2. Татаревська М.С. Кадров1 ризики орган1зацп: визначення та фактори виникнення / М.С. Татаревська, О.В. Сорока // Вюник со-ц1ально-економ1чних дослщжень: зб. наук. праць. - Одесса: ОДЕУ, 2008. - Вип. 32. - С.377 - 383.
3. Мельничук Д.П. Сучасн персонал-технологи в управл1нн1 люд-ським капралом оргаызаци / Д.П. Мельничук, Ю.В. Богоявленська // Вюник соц1ально-економ1чних дослщжень: зб. наук. праць. -Одесса: ОДЕУ, 2008. - Вип. 32. - С. 266-271.
4. Назарова Г.В. Дискус1йн1 питання сутност та змюту принцип1в та аудиторських процедур при зд1йсненн1 аудиту персоналу / Г.В. Назарова, О.С. Лебединська // Економнний прост1р: зб. наук. праць. -Дыпропетровськ: ПДАБА, 2012. - №63. - С. 264-271.
5. Панченко Г.С. Контролн формування та використання люд-ських ресурса: автореф. дисертацп на здобуття наук. ступе-ня канд. екон. наук: спец. 08.00.07 / Г.С. Панченко. - Донецьк, 2008. - 20 с.
ж.к. адневл,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту, Нацональний университет харчових технологий,
Т.В. РИБАЧУК-ЯРОВА,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту, Нацюнальний университет харчових технологий
Нормативна основа концепцм корпоративно! сощально! вщповщальносл
Стаття присвячена аналзу основних нормативних документов з питань корпоративно¿ соц/ально¿в'щпов'щальност'!. Особлива увага придлена м'жнародному стандарту в сфер/ соц/ально¿ в/дпов/дальност/ ISO 26000.
Ключов1 слова: корпоративна соц/альна в/дпов/дальн/сть, м/жнародний стандарт ISO 26000, нормативна база, за-ц/кавлен/ сторони, концепц/я.
Ж.К. СИДНЕВА,
к.з.н., доцент кафедры менеджмента, Национальный университет пищевых технологий,
Т.В. РЫБАЧУК-ЯРОВАЯ,
к.з.н., доцент кафедры менеджмента, Национальный университет пищевых технологий
Нормативная основа концепции корпоративной социальной ответственности
Статья посвящена анализу основных нормативных документов по вопросам корпоративной социальной ответственности. Особое внимание уделено международному стандарту в сфере социальной ответственности ISO 26000.
Ключевые слова: корпоративная социальная ответственность, международный стандарт ISO 26000, нормативная база, заинтересованные стороны, концепция.
J. SIDNEVA,
Ph.D., Associate Professor of Management, National University of Food,
T. RYBACHUK-YAROVA, Ph.D., associate professor of management, National University of Food
The regulatory framework of the concept of corporate social responsibility
The article analyzes the basic regulatory documents on corporate social responsibility. Particular attention is paid to the international standard on social responsibility ISO 26000.
Keywords: corporate social responsibility, the International Standard ISO 26000, the regulatory framework, the parties
concerned, the concept.
Постановка проблеми. Концепц1я корпоративно! соцЬ альноУ вщповщальност (KCO, Corporate Social Responsibility - CSR) e основоположним фактором усглху будь-якоУ органЬ заци i стае особливо актуальною в умовах глобал1заци та за-гострення конкурентно! боротьби на товарних ринках. Сьогод-н актуал!зуеться потреба у формуванн та розвитку со^ально вщповщальних суб'ек^в, а саме держави, б!знесу i громадсько-го сусптьства, пошук Ыструмен^в i механ!зм!в для досягнення згоди м!ж зацкавленими сторонами. Корпоративна со^альна вщповщальнкть - це концеп^я, у вщповщност з якою органЬ заци враховують ¡нтереси сусптьства, вщповщають за вплив власноУ д!яльност! на замовника, постачальника, робггниюв, акцюнер!в та ¡нших зацкавлених сторЫ - стейкхолдер!в.
