CC BY
9
М.В. Касьян, С.1. Чимшит, С.М. Вшт,
Днтропетровсъкий нац1ональний умверситет
НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В В ОБЛАСТ1 КРЕДИТУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ ШЛЯХОМ ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВУ НА ПОКРИТТЯ МОЖЛИВИХ ЗБИТК1В
Вступ. Мета резервування — зменшити враз-ливють баншвсько! системи ввд подш на ринку, вик-ликаних змшою якосп !хшх ризикованих актив1в, зок-рема, кредитного портфеля. У цьому защкавлеш як комерцшш банки, так 1 органи нагляду. Формування резерву е важливою технолопею управл1ння кредит-ним ризиком, що обов'язково повинна бути включена до кредитних процедур. Регламентащю д!яльносп ко -мерцшних банив у сфер! кредитування, зокрема формування резерву на випадок можливих збитив ввд кредитних операщй, здшснюе Центральний банк.
Рашше нами було проанал1зовано ряд документа, на шдстав! яких здшснюеться нормативне регулюван-ня дОяльносп банков у сфер! кредитування, а саме: закон Укра!ни «Про банки 1 баншвську д!яльнють» та так1 нормативно-правов! акти Нацюнального банку, як Ьструкщя «Про порядок регулювання даяльносп банков в Укра!ш» (рашш — 1нструкщя №10 «Про порядок регулювання та анал1з даяльносп комерцшних банков»). До 2004 року юнувало також Положення «Про кредитування», яке було скасовано 18.02.2004 постано-вою Правл1ння Нацюнального банку Укра!ни № 54. Окр1м того, ряд документов лишився поза увагою по-передньо! статл: наприклад, при здшсненш операцш !з заставою комерцшш банки керуються законом Укра!-ни «Про заставу», Громадянським Кодексом Украши та ¿ншими законодавчими актами та нормативними документами Укра1ни.
Особливе практичне значення мае Положення «Про порядок формування 1 використання резерву для в1дшкодування можливих втрат по кредитних операщ-ях комерщйних банков» [5; 6] (дал! — Положення), що потребуе окремого розгляду як найбшьш щкаве щодо застосування при управлшш кредитним ризиком.
Постанова задачь Мета ще! стат — по-перше, це анал1з рол! Положення в такому важливому аспект!, як управл1ння кредитним ризиком шляхом створення резерву при кредитуванш кл1енпв — юридичних оаб, в оргашзаци нормативного регулювання процесу кредитування. По-друге, розгляд розвитку в динамщ нормативно! бази баншвсько! системи Украши в области вимог щодо формування резерву. А по-трете, систе-матизащя обов'язкових вимог Нацюнального банку, як мають бути враховаш комерщйними банками (КБ)
при створенш власних кредитних технологш, а також пошук «слабких мюць», як мають бути допрацьоваш самими КБ для вдосконалення кредитних процедур.
Результати. Особливо! уваги серед уах зазна-чених документов заслуговуе Положення «Про порядок формування 1 використання резерву для ввдшко-дування можливих втрат по кредитних операщях ко-мерщйних банков» [6; 7], оскшьки воно безпосеред-ньо присвячене управл1нню кредитним ризиком. Положення стосуеться таких двох важливих способ1в управл1ння ризиком, як:
• управл1ння кредитним ризиком шляхом створення резерву (тобто внутршне страхування);
• управлшня кредитним ризиком шляхом оцш-ки фшансового стану позичальника (ощнка ступеню ризику).
В управл!нш кредитними ризиками чималу роль вщграе класифшащя кредитив, або рейтингова система, а також формування резерву на покриття збитшв в1д кредипв. Це питання в будь-якш кра!ш знаходить-ся шд пильною увагою менеджменту банков, банш-вських аудитор1в 1 оргашв з нагляду. Класифшащя кредитних операцш, зпдно з [7], — це ощнка р1вня ризи-ку за кожною кредитною операщею з урахуванням фшансового стану позичальника, стану обслуговуван-ня позичальником кредитно! заборгованост та р1вня забезпечення кредитно! операци.
Система рейтингу кредиту за яшстю е важливим шструментом систематично! оцшки ступеня кредитного ризику. Вона не тшьки широко застосовуеться банками для перев1рки кредитив 1 мониторингу актив1в, але також допомагае визначити доход ввд кредиту у зв'яз-ку з ризиком, що при цьому виникае.
Банки звичайно створюють сво! власш системи рейтингу кредиту по якосп. Звичайно це робиться за допомогою класифшащ! ризишв, присвоюючи певш чи числа букви р1зним категор1ям ризику. Кр1м того, термш «класифшований» кредит часто належить до офщйно! системи класифшаци, що використовують органи нагляду. Системи класифшащ! юнують у будь-яких баншвських системах [ часто переглядаються ввдповвдно до вимог часу.
Альтернативним захистом ввд кредитних ризишв е зовшшне страхування. У першш половин! 90-х рошв
комерщйш банки в Укра'ш для страхування кредит-них ризишв нередко удавалися до послуг вгтчизняних страхових компанш. Вщносини м1ж ними зашнчилися взаемним розчаруванням тсля численних фактов не-повернення кредитив 1 в1дмовлень страховиков вщ вип-лат страхового вщшкодування.
Банки пояснювали це необов'язковютю страхо -вих компанш, а страховики — змовою банков з пози-чальниками. Насправд1 юнуе безл1ч причин цього яви-ща: ввд некомпетентности тих та шших, що проявилася в невм1нш вир1шувати комплексн задачу що виходять за рамки вузькопрофесшних навичок, до неврегульо-ваност законодавчо! бази, що регламентуе взаемини м1ж кредитором, страховиком 1 позичальником.
Взаемна 1зольовашсть основних учаснишв кредит-но-страхових вщносин — банку й страхово! компанл — призводила до непогодженост !хшх дш 1 ввдсутносп необхвдних захода для захисту !хшх 1нтерес1в.
Фактично кредитор 1 страховик у питаниях контролю позичальника багато в чому покладалися один на одного, при цьому самостийно захищаючись вщ ус1х, у тому числ1 й вщ свого партнера. Страхов! ком-пани в договори страхування штучно вводили юри-дичш «пробши», що дозволяли при необх1дност1 уникнути вщповщальност!
У результат под1бно! практики страхових компанш дов1ра банков до них була пвдрвано й баншвська система була змушена самостийно подбати про ство-рення системи захисту, альтернативному зовшшньо-му страхуванню, що дискредитувало себе.
Така методика знайшла свое воображения в Положенш «Про порядок формування 1 використання резерву для вщшкодування можливих втрат по кре-дитних операщях комерцшних банков». На його тдстав1 Нащональний банк здшснюе керування ризиками по операщях, пов'язаних 1з кредитуванням. У Положенш як так1 операци розглядаються кредитування юридич-них ос1б, кредитування ф1зичних ос1б, кредитування банков, а також операщ! з векселями, зобов'язання по наданих гарантиях, поручительствам 1 авалям.
