CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 1. С. 33-44.
УДК 378.1-005.591.6
МЕНЕДЖМЕНТ ОСВ1ТИ - ЕФЕКТИВНИЙ 1НСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ СУСПЫЬСТВА ТА ЕКОНОМ1КИ
Гаращук О. В.*, Куценко В.1.**
*МШстерство освiти i науки, молодi та спорту Украши, м. Кшв, Украта
**ДУ «1нститут економки природокористування та сталого розвитку НАН Украши», м Кшв, Украша
„Будь-яю перемiни несуть 13 собою можливостi. Тому реакщею орган1зацИ на змти мае бути не вич^вання, а тдвищення активностi"
Д. Уелч
Розкриваеться значення освгги в соцiально-економiчному розвитку. Шдкреслюеться, що останшм часом яюсть освгги знижуеться. А тому запропоновано шляхи модершзацп менеджменту освгги в цшому i вищо!, зокрема, що мае послужити важливим чинником розвитку суспшьства та економши. Ключовi слова: менеджмент, освгга, модершзащя, ефектившсть, конкурентноздатшсть.
АКТУАЛЬН1СТЬ ТЕМИ
В умовах становлення та розвитку в Укра!ш ринково! економши все гостршою постае потреба у висококвал1фшованих кадрах, у !х професюнал1заци. Адже результаты д1яльносп будь-яко! сфери залежать вщ р1вня шдготовки И пращвниюв, а це значить - вщ стану осв1тньо! сфери, вщ И готовносп задовольняти потреби реально! економши, суспшьства в цшому { кожно! особистост1, зокрема. У динам1чному свт пред'являються неабияю вимоги до д1яльносп сучасних осв1тшх заклад1в. I щ проблеми знаходяться у пол1 зору дослщжень багатьох науковщв. Серед останшх варто назвати роботи Ашс1мова О.С., Калшшо! Л.1., Карамушко Л.М., Олшника В.В., Ярмаченка М.Д. та ш. Разом !з тим в опублшованих роботах ще недостатня увага придшена питанням модершзацп освгш !! менеджменту, здшснення яких й забезпечило б ефективний сощально-економ1чний розвиток кра!ни.
Тому метою нашого дослщження е обгрунтування необхщност тдвищення якосп осв1ти, шдготовки кадр1в, перш за все впроваджуючи цший комплекс шлях1в модершзацп навчальних заклад1в й осв1тнього процесу та управлшня.
Виклад основного матер1алу. За даними Всесв1тнього економ1чного форуму Укра!на в 2010 р. ¡з 139 кра!н св1ту займала 82 мюце за конкурентоспроможшстю, 62 - за шновацшною д1яльшстю, 49 - за ефективнютю ринку, 46 - за р1внем розвитку вищо! осв1ти та професшно! шдготовки, 73 - за яюстю життя, 69 - за шдексом людського розвитку. Не кращими щ показники були { у 2011 рощ. Серед багатьох причин такого стану слщ назвати стан осв1тнього сектора економши, зокрема вищо! освгш. Адже ще майже 2,5 тис. роюв тому Платон зазначав, що
процвгае лише та кра!на, якою управляють спещально пiдготовленi кадри. Тобто цим тдкреслюеться надзвичайно важлива роль освiти в розвитку економши. Ця роль посилюсться в економiцi, що базуеться на знаннях. Така економша передбачае:
- шституцшш змiни у пiдготовцi кадрiв;
- можливостi, що забезпечуються новими технолопями (включаючи й управлiнськi);
- визначення стратепчних напрямiв розвитку, здатних забезпечити конкурентш переваги в глобалiзацiйнiй економiцi;
- уточнення потенцiйних територш iнновацiйного розвитку;
- розробку проектов i програм, забезпечення !х стшкосп;
- будiвництво суспiльства рiвних можливостей i соцiального добробуту, в якому свобода е „реально працюючим шститутом, визначаючим порядок взаемоди держави i суспшьства".
Освiта в умовах економши знань е не лише кузнею кадрiв, а i засобом виробництва утилтоарних знань, умiнь i навиюв. Освiта - це свого роду бренд суспшьства. У високорозвинутих кра!нах ця сфера економiчно! дiяльностi визначае !х конкурентноздатнiсть. Встановлено, що при зростанш iнвестицiй на 1% в систему освгш валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) зростае на 4-6%. Дослщження, проведет нащональним центром якостi освгги персоналу США, примiром, показали, що 10-процентне збiльшення витрат на зростання освтонього рiвня працiвникiв шдвищуе !х продуктивнiсть на 8,6%, тодi як 10-процентне збiльшення iнвестицiй у виробничш сферi зумовлюе зростання продуктивносп на 3,4%. За рахунок системи освтои i базованих на нш наукоемних галузей розвитку кра!ни свтоу отримують до 40% валового нащонального продукту [1, с. 18-25]. Щоправда, в Укра!ш тако! еластичностi не проглядаеться. I цьому сприяють перш за все низью витрати на освпу, вiдсутнiсть едино! державно! полгшки в областi освiти та !! фiнансового забезпечення (табл. 1).