Важливо пщкреслити, що корпоративна со^альна вщповЬ дальнють суб'ект!в б!знесу характеризуе Ухню вщповщальнють за дотримання норм i правил, невизначених або неявно визна-
чених законодавством, як! впливають на якють життя окремих со^альних груп чи населення в цтому. Можна стверджувати, що со^альна вщповщальнють - це добровтьний внесок б!зне-су в розвиток сусптьства в соц!ально-економ!чн!й та еколопч-них сферах, безпосередньо пов'язаний з основною д!яльнктю компани, що е особливо важливим i актуальним.
Анал1з дослщжень та публжащй з проблеми. ДослЬ дження сутност концепци корпоративноУ со^ально'У вщпо-вщальност знайшли свое вщображення в наукових працях як в^чизняних, так i заруб!жних вчених, зокрема в працях Ю.е. Благова, 1.Ю. БеляевоУ, Х.Р. Гальчак, Ю.Б. Кабакова, О.М. Короткова, В. Корженко, С. Мельник, В. Мельниченко, В. Погортко, В. Ткаченко, Л. Хижняк та ¡нших.
Метою статт'1 е аналiз особливостей нормативноУ бази концепцм корпоративноУ софальноУ вiдговiдальностi з погля-ду вщповщност сучасним умовам економiчного розвитку.
136 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 10 (173)/2015
© Ж.К. С1ДНБВА, Т.В. РИБАЧУК-ЯРОВА, 2015
Виклад основного материалу. Концепцт соц1альноУ в1д— повщальност 61знесу виникла в 50-Ti роки XX столггтя i на— була широкого поширення у 70-80-Ti роки у США. У ма-тeрiалаx мiжнародноí конференци з питань сталого розвитку (1992 р., Рю-де-Жанейро) зафiксованi новi вимоги свгго— вого спiвтовариства до пщвищення соцiальноí вщповщаль-ностi. В европейських краíнаx концепцiя соцiальноí вщповЬ дальност офiцiйно була сформована наприкiнцi XX столггтя та знайшла свое вщображення в документi бвропейсько!' ко— Midi «Зелена книга» (2001). У вщповщност iз мiжнародними стандартами ISO 26000 со^альна вiдповiдальнiсть - це вщ-повiднiсть оргаызаци за вплив сво'х рiшень та дiяльностi на сусптьство i навколишне середовище, що реалiзуeться через прозору i етичну поведЫку, яка сприяе сталому розвитку та добробуту сусптьства, враховуе очкування зацкавле-них сторiн i вщповщае чинному законодавству, iнтегрована в дiяльнiсть усieí оргаызацп i узгоджуеться з мiжнародними нормами поведiнки [1]. Згщно iз «Зеленою книгою» Звро-пейського Союзу (2001) со^альна вiдповiдальнiсть бiзнесу означав iнтеграцiю соцiальниx та еколопчних аспектiв у що-денну комерфйну дiяльнiсть пiдприeмств та ¿хню взаемод^ з зацiкавленими сторонами на добровтьый основi [2].
Таким чином, зпдно з концепцieю соцiальноí вщповщаль-ност обов'язки органiзацiй у цiй сферi виходять за межi вста-новлених законом обов'язюв дотримання законодавства i пе-редбачають добровiльнiсть реалiзацií додаткових заxодiв для пiдвищення якостi життя населення, а також мiсцевоí сильно™ та суспiльства в цтому. Метою корпоративноí соцiальноí вiдповiдальностi вважаеться сприйняття стiйкому розвитку суспiльства, кра1ни, суб'eктiв бiзнесу. Застосування полiтики корпоративноí соцiальноí вiдповiдальностi мае суттeвi переваги для розвитку бiзнесу: збтьшуеться прибуток, зростають темпи зростання виробництва продукци; суб'екти господарю-вання отримують доступ до со^ально-вщповщальних Ывес-тицм; полiпшуeться репутацiя пiдприeмств; пiдвищуeться ло-яльнiсть клieнтiв; зростае конкурентоспроможнiсть продукци.
