CC BY
167
both according to quantitative and high-quality criteria and organizationally structural forms. The conclusion is made that development of PFG in Ukraine will allow deciding the row of problem issues, caused by transformation processes in the economy of the country. Exactly on principles of forming of FPG effective transformation of the Ukraine's economy, acceleration of solving a number of questions, can be well-to-do from overcoming of the crisis phenomena, increase the role of domestic production, in the international division of labour.
Keywords: financially industrial group, industrial enterprise, investment activity, innovative activity, financial capital, bank establishment.
УДК 336.77.067:774.3
ОЦ1НЮВАННЯ БАНКАМИ УКРА1НИ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ В СУЧАСНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ УМОВАХ
Р.Р. Коцовська1
Проан^зовано кредитну дiяльнiсть банюв Украши упродовж кризових 20132016 рр., наголошено на незадовшьнш якост !хшх кредитних портфелiв та необхщнос-т формування у повному обсязi резервов за кредитними операцiями. Проблемнi креди-ти призводять до зменшення прибутково! дiяльностi банюв, втрати лiквiдностi, i, зреш-тою, капiталу. Розкрито новi пiдходи до визначення банками розмiру кредитного ризи-ку, грунтуючись на новому Положены Нацiонального банку Украши.
Ключовi слова: банки, проблемы кредити, кредитний ризик, ймовiрнiсть дефолту позичальника, резерв для покриття проблемно! заборгованосп, забезпечення кредиту, розмiр кредитного ризику.
Постановка проблеми. Сьогодш Укра'на переживае надзвичайно складну кторичну епоху. Вiйськовi до на сход^ анексiя Криму, що призводять до людських втрат, занепаду економжи, проблем у зовнiшнiх вiдносинах, не сприяють швидкому вирiшенню полiтичних та економiчних питань всерединi кра'ни. Проте у державi чiтко взято курс на реформування економiки та еврош-теграцiю.
Комплексна програма розвитку фшансового сектору Украши до 2020 року, безперечно, у подальшому сприятиме стабшьносп не тшьки фiнансовоí систе-ми, але й економiки загалом. У програмi значну увагу придiлено вдосконален-ню законодавчо-нормативно! бази щодо даяльносп банкш Украши, яка максимально наближатиметься до мiжнародних стандартiв [2].
" Кредитний ризик е одним з найбiльш iстотних ризитв банкiвськоí дiяль-ностi. Неадекватна ощнка банком рiвня кредитного ризику може спричинити втрату капiталy та дкидносц, створюючи загрозу iнтересам вкладникiв та ш-ших кредиторш банку", наголосила директор Департаменту методологií Нащ-онального банку Украши Наталiя 1ваненко [3].
Вичизняш наyковцi-економiсти В. Л. Кльоба, О. А. Криклш, А.М. Мороз, Л.О. Примостка, Б.1. Пшик, Р.А. Слав'юк, Т.С. Смовженко та ш. у сво'х працях висвiтлюють проблеми банкiвськоí кредитно! дiяльностi, надають дiевi реко-мендацп щодо зменшення кредитних ризикiв, проте виртенню ризиковостi ак-тивних операцш банкiв придiлятимyть пильну увага ще кiлька рокiв.
1 доц. Р.Р. Коцовська, канд. екон. наук - Львгвський навчально-науковий шституг ДВНЗ "Ушверситет банк1всь-koï справи"
З огляду на це, Нащональний банк Украши постановою № 351 вiд 30.06.2016 р. затвердив Положения про визначення банками Украши розмiру кредитного ризику за активними банювськими операцiями, яке розробляли у спiвпрацi зi бантвською сшльнотою з залученням експертiв МВФ, Свггового банку, мiжнародноí компанií Oliver Wyman, USAID.
Метою роботи е короткий аналiз кредитно!' дiяльностi бантв Украши та висвiтления методики визначення ними розмiру кредитного ризику за вимогами вiдповiдного Положення, затвердженого постановою № 351 вщ 30.06.2016 р.