Таблиця 1
Динамiка фiнансування вищо! освтои_
Видатки у % до 2000 2005 2008 2009 2010 2011 2010-2011,
Загальних видатюв 14,7 18,1 19,7 21,7 21,1 21,0 -0,1
ВВП 1,3 1,8 2,0 2,3 2,3 1,9 -0,4
Джерело: [2, с. 3].
Не дивлячись на те, що фiнансовi ресурси на розвиток освгш мають тенденщю до зростання, !х обсяг ще далекий до реально! потреби. Крiм того, як видно iз таблицi 1, останнiм часом спостер^аеться зменшення частки загальних видатюв i ВВП на розвиток вищо! освгш, що не може не позначитись на якосп пiдготовки кадрiв. Адже, як стверджуе ректор Московського ушверситету iм. М. Ломоносова В. Садовшчий, для забезпечення добре тдготовленого фах1вця необидно видiляти не менше 40 тис. дол. США.
У багатьох кра!нах свiту для полшшення свого фiнансового стану вищi навчальш заклади активно спiвпрацюють з приватним сектором економiки. Так, у
Франци державш дослщницью гранти надаються в першу чергу проектам, яю реалiзуються з приватними компанiями. У Швеци рiзнi державнi структури, дослщницью ради, фонди видають гранти на розвиток сшвробтоництва вищих навчальних закладiв iз мiсцевою владою та бiзнесом. У Францi! дiе потужна шфраструктура, що забезпечуе органiзацiйну та фшансову пiдтримку розширенню науково-технiчного спiвробiтництва вищих навчальних закладiв i пiдприемницьких кш.
Багато експертiв успiшне розв'язання фшансових проблем сфери освiти бачать в активнш участi бiзнесу у фшансуванш фундаментальних i прикладних дослiджень, у залученш до викладання у ВНЗ експер^в, керiвникiв пiдприемств. Зрозумiло, що фшансування освiти на загальнодержавному рiвнi завжди було недостатнiм. Тому варто шукати iншi джерела. В Укра!ш ще слабо використовуються фiнансовi можливосп вiтчизняних i мiжнародних програм.
У систему вищо! освiти для полшшення в нiй фiнансово! ситуацi! бшьш активно мають прийти освiтнi кредити, субсиди, гранти, житловi сертифiкати, шотека та iншi економiчнi механiзми, що може стати ефективним економiчним мехашзмом забезпечення доступностi якiсно! освiти. Заслуговують на увагу й пропозицп щодо об'еднання освiтнього потенцiалу шляхом створення цшсних регiональних систем освiти, тюно пов'язаних з потребами регiональних ринюв працi, направлених на змiцнення единого осв^нього простору з урахуванням довгострокових програм розвитку освiти, рiзних моделей управлшня професiйною освiтою, !! нормативно-правового забезпечення, у тому чи^ яюсно! освiти.
Важливою умовою забезпечення високо! якостi освiти е навчально-матерiальне i кадрове забезпечення освiтнiх закладiв, рiвень квалiфiкацi! викладачiв, а також включешсть !х в iнновацiйну дiяльнiсть. Адже кадри - це реальна сила яюсного оновлення вищих навчальних закладiв. Останньому в свою чергу мае сприяти й:
- розробка та впровадження критерi!в оцiнки дiяльностi навчальних закладiв;
- формування та впровадження нових професiйних компетенцi!, що враховують сучасш виробничi вiдносини, навики самоосв^и, розвиваючi пiзнавальнi здiбностi особистостi;
- залучення до процесу пiдготовки кадрiв, як зазначалось вище, висококвалiфiкованих виробниюв. Адже якiсть освiти - це перш за все яюсть кадрового потенщалу.