З самого початку дiяльнiсть оргаызаци щодо корпоратив-ноГ соцiальноí вщповщальност була добровiльною. З часом прийшло розумiння того, що бути со^ально вiдповiдальним не тiльки необxiдно, а й випдно. Подiбна дiяльнiсть позитивно впливае на iмiдж i репутацiю суб'eктiв господарювання, на-дае 1м певнi конкурентнi переваги, дозволяе залучати кращих фаxiвцiв, сприяе ефективним вщносинам з партнерами, ЗМ1, державними органами i суспiльством. Зараз навгть сам формат управлiння сучасним пщприемством е соцiально орieнто-ваним. Пщприемц розумiють чiткий зв'язок со^ального образу пiдприeмства, його бренда з економiчною успiшнiстю.
Для подальшого розвитку сфери корпоративноí со^аль-ноТ вiдповiдальностi велике значення мае стандартиза^я. Як свiдчить досвiд провiдниx захщних компанiй (IBM, Shell), кор-поративну со^альну вiдповiдальнiсть слiд здiйснювати з ви-користанням комплексного пiдxоду у вщповщност з мiжна-родними стандартами iз стiйкого розвитку за трьома групами показниюв: економiка, екологiчна полiтика та соцiальна полЬ тика (принцип «трьох кошикiв»). Слiд констатувати, що основою для розробки стандар^в у сферi корпоративноí со^аль-ноí вiдповiдальностi стали вже iснуючi стандарти iз iншиx сфер [Мiжнароднi стандарти ISO 9000, ISO 14000, 0HSAS 18000
та iн.). Сьогоднi ц сфери представленi рiзними напрямами дЬ яльностi, такими як: управлiння яюстю продукци (менеджмент якостi), управлiння навколишым середовищем (екологiчний менеджмент), трудовi вщносини (менеджмент професiйноí безпеки i здоров'я), стмкого розвитку, управлiння Ыформа-цмною безпекою енергоменеджмент та iншi.
У сучаснм практицi реалiзацií концепци корпоративноí со-цiальноí вiдповiдальностi застосовуються таю стандарти та Ыдекси:
- Керiвництво зi звiтностi в областi стмкого розвитку (Global Reporting Initiative Sustainability Reporting Guidelines - GRI);
- Кодекс д^ово^ поведiнки кра1н АТЕС;
- стандарт АА 1000 для перевiрки (верифкаци) звiтiв в област стiйкого розвитку;
- стандарт SA 8000-2001 Social Accountability - Соцг альна вщповщальнють. Право на працю;
- мiжнародний стандарт 0HSAS 18000 - система стан-дартiв професiйноí безпеки;
- мiжнародний стандарт ISO 26000 - керiвництво iз соцЬ альноí вiдповiдальностi;
- мiжнароднi стандарти ISO сери 9000 - системи управляя якiстю;
- система збалансованих показниюв (Balanced Business Scorecard);
- Ыдекс стiйкостi Доу-Джонса;
- бвропейська модель досконалостi Звропейського фонду управлЫня якiстю;
- iнiцiатива з етичноi торгiвлi «Еко-лейбл» Звропейсько-го Союзу та Ы.
Методологiчною основою стандарлв у цiй сферi став пщ-писаний у 1999 роц Глобальний договiр 00H, який поеднуе зусилля бiзнесу, суспiльства та 00H щодо реалiзацii десяти уыверсальних соцiологiчниx та екологiчниx принципiв [3]. У Глобальному договорi приймають участь компани iз бть-ше, ыж 100 краíн свiту. Укра1нсью компани теж проявили ак-тивнiсть до пщписання цього договору. Понад сто компаый приедналися до iнiцiативи. Але лише кожний третм керiвник в УкраУ знае i використовуе концеп^ю корпоративноí соцЬ альноí вiдповiдальностi, а уыфкованих стандартiв та правил для укра1нського бiзнесу ще не розроблено.
