CC BY
190
базуеться саме на економщ, адже це - економiчний клас.
Висновки. Таким чином, антрополопчний аспект сучасного економiчного буття полягае в становленш креативного класу. Його дiяльнiсть не пiдлягае чiткому плануванню й стандартизации 1нту1тивш й творчi засади, на яких грунтуеться робота креативного класу, багато в чому вiдрiзняються вщ роботи, наприклад, «бших комiрцiв» - представнишв сфери послуг, дiяльнiсть яких заздалепдь чiтко розпланована. Для ефективно! дiяльностi креативному класовi необхiдний певний рiвень автономп й гнучкостi. Потрiбен час i свобода дiй для того, щоб створити нове. У цш концепцп iманентно присутня щея про те, що творчу працю характеризуе часова асинхроннiсть. Адже творчiсть не тдпорядковуеться часовим детермiнантам, вона мае позачасовий вимiр. Творчiсть - це шлях звшьнення людини вiд шдпорядкованосп економiчним, у тому числi й часопросторових детермiнантам.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бузгалин А. Частная собственность устарела [Электронный ресурс] / А. Бузгалин. -
Режим доступа :
http://magazines.russ.ru/oz/2004/6/2004_6_5.html.
2. Гальчинський А. С. EKOHOMi4Ha методолопя. Лопка оновлення : Курс лекцш / А. С. Гальчинський. - К. : "АДЕФ-Укра1на", 2010.
- 572 с.
3. Гальчинський А. Криза i цикли свггового розвитку / А. Гальчинський. - К. : АДЕФ-Украна, 2009. - 392 с.
4. Кастельс М. 1нформацшне сустльство та держава добробуту. Фшська модель / М. Кастельсм, П. Хiманен. - К. : Ваклер, 2006. -256 с.
5. Мей К. 1нформацшне суспiльство. Скептичний погляд / К. Мей. - К. : К. I. С., 2004. -XIV с., 220 с.
6. Попов А. И. Теоретические основы формирования креативной экономики: переход от homo economicus к модели homo creator [Электронный ресурс] / А. И. Попов, С. А. Иванов.
- Режим доступа : http://www.creativeconomy.ru/articles/2386/.
7. Флорида Р. Креативный класс. Люди, которые меняют будущее / Р. Флорида. - М. : СИК, 2011. - 202 с.
Аннотация. В статье исследуется проблема формирования творческого человека как основного содержания постиндустриального общества, фундамент основу которого составляет деятельность «креативного класса». Показано, что творчество не подчиняется рациональным требованиям экономии времени, а является новым пространственно-временным измерением бытия человека.
Ключевые слова: экономический человек, творческий человек, креативный класс, инновация, пространственно-временные детерминанты.
Summary. The problem of creative person formation as the main content of post-industrial society, which is based on the "creative class activities, is revealed in the paper". It is shown that creativity doesn't depend from the rational requirement of economy, but is a new time and spatial dimension of human existence.
Keywords: economic human, creative person, creative class, innovation, time-space determinants.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТRipdina О.Г. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Уткта Ю.М.
УДК 336.77.067
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ УПРАВЛ1ННЯ БАНКОМ 1НДИВ1ДУАЛЬНИМ
КРЕДИТНИМ РИЗИКОМ
Дорошенко Г.О. д.е.н., доцент (Х1Ф УДУФМТ)
У роботг вгдображено класичну структуру управлтня тдивгдуальним кредитным ризиком г розроблено заходи, щодо тдвищення ефективностг цього процесу.
Ключовi слова: кредитування, ризик, жшжзацш, забезпечення, кредитоспроможтсть, банки, кредиторы, позичальники.
Постановка проблеми. Кредитш операцп банков кредити становлять близько 60-70 % 1хнього - вагома частка активiв банку й найдохщшша загального обсягу та забезпечують 2/3 уах доходiв стаття баншвсько! дiяльностi. У структурi активiв баншвсько! дiяльностi.
© Дорошенко Г.О.