В умовах, коли, з одного боку, вищий навчальний заклад не забезпечуе високу яюсть тдготовки кадрiв, а з iншого - потреба в таких фахiвцях зростае, вкрай важливим е необхiднiсть забезпечення модершзаци вищо! освiти, головною метою яко! е пiдвищення якостi освгш, якостi знань майбутнiх фахiвцiв. Адже знання розширюють кругозiр, можливостi людей, розвивають творчi здiбностi. Разом iз тим, слiд зазначити, що до цього часу у свт не юнуе iндикатора якостi освiти. Щоправда, у бiльшостi кра!н модернiзацiю освгш, пiдготовки кадрiв пов'язують зi збшьшенням державного фiнансування освiтньо! сфери, що дозволяе оновити навчально-матерiальну базу вищих навчальних закладiв, забезпечити !х висококвалiфiкованими кадрами. У бiльшостi кра!н розширення охоплення населення освiтою пов'язано також зi збiльшенням перш за все державного
фшансування. Як зазначасться у Доповщ про розвиток людини 2010. Реальне багатство народiв: шляхи до розвитку людини ПРООН, середня тривалють навчання у кра!нах ОЕСР складае 15,9 рокiв. В Укра!ш цей показник е значно меншим. Охоплення освiтою дiтей шкшьного вiку на 1 вересня 2011 року в цшому по Украш складало 98,8%. У зв'язку з демографiчною ситуацiею зменшуеться контингент випускниюв загальноосвiтнiх навчальних закладiв. А це позначаеться i на контингентi ВНЗ (рис. 1).
700 ^-
578 606 599
600 --578-|—|-.—-566-544-
507
500 --- - - - --—
392
400 --- - - - - - —
300
300 ——- - - - - - - —
200 -- - - - - - - - —
100-- - - - - - - - —
0 -I—-—,—-—,—-—,—-—,—-—,—-—,—-—,—-—,
1995/96 2000/01 2005/06 2007/08 2008/09 2009/10 2010/11 2011/12
навч.роки
Рис. 1. Чисельшсть студенев у розрахунку на 10 тис. населення.
Як видно iз рис. 1, основна база для тдготовки висококвалiфiкованих спещатспв суттево знизилась. А це може негативно позначитись i на сощально-економiчному розвитку кра!ни, на реалiзащi Державних програм, якi передбачають переведення економши на iнновацiйний шлях розвитку, зокрема Державно! цшьово! економiчноi програми „Створення в Украiнi шновацшно! шфраструктури на 20092011 роки". У створенш належних умов для забезпечення активiзацii iнновацiйноi дiяльностi у сферi освiти важлива роль вiдводиться також паркам, бiзнес-iнкубаторам, центрам штелектуально! власностi, якi функцiонують при вищих навчальних закладах Укра!ни. Добре себе зарекомендували технопарки „Ки!вська полтехшка", що функцiонуе на базi Нацiонального техшчного унiверситету Укра!ни „Кшвський полiтехнiчний шститут" i наукового парку „Ки!вська полтехшка"); „Агротехнопарк", створений на базi Укра!нського нацiонального унiверситету харчових технологiй; „Текстиль", сформований на базi Херсонського техшчного ушверситету тощо.
Як вiдомо, головним стратепчним завданням розвитку Укра!ни е створення ефективно! економiки. Найбiльш реальний спосiб досягнення цього е забезпечення !! пiдготовленими висококвалiфiкованими кадрами. Пщготовка останнiх залежить i вiд якосп освiти в загальноосвiтнiй школi. Сьогодш викладачi ВНЗ скаржаться, що до них приходять випускники середшх навчальних закладiв iз досить низьким
осю
578 606 599 566 _
507
392
300
рiвнем шдготовки. З цим не можна не погодитись. У певнш мiрi це залежить вiд ресурсного забезпечення загальноосвiтнiх навчальних закладiв, яке ще е недостатшм. Примiром, у 2011/12 навчальному роцi iз загально! кiлькостi закладiв бiльше 2 тис. потребували капiтального ремонту, 237 - перебували в аварiйному станi. 1з 19 304 закладiв пiдключення до 1нтернет мали 13339, комп'ютери - 17604 [3, с. 76-77]. Тобто щ даш говорять про те, що далеко на вс загальноосвгтш заклади у навчальному процесi можуть використовувати сучасш iнформацiйнi технологi!, не вс школи укомплектованi висококвалiфiкованими кадрами, яю володiють сучасними новiтнiми технолопями навчання.
Нинi у ВНЗ Ш-1У р. а. серед науково-педагогiчних пращвниюв 67057 - це кандидати наук, з них мають учене звання доцента - 45060 ошб; 13436 докторiв наук, 12211 осiб iз них мають звання професора. Щоправда, в регiональному розрiзi мають мюце значнi вiдмiнностi цих показникiв.