Як вже вiдмiчалося, у 2001 роц Звропейським Союзом була пщготовлена i опублiкована «Зелена книга» (Green Paper), яка закликае представниюв влади, пiдприeмцiв, суспiльнi та некомерцмы оргаызаци до пошуку шляxiв практичного застосування принцитв корпоративноí соцiальноí вщповщаль-ностi. Така спiвпраця створюе умови для впровадження мо-делi корпоративноí соцiальноí вiдповiдальностi, що базуеться на европейських цiнностяx. Тому мiжнароднi органiзацií активно розробляють стандарти для складання соцiальноí звгт-ност компанiй (так звана нефiнансова звiтнiсть).
У багатьох крахах Заходу прийнят спецiальнi законодав-чi акти щодо корпоративноí соцiальноí вiдповiдальностi. Так, у США дie Акт Сарбанеса-0кслi (2002), який вимагае вiд компанiй розкриття перед сусптьством сво1х кодексiв ети-ки. У Великобританп прийнято Бтль про корпоративну вщ-повiдальнiсть (2003), в якому наведен соцiальнi та еколо-гiчнi обов'язки директорiв компанм. У Францп iснуe закон, який передбачае обов'язкову звiтнiсть перед сусптьством
Bcix компанм, внесених в реестр [4]. Газета Financial Times разом iç Лондонською фЫанмвою öipxera публкуе iifleêc FTSE4 Good, який тюструе oцiнкy eфeктивнocтi кoмпaнiй в côepi корпоративное coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi.
В Укра'У показники coцiaльнo вiдпoвiдaльнoгo бiзнecy ви-клaдeнi у Мeмopaндyмi про вдцальну вiдпoвiдaльнicть бiзнe-cy. Запропонован показники i кpитepiï вiдпoвiдaють принципам Глобального договору ООН, вщповщним дoкyмeнтaм Gвpoпeй-cькoгo союзу, украинскому зaкoнoдaвcтвy i poзyмiнню coöi-ально' вiдпoвiдaльнocтi кращими пiдпpиeмcтвaми Укра'ни.
Актуальний погоды i популярний в Gвpoпi мiжнapoд-ний cтaндapт SA 8000 «Со^альна вiдпoвiдaльнicть» (Social Accountability) (1997 pk, пepeглянyтий - у 2001 poöi). Стандарт SA 8000 е мiжнapoдним cтaндapтoм, який вcтaнoвлюe вдцальну вiдпoвiдaльнicть та обов'язки opгaнiзaцiй пepeд пepcoнaлoм i cycпiльcтвoм, визначае умови впроваджвння умов наймання i здiйcнeння трудово' дiяльнocтi. Зараз понад 1,6 млн. робочих на 3 тиа пщприемствах у 62 кра'нах пра-цюють у вiдпoвiднocтi до стандарту SA 8000. О^овною його мeтoю е зaбeзпeчeння cтiйкoгo розвитку, eтичнoгo виробни-цтва продукци по всому ланцюгу виробництва та поста-чання. Стандарт SA 8000 визначае вимоги до м^ального захисту, що дозволяе opгaнiзaцiям розробляти та впрова-джувати пoлiтикy coцiaльнoгo зaxиcтy, яку вона мoжe контр-олювати, а також дeмoнcтpyвaти ïï cтeйкxoлдepaм. У наш чac дie тpeтя вepciя стандар^в SA 8000:2008, яка побудова-на на тих œe принципах i cиcтeмниx пiдxoдax, що i стандарти ISO 9000:2008; 0HSAS 18001:2007 i ISO 14001:2004 i пpизнaчeнa для cepтифiкaцiï тpeтьoю cтopoнoю. A поеднан-ня викopиcтaння цих стандар^в вeдe до cкopoчeння pизикiв i пiдвищeння пpибyткoвocтi пiдпpиeмcтвa.