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 41, 2013
Через значне зростання обсяпв кредитування i збiльшення об'ему проблемних (прострочених та сумнiвних) кредитiв актуального значення набувае вирiшення проблеми мiнiмiзaцi! ризишв кредитно! дiяльностi комерцiйних банков. Здiйснюючи управлiння кредитним ризиком, баншвська установа не тiльки забезпечуе власне стабшьне функцiонування, а й впливае на економiчний розвиток краши шляхом тдвищення економiчно! ефективностi вкладення позикових кошпв, полiпшення фiнансового стану позичальнишв та максимальне задоволення споживчих потреб населения. Разом з тим, загальна тенденщя сучасного розвитку кредитних операцш вiтчизняних банков сввдчить про суттеве скорочення обсягiв кредитування та тдвищення частки проблемних позик в кредитних портфелях баншвських установ, що вказуе на недосконалють методiв та пiдходiв до управлшня кредитним ризиком. Так, за тдрахунками асощацд «Укранський кредитно-банк1вський союз», обсяг довгострокового кредитування суб'ектiв господарювання зменшився майже на 4% за ачень - листопад 2012 р. у порiвняннi з ростом на 11% в 2011 р., а середньозважена ставка за кредитами в нацюнальнш валют зросла з початку року в 1,5 рази, з 15,6% рiчних у ачш до 23,4% рiчних у листопaдi [1]. Крiм того, близько 13% баншвських установ за тдсумками трьох квaртaлiв 2012 року всi ще - збитковг У той же час, за оцшкою Fitch, проблемнi активи банков залишаються суттевими. Виходячи з управлшсько! звiтностi банков, що рейтингуе Fitch, рiвень непрацюючих кредитiв (з простроченням на 90 днiв) збшьшився до 19% на к1нець першого пiврiччя 2012 р. в порiвняннi з 18% на к1нець 2011 р., в той час як потенцшш проблемш кредити (непрaцюючi i реструктуровaнi кредити) в сумi становлять 48% кредитного портфелю [2].
Частина комерцшних банков Укра!ни збанкрутувала саме через неповернення наданих кредитiв. У важкому фiнaнсовому стaнi постiйно перебувае значна шльшсть дiючих нинi баншвських установ, до того ж тенденцп до полшшення ситуацп не помггно. У цих умовах особливо! ваги набувае завдання оптимiзaцi! системи надшного захисту банков вiд негативних наслщшв кредитування, розробка мехaнiзму дiaгностики, проектування та планування ризик1в банк1всько! системи. Все це тдкреслюе aктуaльнiсть дослщження питань упрaвлiння кредитними ризиками баншв.
Анал1з попереднЫ публшацш. Проблемним питанням повернення кредитiв та упрaвлiния кредитним ризиком присвячеш прaцi багатьох науковщв, зокрема Т.А. Васильево! [8], В.В Вилшського [9], А.О. eпiфaновa [8], С.М. Козьменка [8], Л.М. Прийдуна [5], Л. Я. Слободи [10] та шших.
Ослаблення баншвсько! системи Укра!ни через посилення негативного впливу свггово! фшансово! кризи певною м1рою сприяло переоцшщ кредитних ризик1в 1 зм1т мехатзм1в !х виявлення, тому питання подальшого дослщження стратегш та мехашзм1в управлшня кредитним ризиком залишаються актуальними 1 вимагають додаткових дослщжень.
Метою статп е визначення, на основ1 обробки та узагальнення наявного досвщу управлшня кредитним ризиком шоземними та вичизняними банками, заход1в вдосконалення шструменпв, що застосовуються у рамках цього процесу.
Викладення основних результатiв до^дження. Як вщомо, банки найбшьш вразлив1 до кредитного ризику, який виникае через неспроможшсть сторони, що взяла на себе фшансов1 зобов'язання, !х виконати. Так, за результатами експертних оцшок структура банк1вських потенцшних втрат вш ризик1в мае такий вигляд: кредитний ризик - 50%, ризик л1кыдносп - 25%, валютний ризик - 5%, шш1 види - 20% [2]. Також очевидно, що кредитний ризик супроводжуе не тшьки операцп прямого кредитування, а майже ва активш операцп банку, тому саме цей ризик вважаеться найбшьш загрозливим у баншвсьшй д1яльносп.