1з даних, наведених у табл. 2, можна зробити висновок, що не в ушх вищих навчальних закладах створеш умови для того, щоб освга працювала на принципах роботи, адекватних часу. А вiд того, як будуть шдготовлеш фахiвцi сьогодш, у значнiй мiрi буде залежати й те, якою кра!на буде завтра.
В осв^ню сферу мае прийти тдготовлена молодь, яка мае принести з собою передовi методики, новi технологi!, унiверсальну науку. А це, в свою чергу, потребуе:
- тдтримки шновацшних програм розвитку вищих навчальних закладiв;
- створення втизняних освiтнiх центрiв, якi служать еталоном удосконалення вiтчизняно! вищо! школи та розвитку науки;
- надання реально! тдтримки вищим навчальним закладам, конкретним проектам, направленим на iнновацiйну дiяльнiсть.
У квiтнi 2011 р. Кабшет Мiнiстрiв Укра!ни прийняв державну цшьову програму впровадження iнформацiйних комунiкацiйних технологш (1КТ) у навчально-виховний процес загальноосвiтнiх навчальних закладiв до 2015 року „Сто вщсотюв", основними завданнями яко! е:
- удосконалення вщповщно! нормативно-правово! бази;
- оснащення загальноосвгтшх навчальних закладiв засобами шформацшно-комушкацшних технологiй;
- створення вiдкрито! мережi освiтнiх ресурсiв;
- оновлення змюту, форм i методiв навчання шформатики;
- пiдготовка педагогiв i тдвищення рiвня !хньо! квалiфiкацi!.
У вщповщност з вимогами цiе! програми педагог мае:
- створювати текстовi документи, таблищ, малюнки, дiаграми, презентацi!;
- використовувати 1нтернет, локальнi мережi, електронш бази даних;
- здiйснювати анкетування, дiагностування, тестування, пошук необхiдно! шформаци в Iнтернетi;
- розробляти власш електроннi продукти - розробки занять, демонстрацшш програми - та використовувати !х у сво!й професiйнiй дiяльностi. Все це сприятиме активiзацi! шновацшно! дiяльностi не лише у вищих навчальних закладах, а й в Укра!ш в цшому;
- сприяння участ кра!ни у мiжнародних осв^шх процесах. Iнтеграцiя освiтнiх ринкiв неможлива без забезпечення доступу людей до глобальних систем i джерел шформаци, без сумiснення освiтнiх стандартiв.
Таблиця 2
Територiальнi вiдмiнностi забезпечення ВНЗ Ш-1У р. а. висококватфшованими кадрами (доктори наук, професори), 2011/12 навчальний рiк
Регюн Доктори наук Професори К-сть студенев Ш-1У р.а.
Укра!на 13436 12211 1954889
АР Крим 374 313 40860
Вiнницька 257 205 31358
Волинська 105 94 23625
Дншропетровська 839 727 139227
Донецька 864 737 120720
Житомирська 144 127 25724
Закарпатська 257 239 22234
Запорiзька 366 302 83240
Iвано-Франкiвська 275 217 35404
Ки!вська 118 114 28540
Кiровоградська 52 63 15992
Луганська 461 420 79252
Львiвська 1013 932 131243
Микола!вська 143 145 34108
Одеська 961 965 118617
Полтавська 314 276 50445
Рiвненська 113 109 35733
Сумська 163 149 43167
Тернопшьська 255 241 40910
Харкiвська 1669 1578 216006
Херсонська 170 184 24735
Хмельницька 128 128 39875
Черкаська 267 241 37683
Чершвецька 220 183 24990
Чернiгiвська 88 79 20604
м. Ки!в 3709 3364 475706
м. Севастополь 111 109 14797
Джерело: [2].
Освiта в Укра!нi мае стати одним iз важливих прюрите^в, загальнонацiональним проектом, найбiльш ефективним шляхом прийняття необхiдних, виважених рiшень. Яюсна освiта працюе як на економшу кра!ни, так i на штереси свiтового господарства, сприяе обмеженню нацюнальних культур, що, в
свою чергу, спpияe взaeмоpозyмiнню тарод!в, о6м1ну досв1дом, вiдкpивae дорогу до нових ринюв, стимyлюe сп1льний пошук нових теxнологiй тa iнвестицiй. Останте в сyчaсномy соцiaльно нaпpyженомy свт Mae неaбияке знaчення.