Результати дослщження. Однiею з причин неплатоспроможносп банкiв Украши та виведення ix iз ринку е наявнкть у них великого обсягу проблемних кредитiв. Часто банки пiд час надання кредитiв переоцiнювали фiнансовi мож-ливостi позичальникiв, унаслiдок чого подавали не завжди правдиву шформа-цда про проблемнi активи, не формували у повному обсязi резервiв для повер-нення збитк1в вiд неяккних кредитних операцiй.
Упродовж 2013-2015 рр. виведено з ринку понад 60 банкшських установ, активи дiючиx банюв за перше пiврiччя 2016 р. також зазнають змiн, передусш через скорочення залучених банками коштiв ввд клiентiв i наданих íм кредипв, девальвацiю гривнi, полiтичну та економiчну ситуацiю у краíнi (табл. 1).
Табл. 1. Основш показники dimbHocmi бантв Украти впродовж 2013-2015рр. i два
квартали 2016 року (млн грн)
№ з/п Показник на 01.01. 2014 р. на 01.01. 2015 р. на 01.01. 2016 р. на 01.04. 2016 р. на 01.07. 2016 р.
1 Кшьюсть дточих банюв 180 163 117 111 102
2 Активи банюв 1278095 1316852 1254390 1299063 1260617
3 Загальнi активи (не скориго-ват на резерви за активними операцшми 1408688 1520817 1571753 1624323 1572028
4 Кредити нaдaнi 911402 1006358 965090 983944 907955
з них кредити надат СГ 698777 802582 805620 805622 746876
5 Кредити надаш фiзичним особам 167773 179040 150960 150957 138940
Джерело: складено за даними [1, 4].
Детальшший аналiз даних табл. 1 щодо кредитно!' дiяльностi банюв упродовж першого пiврiччя 2016 р. вказуе на те, що банки переважно надають кре-дити юридичним особам, що становить понад 80 % ввд загально!' суми íхнiх кредитних портфелiв. Невеликий обсяг кредитування фiзичних осiб можна поясни-ти загальним спадом доходiв населення, складною сощальною та демографiч-ною ситуацieю в держав!
Аналiзуючи якiсть кредитного портфеля бантв тальки за перше пiврiччя 2016 р., де кiлькiсть ддачих банкiв скоротилася тiльки на 9 одиниць, спостерь гаемо досить непривабливу картину, а саме: частка прострочено!' заборгованос-тi у загальнiй сумi кредитiв на 01.07.2016 р. зросла, порiвняно з початком року, на 2 процентних пункти, а порiвнюючи з 2015 р., кредитна заборговашсть зросла майже удвiчi. Отже, сума сформованих резервiв за активними операцями банкiв також постiйно зростае, навиъ попри те, що банки приховують таку ш-формацiю (рис.).
■частка прострочено* заборгованосп у кредитному портфел1 банюв
Рис. Динамжа частки pe3epeie за активными операцями та частки простроченоi 3adopeoeaHocmi в кредитному портфeлi баншв упродовж 2013-2015рр. i 1-го mepi44n 2016р. (складено за даними [1, 4])
З 01.01.2013 р. банювсью установи для вщшкодування можливих втрат за активними операцшми формували резерви вiдповiдно до Положення, затвер-дженого Постановою НБУ № 23 вщ 25 сiчня 2012 р. Це Положення враховува-ло основш вимоги мiжнародних стандартiв фшансово'' звiтностi та рекомендацií Базельського комитету з банкiвського нагляду, проте визначення класу пози-чальника базувалося за фактом виконання ним зобов'язань.
Для забезпечення повно'' та своечасно'' ощнки банками величини кредитного ризику, що сприятиме коректному розрахунку ix капiталу, та, в кiнцевому результат^ посилить фшансову стабiльнiсть банкiвського сектора, Нащональний банк Укра'ни постановою Правлшня НБУ № 351 вщ 30.06.2016 р. затвердив нове Положення про визначення банками Укра'ни розмiру кредитного ризику за активними банювськими операцшми.
Якраз у цьому Положеннi для розрахунку розмiру кредитного ризику пе-редбачено застосування рекомендовано'' Базельським комiтетом з банювського нагляду формули, яка використовуе три компоненти: ймовiрнiсть дефолту бор-жника (PD - probability of default), рiвень втрат у разi дефолту (LGD - loss given default) i експозицiю пiд ризиком (EAD - exposure at default).
