простОр навчального закладу, основу якого повинно складати вОдповОдне середовище, локальна комп'ютерна мережа, що об'еднуе навчальш класи та аудиторО! на основО клОент-серверно! технологО!, елек-
тронну пошту, глобальну мережу 1нтернет, лекцшш аудитора з цифровими видеокамерами, сучасними аудiо- i вiдеопроекторами для оргашзаци телекомуншщи, iншi засоби колективного та шдивОдуального спккування викладача i студента. Усе це мае суттево покращити якiсть пiдготовки менеджерiв, позитивно вплинути на забезпечення економiчного розвитку кра'ши та необхц-но! сощально! безпеки. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Баулша Т. В. Формування державно! полiтики розвитку шновацшно-штелектуальноТ сфери: монографiя. Ки'Гв: РВПС УкраТни НАН УкраТни та МНТУ МОН УкраТни, 2010. 384 с.
2. Бюджет УкраТни - 2013. Статистичний збiрник Mi-нктерства фiнансiв УкраТни. URL: http://www.minfin.gov. ua/news/view/bjudzhet-ukraini-2013?category=poperedni-bjudzheti&subcategory=2013-budget
3. Гриненко А. М. Соцiальна полiтика: навч.-метод. noci6. КиТв: КНЕУ, 2003. 309 с.
4. Свтушенко Г. I., Куценко В. I. Формування шфор-мацшно-комункацмноТ компетентностi суб'£ктiв освiтнього процесу в умовах £вроштеграцГТ // Innovation in science and education: challenges of our time. Collection of scientific papers. London: IASHE, 2016. Р. 81-83.
5. Свтушенко Г. I., В. I. Куценко, Птащенко О. В. Тео-ретико-методолопчы аспекти стратепчного управлшня яюстю (проблеми, пошуки, розв'язання). Б'знес 1нформ. 2015. Вип. № 10. С. 102-106.
6. Куценко В., Гаращук О. Освга в контекст розбудо-ви iнформацiйного та екобезпечного сусптьства: теоретико-методологiчнi й практичш аспекти // Економiка природокорис-тування i охорони довкiлля: зб. наук. пр. КиТв, 2016. С. 36-43.
7. Ншоласнко С. М. Вiд освiти масовоТ до осв™ яюсноТ (нова стратегiя розвитку осв™ УкраТни). КиТв, 2011. 43 с.
8. Основы показники дiяльностi вищих навчальних за-кладiв УкраТни на початок 2016/17 навчального року. Статистичний бюлетень. КиТв: Державна служба статистики УкраТни. 2017. 208 с.
9. Framework for Qualifications of the European Higher Education Area/ Bologna Working Group on Qualifications Frameworks. Published by: Ministry of Science, Technology and Innovation, Bredgade 43. DK-1260. Copenhagen, 2007. 18 p.
10. Education at a Glance 2016/0ECD Indicators. URL: http:// www.oecd-library.org/doc/server/download/9616041e.pdf?expire s=14793809458cid=id8caccname=guest&checksum=B264D3113 BCCD0DA751300F4F20E6005/
Published by: Ministry of Science, Technology and Innovation, Bredgade 43. DK-1260. Copenhagen, 2007. 18 p.
Hrynenko, A. M. Sotsialnapolityka [Social policy]. Kyiv: KNEU,
2003.
Kutsenko, V., and Harashchuk, O. "Osvita v konteksti rozbu-dovy informatsiinoho ta ekobezpechnoho suspilstva: teoretyko-metodolohichni i praktychni aspekty" [Education in the context of development of information and cubespace society: theoretical-methodological and practical aspects]. In Ekonomika pryrodokorys-tuvannia i okhorony dovkillia, 36-43. Kyiv, 2016.
Nikolaienko, S. M. Vid osvity masovoi do osvity yakisnoi (nova stratehiia rozvytku osvity Ukrainy) [From mass education to quality education (new education development strategy of Ukraine)]. Kyiv, 2011.
Osnovni pokaznyky diialnosti vyshchykh navchalnykh zaklad-iv Ukrainy na pochatok 2016/17 navchalnoho roku [Main indicators of activity of higher educational establishments of Ukraine at the beginning of the 2016/17 academic year]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2017.
Yevtushenko, H. I., and Kutsenko, V. I. "Formuvannia infor-matsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti subiektiv osvitnyoho protsesu v umovakh yevrointehratsii" [Forming information and communication competence of subjects of educational process in conditions of European integration]. In Innovation in science and education: challenges of our time. Collection of scientific papers, 81-83. London: IASHE, 2016.
Yevtushenko, H. I., Kutsenko, V. I., and Ptashchenko, O. V. "Teoretyko-metodolohichni aspekty stratehichnoho upravlinnia ya-kistiu (problemy, poshuky, rozviazannia)" [Theoretical and methodological aspects of strategic quality management (problems, searches, decisions)]. Biznes Inform, no. 10 (2015): 102-106.
REFERENCES
Baulina, T. V. Formuvannia derzhavnoi polityky rozvytku inno-vatsiino-intelektualnoi sfery [The formation of the state policy of development of innovation-intellectual sphere]. Kyiv: RVPS Ukrainy NAN Ukrainy ta MNTU MON Ukrainy, 2010.
"Biudzhet Ukrainy - 2013. Statystychnyi zbirnyk Minister-stva finansiv Ukrainy" [Budget Of Ukraine - 2013. Statistical compendium of the Ministry of Finance of Ukraine]. http://www.minfin. gov.ua/news/view/bjudzhet-ukraini-2013?category=poperedni-bjudzheti&subcategory=2013-budget
"Education at a Glance 2016" OECD Indicators. http://www. oecd-library.org/doc/server/download/9616041e.pdf?expires=14 793809458cid=id8caccname=guest&checksum=B264D3113BCCD 0DA751300F4F20E6005/
Framework for Qualifications of the European Higher Education Area/Bologna Working Group on Qualifications Frameworks.