Ця стаття ставить за мету виконати анал1з зазначе-ного Положення в аспектах управлшня комерцшним банком власним кредитним портфелем при робот! з юридичними особами та дальност Нацюнального банку з управл1ння ризиками, що виникають при кредиту-ванн кл1енпв—юридичних ос1б, а також анал1з прин-ципово нових тдхода, сформульованих у новш ре-дакци Положення пор1внянно з рашше дючими.
Розглянемо мюце резерву для покриття збитшв по кредитних операщях у сучаснш систем1 страхових резерв1в. У баншвсьшй систем1 Укра'ни зараз вико -ристовуються наступн види резерв1в: статутний, обо-в'язковий, резерв страхування внесшв ф1зичних ос1б
1 компенсацш витрат вщ активних операцш Останш, у свою чергу, под1ляються на резерви тд кредитн опе-раци, тд операци з щнними паперами, тд дебггорську заборговашсть 1 резерв майбуттх витрат 1 платеж1в.
Шд обов 'язковими резервами розум1ють кошти комерцшних баншв, що збер1гаються в Центральному банку зпдно з нормативами, передбаченими чин-ним законодавством для забезпечення деяких сво!х операцш.
Ц резерви з науково! точки зору можуть висту -пати як шструменти грошово-кредитно! полгтики Нацюнального банку [ як шструменти тдтримки л1кшдносп комерцшних банков.
Положення про порядок формування [ використання резерву для ввдшкодування можливих збитшв по кредитних операщях банков у першш редакцп було затверджено постановою Правлшня Нацюнального Банку Укра'ни вщ 29 вересня 1997 року № 323 [6] (дал1 — Положення № 323).
Постановою правл1ння Нацюнального Банку Ук-ра!ни вщ 06.07.2000 р. № 279 затверджуеться Положення про порядок формування [ використання резерву для ввдшкодування можливих збитшв по кредитних операщях банив [7] (дал1 — Положення № 279), { виз-наеться недшсним Положення № 323 (з1 змшами [ до-повненнями).
Нова редакщя Положення була прийнята тсля того, як зм1нилися стандарти бухгалтерського обл1ку у зв'язку з переходом на м1жнародний план рахуншв. У результат коефщенти, використовуваш рашше ко -мерщйними банками при анал1з1 фшансового стану тдприемства, втратили актуальнють. Одшею з причин прийняття нового Положення виявилося те, що тсля перев1рки низки комерц1йних банков щодо пра-вильност1 формування ними резерву по кредитних операщях [ визначення ними рейтингу кредиту й ощнки фшансового стану позичальника Нац1ональний банк залишився незадоволений д1ючими в банках методиками анал1зу. У Положенш № 279 з метою ушфшащ! методик кредитного анал1зу введен1 додатков1 обов 'яз-ков1 критерИ' для розрахуншв.
Нова редакц1я Положення значно посилила ви-моги до формування резерву для вщшкодування можливих збитшв по кредитах комерцшних баншв, що призвело до зб1льшення в1драхувань банками в резерв.
Положення № 279 включае низку 1нших вимог до резервування кредитних операц1й комерщйними банками, що 1стотно в1др1зняють його в1д ран1ше д1ю-чого Положення № 323. Щ в1дзнаки будуть проанал1-зован1 нижче. Наведемо ключов1 моменти Положення, що стосуються управл1ння кредитними ризиками при кредитуванш позичальника—^юридично! особи.
Розглянемо основш положення методики [ кри-
Tepiï класифшаци кредитних операцш. Вщповщно до визначення, що даеться Положенням №279, пiд кредитним ризиком розутшеться ризик невиконання по-зичальником зобов'язань по кредитних операцiях (тоб-то ризик того, що сплата позичальником вiдсоткiв i основного боргу по кредитних операщях буде прово-дитися з вiдхиленнями вiд умов кредитноï угоди чи взагалi не буде проводитися).
Вiдповiдно до Положення комерщйш банки зобов 'язан створювати спецiальнi грошовi резерви для компенсацп своïх можливих втрат ввд неповернення основноï суми кредитiв. Необхщшсть формування такого резерву зумовлена кредитними ризиками, що притаманнi баншвськш дiяльностi.
Згiдно з Положенням №279, мета формування й використання резерву тд кредитт ризики — тдви-щення надiйностi й стабiльностi банкiвськоï системи, захист iнтересiв кредиторiв i вкладнишв банков. Ство-рення резерву тд кредитнi ризики по суп е визнан-ням витрат для ввдображення реального результату дальност банку з урахуванням погiршення якост його активiв чи тдвищення ризикованостi кредитних операщй.
Централiзована турбота держави про, здавалося б, внутрiшнi проблеми банков пояснюеться прагнен-ням держави уникнути банкрутства окремих банков, що може вплинути на стшшсть баншвсько1' системи в цщому й призвести до пред'явлення масових претензiй вкладнишв банков до держави.
Зворотною стороною подiбноï турботи держави е необхщнють «заморожування» частини оборотних ресурсiв банков, що для них украй небажано.
Резерв КБ формуеться для покриття можливих збитшв, що виникають у результат! кредитно1' д!яль-ност i використовуеться тiльки на покриття безнадш-но1' кредитно1' заборгованост! Вiдповiдно до Положення № 279 резерв використовуеться лише для покриття збитшв вщ непогашено1' позичальниками заборгова-ност по кредитних операщях по основному боргу, стягнення якого неможливо.
У баншвськш систем! Украши при формуванн резерву по кредитних ризиках е чгткий подш на резерв по стандартнш i нестандартнш заборгованостi по кредитних операщях. При цьому безнадшна кре-дитна заборгованють за ршенням Правлшня банку спи-суеться саме за рахунок резерву тд нестандартну заборгованють.
Спочатку з метою розрахунку резерву тд кредита ризики класифшащя кредипв i ощнка кредитних ризишв здшснювалася банками по двох наступних критерiях:
• ощнка фшансового стану позичальника;
• погашення позичальником заборгованост по
основному боргу й ввдсоткам. ( Зараз враховуеться також здатшсть обслуговувати борг i надал!.)
У новш редакцп Положення №279 введений також третш критерш:
• р!вень забезпеченост кредитно1' операци. Отже, методика, розроблена Нащональним банком для визначення рейтингу кредиту, базуеться на вщнесенш його до визначеноï групи ризику з облшом двох основних критерив: фшансового стану позичальника й становища кредиту.
За результатами анал!зу кожного з цих показнишв здшснюеться класифшащя кредитного портфеля. У результат! ща класифiкацiï визначаеться категор!я кож-ноï кредитноï операци, що, вщпов!дно до цiеï методики Нацюнального банку, може бути «стандартною», «шд контролем», «субстандартною», «сумшвною» чи «безнадшною».
Такий критерш, як рiвень забезпеченостi кре-дитно'1 операци, впливае на фактичний розм!р фор-мованого по цьому кредиту резерву залежно вщ тiеï групи ризику, до якоï вщнесений кредит.