Вищa освга сво1'м зaвдaнням Mae пiдготyвaти гадри для здiйснювaниx перетворень у сусшльсга тa економiцi, для створення високо1' конкypентноздaтностi економiки, пiдвищення добробуту таселення. У цьому контекстi модеpнiзaцiя вищих нaвчaльниx зaклaдiв пеpедбaчae необxiднiсть структурно!' перебудови шдготовки кaдpiв. А це, в свою чергу, потpебye здшснення системи пpогнозyвaння потреб ринку ^a^, розробки стaндapтiв пpофесiйноï осв1ти. В цьому процес aктивнy yчaсть мaють бpaти pоботодaвцi, зокpемa, у розробщ нaвчaльниx пpогpaм, у нaвчaльномy процесс у зaбезпеченнi iнновaцiйниx перетворень, нaпpaвлениx нa фоpмyвaння конкурентного сеpедовищa в осв!тнш сфеpi. Нин1шн1й зм1ст нaвчaння не в повн1й Mipi вiдповiдae сyчaсним потpебaм розвитку економiки. У нaвчaльниx зaклaдax ще слaбо pеaлiзyються iнновaцiйнi форми тa методи нaвчaння, що робить пpофесiйнy осв1ту неефективною, витpaтною, опосеpедковaно спливaючою нa зpостaння безpобiття. Все це нaпpaвлено не лише m пiдвищення якост1 шдготовки кaдpiв, нa те, щоб зробити сферу вищоï осв1ти 61льш вщкритою, a i нa створення умов для посилення соцiaлiзaцiï молод1.
Мaсштaби i стpyктypa п1дготовки кaдpiв будуть визнaчaти й темпи економiчного зpостaння. Сьогодн1, зокpемa, в ключових сектоpax економiки вiдчyвaeться неxвaткa висококвaлiфiковaниx, компетентних кaдpiв. Тобто нин1шн1й стaн шдготовки кaдpiв e неaдеквaтним стaнy економши кpaïни в ц1лому. Причиною цього e фaктичнa в1дсутн1сть в Укpaïнi пpодyмaноï сyчaсноï пол1тики тa стpaтегiï в облaстi менеджменту пpофесiйноï освгги. Як нaслiдок цього - дефоpмaцiя структури п1дготовки кaдpiв, ix невщповщшсть потpебaм ринку пpaцi, соцiaльним i гар'фним очiкyвaнням молод1. Haтомiсть мae мiсце й неpaцiонaльнiсть викоpистaння молодих спецiaлiстiв. Все це посилюe дефоpмaцiю структури п1дготовки кaдpiв, зyмовлюe зpостaння притоку в Укpaïнy iноземноï pобочоï сили, посилюe проблему якост1 пpофесiйноï осв1ти. Все це знижye конкypентноздaтнiсть економiки, веде до зpостaння витpaт pоботодaвцiв нa пеpенaвчaння пpaцiвникiв.
Ha р!вень п1дготовки кaдpiв впливae й недосконaлiсть меxaнiзмy соцiaльного пapтнеpствa, вщсутшсть системи мон1торингу потреб ринку ^a^, незaлежноï оц1нки якост1 п1дготовки кaдpiв тощо. Нин1 дiючa зaконодaвчa й ноpмaтивно-пpaвовa бaзa, pегyлюючa д!яльшсть вищих нaвчaльниx зaклaдiв не вiдповiдae сyчaсним сусп1льним вiдносинaм. А це знижye ефективнiсть п1дготовки кaдpiв тa можлив1сть iнновaцiйного розвитку економiки.
Центpaльним зaвдaнням менеджменту осв1ти, ïï модеpнiзaцiï e зaбезпечення конкypентноздaтностi ïï випускниюв. Цьому мae сприяти aктивне впpовaдження ефективноï системи yпpaвлiння осв1тн1ми зaклaдaми, якa вiдповiдaлa б iнтеpесaм деpжaви i потpебaм розвитку кожноï особистост! i сyспiльствa в ц1лому. Tara системa yпpaвлiння мae сприяти:
- зaбезпеченню конституц1йних гapaнтiй доступност1 якiсноï осв1ти для вс1х гpомaдян;
- формуванню в суспшьнш свщомосп соцiальноï значимосп освiти, кар'ерно! перспективи, пiдвищення професiйноï престижностi пiдготовки та мотивацiï молодi до отримання професiйноï освiти;
- забезпеченню переходу до стiйкого шновацшного розвитку, орieнтованого на досягнення високих результатiв, що вiдповiдають мiжнародним вимогам;
- створенню умов для забезпечення безперервноï освiти громадян протягом усього життя.
Тобто держава мае гарантувати:
- доступну i безкоштовну професшну освiту;
- пiдвищення якостi осв^и у вiдповiдностi з потребами краши та кращими свiтовими досягненнями;
- створення умов для формування ефективно1' економши навчальних закладiв i забезпечення ïx iнвестицiйноï привабливостi;
- формування ново1' якостi кадрового потенцiалу та менеджменту.