Стверджуемо, що розроблення та потребу запровадження банками вказано-го Положення з 01.01. 2017 р. на чаа, бо спираючись на дат НБУ, що подат у "Звт про фiнансову стабiльнiстьм, результати стрес-тестування двадцяти найбiльшиx банкiв Укра'ни показали, що яюсть кредитного портфеля банюв у 2015 р. була на найнижчому юторичному рiвнi: частка кредипв 4 категорп (ймовiрнiсть дефолту 51-99 %) та 5 категорп (дефолт) у ixmx кредитних портфелях становила 53 % [5].
Наведемо тлумачення найосновнiшиx категорiй Положення про визначення банками Укра'ни розмiру кредитного ризику за активними банювськими операцiями:
• втрати в pa3i дефолту (LGD) - компонент (коефщент) розрахунку po3Mipy кредитного ризику, що вщображае рiвень втрат (збитав) yнaслiдок дефолту бор-жника/контрагента;
244
Серiя eKOHOMi4Ha
• експозицiя шд ризиком (ЕЛО) - компонент розрахунку розмiру кредитного ризику, що вiдповiдаe боргу за активом, який перебувае пiд ризиком дефолту боржника/контрагента;
• борг за активом - балансова варткть активу (основна заборговашсть перед банком та нараховаш доходи, визнанi банком зпдно з нормативно-правовим актом НБУ з бухгалтерского облiку, з урахуванням пасивних залишк1в (за наявнос-тi))/надане фшансове зобов'язання/нарахованi доходи за операцiями, за якими немае основно'1 заборгованостi без урахування суми сформованого резерву; уцшки за цiнними паперами, що оцшюються за справедливою вартiстю з виз-нанням переоцiнки через прибутки/збитки; дисконту та/або преми.
• кредитний ризик (СК) - розмiр очiкуваних втрат (збитыв) (ЕЕ) за активом унаслщок дефолту боржника/контрагента [6].
Банки, грунтуючись на новому Положеннi НБУ, розроблятимуть внутрiшнi положения за кожним видом фшансових актив1в, групою фшансових актив1в, дебiторською заборгованiстю за господарською дiяльнiстю банку та наданими фiнансовими зобов'язаннями.
У роботi зупинимось тiльки на аналiзi подано!' у Положеннi шформацп про визначення банками Украши розмiру кредитного ризику за найосновнiшими ак-тивними банювськими операциями - кредитними.
Пiд час визначення кредитного ризику за активами банки будуть дотриму-ватися певних принципiв:
1) переваги сутност здiйснюваних банком активних операцш над 1х формою;
2) своечасност та повноти виявлення кредитного ризику, базуючись на повнiй шформацп про кшента та його господарсько1 дiяльностi;
3) адекватностi оцiнки розмiру кредитного ризику, що враховуе грошовi потоки позичальника, пiдтвердженi фiнансовою та статистичною звiтнiстю;
4) застосування банком рiзних способiв зниження кредитного ризику;
5) урахування власного досввду банку шд час оцiнки кредитного ризику шляхом застосування судження управлiнського персоналу/колегiального органу банку.
Банк здшснюватиме розрахунок розмiру кредитного ризику за активами на шдив^альнш та груповiй основi.