Такий анал!з необх!дний для визначення валового кредитного ризику. При розрахунку резерву для покриття можливих утрат по кредитних операщях ви-значаеться «чистий кредитний ризик» шляхом змен-шення «валового кредитного ризику» на вартють прийнятного забезпечення. Банки зобов'язан форму -вати резерв на повну суму чистого кредитного ризи-ку по основному боргу позичальника, зваженого на ввдповщний коефiцieнт резервування, по вах видах кредитних операцш
Зпдно з Положенням № 279 резерв формуеться також по прострочених доходах на термш понад 30 дшв. Вщповщно до нього тепер заборгованють по нарахованих доходах, що прострочен! на термш по-над 30 дшв, вщноситься до нестандартно!" заборго-ваностг
Обмеження щлей створення резерву тшьки ком-пенсащею основноï суми кредиту, яке юнувало до 2000 року, представлялося недостатшм в умовах iнфляцiï, властивш Украшсьшй економщ, i все ще досить ви-соких процентних ставок пор!вняно з м!жнародною практикою (хоча зараз досягнута в!дносна стабшьнють, протягом шлькох рошв у минулому вони досягали 100% i бшьше). Зазначене обмеження ютотно знижу-вало захисн властивост Положення. Слщ зазначити, що це нововведення призвело до подальшого збшьшення розм!ру формованих банками резерв!в, як й без того були значш.
Запропонована рейтингова методика ощнки кредитних ризишв, що базуеться одночасно на декшькох критер!ях, становить !нтерес не тшьки з погляду фор-мування страхового резерву, адекватного реально
юнуючому кредитному ризику, але й з погляду ощнки фшансового стану позичальника.
Нащональний банк використовуе цю методику, насамперед, як нормативну базу для резервування.
Цшшсть методики для комерщйних банков поля-гае в ощнщ фшансового стану позичальника й у мож-ливост здшснення поточного контролю стану кредитного портфеля. Таким чином, у Положенш про-слщжуеться ще одна мета — зниження кредитного ризику банку при формуванш кредитного портфеля шляхом проведення всеб1чного анал1зу фшансово! д1яль-ност потенцшного позичальника з позици його креди-тоспроможносп, а також здшснення перюдичного контролю дючих кредитив. Такий анал1з повинний надати кер1вництву банку шформащю, що дозволяе ощнити !мов1ртсть виконання ктентом сво!х зобов'язань перед банком [ прийняти в!дпов!дт управлшсьш ршення.
Друга мета буде досягнута в тому випадку, якщо ця методика дозволить при здшсненш поточного мониторингу кредитного портфеля вчасно виявити вини-какга ризики неповернення кредитив, щоб не допус-тити появи нових проблемних кредитив, а не тшьки сформувати резерви для покриття вже наявних збитшв. Теоретично це можливо.
Перший критерш, за яким здшснюеться класиф-шащя кредитних операцш, — оцшка фiнансового стану позичальника.
У раншх редакщях Положення № 323 критерп ощнки фшансового стану повинш були встановлюва-тися кожним комерщйним банком самостийно з ураху-ванням зазначених у ньому вимог. Методика проведення ще! ощнки повинна була бути розроблена безпосе-редньо комерщйним банком [ затверджена його Прав-л1нням. Важливо вщзначити, що дточа редакщя Положення №279 вже ставить за обов'язок банкам розро-бити внутршньобанювське положення про порядок проведення кредитних операцш [ методику проведення оц-!нки фшансового стану позичальника, яка е неввд'емним додатком до нього. Ц документи повинш в обов'язко-вому порядку подаватися за вимогою уповноважених ствробпнишв Нацюнального банку
Ощнку фшансового стану позичальника необхщ-но проводити безпосередньо перед видачею кредиту [ щокварталу. Основн документи, на основ! яких повинен здшснюватися зазначений анал1з, — баланси [ звгти про фшансов! результата. Нащональний банк зо-бов'язуе (рашш рекомендував) проводити даний анал1з у динамщ. З 2003 року встановлена обов'язкова пе-рюдичшсть анал1зу.
Пор1вняно з традицшною страховою практикою, закладена в Положенш щея перюдичного контролю р1вня ризику з метою корекцп рашше виконаного прогнозу зворотност кредиту е прогресивною. При
визначенш р1вня ризику страхов! компанп традицш-но обмежуються ощнкою тшьки його початкового значення, на тдстав! якого I встановлюеться пост-шний тариф.
Спочатку Нащональний банк для обов 'язкового використання в ощнщ фшансового стану давав на-ступш 4 показники [6]:
• коефщент загально! л1кв1дност1;
• коефщент абсолютно! лшвщностц
• коефщент стввщношення позикових [ власних кошта;
• коефщент маневреносп власних кошта.
У Положенш №279 основш економ!чш показники д^яльносп ктента, використовуваш для здшснення ощнки фшансового стану позичальника—юридично! особи, роздшеш на юлька груп. Це:
1. Показники платоспроможностi позичальника, до яких ввдносяться: коефщент миттево! лжвщносп, що характеризуе, як швидко короткостроков! зобов'-язання можуть бути погашен! високол!кв!дними активами; коефщент поточно! л!кв!дност!, що характеризуе можливють погашення короткострокових зобов'-язань у встановлений терм!н; коефщент загально! л!кв!дност!, що характеризуе, насшльки обсяг короткострокових зобов'язань ! розрахуншв можна пога-сити за рахунок ус!х л!кв!дних актив!в.
2. Показники фшансовот стiйкостi: коеф!ц1ент маневреносп власних кошта, що характеризуе стутнь моб!льност! використання власних кошт1в; стввщно-шення залучених ! власних кошт1в (коеф!ц1ент незалеж-ност!), що характеризуе стутнь фшансового ризику.
3. Показники рентабельности рентабельшсть актив!в, рентабельн!сть продаж^в.
4. Анал!з грошових потоков тдприемства-пози-чальника, що Положення № 279 рекомендуе здшсню-вати на тдстав! такого показника, як сп!вв!дношення чистих надходжень на вс! рахунки позичальника (у тому числ! в!дкрит! в ¿нших банках) до суми основного боргу по кредитшй операщ! I вщсотками по нш з урахуванням терм1ну ди кредитно! угоди (для короткострокових кредитив). Кр1м цього, остання редакщя Положення № 279 при анал1з1 оборотов за рахунками позичальника прид1ляе увагу таким факторам, як на-явшсть рахуншв в !нших банках [ наявшсть картотеки неплатеж1в, яку треба анал1зувати у динамщ.
Також анал1зуються: обсяг реал!защ!; склад та динамка дебггорсько-кредиторсько! заборгованосп (за останнш звгтний та поточний роки); соб!вартють про-дукцп (у динамщ); прибутки та збитки (у динамщ); кредитна ютор^я (погашення кредитно! заборгованосп в минулому, наявшсть дточих кредитив).
Сл1д зазначити, що останш показники в дточш
редакцп надаш для обов'язкових розрахуншв, тод1 як рашше Положення № 323 надавало !х у рекоменда-щйному порядку.
Наведена низка коефщенпв для розрахуншв цих показнишв.