Як ^щчить дocвiд, викopиcтaння cтaндapтy SA 8000 на-дае opгaнiзaцiям нacтyпнi пepeвaги: пoлiпшeння загального iмiджy пiдпpиeмcтвa; збтыхення дoвipи клieнтiв до пщпри-емства; пocтiйнe yдocкoнaлeння умов пpaцi; можливють за допомогою cepтифiкaцiï пpoвecти нeзaлeжнy пepeвipкy co-цiaльнoï opieнтoвaнocтi пщприемства; збiльшeння мотива-цп та зaдoвoлeнocтi пepcoнaлy за рахунок кращоУ оргаызаци його роботи; разом iз пocилeнням мотиваци poбiтникiв зро^ тае яюсть i пpибyткoвicть продукци. 0тжe, стандарт SA 8000 е yнiвepcaльним замбом для практично' peaлiзaцiï мораль-них i eтичниx норм дiяльнocтi адмУстраци пiдпpиeмcтвa, його впpoвaджeння створило пepeдyмoви для розробки мiжнa-родного стандарту IS0 26000.
0кpeмим acпeктaм трудових взaeмoвiднocин пpиcвячe-ний i мiжнapoдний cтaндapт cepiï 0HSAS 18000 [5]. Голо-вним cтaндapтoм ^eï cepiï е cтaндapт 0HSAS 18001 «Си^ тeмa cтaндapтiв пpoфeciйнoУ' бeзпeки. Зaгaльнi вимоги з мeнeджмeнтy пpoфeciйнoУ' бeзпeки i здоров'я в оргаыза-цп». Його мeтoю е caмe знижeння фактичного нecпpиятли-вого впливу на здоров'я, стан людей i пoпepeджeння нeбeз-пeки на виробництвк Стандарти SA 8000 та 0HSAS 18001 мають piзнi cфepи зacтocyвaння, aлe обидва мicтять вимоги щодо ycyнeння диcкpимiнaцiï та зaбeзпeчeння нaлeжниx умов пpaцi, виконання eтичниx норм дiяльнocтi.
Сepeд пpeдcтaвлeниx стандар^в у cфepi ^фально^ вщпо-вiдaльнocтi нaйбiльш розгорнутим та повним е мiжнapoдний cтaндapт IS0 26000:2010 «Kepiвництвo з ^^ально^ вщпо-
вiдальностi» (Guidance onsocial responsibility), розроблений за Уфативою Мiжнародноí оргаызаци зi стандартизацп' [1]. Цей стандарт був опублкований у 2010 роц пiсля п'яти роюв переговорiв мiж зацiкавленими сторонами рiзниx краУн свiту. Стандарт призначений для надання допомоги оргаыза^ям, якi намагаються зробити свм внесок у слйкий розвиток, за-пропонувати íм не обмежуватися ттьки дотриманням зако-нодавства, а i проявляти iншi Ыщативи в областi соцiальноí вiдповiдальностi, а також добровтьно вiдмовитись вiд неци-вiлiзованиx способiв ведення бiзнесу, зокрема, забруднення навколишнього середовища. 0тже, стандарт допоможе ор-ганiзацiям побудувати роботу со^ально вiдповiдальним чином, що активно вимагае суспiльство.
Структура мiжнародниx стандартiв IS0 26000:2010 е прозорою, лопчною i оптимальною за побудовою. У змю-тi нормативного документа розкриваються вс основи соцЬ ально''' вiдповiдальностi суб'eктiв господарювання будь-якоí сфери дiяльностi, починаючи вiд трактування понять, роз-криття принципiв концепцп', ключових и тем та проблем i за-кiнчуючи рекомендацiями щодо впровадження со^ально''' вiдповiдальностi та прикладами основних устшних практик.
У мiжнародному стандарт IS0 26000:2010 визначаеться сiм принцитв со^ально''' вiдповiдальностi:
1. Пiдзвiтнiсть: оргаыза^я повинна бути вiдповiдальною (пщ-звiтною) за уТ вплив на сустльство i навколишне середовище.
2. Прозорють: органiзацií слiд бути прозорою в и рiшенняx i дiяльностi, якi впливають на суспiльство та навколишне се-редовище.