Формула для розрахунку розмiру кредитного ризику за активами на шдивь дуальнш основi така:
СШнд = тах{о; РБх[ЕЛО - (^=1(СУ х к) г + КС)]} . (1)
Формула (1) грунтуеться на такш формулi:
СКтд = РВтд хШБтд х ЕЛБтд, (2)
де: СШнд - розмiр кредитного ризику за активом на щдишдуальшй основц РОтд - коефшденг iмовiрностi дефолту боржника/контрагента за активом, визначений банком згiдно з вимогами цього Положення;
ШБтд = 1- ККтд,
де: ККтд - коефщент, що вiдображае р1вень повернення боргу за активом за рахунок реалiзацií забезпечення та iнших надходжень,
КЯтд =( х к) г + КС) / ЕЛБтд, ЕЛОтд - експозицк шд ризиком за акти-
вом на дату ощнки; СУ1 - варткть 1-го виду забезпечення, що береться до розра-хунку кредитного ризику (у р^ наявностi кшькох видiв забезпечення за одним активом). Якщо забезпечення немае або не ввдповщае перелжу, критериям та принципам прийнятносп, визначеним Положениям, то до розрахунку береться значения СУ, що дорiвнюе "0"; кг - коефщент лiквiдностi 1-го виду забезпечення, що визначаеться банком зпдно з додатком 6 до цього Положення. Банк на пiдставi сформованого судження щодо обсягу витрат на реалiзацiю забезпечення застосовуе нижче (менше) значення коефiцiента лiквiдностi забезпечення; КС - iншi надходження, зокрема страхове вiдшкодування, фiнансова порука, ре-алiзацiя майна боржника/майнового поручителя, крш наданого в заставу [6].
У новому Положенш передбачено 10 класш боржника-юридично' особи (крш банку та бюджетно' установи). Клас боржника-юридично' особи визначаеться на пiдставi його фiнансового стану за допомогою iнтегрального показника
п
2 =^0 + ТЬгХг , (3)
1=1
де: 2 - жегральний показник; х, - показники, що визначаються на пiдставi фь нансових коефщеипв, розрахованих за даними фiнансовоí звиносп боржника-юридично' особи, з урахуванням установлених Нацiональним банком дiапазо-шв для кожного фiнансового показника; в - коефiцiенти логiстичноí моделi, що визначаються з урахуванням вагомостi показнитв; во - вiльний член лопстич-но!' моделi, значення якого актуалiзуеться Нацiональним банком.
Пiд час розрахунку штегрального показника до уваги беруть модел^ якi за-лежать ввд виду економiчноí дiяльностi юридично' особи, визначеного на шд-ставi, наданого юридичною особою, розшифрування даних графи 2000 форм № 2 (2-м, 2-мс) (табл. 2). Фiнансовi коефщенти для юридичних оаб-позичальни-кiв (великих, середтх та малих пiдприемств) i встановлення для них класу за жегральним показником банкiвськi установи обчислюють, використовуючи вiдповiднi таблицi, поданi у додатках Положення [6].
Клас позичальнитв-юридичних осiб залежатиме ще ввд таких основних факторiв:
1) своечасност сплати боргу боржником: борг прострочений вщ 31 до 60 дшв -банк визначае клас не вище 5; вiд 61 до 90 дшв - не вище 8; ввд 91 та бшьше днiв - не вище 10;
2) належносп боржника до групи юридичних ошб пiд спiльним контролем/гру-пи пов'язаних контрагентiв;
3) ознак, що сввдчитимуть про високий кредитний ризик боржника/контрагента;
4) вимоги щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/кон-трагента;
5) наявносл в банку шформацп щодо кредитной кторп боржника [6].
Табл. 2. Моделiрозрахунку ттегзрального показника боржника-юридичноI особи для великого або середнього тдприемства (за приклад взято секц'ио А)
№
з/п
Група видiв економiчноí дшльносп
Модель
Фшансо-вий показ-ник (Кг)
Дiапазон фiнансових показникiв
Мiнiмальне значения дь апазону (Кг шт)
Максимальне значення дь апазону (Кг шах)
Показник (Хг)
о я н
и &
и И
О «
1ч и
и и
§ о
.§ В
о Й
Р 5
н о
Я е а и
Й о
К ^
2 и
к к
п «5
Р к
и &
« Й
л
ч
О
М ГЧ
N
К11
К15
К1
К10
К16
1
Менше нiж 18,2 %
18,2 %
36,6 %
36,6 %
98,3 %
Бшьше шж 98,3 %
Менше шж 0,1 %
0,1 %
5,4 %
10,0 %
5,4 %
10,0 %
36,5 %
Бшьше шж 36,5 %
Менше тж 17,4 %
17,4 %
35,4 %
35,4 %
88,5 %
Бшьше шж 88,5 %
Менше шж 162,8 %
162,8 %
206,8 %
Бшьше нiж 976,7 %
Менше шж 0,8 %
0,8 %
7,6 %
7,6 %
45,8 %
Бшьше шж 45,8 %
Х11
Х15
Х1
206,8 %
976,7 %
Х10
Х16
1,157
■0,143
0,195
1,205
0,495
0,332
0,195
-0,195
-1,062
1,079
0,492
0,555
■1,474
-0,482
0,335
0,370
1,619
1,108
■0,150
0,231
0,684
2
3
4
1
2
3
4
5
1
1
2
3
4
1
2
3
1
2
3
4
Джерело: складено за даними [6 .