Показники платоспроможносп позичальника:
1) коеф1ц1ент миттевоТ л1кв1дност1 (КЛ1), що характеризуе те, як швидко короткостроков! зобов'-язання можуть бути погашен! високол1кв1дними активами:
КЛ1 = Ав Зп '
де Ав — високол!кв!дш активи, до яких належать грошов1 кошти, !х екываленти та поточш фшан-сов1 ¿нвестици,
Зп — поточш (короткостроков!) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитив [ розрахуншв з кредиторами.
З 2007 року банки повинш визначати значення показнишв платоспроможносп позичальника та його фшансово! стшкосп з урахуванням статистичних да-них галуз! господарства, у яшй вш працюе, I даних про результата його даяльносп. Рашш оптимальне тео-ретичне значення показника КЛ 1 було встановлене не менше шж 0,2;
2) коеф1ц1ент поточнот лшввдносл (КЛ2), що характеризуе можливють погашення короткостроко -вих зобов'язань у встановлеш строки:
КЛ 2 = АЛ Зп
де Ал — л1кшдш активи, що складаються з ви-сокол1кв1дних актив1в, дебгторсько! заборгованосп, вексел1в одержаних,
Зп — поточш (короткостроков!) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитив [ розрахуншв з кредиторами.
До 2007 року оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 було встановлене не менше шж 0,5;
3) коефщ1ент загальноТ л1кв1дност1 (КП), що характеризуе те, наскшьки обсяг короткострокових зобов'язань [ розрахуншв можна погасити за рахунок уах л!кшдних актив1в:
КП = А0 Зп
де Ао — оборотш активи,
Зп — поточш (короткостроков!) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитив [ розрахуншв з кредиторами.
До 2007 року оптимальне теоретичне значення показника КП було встановлене не менше шж 2,0.
Показники фшансово! сийкосп позичальника: 1) коеф1щент маневреност власних кошт1в
(КМ), що характеризуе стушнь мобшьносп використання власних коштгв:
КМ =
Вк - Ан Вк
де Вк — власний каттал п!дприемства,
Ан — необоротн активи.
До 2007 року оптимальне теоретичне значення показника КМ було встановлене не менше шж 0,5;
2) коефвдент незалежностi (КН), що характеризуе стутнь фшансового ризику:
КН = — Вк
де Зк — залучен! кошти (довгостроков! та поточш зобов'язання),
Вк — власний каттал.
До 2007 року оптимальне теоретичне значення показника КН було встановлене не бшьше шж 1,0.
Показники рентабельности
1) рентабельшсть активiв:
Пч
Р =
А
Р =
де Пч — чистий прибуток,
А — активи; 2) рентабельшсть продажу:
Пч
Ор '
де Пч — чистий прибуток, Ор — обсяг реал1защ! продукщ! (без ПДВ). Анал1з грошових поток1в позичальника мае здшснюватися з урахуванням такого показника:
1) ствввдношення чистих надходжень на ва ра-хунки позичальника (у тому числ1 ввдкрип в ¿нших банках) до суми основного боргу за кредитною опе-ращею та ввдсотками за нею з урахуванням строку дп кредитно! угоди (для короткострокових кредитив):
(Нсм * п) - (Зм * п) - З1
К=
Ск
де Нсм — середньомюячш надходження на ра-хунки позичальника протягом трьох останшх мюящв (за винятком кредитних коштОв),
Ск — сума кредиту та ввдсотки за ним, п — шльшсть мюящв дп кредитно! угоди, Зм — щомюячш умовно-поспйш зобов'язання позичальника (адмшстративно-господарсьш витрати тощо),
Зг — податков! платеж! та сума ¿нших зобов'я-
зань перед кредиторами, що мають бути сплачеш з рахунку позичальника, кр1м сум зобов'язань, строк погашення яких перевищуе строк дп кредитно! угоди (за даними останнього балансу).
Для суб'екпв господарсько! даяльносп, д!яльн!стъ яких пов' язана з сезонним характером виробництва, середньом!сячна сума надходжень визначаеться за 12 мюящв. Оптимальне теоретичне значення показника К — не менше шж 1,5.
Сл!д зазначити, що у формулах для розрахунку цих коеф!ц!ент!в Нац!ональний банк указуе не конк-ретн! статт! чи роздши балансу й зв!ту про фшансов! результати тдприемства, а дае бшьш загальну шфор-мац!ю про змют показнишв у пор!внянн! з раншми ре-дакц!ями Положення №323.
Методика рекомендуе банкам самостийно установит нормативт значення й в!дпов!дт бали для кожного показника залежно в!д його вагомост! (значимости) серед ¿нших показнишв, що можуть св!дчити про найб!льшу !мов!ртсть виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань по кредитних операциях. При цьому позичальник!в рекомендуеться розбити на групи зг!дно з визначеними самим банком критериями (наприклад, по галузях економ!ки, сезон-ност! виробництва, оборотност засоб!в кл!ента, л!кв!дност! його чи балансу становищу на ринку). Вага кожного з показнишв визначаеться !ндив!дуально для кожно! групи позичальнишв.
У Положенш давалося т!льки оптимальне теоретичне значення кожного показника, а зараз воно даеть-ся тшьки за одним показником. Це означае, що при роз-робц! власно! методики банкам, по-перше, необх!дно самоспйно визначити д!апазон значень даних показнишв; по-друге, розбити даний д!апазон на групи значень ! для кожно! групи встановити вщпов!дний бал; по-трете, самостийно визначити питому вагу кожного з показнишв в усш груш показнишв, що розраховують-ся в конкретнш банк!вськ!й методищ Кр!м того, ус! перерахован! вище дп здшснюютъся для кожно! з груп позичальнишв, ! банку необхвдно визначити дан! значення для кожно! з груп, не говорячи вже про те, що групування в кожному банку буде шдивщуальним.
Автори вважають найб!льш ¿мов!рним критер!ем групування такий, який д!е по сектору економ!ки, до якого належить п!дприемство. Сезонн!сть виробництва притаманна певн!й галуз!, тому дублюе попереднш показник. Осшльки так! показники, як оборотнють кошт!в ! л!кв!дн!сть балансу, уже зад!яш при розрахунку коефщенпв, повторно !х використовувати не-доц!льно, а критер!й групування «положення тдприемства на ринку» е дуже стрним в умовах вгтчизняно! економ!ки, коли частку п!дприемства на ринку досить складно визначити, за виключенням р!дких випадшв,
коли ктент займае безумовно дом!нуюче положення. Однак бшьшютъ позичальнишв комерц!йних банков пра-цюють у сфер! др!бного й середнього б!знесу. Таким чином, серйозним недол!ком ц!е! методики е повна ввдсутшсть яких-небудь рекомендац!й про можлив! теоретичн! й оптимальн! значення кожного коефщента по секторах економ!ки, через те що комерцшш банки не мають у своему розпорядженш достатньо! статис-тично! бази.
У зв'язку ¿з зазначеним вище ушфшащя бан-швських методик Положенням е дуже умовною.
