CC BY
33
3. Колесшченко О.В. Оцiнка жаро- i посухостшкосп саджанцiв рослин каштана 1спвно-го (Castanea sativa Mill.) та пркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.) / О.В. Колесшченко // ^y^Bi доповда НУБiП Укра1ни : електронне наукове фахове видання. - 2010. -Вип. 2(18). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/ 2010-2/10hhmnfa.pdf.
4. Кушниренко М.Д. Методы оценки засухоустойчивости плодовых растений / М.Д. Кушниренко, Г.П. Курчатова, Е.В. Крюкова. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1975. - 22 с.
Гатальская Н.В. Засухоустойчивость интродуцентов парков-памятников садово-паркового искусства в условиях Центрально-приднепровской возвышенности
Представлены результаты сравнительного анализа засухоустойчивости древесных интродуцентов, сосредоточенных в насаждениях парков-памятников садово-паркового искусства на территории Центрально-приднепровской возвышенности. Выполнено распределение исследованных видов на группы в зависимости от уровня засухоустойчивости и определены наиболее засухоустойчивые.
Ключевые слова: засухоустойчивость интродуцентов, водный режим листьев, парки-памятники садово-паркового искусства.
Gatalska N. V. Drought resistance of introducers in the conditions of Central Predniprovska area of Dnipro river
The results of the comparative analysis of drought resistance of woody exotic species concentrated in plantations parks, monuments of landscape art in Central highland area of Dnipro river. Done distribution studied species groups, depending on the level of drought resistance and identifying the most drought
Keywords: drought-resistance of introducers, water regime leaves, park monuments of landscape art.
УДК 630*[27+235.6] Астр. Г.В. Денисова1 -НЛТУ Украгни, м. Льв1в
В1КОВА СТРУКТУРА НАСАДЖЕНЬ ПАЛАЦОВО-ПАРКОВИХ КОМПЛЕКС1В ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ
На осжга швентаризаци насаджень 13 палацово-паркових комплекшв Захщно-го Люостепу здшснено аналiз 1х видового рiзноманiття та вжово! структури за едиф> каторними деревними породами. Встановлено кшькюне представництво рiзних видiв дерев та 1х сшввщношення в насадженнях палацово-паркових комплекшв. Виявлено таксономiчну структуру дерев-довгожителiв.
Ключовг слова: палацово-парковi комплекси, деревш рослини, вжова структура насаджень, дерева-довгожител^ Захщний Люостеп.
Проблема збереження насаджень палацово-паркових комплекив, створених у ХУШ-Х1Х ст., е особливо актуальною в наш час, коли вони до-сягли перюду старшня. Вжов1 змши в насадженнях е незворотними, тому для збереження та вщновлення рослинносп необхщно знати вжову структуру та шдивщуальш особливост розвитку деревних вид1в.
Об'ектами дослщження е палацово-парков1 комплекси Захщного Ль состепу, розташоваш в мютах Пустомити, Ходор1в, у селищ1 мюького типу Великий Любшь, селах Оброшино, Гряда, Неслух1в, Роздш Льв1всько! области селищ1 мюького типу Микулинщ та сел1 Плотича Тернопшьсько! обласп,
1 Наук. кер1вник: доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук
селi Затурщ Волинсько! областi, селищi мюького типу Гоща PiBHeHCbKoi' об-ластi, селах Виноградiвка i Скаржинцi Хмельницько! область
Методика дослвдження. Вш деревних рослин встановлювався за л^е-ратурними даними, а в разi !х вщсутност - окомiрно, враховуючи таксацiйнi параметри, стан рослини та мюце зростання, вщповщно до таблиць ходу росту i товарностi насаджень деревних порщ Укра!ни [2]. Для розподшу дерев за класами вшу використовували методику А.Г. Воронова, який на основi такса-цiйних клашв вiку видiлив шiсть вiкових груп з градащею у 20 роюв: пiдрiст (1-20 рокiв), напiвдорослi (21-40 роюв), молодi (41-60 рокiв), середньовiковi (61-80 рокiв), старiючi (81-100 роюв), старi (101-120 рокiв) [1]. Оскшьки в на-садженнях палацово-паркових комплекЫв було виявлено особини старшого вжу, то !х видiлено в окрему групу - вiковi дерева понад 120 роюв.
Результати дослiдження. Анашз кiлькiсного видового рiзноманiття насаджень рiзних палацово-паркових комплексiв показав максимальну пред-ставленiсть таких деревних видiв: граб звичайний (Carpinus betulus L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.) та липа дрiбнолиста (Tilia cordata Mill.). 1люстративно вiдсоткове сшввщношен-ня переважаючих видiв дерев у насадженнях палацово-паркових комплекЫв наведено на рис. 1.
Береза повисла; 2,8 В'яз шорсткий; 2,4 Пркокаштан звичайний; 5,4 Граб звичайний; 14,2 Клен гостролистий; 9,7 Клен-яв1р; 4,5
Рис. 1. Спiввiдношення переважаючих eudie дерев у насадженнях
Беручи до уваги той факт, що палацово-парковi комплекси характеризуются тривалим часом iснування, оскшьки закладались протягом XVIII-XIX ст., можна було б припустити, що основою паркових насаджень е дерева, вж яких становить 150-300 рокiв. Проте в процес розвитку рослинностi та !! природного поновлення вщбувся розподiл певних видiв дерев на рiзнi вiковi групи.