У Положенш висвилено додатковi, досить жорстю, фактори для визначен-ня класу позичальника (роздши XVII; XVIII), що дасть змогу обом сторонам вщповвдально ставитися до укладення кредитно! угоди.
Значення коефiцieнта ймовiрностi дефолту боржника-юридично!' особи визначатиметься вiдповiдно до табл. 3.
Табл. 3. Значення коефiцieнтiв РБ та ЬОБ за активними банювськими операц^ ями [6]. Дiапазони значень коефнцинта РБ боржника-юридичноI особи
№ з/п Клас боржника-юридично'1 особи Дiапазони значень коефщенпв РБ
1 1 0,005-0,009
2 2 0,01-0,019
3 3 0,02-0,03
4 4 0,04-0,06
5 5 0,07-0,10
6 6 0,11-0,17
7 7 0,18-0,32
8 8 0,33-0,59
9 9 0,60-0,99
10 10 1,0
Банк шд час визначення коефiцieнта ймовiрностi дефолту боржника^зич-но1 особи/фiзичноí особи-шдприемця, банку-боржника та боржника-бюджетно! установи íхнiй фшансовий стан оцiнюватиме за кiлькiсними та яккними показ-никами платоспроможностi та своечаснктю сплати боргу (роздши V; VI; VII Положення). Установлено п'ять клаав фiнансового стану цих позичальнитв, причому е специфiчнi вимоги до бантв-боржнишв i до боржнишв-бюджетних установ.
Кредити суб'ектам господарювання та фiзичним особам у сумi до 2 млн грн тепер оцiнюватимуться банками на портфельнш основi (роздiл XI Положення). Розрахунок розмiру кредитного ризику за активами на груповш (портфельнш) основi здiйснюеться за такою формулою:
ОЯгруп = ЕАВш х РВгруп х ЬОВгруп, (4)
де: ОЯгруп - розмiр кредитного ризику за групою фшансових активк; п - за-гальна кiлькiсть кредитiв у груш фшансових активiв; т - порядковий номер кредиту в групi фшансових активiв; ЕАБ - експозищя шд ризиком на дату ощн-ки; РБгруп - коефщкнт iмовiрностi дефолту боржнитв/контрагентав, внесених до групи фшансових активiв, визначений банком згiдно з вимогами цього Положення; ЬОБгруп - коефщкнт, що вiдповiдае ркню збиткiв за групою фшан-сових активiв у разi дефолту.
У Положенш удосконалено також вимоги до перелку забезпечення кре-дитних операцш та умов його прийнятностi (роздш X Положення).
Отже, цiлком слушним е твердження директора департаменту фшансово!' стабiльностi НБУ Вiталiя Ваврищука "Впровадження нового положення практично унеможливить кредитування банками фiнансово неспроможних шд-приемств ..., що було загальнопоширеною практикою у минулому" [3].
Висновки. Отже, зменшення проблемних кредитних портфелiв вичизня-них банкк залежить не тальки вiд ефективно!' органiзацií 'хньо!' кредитно!' д1яль-ностi, поточного та стратепчного регулювання кредитних ризишв, але й вiд грамотного застосування найновто!' методики формування резервiв для вщ-шкодування втрат за кредитними операщями.
Лiтература
1. Аналiтичний огляд банювсько! системи Украши за 1-й квартал 2016 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://rurik.com.ua/documents/reseaRCh/bank_system_1 _kv_2016.pdf.
2. Комплексна програма розвитку финансового сектору Украши до 2020 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.bank.gov.ua/doccatalog/document? id=18563297.