Також можуть бути врахован суб'ективт чин-ниш, що характеризуються такими показниками: рин-кова позиц!я позичальника та його залежнють в!д цик-л!чних ! структурних зм!н в економщ та галуз! про-мисловост!; наявнють державних замовлень ! державна тдтримка позичальника; ефективн!сть управл!ння позичальника; професюнал!зм кер!вництва та його дшо-ва репутац!я; ¿нша шформащя.
Отже, для оц!нки ф!нансового стану позичаль-ника-юридично! особи банк повинний враховувати як об'ективт, так ! суб'ективт економчт показники його д!яльност!.
Очевидно, що приведен! вище показники можуть характеризувати в основному тшьки устояну дальнють позичальника, а не !! розширення чи, тим б!льше, будь-як нов! напрямки. Отже, кредитування, виконуване на основ! цього анал!зу, може зд!йснюватися переважно для поповнення об!гових кошт!в позичальника.
Деяк! з показнишв (наприклад, наявшсть державних замовлень i державноТ пiдтримки позичальника) в умовах величезно! внутршньо! забор-гованост! держави на практищ можуть мати не пози-тивне, як це передбачено Положенням, а негативне значення. Наведених показнишв явно недостатньо для ощнки поверненостг кредиту, нав!ть спрямованого на поповнення оборотних кошт!в.
Для проведення бшьш детального анал!зу, кр!м запропонованих м!н!мально необх!дних критер!!в, Нащональний банк рекомендуе комерщйним банкам самостийно встановлювати додатков! критерп ощнки фшансового стану позичальника, що тдвищують ви-моги до показнишв з метою адекватно! ощнки кредитних ризишв ! належного контролю над ними.
Серйозним недолшэм коефщентного анал!зу е те, що вш зд!йснюеться на основ! т!льки тих даних, що мютяться в баланс! й звт про ф!нансов! результати тдприемства. Осшльки баланси складаються на звгтш дати, то, з одного боку, реальш показники д!яльност! тдприемства можуть «ретушуватися» з метою одер-жання б!льш «красиво!» в очах банку картини. З ¿ншо-го боку, ш для кого не е секретом те, що в нашш еко -ном!чнш ситуаци багато п!дприемств використовують
практику штучного заниження прибутку в звгтносп з метою вщхилення вщ податков. Тому про достов!рнють шформацп, отриманоï на основ! анал!зу тшьки даних балансу й звпу про фшансов! результати, залишаеть-ся лише здогадуватися.
Кр!м того, необхвдно враховувати специф!ку вгтчизняних тдприемств. Як правило, велик! заводи, що були державними тдприемствами, мають у баланс! значш основн фонди й власш засоби, у зв'язку з чим вони виглядають у коефщентних показниках набагато приваблив!шими, шж невелике торгове тдприемство, що працюе на орендованих площах i практично не мае основних засоб!в. При цьому це торгове тдприемство може мати стабшьний б!знес, що приносить доб-рий прибуток, а колишш державн тдприемства часто збитков! i знаходяться на картотещ Кр!м того, ]хт ос-новн фонди найчаспше застарш, i в раз! потреби ïхньоï реал!заци банк може згткнутися з! значними складностями.
1ншим прикладом неадекватност показнишв, розрахованих на основ! балансу, можуть бути показники л!кв!дност! Як вщомо, найбшьш л!кв!дними активами вважаються кошти в кас тдприемства, на поточному й !нших рахунках. Але, по-перше, ця сума в баланс! являе собою залишок на останне число кварталу й зовим не говорить про те, яю суми в середнь-ому залишаються в кас й на рахунках тдприемства. Кр!м того, бшьшють тдприемств вважае недоцшьним тримати значн кошти в каа й на рахунках, бо це зни-жуе ix об!говють, а отже, i прибуток тдприемства. Водночас через рахунок ктента та його касу протя-гом дня можуть проходити значн грошов! обороти.
Класифшащя позичальнишв вщпов!дно до Положення № 323 здшснювалася за результатами ощнки ^х фшансового стану з урахуванням перспектив його розвитку. Зараз ураховуеться ще йр1вень забезпече-Hocmi кредиту. Причому тепер при першокласному забезпеченн клас позичальника можна тдвищити.
Позичальники, як i в раншх редакщях Положення № 323, розбито на 5 клаав, але Положення № 279 вводить цший ряд додаткових критерпв для ввднесен-ня позичальника до того чи !ншого класу:
Клас «А» — фшансова д!яльнють дуже добра й дае можливють погашення суми основного боргу по кредиту й вщсотюв вчасно, а також можна зробити висновок, що фшансова д!яльнють i дал! буде зали-шатися на такому ж високому р!вш.
Положення № 279 вводить таю додатков! вимоги:
— економ!чш показники, розраховаш в!дповщно до затвердженоï внутрiшньобанкiвськоï методики, по-винн бути в межах установлених значень. Положения, що прибутковють i р!вень рентабельност повинн бути вище середньогалузевого р!вня, виключено;
— в!дшнна дшова репутащя кер!вництва;
— бездоганна кредитна ютор!я;
— було виключено положення, що забезпечення цього кредиту повинне бути першокласним, i це мае сенс, бо забеспеченя кредиту не мае ввдношення до фшансового стану позичальника;
— замють того додано положення, що одночас-но можна зробити висновок, що фшансова д!яльнють i надал! проводитиметься на високому р!вш.
Клас «Б» — фшансова даяльнють добра чи дуже добра, але ймов!рнють тдтримування ïï на цьому р!вн протягом тривалого часу е низькою.
Нов! вимоги:
Анал!з коефщенпв фшансового стану позичальника може сввдчити про негативн тенденцп в д!яль-ност позичальника. Недолши в д!яльност позичальнишв, яш належать до класу «Б», мають бути лише потенщйними. За наявност реальних недолтв клас позичальника потр!бно знизити.
Вимоги, що було додано щодо забезпечення кредиту, зараз вилучено: забезпечення даного кредиту не мае викликати жодних сумшв!в; якщо р!вень забезпечення за окремою кредитною операщею не вщповь дае умовам визначеного класу, то позичальника слад ввднести на клас нижче, а якщо забезпечення е першокласним, то клас позичальника можна тдвищити.
Клас «В» — фшансова даяльнють задовшьна. Положення №279 уточнюе, що платоспроможнють ктента св!дчить про ймов!рнють несвоечасного й не в повнш сум! погашення заборгованосп за кредитом. Але повинна спостер!гатися можливють пол!пшення ситуаци.
Положення, що при цьому рентабельшсть нижче середньогалузевого р!вня, якщо такий визначаеться, вилучено.
Новим критер!ем е також те, що забезпечення кре-дитноï операци мае бути л!кв!дним i не викликати суммв1в щодо ощнки його вартосп, правильност офор-млення угод про забезпечення тощо. А пункт, що про-блеми можуть стосуватися стану забезпечення за кре-дитними операщями, необxiдноï документаци, що св!дчить про наявнють i л!квщнють застави, вилучено.