Анал1зуючи шструкцп та положення НБУ, можна видшити два визначення терм1ну «кредитний ризик». З одного боку, кредитний ризик трактуеться як «ризик невиконання позичальником зобов'язань за кредитними операщями банку, тобто ризик того, що сплата вшсотшв та основно! суми боргу здшснюватиметься з вшхиленням вш умов кредитно! угоди або взагал1 не буде проводитися» [3]. З шшого, кредитний ризик - це «наявний або потенцшний ризик для надходжень та катталу, що виникае через неспроможшсть сторони, яка взяла на себе зобов'язання виконати умови фшансово! угоди з банком» [4]. З нашо! точки зору бшьш прийнятним, з позицп глибини дослщження, е наступне визначення: кредитний ризик банку - це варпсне вираження ймов1рност1 порушення позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитором, що проявляеться у неможливосп дотримання обсяпв та граф1ку повернення позикових кошт1в внаслшок дп зовшшшх та внутршшх чинник1в, що спричиняе недоотримання кредитором запланованого р1вня дохвдносп вш здшснено! операцп [5, с. 307].
Р1вень кредитного ризику баншв можна оцшити за сшввшношенням резерв1в на вшшкодування можливих витрат за кредитними операщями банк1в та обсягом кредитного портфеля, а також частки проблемних кредитив у кредитному портфел1 (табл. 1).
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 41, 2013
Таблиця 1
Анал1з кредитного ризику банюв [6]
Показник Рк
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Кредитний
портфель, млн. 73442 97197 156385 268294 485507 792244 746565 755030 823800
грн.
Резерв за
кредитними операщями, млн. 4631 6337 8328 12246 18477 45502 83269 112965 118941
грн.
Вщношення
резерыв шд кредитн1 ризики 6,31 6,55 5,38 4,54 3,81 5,61 11,15 14,96 14,44
до кредитного портфеля,%
Проблемш кредити, млн. 2500 3145 3379 4456 6857 18015 69935 90319 79300
грн.
Питома вага
наявних
проблемних 3,40 3,24 2,16 1,65 1,31 2,27 9,37 11,96 9,62
кредипв у портфел1, %
Управлшня кредитним ризиком банку - це формалзований процес з чiткою послiдовнiстю етатв, механiзмiв та методiв, за допомогою яких виникае можливiсть виявлення, оцшки, контролю та монiторингу за кредитним ризиком задля отримання запланованого рiвня доходу ввд здшснення кредитно! операци та недопущення ймовiрностi виникнення негативних насладив його реал1заци i зменшення до прийнятного для банку рiвня [5, с. 310]. Метою тако! дяльносп е створення умов захисту кредитора шляхом встановлення лiмiтiв та диверсифшаци строив позик, впровадження надежно! аналогично! дiагностики фiнансового стану позичальника, яка повинна передбачати анал1з грошових потоков кл1ента та комплексний анал1з його кредитоспроможностi, вибiр оптимально! форми забезпечення кредиту.
Осильки управл1ння кредитним ризиком являе собою цшсну систему, то за визначенням вона повинна мiстити об'ект, суб'екти, iнструменти та падсистеми забезпечення. Кредитний ризик е основним об'ектом управл1ння для банков. Суб'екти управлшня - це структурнi пiдроздiли чи органiзацiйнi одинищ банку, що здшснюють процес управл1ння iндивiдуальним кредитним ризиком на основi використання специфiчних трудових, iнформацiйних, матерiальних i фiнансових ресурав. Як суб'екти управл1ння виступають вище керiвництво, апарат управл1ння, персонал банку. Основними iнструментами управл1ння кредитним ризиком е планування, регулювання, анал1з та контроль.
Управлшня кредитним ризиком банку здшснюеться на двох рiвнях вадповадно до причин його виникнення - на рiвнi кожно! окремо! позики та на рiвнi кредитного портфелю в цадому.