У вЫх палацово-паркових комплексах Захiдного Лiсостепу зростае граб звичайний. Саме цей вид е найчисельшшим та формуе як деревостани, так i елементи регулярного планування - живоплоти та шпалери. Вжову структуру граба звичайного у насадженнях рiзних палацово-паркових комплекЫв представлено на рис. 2.
Основу насаджень граба звичайного становлять екземпляри вжом 4180 рокiв. У насадженнях вщсутт дерева вiком понад 100 роюв, ^м Роз-дшьського та Ходорiвського паркiв, де виявлено одиничш екземпляри цих вь кових дерев, що засв^уе створення палацово-паркових комплекЫв на мiсцi природних грабово-дубових лiсiв. У Затурцiвському парку нав^ь збереглися залишки старо! грабово! але!.
Рис. 2. Вжова структура граба звичайного
Досить чисельним у дослщжуваних палацово-паркових комплексах е представництво ясена звичайного. Для Оброшинського, Гощанського Затур-цiвського та Скаржинецького парюв характерний розподiл виду за вшма вжо-вими групами, що свiдчить про наявнiсть у парках старих дерев та задовшьш процеси його вщновлення. Загалом у палацово-паркових комплексах перева-жають насадження ясена звичайного у вщ 41-80 роюв. У ясеневих насаджен-нях також е значна юльюсть вжових дерев (рис. 3).
Микулинщ Затурш Скаржинщ
Рис. 3. Вжова структура ясена звичайного
В ycix насадженнях дослщжених палацово-паркових комплексiв е pi3-на кiлькiсть дерев гiркокаштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.), вжо-ву структуру якого зображено на рис. 4.
Зважаючи на незначне природне поновлення цього виду в Гощансько-му та Плотичiвськомy парках, яке i не зберiгаеться, в насадженнях вщсутня перша вiкова група дерев. Щодо iнших палацово-паркових комплексiв, то в них спостер^аеться бiльш рiвномiрний розподiл гiркокаштана звичайного за ушма групами вiкy.
Аналiз вжово1 структури клена-гостролистого засвiдчив перевагу в насадженнях дерев вжом 21-80 роюв (рис. 5). Пдабну тенденцiю простежено й у
вжовому розподш клена-явора, причому в насадженнях Ходорiвського пала-цово-паркового комплексу представленi тльки цi вiковi групи (рис. 6). У насадженнях Великолюбшського, Гощанського, Роздшьського, Плотичiвського та Микулинецького палацово-паркових комплексiв зростае значна кiлькiсть осо-бин клена гостролистого та клена-явора, вж яких перевищуе 120 роюв.
50т-
340-
£зо-
S 20 -
J3
.5 10-
0т-1
н 50
а 40 ¿30 "¡20 .5 Ю
М 0
Пустомнти Оброшино Pojniji
Гоша
1 1 П _ГГТ „ 1 *ТГГ
Плотнча Микулинц] Затуръп Скаржинш
Рис. 4. Вжова структура гiркокаштана звичайного
■ 0-20 рога в
■ 21-40 pokíb
□ 41-60 poKÍ в
■ 61-80 poh'l в
□ 81-100 poKÍB
■ 101-120 роив
□ 121 i > pOKÍs
120
Э 100
J 80
5 60
•JL J3 40
Ч
Stí 20
0
120
- э 100
-а' 80
5 60
i¿ л 40
-
20
0
_
1
■
п п L "L ■ гп
Плоти ча
XcMopi в
Рощ! л
Великий Любжь
0 с±-
.-,. гГГ "L-. гъ-и^
-гп-1
Гоща
Микулинц]
Скаржинш
□ 0-20 poKÍB
■ 21-40 роюв
□ 41-60 роюв
■ 61-80 роюв
□ 81 -100 роюв
□ 101-120 pokíb
□ 121 i > роюв
Затурш
Рис. 5. Вжова структура клена гостролистого
У насадженнях бшьшосп дослщжених палацово-паркових комплекив спостерiгаeться значне поновлення клена гостролистого та клена-явора, що, ймовiрно, згодом захопить вiльнi територп та витюнить iншi види.
10-20 рок! е
■ 100
80604020 0
—1
_
■П С. U 1 1 п . 1 „
21 -40 роив
□ 41-60 роюв
□ 61-80 pOKÍB
□ 81-100 pokíb
□ 101-120 роюэ
□ 121 i > роюв
XüflOpis Розд1л Гоща Плогича
Рис. 6. Вжова структура клена-явора
Вжова структура робшп звичайно! (Robinia pseudoacacia L.) засвiдчуe перевагу дерев вжом 41-80 рокiв. У паркових насадженнях вщсутш дерева виду, яким понад 100 роюв (рис. 7).