Клас «Г» — фшансова д!яльнють незадовшьна (екожмчш показники не вщповщають установленим значенням) i спостер!гаеться ïï нестабшьнють протя-гом року. Вщповщно до Положення №279, у цьому випадку !мов!рнють повного погашення заборгованосп за кредитом i вщсотками низька, i е ризик знач-них збитюв.
Новими е таю вимоги:
— якщо немае безсумшвних тдтверджень по-л!пшення протягом одного мюяця фшансового стану позичальника чи р!вня забезпечення по кредитнш опе-
раци, позичальника потр1бно класиф1кувати на клас нижче (клас «Д»);
— проблеми можуть стосуватися стану забезпе-чення за кредитом, потр1бно1 документаци щодо за-безпечення, яка св1дчить про наявшсть ( схороншсть) i його лiквiднiсть тощо. Пункт, зпдно з яким позичальника, якому виданий кредит пiд сумнiвне забезпечен-ня чи без забезпечення i який вiднесений до цього класу на пiдставi ощнки його фшансового стану, по-трiбно класифiкувати на клас нижче (клас «Д»), ви-лучено.
Клас «Д » — фшансова дiяльнiсть незадовiльна. Вiдповiдно до Положення .№279, маеться на увазi на-явнiсть збитшв, вiдсутнiсть л^вдно1 застави (чи бе-зумовно! гарант), показники не вiдповiдають уста-новленим значенням, iмовiрнiсть виконання зобов'я-зань з боку позичальника/контрагента банку практично ввдсутня.
Редакци Положення, починаючи з 24.10.2000 р., придiляли увагу вщнесенню до вiдповiдних класiв позичальнишв iз незабезпеченими (бланковими) кредитами. При цьому вимоги вiднесення до класу «А» або «Б» таких позичальнишв були дуже жорстш, таким чином, звичайний незабезпечений кредит ми- бути класифiкований не вище класу «В» (окрiм овердрафтов, де не зважалося на наявшсть забезпечення). Зараз цi положення скасовано.
У перших редакщях Положення .№279 був також дозвiл тдвищити клас позичальника, якщо забезпечення за кредитною операщею е першокласним. З цього можна зробити досить негативний висновок: про-слiджувалася тенденцiя вщходу вiд прийнятого у свiтовiй практищ принципу «перевага якост кредиту (важливою складовою яко! е фiнансовий стан ктента) над заставою». Зараз щ пункти вилучено, що бiльш вщповщае свiтовiй практищ
Новою вимогою Положення №279 е також те, що позичальники повинш класифiкуватися не вище класу «Г» у тому випадку, якщо вщсутня достовiрна фiнансова звгтнють, а також належним чином оформ-ленi документи, на пiдставi яких була здшснена кре-дитна операщя.
Зважаючи на те, що зараз позичальники повинш в обов'язковому порядку подавати баланс i звгт про фiнансовi результати в податковi органи тальки один раз у рш, у банков е можливiсть одержати тальки рiчний баланс, офiцiйно завiрений податковою iнспекцiею. Квартальнi чи навгть мiсячнi баланси складаються пiдприемствами спещально для банков i дiлових парт-нерiв, тому единою гаранпею 1хньо1 вiрогiдностi може бути тшьки печатка тдприемства й тдписи уповнова-жених осiб. У такому випадку шформащя приймаеть-
ся на умовах довiри банку до позичальника. Таким чином, дана вимога Положення е сумшвною.
Безумовно, позитивним моментом для комерцшних баншв е те, що Положення №279 дозволяе не знижувати клас позичальника, вщнесеного до кате-горiï « А» чи «Б», при пролонгацп кредитно! операцiï в тому випадку, якщо не спостеркаеться попршення фiнансового стану позичальника й вщсотки платяться вчасно. Така операщя вважаеться термiновою, тобто пролонгованою без зниження класу позичальника.
Це трактування дозволяе бiльш реально ощню-вати кредитний ризик i дозволяють уникнути зайвого вiдрахування коштгв у резерв.
Розглянемо групування кредитних операцш по стану обслуговування боргу позичальником i класи-фшащю кредитного портфеля. Ощнка стану обслу-говування боргу — це другий критерiй, застосову-ваний при визначенш категорiï кредитно! операцiï Ця ощнка здiйснюеться щом^яця.
Прийнята рашше класифiкацiя по станi погашення позичальником основного боргу й вщсотшв по кре-дитi залишилася незмiнноï, однак змiнилися вимоги по вщнесенню позичальнишв до конкретно!' групи. Вщповщно до Положення №»279, ця ощнка е:
«доброю» — якщо заборговашсть за кредитом i вiдсотки по ньому платяться у встановлений термш чи з максимальною затримкою до семи календарних дшв, або кредит пролонгований без зниження класу позичальника й вщсотки по ньому платяться в установлений термш чи з максимальною затримкою до семи календарних дшв,
або кредит пролонгований зi зниженням класу позичальника до 90 дшв i вщсотки по ньому платяться в установлений термш чи з максимальною затримкою до семи календарних дшв (рашше «добру» ощн-ку ми" одержати кредит, якщо заборговашсть за кредитом i вщсотками сплачуеться вчасно або кредит був один раз пролонгований на термш не бшьш 90 дшв), «слабкою» — якщо заборговашсть за кредитом прострочена вщ 8 до 90 дшв i вщсотки по ньому платяться з максимальною затримкою вщ 8 до 30 дшв,
або кредит пролонгований зi зниженням класу позичальника на термш вщ 91 до 180 дшв, але вщсот-ки платяться в чи термш з максимальною затримкою до 30 дшв (рашше слабку ощнку одержував той кредит, прострочена заборговашсть по тшу i вщсоткам якого складала не бшьш 90 дшв, або кредит, пролонгований на термш бшьш 90 дшв, вщсотки по якому сплачуються),
«незадовшьною» — якщо заборговашсть за кредитом прострочена понад 90 дшв,
або кредит пролонгований зi зниженням класу позичальника понад 180 дшв (рашше — якщо про-
Таблиця 2
Таблиця 1
Фшансовий стан позичальника(клас) Обслуговування боргу позичальником (група)
„добре" „слабке" „незадовтьне"
„А" „стандартна" „шд контролем" „субстандартна"
„Б" „шд контролем" „субстандартна" „сумшвна"
„В" „субстандартна" „сумшвна" „безнадшна"
„Г" „сумшвна" „безнадшна" „безнадшна"
„Д" „безнадшна" „безнадшна" „безнадшна"
Фшансовий стан позичальника (клас) Обслуговування боргу позичальником (група)
„добре" „слабке" „незадовтьне"
„А" „стандартна" „шд контролем" „субстандартна"
„Б" „шд контролем" „субстандартна" „субстандартна"
„В" „субстандартна" „субстандартна" „ сумшвна"
„Г" „сумшвна" „сумшвна" „безнадшна"
„ сумшвна" „безнадшна" „безнадшна"
строчена заборгованють за кредитом складае понад 90 дшв, або по кредиту, пролонгованому на термш вище 90 дшв, вщсотки не платяться).