В Украш мае бути встановлений норматив шдготовки кадрiв у розрахунку на 10 тис. населення, виходячи iз реальних потреб економши в обсягах i в структурi кадрiв. У цiлому в Украш iз вищих навчальних закладiв I-IV р. а. за останнi 1,5 десятка роюв випуск фаxiвцiв зрю майже вдвiчi (рис. 2).
навч.роки
Рис. 2. Динамiка кшькост випускникiв iз вищих навчальних закладiв Украши I-IV р. а., тис. оаб.
Державне замовлення шдготовки кадрiв мае гарантувати обсяги шдготовки кадрiв за рахунок державного бюджету. Для забезпечення цього необхщно сформувати мехашзм державного монiторингу потреби в кадрах, гарантувати шдготовку кадрiв для наукоемних i високотеxнологiчниx галузей, виршити
проблему надання кожному випускнику вищого навчального закладу перше робоче мюце. У 2011 р. чисельнють випускниюв, яю отримали направлення на роботу, склала 170 285 ошб, у тому числi 129 615 ошб, якi навчались за рахунок кошив державного бюджету, i 18311 ошб - за рахунок кош^в мiсцевих бюджетiв. Це склало 27,2% до загально! кiлькостi випускникiв. Найбшьший вiдсоток (43,4%) був у Севастополе тодi як у Тернопiльськiй област - майже втричi менше - 15,6% (рис. 3).
43 ^краша м. Севастополц^5^-—гА-Р Крим
Чершпвська Чершвецька /32
Черкаська
/27
Хмельиицька Херсонська Харгавська Териопiльська
7,9
Сумська Р1виеиська^35
Полтавська _ Одеська
Микола!вська
Волинська
Дшпропетровська
Доиецька
Житомирська 5
Закарпатська Запорiзька 23 8 Iваио-Фраикiвська
Кшвська Юровоградська
Лугаиська ьвiвська
Рис. 3. Територiальнi вiдмiнностi показника чисельностi випускникiв, яю отримали направлення на роботу у 2011 рощ, %.
Як видно iз рис. 3, навт серед тих, хто здобув вищу осв^у за рахунок державного бюджету, лише незначна частина отримала направлення на роботу. Тому вкрай важливим е необхiднiсть формування механiзму сощально! адаптацii та самореалiзацii молодi, виховання успiшних i вiдповiдальних громадян, активiзацii !х участi у розвитку держави та громадянського суспiльства.
В ходi пiдготовки кадрiв особлива увага мае бути придшена створенню умов для розвитку та використання науково-технiчного потенщалу ВНЗ; формуванню iнновацiйно-технологiчних центрiв на базi вишiв, технiко-технологiчноi iнфраструктури. Досвщ iнших краiн свiдчить, що шдтримщ iнновацiйноi дiяльностi вищих навчальних закладiв сприяе Венчурний iнновацiйний фонд, покликаний суттево розширити масштаби державноi тдтримки iнновацiйноi дiяльностi у ВНЗ. У цих умовах розвиток iндустрii прямих i венчурних iнвестицiй мае стати одним iз прiоритетних напрямiв державное' iнновацiйноi полiтики у сферi тдготовки кадрiв. Адже знания все актившше стають основою нацiональноi економiки. 1нновацшна ж економiка, як свiдчить свгговий досвiд, виявилась найбiльш сприятливою до знань, до шновацш, здатних у найбшьшш мiрi задовольняти зростаючi потреби населения.
А вища освга мае стати бшьш сощально вiдповiдальною, ефективною, орiентованою на штереси людини та нацiональнi прiоритети. Лише за таких умов знання стануть реальною продуктивною силою. Щоб з цим завданням справитись, щоб випускники вищих навчальних закладiв були затребуваш, а самi вишi стали локомотивами економiчного розвитку, вони мають волод^и не лише сучасною матерiально-теxнiчною базою, а й сучасним менеджментом. До реч^ в умовах ринку та конкуренци зростае попит на тдготовку топ-менеджерiв, елiтниx iнженерниx кадрiв для шновацшних сегментiв економiки, пiдготовка яких забезпечить:
- формування единого культурного, штелектуального та економiчного простору, нащонально1' та конфесiйноï толерантностi;
- здшснення фундаментальних i прикладних дослiджень по прюритетних для краши наукових напрямах;
- розробку принципово-нових освiтнix технологш на основi iнтеграцiï освiти, науки та шноващйно1° дiяльностi;
- формування в Украш основ iнновацiйноï економши.