3. Нащональний банк Украши змшив шдхвд до оценки банками кредитного ризику. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id= 33244989& cat_id=55838.
4. Основнi показники дшльносп банив в 2016 рощ. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=34661442&cat_id=347 98.
5. Офщшний сайт НБУ. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.bank.gov.ua.
6. Положення про визначення банками Украши розмiру кредитного ризику за активними банювськими операщями, затверджене постановою Правлшня НБУ вiд 30.06.2016 р., № 351 / Податковий кодекс Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://zakon.rada.gov.ua/go/ v0351500 16.
Надтшла до редакцп 28.09.2016 Р.
Коцовская Р.Р. Оценка банками Украины кредитного риска в современных экономических условиях
Проанализирована кредитная деятельность банков Украины в течение кризисных 2013-2016 гг., выделено неудовлетворительное качество их кредитных портфелей и необходимость формирования ими в полном объеме кредитных резервов. Проблемные кредиты снижают прибыльною деятельность банков, их ликвидность и, в конечном итоге, капитал. Раскрыты новые подходы к определению банками размера кредитного риска, основываясь на новом Положении Национального банка Украины.
Ключевые слова: банки, проблемные кредиты, кредитный риск, вероятность дефолта заемщика, резерв для возмещения проблемной задолженности, обеспечение кредита, размер кредитного риска.
Kotsovska R.R. Evaluation of Repayment Risk in Modern Economic Conditions by Ukrainian Banks
The analysis of Ukrainian banks' credit activities during the crisis years 2013-2016 has been presented, the unsatisfactory quality of their loan portfolios and the need for them to set up full reserves for credit operations have been stressed. Non-performing loans lead to decrease in banks' revenue, loss of liquidity and capital. The author of the article has revealed new approaches to the determination of repayment risk amount by banks based on the new Regulation of the National Bank of Ukraine.
Keywords: banks, non-performing loans, repayment risk, probability of the borrower's default, non-performing loan reserve, loan security, repayment risk amount.
УДК 327(477:430)
ОСОБЛИВОСТ1 ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ТА 1НВЕСТИ-Ц1ЙНО1 СП1ВПРАЦ1 УКРАШИ ТА Н1МЕЧЧИНИ
З.Я. Макогш1, Р.Я. Андрусейко2
Розглянуто торговельно-екощ^чну та швестицшну сшвпрацю Украши та Н1меччи-ни на сучасному еташ. Зпдно з проаналiзованими даними можна стверджувати, що значний обсяг ]мпорту з Нмеччини становлять вироби високотехнолопчного виробниц-тва, тсда як у структурi експорту з Украши переважае давальницька сировина. За обсяга-ми надходження швестицш в украшську економшу ФРН випереджае США, КНР i Росвд та знаходиться на другому мющ шсля Кшру. Лщером за залученням нмецьких швестицш у 2015 р. була Дншропетровська обл. (59,9 % швестицш, що надшшли в область). Проведене дослщження показало, що украшсько-н]мецью вщносини е комплементарни-ми на рiвнi 56 %, що свщчить про значш перспективи двосторонньо! спiвпрацi.
Ключовi слова: швестици, комплементарнiсть товарно! структури, економiчне зрос-тання, торговельний баланс, товари, послуги.
Постановка проблеми. У перюд нестабшьно!' фiнансово-економiчноí си-туацп в краíнi, що супроводжуеться стр1мкою девальвацieю нацiональноí валю-ти, постае питания у пошуку стабiльного торговельно-економiчного партнера, сшвпраця з яким здатна забезпечити иацiоиальиi iитереси Украши. Одну iз иайбiльш екоиомiчио випдних краш для спiвпрацi вважаемо Шмеччину, що вже стала надшним союзником не тальки у торговельио-екоиомiчиiй та ^ести-цiйиiй площииi, але й у виртенш ключових полпичних питань. Тому вивчення
1 доц. З.Я. Макогш, канд. екон. наук - Львгвський торговельно-економ1чний ушверситет;
2 acnip. Р.Я. Андрусейко - Льв1вський торговельно-економ1чний ун1верситет