Положення № 279 вказуе також на необхвднють враховувати зм!ни початкових умов кредитноï угоди при визначенш групи кредитноï операци, якщо в результат! умови для кредитора попршилися.
На тдстав! зазначених критерив кредитний портфель класиф!кувався вщповщно до табл. 1.
Нова редакщя з 2007 року дещо пом'якшуе вимоги (див. табл. 2).
Оглянемо критери, зпдно з якими в розрахунок приймаеться забезпечення по кредитних операщях. При визначенш розм!ру резерву сума заборгованосп по кредитах зменшуеться на вартють прийнятого забезпечення; вщповщно до Положення №»323, це: гарант уряду Украши; гарант банив, зареестрованих як юридичш особи в крашах, вщнесених до категори «А»; грошов! внески й депозити позичальника, розмщеш в цьому банку; майно, оформлене в заставу, i майнов! права.
При цьому в розрахунок резерву банки повинш були брати не бшьш 50% балансовоï вартосп майна (кр!м державних щнних папер!в, що ощнювалися по ринковш вартосп).
Зараз цей список значно розширений. Зараз, вщповщно до Положення №279, у розрахунок резерву тд кредитн ризики беруться безумовнi гарантй': Кабшету Мшютр!в Украïни; банков, що мають офщй-ний кредитний рейтинг не нижче, шж !нвестищйний
клас; урядав кра!н категори «А»; м1жнародних багато-стороншх банков (М1жнародний банк реконструкцп [ розвитку, Свропейський банк реконструкцп [ розвит-ку); починаючи з 24.10.2000, дозволяються забезпе-чен гарантл банков Укра!ни;
1 предмети застави: майнов1 права на грошов1 депозити, що розмщеш в банку, що мае офщшний кредитний рейтинг не нижче, шж «швестицшний клас», майнов1 права на грошов1 депозити, що розмщеш в банку-кредитор1, за умови безперечного контролю й доступу банку-кредитора до цих засоб1в, обумовленого договором, у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредиту, а також 1менш ощадш сертифшати, що випущеш банком-кредитором; дорогощнш метали, що належать позичальнику I знаходяться на збереженш в банку-кредитор1, I за умови безперечного права звертання банком-кредитором стягнення, обумовленого договором, на щ метали у випадку невиконання позичальником зобо-в'язань по кредиту, державш щнш папери, недержавш щнш папери — акщ! й обл1гащ! тдприемств, ощадш сертифшати, 1нвестицшш сертифшати, зареестрова-не нерухоме майно, рухоме майно, шш1 майнов1 права; з 2007 року — шотечш обл1гаци та шотечш сертифшати.
Слщ зазначити, що в перел1ку можливих гаранпв страхов! компанл, навгть закордонш, вщсутш.
Страхування, будучи формою майнового права, не використовуеться Положенням як заставу. Отже,
гарантл страхових компанш не можуть уплинути на зменшення розмiру резерву.
З цього можна зробити наступний висновок: Положення фактично зробило невигiдним для банков спiвробiтництво зi страховими компанями в сферi страхування кредипв без заставного забезпечення зобов'-язань страховика. Саме тому банки пропонують за-цiкавленим у спiвробiтництвi з ними страховим ком-панiям будувати так вiдносини на депозитнiй основа При цьому банки звiльняються ввд необхiдностi ство-рювати резерв, здобувають лiквiдну заставу й додат-ковi оборотнi кошти.
Однак так1 умови спiвробiтництва з банками е для багатьох страхових компанiй неприйнятними внаслщок необх1дносп вдаолшання й «заморожування» власних обтових коштiв. Тому вiдносини банив зi страховими компанiями в Украш обмежуються сферою страхуван-ня заставного майна, а не самого кредиту.
Виходячи зi ступеня прийнятносп для вiтчизняних позичальнишв рiзних форм забезпечення кредиту, пе-редбачених Положенням, найбтьш розповсюдженою з них е i буде довго залишатися застава майна.
До 01.05.2000 р. в розрахунок розмiру резерву по кредитах, класифшованих як стандартт, вартють заставного майна чи майнових прав включалася в розмiрi 50%, а по кредитах, класифшованих як «тд контролем», «субстандартнi», «сумнiвнi», — у розмiрi 20% заставноï вартосп. По безнадiйних кредитах, у випадку, якщо прострочена заборговатсть не пере-вищувала 180 днiв, у розрахунок резерву бралося не бiльш 20% вартосп заставного майна, а при переви-щент цього термiну резерв формувався на всю суму заборгованосп.
Таким чином, чим вище клас кредитноï операщ", тим у меншш сумi повинний бути сформований резерв, тому що розрахункова сума резерву зменшуеться на бiльшу суму тiеï заставноï вартосп забезпечення, що береться в розрахунок.
У перюд з 01.05.2000 р. по 24.10.2000 для рухо-мого майна юнували окремi коефiцiенти. Це призвело до сильного зростання суми формованих комерцш-ними банками резервiв, тому що в розрахунок брала-ся сума вартосп застави рухомого майна в два рази менша, чим вартосп нерухомого майна або майнових прав ^дповщно 25% по «стандартних» кредитах, 20% по кредитах «тд контролем», 10% по «субстандарт-них», а по «сумнiвних» та «безнадшних» не бралася взагалi), тодi як ратше коефiцiент для рухомого й нерухомого майна був однаковим. Таким чином, банкам стало вилдшше взяти в заставу, наприклад, май-новi права по контрактах на закуповуваний товар, чим устаткування або автомобiль. Хоча досить стрне пи-
тання, яка з цих застав ризикованiша. Крiм того, у той перюд на розмiр резерву впливав i такий критерiй, як умови збереження застави.
Зараз класифшащя предметов застави дуже роз-ширена (змiни вiдбулися з 2005 по 2007 рш).
Окремо iснують тарифт сiтки для предмета застави, безумовних гарантий та операцiй фшансового лiзингу, об'ектами якого е рухоме майно. При цьому до розрахунку резерву береться вартють об'екта фшансового лiзингу залежно вiд строку його перебування в лiзингоодержувача (з дати передавання йому об'екта).
Предмети застави беруться до розрахунку резерву тд кредитнi ризики за окремими коефiцiентами для майнових прав на депозита, баншвських металiв, дер-жавних та недержавних щнних паперiв, нерухомого майна, майнових прав на майбутне нерухоме майно, рухомого майна та дорогощнних металiв, iнших майнових прав.
Таке ранжування предметов застави е позитивною тенденщею.
Очевидно, що по кредитах, класифшованих як «безнадшт», банк формуе резерв на всю суму боргу по кредиту незалежно вщ наявносп застави.
Таким чином, видаючи кредит, банк може щлком уникнути необхiдностi створення резерву, вибравши забезпечення вiдповiдного якосп й вартосп.
Найкращими для банков формами забезпечення е депозитт кошти (чи гаранта поручителя) i державт щнт папери, вартють яких ураховуеться щлком при створенш резерву.