3. Етична поведiнка: оргаызаци необxiдно постiйно вести себе етично.
- поведЫка органiзацií повинна Грунтуватися на етичних нормах чесносл, рiвностi i сумлЫностк
- цi етичнi норми мають на увазi пiклування про людей, навколишне середовище, а також обов'язковють реагування на iнтереси зацкавлених сторiн.
4. Повага iнтересiв зацкавлених сторiн: органiзацiУ' слiд поважати, враховувати i реагувати на iнтереси и зацкавле-них сторiн.
5. Дотримання закону: дотримання верховенства закону е обов'язковим.
6. Дотримання прав людини.
7. Дотримання мiжнародниx норм поведЫки.
Принципи софально''' вiдповiдальностi, якi наведен у стан-
дартi вiдповiдають принципам Глобально! Ыщативи 00H. 0крiм наведених принцитв софально''' вiдповiдальностi стандарти IS0 26000 встановлюють основы фундаменталь-н основи, якi визначають обов'язки оргаызаци перед зацЬ кавленими сторонами: визнання сво'х соцiальниx обов'язкiв; визначення вах зацiкавлениx сторiн i взаeмодiя з ними. При розробленнi та формуванн свое'' со^ально''' полiтики органЬ зацп' повиннi враховувати взаемозв'язок мiж самою оргаыза-цieю, суспiльством i зацiкавленими сторонами (рис. 1).
Слщ акцентувати увагу на тому, що мiжнароднi стандарти IS0 26000 мютять добровiльнi рекомендаций а не вимоги до со^ально''' вiдповiдальностi, вiн рекомендуе, а не регламен-туе, i тому не використовуеться в якост стандарту для серти-фiкацií, як, наприклад, IS0 9001:2008 (менеджмент якост^ та IS0 14001:2004 (еколопчний менеджмент).
( Орган1зац1я )
Оч1кування Взаемодт / ' 1нтереси \ \
/ /^шень i ___
^усптьствсГЛ ( Защкавлен!
) V сторони J
Рисунок 1. Взасмод1я Miœ оргатзащею, суспшьством i зацшавленими сторонами
Для ефективно''' реал1зацИ' cboëï соц1ально'1' вщповщальност орган1зацИ' повинн проаналвувати bcí аспекти дтльносп, ви-явити ¡снуюч1 проблеми, встановити прюритети розвитку. 3 цюю метою стандартами ISO 26000 розглядаються ключов¡ теми, проблеми ¡ напрями соцвльно''' в¡дпов¡дальност¡ бвне-су, як класиф¡куються за сьома категортми (розд¡л 6 стандарту). Оргаызацтм рекомендуеться для визначення област¡ соцвльно''' в¡дпов¡дальност¡ встановлювати власн¡ пр¡оритети, використовуючи при цьому ам основних тем (рис. 2).
Кожна ¡з наведених тем мютить спектр проблем, пов'язаних ¡з соц¡альною в¡дпов¡дальн¡стю. Визначення найбтьш важли-вих ¡ актуальних проблем кожна органвацт зд¡йснюe само-спйно на основ¡ анал¡зу ¡ двлогу ¡з зац¡кавленими сторонами. Ця особливють стандарту, його ун¡версальн¡сть дозволяе достатньо повно врахувати специф¡ку будь-яко''' органвацп. Структуру розд¡лу 6 стандарту ISO 26000 ¡люструе рис. 3.
3 метою пщвищення ефективност¡ управлЫня у сфер¡ повально''' вщповщальност стандарт ISO 26000 передбачае ре-комендаци щодо проведення самооц¡нки вщповщносп власно' д¡яльност¡ принципам ¡ основним його положенням (розд¡л 7).
У результат проведення внутр¡шньоï самооц¡нки йагнос-тики) орган¡зац¡я зможе:
- по-перше, дати обгрунтовану в¡дпов¡дь на питання щодо вщповщност нам¡р¡в орган¡зац¡ï в облает соц¡альноï вщповЬ дальност¡ мжнародно визнаним концепц¡ям;
- по-друге, визначити напрями застосування соц^льних стандарт¡в в практична д¡яльност¡ орган¡зац¡й.