У професiйнiй освiтi, у шдготовщ кадрiв мае нарощуватись i науковий потенщал. У цьому зв'язку необхщно, з одного боку, нарощувати ресурсний потенщал, а з iншого - забезпечити бшьш ефективне його використання. Останньому мае сприяти забезпечення реально1' автономiï та самостiйностi навчальних закладiв, зокрема у фiнансово-господарськiй дiяльностi.
ВИСНОВОК
Таким чином, перспективи соцiально-економiчного розвитку потребують розробки меxанiзму щодо вдосконалення системи управлiння в сферi осв^и, модернiзацiï матерiально-теxнiчноï бази навчальних закладiв, створення умов для ïx швестицшно1' привабливостi. Водночас необxiдно сформувати мехашзми визначення потреби в спецiалiстаx i розподш випускникiв, створити умови щодо шдвищення статусу молодих спецiалiстiв та ïx ефективного використання. Не менш важливим е забезпечення доступностi, якост i пiдвищення ефективностi вищо1' освгги.
Досягнення високого рiвня освiти, забезпечення ïï вiдповiдностi актуальним i перспективним потребам особистосп, суспiльства, держави в цшому неможливо без забезпечення вщповщно1" навчально-методично1' бази, якiсний рiвень професшно1' освiти виражаеться в першу чергу у якост залучених в економшу висококвалiфiкованиx кадрiв, випускникiв ВНЗ. Водночас актуальною залишаеться проблема активiзацiï представниюв об'еднань роботодавцiв до прогнозування потреби у фаxiвцяx на рiвнi держави, до здшснення мошторингу ринку пращ, до активного розвитку сощального партнерства, яке ми розглядаемо як систему взаемовщносин мiж працiвниками, роботодавцями, органами державно1' влади i мiсцевого самоврядування, направлену на забезпечення узгодження штерешв працiвникiв i роботодавцiв щодо питань регулювання трудових та iншиx, безпосередньо пов'язаних з ними вщносин. Сощальне партнерство, як стверджуе I. Кочетова, здшснюеться на наступних рiвняx:
- загальнодержавному, на якому встановлюються основи регулювання вщносин у сферi працi;
- мiжрегiональному piBHi, на якому встановлюються основи регулювання вiдносин у сферi працi у двох чи бшьше суб'ектах Украши;
- регюнальному рiвнi, на якому встановлюються основи регулювання вщносин у сферi пращ в суб'ектах Украши;
- галузевому рiвнi, на якому встановлюються основи регулювання вщносин у сферi пращ в галузях;
- територiальному рiвнi, на якому встановлюються основи регулювання вщносин у сферi працi на мунщипальному утвореннi;
- локальному рiвнi, на якому встановлюються забов'язання пращвниюв i роботодавцiв у сферi пращ [4, с. 52-53].
Забезпечення поточних i перспективних потреб економiки в професшних кадрах необхiдноi квалiфiкащi ставить новi вимоги до вдосконалення системи тдготовки кадрiв. Сьогоднiшнiй ВНЗ мае сприяти формуванню единого полiтичного, економiчного i соцiально-культурного простору, виконувати об'еднуючу i модернiзацiйну мiсiю, стати центром толерантного виховання i високояюсно! професшно! пiдготовки спецiалiстiв, формування конкурентноздатного науково-освггнього середовища. 1ншими словами, ВНЗ мае забезпечити:
- сучасний рiвень професшно! тдготовки (у тому чи^ в системi пiслявузiвськоi освiти), академiчну мобшьнють викладачiв i студентiв, конкурентноздатну дiяльнiсть на вiтчизняному та мiжнародному ринках осв^шх послуг;
- активну розробку та реалiзацiю науково!, освiтньоi, соцiальноi, економiчноi полiтики в краiнi;
- здшснення мiждисциплiнарних дослiджень i виконання наукових i прикладних розробок;
- вiдпрацювання органiзацiйно-фiнансових механiзмiв, забезпечуючих розвиток та змiцнення зв'язюв мiжвузiвською, академiчною та галузевою наукою;
- формування ринюв працi, шдготовку сучасних спецiалiстiв, якi володiють актуальними ключовими професюнальними компетенцiями, конкурентноздатних на сучасному св^овому науково-освiтньому ринку;
- вщпрацювання механiзму структурно!, функцiональноi, ф^а^ово^' iнтеграцii закладiв освiти та науки;
- створення механiзму доведення штелектуальних продуктiв до рiвня технологiй, зразюв, задовольняючих потреби особистостi та суспшьства.