Передбачене Положенням дисконтування вартосп заставного майна пояснюе iснуюче прагнення банков забезпечити 2—4-кратне перевищення його вартосп над сумою кредиту — це дозволяе звести до мшму-му чи навгть виключити витрати на резервування (крiм iнших зрозумiлих переваг).
Нововведення Положення №279 — вимоги до перевiрок застави: банкам рекомендуеться проводити перевiрку стану заставного майна й за необхщносп переглядати його вартють щокварталу, а також у випадку будь-якоï пролонгацiï кредитного договору. Положення зобов'язуе банки формувати резерв тд кре-дитнi ризики на всю суму основного боргу, якщо банк не здшснюе перевiрку стану заставного майна, а також вщсутт документи, що засвщчують наявнють i стан забезпечення.
Порядок розрахунку резерву тд кредитнi ризики перетертв iстотних змiн у частинi коефщенга резервування. Порiвняемо початкову й дточу тарифну сiтку (табл. 3).
На пiдставi класифiкацiï валового кредитного ризику i з урахуванням прийнятного забезпечення банк
Таблиця 3
Категор1я кредитно! операци Коефщент резервування (за ступенем ризику) Коефщент резервування (за ступенем ризику)
Початкова стка ДЮча стка (2007р.)
„стандартна" 2% 2%
„пвд контролем" 5% 10%
„субстандартна" 20% 40%
„сумшвна" 50% 80%
„безнадшна" 100% 100%
визначае чистий кредитный ризик по кожнш кредитнш операци 1 зважуе його на встановлений коефщент ре-зервування.
Висновки.
Зараз баншвська система в1др1зняеться ростом в1драхувань у резерви, що, безумовно, знижуе при-бутковють кредитних операцш. Однак разом з тим спо-стер1гаеться така позитивна тенденщя як тдвищення якост кредитного портфеля.
Поряд з очевидними достошствами Положення, що стосуються зниження ризикованост кредитних операцш, особливо реал1зованою в Положенн вде! обл1ку поточного р1вня кредитного ризику, слад за-значити ряд негативних моменпв.
У Положенш НБУ про резервування кредитних операцш задача забезпечення платоспроможност банков виршена шляхом 1хнього адмшютративно-еко -ном1чного тиску до створення страхових резерв1в, що досягаеться шляхом «заморожування» частини обо-ротних ресурав банков. Це для них е вкрай небажа-ним, а створення страхових резерв1в призводить до скорочення кредитних ресурав банков. Зазначен фак-тори спонукують комерщйш банки не проводити резервування по кредитах у необхвдному обсяз1. Подабна прихована форма протидо значно знижуе ефективнють Положення.
Нащональний банк використовуе цю методику, насамперед, як нормативну базу для резервування. У цшому Положення справляеться з завданням залучен-ня додаткових засоб1в у резерв Нащонального банку, вир1шуючи проблему поповнення його ресурс1в за ра-хунок комерщйних банков. Шдвищення якост кредитного портфеля досягаеться за рахунок зниження його прибутковост!
Цшшсть методики для комерцшних банков поля-гае в деяких рекомендащях щодо ощнки фшансового стану позичальника й у можливост здшснення поточ-
ного контролю стану кредитного портфеля, або мош-торингу кредипв.
Спроба Нащонального банку знизити кредитш ри-зики банку при формуванн кредитного портфелю шляхом проведення всеб1чного анал1зу фшансово! дальност потенцшного позичальника з позици його кредитоспро-можност була б устшною, якби ця методика дозволила при здшсненм поточного мониторингу кредитного портфеля вчасно виявити виникакш ризики неповернення кредитив [ не припустити появи нових проблемних кре-дипв. Такий анал1з повинний був би надати керОвництау банку шформащю, що дозволяе оцшити 1мов1рнють ви-конання кл1ентом сво!х зобов 'язань перед банком [ прий-няти ввдповвдш управлшсью ршення.
Однак у результат ми спостер1гаемо, що щея, закладена в Положенш, реал1зуеться недосконало. Методика вимагае серйозно! доробки з боку комерщйних банков, оскшьки на !х плеч1 Нащональний банк покладае левову частку проблем по управл1нню кре-дитним ризиком. Кр1м того, пропоноваш в Положенш критерп ощнки позичальниюв не передбачають креди-тування нових виробництв [ сфер д1яльност!
Захищенють баншвсько! системи досягаеться за рахунок зменшення й без того обмеженого обсягу ре-сурав, що направляються на кредитування вгтчизня-ного товаровиробника, I переходу баншвсько! системи на принципи «натурального господарювання». При цьому в Укра!ш 1гноруються переваги професшно! спещал1зацл учаснишв фшансового ринку, тод1 як у практищ розвинених кра!н присутне тюне ствробгт-ництво м1ж банками й страховими компашями у сфер1 страхування кредитних ризишв.
Можна зробити висновок, що чгтко! структури кредитоспроможносп, яка необхвдна для подальшого И анал1зу, у розглянутих нормативних документах не наведено. I також не юнуе едино! методики ощнки кредитоспроможносп позичальника, не кажучи вже про пев-
ний алгоритм формування банками кредитних процедур та процедур щодо управл1ння кредитним ризиком.
Лiтература
1. Закон Укра!ни «Про банки { баншвську дальнють» // Вдомосп Верховно! Ради (ВВР). — 2001. — № 5—6. — Ст. 30. 2. Закон Укра!ни «Про заставу» // Ввдомосп Верховно! Ради (ВВР). — 1992. — № 47. — Ст. 642. Вводиться в дто Постановою ВР № 2655-Х11 (2655-12) вад 02.10.92, ВВР, 1992, № 47, ст. 643. 3. Положення Нацюнального банку Укра!ни «Про кредитування», Затверджено постановою Правлшня Нацюнального банку Укра!ни № 246 ввд 28 ве-ресня 1995 р. 4. Iнструкцiя № 10 «Про порядок ре-гулювання та анал!з д!яльност! комерц!йних баншв», затверджена постановою Правл!ння Нац!онального банку Укра!ни в!д 31.12.96 р. за № 343. 5. 1нструк-щя «Про порядок регулювання д!яльност! баншв в Ук-
ра!ш», затверджена постановою Правл!ння Нацюналь-ного банку Укра!ни в!д 28.08.2001 № 368. 6. Положення «Про порядок формування та використання резерву для в!дшкодування можливих втрат за кредит-ними операц!ями банков», затверджене постановою Правлшня Нац!онального банку Укра!ни в!д 29.09.97 № 323. 7. Положення «Про порядок формування та використання резерву для вщшкодування можливих втрат за кредитними операщями баншв», затверджене постановою Правлшня Нацюнального банку Укра!ни ввд 06.07.2000 № 279. 8. Постанова Правлшня Нацюнального банку Укра!ни ввд 18.02.2004 № 54 «Про визнан-ня такими, що втратили чиннютъ, деяких постанов Правлшня Нац!онального банку Укра!ни». 9. Положение Национального банка Украины о резервировании кредитных операций и его влияние на отношение банков к страховым компаниям // Страховое дело. — 2000. — июнь. — С. 29.