1ндивадуальний кредитний ризик (який е об'ектом анал1зу дано! роботи) - це ймовiрнiсть того, що позичальник не виконае сво! зобов'язання перед банком щодо повернення боргу зпдно з угодою, а банк при цьому не зможе своечасно i в повному обсязi скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат. Отже, це ймовiрнiсть негативно! змши вартосп активiв банку в результат! нездатносп контрагента (позичальника) виконувати сво! зобов'язання з виплати вадсотив i основно! суми кредиту вадповадно до термiнiв кредитно! угоди та внасладок впливу рiзних факторiв [7, с. 80].
1ндивадуальний ризик залежить вад максимально! величини кредиту (максимально можливих збитк1в) i ймовiрностi !х настання. Джерелом шдивадуального кредитного ризику вважаеться окремий конкретний контрагент банку -позичальник, боржник, емiтент щнних паперiв [4].
Метою управл1ння кредитним ризиком позичальника, з одного боку, е забезпечення повернення кредитних кошпв, а з шшого -забезпечення прибутковосп та ефективносп кредитно! операцi!. Для реал1зацл поставлено! мети управл1ння кредитним ризиком позичальника повинно мютити наступи етапи:
1 етап - визначення стратегiчних цiлей та завдань системи управл1ння кредитним ризиком передбачае вироблення стратегi! управл1ння. На основi принцитв кредитно! пол1тики банком розробляеться вадповадна методична база, змiст яко! у сво!й сукупносп i вадображае суттсть ризиково! стратеги, що здiйснюеться банком протягом поточного року [8, с. 138]. Ризик, який банк зможе взяти на себе, мае бути тдкршлений капталом.
2 етап - виявлент причин можливого виникнення кредитного ризику та створення умов для наступних етапiв управл1ння, на яких
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 41, 2013
здшснюеться безпосередньо оцшка ризику та виб1р ршень про управлшськтий вплив.
3 егап - щентифшацл кредитного ризику за окремим позичальником дозволяе прогнозувати його управлшня при можливих комбшащях управлшських чинник1в, дае в майбутньому можлив1сть проанал1зувати i поршняти вар1анти управлшня й обрати оптимальт з них за визначеними критерiями [9, с.70]. Для щентифшацп ризику, як i iнших елеменпв системи управлiння ним, велике значення мае наявнiсгь як1сно1, повно! та доскгарно1 iнформацiйноï бази.
4 етап - к1льк1сна оцiнка iндивiдуального ризику з позици масштабности його впливу та ймовiрносгi настання. К1льк1сна оцшка кредитного ризику позичальника здiйснюегься не тшьки на початковому етапi прийняття рiшення про видачу кредиту, але й у процесi подальшого мониторингу. На даному етапi здiйснюегься визначення кшькюних характеристик, якими можна описати ризик, к1льк1сна оцiнка допустимого рiвня ризику та визначення затрат, пов'язаних з факторами ризику, оцiнка можливих збитив, пов'язаних з несприятливим розвитком подай. Сутнiсть кiлькiсноï оцiнки кредитного ризику окремого позичальника полягае у визначент його кредигоспроможносп.
5 етап - вибiр варiанту CIратегiï управлшня ризиком: уникнення, прийняття та застосування iнсIруменгiв управлiння. Внугрiшньобанкiвське регулювання кредитного ризику позичальника - це послщовний процес прийняття рiшень щодо впливу на ризикоутворююч фактори, який здшснюеться спецiальними iнсIруменгами з метою утримання прийнятого рiвня кредитного ризику для досягнення CIратегiчних завдань банку [10, с. 232].