Для сусптьного визнання результат¡в самооц¡нки 'х рекомендуеться публкувати в зовн¡шн¡х засобах ¡нформаци, що сприя-тиме пщвищенню авторитета, репутаци' та ¡м¡джу оргаызаци.
Hеобх¡дно п¡дкреслити, що в сфер¡ соц¡альноï вщповщаль-ност¡ використовуються ¡ широко поширен¡ м¡жнародн¡ стан-дарти в сфер¡ управл¡ння як¡стю ISO серп 9000 та стандар-ти еколопчного менеджменту ISO сери 14000. М^народы стандарти ISO серп' 9000 (ISO 9000; ISO 9001; ISO 9004) встановили единий, визнаний у всьому свт, пщхщ до оцЫки систем якост¡, регламентували в¡дносини м^ виробниками ¡ споживачами продукци ¡ одночасно сприяли посиленню вщ-повщальност за як¡сть. У цих стандартах поряд ¡з жорсткою ор¡eнтац¡eю на задоволення потреб споживачю значна увага придтяеться етиц¡ та культур¡ виробництва.
Питання еколопчно''' в¡дпов¡дальност¡ орган¡зац¡й зна-йшли свое в¡дображення в м^народних стандартах ISO сери 14000. Сьогодн дуже важливе значення мае досягнення консенсусу мж зац¡кавленими сторонами: б^несом, вла-дою, сусп¡льством в сфер¡ охорони навколишнього середо-вища. 0сновним об'ектом даних стандарт¡в е система еко-лог¡чного менеджменту (environ mental management system, EMS). Слщ звернути увагу на те, що стандарт не мютить кть-юсних показник¡в впливу оргаызацп на навколишне серед-
Рисунок 2. Oсновнi теми, ям регламентуються стандартом ISO 26000:2010
Навколишне середовище
ОргангаацМне управления
Права
Основн1 теми (проблеми) соц1ально'| вщповщальносл
Практики npaui
Залучення сусптьства
Вщповщальнють перед споживачами
Справедлива практика дшових вщносин (ринков! правила)
Рисунок 3. Структурна схема роздшу 6 стандарту ISO
овище, а визначае елементи ефективно'' системи управлЫня навколишым середовищем, як б могли скласти едине цте ¡з загальною системою управлЫня, пропонуе меxан¡зм вщпо-в¡дальност¡ за порушення положень стандарту. Це допомо-же п¡дприeмствам досягти як еколопчних, так ¡ економ¡чниx ц¡лей, надати докази вщповщност стандартам ус¡м зацЬ кавленим сторонам. Т¡льки т¡ пщприемства, як¡ на практи-ц¡ досягли зменшення негативного еколог¡чного впливу при одночасному зростанн виробництва, можна вважати соцЬ ально в¡дпов¡дальними.
На бтьш повне задоволення споживач¡в ор¡eнтований ¡ м¡жнародний стандарт ISO 22000:2005 «Системи менеджменту безпечност харчових продукта. Вимоги до вс¡x орга-шзафй ланцюгу виробництва та споживання харчових продукта (нац¡ональна верс¡я: ДСТУ ISO 22000:2007 «Система управл¡ння безпечнютю харчових продукт¡в)». М¡жнародний стандарт ISO 22000 встановлюе вимоги, що забезпечують харчову безпеку у всьому ланцюгу виробництва та споживання харчових продукта, осюльки виникнення небезпечних факторв може вщбутись на будь-як¡й стади виробництва харчових продукт¡в. Даний стандарт спрямований на поси-лення вщповщальност ус¡x учасник¡в харчового ланцюга за виробництво високояюсноУ ¡ безпечно'' продукци. Виробни-ки, як¡ гарантують безпеку свое!' продукци, мають пщвище-ний рвень дов¡ри споживач¡в, доводять, що вони е соц¡ально в¡дпов¡дальними за свою дтльнють.