Список лiтератури
1. Щербак Е.Н. Условия образовательного кредитования в России / Е.Н. Щербак // Экономика образования. - 2008. - №5 - С. 18-25.
2. Основш показники д1яльносл вищих навчальних заклад1в Украши на початок 2011/12 навчального року: [стат. бюл.]. - К.: Державний комггет статистики Украши, 2012. - 207 с.
3. Куценко В.1. Стратегiя сталого розвитку кр1зь призму соцiогуманiтарноi сфери. /В.1. Куценко// Вгсник Нацiональноi академл наук Украши, 2012. - №1. - С.79-89.
4. Кочетова И. Д. Социальная ответственность как предпосылка социального партнерства / И. Д. Кочетова // Высшее образование сегодня. 2009. - №8 - С. 52-53.
5. Бжезшський З. Виб1р: свггове панування як свггове лвдерство /Збцнев Бжезшський; пер. з англ. А. 1щенка. - К., Вид. д1м „Киево-Могилянська акадетя", 2006. - 203 с.
6. Бщак В.Я. Складов1 системи державного регулювання сощального розвитку i сощального захисту / В.Я. Бвдак // Украша: аспекти пращ. - 2004. - №1. - М. 35-41.
7. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента. / К. Боумэн; пер. с англ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 176 с.
8. Бохан А.В. Науково-техшчний прогрес i еколопзащя тдприемництва/ А.В. Бохан // Економжа i держава. - 2007. - №2 - С. 53-54.
9. Вовканич С. Людський та штелектуальний каттал в економщ знань / С. Вовканич, Л. Семiв // В1сн. НАН Украши. - 2008. - №3. - С. 13-23.
10. Войнаренко М. Економ1чна конкурентоспроможтсть та швестицшна привабливгсть Украiни / М. Войнаренко, О. Фурманюк // Економют. - 2006. - №12(242). - С. 25-28.
11. Гуменюк Д.О. Участь держави у формуванш шновацшно-швестицшного потенщалу / Д.О. Гуменюк // Фшанси Украiни. - 2005. - №10. - С. 51-59.
12. Данилишин Б. 1нтелектуальт ресурси в економ1чному зростанш: шляхи полшшення !х використання / Б. Данилишин, В. Куценко // Економжа Украiни. - 2006. - №1. - С. 71-72.
13. Духовш цшност! в сучасному 1нформацгйному суспiльствi. - К.: НАУ, 2007. - 128 с.
14. Загальноосвпш навчальн1 заклади Украши на початок 2011/12 навчального року: [стат. бюл.]. -К.: Державний ком1тет статистики Украiни, 2011. - 207 с.
15. Коломшський Н.Л. Методолопчш засади професiйноi п1дготовки практичного технолога // Н.А. Коломшський // Практична психологш та соц1альна робота. - 2003. - №4. - С. 12-13.
16. Статистичний бюлетень. У.: державна служба статистики Украши, - 2012. - С. 76-77.
17. Трубич Ю. Сощально-економ1чна сутшсть та особливост1 формування людського катталу / С.Ю. Трубич, З.М. Пушкар // Актуальн1 проблеми. - 2006. - №4(58). - С. 186-192.
18. Щокш Г. Концепцш сощального розвитку: висновки для Украiни / Георгш Щокги. - К.: МАУП, 2002. - 72 с.
19. Яблонская Н. Социально-экономические инвестиции / Н. Яблонская // Эконом. Инновации: сб. науч. работ. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. - Вып. 17. Структурные и инструментальные преобразования современной экономики. - С. 131.
Гаращук Е.В. Менеджмент образования - эффективный инструмент развития общества и экономики / Гаращук Е.В., Куценко В.И. // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Экономика и управление. - 2012. - Т. 25 (64), № 1. - С. 33-44.
Раскрывается значение образования в социально-экономическом развитии. Подчеркивается, что в последнее время качество образования снижается. Предложены пути модернизации менеджмента образования в целом и высшего, в частности. Это должно послужить важным фактором развития общества и экономики.
Ключевые слова: менеджмент, образование, модернизация, эффективность, конкурентоспособность.
Garashuk O. Educations management - an effective tool for the development of society and the economy / Garashuk O., Kucenko V. // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Economy Sciences. - 2012. - Vol. 25 (64), No. 1. - P. 33-44.
Developing the role of education in socio-economic development. It is emphasized that lately the quality of education decreases. Therefore, the ways of modernizing education and its management in general and higher, in particular, should be a significant factor in the development of society and economy. Keywords: management, education, modernization, efficiency, competitiveness.
Статья поступила в редакцию 15. 05. 2012 г