6 етап - контроль. На даному етап здшснюеться розробка та реалiзацiя процедур контролю за ризиком, його мониторинг, вщбуваеться переоцiнка ризику та коригування антиризикових заходiв, що застосовуе банк [8, с.140]. Банк може здiйснювати контроль кредитного ризику, використовуючи так! шструменти, як аудит, аналiз, перевiрка, швентаризащя кредиту, мониторинг тощо. Кредитний мониторинг посiдае важливе мiсце в системi управлiння кредитним ризиком банку щодо позичальника, який передбачае ретроспективний аналiз кредитжй дальности банку, дозволяе виявити недолiки, розробити рекомендаци та оптишзувати систему управлiння кредитним ризиком в майбутньому. Вш включае в себе нагляд за правильнiсгю оформления докуменпв, цшьовим використанням кредиту, погашенням кредиту, збереженням заставленого майна, змшами у фiнаисовому стаиi позичальника, а також роботу з проблемною заборговатстю. Таким чином, поспйний контроль допомагае заздалегiдь виявляти проблемнi кредити, а також перевiряти вшповщтсть дай кредитних працiвникiв основним вимогам
кредитно! политики банку, встановленим стандартам ризику.
Перспективним напрямком удосконалення засоб1в управлшня кредитними ризиками е узагальнення досвщу дальноси банк1в по виршенню ситуацш з проблемними кредитами та пщвищення ефективносп використання юнуючих форм забезпечення повернення банк1вського кредиту:
- удосконалити регулятивну базу, в тому числ закони, що захищають права кредитор1в, наприклад, внести в Кримшальний Кодекс положення про вщповщальтсть заставодавця за несанкщоновану реал1зац1ю заставленого майна, посилити цившьну, крим1нальну та адм1н1стративну в1дпов1дальн1сть юридичних ос1б та !х кер1вник1в за ухилення в1д сплати борг1в банкам-кредиторам;
- удосконалити правову базу регулювання страхових правов1дносин;
- доопрацювати нормативну базу, пов'язану з порядком реал1зацл застави. Для упорядкування роботи банив по реал1зацл застав необх1дно розробити чита 1нструкц1! на р1вн1 Нацюнального банку Укра!ни;
- з метою захисту прав кредитор1в створити едину систему облшу 1 реестрацй' заставленого майна, створити мехатзм арешту майна за позовами банив, сформувати б1льш диференд1йован1 критери оц1нки кредитоспроможност1 позичальник1в, гарант1в (поручител1в);
- прискорити створення централ1зовано! системи оперативного отримання 1нформацй' в1дносно недобросовюних позичальник1в, поручител1в, гарант1в;
- створити в банках спещал1зований п1дрозд1л для роботи 1з забезпеченням та особливу увагу прид1ляти перев1рц1 заставодавця та майна;
- забезпечувати високий р1вень профес1йно! подготовки банк1вських прац1вник1в;
- здшснити адаптац1ю м1жнародного досв1ду щодо ефективносп використання юнуючих форм забезпечення повернення кредиту до укра!нсько! баншвсько! практики;
- впроваджувати широке використання добровшьного страхування банками ризику непогашення кредит1в;
- посилити взаемодю економ1чно!', юридично! служби банк1всько! безпеки для п1двищення результативност1 роботи по поверненню борг1в, в тому числ1 шляхом оперативно! 1 ефективно! реал1зацл забезпечення.
Висновки. Проблема зниження кредитного ризику дуже важлива сьогодт 1 головне завдання в рацюнальному управл1нн1 кредитним ризиком полягае у пошуку реальних шлях1в його мш1м1заци паралельно з одержанням достатн1х дохода для збереження кошт1в вкладник1в 1 тдтримки життед1яльност1 банк1в. Частина комерцшних банив Укра!ни збанкрутувала саме через неповернення
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост1 № 41, 2013
наданих кредипв. У важкому фiнансовому craHi поспйно перебувае значна к1льк1сть дючих нинi банк1вських установ, до того ж тенденцй' до шотпшення ситуацй' не помiтно. Застосування на прaктицi викладених зaходiв посилить роль забезпечення, як важливого фактору повернення кредиту та дозволить захищати мaйновi iнтереси банку при можливому порушеннi позичальником прийнятих на себе зобов'язань.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Офщшний сайт Украшського кредитно-банювського союзу [Електронний ресурс]. - Режим доступуЬйр:/М«.ощ.ш
2. Офщшний сайт рейтингово агентства Fitch [Електронний ресурс]. - Режим доступуЬйр:/Я"йсЫак^.ги
3. Положення Национального банку Украши «Про порядок формування та використання резерву для в1дшкодування можливих втрат за кредитними операциями банюв», затверджене Постановою Правлшня НБУ в1д 06.07.2000 р. № 279 (з1 змшами та доповненнями). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0474-00.