0кр¡м розглянутих стандарта у соц¡альн¡й сфер¡ окрему групу становлять нормативы документи з пщготовки нефЬ нансово' зв¡тност¡. Найб¡льш поширеними стандартами е ISO 14000, SA 8000, АА 1000 та GRI. Пщ нефЫансовою звггню-тю розум^ть визначення, оц¡нку, контроль, публ¡кац¡ю ¡нфор-маци про д¡яльн¡сть орган¡зац¡í з точки зору стмкого розвитку та соцвльного добробуту. Про розум¡ння важливост скла-дання зв¡т¡в св¡дчить той факт, що ¿'х публ¡кують 95% захщних компан¡й, але воно недостатньо поширено серед в¡тчизняниx п¡дприeмств (не бтьше 10%). В Укра'У таю компани, як вхо-дять в топ-10 найпрозор¡шиx укра'нських компан¡й (ДТЕК, «Мет¡нвест», «Оболонь», «Систем Кеп¡тал Менеджмент», «Ки'встар» та ¡нш¡), мають неф¡нансов¡ зв¡ти, детал¡зований опис упровадження соцвльних та еколог¡чниx проект¡в. НефЬ
>000:2010
нансова звггнють в област¡ екологи, корпоративного управлЫ-ня ¡ в соцвльый сфер¡ стае нев¡д'eмною складовою соцальноТ в¡дпов¡дальност¡ суб'eкт¡в господарювання.
Висновки
Таким чином, необx¡дною умовою реал¡зац¡í концепци корпоративно' соцвльно''' вщповщальност е виконання стан-дарт¡в КСВ, як визначають економ¡чн¡, соц¡альн¡ та еколо-г¡чн¡ аспекти д¡яльност¡. Використання стандарта у сфер¡ корпоративно' соцвльно''' в¡дпов¡дальност¡ дае можлив¡сть розробити ¡ реал¡зувати виважену збалансовану стратег¡ю соцальноТ в¡дпов¡дальност¡, яка сприяе пол¡пшенню ¡мщжу ¡ репутаци органваци, етичному веденню бвнесу, доступу до ф¡нансовиx та товарних ринюв, б¡льш повному забезпечен-ню споживач¡в як¡сною ¡ безпечною продукцию, що пщви-щить лояльнють споживач¡в до виробника, доступу до соцЬ ально в¡дпов¡дальниx ¡нвестиц¡й. Укра'нсью фаx¡вц¡ у сфер¡ теxн¡чного нормування вважають за доцтьне розроблен-ня на основ¡ м¡жнародного стандарту ISO 26000 вггчизня-ного стандарту «Системи управлЫня в галуз¡ соц¡альноí вщ-пов¡дальност¡. Вимоги», який буде використовуватися ¡ для сертиф¡кац¡í. Розроблення та застосування такого стандарту буде свщчити про впровадження принципа соцвльно''' вщпо-в¡дальност¡ в якост¡ загальноприйнятих правил ведення б^-несу в дтльнють в¡тчизняниx п¡дприeмств.
Список використаних джерел
1. Кервництво з социльно' вщповщальност (Мжнародний стандарт ISO/FDIS 26000) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.ksovokcom/doc/iso_fds_26000_rus.pdf.
2. Корпоративная социальная ответственность / [Э.М. Корот-ков, O.^ Александрова и др.]; под ред. Э.М. Короткова. - М.: Юрайт, 2013. - 445 с.
3. Глобальний догов^ OOH (Global Compact, 2000) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.globalcompact.org.ua.
4. Зарецкий А.Д. Корпоративная социальная ответственность: мировая и отечественная практика: [учебное пособие] / А.Д. Зарецкий, Т.Е. Иванова. - Краснодар: КСЭИ, 2012. - 231 с.
5. Мжнародна органкзацт ¡з стандартизацп / Публ^аци [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.iso.org.