н 80 60
.Л
§ 40
х
£ 20
2 о
и50' = 40
£30
"3 20 л
.5 10
* о
¡Ше
Пустомнти Великий Любжь Розд1л
Гоща
□ 0-20 роив
■ 21-40 рок] в
□ 41-60 ромв О 61-КО ром в
■ 81-100 роюв
□ 101-120 ротв
□ 121 1 > роив
Микулинш Затурц! Скаржинш
Рис. 7. Вжова структура робтп звичайноТ
У насадженнях палацово-паркових комплекшв Захщного Лiсостепу за-фiксовано значну кiлькiсть вiкових дерев липи дабнолисто1. Так, вiковi ек-земпляри становлять 66 % у насадженнях цього виду в парку смт. Великий Любшь. У п'ятьох парках (Пустомипвському, Грядецькому, Плотичiвському, Микулинецькому, Гощанському) вжова структура липи дрiбнолистоl представлена ушма вiковими групами (рис. 8).
Рис. 8. Вжова структура липи дрiбнолистоí
Загалом тд час швентаризацп насаджень палацово-паркових ком-плексiв виявлено 768 дерев-довгожителiв, що належать до 29 видiв та 3 форм. Найчисельшшими е ясен звичайний (169 шт.), дуб звичайний (¿иег-от гоЬиг Ь.) (141 шт.), липа дрiбнолиста (139 шт.) та пркокаштан звичайний (62 штуки). Старовiковi дерева, яю збереглись до наших дшв, дають певне уявлення про первинш насадження палацово-паркових комплексiв, хоча i не вiдображають 1х повного таксономiчного складу. Дерева-довгожителi також мають значну наукову, господарську й естетичну щннють, надаючи наса-дженням бшьшо1 виразносп сво1ми могутнiми розмiрами, кремезними стов-бурами та розлогими кронами. Зазвичай, вiковi дерева ростуть на перехресп алей, неподалiк вiд палацу та малих архггектурних форм, на галявинах та уз-лiссях, трапляються також i у паркових масивах.
Велика кшьюсть виявлених дерев-довгожителiв свiдчить про значш можливостi щодо формування довговiчних та стшких фiтоценозiв палацово-паркових комплекив. Тому так важливо не лише створити необхщш умови для розвитку молодих рослин, а й продовжити довговiчнiсть старих за допо-могою рiзноманiтних технологiчних прийомiв - омолоджувального обр1зу-вання, боротьби з шюдниками та хворобами, пiдживлення.
Загалом динашка структури палацово-паркових насаджень залежить вщ кiлькiсних змiн у спiввiдношеннi вжових категорiй не тiльки основних пар-коутворювальних, а й нечисленних та другорядних деревних рослин. Проведе-ш дослiдження щодо встановлення видового рiзноманiття та вжово1 структури дають змогу здiйснити прогнозну оцiнку розвитку насаджень палацово-парко-вих комплексiв в майбутньому та розробити заходи з 1х оптим1зацп.
Л1тература
1. Воронов А.Г. Геоботаника : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / А.Г. Воронов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 384 с.
2. Таблиц ходу росту i товарносп насаджень деревних порщ Укра1ни. - К. : Вид-во "Урожай", 1969. - 109 с.
Денисова Г.В. Возрастная структура насаждений дворцово-парко-вых комплексов Западной Лесостепи
На основании инвентаризации насаждений 13 дворцово-парковых комплексов Западной Лесостепи произведен анализ их видового разнообразия и возрастной структуры по эдификаторным древесным породам. Установлены количественное представительство разных видов деревьев, их соотношение в насаждениях дворцово-парко-вых комплексов. Определена таксономическая структура деревьев-долгожителей.
Ключевые слова: дворцово-парковые комплексы, древесные растения, возрастная структура насаждений, деревья-долгожители, Западная Лесостепь.
Denysova G.V. Planting age structure of the palace and park complexes in Western Forest-Steppe
The research of the age structure variety according to edificatory tree types was done based on planting inventorying of thirteen palace and park complexes in Western Forest-Steppe. The quantitative representation of different tree types and their correspondence in planting of the palace and park complexes was defined. It was also defined taxonomic structure of long-living trees.
Keywords: palace and park complexes, timber plants, planting age structure, long-living trees, West Forest-Steppe.
УДК 712.[253+4](44) Доц. А А. Дзиба, канд. с.-г. наук;
магктр А. О. Кузнецова; студ. Б.Р. Сидорук -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
Н1ВАК1 У "Д1СНЕЙЛЕНД1" ПАРИЖА
Розглянуто юторто виникнення мистецтва швага, проаналiзовано особливосп японського, европейського швага, 1х вщмшш риси. Розглянуто CT^i шваки, яга ви-користано у паризькому Дюнейленд^ зокрема вгам стилiв японського шваки та шють стилiв европейського шваки. Зазначено, що для створення швага використано два види рослин: Chamaecyparis lawsoniana Parl. та Cupressus glabra L.
Ключовi слова: мистецтво Шваю, "Дюнейденд", стиль, Япошя, дерево, садовий бонсай.