4. Методичт вказ1вки з шспектування банков «Система оцшки ризиюв», схвалет Постановою Правлшня НБУ ввд 15.03.2004 р. № 104 [Електронний
ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0104500-04.
5. Прийдун Л. М. Управлшня кредитним ризиком як основа забезпечення ефективносп банювсько! даяльносп // Сталий розвиток еконотки. -2012. - № 2 (12). - С. 307 - 312.
6. Офщшний сайт Национального банку Укра!ни. - Режим доступу: http://bank.gov.ua
7. Слобода Л. Я. Оцшка ефективносп регулювання кредитних ризиюв банку за витратним тдходом // Вiсник Укра!нсько! академи банювсько! справи. - 2007. - № 22. - С. 79 - 84.
8. Управлшня ризиками банков: монограф1я у 2 томах. Т. 1: Управлшня ризиками базових банювських операций / [А. О. Стфанов, Т. А. Васильева, С. М. Козьменко та iн.] / за ред. д-ра екон. наук, проф. А. О. Стфанова i д-ра екон. наук, проф. Т. А. Васильево!. -Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. - 283с.
9. Вггашський В. В. Кредитний ризик комерцшного банку: Навч. поаб. / В. В. Вгтлшський, О. В. Пернарiвський, Я. С. Наконечний, Г. I. Велижаваненко. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 251 с.
10. Слобода Л. Я. Полшшення оцшки застави при кредитувант як метод протидо виникненню проблемних iпотечних кредитiв банку // Вюник Унiверситету банювсько! справи Национального банку Укра!ни: Зб. наук. праць. - 2012. - № 2 (14). - С. 230 -234.
Аннотация. В работе отображена классическая структура управления индивидуальным кредитным риском и разработаны мероприятия, способствующие улучшению данного процесса.
Ключевые слова кредитование, риск, минимизация, обеспечение, кредитоспособность, банки, кредиторы, заемщики.
Summary.The article is devoted to analysis of the modern practice organization of bank's individual credit risk management and the development of recommendations for improvement it.
Keywords: lending, risk, minimization, mortgage, credit, banks, lenders, borrowers.
Експерт редакцШног колегй к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зубенко В.О.
УДК 339.72 (477:476)
ПЛАТЕЖН1 БАЛАНСИ В УКРА1Н1 I Б1ЛОРУС1: РЕГУЛЮВАННЯ ТА ШЛЯХИ ВИР1ВНЮВАННЯ
Журавльов О.В., к.е.н., доцент (ХНУ ÍM.B.H.Kapa3ÍHa)
В cmammi розглянутi основт тенденцй флуктуацш платiжних баланав в Укран i Бторуа. Визначеш причини диспропорцш статей плаmiжних баланав крат. Запропоноват шляхи вирiвнювання плаmiжного балансу з урахуванням характеру нащональних економж в Укран i БыоруЫ.
Km4oei слова: платжний баланс, MaKpoeHOHOMÍ4ua рiвновага, дефщит, валютный курс, залежтсть eid зовтшшх чиннитв.
Актуальншть теми. Перебування Украши i Бшоруа в pÍ3Hm штеграцшних угрупуваннях ставить перед двостороншм ствробиництвом mbí задачу яш потребують постшного науковообгрунтованого аналiзу. Однак,
незважаючи на рiзну штеграцшну спрямовашсть крашам вдалося досягти вторичного максимуму в двосторонньому товарооб^у в майже 7 млрд. дол. США в 2012 р.
© Журавльов О.В.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 41, 2013
